Організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів

    МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ,

    МОЛОДІ  ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

    Черкаський  національний університет імені  Богдана Хмельницького

    Навчально-науковий інститут української філології 

    та  соціальних комунікацій 
 
 
 
 

    Організація навчального процесу  на базі програм навчання, які формуються як набір залікових  кредитів  
 
 
 
 

    Реферат

    студентки 6-А курсу

    Бурої Ганни Олександрівни 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Черкаси-2011 

    Зміст

    Вступ…………………………………………………………………………3

1. Сутність системи залікових кредитів…………………………………5
2. Організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів…………….…………………….8

 Висновки……………………………………………………………………14

    Список  використаної літератури…………………………………………….16 

    Вступ 

    Положення про кредитно-модульну систему організації  навчального процесу в Національному  технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» визначає особливості організації навчального процесу в умовах впровадження ідей Болонського процесу.

    Кредитно-модульна система організації навчального  процесу (далі КМСОНП) є основою Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої  системи (ECTS).  Впровадження системи ECTS – один з ключових напрямків  інтеграції вищої освіти України  до загальноєвропейського освітнього простору.

    Метою ECTS є підвищення можливостей студентської мобільності, досягнення сумісності програм  підготовки та кваліфікацій, забезпечення навчання студентів за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійних  програм, підвищення якості підготовки фахівців та їх конкурентоспроможності, забезпечення доступу до ринків праці, посилення престижу вищої освіти України.

    Вважається, що при введенні ECTS полегшується академічне визнання дипломів і кваліфікацій, стають прозорими освітні програми і навчальні плани. ECTS-система  має зробити  вищу освіту України  більш привабливою для студентів з різних країн.

    Введення ECTS-системи є корисною справою:

• для українських студентів, які бажають продовжити свою освіту в одному із закордонних  університетів у рамках академічної мобільності та повернутися до рідного університету для завершення  освітньої програми;
• для іноземних студентів, що навчаються у вузах України.

    Для впровадження ECTS вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи:

• інформаційний пакет – загальна інформація про університет (факультет), назва базових бакалаврських програм (спеціальностей) та програм професійного спрямування (спеціалізацій), анотації дисциплін (кредитних модулів) із зазначенням їх статусу (обов’язкових або вибіркових) та обсягів, методики й технології викладання,  форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання знань та умінь і реєстрації успіхів студента, а також умови прийому, навчання, проживання і т. ін. для кожного студента;
• договір про навчання між студентом та вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);
• академічну довідку, що засвідчує досягнення студента у певному періоді навчання. В ній вказуються засвоєні студентом  модулі-ECTS, обсяг та якість  їх засвоєння за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS;
• диплом європейського зразка та додаток до нього, які підтверджують отримання академічного ступеня/кваліфікації. Вони мають чіткий формат, затверджений Європейською комісією та Радою Європи і ухвалений державами, які підписали Болонську декларацію.

    Склад і зміст інших елементів ECTS, необхідних для впровадження КМСОНП (договір  про навчання, академічна довідка), визначаються окремими нормативними документами  НТУУ «КПІ». 

    1. Сутність системи залікових кредитів 

    Європейська система залікових  кредитів (ECTS – European Credit Transfer System) або система кредитних одиниць (кредитних модулів)  – це системний спосіб опису освітніх програм шляхом присвоєння кредитних одиниць її компонентам (дисциплінам, курсам та ін.). Система ECTS базується на врахуванні загальній трудомісткості роботи студента при засвоєнні певного кредитного модуля програми підготовки та результатів цієї роботи.

    Кредитний модуль (модуль ECTS) – навчальна дисципліна (частина багатосеместрової дисципліни), яка вивчається у певному семестрі. Кредитний модуль має певний обсяг у кредитах ECTS, а рівень його засвоєння має бути визначено у системі оцінювання ECTS.

    Кредит ECTS – умовна одиниця (кредитна одиниця) виміру трудомісткості певної частини програми вищої освіти. Згідно з наказом МОН України від 20.10.04 р. № 812 – ціна кредитній одиниці (кр.) складає 36 академічних годин навчальної роботи студента (враховуючи час на проведення аудиторних занять, самостійної роботи, семестрового контролю та практик).

    Залікові  кредити – характеристика обсягу, трудомісткості певної частини програми підготовки та якості її засвоєння студентом.  Залікові кредити отримують студенти тільки після засвоєння певного кредитного модуля та позитивного оцінювання досягнутих результатів навчання.

    Система оцінювання ECTS – європейська система оцінювання успішності засвоєння студентом кредитних модулів. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок.

    Основними принципами побудови ECTS є:

• дотримання автономії країн і ВНЗ у сфері освітньої політики;
• поліпшення міжнародної «прозорості» існуючих національних освітніх систем і кваліфікацій;
• сумісність з будь-якою національною/регіональною освітньою системою, у якій може  діяти або не діяти система кредитів;
• застосування до усіх видів програм і форм навчання у ВНЗ (денна, заочна, вечірня, дистанційна, екстернат), а також навчання протягом усього  життя;
• використання і розвиток існуючих параметрів системи ECTS: кредитів, міжнародного перезарахування залікових кредитів, інформаційного пакета, реєстрації оцінок та ін.;
• сумісність із загальноєвропейським «Додатком до диплома» (Diploma Supplement), що пояснює і робить прозорими академічні та професійні кваліфікації  ВНЗ.

     Ключовими елементами КМСОНП є залікові кредити як міра трудомісткості та якості навчальної роботи студента і стимулююча бально-рейтингова система оцінювання в сполученні з прогресивними принципами педагогічного менеджменту. Основними принципами педагогічного менеджменту є:

• чітко поставлені ідеали і цілі освіти;
• педагогічне проектування навчального процесу;
• компетентна консультація;
• оперативний, надійний (об’єктивний), повний, точний і постійний контроль навчальних досягнень та їх облік;
• справедливе ставлення до студентів;
• взаємна дисциплінованість викладачів і студентів;
• заохочення студентів (у балах та з використанням моральних засобів, що стимулюють мотивацію до навчання) за якісне і своєчасне виконання навчальних завдань;
• наявність у викладачів і студентів чітко відпрацьованих стандартних інструкцій та їх суворе дотримання, що сприяє підвищенню якості спільної роботи студентів і викладачів, об’єктивності взаємного контролю, передбачуваності одержуваних студентом оцінок.

    З погляду функціональних аспектів система залікових кредитів є основою:

• індивідуально-орієнтованої організації навчального процесу, що надає студентам можливість самостійного складання індивідуального змісту навчання, визначення послідовності засвоєння певних дисциплін, складання особистих семестрових розкладів навчальних занять;
• формування і постійного розвитку навчальних планів, програм і стандартів вищої освіти;
• розширення академічних свобод викладачів.

    ECTS-система  базується на угоді, що 60 кредитів вимірюють трудомісткість (навчальне навантаження) студента очної форми навчання протягом одного академічного року. В більшості випадків у вищій освіті навчальний рік містить 36-40 академічних тижнів, у цьому випадку один кредит ECTS складає 32-36 академічних годин. Таким чином, ECTS-кредит є одиницею виміру трудомісткості навчальної роботи і визначає обсяг змісту програми підготовки, який середній студент може засвоїти за 36 годин навчальної роботи. Загальна трудомісткість навчання для одержання ступеня бакалавра, що нормативно триває 3 роки 10 місяців, складає не менше 240 кредитів.

    2. Організація навчального  процесу на базі  програм навчання, які формуються  як набір залікових  кредитів 

    Трудомісткість  навчального навантаження студента в термінах ECTS включає час, витрачений на відвідування аудиторних занять, проходження  практики, самостійну роботу (підготовку до занять та контрольних заходів, виконання  індивідуальних семестрових завдань, підготовку дипломної роботи), а  також на семестровий контроль. Залікові кредити являють собою спосіб визначення кількісних результатів  навчання студента – набору компетенцій (що студент буде знати, чим здатний володіти, що має уміти після завершення певної частини процесу навчання).

    Організацію навчального процесу за ознакою наявності чи відсутності загального для студентів і викладачів розкладу навчальних занять можна розділити на два типи – синхронну й асинхронну.

    Асинхронна організація навчального процесу забезпечує студентові можливість освоєння навчального матеріалу в будь-який зручний для нього час, який  не встановлюється заздалегідь розкладом занять. Вона найбільш характерна для дистанційного і заочного навчання, коли студент працює з освітнім середовищем, який попередньо створено в тій чи іншій формі викладачами. Це можуть бути інтерактивні комп’ютерні навчальні посібники, тренажери, завдання в тестовій формі для самостійної роботи, контрольні тести, телевізійні курси лекцій, записані на електронні носії, комплекти методичних рекомендацій та традиційних підручників і навчальних посібників, призначених для самостійного вивчення і т.д. До асинхронних освітніх середовищ можуть бути також віднесені доступні студентам для занять поза навчальним розкладом лабораторії, тренажери, лабораторії тестування і контролю, комп’ютерні класи, бібліотеки і т. ін. (не виключається можливість попереднього запису для одержання доступу до елементів асинхронного освітнього середовища). Асинхронна організація навчального процесу, як правило, не є самодостатньою і на практиці застосовується разом із синхронною організацією навчання.

    Синхронна організація навчального процесу передбачає наявність попередньо складеного розкладу навчальних занять, загального для викладачів і студентів. Синхронну організацію навчального процесу можна поділити на поточно-групову та індивідуально-орієнтовану.

    Традиційною в Україні є відома поточно-групова  організація навчального процесу. При індивідуально-орієнтованій організації  заняття також проводяться в  групах і потоках. Але, на відміну  від поточно-групової організації  навчання, кожен потік і кожна  група створюються на один семестр  для вивчення конкретної навчальної дисципліни  під керівництвом конкретного  і, можливо, обраного студентом викладача.

    Важливою  особливістю КМСОНП є обов’язкове  планування змісту самостійної роботи студентів, диференціація її обсягу за формами навчальних занять та індивідуальних завдань, принципова можливість диференціації  співвідношення між годинами аудиторної і самостійної роботи з навчальних дисциплін залежно від  педагогічної методики що застосовується викладачем, регулярний контроль виконання завдань  для самостійної роботи.

    Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована  одиниця виміру виконаної студентом  як аудиторної, так і самостійної  навчальної роботи (навчального навантаження). Ціна одного кредиту ECTS складає 36 академічних  годин. Загальний час, передбачений для засвоєння навчального матеріалу  під час аудиторної та самостійної  роботи студента протягом навчального  року, повинен становити 60 кредитів ECTS. Повне тижневе навантаження студента згідно навчального плану не повинне  перевищувати 54 академічних годин  щотижня. Кредити ECTS передбачають всі  види роботи – лекції, практичні  роботи, семінари, консультації, практичні  заняття, самостійну роботу, екзамени, дипломне проектування, виконання кваліфікаційної  роботи і інші види діяльності, пов'язані  з оцінюванням.

    Модуль  ‒ це завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лекції, практичні, лабораторні, семінарські та індивідуальні заняття, самостійна робота, практики, контрольні заходи). Змістовий модуль - це система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові. Семестровий курс навчальної дисципліни ділиться на 3 змістових модулі. Виконання курсового проекту (роботи) є самостійним модулем.

      Контрольні заходи з якості  підготовки фахівців забезпечують  визначення рівня досягнення  знань навчання. В університеті  використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, модульний, підсумковий,  ректорські контрольні роботи, для  встановлення рівня залишкових знань та інші.

      Робоча програма передбачає способи,  порядок та критерії оцінювання  навчальної діяльності, визначає  коли таке оцінювання здійснюється, як проводиться, за яким переліком  завдань, за якою системою оцінювання. Модульний контроль може бути  проведений під час лекцій, практичних, семінарських чи лабораторних  занять або в поза аудиторний час.

      Студент може отримати в межах  залікового кредиту 100 балів. Кількість  балів на кожний модуль, на  відповідні види та форми діяльності  студентів, на певні контрольні  заходи розподіляє викладач. При  цьому, 100 балів, які може студент  отримати в межах залікового  кредиту, доцільно розподіляти  наступним чином: до 45 балів при  поточному контролі за практичну  підготовку (виконання та захист  лабораторних робіт, виконання  завдань та контрольних робіт  на практичних роботах, підготовка  та виступи на семінарських  заняттях, виконання та захист  індивідуальних завдань (розрахунково-графічних  робіт, рефератів тощо) та до 55 балів за теоретичну підготовку, яка перевіряється під час  проведення модульних контролів.

      Формою проведення поточного  контролю може бути усне опитування або тестування.

      Модульний контроль передбачає  перевірку рівня засвоєння визначеної  системи елементів знань та  вмінь студента з того чи  іншого змістового модуля. Студент  допускається до складання модульного  контролю за умови повного  виконання завдань, передбачених робочою навчальною програмою.

      Для проведення модульного контролю  викладач готує індивідуальні  варіанти контрольних завдань,  виходячи з структури навчального  матеріалу. Кожне завдання повинно  охоплювати весь навчальний матеріал  модуля. Критерії оцінювання результатів  виконання контрольних завдань  доводяться до відома студентів  перед початком вивчення модуля  і дублюються напередодні проведення модульного контролю.

      Модульний та підсумковий контроль  проводиться у тестовій формі.  Ця норма не розповсюджується  на дисципліни, викладення навчального  матеріалу з яких потребує  від студента переважно усних  відповідей. Перелік дисциплін з  усною (комбінованою) формою семестрового  контролю встановлюється окремо  за кожним напрямом (спеціальністю)  підготовки фахівців з дозволу  проректора з навчальної роботи.

      За результатами поточного контролю  практичної підготовки та модульного  контролю теоретичної підготовки  акумулюючим способом накопичуються  бали для кожного студента. Знання  студента з змістового модуля  вважаюся незадовільними, якщо сума  балів за час його поточної  успішності і сума балів за  модульний контроль складають  менше 60 % від максимально можливої суми балів за цей модуль.

      Підсумковий контроль проводиться  з метою оцінки результатів  навчання на його завершальних  етапах. Підсумковий контроль включає  екзамени та заліки. При проведенні  підсумкового семестрового контролю  контролюється рівень знань, умінь,  навичок, отриманих студентом  при вивченні матеріалу змістових  модулів даного модуля без  урахування балів набраних студентом  при здаванні змістових модулів.  Зміст завдання підсумкового  контролю визначається робочою  програмою навчальної дисципліни. У разі складання студентом  модульного контролю знань на  оцінку «незадовільно», студент  має право перескласти його під час підсумкового контролю знань. Студент не може бути допущеним до складання підсумкового контролю знань з цієї дисципліни, якщо він не виконав графіку навчального процесу чи набрав з навчальної дисципліни у сумі за змістові модулі менше 35 балів.

      Результат навчальної діяльності  студента при підсумковому контролі  оцінюється згідно шкали ЕСТS  і шкали навчального закладу:  

    Шкала оцінювання

• якщо це число є меншим 35-и балів, студент  вважається таким, що не оволодів навчальним матеріалом і повинен пройти етап оволодіння ним повторно;
• якщо це число є більшим від 34, але меншим від 60, студент повинен пройти підсумковий контроль;
• якщо це число є більшим від 59, але меншим від 75, студент вважається таким, що заслуговує оцінки “задовільно”, за згоди отримання якої, він звільняється від підсумкового контролю, або проходить такий контроль, при бажанні підтвердити вищий рівень знань і отримати вищу оцінку;
• якщо це число є більшим від 74, але меншим від 90, студент вважається таким, що заслуговує оцінки “добре”, за згоди отримання якої він звільняється від підсумкового контролю, або проходить такий контроль, при бажанні підтвердити вищий рівень знань і отримати вищу оцінку;
• якщо це число є більшим від 90, студент вважається таким, що заслуговує оцінки “відмінно”, і звільняється від підсумкового контролю, або проходить такий контроль, при бажанні підтвердити вищий рівень знань і отримати більшу кількість балів .

      Під час модульного контролю  студентам забороняється списувати,  обмінюватися інформацією з іншими  студентами, використовувати заборонені  навчальні засоби. Якщо студент  порушує встановлений порядок,  то він звільняється від подальшої  роботи, а модульна контрольна  робота оцінюється нулем балів.  Якщо студент не з'явився на  модульний контроль знань або  не склав контрольне завдання, йому виставляється нуль балів.  Результати перевірки тестових  контрольних завдань (в балах)  доводяться до відома студентів  після проведення модульного контролю.

      За результатом підсумкового  контролю (екзамену, заліку) оцінка  може бути залишена без зміни,  збільшена, але не зменшена. Підсумковий  семестровий контроль рекомендовано  проводити у письмовій тестовій  формі після завершення вивчення  усіх змістових модулів, передбачених  у даному семестрі.

    Висновки 

    Розглянуті  основні поняття та терміни кредитно-модульної  системи організації навчального  процесу: кредит, кредитна система, заліковий  кредит, модульна система, кредитно-модульна технологія.

    Понятійний  апарат кредитно-модульної системи  організації навчального процесу  в Україні має певні термінологічні особливості. Наприклад, проведений аналіз поняття "кредитно-модульна система" дозволяє нам визначити його не стільки  як модель організації навчального  процесу, а власне як систему організації  навчання або як освітню технологію. Тому проблема вичерпного визначення понять та формалізації термінів, введення відповідних освітніх стандартів для  забезпечення реалізації кредитно-модульної  системи потребує подальших наукових досліджень.

    На  даний час у вищій освіті різних країн застосовуються кредитні системи, які за основним призначенням та метою  використання кредитів можна умовно поділити на дві основні групи.

    Перша група – залікові кредитні системи. Кредити зазвичай розуміються як одиниці вимірювання обсягу загального навчального навантаження студента (обсягу роботи), необхідного для  засвоєння освітньої програми або  її частини. Система заліку кредитів в основному орієнтована на використання з метою забезпечення академічної  мобільності. Прикладом таких систем є ECTS (European Credit Transfer System – європейська  система перезарахування кредитів), UCTS (UMAP Credit Transfer Scheme – система зарахування  кредитів університетів азіатсько-тихоокеанського  регіону.

    Друга група – накопичувальні кредитні системи. До поняття кредиту підходять  як до одиниці оцінювання результатів  освоєння освітніх програм – набутих  знань, умінь та навичок. Такі системи  в основному використовуються в  освітніх системах, що характеризуються відсутністю жорсткого нормативно встановленого терміну навчання і фіксованого переліку курсів дисциплін  навчального плану. Як правило, робочі програми дисциплін побудовані за модульною структурою і кожен модуль оцінюється у кредитах. Накопичувальні системи більш універсальні і зручні під час організації неперервної освіти – "освіти протягом життя" та підвищення кваліфікації. Вони, як правило, не залежать від форми навчання та особливостей національних освітніх систем різних країн, тому легко адаптуються до нових форм і технологій навчального процесу. Прикладом таких систем є USCS (United States Credit System – кредитна система, що використовується університетами США), CATS (Credit Accumulation and Transfer System – кредитна система, що функціонує в університетах Великої Британії).

    Вітчизняна  вища освіта в упровадженні власної  кредитної системи орієнтується на ECTS – європейську систему перезарахування  кредитів. Ця система спочатку слугувала  засобом покращання визнання освіти для навчання за кордоном, полегшуючи порівняння навчальних досягнень студентів  на основі узгодженої системи оцінювання (кредитів і оцінок) та технології інтерпретації  національних систем вищої освіти, тобто ECTS призначалась для розширення мобільності студентів і привабливості  європейської системи освіти. По суті ECTS не передбачає регулювання змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм [6: 38]. Кредити у цій системі  є числовим еквівалентом оцінки (від 1 до 60), яка встановлюється розділам курсу. Вони відображають кількість  роботи, якої вимагає кожен блок курсу, відносно загальної кількості  роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі. Кредити враховують повне  навантаження студента: аудиторну роботу, самостійну роботу, навантаження для  виконання контрольних заходів, практику, атестації тощо.

    Список  використаної літератури 

    1. Болонський процес у фактах і документах/ Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І.. Київ - Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2003. - 52 с. (www.tspu.edu.ua).

    2. Вандер Венде М.К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высшее образование в Европе. -2000. - Том XXV.-№ 3.

    3. Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению… // Вестник высшей школы: Alma mater. -2000. -№ 6.

    4. Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти: Наук.-метод. вид. / В.С. Журавський, М.З. Згуровський; М-во освiти i науки України, Нац. техн. ун-т України "Київ. полiтехн. iн-т". - К.: Полiтехнiка, 2003. - 195 с.

    5. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. - К.: ІВЦ "Видавництво "Політехніка", 2003. - 200 с.

    6. Кремень В.Г. Болонский процесс: сближение, а не унификация//Зеркало недели. - № 48(473). -13-19 декабря 2003.

    7. Лукичев Г.А. Интеграция и эффективность - цели реформ в высшем образовании стран Европы // Научный вестник Московского государственного технического университета гражданской авиации. -2000. -№ 26. -С.13-18.

    8. Матеріали науково-практичного семінару "Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації". Львів, 21-23 листопада 2003. - Львів: "Львівська політехніка". - 111 с.

    9. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 - 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, авт. кол.: Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І.. - Київ -Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. - 147 с. (www.tspu.edu.ua).