Синдикований кредит у сучасній практиці міжнародного кредитування

.1. Міжнародний кредит  як економічна категорія. Його  принципи та функції. Роль міжнародного  кредиту в процесі відтворення 

О. М. Мозговий, Т. Є. Оболенська, Т. В. Мусієць: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 557 с.

Міжнародний кредит — це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних  відносин, пов’язаний із наданням у  тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, строковості, повернення. 

Джерелами міжнародного кредиту є: 

тимчасово вивільнена у підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі; 

грошові накопичення  держави, мобілізовані банком; 

грошові заощадження  індивідуального сектору, мобілізовані банком. 

Міжнародні кредитні відносини ґрунтуються на певній методологічній основі. Одним із її елементів є принципи, яких мають  дотримуватися у процесі практичного  виконання будь-якої операції на міжнародному ринку банківських кредитів і  які знайшли своє відображення у  міжнародному кредитному законодавстві. 

Основні принципи міжнародного кредиту такі: 

повернення —  відображає необхідність своєчасного  повернення отриманих від кредитора  фінансових ресурсів після завершення їх використання позичальником. Якщо отримані кошти не повертаються, то має місце  безповоротне передання грошового  капіталу, тобто фінансування; 

строковість — передбачає необхідність його повернення не в  будь-який прийнятний для позичальника час, а в чітко визначений строк, зафіксований у кредитній угоді; 

платність — означає  необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від  банку кредитних ресурсів, а й  проплати права їх використання; 

забезпеченість —  передбачає необхідність забезпечення захисту майнових інтересів кредитора  у разі порушення позичальником  узятих на себе зобов’язань і відображається у таких формах кредитування, як позики під заставу чи під фінансові  гарантії; 

цільовий характер — притаманний більшості кредитів і відображає необхідність цільового  використання коштів, які отримані від кредитора; 

диференційований  характер (не завжди виділяється, хоча за сучасних умов, на наш погляд, дуже важливий) — визначає диференційований підхід з боку кредитної організації  до різних категорій потенційних  позичальників залежно від інтересів  як банку, так і країни, в якій розташований банк-кредитор. 

Принципи міжнародного кредиту виражають його зв’язок  з економічними законами ринку і  використовуються для досягнення поточних і стратегічних завдань суб’єктами ринку і держави.  

Місце і роль міжнародного кредиту у світовій економічній  системі визначається насамперед його функціями, які відображають особливості  руху міжнародного позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних  відносин. 

До базових функцій  міжнародного кредиту можна віднести: 

перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва; 

економію затрат обігу у сфері міжнародних  розрахунків; 

прискорення концентрації і централізації капіталу; 

обслуговування міжнародного товарообігу; 

прискорення науково-технічного прогресу. 

Через виконання  взаємозв’язаних функцій міжнародний  кредит відіграє певну роль у розвитку світового виробництва, яка може бути і позитивною, і негативною. 

Позитивна роль міжнародного кредиту у процесі відтворення  полягає в тому, що він: стимулює зовнішньоекономічну діяльність країни; створює сприятливі умови для  зарубіжних приватних інвестицій; забезпечує безперервність міжнародних розрахункових  та валютних операцій; підвищує економічну ефективність зовнішньої торгівлі та інших видів зовнішньоекономічної діяльності. 

Негативна роль міжнародного кредиту у процесі відтворення  полягає в тому, що він: загострює  суперечності ринкової економіки; використовується для переказування прибутків  із країн-позичальників, посилюючи  позиції країн-кредиторів; сприяє створенню  та зміцненню в країнах-боржниках  вигідних для країн-кредиторів економічних  і політичних режимів; виступає джерелом фінансування війн; використовується для проведення кредитної дискримінації  та кредитної блокади. 

Міжнародний кредит як економічна категорія  

 Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу  у сфері міжнародних економічних  відносин, пов'язаний з наданням  валютних і товарних ресурсів  на умовах повернення, терміновості  і сплати відсотків. Кредиторами  та позичальниками виступають  приватні підприємства (банки, фірми), державні установи, уряди, міжнародні і регіональні валютно-кредитні та фінансові організації. Об'єктивною основою його розвитку стали вихід виробництва за національні межі, посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків. Інтенсифікація світогосподарських зв'язків, поглиблення міжнародного розподілу праці зумовили збільшення обсягів, подовження та диференціацію термінів міжнародного кредиту. 

 Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу  у сфері міжнародних економічних  відносин, пов'язаний з наданням  валютних і товарних ресурсів  на умовах повернення, терміновості  і сплати відсотків. Кредиторами  та позичальниками виступають  приватні підприємства (банки, фірми), державні установи, уряди, міжнародні і регіональні валютно-кредитні та фінансові організації. Об'єктивною основою його розвитку стали вихід виробництва за національні межі, посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків. Інтенсифікація світогосподарських зв'язків, поглиблення міжнародного розподілу праці зумовили збільшення обсягів, подовження та диференціацію термінів міжнародного кредиту.

 Будучи різновидом категорії «кредит» і забезпечуючи просування товарів, послуг і капіталів, міжнародний кредит пов'язаний з іншими економічними Категоріями (прибуток, ціна, гроші, валютний курс, платіжний баланс тощо) і всією сукупністю економічних законів ринку. Як елемент механізму дії закону вартості міжнародний кредит знижує індивідуальну вартість товарів порівняно з їхньою суспільною вартістю, наприклад, на основі впровадження імпортного обладнання, купленого в кредит.

 Міжнародний кредит  бере участь у кругообігу капіталу  на всіх його стадіях: при перетворенні грошового капіталу у виробничий у результаті експорту обладнання, сировини, палива; у процесі виробництва у формі кредитування під незавершене виробництво; під час реалізації товарів на світових ринках.

 Джерелами міжнародного  кредиту є: тимчасово вивільнена  у підприємств у процесі кругообігу частина капіталу у грошовій формі; грошові нагромадження держави та приватного сектора, мобілізовані банками. Міжнародний кредит відрізняється від внутрішнього міждержавною міграцією й укрупненням цих традиційних джерел завдяки їх залученню з багатьох країн. Хоч міжнародний кредит опосередковує рух товарів, послуг і капіталів у внутрішньому обороті, однак рух позичкового капіталу за національним кордоном є відносно самостійним по відношенню до товарів, вироблених за рахунок позикових коштів Це зумовлено погашенням кредиту за рахунок прибутку від експлуатації введеного в дію з допомогою позикових засобів підприємства, а також використанням кредиту у некомерційних цілях.

 Принципи міжнародного  кредиту. Зв'язок міжнародного  кредиту з відтворенням проявляється у його принципах:

1) Повернення: якщо  отримані засоби не повертаються, то це безповоротна передача  грошового капіталу, тобто фінансування;

2) терміновість, яка  забезпечує повернення кредиту  в установлені кредитною угодою  терміни;

3) платність, що  відображає дію закону вартості  та спосіб здійснення диференційованих  умов кредиту;

4) забезпеченість, яка  проявляється у гарантіях його погашення;

5) цільовий характер, що передбачає визначення конкретних  об'єктів позики (наприклад, «зв'язані»  кредити) та його застосування  насамперед для стимулювання  експорту країни-кредитора.

 Функції міжнародного  кредиту. Міжнародний кредит виконує  певні функції, які відбивають  специфіку руху позичкового капіталу  у сфері міжнародних економічних  відносин, зокрема:

1. Перерозподіл позичкових  капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного відтворення. Через механізм міжнародного кредиту позичковий капітал потрапляє у ті сфери, яким віддають перевагу економічні агенти з метою отримання прибутку. Тим самим кредит сприяє вирівнюванню національного прибутку у середній прибуток і підвищенню його маси.

2. Економія витрат  обігу у сфері міжнародних  розрахунків шляхом заміни реальних  грошей кредитними, а також шляхом  розвитку та прискорення безготівкових  платежів, заміни готівкового валютного обороту міжнародними кредитними операціями. На основі міжнародного кредиту виникли кредитні засоби міжнародних розрахунків - векселі, чеки, а також банківські перекази, депозитні сертифікати тощо. Економія часу обігу позичкового капіталу у міжнародних відносинах збільшує час продуктивного функціонування капіталу, забезпечуючи розширення виробництва та зростання прибутків.

3. Прискорення концентрації  та централізації капіталу. Завдяки  залученню іноземних кредитів  прискорюється процес капіталізації  додаткової вартості, розсуваються  межі індивідуального нагромадження,  капітали підприємців однієї країни збільшуються за рахунок приєднання до них коштів інших країн.  

Розділ: Економіка 

ПЛАН  

1. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ  ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ  

2. ФОРМИ І ВИДИ МІЖНАРОДНИХ КРЕДИТІВ  

3. МЕХАНІЗМ ЗДІЙСНЕННЯ  МІЖНАРОДНИХ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ  

4. УМОВИ КРЕДИТУ  

1. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ  ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ  

Міжнародний кредит — це економічні відносини, які виникають  між державами, іноземними комерційними банками та фірмами з метою  передавання валютних, кредитних  або товарних ресурсів на умовах повернення їх у визначені строки з винагородою (відсотками).  

Отже, суб'єктами міжнародного кредиту виступають приватні фірми, акціонерні комерційні банки, інколи брокери, посередники, уряди, регіональні міжнародні банки розвитку, міжнародні фінансові  інститути. Залежно від суб'єктів  кредитних відносин розрізняють  такі види міжнародного кредиту: міжнародний  кредит між фірмами різних країн як різновид комерційного кредиту, банківський кредит у міжнародній торгівлі, брокерський кредит як проміжна форма між фірмовими та банківськими кредитами, міждержавні (міжурядові) кредити, включаючи змішані (надання допомоги у вигляді урядових субсидій), кредити регіональних банків розвитку, кредити міжнародних кредитних та валютно-фінансових організацій.  

Основною сутнісною  ознакою міжнародного кредиту є  те, що він являє собою форму  руху позичкового капіталу у сфері  міжнародних економічних відносин. Рух цієї форми капіталу пов'язаний з наданням суб'єктам світового ринку валютних та кредитних ресурсів на умовах повернення, визначення строків, на які кредити надані, та виплати відповідної винагороди за позичку у формі відсотка.  

На основі міжнародного кредиту сформувалися місткі міжнародні ринки позичкових ресурсів. Крім великих  національних, міжнародних за своїм  характером (наприклад, нью-йоркський, лондонський та ін.), виникли й  досягли на сучасному етапі колосальних  розмірів світовий ринок капіталів, ринок євровалют та єврокапіталів. Ключову роль на цьому ринку як суб'єкти міжнародних кредитних відносин відіграють міжнародні банківські консорціуми.  

Операції на світовому ринку капіталів за своїм характером поділяються на комерційні — ті, що пов'язані із зовнішньою торгівлею, та фінансові (вивіз капіталу, погашення заборгованості та ін.).  

За строками операцій розрізняють міжнародний грошовий ринок та міжнародний ринок капіталу, на якому здійснюються середньо-строкові та довгострокові операції.  

Виникнення міжнародного ринку капіталів зумовлене тим, що бурхливий процес інтернаціоналізації  та інтеграції господарських відносин, розвиток світогосподарських зв'язків  в умовах науково-технічної революції, зростання числа та економічної ролі транснаціональних корпорацій (ТНК) викликали потребу формування адекватних грошових та кредитних ринків, якими й виявилися ринок євровалют та євроринок.  

Оскільки найпоширенішими  інструментами розрахунків та платежів на ринку євровалют є активи в  доларах США, що депоновані в банках поза межами цієї країни, то й міжнародні фінансові ринки дістали назву «ринки євродоларів».  

2. ФОРМИ І ВИДИ МІЖНАРОДНИХ КРЕДИТІВ  

Різноманітність форм та видів міжнародного кредиту в найбільш загальних рисах можна класифікувати за кількома головними ознаками, які характеризують окремі сторони кредитних відносин.  

За джерелами розрізняють  внутрішнє та зовнішнє кредитування та фінансування зовнішньої торгівлі. Ці види кредиту тісно пов'язані  між собою та обслуговують усі  стадії руху товарів від експортера до імпортера: заготівлю або виробництво експортного товару, перебування його в дорозі та на складі, в тому числі й за кордоном, а також використання товару імпортером у процесі виробництва та споживання, Чим ближчий товар до реалізації, тим сприятливіші для боржника умови кредитування.  

За призначенням кредит поділяється на:  

· комерційний —  безпосередньо пов'язаний з зовнішньою торгівлею та послугами;  

· фінансовий, який використовується на будь-які інші цілі (прямі капіталовкладення, будівництво інвестиційних об'єктів, придбання цінних паперів, погашення зовнішньої заборгованості, валютну інтервенцію тощо);  

· «проміжний» —  призначений для обслуговування змішаних форм вивозу капіталу, товарів  та послуг, наприклад у вигляді  підрядних робіт (інжиніринг).  

За видами кредит поділяється на:  

· товарний, котрий основні  експортери надають своїм покупцям;  

· валютний, який банки  надають у грошовій формі (У деяких випадках валютний кредит виступає однією з умов коопераційної угоди з  постачання устаткування та використовується для кредитування місцевих витрат на будівництво об'єкта на базі імпортного устаткування.)  

За валютою позики розрізняють міжнародні кредити, які  надаються:  

· у валюті країни-позичальника;  

· у валюті країни-кредитора;  

· у валюті третьої  країни або в міжнародній розрахунковій одиниці (наприклад СДР та ЕКЮ).  

Останнім часом  можна спостерігати зростання обсягів  активних операцій за довгостроковим та середньостроковим еврокредитуванням  з використанням міжнародних  розрахункових одиниць. Необхідно  підкреслити, що надання кредиту у будь-якій розрахунковій одиниці є, по суті, прихованим страхуванням наданого кредиту від можливих втрат капіталу та доходу у випадку різких коливань валютних курсів. За термінами міжнародні кредити поділяються на:  

¾ короткострокові  — до 1 року (та найкороткостроковіші — до З місяців, тижневі, одноденні);  

¾ середньострокові —від 1 року до 5 років;  

¾ довгострокові  — більше ніж 5 років.  

 Довгостроковий  міжнародний кредит, призначений,  як правило, для інвестування  в основні засоби виробництва,  обслуговує близько 80% експорту  машин та комплектного устаткування, нові форми міжнародного торгово-економічного співробітництва (масштабні проекти, науково-дослідні роботи, впровадження нових технологій). Цей тип кредитування застосовується також у практиці надання позик міжнародними фінансовими інститутами, урядами країн.  

З точки зору кредитного забезпечення розрізняють забезпечені та бланкові кредити. Забезпеченням цих кредитів можуть слугувати товари, товаросупровідні та інші комерційні документи, цінні папери, векселі, нерухомість та інші цінності.  

Застава товару для  одержання кредиту здійснюється у трьох формах:  

¾ тверда застава (певна  товарна маса закладається на користь  банку);  

¾ застава товару в обігу (враховується залишок товару відповідного асортименту на певну суму);  

¾ застава товару в переробці (із заставного товару можна  виробляти вироби, не передаючи їх до застави в банк).  

 Застава є засобом забезпечення зобов'язань за кредитною угодою, тому кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язань отримати компенсацію, розмір якої дорівнює вартості застави. Бланковий кредит видається боржнику під його зобов'язання погасити кредит у відповідний строк. Як правило, документом при цьому слугує соло-вексель з одним підписом боржника. Різновидами бланкових кредитів є контокорент та овердрафт. Контокорент — одна з найстаріших форм банківських операцій. Вона є особливою формою кредитної угоди, згідно з якою кредитна операція передбачає відстрочку платежу, який мав би бути здійсненим за відсутності контокорентної угоди. Це здійснюється з метою збереження у клієнтів певних коштів, які вони повинні сплачувати для вирішення інших проблем, що дає змогу прискорити обіг коштів, розширити операції. Викладені вище критерії класифікації кредиту ілюструє рис.1. 

Міжнародний кредит як економічна категорія. Його принципи та функції. Роль міжнародного кредиту  в процесі відтворенняМіжнародний кредит — це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних  відносин, пов’язаний із наданням у  тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, строковості, повернення.

 Джерелами міжнародного  кредиту є:

 • тимчасово  вивільнена у підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі;

 • грошові  накопичення держави, мобілізовані  банком;

 • грошові  заощадження індивідуального сектору, мобілізовані банком.

 Міжнародні кредитні  відносини ґрунтуються на певній  мето-дологічній основі. Одним із  її елементів є принципи, яких  мають дотримуватися у процесі  практичного виконання будь-якої опе-рації на міжнародному ринку банківських кредитів і які знайшли своє відображення у міжнародному кредитному законодавстві.

 Основні принципи  міжнародного кредиту такі:

 • повернення  — відображає необхідність своєчасного  повер-нення отриманих від кредитора  фінансових ресурсів після завер-шення їх використання позичальником. Якщо отримані кошти не повертаються, то має місце безповоротне передання грошового капіталу, тобто фінансування;

 • строковість  — передбачає необхідність його  повернення не в будь-який прийнятний  для позичальника час, а в  чітко визначе-ний строк, зафіксований у кредитній угоді;

 • платність  — означає необхідність не  тільки прямого повер-нення позичальником  отриманих від банку кредитних  ресурсів, а й проплати права їх використання;

 • забезпеченість  — передбачає необхідність забезпечення  за-хисту майнових інтересів кредитора  у разі порушення позичаль-ником  узятих на себе зобов’язань  і відображається у таких фор-мах  кредитування, як позики під заставу чи під фінансові гарантії;

 • цільовий  характер — притаманний більшості  кредитів і ві-дображає необхідність цільового використання коштів, які отри-мані від кредитора;

 • диференційований  характер (не завжди виділяється,  хоча за сучасних умов, на наш  погляд, дуже важливий) — визначає  ди-ференційований підхід з боку кредитної організації до різних ка-тегорій потенційних позичальників залежно від інтересів як бан-ку, так і країни, в якій розташований банк-кредитор.

 Принципи міжнародного  кредиту виражають його зв’язок  з економічними законами ринку  і використовуються для досягнен-ня  поточних і стратегічних завдань  суб’єктами ринку і держави. 

 Місце і роль  міжнародного кредиту у світовій економічній си-стемі визначається насамперед його функціями, які відобража-ють особливості руху міжнародного позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин.

 До базових  функцій міжнародного кредиту  можна віднести:

 • перерозподіл  позичкових капіталів між країнами для забез-печення потреб розширеного виробництва;

 • економію  затрат обігу у сфері міжнародних  розрахунків;

 • прискорення  концентрації і централізації  капіталу;

 • обслуговування  міжнародного товарообігу; 

 • прискорення  науково-технічного прогресу.

 Через виконання  взаємозв’язаних функцій міжнародний  кре-дит відіграє певну роль  у розвитку світового виробництва, яка може бути і позитивною, і негативною.

 Позитивна роль  міжнародного кредиту у процесі  відтворення полягає в тому, що  він: стимулює зовнішньоекономічну  діяль-ність країни; створює сприятливі  умови для зарубіжних приват-них інвестицій; забезпечує безперервність міжнародних розрахункових та валютних операцій; підвищує економічну ефективність зовнішньої торгівлі та інших видів зовнішньоекономічної діяль-ності.

 Негативна роль  міжнародного кредиту у процесі  відтворення полягає в тому, що  він: загострює суперечності ринкової  еконо-міки; використовується для  переказування прибутків із країн-позичальників,  посилюючи позиції країн-кредиторів; сприяє створенню та зміцненню  в країнах-боржниках вигідних  для кра-їн-кредиторів економічних і політичних режимів; виступає дже-релом фінансування війн; використовується для проведення кре-дитної дискримінації та кредитної блокади. Міжнародний кредит як економічна категорія. Його принципи та функції. Роль міжнародного кредиту в процесі відтворенняМіжнародний кредит — це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаний із наданням у тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, строковості, повернення.

 Джерелами міжнародного  кредиту є:

 • тимчасово  вивільнена у підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі;

 • грошові  накопичення держави, мобілізовані  банком;

 • грошові  заощадження індивідуального сектору, мобілізовані банком.

 Міжнародні кредитні  відносини ґрунтуються на певній  мето-дологічній основі. Одним із  її елементів є принципи, яких  мають дотримуватися у процесі  практичного виконання будь-якої опе-рації на міжнародному ринку банківських кредитів і які знайшли своє відображення у міжнародному кредитному законодавстві.

 Основні принципи  міжнародного кредиту такі:

 • повернення  — відображає необхідність своєчасного  повер-нення отриманих від кредитора  фінансових ресурсів після завер-шення їх використання позичальником. Якщо отримані кошти не повертаються, то має місце безповоротне передання грошового капіталу, тобто фінансування;

 • строковість  — передбачає необхідність його  повернення не в будь-який прийнятний  для позичальника час, а в  чітко визначе-ний строк, зафіксований у кредитній угоді;

 • платність  — означає необхідність не  тільки прямого повер-нення позичальником  отриманих від банку кредитних  ресурсів, а й проплати права їх використання;

 • забезпеченість  — передбачає необхідність забезпечення  за-хисту майнових інтересів кредитора  у разі порушення позичаль-ником  узятих на себе зобов’язань  і відображається у таких фор-мах  кредитування, як позики під заставу чи під фінансові гарантії;

 • цільовий  характер — притаманний більшості  кредитів і ві-дображає необхідність цільового використання коштів, які отри-мані від кредитора;

 • диференційований  характер (не завжди виділяється,  хоча за сучасних умов, на наш  погляд, дуже важливий) — визначає  ди-ференційований підхід з боку кредитної організації до різних ка-тегорій потенційних позичальників залежно від інтересів як бан-ку, так і країни, в якій розташований банк-кредитор.

 Принципи міжнародного  кредиту виражають його зв’язок  з економічними законами ринку  і використовуються для досягнен-ня  поточних і стратегічних завдань  суб’єктами ринку і держави. 

 Місце і роль  міжнародного кредиту у світовій економічній си-стемі визначається насамперед його функціями, які відобража-ють особливості руху міжнародного позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин.

 До базових  функцій міжнародного кредиту  можна віднести:

 • перерозподіл  позичкових капіталів між країнами для забез-печення потреб розширеного виробництва;

 • економію  затрат обігу у сфері міжнародних  розрахунків;

 • прискорення  концентрації і централізації  капіталу;

 • обслуговування  міжнародного товарообігу; 

 • прискорення  науково-технічного прогресу.