Імітаційне моделювання виробничого процесу підприємства

Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра зі спеціальності “Економічна кібернетика”

На тему:

 „Імітаційне моделювання виробничого процесу підприємства ”

Зміст

Вступ

Актуальність питання, досліджуваного в даній дипломній роботі, полягає в наступному.

Сучасний етап перехідної економіки України характеризується ростом підприємницької активності і переходом до різноманітних форм власності; відбуваються, хоча й повільно, зміни в технологічній базі виробництва.

Перехід до ефективного  управління не тільки необхідний, але  й можливий. Говорячи про загальні умови у виробництві й соціально-економічній сфері, що існують у країнах зі зрілою ринковою економікою, можна виділити ряд напрямків і концепцій, відповідно до яких розвивається наука й практика управління.

По-перше, - це перебудова на сучасній інформаційній і технологічній основі організації виробничо-господарської діяльності та управління або реінжиніринг.

По-друге, розвиток концепції внутрішніх ринків корпорацій, Це означає використання принципів ринкового господарства у внутрішній діяльності компаній. Такі перетворення охоплюють всі підрозділи. Підрозділи підприємств стають автономними ланками, що виробляють товари та послуги як усередині підприємства, так і за його межами. Разом з тим вони поєднуються єдиними інформаційними мережами, фінансовими системами й підприємницькою структурою.

По-третє, відбуваються інтеграційні процеси в управлінні, орієнтовані на більше ефективне використання всіх ресурсів, насамперед, науково-технічних, інвестиційних і фінансових. Це сприяє появі різноманітних форм горизонтального об'єднання організацій.

По-четверте, все більше поширення одержують нефінансові вимірювачі ефективності управління. Адже нефінансові вимірювачі можуть краще оцінити досягнення організації. Такими невловимими критеріями оцінки є інтелектуальний капітал, задоволеність споживача, повнота й комплектність використання інформаційних технологій. Останнє обумовлено тим, що роль інформаційних технологій у господарській діяльності підприємств змінилася. Інформаційна технологія перетворилася в найважливішу складову частину продукту.

Українські підприємства стали більше приділяти увагу організації виробництва, формуванню структур, що забезпечують чіткий поділ робіт, контроль виконання й стимулювання виконавців по результат праці.

Управління сучасними українськими підприємствами зіштовхується з багатьма проблемами. Ряд їхній низ пов'язаний зі змінами в характері відносин між реальними власниками підприємств і керуючими (менеджерами). Замість одного власника підприємства одержали відразу декількох. Істотно розширилося коло завдань, які потрібно вирішувати й за які потрібно відповідати перед новими власниками менеджерам підприємств. Ці завдання охоплюють не тільки організацію й управління персоналом (хоча це не втратило свого значення), але й включає визначення номенклатури й обсягів випуску продукції з урахуванням потреб і можливостей ринку, пошук і залучення ресурсів (насамперед, фінансових), забезпечення реалізації продукції, проведення своєчасних розрахунків з постачальниками й споживачами, підвищення якості й конкурентноздатності продукції й ін. Щоб управляти підприємством, менеджери повинні мати чітко позначені цілі. Адже далеко не кожне підприємство в стані розробити й реалізувати власну стратегію.

Великий внесок у розробку системного підходу й організаційних проблем управління виробництвом внесла кібернетика, у якій виділений принцип "зворотного зв'язку".

Зростаюча самостійність українських підприємств викликає інтерес їхніх працівників до питань організації й управління виробництвом і вивченню досвіду країн з розвитий ринковою економікою.

Предметом дослідження стало імітаційне моделювання виробничого процесу, зокрема виробництва морозива.

Об’єктом дослідження стала закрите акціонерне товариство “Бердичів-Холод” – основними видами діяльності якого є виробництво молочних продуктів.

Метою роботи є підвищення ефективності функціонування виробничого процесу на конкретному підприємстві.

Завданнями, які потрібно виконати в даній роботі, є:

• Дослідити теоретичні положення економічної науки, які будуть використовуватися в розробці даної роботи;
• Визначити сутність виробничого процесу та виробничої системи, дати характеристику поширеним класифікаціям, зробити її аналіз;
• Визначити наукові основи формування імітаційного моделювання, формування інформаційних потоків, особливості функціонування виробничого процесу ;
• Розглянути показники, що характеризують ефективність виробничого процесу;
• Розглянути організаційно-економічну структуру підприємства;
• Проаналізувати ефективність використання власних і залучених коштів, кредитних та інвестиційних ресурсів підприємства;
• Зробити аналіз показників ефективності виробничого процесу підприємства;
• Винести пропозиції щодо оптимізації структури виробничого процесу шляхом впровадження розробленої моделі;
• Винести пропозиції по управлінню виробничим процесом підприємства;
• Сформулювати висновки по проведеним дослідженням та розрахункам.

Практична цінність роботи полягає у втіленні в процесі функціонування підприємства, що досліджується, тих новітніх технологій аналізу, моделювання, пропозицій, всебічного аналізу наявної ефективності використання фінансових ресурсів, яких вона потребує, та формулювання висновків та пропозицій щодо удосконалення те підвищення ефективності виробничого процесу підприємства.

У роботі використані сучасні методи дослідження – аналіз, синтез, формалізація тощо. За допомогою цих методів відбувалося опрацювання з застосуванням наукових навичок практичних рекомендацій щодо забезпечення найбільш ефективних форм господарювання.

Розділ 1. Постановка завдання побудови імітаційної моделі процесу виробництва на підприємстві

1.1. Загальна  організаційно-економічна характеристика  підприємства

Закрите акціонерне товариство "Бердичів-холод" утворилося 01.05.1996 року в процесі приватизації державного підприємства "Бердичевський хладокомбiнат молочних продуктів" згідно рішення Бердичівської міської держадмiнiстрацiї.

Юридична адреса: м. Бердичів, вул. Володарського, 65.

Метою діяльності підприємства є одержання прибутку від здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності у відповідності і на умовах, визначених чинним законодавством та Статутом.

Види діяльності:

• Виробництво твердих сирів;
• Виробництво плавлених сирів;
• Виробництво масла вершкового та вершково-масляних сумішей (спредів);
• Виробництво морозива;
• Виробництво цільномолочної продукції;
• Виробництво сухого молока;
• Зовнішньоекономічна діяльність.

Потужність:

- по маслу тваринному - 22,0 т за зміну;

- по сиру твердому - 6,0 т за зміну;

- по знежиреному молоці - 23 т за зміну;

- по морозиву –  10 т за зміну;

- по цiльномолочнiй продукції - 33,0 т за зміну.

Проектна потужність по переробцi молока - 475 т. Всього експлуатується 1103 одиниці обладнання.

ЗАТ складається з 7 переробних цехiв по виробництву:

- цiльномолочної продукцiї;

- маслоцеху; 

- цеху знежиреного  молока;

- сироробного цеху;

- плавсирiв; 

- морозива.

Виробнича структура  заводу подана в додатку 4.

Більша частина поступаючого на виробництво молока – це молоко від населення, від спiлок селян  надходить до 15 т молока. До сировинної зони підприємства залученi Бердичевський район, Городенкiвський район, Надвiрнянський район, Снятинський район, а також деякi райони Вінницької та Київської областей. Питання розширення сировинноi зони, відкриття і органiзацiя нових молокоприймальних пунктiв в селах, обладнання iх холодильними агрегатами – є одним iз важливіших моментiв в забезпеченнi підприємства сировиною для збільшення обсягів виробництва.

Проводиться робота по покращенню якостi асортименту виробiв.

Основна проблема - хронiчна нестача обiгових коштiв. Велика процентна ставка кредитiв.

Акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, які  набули право власності на акції "Товариства" у процесі приватизації, емісії додаткової кількості акцій, а також на вторинному ринку цінних паперів.

До органів управління та контролю Товариства належить:

• Загальні збори акціонерів;
• Спостережна рада Товариства;
• Правління Товариства;
• Ревізійна комісія.

Загальні збори акціонерів є вищим органом товариства. Вони проводяться щорічно, не пізніше 3 місяців  після закінчення фінансового року.

Спостережна рада здійснює контроль за діяльністю правління товариства. Спостережна рада обирається Загальними зборами акціонерів терміном на 5 років у кількості 3 чоловік із числа акціонерів товариства простою більшістю голосів присутніх на зборах. Членами спостережної ради стають перші три особи, що набрали більше 50% голосів.

Виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління. Воно обирається зборами акціонерів на 5 років в кількості 7 чоловік. До складі правління входять: голова правління – директор, заступник, та члени правління. Голова правління – директор обирається з членів правління, окремим голосуванням.

Перевірка господарсько-фінансової діяльності товариства проводиться  ревізійною комісією, яка обирається загальними зборами товариства.

Графічно структура  управління ЗАТ наведена на рис.1.1.

Рис.1.1. Структура управління ЗАТ «Бердичів-Холод»

Таблиця 1.1.

Основні фактори впливу зовнішнього середовища на підприємство

Фінансова господарська ситуація на підприємстві в динаміці за останні 3 роки характеризується наступним чином – Додаток 6.

Як ми бачимо з проведених розрахунків, наведених в додатках, ситуація досить неоднозначна. З одного боку зростає виробництво, про що свідчить зростання реалізації та чистого доходу підприємства, зростання значення валюти балансу, середньої величини оборотних активів. З іншого – підприємство останні два роки збиткове, через це зменшується величина власного капіталу і зростає величина залученого.

Як позитив можна  відмітити зростання вартості необоротних  активів, що свідчить про підтримання  в належному стані та модернізацію основних фондів.

Діаграма на рис. 1.2. графічно ілюструє цю ситуацію.

Рис. 1.2. Діаграма основних показників ЗАТ «Бердичів-холод»

Все це свідчить про намагання  підприємства утримати та розширити  свою долю ринку молочних продуктів (зокрема, морозива), модернізацію виробництва  та намагання удосконалити виробничий процес і розширити асортимент випускаємих  виробів.

Що стосується якісних показників фінансового стану, то вони теж ілюструють цю неоднорідність.

Фiнансова звiтнiсть  пiдприємства пiдготовлена у вiдповiдностi до Закону України "Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi" вiд 16.07.1996 року №996-ХIУ зi змiнами та доповненнями до Положень бухгалтерського облiку. Основнi засоби вiдображенi в облiку за фактичними витратами на їх придбання, доставку, встановлення, спорудження i виготовлення згiдно П(С)БО7. Нарахування амортизацiї основних засобiв вiдбувається у вiдповiдностi з Українським податковим законодавством.

Таблиця 1.2.

Стан основних засобів  підприємства

Запаси облiковуються  за собiвартiстю згiдно П(С)БО9. Для  розрахунку собiвартостi реалiзованої  продукцiї застосовується метод  середньозваженої собівартостi запасiв, що фактично не використанi. Дебiторська заборгованiть вiдображається за первiсною вартiстю. Витрати визначаються згiдно П(С)БО16. Облiк заборгованостi перед кредиторами здiйснюється згiдно П(С)БО11.

Таблиця 1.4.

Характеристика зобов’язань  підприємства

Ситуація з складом  працівників, фондом заробітної плати  наступна.

Таблиця 1.6.

Характеристика робочої  сили підприємства

Розрахунок якісних показників діяльності наведено в додатку 7.

Діаграми на рис.1.3., 1.4., 1.5., 1.6. ілюструючи динаміку якісних  показників в аналізованому періоді.

Рис 1.2. Динаміка заборгованості підприємства

Як видно з діаграми, поверненням заборгованості покупців підприємство займається активніше, чим ліквідацією власної заборгованості.

Це логічно, оскільки віддавати власні гроші комусь набагато важче, чим оперувати залученими.

Рис. 1.3. Динаміка коефіцієнтів ліквідності 

Найменше значення має  показник абсолютної ліквідності, найкраща ситуація склалася з терміновою ліквідністю, що свідчить про постійну наявність грошових коштів у підприємства.

Рис. 1.5. Динаміка рентабельності активів, продукції та капіталу підприємства

Низька рентабельність свідчить про мінімальну прибутковість та велику вартість активів, які підприємство витрачає в своїй виробничій діяльності.

Рис .1.6. Оборотність активів

Зростання тривалості обороту  активів, зниження оборотності активів  свідчить про неефективне управління ними, недостатньо продуману виробничу програму, при якій відбувається консервація одних активів і відсутність потрібних інших.

Загалом фінансово-економічна ситуація на підприємстві не відрізняється  від ситуації підприємств галузі, і свідчить що при сучасному стані виробничого процесу підприємство не зможе забезпечити зростання прибутку.

1.2. Аналіз виробничого процесу на підприємстві

Процес виробництва  є важливою стадією кругообігу коштів підприємства. В ході його здійснення підприємство, витрачаючи матеріальні, технічні, трудові та фінансові ресурси, формує собівартість продукції та фінансові результати діяльності ─ прибуток та збиток.

Основними видами випускаємої продукції ЗАТ є:

- масло тваринне;

- цiльномолочна продукцiя; 

- морозиво;

- сир твердий та плавлений;

- сухе молоко.

Пiдприємство спецiалiзується  на виробництвi масла тваринного в  декiлькох рiзновидах, також випускає 37 видiв молочної продукцiї в рiзних упаковках.

Готова продукція на заводі проходить такі операції:

• випуск продукції з виробництва і здача її на склади;
• зберігання продукції на складах підприємства;
• відпуск продукції на місці місцевим і відправка (відвантаження) іногороднім покупцям;
• відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів для збуту продукції (наприклад, тара власного виробництва);
• реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену продукцію).

Загальна схема виробничої системи наведена на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Загальна схема організації виробничої системи

Підприємство відноситься до так званих підприємств «технологічного типу», тобто які функціонують на основі базових технологічних процесів, заміна яких веде до зміни профілю підприємства і по суті до організації нового підприємства.

В нашому випадку іде  мова про зміну виробництва без зміни профілю самого підприємства.

Основними рівнями типової  виробничої структури ЗАТ є: цех  — відділення — дільниця — бригада  — робоче місце.

Проаналізувавши управлінську структуру (додаток 5) керування виробничою системою, можемо зробити висновок:

• по зовнішньому виду ієрархії – структура є пірамідальною (моно-адміністративною), тобто кожен працівник має одного прямого начальника;
• по видам подрібнення при департаментализації організації – структура дробиться по видам продукції (цехова та відділова структура) та по територіальному розташуванню (розташування на території заводу);
• по ступеню централізації – управлінська структура централізована: всі структурні підрозділи напряму підпорядковуються Правлінню та вищому органну управління ЗАТ – загальним зборам акціонерів;
• по ступеню складності – присутнє функціональне розбиття на технологічні групи;
• по ступеню деталізації і по ступеню реагування на зовнішнє середовище - бюрократична – вище керівництво визначає метод та способи реагування на вплив зовнішнього середовища.

Отже, в результаті аналізу системи управління можемо зробити наступні висновки.

ЗАТ «Бердичів-Холод» є по суті організацією з бюрократичним  типом управління, що є типовим  для оргструктур, які були реформовані  в процесі приватизації та викуплені новим власником.

Бюрократична  організація розглядається як вертикальна  пірамідальна конструкція, що функціонує як єдине ціле на скалярній основі (визначено, що обсяг повноважень і відповідальності, делегований кожній посадовій особі в лінійному ланцюзі підлеглих, зменшується пропорційно його видаленню від головного керуючого (президента фірми), тобто скалярно).

Такі організаційні  структури характеризуються тим, що більшість співробітників не знають один одного, почувають себе обмеженими у висловленні особистих поглядів. В організації спостерігається прихильність до різних формальностей і традицій. Структура бюрократичного підприємства є як би застиглою в часі, губить гнучкість, тобто здатність швидко пристосовуватися до нових зовнішніх і внутрішніх умов існування.

Виробнича структура  перебуває у процесі постійного розвитку під впливом удосконалення техніки, технології, форм організації виробничих процесів та інших чинників.

Підрозділи  створені за принципом технологічної однорідності.

Для виробничої структури визначальною, як правило, є система матеріальних потоків, яка містить дві складові — потоки матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих виробів і потоки незавершеного виробництва – рис.1.3.

Рис.1.3. Система матеріальних потоків «склад-цех»

Потоки першого  типу «склад — цех» відображають організацію  матеріального постачання цехів, потоки другого типу «цех — цех» — виробничі  зв'язки між цехами основного виробництва, які відповідають принципам їх спеціалізації, визначеним технологічним маршрутам виготовлення виробів, вузлів, деталей, структурі номенклатурних завдань виробничим підрозділам в оперативних планах. Як варіант цих зв'язків можливі переходи типу «цех — проміжний позацеховий склад» і «проміжний позацеховий склад — цех».

Додаткова складова — потоки виробничих послуг (рис.1.4.), що реалізуються на переходах «допоміжний цех — цех» і між допоміжними цехами. Ці потоки відображають організацію ремонту, інструментального, енергетичного, транспортного забезпечення та інші види виробничого обслуговування основного виробництва. Отже, схема матеріальних потоків на рівні цехів і складів описує найсуттєвіші риси об'єкта.

Рис.1.4. Схема взаємодії виробництва та обслуговуючих підрозділів