Удосконалення обліку аналізу і контролю в системі управління витратами торгового підприємства

diplomukr.com.ua -  Грамотное и качественное выполнение всех видов научных работ. Скидки, оригинальность, прямое общение с автором – гарантировано.

[Введите текст]

Міністерство  освіти і науки України

 

Київський Національний торговельно-економічний університет

 

 

 

 

 

Дипломна  робота

 

 

На тему:

Удосконалення обліку аналізу і контролю в системі  управління витратами торгового  підприємства

 

На  матеріалах:   ВАТ “Універсам-23”

 

 

 

Студентки 6 курсу 4-ї групи ОФФ 

спеціальності 7.05010601

“Облік і  аудит в сфері товарного обігу”

заочної форми  навчання                          Музиченко Любові Андріївни

 

 

 

 

 

Науковий керівник:                                   Бенько Микола Миколайович

 

 

 

Київ 2001

 

АНОТАЦІЯ

Робота містить 137 сторінок, 16 таблиць, 19 рисунків, 34 додатків, а також список використаних літературних джерел - 55 найменувань.

Об’єктом дослідження  є методика і організація бухгалтерського  обліку по витратах згідно з П(с)БО на матеріалах ВАТ "Універсам 23".

У першому розділі "Система управління витратами  комерційної діяльності підприємства" розглядається економічна сутність витрат обігу як об'єкту обліку, контролю та аналізу, групування витрат обігу, економіко-правовий аналіз

У другому розділі  ”Організаційно - економічна характеристика базового підприємства” розглядається  організаційна та економічна характеристика базового підприємства.

У третьому розділі "Проектування системи бухгалтерського  обліку витрат комерційної діяльності підприємства" представлені різноманітні проектування систем первинного обліку витрат обігу, фінансовий обілік витрат, податковий облік витрат, управлінський (внутрішньо- господарський) облік витрат комерційної діяльності.

У четвертому розділі "Проектування системи поточного контролю та економічного аналізу витрат обігу" подано аналіз основної концепції методики та організації внутрішньогосподарського контролю витрат обігу, системи економічних показників, факторний аналіз витрат, оперативний та порівняльний аналіз витрат комерційної діяльності.

У п’ятому розділі "Система автоматизації обліково-аналітичних  робіт в управлінні витратами  обігу" розглянута і систематизовані  автоматизована склад і постановка задач, алгоритмізація задач обліку контролю і аналізу витрат, вихідні документи комерційної діяльності підприємства.

Одержані результати можуть бути використані для розробки удосконалення обліку у ВАТ "Універсам 23" та інших споріднених підприємствах.

 

ЗМІСТ

	Вступ	6
Розділ 1.	Система управління витратами комерційної діяльності підприємства	9
1.1.	Економічна  сутність витрат як об’єкту обліку, контролю та аналізу	9
1.2.	Групування  витрат для проектування системи  обліку, контролю та аналізу	14
1.3.	Економіко –  правовий аналіз та огляд нормативної  бази і спеціальної літератури	21
Розділ 2.	Організаційно-економічна характеристика базового підприємства	38
Розділ 3.	Проектування системи  бухгалтерського обліку витрат комерційної  діяльності підприємства	45
3.1.	Проектування системи  первинного обліку витрат	45
3.2.	Фінансовий  облік витрат комерційної діяльності	54
3.3.	Податковий  облік витрат комерційної діяльності	76
3.4.	Управлінський (внутрішньогосподарський) облік витрат комерційної діяльності	82
Розділ 4.	Проектування  системи поточного контролю та  економічного аналізу витрат	90
4.1.	Основні концепції  методики та організації внутрішньогосподарського контролю витрат	90
4.2.	Система економічних  показників, інформаційна база та основні  методи економічного аналізу	95
4.3.	Факторний аналіз витрат комерційної діяльності	101
4.4.	Оперативний та порівняльний аналіз витрат комерційної  діяльності	105
Розділ 5.	Система автоматизації  обліково-аналітичних робіт в  управлінні витратами	112
5.1.	Склад і постановка задач	112
5.2.	Алгоритмізація  задач обліку контролю і аналізу витрат комерційної діяльності	119
5.3.	Вихідні документи  та їх використання в управлінні витратами	123
	Висновки і  пропозиції	128
	Список використаних джерел	133
	Додатки

 

ВСТУП

 

          Економіка України в даний час знаходиться в історично неминучому перехідному періоді, суттю якого є перетворення господарського механізму і формування ринкової системи господарства.

             Такий перехід є надзвичайно  важливим, він торкається колосальних  змін в економіці. Ринок повинен  поступово перетворюватися в універсальний засіб впливу на господарське життя країни, а це означає перехід до стану в якому процес прийняття рішень повинен стати децентралізованим.

             Корінне перетворення в економіці,  перебудова системи її управління і господарсього механізму, удосконалення виробничо –господарської діяльності підприємства є проблемами які зачіпають і торгівлю.

  В умовах ринкових перетворень,  коли мають місце такі негативні  явища як нестабільність, невизначеність  макропроцесів, непередбачені зміни основних показників фінансово-господарської діяльності, тому досить актуальним є питання обліку, аналізу та поточного контролю витрат торгівельного підприємства. Для забезпечення фінансової стабільності, зменшення ймовірності настання ризику банкрутства необхідно ретельно аналізувати показники внутрішньогосподарської діяльності на рівні підприємства, враховувати можливий вплив різних факторів для встановлення оптимальних пропорційних співвідношень обсягів результативних показників діяльності.

Одним з таких  важливих показників результатів фінансово-господарської  діяльності торговельного підприємства є витрати. Вони дозволяють визначити  ефективність та якість роботи трудового  колективу. Оптимізація витрат забезпечує дотримання режиму економії, зростання продуктивності праці, скорочення непродуктивних витрат, що  дозволяє підвищити рентабельність.

Прибуток торговельного  підприємства безпосередньо залежить від величини витрат. Зменшення їх шляхом ефективного управління без  зниження обсягів реалізації, валових доходів, якості торговельного обслуговування, обумовлює можливість збільшення прибутку. У зв’язку з цим  правильний облік витрат, своєчасний контроль за їх формування, оперативний аналіз мають важливе значення для ефективного управління витратами торговельного підприємства.

Отже, метою  даної дипломної роботи є дослідження  методології та організації бухгалтерського, управлінського і податкового обліку, аналізу і поточного контролю витрат на конкретному торговельному  підприємстві; розробка шляхів удосконалення обліку та оптимізації витрат на основі проведеного аналізу.

Таким чином, для  досягнення поставленої мети необхідно  вирішити наступні завдання:

• визначити економічну сутність витрат у системі управління фінансово-господарською діяльністю підприємства;
• здійснити економіко-правовий аналіз нормативної бази та спеціальної літератури;
• дати організаціно-економічну характеристику базового підприємства;
• зпроектувати систему бухгалтерського, управлінського та податкового обліку витрат та розробити напрямки щодо удосконалення обліку;
• розробити систему аналітичних показників, визначити інформаційну базу та основні методи економічного аналізу;
• привести методику загального та факторного аналізу витрат;
• викласти основні концепції методики поточного контролю витрат;
• визначити склад та інформаційне забезпечення задач в умовах автоматизації бухгалтерського обліку;
• викласти організацію обліку та аналізу в інформаційних бухгалтерських системах;
• визначити вихідні документи та їх використання в управлінні витратами;
• розробити пропозиції щодо удосконалення обліку, аналізу та поточного контролю витрат торговельного підприємства.

           Розробка рекомендацій, направлених  на удосконалення обліку, контролю  та аналізу витрат підприємства  на новій методологічній та  організаційній аснові.

            Практичне значення дослідження  буде полягати в наданій пропозиції  щодо удосоналення інформазаційного  забезпечення управління, розробці  методики фінансового і управлінського  обліку операцій по витратах.

Дипломна робота виконується на матеріалах колективного торгівельного підприємства  ВАТ “ Універсам-23 ”.

 

 

1. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ  ВИТРАТАМИ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА 

1. Економічна сутність витрат як об’єкту обліку, контролю та аналізу

             Для здійснення своєї діяльності торговельне підприємство використовує трудові, матеріальні та фінансові ресурси. Ресурси, що застосовуються в торговельно-технологічних процесах, споживаються і трасформуються у витрати.

Згідно законодавчо-нормативних  актів і системи бухобліку, що діяла до 1.01.2000 року за економічною сутністю поточні витрати торговельного підприємства являють собою сукупність затрат живої та уречливої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства; а за натурально-речовим складом – спожиту частину матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Під собівартістю операцій, пов'язаних з просуванням  товарів, розуміють витрати з  продажу товарів. Це витрати на перевезення, зберігання, фасування, доробку товарів, заробітна платня працівників, відрахування у державні позабюджетні фонди соціального призначення, амортизація основних фондів та нематеріальних активів.

По економічному змісту не всі витрати торговельного  підприємства входять до складу витрат. Так, платежі по кредитам банків у  межах ставки, встановленої законодавством, враховуються у складі витрат, а витрати по кредитам понад ставки сплачуються з чистого прибутку підприємства.

До витрат не включаються витрати, що перерозподіляються в середині суспільства (податки, штрафи, пеня, неустойки, збитки, від  безнадійних боргів), витрати від стихійного лиха, витрати на господарське утримання дитячих і культурно-освітніх установ.

Витрати пов’язані  з просуванням товарів від  виробника до споживача. До них відносяться  витрати, пов’язані з придбанням, зберіганням, доробленням, реалізацією товарів та ін., а також витрати на утримання будівель та інвентаря, оренду основних засобів, сплату відсотків за користування кредитом, страхування майна (комерційного ризику), на торгову рекламу та ін.

 У відповідності до Типового положення про склад витрат та порядок їх планування і розподілу в торговельній діяльності, економічна сутність витрат трактується так: до складу витрат включаються витрати підприємств торгівлі, що виникають у процесі руху товарів до споживача, а також витрати підприємств громадського харчування, пов'язані з випуском і реалізацією продукції власного виробництва.

Ці витрати  формуються на трьох етапах діяльності:

• витрати на придбання товарів для реалізації;
• витрати на організацію торговельної діяльності;
• витрати на реалізацію товарів.

Необхідно розрізняти витрати підприємства, пов'язані  з придбанням товарів, капітальні вкладення  у розширене відтворення основних фондів і поточні витрати, пов'язані  з організацією торговельного процесу.

Торговельне підприємство, що працює на засадах ринкової економіки, повинне мати чітке уявлення про ефективність кожного виду витрат і їх вплив на величину витрат в цілому.

На сьогоднішній день основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат, а також вимоги до розкриття інформації про витрати у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженим МФУ від 31.12.99р. №318.

Саме визначення витрат надається у П(С)БО 1 “Загальні  вимоги до фінансової звітності”, так витрати - це зменшення економічних вигід на протязі звітнього періоду у вигляді вибуття або амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за виключенням зменшення, пов’язаного з виплатами учасникам або вилученням капіталу власником.

Наприклад, до витрат, виникаючих у зв’язку зі зменшенням активів, відносяться:

• нарахування зносу
• списання матеріалів
• нестачі товарів
• благодійні внески
• та інше

В свою чергу, витратами, які збільшують зобов’язання, є:

• заробітня плата
• податки та збори
• відрахування на страхування
• транспортні витрати
• оренда,комунальні послуги та інші.

Для більш повного  розуміння питання та для ефективного  управління витрати розроблена відповідна класифікація. Ця класифікація використовується для проведення аналізу та аудиту витрат ( рис. 1.1.1. ).

За своєю  економічною природою витрати бувають:

1. Додаткові - витрати, пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері.
2. Чисті - витрати, пов'язані із зміною форми вартості.

За ступенем залежності від обсягу товарообороту:

1. Умовно-змінні - витрати, що залежать від обсягу товарообороту.
2. Умовно-постійні - витрати, що не залежать від обсягу товарообороту.

Залежно від  напрямку використання витрати підприємств  торгівлі поділяються:

1. Прямі - витрати, що відносяться безпосередньо на той структурний підрозділ, в якому вони здійсненні.
2. Непрямі - витрати, що розподіляються пропорційно до обсягу товарообороту, торговельної потужності або чисельності працівників кожного підрозділу.

За ступенем доцільності здійснення витрат:

1. Корисні - види витрат, які сприяють результативному здійсненню торговельно-виробничого процесу підприємства.
2. Некорисні - види витрат,які пов'язані з обслуговуванням частини трудових, матеріальних і фінансових ресурсів торговельного підприємства, що невикористані (наприклад, виплата заробітньої платні робітникам, які виконують суспільні обов'язки ).

У зв’язку з  необхідністю роздільного бухгалтерського  обліку фінансових і внутрішньогосподарських  показників необхідно розрізняти облік  на цих двох рівнях. Фінансова бухгалтерія повинна вести узагальнений облік витрат. А інформація, отримана внутрішньогосподарським обліком, дає змогу приймати правельні і вивірені управлінські рішення та відповідати на запитання щодо вигідності придбання і продажу того чи іншого виду товарів, які необхідні витрати, щоб одержати відповідну суму прибутку.

 

Витрати торговельного підприємства

 

За економічною природою

Додаткові Чисті

 

За ступенем залежності від обсягу товарообороту

Умовно-змінні   Умовно-постійні

 

За напрямками використання

Прямі Непрямі

 

За ступенем доцільності  здійснених витрат

Корисні Некорисні

 

 

Рис.1.1.1. Класифікація витрат торговельного підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

2.  Групування витрат як об’єкту обліку, контролю та аналізу.

 

Для побудови обліку витрат необхідно їх згрупувати. Групування витрат за їх економічним змістом визначалося “Типовим положенням про склад витрат та порядком їх планування і розподілу у торговельній діяльності”, затверджений Кабінетом Міністрів України.

Витрати на групуються за такими ознаками: елементи витрат,статті витрат та види діяльності(підприємства громадського харчування,роздрібна торгівля,оптова торгівля тощо).

Групування  витрат по елементах стандартизоване, єдине і обов'язкове для всіх підприємств, оскільки рекомендується даним Типовим положенням.

Витрати за їх економічним  змістом групуються за наступними елементами (рис. 1.2.1.):

Витрати

 

Матеріальні витрати

Витрати на оплату праці

 

Відрахування  на соціальні заходи

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів

 

Інші  витрати

 

Рис.1.2.1. Класифікація витрат за економічними елементами.

- матеріальні  витрати. До цього елементу  відносять вартість товарів, які  використані у рекламних цілях  і що повністю втратили свою  якість; знос малоцінних і швидкозношуваних предметів; вартість запасних частин і матеріалів для проведення поточного ремонту основних фондів і деякі інші аналогічні витрати поточного характеру;

- витрати на  оплату праці. До цього елементу  відносять всі види виплат  основної і додаткової заробітної платні штатних і позаштатних працівників торговельного підприємства;

- відрахування  на соціальні заходи. До цього  елементу відносять відрахування  на державне (обов'язкове) соціальне  страхування, на державне (обов’язкове)  пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України), до Фонду сприяння зайнятості населення та відрахування на обов’язкове медичне страхування;

- амортизація  основних фондів і нематеріальних  активів. До цього елементу  відносять амортизаційні відрахування  на повне відновлення та капітальний ремонт основних виробничих фондів відповідно до встановлених норм і витрати, пов’язані із зносом нематеріальних активів;

           - інші  витрати. До цього елементу  відносять всі інші види витрат  торговельного підприємства (наприклад,  витрати, пов'язані з набором робочої сили; витрати на оприлюднення річного звіту; витрати на оцінку вартості майнових цінностей та інші).

Об’єктами внутрішньогосподарського обліку є статті витрат, місця виникнення витрат (окремі види товарів, їх групи),центри відповідальності.

Облік витрат в розрізі товарних груп використовують для визначення рентабельності окремих груп товарів.

Розподіл обліку витрат за сферами  відповідальності є бажаним, коли організаційним планом визначена відповідальність за придбання , зберігання товарів та збут товарів.

У деяких західних країнах у бухгалтерському  обліку застосовується такий підхід до класифікації витрат комерційної  діяльності, де в центрі уваги пербуває споживач інформації та його потреби. Вважається, витрати потрібно класифікувати залежно від призначення інформації:

1) для оцінки запасів;

2) для прийняття рішень;

3. для контролю та регулювання.

Також у практиці західних підприємств  витрати класифікують в залежності від обсягу товарообігу. Це поділ  витрат на змінні, постійні, напівзмінні, напівпостійні.

Якщо розглядати витрати з точки  зору оцінки запасів можна згрупувати їх за такими ознаками - вичерпані та невичерпані.

Витрати ,за якими приймаються рішення, можна згрупувати за такими ознаками:

1. релевантні і нерелевантні витрати, тобто ті що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішень, і ті що не залежать від прийняття рішень;
2. дійсні та можливі витрати (можливі виникають внаслідок прийняття альтернативного рішення);
3. маржинальні (граничні),інкрементні (приростні) - це додаткові витрати, які з’являються внаслідок продажу додаткових товарів. Маржинальні - це ті, які розраховуються на одиницю товару.

Витрати, за якими здійснюєтся контроль і регулювання, групуються за ознаками – контрольовані та некотрольовані витрати.

На сьогоднішній день в Україні прийняті Національні Стандарти бухгалтерського обліку, які передбачають використання нового плану рахунків. Облік витрат регулюється Положенням (Стандартом) Бухгалтерського Обліку 16 “Витрати”. Це положення  визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, а також склад витрат.

П(С)БО 16 дає визначення поняттю  собівартості реалізованой продукції, яка включає:

- прямі матеріальні витрати

- прямі витрати на оплату праці

- інші прямі витрати

- загальногосподарські витрати.

Витрати, пов’язані з операційною  діяльність, які не влючаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт  та послуг), поділяються на:

- адміністративні витрати (загальні корпоративні витрати, витрати на відрядження, витрати на зв’язок, за професійні послуги та інші);

- витрати на реалізацію (упаковочні  матеріали, рекламні витрати,  оплата праці та комісійні,  транспортуванння товарів, витрати  на гарантійний ремонт та  інші);

- інші операційні витрати (дослідження,  нестачі та втрати, штарфи пені  та інші).

Витрати від операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні  заходи;

- інші операційні витрати.

      Витрати торговельного  підприємства характеризуються  системою аналітичних  показників, до складу якої входять наступні  показники:

- абсолютна сума витрат. Цей  показник дає уявлення про  обсяг поточних витрат, але не  дає можливості оцінити їх ефективність;

- рівень витратомісткості  торговельної діяльності. Цей показник  визначається як відношення суми  витрат до обсягу товарообороту,  що виражається у відсотках.  Рівень витратомісткості є найважливішим  показником економічності господарської діяльності.

Мінімізація рівня  витратоміскості торговельної діяльності підприємства є критерієм економічності  витрат. Тому низький рівень витратомісткості дає можливість підприємству отримувати певні конкурентні переваги на споживчому ринку, повільніше здійснювати свою цінову політику і при інших рівних умовах досягати більш високих розмірів прибутку. Зниження рівня витратомісткості є важливим завданням  підприємства, але не метою його діяльності. Воно може супроводжуватися зниженням рівня торговельного обслуговування покупців, відмовою від продажу товарів, що користуються попитом, зміною пріоритетів стратегічного розвитку на короткострокові економічні вигоди у поточному періоді.

- рівень рентабельності  витрат. Цей показник визначається  як відношення суми прибутку до суми витрат, виражене у відсотках. Рівень рентабельності витрат є одним з найважливіших показників ефективності поточних витрат підприємства.

Система аналітичних  показників, що характеризують витрати  як кількісно, так і якісно, приведена у таблиці 1.2.1. Кількісні показники відображають на скільки були ефективними здійснені витрати, чи має сенс витрачати певну суму коштів для одержання певного розміру прибутку.

Таким чином, розгляд  основних аспектів визначення економічної  суті витрат дозволяє представити класифікацію витрат за різними ознаками, а також систему аналітичних показників, які дозволяють оцінити обсяг та рівень витрат торговельного підприємства.

Таблиця 1.2.1.

Основні показники, що дозволяють оцінити  обсяг та рівень витрат торгівельного підприємства

№ з/п	Найменування  показника	Алгоритм розрахунку	Використання  показника
1	2	3	4
1.	Абсолютна сума витрат	сума статей витрат за номенклатурою	дає уявлення про  обсяг поточних витрат, здійснених підприємством за звітний період
2.	Рівень витрат	(сума В/РТО) * 100 %	цей показник відображає скільки відсотків займають витрати  в обсязі товарообороту
3.	Рівень рентабельності витрат	(Прибуток/сума  В) * 100 %	характеризує ефективність здійснених витрат
4.	Абсолютне відхилення	сума В1-сума В	різниця між  фактичною і плановою сумою В  являє собою економію або перевитрати