Фінаналіз
ЗМІСТ
Вступ 3
1. Інформаційно – правове забезпечення аналізу власних фінансових
ресурсів підприємства. 5
2. Загальна характеристика та характеристика діяльності підприємства у
2003 році. 7
3. Аналіз майнової структури капіталу за 2003 рік і оцінка структурних
змін. 10
4. Аналіз фінансової структури капіталу або джерел фінансування за 2003
рік і оцінка структурних змін. 13
5. Аналіз показників рентабельності. 15
6. Загальна оцінка фінансового стану та платоспроможності підприємства
за 2003 рік. 17
7. Напрямки удосконалення фінансового стану ВАТ “Альфа” 26
Висновки 30
Список використаної літератури 32
Додатки 33
ВСТУП
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого
розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності
значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану
підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової
стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової
стабільності. Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка
фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм
власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними
можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити
тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану
підприємств. Систематичний
аналіз фінансового стану
платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й
тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато
в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан
підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та
диференціацію відсоткових ставок.
Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом
взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства,
визначається сукупністю
виробничо-господарських
характеризується системою показників, що відображають наявність,
розміщення і використання фінансових ресурсів.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої,
комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього
впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому
стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і
реалізація високоякісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу
виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх
собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає
на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршання
якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення
надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого
погіршується його платоспроможність. Існує і зворотний зв'язок, оскільки
брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними
ресурсами, а отже у виробничому процесі. Фінансова діяльність
підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного
надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання
розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального
співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою
ефективного функціонування підприємства. Саме цим зумовлюється
необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового
стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його й належить суттєва роль у забезпеченні його
стабільного фінансового стану.
Отже, фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик
діяльності кожного
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення
рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи
стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед
бюджетом, банком та іншими установами.
Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з
використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить
критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у
статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть
змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи
ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального
розміщення. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить
до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих
перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до
невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до
загрози економічних санкцій.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;
- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства,
забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
- об'єктивна оцінка динаміки
та стану ліквідності,
фінансової стійкості підприємства;
- оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та
кількісна оцінка його конкурентоспроможності;
- аналіз ділової активності
підприємства та його
цінних паперів;
- визначення ефективності викори
Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки
планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.
Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб
мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для
необхідного диференціювання відсоткових ставок.
У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість
основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та
точну картину фінансового стану підприємства.
При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі:
аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи
підприємства.
Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану
підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення
такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення
роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності,
самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових
ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової
стабільності підприємства.
1. ІНФОРМАЦІЙНО – ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ВЛАСНИХ ФІНАНСОВИХ
РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА.
Для регулювання фінансової діяльності підприємства існує багато
нормативних актів. Одним із важливих законів є Закон України “Про дним із важливих законів є Закон України “Про
власність” від 7 лютого 1991 р. №697-XII. Метою цього закону є
забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання
природних, економічних, науково-технічних та культурних потенціалів
республіки для підвищення рівня життя народу.
Наступним нормативним актом є Закон України “Про підприємництво” від 7
лютого 1991р. №698-XII, який визначає загально правові, економічні та
соціальні засади здійснення підприємницької діяльності громадянами та
юридичними особами на території України, встановлює гарантії свободи
підприємництва та його державної підтримки. Згідно із статтею 5, одним
із принципів підприємницької діяльності є залучення і використання
матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів
ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством
Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991р.
№887-XII, виділяє види і організаційні форми підприємств, правила їх
створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний
механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до
ринкової економіки. Підприємство користується банківським кредитом на
комерційній договірній основі. Підприємство може надавати банку на
договірній основі право використовувати свої вільні кошти і
встановлювати проценти за їх використання. Розрахунки підприємств за
своїми зобов’язаннями проводяться у безготівковому та готівковому
порядку через установи банків, відповідно до правил здійснення
розрахункових та касових операцій, затверджених НБУ.
З 1 січня 1995 року основним виглядом прямого податку на юридичних осіб
в Україні став податок на прибуток, що був введений Законом України від
28 грудня 1994 року “Про оподаткування прибутку підприємств” (після
чисельних змін і доповнень з 1.07.97 цей закон діє у редакції Закону
України від 22.05.97 року). Стаття 3 Закону України “ Про оподаткування
прибутку підприємств” присвячена характеристиці об’єкту оподаткування і
порядку обчислення оподатковуваного прибутку. Це дуже важливий закон.
Оскільки основним джерелом формування власних фінансових ресурсів
підприємства є прибуток.
Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення
суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових
витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань.
Ставка податку на прибуток підприємств закріплена у статті 10 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” - прибуток платників
податку оподатковується за ставкою 30% до об’єкта оподаткування.
Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року
№168/97-ВР визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу
та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від
оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та
імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку,
звітування та внесення податку до бюджету.
Згідно із статтею 2 об’єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Згідно із
статтею 4 база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг)
визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними
або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита,
інших податків та зборів, за винятком податків на додану вартість, що
включаються до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із Законом України з
питань оподаткування. Об’єкти оподаткування оподатковуються за ставкою
20%. Згідно із статтею 7 продаж товарів здійснюється за договірними
(контрактними) цінами з
додатковим нарахуванням
вартість.
В залежності від правового статусу підприємства визначається
мінімальний розмір статутного капіталу і порядок його формування. Розмір
статутного капіталу оговорюється в засновницьких документах підприємства
і вноситься в реєстраційну карту при здійсненні державної реєстрації
підприємства. Мінімальний розмір статутного фонду регламентується діючим
законодавством тільки для господарських товариств і деяких специфічних
видів діяльності, як правило, пов’язаної з фінансовими операціями. Для
підприємств всіх інших організаційно-правових форм господарювання його
величина визначається засновником і залежить перш за все від виду і
масштабу діяльності. Законодавчі акти, що регулюють мінімальний розмір
статутного фонду – це Закон України “Про внесення змін і доповнень в
Закон України “Про господарські товариства” від 16 грудня 1993р. №3709;
Положення “Про інвестиційні фонди і інвестиційні компанії”, затверджене
Указом Президента України від 19 лютого 1994р. №55/94; Декрет Кабінету
Міністрів України “Про довірчі товариства” від 17 березня 1993 №23-93.
Порядок і джерела формування статутних фондів залежать від типу
підприємства і форми власності, на базі якої воно функціонує. В Україні
права підприємств різних типів і форм власності закріплені у чинному
законодавстві, зокрема в законах України «Про власність», «Про
підприємство в Україні», «Про господарські товариства».
З 1 січня 1995 р. в Україні скасовано порядок, що передбачав вилучення
державою частини
державного бюджету для
створення централізованих
капіталовкладень, тобто вся сума амортизаційних відрахувань перебуває у
розпорядженні підприємств для витрат за цільовим призначенням. Але не
виключено, що, враховуючи інвестиційну ситуацію в країні, такий порядок
може бути запроваджено знову.
Таким чином, беручи до уваги, що нормативні акти постійно змінюються та
доповнюються, керівництву підприємства потрібно постійно цікавитися
змінами у законодавстві.
2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ “АЛЬФА”
ВАТ “Альфа” засноване в 1964 році як цех від іншого заводу. В 1965 році
завод був підпорядкований міністерству верстатобудування та
інструментальної
масовий випуск різців токарних напаяних, збірних, фрез кінцевих, наборів
слюсарно – монтажних інструментів.
Акціонування підприємства почалось в 1995 році. На 1 листопада 1996 року
на аукціонах продано 43% акцій. Статутний фонд становить 56442 гривень.
Чисельність робітників становить 245 чол.
Метою діяльності ВАТ „Альфа“ є отримання прибутку за рахунок наукової,
виробничої та підприємницької діяльності.
Предметом діяльності є :
виробництво слюсарно – монтажних, металорізальних інструментів для
машинобудівних підприємств,
підприємств різноманітних
господарства, майстерень ремонтного профілю, сільськогосподарських
підприємств, транспорту, а також власників легкових автомобілів;
реалізація на основі отриманого прибутку соціальних і економічних потреб
працівників, створення безпечних умов праці;
збереження на договірній основі мобілізаційних потужностей;
виробництво та реалізація товарів народного споживання;
надання послуг іншим юридичним особам та населенню;
зовнішньоекономічна діяльність;
комерційна, посередницька, торгова та інші види господарської
діяльності, не заборонені чинним законодавством.
Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації.
Майно Товариства складається з основних засобів та обігових цінностей, а
також цінностей, вартість яких
відображена в балансі
Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші
рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та
торговий знак.
Прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарської
діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і
витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства вносяться
передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.
Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у
повному розпорядженні Товариства.
За рішенням загальних зборів Товариство створює :
а) резервний (страховий) фонд;
б) фонд оплати дивідендів.
Фонд оплати дивідендів створюється за рахунок чистого прибутку
Товариства.
Кошти з фонду сплачуються акціонерам пропорційно до загальної вартості
належних їм акцій.
Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів
своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у
встановленому порядку та обсязі органам державної статистики.
Для аналізу основних показників, які характеризують діяльність
підприємства в поточному 2003 році доцільно скласти таку таблицю:
Таблиця 1
Техніко-економічна характеристика ВАТ ”Альфа”
Показники Одиниця виміру 2002 2003 Відхилення
I. Продукція
1.1.Обсяг промислової
акцизного збору в діючих цінах Тис.
грн. 631,8 957,0 325,2 51,5
1.2.Зміна залишків
грн. 16,9 33,7 +16,8 99,4
II. Фінансові результати
2.1. Балансовий прибуток (збиток) Тис.
грн. (3) (87)
2.2.Собівартість виготовленої продукції Тис.
грн. 748 1030,3 282,3 37,7
2.3. Виручка від реалізації
продукції (товарів, послуг)
III. Основні фонди
3.1. Річна вартість основних фондів Тис.
грн. 3562,2 3388,7 -173,5 -4,8
IV. Праця
4.1. Чисельність штатних
працівників основної
207 189 -18 -8,7
4.2. Фонд оплати праці Тис.
грн. 177 249 72 40,7
V. Ефективність виробництва
5.1. Фондовіддача
0,18 0,28 0,10 55,5
5.2. Фондомісткість
5,64 3,54 -2,1 -37,23
5.3. Фондоозброєність
17,21 17,93 0,72 4,18
За 2003 рік випущено товарної продукції (в оптових цінах ) на 957 тис.
грн., що на 325,2 тис. грн. більше обсягу 2002 року. Разом з тим
збільшилось незавершене виробництво на 16,8 тис. грн. Реалізовано
продукції на 1111 тис. грн., що на 33,2% більше реалізації минулого
періоду.
Від всієї господарської діяльності в 2003 році підприємство отримало
збитків на суму 87 тис. грн. Якщо порівняти цей результат з результатом
минулого року, то можна судити про погіршення фінансового стану
підприємства, а саме про збитковість виробництва. Все це свідчить про не
конкурентоспроможність продукції підприємства, що пов’язано з великими
матеріальними витратами на її виробництво, а також про незадовільну
роботу відділів збуту та маркетингу.
Собівартість виготовленої продукції збільшилась на 282,3 тис. грн.
(37,7%). Як стверджують спеціалісти підприємства, якість продукції, що
виготовляється, досить високої якості, але через велику ціну (яка
обумовлена високим рівнем собівартості продукції) інструменти не
користуються попитом. Про це свідчить і дуже високий рівень
фондомісткості, яка набагато перевищує нормативне значення. Хоча на
кінець звітного періоду вона знизилась, відбулось це головним чином за
рахунок збільшення випуску продукції. Підприємству доцільно було б
продати частину основних засобів, оскільки вони вже застарілі, та на
отриману суму закупити нове обладнання, більш досконале. Показники
фондовіддачі менше нормативу, що рекомендується спеціалістами (в межах
3). Тобто на одиницю
фондів приходиться менше
початок та кінець періоду відповідно 0,18 та 0,28).
В 2003 році в порівнянні з відповідним періодом 2002 року чисельність
всього персоналу знизилась на 8,7%, а фонд оплати праці збільшився на
40,7%. Через нестачу коштів
у підприємства та відсутність
було змушено звільнити 18 працюючих.
Таким чином, результати аналізу основних показників діяльності
підприємства за 2003 рік свідчать про незадовільне становище
підприємства. Це обумовлено недостатнім забезпечення виробництва
власними обіговими коштами, несвоєчасністю розрахунків, великою
заборгованістю підприємства перед постачальниками та бюджетом.
Необхідно діяльність підприємства орієнтувати на розширення зв’язків із
зарубіжними партнерами, що дасть змогу за рахунок надходження валютних
коштів поліпшити і стабілізувати фінансовий стан підприємства.
4. АНАЛІЗ МАЙНОВОЇ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ ЗА 2003 РІК І ОЦІНКА СТРУКТУРНИХ
ЗМІН.
Аналіз активів підприємства дозволяє надати загальну оцінку зміні
всього його майна. Оцінка сукупних активів, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові
ресурси або які активи зменшились за рахунок зменшення фінансових
ресурсів, чи навпаки. Аналітичний розрахунок, що відображає динаміку та
структуру активу балансу, приведений в таблиці 2.
Таблиця 2
Аналіз складу та структури активу балансу підприємства
Розміщення майна На початок року На кінець року Зміни за рік
Тис. грн. % до підсумків розділів Тис. грн. % до підсумків розділів
Тис. грн. % до початку року
І. Необоротні активи
Незавершене будівництво 42,2 1,18 42,2 1,
Основні засоби:
залишкова вартість 3520 98,82 3346,5 98,
первісна вартість 7489,4
7464,2
-25,2 0,34
знос 3969,4
4117,7
Усього за розділом І 3562,2 83,28 3388,7 77,22 -
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси 218,2 30,51 262,5 26,
незавершене виробництво 16,9 2,36 33,7 3,
готова продукція 421,9 59 529,
товари 2,7 0,38 6,5 0,65 3,8
Усього вир. обіг. кап. 659,7 92,24 832,05 83,30
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість 40,1 5,61 143,6 14,
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом
6,6 0,66 6,6
Інша поточна дебіторська
заборгованість 4,9 0,69 11,4
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті 10,5 1,47 5,25 0,53 -5,
Усього обіг. кап. 55,5 7,76 166,85 16,70
Усього за розділом ІІ 715,2 16,72 998,9 22,76
ІІІ. Витрати майбутніх періодів
0,7 0,02 0,7
Баланс 4277,4 100 4388,3 100
З таблиці 2 бачимо, що загальна вартість майна підприємства збільшилась
на 110,9 тис. грн. або на 2,59%. В складі майна доля основних засобів та
інших необоротних активів зменшилась на 173,5 тис. грн. або на 4,87%. В
їх складі зменшилась доля основних засобів – на 173,5 тис. грн. (4,93%),
а значення незавершеного будівництва не змінилось, хоча в процентному
відношенні питома вага незавершених капітальних вкладень в загальній
сумі розділу зменшилась на 0,07%. Питома вага необоротних активів в
загальному складі майна зменшилась на 6,06% . Оборотні активи за звітний
період збільшились на 283,7 тис. грн. (39,67%). Але не слід розглядати
це збільшення як позитивну тенденцію, оскільки воно відбулось головним
чином за рахунок готової продукції, яка збільшилась на 107,45 тис. грн.
(25,5%). Це свідчить про те, що вироби не користуються попитом. Причиною
цього є висока собівартість продукції. Слід переглянути цінову політику
підприємства та доцільність надання відстрочки платежів або знижок для
негайної оплати. Виробничі запаси збільшились на 44,3 тис. грн.
(20,3%). Показник вартості
товарів придбаних
за звітний період на 3,8 тис. грн. (140,74%). Показники незавершеного
виробництва на 16,8 тис. грн. (99,41%). Питома вага виробничого
оборотного капіталу, в складі оборотних активів, знизилась з 92,24% до 83,30% відповідно на початок і кінець року і це зменшення складає 172.35
тис. грн. (26.13%). Частину виробничих запасів можна продати для
збільшення коштів.
Питома вага обігового капіталу зросла з 7,76% на початку року до 16,70%
в кінці року. Зростання відбулось за рахунок різкого збільшення
дебіторської заборгованості на 161,6 тис. грн. зокрема із збільшенням
розрахунків за товари, роботи, послуги на 103,5 тис. грн. (258,1%), з
бюджетом – на 6,6 тис. грн., з іншими дебіторами – на 6,5 тис. грн.
(132,65%). Зменшилась сума
коштів на розрахунковому
тис. грн. Відсутність коштів
пояснюється великою
заборгованістю за товари, роботи, послуги.
Розподіл коштів між основним та оборотним капіталом на початок року
складає відповідно 83,28% та 16,72%, на кінець року – 77,22% та 22,76%.
Зменшився основний капітал на 173,5 тис. грн. (4,87%), а приріст
оборотного склав 283,7 тис. грн. (39,67%). Тобто трапився перерозподіл
коштів в бік зниження менш мобільної її частини – основних коштів. На
початок та кінець року основний капітал повністю покривався власними
джерелами. Перевищення суми власних джерел над сумою їх використання на
покриття основного капіталу спрямовується на формування оборотного
капіталу. За рахунок власних оборотних коштів покривалось 81,6% поточних
активів ( загальної суми оборотного капіталу) , на кінець року цей
показник складав 66,9%. Такий стан склався, в основному, за рахунок
випередження темпів росту загальної суми оборотного капіталу .
Доля кредиторської
складала:
на початок року :
134,2 :715,2*100% = 18,76%
на кінець року :
331,5:999,6*100% = 33,2%
Аналізуючи структуру оборотного капіталу, бачимо, що матеріальні
оборотні кошти склали на початок року 92,24%, грошові кошти – 1,47%;
розрахунки та інші активи – 6,29%. Таке співвідношення пояснюється
високим рівнем матеріалоємності виробництва. На протязі року питома вага
матеріальних оборотних коштів зменшилась на 8,94% та складала 83,30 %. В
цілому структура оборотних коштів декілька покращилась, оскільки питома
вага матеріальних оборотних коштів зменшилась, а грошових коштів та
дебіторської заборгованості збільшилась. Збільшення залишків готової
продукції на 25,5% свідчить про погіршення її збуту.
Важлива увага при аналізі поточних активів має приділятися дебіторській
заборгованості. При наявності конкуренції та складності збуту
підприємства продають її, використовуючи форми послідуючої оплати. Тому
дебіторська заборгованість є важливою частиною оборотного капіталу. Якщо
на початок року розрахунки з покупцями та замовниками складали 5,61%, то
на кінець року цей показник дорівнював 14,38%, а в загальному підсумку
за рік він збільшився на 258,1%. Зміни, що відбулись в структурі
дебіторської заборгованості, свідчать про погіршення розрахункової
дисципліни в бік погіршення платоспроможності. Підприємство може
