Пропозиції щодо удосконалення технології вантажних перевезень по станції Куп’янськ –Сортувальний


                                                          Зміст

 

 

Вступ……………………………………………..………………………………3

 

1.Технічна та експлуатаційна  характеристика станції………………………..4    

2. Аналіз показників роботи станції………………………………………..…10

3. Пропозиції щодо удосконалення технології вантажних  перевезень по станції Куп’янськ –Сортувальний ……………………………………………14

 

Висновок…………………………………………………….…………………..23

 

Список використаної літератури………………………………………………25

 

Додатки………………………………………………………………………….26

 

 

                                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                               ВСТУП

       Почнемо  роботу з короткої історичної довідки про станцію Куп’янськ – Сортувальний, оскільки, щоб зрозуміти наскільки станція удосконалилася від свого початку до сьогодення, ми повинні зазирнути в її історію творення.

      Станція Куп’янськ – Сортувальний була заснована в 1901 році, як станція Куп’янськ – Єкатеринінський, коли була побудована лінія від станції Курилівка до станції Вовчанськ.

        До 1914 року станція служила пунктом  обміну вагонів між Єкатеринінською,  Південною та Південно-Східною  залізницями, власниками яких  вони були. Вантажі з одного  вагону перевантажувались в інші  вагони і кожна залізниця користувалася  своїми вагонами, але в 1914 році  всі вагони стали власністю  держави і обмін вагонами припинився.

      До 1932 року  було збудовано нові колії,  сортувальну гірку парної системи,  сортувальну механізовану платформу.

      Дуже тяжкому  відновленню станція була піддана після війни 1942 року.

      В 1974 році  з Куп’янська до Красного лиману  рух почав здійснюватися на  електричній тязі, а вже у серпні 1985 року уведено в експлуатацію  промислове телебачення. 

     З 1890 року  створена система оперативного  управління  перевезеннями. На  станції, за допомогою виділеного  прямого каналу був налагоджений  обмін текстами телеграм –  натурних листів між станційним  та обчислювальним центрами залізниці.

   З 1992 року станція  перейшла на зовсім нову технологію  роботи, як передавальна між державами  Росії та України по стику  «Тополі».

  До нашого часу  станція стала  оснащена : комплексом  засобів електронного обміну  даними з установою персональної  електронної обчислювальної техніки  на робочих місцях; програмним  забезпеченням системи документообігу замовлень на перевезення вантажів та формування планів;системою автоматизованої ідентифікації рухомого складу;тензометричними вагами типу ВТР-25ДР,системою відео спостереження та  АРМ ДСП(автоматизоване робоче місце чергового по станції); автоматизованою системою контролю вантажних перевезень(АСК ВП УЗ).

    В даний момент  Куп’янськ – Сортувальний посідає  дуже важливе місце в процесах  залізничних вантажних перевезень  на території України.

   Сутність цієї  науково – дослідницької роботи  полягає в ознайомленні та  аналізі технічних та експлуатаційних  характеристик, основних показників  вантажної роботи станції Куп’янськ  - Сортувальний .Але основним питанням  є удосконалення технології вантажних  перевезень на основі автоматизації. 

       Вантажні перевезень потребують впровадження передової технології, постійного удосконалення організації процесу перевезень та управління ним, прискорення розробки та впровадження автоматизованої системи управління залізничним транспортом.

     Взагалі, тема "Удосконалення технології організації  вантажних перевезень на основі  автоматизації " має в даний  час дуже велике значення, бо  за допомогою впровадження автоматизованих  систем можна значно скоротити   частину ручної праці, зберегти  багато ресурсів, як трудових, так  і фінансових. Це все дасть  змогу розвиватися станції швидше: знизити експлуатаційні витрати,  збільшить продуктивність праці,покращити  умови праці та культури виробництва.    

      Основні  джерела літератури для цієї  роботи були представлені на  станції у вигляді технічної  документації  : ТРА станції   та Технологічного процесу. 

1.Технічна та експлуатаційна характеристика станції

            На станції Куп'янськ - Сортувальний робота завжди кипить. Станція переступила вже 110-річний рубіж свого трудового літопису і вона, як найбільша погранично-передатна станція грає провідну роль у вантажній роботі залізничного транспорту України.

          Куп'янськ - Сортувальний є найважливішим залізничним вузлом Південної магістралі, де стикуються багато доріг і найважливіші напрями вантажопотоків і через яку проходить вантажопотік з Росії, Казахстану, інших країн в чорноморські порти і на західні переходи України. Виходить, саме у Куп'янську зароджується транзитний вантажопотік, який йде потім без переробки через усю Україну. Колектив цієї станції працює на найвідповідальнішому рубежі, що образно називається "східними воротами".

      Станція  Куп'янськ – Сортувальний є позакласною вантажною станцією з кодом єдиної сітьової розмітки-43002. Станція працює за параграфом третім.

     Станція   Куп'янськ – Сортувальний має чотири прилеглих перегони у парному та непарному напрямку.

У непарному напрямку засобом зв’язку являється одностороннє автоматичне блокування, а на парному - двостороннє автоматичне блокування.

 І у  парному і  у непарному напрямку основним  видом тяги є електричний.

      На територій  станції розташовані механізовані  парна та непарна гірки, а  також витяжні колії.

 У парній гірці дві  колії насуву, на відміну від  непарної, де розташована одна  колія насуву.

На  непарній сортувальній гірці  працюють два локомотиви : ЧМЄ-3-1 та ВЛ-80К-1, на парній  тільки один -ЧМЄ-3-1.

 Витяжна колія станції  має номер 35. Її місткість – 157 вагонів. На витяжній колії працює локомотив  ЧМЄ-3-1.

         Характеристику колійного розвитку розглянемо у вигляді таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Характеристика колійного розвитку

№п/п

Назва парку

Кількість колій

Номери колій та їх призначення

місткість в ум. вагонах

Корисна довжина в м

1

        2

      3

             4

        5

         6

1

центральний парк

     26

 

  

 
 

1.1

   

головних для пропускання  пасажирських та вантажних поїздів-3 (І,ІІ,ХХІV)

       5-82

    108-1192

1.2

   

сортувально-відправних-15 (11,12,13,14,15,16, 17,18,21,22,23,24, 25,26,27 )

       59-72

    870-1049

1.3

   

ходових-2 (31,79)

        25

     351-360

1.4

   

витяжних-1 (35)

        11

       157

1.5

   

відстійних-5 (44,45,18а,19,20)

       9-19  

     130-266   

2

Парк прибуття

      16

   

 

 

2.1

   

приймально-відправних для  приймання парних поїздів та відправлення непарних вантажних поїздів-8 (33,35,36,37,38,39, 40,41)

       50-64

     742-936

2.2

   

колії насуву-2 (1,2)

       19-24

     342-272

2.3

   

ходових-3 (44,32,81)

       30-54

    421-765

2.4

   

витяжних-1 (17)

         50

     709

2.5

   

відстійних-1 (37а)

          4

      60

2.6

   

з’єднувальних -1 (37б)

          22

      319

3

Парк Східного прийому

    17

     

3.1

   

головних для пропускання  пасажирських та вантажних поїздів-4 (І,ІІ,ІІІ,ІV)

       94-112

   1360-16

3.2

   

приймально-відправних для  непарних та парних вантажних поїздів-2 (7,8)

        72-73

   1048-16

3.3

   

приймальних для непарних вантажних поїздів-5 (9,10,11,12,13)

        70-80

   1022-11

3.4

   

запобіжних-3 (1,3,5)

            3

   45-52

3.5

   

з’єднувальна-2 (10а,11а)

          7-13

   109-15

3.6

   

гіркова-1(28)

            3

         52  

4

Транзитний парк

      7

     

4.1

   

головних для пропускання  вантажних поїздів-2 (ІІІ, ІV)

           19

       305

4.2

   

приймально-відправних для непарних та парних вантажних поїздів-5 (1,2,3,4,5)

         55-60

   810-82

5

Господарчий район

     7

 

 

 
 

5.1

   

вагових-2(4а,8)

          5

          77

5.2

   

відстійних-4 ( 6,7,6а)

       5-24

       71-74

5.3

   

з’єднувальна-1(4)

         13

       183

6

Парк Східного відправлення

       10

     

6.1

   

приймально-відправних для  приймання парних поїздів та відправлення непарних вантажних поїздів-5 (1,2,3,4,5)

        71-79

   1034-1146

6.2

   

відправних для парних вантажних поїздів-2 (6,7)

       79-80

   1144-1154

6.3

   

запобіжних-2 (6а,12)

         4-10

     59-145

6.4

   

ходових-1(53)

          52

     741

7

Підгірочний парк

     28

   

 

 

7.1

   

сортувальних-18 (11,12,13,18,21,22, 23,24,25,26,27,31,32, 33,34,35,36,37)

       58-76

    820-1076

7.2

   

сортувально-відправних-4 (14,15,16,17)

        54-57

    806-837

7.3

   

запобіжних-1 (14)

           6

         91

7.4

   

гіркових-1 (29)

           8

       122

7.5

   

обвідних-1(45)

          26

        375

7.6

   

головних( ХХІІІ,VІ)

       32-139

    487-1990

7.7

   

ходових-1 (27а)

          21

         296


 

 На станції розміщені  дві колії, які не належать  залізниці. Допустима швидкість  руху по цім під’їзним коліям  становить  5 км/год. Фронт навантаження  та вивантаження – згідно з  укладених договорів. Ці під’їзні  колії обслуговує їх власник.

   Також, у таблиці  1.2 вказані споруди та будівлі,  які розташовані на станції.

Таблиця 1.2 – Дані з розміщення споруд та будівель на станції

Назва

Кількість

Район розташування

Ким обслуговується

Примітки

          1

      2

                   3

           4

          5

Приміщення гірок  (СТЦ)

      2

Між парками Східного прийому  та Центральним, між парками Прибуття та Підгірочним

БМЄУ-4

Розміщені всі контрольні служби

Пост ЕЦ

      2

Вихідна горловина Підгірочного парку. Вихідна горловина Центрального парку

БМЄУ-4

 

Пост відеоспостереження

      1

Вхідна горловина станції  Заоскілля

БМЄУ-4

 

Приміщення приймальників  поїздів

      4

Вхідна горловина Східного прийому, вхідна горловина парку  Східного відправлення, непарна гірка

БМЄУ-4

 

Приміщення сигналіста

      4

Вихідна горловина парку  Східного прийому, вихідна горловина  Центрального парку, вихідна горловина  парку Прибуття, вихідна горловина  Підгірочного парку

БМЄУ-4

 

Приміщення ДСПП

      2

Вихідна горловина Центрального парку, вихідна горловина Східного відправлення

БМЄУ-4

 

Приміщення СТЦ списування

      2

Вхідна горловина парку  Прибуття, пост відеоспостереження

БМЄУ-4

 

Приміщення складачів  поїздів

      5

Парна гірка, непарна гірка, господарчий район, вихідна горловина  Центрального парку, вихідна горловина  Підгірочного парку 

БМЄУ-4

 

Пост операторів сортувальної гірки

      6

парна гірка, непарна гірка

БМЄУ-4

 

 

      Оперативне планування роботи сортувальної станції здійснюється з метою організації виконання завдань по прийманню і відправленню поїздів, розформуванню і формуванню составів, навантаженню, вивантаженню вантажів, а також для виконання графіка руху й плану формування поїздів.

      Підставою для змінного і поточного планування є інформація про підхід поїздів, вагонів і локомотивів і розрахунок їх, припущеної наявності на станції до початку періоду, що планується.

      Для чіткої організації роботи станції розроблені найбільш раціональні маршрути прямування локомотивів по станційним коліям. При визначенні черги пропуску забезпечується поточність та паралельність пересувань, найменша затрата часу на пробіг, найбільша маневреність та використання колійного розвитку станції, найменша ворожість у горловинах.

     Поїзні локомотиви з парка Прибуття в локомотивне депо подаються по 44 ходовій та 27 ходовій коліям.

Поїзні  локомотиви з парку Східного прийому  в локомотивне депо подаються  по 10-а з'єднувальній та 79 ходовій  коліям.

     З Транзитного парку по одній з колій (1-5) та по 79 ходовій колії. Поїзні локомотиви з локомотивного депо в Центральний парк надаються по 81 та 31 ходовим коліям. Поїзні локомотиви з (в) локомотивного депо в парк Східного відправлення подаються по 53 ходовій, 7 відправній колії.

      Вагонне депо розташоване в центральній частині станції. Поточний відчеплювальний ремонт вагонів виконують на 23, 24 коліях механізованого відчеплювального пункту ремонту вагонів.

     Локомотивне депо розташоване між парком Східного прийому та Підгірочним парком.

Передача кутових потоків з  однієї системи в другу здійснюється:

- в непарній системі кутові передачі накопичуються на одній із колій Центрального парка, потім переставляють на одну з колій парка Східного прийому, після чого маневровим локомотивом парної системи переставляються на 32, 33 колію парку Прибуття;

- в парній системі кутові передачі накопичуються на 12 колії (або іншій колії) Підгірочного парку, потім переставляються на 32, 33 колії парка Прибуття, після чого маневровим локомотивом непарної системи переставляються на одну з колій парка Східного прийому.

    Для маневрової роботи на станції використовуються 7 маневрових локомотивів (серії ЧМЕ-3 -6 одиниць та 1 електровоз серії ВЛ-80К), обладнаних саморозчіпними пристроями, радіозв’язком.

   Зміна маневрових локомотивних бригад здійснюється на станційних коліях:

  • непарна гірка –  гірочний тупик № 28;
  • парна гірка – гірочний тупик №29;
  • Підгірочний парк – тупик № 14, вільні колії №№ 11-17, 18-27;
  • Центральний парк – витяжна колія № 5;
  • Парк Східного прийому – тупик № 5;
  • Господарчий район – на вільних коліях №№ 6,7,25,4.

  Зміна локомотивних бригад здійснюється на станційних коліях:

  • Парк Прибуття – колії №№ 36-41;
  • Парк східного відправлення – тупик №6;
  • Парк Східного прийому – колії №№ 7-13;
  • Транзитний парк  - колії №№ 1,2,3,4.

      Підвезення підмінних локомотивних бригад здійснюється локомотивами, які заїжджають та виїжджають із локомотивного депо за згодою між черговим по станції відповідного парку та черговим по депо.

     Для перевірки составів, які прибувають на станцію в розформування, встановлені пости списування, які обладнанні ПЕОМ.

      В парку Східного прийому списування передаточних поїздів, які поступають зі станції Куп’янськ-Південний, здійснює приймальник поїздів Східного прийому, в Транзитному парку – приймальник поїздів Центрального парку, в парку Прибуття – приймальник поїздів Прибуття.

    В Підгірочному парку списування поїздів, які виставляються з Східного відправлення виконує сигналіст маневрової вишки №1.

    В Центральному парку списування поїздів. Які відправляються виконує ДСПП Транзитного парку.

     У вхідних горловинах парків Прибуття, Східного прийому, Східного відправлення встановлені бункери для приймання перевізних документів машиністів вантажних поїздів.

     Пересилання документів виконується оператором СТЦ, оператором при ДСП, ДСПП, приймальником поїздів по пневмопошті.    

   

 

 

 

2 Аналіз показників  роботи станції

          Аналіз виробничої діяльності сортувальної станції спрямований на виявлення резервів економії вагонних ресурсів , збільшення вагонообігу , інтенсифікацію використання технічних засобів , удосконалення технології, підвищення якості експлуатаційної роботи , економію трудових і матеріальних ресурсів.

          На основі показників роботи  станції визначається потреба  в транспортних засобах, необхідні  обсяги капіталовкладень. Це все націлене на збільшення пропускної та провізної спроможності станції.

         Основним показником роботи станції є вантажообіг.

         Вантажообіг - це об’ємний показник, що характеризує переміщення вантажної маси на відстань.

         Тарифний вантажообіг виражається в т-км:

                                                  ,                                     (2.1) 
          де  - вантажообіг залізниці з перевезення різних вантажів (без додаткових перевезень) у тарифних ткм.

Визначається за звітний період на основі дорожніх відомостей за моментом прибуття вантажу.

         Для виявлення структури перевезень і їх розміщення на залізничній мережі застосовують групування перевезень.

        За видами сполучень виділяють: місцеве, пряме. У прямому сполученні виділяють: ввезено, вивезено, транзит.

        Між показниками обсягу перевезень існує взаємозв’язок:

- відправлено складається  з місцевого та того, що вивезено;

- прибуло складається  з місцевого та того, що ввезено; 

- здано складається з  того, що вивезено та транзиту;

- прийнято складається  з того, що ввезено та транзиту,

- перевезено складається  з: місцевого, того, що вивезено, того, що ввезено та транзиту;

- сума значень показників  відправлено та прийнято дорівнює  сумі значень показників прибуло  та здано. 

         Вантажообіг залізниці дорівнює сумі значень показників за видами сполучень:

                            ,                         (2.2)                                                                                  

        де  – місцевий вантажообіг; 

  –кількість вантажу, що було вивезено ( у т)  на відстань ( у км);

     – кількість вантажу, що було ввезено ( у т) на  відстань ( у км);

              – транзитний вантажообіг.

тобто всередині однієї й  тієї ж залізниці.

         Якісні показники перевезень вантажів: середня дальність перевезення вантажів, густота вантажних перевезень, середня тривалість і середня швидкість доставки вантажів, середнє навантаження вагона.

        Середня дальність перевезення вантажів - це середня відстань, на яку перевозиться 1 тонна вантажу

       Густота перевезень - це показник, що характеризує інтенсивність вантажного потоку на дільницях залізничної мережі. Величина його показує, яка кількість тонн вантажу проходить через кожний кілометр шляху за певний період часу. Густоту перевезень визначають за допомогою двох методів: графічного і табличного.

       Середня тривалість доставки вантажу характеризує ефективність роботи залізничного транспорту. Вона розраховується для однієї відправки і однієї тонни вантажу.

       Швидкість доставки вантажів характеризує інтенсивність просування їх у процесі перевезення.

 Тривалість і швидкість доставки вантажу залежить від категорії відправки.

      Використання вантажопідйомності вагона характеризується коефіцієнтом, що визначається відношенням кількості навантажених у вагони тонн вантажів до загальної вантажопідйомності завантажених цим вантажем вагонів або відношенням середнього статичного навантаження до середньої вантажопідйомності вагона.

     Статичне навантаження - кількість тонн завантаженого вантажу, що доводиться в середньому на один вагон, а динамічне навантаження - характеризує використання вагонів в процесі перевезення, тобто з урахуванням відстані пробігу. Середнє динамічне навантаження показує кількість експлуатаційних тонн - кілометрів, що доводиться на 1 вагоно-кілометр.

        А  тепер, за допомогою таблиці  2.1 проаналізуємо якісні та кількісні  показники роботи станції.

Таблиця 2.1 –Аналіз кількісних і якісних показників роботи станції

Показники

2009р. 

                                      2010р.

План

Звіт

          Процент до

 плану

2009р.

Відправлення вагонів, тис. ваг

979,9

987,0

1077,5

109,2

110,0

У тому числі:

         

Транзитних з переробкою

434,3

     -

449,0

 

103,4

Транзитних без переробки

520,2

     -

595,8

 

114,5

Навантаження, тонн:

3967

  2795

5178

185,3

130,5

               вагони:

104

  94

149

158,5

143,3

Вивантаження, вагони

639

  601

729

121,3

114,1

Середній час знаходження  на станції транзитного вагона, год.:

         

з переробкою

18,64

21,2

18,48

114,7

100,9

без переробки

4,59

4,6

4,58

100,4

100,4

в навантаженому стані

     -

9,91

9,82

100,9

 

Простій вагона під 1-ю вантажною  операцією

21,23

29,8

18,24

163,4

116,4

Статичне навантаження на вагон,тонн

38,1

29,7

35,1

118,2

92,1


Аналіз даних показує, що у звітному періоді станція виконала планові завдання по основних показниках. План відправлення вагонів виконаний на 109,2%, понад план відправлено 90,5 тис. вагонів. План навантаження у тоннах виконаний на 185,3 %, у вагонах - 158,5 %. Пояснюється це збільшенням статичного навантаження на вагон порівняно з плановим.

 

Знижені простої вагонів:

  • транзитного вагона з переробкою на 2,72 год. у порівнянні з планом і на 0,16 год. у порівнянні з базовим роком;
  • транзитного вагона без переробки на 0,02 год. у порівнянні з планом і на 0,01 год. у порівнянні з базовим роком;
  • під 1 вант, операцією на 11,56 год. у порівнянні з планом і на 2,99 год. у порівнянні з базовим роком;
  • в навантаженому стані на 0,09 год. у порівнянні з планом .

      Розглянемо простій   транзитного вагона з переробкою по елементам простою

 

Таблиця 2.2 – Простій транзитного  вагона з переробкою по елементам  простою

Елементи простою

2009р.

    2010р.

Відхилення показника(+,-)в

план

звіт

абсолютному значення,год.

процентах

до плану

до 2009р.

до  плану 

до 2009р

(1)По прибуттю, год.

2,16

2,7

2,49

  -0,21

+0,33

108,4

86,7

(2)Розформування, год.

0,2

0,2

0,2

    0

      0

100,0

100,0

(3)Під накопиченням,год.

12,63

14,3

12,2

  -2,1

   -0,43

117,2

103,5

(4)Формування, год.

0,8

0,8

0,8

    0

      0

100,0

100,0

(5)По відправленню,год.

2,85

3,2

2,79

  -0,41

   -0,06

114,7

102,2

(6)Загальний простій

18,64

21,2

18,48

  -2,72

   -0,16

114,7

100,9


            Представимо простій транзитного вагону з переробкою у вигляді діаграми:

                     

            Простій транзитного вагона з переробкою в цілому по станції знижений порівняно з планом на 2,72 години, або на 12,8 %, а порівняно з базовим періодом знижений на 0,16 години або на 0,9 %. Аналіз розчленованого простою вагонів у системах сортувальної станції показує, що скорочення простою було у парках відправлення порівняно з планом - на 0,41 години або на 12,8 % і порівняно з базовим періодом - на 0,06 години або на 2.1 %, під накопиченням порівняно з планом - на 0,43 години або на 14,7 %. Простій при формуванні составів відповідає плану та рівню базового року . Збільшення простою порівняно з планом було у парку прибуття — на 0,33 години або 15,3 % .

     Нижче у  вигляді таблиці представлені  показники роботи і використання  технічних засобів.

Таблиця 2.3 – Аналіз додаткових показників роботи і використання технічних  засобів

                   Показники

Значення показника

Відхилення в абсолютному  значенні до 2009р.

2009р.

2010р.

Відправлення великовагових  поїздів

7596

  3759

                 -3837

Середня довжина відправлених поїздів, вагони

61,0

  61,5

                 +0,5

Затримка поїздів по неприйманню  станцією, поїзди/поїздо-годин.

  0/0,0

   0/0,0

 

Максимальна переробка вагонів  на гірках:

     

Парна

  553

  657

                 +104

Непарна

  1021

  987

                    -34


 Подамо ті ж самі додаткові показники, але у вигляді  діаграми:

   За рік зросла максимальна переробка вагонів на парній гірці з 553 до 657 вагонів, а на непарній зменшилася з 1021 вагона у 2009 році до 987 вагонів у 2010 році.

3 Пропозиції щодо удосконалення  технології вантажних  перевезень  по станції Куп’янськ –Сортувальний 

 

        З моменту побудови станції  Куп’янськ –Сортувальний минуло багато часу, за який станція займала все більшу і більшу частку від загальних вантажних перевезень  залізної дороги України.

        Чим " дихає" одна з ключових і потужних сортувальних станцій України, зримо відчувається нині на непарній сортувальній гірці, яка розрахована на обробку 4 тис. 500 вагонів за добу, і на парній, здатній приймати за добу 5 тис. 500 вагонів, і в інших не менш важливих структурних підрозділах станції.

       Але всього цього могло б  і не буди без удосконалень, які проводяться на залізній  дорозі вже багато років. Ми  живемо у віці нових технологій, які значно поліпшують наше  буденне життя. І ці нові  технології знайшли відклик на  нашій станції у вигляді автоматизації  і впровадженні нових систем  для поліпшення праці залізничників.

        Автоматизована системи керування вантажними перевезеннями (АСК ВП УЗ) призначена для:

          —  автоматизації технологічних процесів роботи станції;

          —   надання оперативної інформації з метою прийняття управлінських рішень персоналом станції;



  — підвищення рівня достовірності вхідної інформації, станційних звітів, оперативної довідкової інформації, переданої у системи верхнього рівня, за рахунок комплексного логічного контролю.

      Задачі, які вирішуються в системах, призначені для забезпечення  роботи працівників станції (АРМ СТЦ, ДСП, АПВ, пункту комерційного огляду, прийомоздавальників вантажу та багажу, ТВК).

  Зараз будуть перераховані всі системи, які знайшли своє пристосування на станції Куп’янськ –Сортувальний :

 Автоматизована  підсистема „Динамічна робота станційного вузла" (АСК СС)

 

Задачі, які вирішує ця система:

- прибуття поїзда;

- списування поїзда по прибуттю  і обробка заготовки для корегування  прибулого поїзда;

- корегування складу поїзда  і відомостей про вагони по  прибуттю;

- розрахунок   і   формування   розміченої телеграми-натурного  листа поїзда;

- розрахунок і формування сортувального  листка;

- розформування поїзда;

- виконання       маневрових       операцій (відчеплення, причеплення,  перестановка

Пропозиції щодо удосконалення технології вантажних перевезень по станції Куп’янськ –Сортувальний