Автоматизована система Комп’ютерної фірми

Зміст

Вступ

Дана дипломна робота присвячена розробці інформаційної підтримки продажу  та ремонту комп’ютерної техніки  за допомогою використання механізму проектування реляційних баз даних.

Метою цієї роботи є створення надійної системи, яка б забезпечувала  ефективне збереження та цілісність даних, дозволяла легке внесення та редагування даних в базі, дозволяла  виконувати пошук та відбір даних з бази за певними критеріями, дозволяла видавати потрібні звіти певного зразка та разом з тим була легкою у користуванні.

Постає питання, чи буде актуальною дана робота.

В наш час все більше установ  переходять на комп’ютеризований режим  роботи, тобто коли вся паперова робота автоматизується за допомогою різних інформаційних систем, які відповідають тій чи іншій предметній області.

В даній дипломній  роботі йде  орієнтація на автоматизацію роботи сервіс-центру „ПК-сервіс” , тобто  сервіс-центру, який має можливість продавати комп’ютери, ремонтувати та замінювати „залізо”  і ці роботи виконують кваліфіковані співробітники сервіс-центру „ПК-сервіс” . Тобто в даному випадку можна виділити слідуючий перелік задач для автоматизації:

• Облік пристроїв-деталей.
• Облік  клієнтів.
• Облік робіт.

Також в цілях автоматизації, як було зазначено вище, слід передбачити  можливість виконувати пошук та відбір даних з бази за певними критеріями, дозволяла видавати потрібні звіти  певного зразка.Дана робота складається  із вступу, двох розділів, висновку та списку літератури.У вступі вказується мета, задачі дипломної роботи і дається огляд всієї курсової роботи.Перший розділ присвячений огляду сучасного реляційного підходу до організації баз даних.

Другий розділ містить короткий опис середовища Access 2000, в якому буде відбуватись безпосередня розробка таблиць баз даних та функцій баз даних, які забезпечують простоту, швидкість та надійність роботи з даними та описує процес проектування та реалізації інформаційної системи.

У висновку описуються отримані результати та цінність даної дипломної роботи.

Бази  даних  відіграють  особливу  роль  в  сучасному  світі. Все,  з  чим  ми  щоденно  спіткаємося  в  житті,  більше  всього,  зареєстровано   в  тій  чи  іншій  базі.  Вміння  працювати  з  базами  даних  сьогодні  є  одним  із  важливих  навиків  в  роботі  з   комп’ютером,  а  спеціалісти  в  цій  області  ніколи  не  залишаться  безробітними.

Зберігання  інформації – одна  з  важливих  функцій  комп’ютера. Одним  з  найпоширеніших  методів  такого  зберігання  є  бази  даних. Бази  даних – це  файл  спеціального  формату,  який  містить  інформацію,  структуровану  заданим  образом.

Бази  даних – це  сукупність  відомостей  про  об’єкти  певної  предметної  області.

Існують  не  лише  комп’ютерні  бази  даних.  Об’єкт  - це  те,  що  має  назву  та  спосіб  відрізнити  його  від  іншого  об’єкта.  Кожен  об’єкт  має  свої  характеристики  (атрибути),  що  дають  змогу  відрізнити  його  від  іншого  об’єкта.  Саме  такі  характеристики  і  зберігаються  в  базах  даних.

Банк  даних -  це  сукупність  бази  даних  та  системи  управління  базами  даних.

Системи  управління  базами  даних (СУБД) – це  комплекс  програмних  і  мовних  засобів  загального  і  спеціального  призначення,  необхідного  для  створення  бази  даних,  підтримуванні  її  в  актуальному  стані,  маніпулювання  даними  та  організації   доступу  до  них  різних  користувачів.

Основні  функції  системи  управління  базами  даних:

• управління  даними,

• організація  доступу  до  даних,

• ведення  зв’язку  з  кваліфікованим  користувачем.

Інформаційна  система  обробки   бази  даних – це  база  даних  і  комплекс  апаратно-програмних  засобів  для  збереження  і  маніпулювання  ними. В                                                                                                                           сучасних  інформаційних системах  обробки бази  даних самі  дані  зберігаються  не залежно від програми.

Більшість  баз  даних  мають  табличну   структуру.  Як  ми  знаємо,  в  табличній   структурі  адрес  даних  визначається   перетинанням  рядків  або  стовпців. В  базах  даних  стовпці  називаються   полями,  а  рядки -  записами. Поля  створюють  структуру  бази даних, а  записи  складають  інформацію,  яка  в  ній  зберігається.

Найпростіші  бази  можна  створювати,  не  використовуючи  спеціальні  програмні  засоби.  Щоб  файл  рахувався  базою  даних,  інформація  в  ньому  повинна  мати  структуру  і  бути  форматованою  так,  щоб  те,  що  міститься  у  сусідніх  полях  легко  відрізнялось. Найпростіші  бази  можна  створювати  також  в  текстовому  редакторі  Блокнот,  тобто  звичайний  текстовий  файл  при  деякому  форматуванні  також  може  рахуватися  базою  даних.

1. Сучасні технології розробки інформаційних систем.

На даний час для розробки інформаційної системи існує  велика кількість мов програмування, за допомогою яких можна на високому рівні спроектувати та реалізувати  ідеї щодо майбутньої системи.

Однією з найвідоміших та поширеніших  являється мова програмування Delphi. В ній можна реалізувати структуру баз даних та саму систему автоматизації.

1. Поняття інформаційної системи.

При самому загальному підході інформаційну систему (ІС) можна  визначити як сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів (абонентів). Таке визначення може бути задовільним тільки при самій узагальненій і неформальній точці зору і підлягає подальшому уточненню.

ІС здавна знаходять (в тому чи іншому вигляді) досить широке застосування в життєдіяльності людства. Це пов'язано з тим, що для існування цивілізації необхідним є обмін інформацією - передача знань, як між окремими членами і колективами суспільства, так і між різними поколіннями.

Найдавнішими  і найпоширенішими  ІС слід вважати  бібліотеки. І, дійсно, здавна в бібліотеках  збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх, дотримуючись певних правил, створюють  каталоги різного призначення  для  полегшення доступу до книжкового фонду. Видаються спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведеться облік видачі.

Ще один приклад. На великому сучасному підприємстві в тому чи іншому вигляді повинна  існувати інформаційна система. Для  забезпечення якісного управління потрібно знати (можливо з різним ступенем оперативності) об'єм запасів тієї чи іншої сировини, скільки і якої вироблено продукції, скільки споживається електроенергії, який цех що виробляє і що потребує, та багато іншої інформації, яка стосується виробничих питань. Крім цього, профспілкам необхідні відомості про потреби співробітників у соціально-побутовій, медично-оздоровчій сферах, тощо. Для обробки всіх таких даних потрібні певні організаційні і технічні засоби, тобто ІС.

До цього  моменту мова йшла про інформаційні системи без врахування способу їх реалізації. Найстаріші ( у моральному і у фізичному розумінні) системи повністю базувалися на ручній праці. Пізніше їм на зміну прийшли різні механічні пристрої для обробки даних (наприклад, для сортування, копіювання, асоціативного пошуку, тощо). Наступним кроком стало впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС), тобто систем, де для забезпечення інформаційних потреб користувачів використовується ЕОМ зі своїми носіями інформації. В наш час - епоху інформаційного вибуху - розроблюється і впроваджується велика кількість самих різноманітних АІСів з дуже широким спектром використання.

2. Поняття бази даних.

Зауважимо, що в  літературних джерелах існує багато описів поняття бази даних, що зовні  значно відрізняються один від одного, акцентуючи увагу на тій чи іншій рисі об'єкта опису, але по своїй суті вони достатньо близькі.

База  даних (БД) -- це сукупність взаємозв'язаних даних, що зберігаються разом. Основними та невід'ємними властивостями БД є такі:

- для даних допускається така мінімальна надлишковість, яка сприяє їх оптимальному використанню в одному чи кількох застосуваннях;

- незалежність даних від програм;

- для пошуку  та модифікації даних використовуються спільні механізми;

- як правило,  у складі БД існують засоби для підтримки її цілісності та захисту від неавторизованого доступу

Прокоментуємо додатково підкреслені слова  та вирази у вищенаведеному описі, порівнюючи в основному з близьким попередником БД - файловими системами (ФС).

На відміну  від файлових систем БД зорієнтована для підтримки даних для кількох застосувань. На практиці ця властивість інколи порушується.  Часом таке  порушення можна пояснити тим, що проект вводиться в дію поетапно, і у певний момент дійсно функціонує тільки одне застосування. Іноді відхід від вказаної властивості зумовлений іншими важлими причинами, але, на жаль, не є рідкістю просто помилка у виборі засобів для реалізації проекту і ситуація нагадує відоме прислів'я про стрілянину з гармати по горобцям.

Взаємозв'язаність даних полягає в тому, що доступ до певної групи даних якогось застосування загалом полегшує доступ до інших груп даних цього ж застосування. В умовах орієнтації БД на велику кількість застосувань виникає необхідність у підтримці значного числа різноманітних зв'язків між даними. Саме у розумінні тісного логічного зв'язку використані слова про збереження разом даних. Розглянемо приклад, який ілюструє вказану властивість у порівнянні з простими ФС.

    Приклад  про міщок з різнокольоровими  кульками.

Нехай у мішку є багато різнокольорових кульок, і завдання полягає в тому, щоб знайти кульку певного кольору, витягаючи їх по одній з мішка. Якщо операції витягання кульки з мішка повністю незалежні між собою, то цей приклад є аналогом технології роботи у рамках простих ФС з послідовним доступом. Якщо ж припустити, що кульки зв'язані між собою різнокольоровими мотузками, тоді пошук кульки можна пришвидчити, використавши на черговому кроці мотузку потрібного кольору. Цей варіант прикладу є аналогом технології роботи з взаємозв'язаними (мотузками) даними, що характерно для функціонування БД.

Вимога мінімізаціїї надлишковості полягає у мінімальній кількості копій для одних і тих же даних з урахуванням орієнтації на кілька застосувань. Ці надлишкові копії використовуються для підтримки зв'язків між даними. Як приклад, розглянемо відомості, що зберігаються у відділі кадрів деякого підприємства про своїх співробітників. Користувачами цієї інформації виступають адміністрація, профспілкова організація та бухгалтерія підприємства. Адміністрацію цікавлять дані про кваліфікацію, професійний рівень і досвід роботи, профспілки використовують відомості соціально-побутового характеру, а бухгалтерія оброблює ті дані, що потрібні для нарахувань заробітної плати та підрахунку податків, інших нарахувань та відрахувань. Хоча інформація і різнорідна, але все ж має значну спільну частину.  Всім користувачам потрібні службовий номер, прізвище, ім'я, по-батькові співробітника, його рік народження, дані про умови праці. Інформація про сімейний стан та склад сім'ї використовується бухгалтерією і профспілками. Якщо для зберігання даних застосувати технологію ФС, то можливі два крайні варіанти: а)незалежні один від одного файли, відсортовані згідно з потребами того чи іншого користувача, передбачають значну надлишковість даних; б)всі дані знаходяться у одному файлі, відсортованому так, як потрібно одному з користувачів (наприклад, адміністрації) - надлишковість при цьому практично відсутня, але зручно працювати тільки одному з користувачів. Концепція БД займає проміжне становище між вищеописаними крайніми позиціями.

Зайва надлишковість  має кілька недоліків. По-перше, зберігання кількох копій веде до додаткових витрат пам'яті. По-друге, доводиться виконувати численні операції оновлення для  кількох надлишкових копій. Крім того, оскільки різні копії даних можуть відповідати різним стадіям оновлення, то інформація, що зберігається в системі на певний час може стати суперечливою.

Про незалежність даних часто говорять, як про одну з основних властивостей БД.  Під цим поняттям розуміється можливість зміни структури даних без зміни програм, що її використовують, а також рівень самоінтерпрето-ваності даних. Міра незалежності даних тісно пов'язана з ступенем необхідної деталізації відомостей про організацію їх зберігання. Проілюструємо цю ситуацію дещо абстрагованим прикладом. Припустимо, що ви збираєтесь переглянути фільм у кінотеатрі, а для того, щоб прибути на місце плануєте скористатись послугами таксі. Поінформованість та досвід водія таксі відповідають мірі незалежності. У одному випадку Вам достатньо вказати лише назву фільму, а все інше зробить водій. У іншому випадку Вам потрібно буде визначити назву кінотеатру. Наступне зниження рівня - це адреса кінотеатру, а ще далі - вказівки по дорозі типу "їхати прямо, звернути наліво, а через 500 метрів - направо і т.п.". Аналогічно і користувачу при підвищенні ступеня незалежності даних треба менше задавати (і знати) "процедурної" інформації щодо доступу до даних. Зауважимо, що певний (хоч і досить низький) рівень незалежності мають сучасні ФС: при доступі до файлу достатньо вказати його ім'я, а інформація про треки та сектори непотрібна, але зміна розміру запису вимагає корекції всіх програм, що звертались до цього файла. 

Під цілісністю БД розуміють несуперечливість між собою даних, що в ній зберігаються. Наприклад, для кадрових відомостей рік народження співробітника не може бути більшим року призначення на посаду або поточного року. Щоб запобігти виникненню таких ситуацій при модифікації і поповненнях БД, співвідношення між даними контролюються спеціальними засобами підтримки цілісності БД. Специфікація подібних умов, що накладаються на дані і відслідковуються при будь-яких їх оновленнях, покладаються на спеціальну службу Адміністратора бази даних (АБД), а системи управління базами даних (СУБД) надають інструментальні засоби, які забезпечують  службі АБД можливість виконання її функцій.

За критерієм  виразової потужності інструментальні  засоби специфікації умов цілісності можна підрозділити на такі групи:

1. порівняння поля запису (або атрибута) з константою або з іншим полем цього ж запису; приклад такої умови наводився вище;
2. порівняння поля запису з полем  або кількома полями інших записів;
3. порівняння поля запису з множиною (підмножиною) значень полів всього файлу або навіть кількох файлів. При порівняннях використовуються відношення належності (неналежності) елемента множині, або застосовуються множинні функції типу суми, кількості, середнього арифметичного, тощо. Приклад такої умови: заробітна плата певного службовця не може більш ніж у 5 разів перевищувати середнє арифметичне від заробітної плати його підлеглих.

 Зауважимо  також, що вищенаведений поділ  на групи має в своїй основі  не тільки виразову потужність, а і складність алгоритмів  реалізації.

Оскільки однією з основних властивостей БД є орієнтація на широке коло застосувань, то природно передбачити засоби захисту від неавторизованого доступу (навмисного чи ненавмисного) користувачів до даних. З цією метою в БД встановлюється  система паролів та ідентифікацій користувачів, а також розподіл даних і користувачів на групи з різноманітними взаємними правами.

3. Класифікація АІС.

В науковій літературі існує досить значне розмаїття щодо класифікації АІС. Різні автори в  залежності від своїх задач та точок зору виділяють ті чи інші критерії і розподіляють пріоритети між ними. Зупинимось на одному з таких підходів, який на наш погляд, найбільш узгоджується з іншими темами цього курсу. Отже, АІС класифікуються:

1) за призначенням (фактографічні, документальні та змішані);

2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);

3) за локалізацією (локальні та розподілені);

4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);

5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).

Розглянемо по черзі і детальніше кожний з критеріїв.

1) за призначенням.

Документальні системи зорієнтовані на обробку та зберігання документа (порівняно великої за розміром послідовності символів), внутрішню структуру якого система (майже) повністю ігнорує, тобто він неподільний (атомарний) з точки зору системи. Споживачем результатів пошуку виступає, як правило, кінцевий користувач.

Фактографічні системи оперують фактами (даними) різних типів, що зв'язані в системі в більш чи менш складні структури. Дані, що є результатом пошуку, можуть стати складовою частиною звітів або використовуються різноманітними обчислювальними процесами.

Змішані системи включають в себе в тих чи інших пропорціях риси обох вищеназваних варіантів. Переважну більшість сучасних систем для ПЕОМ слід віднести до категорії змішаних.

Звичайно, наведені описові характеристики не дають  можливості чітко визначитись у  випадку класифікації кожної конкретної ІС, але дозволяють зробити перші  грубі припущення. Для більш точних класифікаційних оцінок необхідно враховувати додаткові властивості, що відносяться до пошукового процесу, а також до особливостей мов запитів, реалізованих в тій чи іншій системі. Оскільки подальші наші розгляди будуть стосуватися переважно фактографічних систем, тому зараз приділимо більше уваги саме документальним системам.

Дескрипторні або документальні АІС (ДАІС) історично були першими. Спочатку їх мовою була нічим не обмежена природна мова. Перші ДАІС були призначені для пошуку книг та документів у бібліотеках і великих сховищах, тому їх і почали називати документографічними.

Основним елементом  інформаційного простору ДАІС була анотація або реферат книги, документа, явища  чи об'єкта. Реферат повинен відображувати  ті  риси, які цікавлять користувача (як правило - людини). В ньому виділяються слова чи слоросполучення, які в сукупності майже однозначно (в ідеалі точно) відповідають повному опису об'єкта, крім того, таких слів повинно бути відносно небагато. Їх називають ключовими словами або дескрипторами.  Запит для ДАІС можна зформулювати у вигляді переліку дескрипторів, який на думку користувача характеризує потрібний реферат, а значить, і відповідний об'єкт.  Алгоритм формування відповіді послідовно порівнює запит з кожним рефератом і вибирає такі, що пройшли порівняння. В таких системах запит називають пошуковим розпорядженням, а реферат - пощуковим образом.

2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);

Системи з базовою мовою передбачають взаємодію користувача з СУБД з середовища якоїсь іншої мови програмування, де і виконуються більшість постпошукових перетворень даних. Такий підхід  зручний для розробки різного роду систем як надбудов над СУБД, бо дає можливість створювати високоефективні програми постпошукової обробки даних.

Замкнуті  системи  самостійно забезпечують користувача всіма необхідними засобами як для локалізації даних, так і для їх постпошукової чи передпошукової обробки. Недоліком таких систем є те, що в них відсутні (або малоефективні) засоби для розробки надбудов – проблемно-орієнтованих комплексів.

Змішані системи  передбачають наявність обох можливостей  двох попередніх підходів і є найбільш поширеними на сьогодні.

3) за локалізацією (локальні та розподілені);

   Локальність передбачає розташування всього програмного забезпечення і даних на одному ізольованому комп’ютері, а розподіленість означає розташування системи на мережі комп’ютерів з певною стратегією рознесення даних.

4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);

Головним призначенням будь-якої системи баз даних є підтримка функцій локалізації даних, що зберігаються, але дуже важливою властивістю, що може значно підняти інтерфейсний рівень системи, є наявність постобробки даних після їх локалізації в базі даних, чи попередньої обробки.   

5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).

Структури даних, що підтримуються в системі бази даних, - це важливий фактор, що впливає, як на виразову потужність,  так і на ефективність функціонування. Для систем з ієрархічною структурою базовою структурою даних є дерево; як правило, вони мають найвищу ефективність функціонування, але виразові можливості їх відносно низькі. Системи з структурами даних типу мережа мають значно кращі виразові можливості, але дещо програють у ефективності функціонування, точніше, від користувача вимагається значно вищий рівень кваліфікації для ефективної експлуатації таких систем. В останні десятиріччя найбільшого розповсюдження (особливо для персональних ЕОМ) зазнали СУБД реляційного типу, для яких характерно щонайпростіша структура даних (плоский файл), але одночасово суттєво підвищений рівень мов маніпулювання даними, що максимально употужнює виразові можливості та знижує ефективність функціонування, тому для таких систем потрібні потужні комп’ютери, і вони значно чутливіші (порівняно з попередниками) до росту об’ємів даних.

1. Інформаційні системи та засоби їх створення

Усяка прикладна програма є відображенням  якоїсь частини реального світу  і тому містить його формалізований опис у виді даних. Великі масиви даних  розміщають, як правило, окремо від коду програми, що виконується, і організують у виді бази даних. Починаючи з 60-х років для роботи з даними стали використовувати особливі програмні комплекси, названі системами керування базами даних (СУБД). Системи керування базами даних відповідають за

• фізичне розміщення даних і  їхніх описів;

• пошук даних;

• підтримка баз даних в актуальному  стані;

• захист даних від некоректних  відновлень і несанкціонованого  доступу;

• обслуговування одночасних запитів  до даних від декількох користувачів (прикладних програм).

З розвитком комп'ютерної техніки  зросла складність інформаційних систем і обсяги баз даних. У даний  час розробка таких систем - це задача для колективів розроблювачів, що вимагає  спеціальних методик і інструментів. Розробку інформаційних систем прийнято розбивати на наступні етапи:

• етап аналізу предметної області (зовнішній рівень проектування );

• етап проектування ( інфологічний рівень проектування );

• даталогічний етап;

• етап тестування і супроводу.

Розроблювач повинний враховувати процеси, що відбуваються в реальному житті. Тому методика організації вихідних матеріалів проекту повинна дозволяти як можна більш швидке внесення змін у готовий проект. Чималу роль тут грає і виразна документованість проекту.

Проектування бази даних повинне починатися з аналізу предметної області, у результаті якого створюється її опис. Цей опис може виконуватися за допомогою звичайної мови, таблиць, графіків і т.п.

2. Зовнішній рівень проектування.

На зовнішньому рівні проектування перш за все потрібно вивчити функціонування об’єкта управління і визначитись, які саме дані доцільно зберігати в базі. Результатом такого проектування є перелік задач, що мають розв’язуватись системою, та перелік атрибутів, що мають зберігатись в БД для успішної автоматизації поставлених задач.

Проектування на цьому рівні  не виключає елементів надлишковості, неузгодженості і дублювання.

Існує два підходи для проектування на цьому рівні:

- від запиту;

- від предметної області .

При проектуванні від запиту вивчають всі потреби користувачів та створюють відповідну систему. Таке проектування здійснюється швидко і не потребує значних затрат. Але при зміні потреб користувачів доводиться змінювати систему.

При проектуванні від предметної області  вивчають всю предметну область та створюють загальну систему. Таке проектування здійснюється довше і вимагає значних затрат, але створена система стійка до вимог користувачів.

На практиці комбінують ці два підходи, тобто вивчають потреби користувачів та розробляють ширшу систему  для врахування змін потреб, що можуть відбутись найближчим часом.

3. Інфологічний рівень проектування.

На рівні інфологічного проектування будується інформаційна логічна  модель предметної області (модель даних). Тут відбувається структуризація даних, в якій усуваються елементи надлишковості, неузгодженості і дублювання та відображення інформаційної особливості об’єкта управління без врахування обмежень конкретної СУБД. Для проектування БД необхідний деякий загальний підхід, який з самого початку гарантує нам надійність зберігання даних і простоту маніпуляції ними. Такий підхід назвемо моделлю даних.

Структура БД визначається покладеної в її основу моделлю даних. Існують  різні моделі баз даних, наприклад  графова модель, мережева модель і  інші. Найбільш розповсюдженої в даний час є реляційна модель даних.

При реляційному підході дані представляються  у вигляді двовимірних таблиць - найбільш природному для людини. Розглянемо основні поняття реляційних баз  даних.

Тип даних - це поняття має такий  же зміст, як і в мовах програмування. Всі існуючі сучасні бази даних підтримують спеціальні типи даних, призначені для збереження даних цілого типу, дробового з крапкою, що плаває, символів і рядків, календарних дат.

Домен - це потенційна безліч значень  простого типу даних, вона має подібність з підтипом даних у деяких мовах програмування. Домен визначається двома елементами - типом даних і логічним вираженням, що застосовується до даних. Якщо результат цього вираження дорівнює значенню „істина”, то екземпляр даних належить домену.

Відношення - це двовимірна таблиця  особливого виду, що складається з  заголовка і тіла.

Заголовок - це фіксована безліч атрибутів, кожний з яких визначений на якомусь  домені, причому між атрибутами і  визначальними доменами існує взаємно  однозначна відповідність.

Приведені вище поняття є теоретичними і використовуються при розробці мовних засобів і програмних систем реляційних СУБД. У повсякденній роботі замість них використовуються їхні неформальні еквіваленти:

відношення - таблиця;

атрибут - стовпчик або поле;

кортеж - запис або рядок.

Таким чином, ступінь відношення - це число колонок у таблиці, а  кардинальне число - кількість рядків.

Для даного відношення завжди існує  набір атрибутів, що однозначно ідентифікують  кортеж. Такий набір атрибутів  називається ключем.

Ключ повинний задовольняти наступним  вимогам:

•    повинний бути унікальним;

• повинний бути мінімальним, тобто  видалення будь-якого атрибута з  ключа веде до порушення унікальності.

На практиці як первинний ключ часто  застосовують спеціальний числовий атрибут - автоінкрементне поле, значення якого може генеруватися тригером або спеціальними засобами, визначеними в механізмі СУБД.

Засновник реляційного підходу  Дейт установив, що реляційна модель складається з трьох частин:

• структурної;

• маніпуляційної;

• цілісної.

У структурній частині моделі фіксуються відношення, як єдина структура даних, використовувана в реляційної моделі

У маніпуляційній частині фіксуються два базових механізми маніпулювання  реляційними базами - реляційна алгебра  і реляційне числення.

Під цілісною частиною розуміють якийсь механізм забезпечення цілісності даних. Цілісна частина укладає в  собі дві основних вимоги цілісності реляційних баз даних - цілісність сутностей  і цілісність по посиланнях.

Вимога цілісності сутностей полягає в тому, що будь-який кортеж будь-якого відношення повинний бути відмінним від будь-якого іншого кортежу цього відношення, тобто іншими словами, будь-яке відношення повинне мати первинний ключ. Ця вимога повинна виконуватися, якщо виконуються базові властивості відносин.

Вимога цілісності по посиланнях полягає  в тому, що для кожного значення зовнішнього ключа, що з'являється  у відношенні, що посилається, у відношенні, на якому веде посилання, повинний найтися  кортеж з таким же значенням первинного ключа, або значення зовнішнього ключа повинне бути невизначеним (тобто ні на що не вказувати).