Організація, планування, техніка проведення, документальне забезпечення інвентаризації господарських засобів та облік її результатів в с

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

на тему: « Організація, планування, техніка проведення, документальне забезпечення інвентаризації господарських засобів та облік її результатів в сільськогосподарських підприємствах»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ	4
Розділ 1. Теоретичні аспекти порядку організації та проведення інвентаризації	5
Поняття інвентаризації: суть, значення та види	5
1.2. Теоретичні аспекти проведення  інвентаризації	15
Розділ 2. Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства	26
2.1. Характеристика діяльності підприємства	26
2.2. Облікова політика приватної  агрофірми  «Обрій»	37
Розділ 3. Проведення інвентаризації та облік її результатів на сільськогосподарських підприємствах.	39
3.1. Проведення інвентаризації основних засобів	39
3.2. Інвентаризація  запасів	42
3.3 Порядок  проведення інвентаризації зобов’язань
3.4. Відображення  результатів інвентаризації в  бухгалтерському обліку.
Розділ 4. Охорона праці
Розділ 5. Охорона навколишнього середовища
Висновки та пропозиції
Список використаних літературних джерел
Додатки

 

 

 

 

 

ВСТУП

В процесі становлення ринкових відносин належну увагу на кожному підприємстві слід приділити обліку його майна. Усі господарські операції, що відбуваються оформляють документально. Проте у діяльності господарюючих суб’єктів відбуваються й невидимі процеси, що призводять до втрат товарно-матеріальних цінностей, які документально відобразити неможливо. Тоді облікові дані не відповідають дійсності.

Основними причинами виникнення розбіжностей може бути:

- природні  втрати (природний убуток): усушка, утруска, розпорошення, розливання, випаровування;

- втрати  через суб’єктивні причини: пересортиця, нестача, крадіжка.

Перевірка відповідності даних бухгалтерського обліку з фактичними залишками здійснюється за допомогою інвентаризації.

Інвентаризація – складання опису майна підприємства на підставі періодичної перевірки наявності грошових цінностей, що перебувають на балансі підприємства на певну дату, стану їх зберігання.

Без інвентаризації не обійтись у разі зміни керівника колективу з колективною матеріальною відповідальністю, а також при ліквідації підприємства, при передачі підприємств та їх структурних підрозділів до складу інших органів управління . Характерною ознакою інвентаризацій є те, що їх об’єктом стає майно підприємства, а також майно, що не належить підприємству на правах власності та перебуває у його користуванні.

Інвентаризації притаманний комплекс наступних господарсько-правових ознак: здійснення на підставі розпорядчого документу колегіальним органом; виявлення кількісних і якісних характеристик об’єкту; реєстрація та оцінка фактів; нормативно-правове регулювання; бухгалтерська обробка документів; узагальнення та реалізація результатів; прийняття рішення.

При інвентаризації виявляються неточності у прийманні і відпуску цінностей, помилки при обліку у первинній документації, крадіжки,

обважування і пересортиці сировини, матеріалів, готової продукції та інших цінностей. У процесі інвентаризації також перевіряються умови зберігання цінностей на об’єктах зберігання й організація складського обліку на складах, у коморах тощо.

Актуальність досліджуваної теми визначається сьогодні тим, що завдяки проведенню інвентаризації отримується інформація для достовірного визначення реальних витрат на виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг. Лише результати проведеної інвентаризації дозволяють виявити помилки при здійсненні подвійного відображення господарських операцій, окремих фактів господарського життя на бухгалтерських рахунках. Інвентаризація забезпечує дотримання таких вимог до балансу та звітності, як правдивість і реальність.

Метою написання даної курсової роботи є визначення основних проблем щодо забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві шляхом проведення інвентаризації майна та фінансових зобов’язань, що здійснюється порівнянням, перевіркою фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку.

Реалізація мети курсової роботи обумовила необхідність вирішення таких завдань:

1) дослідити  теоретико-методологічні основи  інвентаризації як засобу контролю  активів і зобов’язань;

2) описати методику проведення інвентаризації активів та зобов’язань та відображення їх результатів на досліджуваному підприємстві;

Предметом та об’єктом дослідження є теоретичні та методологічні аспекти проведення інвентаризації активів і зобов’язань приватної агрофірми «Обрій» Новосанжарсього району Полтавської області.

Теоретичною та практичною основою курсової роботи стали праці вітчизняних і зарубіжних вчених економістів, законодавчі акти, нормативно-правові документи, інструктивний матеріал, фінансова звітність підприємства.

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОРЯДКУ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

 

2. Поняття інвентаризації: суть, значення та види

 

Однією з основних вимог, що ставиться до бухгалтерського обліку є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема в результаті пересортиці, несправності, ваговимірних приладів, помилок у записі, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та інше. У зв’язку з цим виникає необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.

Поняття інвентаризації було відоме ще в Давньому Єгипті, Китаї, Давній Греції, Давньому Римі. Питання інвентаризації в своїх працях приділили увагу такі вчені, як Лука Пачолі, Домініко Мончині, Ян Імпім, Вольфганг Швайкер та інші [8].

Інвентаризація того часу носила дискретний характер і проводилась працівниками обліку, які визначали залишки запасів в натурі, і не мали уявлення про обліковий залишок. На сучасному розвитку ринкових відносин необхідність проведення інвентаризації для господарюючих суб’єктів не зникає, а навпаки, суттєво зростає. Інвентаризація сьогодні – це не лише теоритичне підгрунття бухгалтерського обліку і господарського контролю, алей організаційна форма, яка використовується для виявлення та оцінки фактичного стану майнової бази, підвищення ефективності використання ресурсів, контролю за роботою матеріально відповідальних осіб, а також виявлення між його фактичною наявністю і даними обліку, виявлення винних в цьому осіб.

Інвентаризація забезпечує дотримання таких вимог до балансу та звітності як правильність і реальність. Проведення інвентаризації дає можливість отримати інформацію, без якої такі елементи методу бухгалтерського обліку,як баланс та звітність втрачають функцію способу пізнання дійсності. Лише результати проведення інвентаризації дозволяють виявити помилки при здійснені подвійного відображення господарських операцій, окремих фактів життя на бухгалтерських рахунках.

Послідовність застосування елементів методу бухгалтерського обліку зображено (рис.1.)

Рис.1. Логічна послідовність застосування елементів бухгалтерського обліку [11]

На кожному історичному етапі інвентаризація набуває нового значення, переглядається та уточнюється.

Аналізуючи наведені дефініції відмітимо, що майже в кожній з них зазначено: інвентаризація – це перевірка. Термін перевірка в економічній науці і господарській практиці часто змінюється синонімом контроль. В зв’язку з таким трактуванням термін контроль став широко використовуватись в господарському житті та в спеціальній літературі. Тлумачення терміну контроль як перевірка, нагляд, стеження не повністю відображає сутність даного поняття, оскільки характеризує лише частину логічного навантаження, яке на нього покладається.

Вітчизняні та зарубіжні вчені економісти, поняття інвентаризація трактують по різному, розглянемо детальніше (табл. 1.1).

Таблиця 1.

Визначення дефініції інвентаризації

Автор	Визначення поняття інвентаризація
Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"№ 996- XIV від 16 липня 1999р.(ст.10 п.1) [1]	Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряється і документально підтверджується їх наявність, стан і оцінка

Продовження таблиці 1

Бутинець Ф.Ф.[10]	Інвентаризація – перевірка та оцінка фактичної наявності об’єктів контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації з подальшим порівнянням отриманих даних з обліковими показниками
Васюта – Беркут О.І. [14]	Інвентаризація – елемент методу бухгалтерського обліку,за допомогою якого забезпечується наявність облікових даних про засоби підприємства
Деречин В.В., Кізім М.М.[20]	Інвентаризація – це перевірка в натурі наявності та стану товарно- матеріальних цінностей підприємства, розрахунків і зобов’язань і звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку
Загорай В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М.[22]	Інвентаризація – це допоміжний спосіб первинного спостереження, сутність якого полягає у виявленні і документальному підтвердженні наявності, стану оцінки активів і зобов’язань для забезпечення достовірності показників бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства
Загородній А.Г.[23]	Інвентаризація – це складання опису майна (інвентаря ) підприємства, установи на підставі періодичної перевірки наявності цінностей, що перебувають на балансі підприємства, стану їх збереження правильності ведення обліку й оцінювання
Лень В.С., Гливенко В.В.[27]	Інвентаризація ( від латинського inventarium- розпис, опис) – цінностей та коштів на підприємствах і контроль за достовірністю розрахунків щодо них
Фаріон І.Д., Перевозова І.В.[40]	Інвентаризація – перевірка фактичної наявності та стану об’єкта контролю, яку здійснюють шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку
Швець В.Г.[45]	Інвентаризація є способом спостереження наступної реєстрації господарських операцій, що не охоплюється в момент їх здійснення, це спосіб підтвердження правильності й достовірності бухгалтерського обліку та звітності

На нашу думку інвентаризація є важливим засобом контролю перевірки в натурі наявності майна підприємства шляхом описування, перерахунку, зважування, вимірювання й оцінювання їх залишків і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю активів і зобов’язань, тобто лишки або нестачі, які оформляють відповідними документами і відображають в обліку. Вважаємо, що поняття інвентаризації слід розглядати через призму змісту, який не можна ототожнювати з категорією сутності, хоч ці категорії і є однопорядковими. Якщо сутність – це основа, суть процесу, тоді зміст це сукупність важливих складових елементів даного процесу. Отже, сутність – основа, яка визначає зміст основні елементи, що знаходяться в причинно- наслідковому зв’язку. Лише наявність комплексу елементів складає зміст інвентаризації і в повному обсязі розкриває її сутність ( рис.2).

Рис.2. Сутність та зміст інвентаризації

Об’єктами інвентаризації на підприємстві є об’єкти бухгалтерського обліку, що мають матеріально-речову форму, кількісний вимір та вартісну оцінку, а також фінансові зобов’язання (табл.2).

Таблиця 2

Об’єкти інвентаризації

Активи		Зобов’язання
Необоротні активи	Оборотні Активи	Поточні зобов’язання	Довгострокові зобов’язання
1	2	3	4
Довгострокові фінансові інвестиції Довгострокова дебіторська заборгованість Нематеріальні активи Незавершене будівництво Основні засоби	Виробничі запаси Тварини на вирощуванні та відгодівлі Незавершене виробництво Готова продукція Товари Векселі одержані Дебіторська заборгованість	Векселі видані Інші поточні зобов’язання; Кредити банків Заборгованість перед постачальникам і підрядниками, перед бюджетом, позабюджетним фондами, працівниками	Кредити банків Облігаційні позики
				Інші довгострокові зобов’язання

Здійснення інвентаризаційного процесу передбачає наявність не тільки об’єкту інвентаризації, але й її суб’єктів. Визначення основних суб’єктів інвентаризаційного процесу, як зовнішніх, так і внутрішніх є одним із завдань цього дослідження. Зовнішні суб’єкти інвентаризації є носії прав і обов’язків державні інститути, структури та підрозділи, що згідно з чинним законодавством мають право контролювати фінансово господарську діяльність (Державна податкова адміністрація, Контрольно-ревізійне управління, Фонд державного майна України, Прокуратура). Внутрішніми суб’єктами інвентаризації є керівник та власники підприємства. В системі елементів методу бухгалтерського обліку інвентаризація як елемент має певну самостійність і незалежність. В ієрархічній системі цей елемент як засіб контролю може зайняти будь-яке місце після документації. Основними завданнями інвентаризації є:

1) забезпечення  контролю за наявністю і станом  майна, його рухом, використанням  матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів відповідно до затверджених норм, плану тощо;

2) виявлення  майна, що втратило свої споживчі  властивості, зіпсованого, невикористаного  і непотрібного у господарстві, а також того, що знаходиться  поза обліком;

3) встановлення  нормального фізичного стану і правильності оцінки необоротних активів та інших засобів праці, які обліковуються на балансі; виявлення стану розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження розмірів дебіторської заборгованості;

4) виявлення  понаднормово використаних та невикористаних матеріальних цінностей;

5) перевірку  дотримання правил і умов збереження  майна;

6) виявлення  та усунення фактів безгосподарності, безвідповідальності, виявлення резервів  матеріальних ресурсів, застосування  заходів щодо їх використання;

7) визначення  розмірів природного убутку та  інших витрат;

8) контроль  за станом обліку і звітності  матеріально відповідальних осіб;

9) перевірку  дотримання діючих положень про  матеріальну відповідальність [15].

Важливе значення для отримання всебічної характеристики сутності інвентаризаційної роботи має науково-обгрунтована класифікація. З науково обґрунтованої класифікації починається наукове знання, оскільки тільки за її допомогою досягається перетворення розрізнених фактів в упорядковану систему, що дозволяє скласти уявлення про проблему, що досліджується [33].

Обґрунтована класифікація є базою розробки узагальнюючих висновків, вихідним пунктом застосування результатів наукових досліджень з метою розв’язання задач, поставлених перед інвентаризацією. Чітка і обґрунтована класифікація видів інвентаризації дозволяє глибше зрозуміти роль інвентаризації, функції та повніше використовувати результати інвентаризації в здійсненні господарського контролю. Існують різні види інвентаризації, які залежать від різних кваліфікаційних груп.

За частотою проведення інвентаризації поділяються на:

- періодичні інвентаризації проводяться, як правило за ініціативою  власника. Вони можуть бути щоквартальні  та щомісячні, а також при сезонності  виробничого процесу сезонні. Мета  таких інвентаризацій – контроль за збереженням майна виявлення втрат, природного убутку, недостач, можливих помилок та зловживань, контроль над роботою матеріально відповідальних осіб;

- разові інвентаризації, як правило  є річними і проводяться зазвичай  перед складанням фінансової звітності в листопаді – грудні поточного року. Вони є суцільними та повними.

За характером проведення й рядом питань, що вирішуються інвентаризації бувають:

- планові  інвентаризації проводяться в  чітко встановлені у відповідності  з розробленим планом, затвердженим керівником підприємства;

- необхідні  інвентаризації здійснюються у  випадках, час настання яких неможливо  передбачити. Такі інвентаризації  обов’язкові, оскільки необхідність  їх проведення викликана об’єктивними  причинами та регламентується нормативно правовими актами;

- контрольна  інвентаризація повинна проводитися  після закінчення попередньої, з  метою перевірки сумлінності  дій членів інвентаризаційної  комісії та перевірки попередніх  результатів проведення інвентаризації.

За охопленням матеріально відповідальних осіб інвентаризації бувають:

- індивідуальні  інвентаризації – це перевірка  певного виду майна у однієї  матеріально відповідальної особи  або бригади;

- наскрізна  інвентаризація – охоплює перевіркою  конкретні види майна у всіх матеріально відповідальних осіб даного підприємства. Різновидом наскрізних інвентаризацій є їх одночасне проведення у місцях зберігання майна (склад) і в процесі реалізації (в торгівельному залі).

За способом проведення інвентаризації поділяють:

- суцільні інвентаризації – передбачають перевірку всіх без винятку цінностей, що знаходяться в під звіті тієї чи іншої матерівльно відповідальної особи;

- несуцільна  інвентаризація – охоплює перевіркою  лише деякі цінності у певної  матеріально відповідальної особи. Таку інвентаризацію порівняно легко організувати у будь – який час без припинення роботи підприємства. На практиці проведення несуцільних інвентаризацій є найбільш доцільним в між інвентаризаційний період за об’єктами, де облік ведеться в натурально – вартісному виразі.

За суб’єктом, що призначив інвентаризацію поділяють:

- ординарні  інвентаризації, що проводяться  за ініціативою власника для  прийняття управлінських рішень  виробничого характеру, а також  для перевірки адекватності даних  бухгалтерського обліку;

- неординарні  інвентаризації, що проводяться  за ініціативою зовнішніх органів  контролю і можуть здійснюватись  при проведенні аудуторської  перевірки, в процесі ревізії, а  також за ініціативою інших  зовнішніх суб’єктів.

За способом обстеження елементів об’єктів виділяють:

- вибіркові;

- основного  масиву - це перевірка в процесі  інвентаризації переважної частини  елементів об’єкту інвентаризації (більше 51%);

- монографічним  способом слід інвентаризувати  найбільш дефіцитні види виробничих  ресурсів, що користуються підвищеним попитом, а також тих, що тривалий час зберігаються на складах без руху.

Під методикою розуміється конкретизація методу, доведення його до положення, алгоритму, чіткого опису способів проведення. Важливе місце в даному випадку займають принципи інвентаризації, які визначають її організацію та техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної та якісної характеристики майна, його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності. Дотримання принципів інвентаризації знаходиться в тісному взаємозв'язку з методикою її проведення. В практичній діяльності недооцінюють вагомість правильного проведення інвентаризації та дотримання її принципів. Принципи інвентаризації визначають порядок її організації і техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної і якісної характеристики майна і його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності [26].

При проведенні інвентаризації дотримуються наступних принципів:

1. раптовість – передбачає раптовість для матеріально відповідальних осіб перевірки їх дій з обліку і зберігання цінностей, що знаходяться в їх підзвіті;
2. зіставленість – полягає в тому, що одиниці виміру, які застосовуються в обліку, повинні збігатись з одиницями виміру, що вказані в інвентаризаційних документах як за способом обчислення, так і за системою розрахунків;
3. плановість – реалізується на підприємстві через систему внутрішньогосподарського планування кількості, видів і строків проведення інвентаризацій;
4. своєчасність – полягає у своєчасному проведенні, яке не дозволяє приховати недостачу та надає змогу попередити порушення за умови, що вони носять частковий і незначний характер, попереджає виникнення матеріального збитку;
5. точність – передбачає достовірне відображення фактичної наявності майна, його кількісних та якісних характеристик;
6. об’єктивність – полягає у виявленні причин та умов, які спричиняють господарські порушення, недостачі або лишки;
7. безперервність – полягає у тому, що інвентаризація повинна проводитись активно і безперервно, до повного встановлення фактичної наявності об’єкту перевірки, отримання результатів інвентаризації та прийняття відповідних рішень;
8. повнота охоплення об’єктів – передбачає суцільну перевірку об’єкту інвентаризації. Дотримання є обов’язковим при проведенні повних і часткових інвентаризацій, коли виявляється стан та наявність майна, яке належить підприємству;
9. ефективність - передбачає, що кожна інвентаризація повинна закінчуватися прийняттям рішень і рекомендацій, загальним виявленням недоліків та впровадженням передового досвіду;
10. оперативність – полягає в необхідності проведення інвентаризації і оперативному веденні її результатів;
11. економічність – полягає в необхідності організації інвентаризації так, щоб витрати на її проведення були мінімальні та її проведення не створювало б перешкод для процесів виробництва та реалізації;
12. гласність – дотримання даного принципу ставить діяльність інвентаризаційної комісії під безпосередній контроль колективу підприємства;
13. юридичного значення результатів інвентаризації передбачає суворе дотримання положень, що дозволяють відображати результати інвентаризації в бухгалтерському обліку;
14. виховного впливу - своєчасно і правильно проведені інвентаризації сприяють вихованню і підвищенню у матеріально відповідальних осіб почуття відповідальності за збереження довіреного їм майна;
15. оцінка результатів – передбачає прийняття необхідного рішення по виявлених під час інвентаризації відхиленнях;
16. обов’язковість – полягає в тому, що проведення інвентаризації регламентується діючими нормативними актами та інструкціями;
17. документальне відображення результатів контролю – результати інвентаризації обов’язково повинні мати доказову силу для юридичного підтвердження її підсумків;
18. доцільність – полягає в тому, що інформація, яка отримується після проведення інвентаризації повинна мати конкретний економічний зміст, бути потрібною й корисною для прийняття управлінських рішень.

Мінімально необхідна періодичність проведення інвентаризації об’єктів визначена положеннями про інвентаризацію та відомчими інструкціями: основні засоби, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, готова продукція, промислові товари, малоцінні швидкозношувані предмети, сировина та матеріали періодичність 1 раз на рік; продовольчі товари, дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, розрахунки з дебіторами та кредиторами періодичність 2 рази на рік; розрахунки за платежами до бюджету періодичність 1 раз на квартал; грошові кошти, грошові документи, бланки суворої звітності 1 раз на місяць [14]. Таким чином, викладений основний матеріал, щодо поняття, значення та видів інвентаризації, думки з цього приводу різних науковців. Варто зробити висновок, що окрема термінологія в нашій країні не є уніфікованою. Визначення вчених досить сильно відрізняється в тому числі від чиного законодавства. Отже, здійснюючи аналіз наукового аспекту даної проблеми приходимо до висновку, що єдність в розумінні сутності інвентаризації не досягнуто, а ситуація з її тлумаченням залишається дискусійною. На наш погляд, це пов’язано зі складністю процедур, які об’єднані одним поняттям інвентаризація. Періодичне проведення інвентаризації є не лише засобом уточнення показників обліку а й засобом боротьби із зловживаннями матеріально відповідальних осіб, а також засобом упорядкування складського приміщення, правильності перевірки і зберігання матеріальних цінностей, справності ваго вимірних приладів та дотримання принципів організації інвентаризації для встановлення кількісної і якісної оцінки майна. А також обрати вірну кваліфікаційну групу проведення інвентаризації з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом зіставлення з фактичною наявністю активів та зобов’язань підприємства.

 

1.2 Теоретичні аспекти проведення  інвентаризації

 

Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях всіх форм власності регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69 [6]. При проведенні інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків підприємства (організації, установи) дотримуються наступної схеми проведення інвентаризації ( рис.3).

Рис.3.Орієнтована схема проведення інвентаризації

Кількість інвентаризацій на рік, строки їх проведення, перелік майна і розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначається керівником підприємства, окрім випадків коли проведення інвентаризації є обов’язковою, а саме:

- передача  майна державних підприємств в оренду, приватизація й корпоратизація;

- проведення  господарських операцій, що пов’язані  з реструктуризацією підприємства;

- ліквідація  підприємства;

- пожежа, стихійне лихо чи аварії техногенного  характеру або інші надзвичайні  ситуації, викликані експериментальними умовами;

- зміна  керівника колективу при колективній  матеріальній відповідальності, вибуття  із колективу (бригади), більше половини  її членів, письмове звернення (вимога) хоча б одного із членів  колективу про її проведення;

- випадків відмови постачальником в задоволенні претензій на недовантаження товарно-матеріальних цінностей або отримані від покупців претензії щодо недовантаження;

- встановлення  фактів зловживань, крадіжок або  псування цінностей;

- розпорядження  судово-слідчих органів;

- продаж  об’єктів необоротних активів;

- консервація  необоротних активів і тимчасове  виведення з експлуатації виробничих  потужностей;

- переоцінка  майна;

- зміна  матеріально-відповідальної особи  при індивідуальній матеріальній  відповідальності;

- складання річної фінансової звітності;

- зміна  керівника підприємства.

Інвентаризація проводиться як правило на перше число місяця. Це полегшує наступне порівняння її результатів з показниками обліку. Якщо інвентаризація окремих цінностей не може бути закінчена за один день, її можна починати до і закінчувати після першого числа, а дані інвентаризації коригувати станом на перше число.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

На підприємствах де через великі обсяги робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік.

Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, що призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально – відповідальних осіб , одного й того ж працівника два роки підряд.