Фінанси підприємств

Зміст

 

1. Зміст фінансової роботи. Завдання управління фінансами підприємств.

 

2. Практична частина:
1. Задача 1
2. Задача 2
3. Задача 3
4. Задача 4
5. Задача 5

 

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Зміст фінансової роботи.

Завдання управління фінансами підприємств

 

В організаційній та управлінській  роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота  фінансового забезпечення виробничо-господарської  діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов’язань  перед державою та іншими суб’єктами господарювання.

Фінансова діяльність — це система використання різних форм і методів для фінансового  забезпечення функціонування підприємств  та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

— фінансове прогнозування  та планування;

— аналіз та контроль виробничо-господарської  діяльності;

— оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

Фінансове прогнозування  та планування є однією з найважливіших  ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

Планування виручки є  необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у бюджет. Від обгрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою залежить також реальність основного джерела надходження коштів та розмір запланованого прибутку.

Мета планування витрат —  визначення можливості найекономнішого  витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важливим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак — прискорення обертання оборотних коштів.

Плануючи витрати на виробництво  та реалізацію продукції, необхідно  враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:

— поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв’язку з цим випуску  продукції на кожну гривню основних фондів;

— раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;

— зменшення затрат живої  праці на одиницю продукції на основі науково-технічного прогресу;

— скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення  форм її збуту;

— зменшення втрат від  браку та безгосподарності, ліквідація непродуктивних витрат;

— економія в адміністративно-управлінській  сфері на основі раціональної організації  апарату управління підприємством.

Спираючись на опрацьовані  фінансові показники, складають  перспективні, поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план складається у формі балансу  доходів та витрат грошових коштів, оперативний — у формі платіжного календаря.

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства — це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.

Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допомогою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:

аналіз фінансових результатів та рентабельності;

аналіз фінансового стану  підприємства.

Аналіз фінансових результатів  підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

— аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;

— аналіз фінансових результатів  від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансової інвестиційної діяльності;

— аналіз та оцінка використання чистого прибутку;

— аналіз взаємозв’язку  витрат, обсягів виробництва продукції  та прибутку;

— аналіз взаємозв’язку  прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;

— аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;

— факторний аналіз показників рентабельності.

Аналіз фінансового стану  підприємства проводиться за такими напрямками:

— аналіз та оцінка складу та динаміки майна;

— аналіз фінансової стійкості підприємства;

— аналіз ліквідності балансу;

— комплексний аналіз і  рейтингова оцінка підприємства.

Поточна та оперативна фінансова  робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.

Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому:

— постійна робота зі споживачами  стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;

— своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками;

— забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов’язкових платежів у бюджет та цільові фонди;

— своєчасне проведення розрахунків по заробітній платі;

— своєчасне погашення  банківських кредитів та сплата відсотків;

— здійснення платежів за фінансовими операціями.

Під час переходу до ринкової системи господарювання зароджується конкуренція як важливий механізм регулювання економічних процесів. Однак у перехідний період вона ще незначна. Це дає змогу продавцям установлювати й підтримувати більш високі ціни, ніж вони могли б дозволити собі за розвинутої конкуренції, що призводить до застою у виробництві, до безробіття, а в кінцевому рахунку — до соціально-економічної та політичної нестабільності.

Конкурентоспроможність  підприємства можна забезпечити правильною організацією управління фінансами: рухом фінансових ресурсів та фінансовими відносинами. Зміст фінансового менеджменту полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства (рис. 1.).

Фінансовий  механізм підприємства — це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з метою оптимізації їхнього впливу на кінцеві результати його діяльності. Оптимальна взаємодія фінансових відносин досягається використанням усіх фінансових категорій (виручка, прибуток, амортизація, оборотні кошти, кредит, бюджет, податки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових важелів.

До головних завдань фінансового  менеджменту належать: виявлення фінансових джерел розвитку виробництва; визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів; раціоналізація операцій із цінними паперами; налагодження оптимальних стосунків із фінансово-кредитною системою, суб’єктами господарювання.

Значення управління фінансами  підприємств полягає в такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку.

Мобілізуючи кошти інших  власників для покриття витрат на власному підприємстві, фінансисти повинні мати чітке уявлення про мету інвестування ресурсів і давати рекомендації щодо форм залучення коштів. Для покриття короткострокової та середньо- 
строкової потреби у фінансових ресурсах доцільно використовувати позички банків. Здійснюючи великі капітальні вкладення, можна скористатися додатковою емісією цінних паперів. Однак таку рекомендацію можна дати лише тоді, коли фінансисти грунтовно дослідили фінансовий ринок, проаналізували попит на різні види цінних паперів, урахували можливі зміни кон’юнктури й упевнені в порівняно швидкій та вигідній реалізації цінних паперів підприємства.

 На підставі маркетингового дослідження підприємство вирішує такі три проблеми: які товари, роботи, послуги слід виробляти та в якій кількості? Як мають бути вироблені ці товари? Хто отримає, придбає чи зможе використати ці товари та послуги? Фінансисти зобов’язані визначити обсяг та джерела фінансових ресурсів, необхідних для інвестування у виробництво і реалізацію продукції, виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, страховими організаціями, цільовими фондами, суб’єктами господарювання.

 

Рис.1 Фінансовий механізм підприємства і його забезпечення

 

Процес виробництва відбувається в певній технологічній послідовності, коли безперервно повторюється стадія придбання сировини, матеріалів та підготовки їх до виробництва, стадія перетворення сировини на напівфабрикати, незавершене виробництво, готову продукцію. Потреба в коштах у підприємства виникає на кожній із цих стадій іще до відшкодування виробничих витрат з виручки від реалізації продукції. Саме тому кожне підприємство, формуючи свій капітал (статутний фонд), мусить передбачити необхідну суму оборотних коштів. Вкладені оборотні кошти на кожній стадії виробничого процесу, переходячи з однієї функціональної форми в іншу, заміщуються після реалізації продукції.

Дуже важливим у процесі  управління фінансами підприємств  є визначення такої потреби в  оборотних коштах, яка забезпечувала  б мінімально необхідні розміри  виробничих запасів, незавершеного  виробництва, залишків готової продукції  для виконання виробничої програми. За браком власних оборотних коштів для поточного інвестування необхідно визначити потребу в позичкових коштах.

Брак оборотних коштів у окремих підприємств виникає саме через те, що надходження та використання грошей не збігаються в часі і здійснюються в різних обсягах. Унаслідок цього в одних підприємств на певний момент з’являються тимчасово вільні кошти, а в інших — виникає тимчасова потреба в них. Ця суперечність процесу відтворення вирішується комерційними банками через кредитування підприємств. За тимчасового дефіциту власних оборотних коштів підприємство звертається в банк з метою одержання кредитів.

Управління фінансами  включає також сферу фінансового  забезпечення капітальних вкладень на технічне переобладнання, реконструкцію  та розширення підприємств. У цьому разі фінансисти мусять точно визначити: власні джерела фінансування капітальних вкладень, передовсім амортизаційні відрахування та чистий прибуток; залучені кошти, які можуть надійти від емісії цінних паперів; можливості одержання довгострокових кредитів.

Безпосереднім завданням  управління фінансами підприємств є забезпечення формування та правильного розподілу виручки від реалізації продукції для відновлення оборотних коштів, формування амортизаційного фонду, валового та чистого доходу. Кожне підприємство прагне забезпечити ліквідність оборотних активів для своєчасного погашення короткострокової кредиторської заборгованості. Тому своєчасне та повне надходження виручки від реалізації продукції постійно контролюється фінансовими менеджерами.

Амортизаційні відрахування нині є найважливішим елементом  витрат на виробництво та основним джерелом відтворення основних фондів. Управління формуванням та використанням  амортизаційних відрахувань, особливо у разі застосування прискореної амортизації, є важливою стороною фінансового менеджменту. Першочерговим завданням є також своєчасне виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, державними цільовими фондами, банками, страховими компаніями та іншими суб’єктами господарювання.

Чинним законодавством та нормативними актами встановлено конкретні  строки платежів з кожного виду податків та інших обов’язкових внесків. Несвоєчасне  та неповне перерахування таких  платежів у бюджет спричиняє застосування фінансових санкцій до підприємств-неплатників. Ці санкції можуть стати причиною значних позареалізаційних витрат, чого в жодному разі не повинен допускати фінансовий менеджер.

Управління фінансами  підприємств включає також сферу формування, розподілу та використання прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Розподіл прибутку є однією з форм реалізації економічних інтересів учасників процесу відтворення. Так, у результаті фінансово-господарської діяльності підприємств держава одержує свою частку у вигляді податків, підприємство — у вигляді чистого прибутку, а працівники — від розподілу і використання частини прибутку. Від регулювання розподілу чистого доходу залежить мотивація розвитку виробництва, можливість дальшого збільшення прибутку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична частина

 

Задача 1

 

Норматив оборотних коштів підприємства на початок планового  року становив 6900 тис. грн.., у тому числі виробничий – 5800 тис. грн.. Зростання виробничої програми на плановий рік передбачене в розмірі 7 % проти минулого року. У плановому році в результаті реалізації заходів щодо поліпшення використання оборотних коштів передбачається прискорення їх обертання на 2 %. Визначити норматив оборотних коштів на плановий рік з урахуванням прискорення обороту коштів та величину приросту нормативу.

 

1. Визначаємо виробничий норматив оборотних коштів на плановий рік:

5800*107%=6206 тис. грн..

 

2. Визначаємо виробничий норматив оборотних коштів на плановий рік (50% від виробничої програми)

(6900-5800)*103,5%=1138,50 тис. грн..

 

3. Визначаємо загальний норматив на плановий рік:

6206+1138,50=7344,50 тис. грн..

 

4. У зв’язку з прискоренням обертання оборотних коштів у плановому році визначаємо суму вивільнення з обігу оборотних коштів

7344,50*2%=146,89 тис. грн..

 

5. Розраховуємо норматив оборотних коштів на плановий рік з урахуванням прискорення обороту коштів :

7344,50-146,89=7197,61 тис. грн..

 

Тоді приріст нормативу  становить

7197,61-6900 =297,61 тис. грн..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 2

 

Собівартість придбаного верстата становить 36500 грн., а строк його корисної експлуатації дорівнює 4 роки. Очікується, що цей верстат матиме ліквідаційну вартість 4800 грн. Визначити щорічну суму амортизаційних відрахувань і балансову вартість верстата на кінець кожного року, використовуючи метод прямолінійного списання.

Результати розрахунків  подати у вигляді таблиці:

 

Рік	Розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань	Річна сума амортизації	Знос на кінець року	Балансова вартість на кінець року
1	(36500-4800 )/4	7925	7925	28575
2	(36500-4800 )/4	7925	15850	20650
3	(36500-4800 )/4	7925	23775	12725
4	(36500-4800 )/4	7925	31700	4800

 

де  Ав – сума амортизаційних відрахувань;

     Пв – первісна вартість засобів;

    Лв – ліквідаційна вартість засобів;

   Т – термін корисного використання засобів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 3

 

На підставі наведених  вихідних даних скласти баланс підприємства.

Вихідні дані:

Будинки і споруди	40675
Готова продукція	8412
Довгостроковий кредит банку  у національній валюті	18750
Заборгованість до бюджету	1050
Заборгованість зі страхування	712
Заборгованість із заробітної плати	3075
Заборгованість перед  постачальниками за товари, роботи, послуги	14000
Знос основних засобів	13950
Кошти на поточному рахунку  в національній валюті	3812
Машини та обладнання	15137
Нематеріальні активи	7162
Нерозподілений прибуток	5250
Одержані аванси	428
Паливо	3442
Сировина і матеріали	9825
Статутний капітал	31250

 

 

БАЛАНС

на 31.12.2011 р.

                                                    Форма №1                код за ДКУД  1801001

 

АКТИВ	Код рядка	На початок звітного року	На кінець звітного періоду (року)
1	2	3	4
І. НЕОБОРОТНІ АКТИВИ
Нематеріальні активи
залишкова вартість	010	7162
первісна вартість	011
накопичена амортизація	012
Незавершене будівництво	020
Основні засоби
залишкова вартість	030	41862
первісна вартість	031	55812
Знос	032	13950
Довгострокові фінансові  інвестиції
які обліковуються за методом  участі в капіталі інших підприємств	040
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська  заборгованості	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Гудвіл при консолідації	075
Усього за розділом І	080	49024
ІІ. ОБОРОТНІ АКТИВИ
Запаси:		21679
виробничі запаси	100	13267
тварини на  вирощуванні і відгодівлі	110
незавершене виробництво	120
готова продукція	130	8412
Товари	140
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна  вартість	160
первісна вартість	161
резерв сумнівних  боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170
за виданими  авансами	180
з  нарахованих  доходів	190
із внутрішніх  розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:		3812
в національній  валюті	230	3812
в іноземній  валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом ІІ	260	25491
ІІІ. ВИТРАТИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ	270
БАЛАНС	280	74515

 

ПАСИВ	Код рядка	На початок звітного року	На кінець звітного періоду (року)
1	2	3	4
І. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Статутний капітал	300	31250
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений  капітал	320
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340
Нерозподілені прибутки (непокритий збиток)	350	5250
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом І	380	36500
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом ІІ	430
ІІІ. Довгострокові  зобов’язання
Довгострокові кредити банків	440	18750
Довгострокові фінансові  зобов’язання	450
Відстрочені податкові зобов’язання	460
Інші довгострокові зобов’язання	470
Усього за розділом ІІІ	480	18750
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити  банків	500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	14000
Поточні зобов’язання за розрахунками:		5265
з одержаних авансів	540	428
з бюджетом	550	1050
з позабюджетних  платежів	560
зі страхування	570	712
з оплати праці	580	3075
з учасниками	590
із внутрішніх  розрахунків	600
Інші поточні зобов’язання	610
Усього за розділом ІV	620	19265
V. Доходи майбутніх періодів	630
БАЛАНС	640	74515

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 4

Для виготовлення готових  виробів АТ «Веселка» має у  своєму розпорядженні будівлю цеху та адміністративне приміщення загальною  вартістю 20520 тис. грн..Вартість устаткування, де виготовляються вироби складає 18500 тис. грн.. Середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві складає 85 осіб. Протягом року АТ «Веселка» реалізовано продукцію на суму 28230 тис. грн..

Визначити фондомісткість виробництва, фондоозброєність праці, механомісткість  виробництва та механоозброєність  праці. Прокоментуйте отримані дані.

 

Фондомісткість розраховується за формулою:

 

,

де     – середньорічна вартість основних засобів;

        – обсяг виготовленої продукції.

 

Фондоозброєність  розраховується за формулою:

,

де     – середньорічна вартість основних засобів;

 – середньооблікова чисельність працюючих.

Механомісткість виробництва розраховується за формулою:

,

де    – середньорічна вартість активної частини основних засобів;

 – обсяг виготовленої продукції.

Механоозброєність праці розраховується за формулою:

,

де    – середньорічна вартість активної частини основних засобів;

 – середньооблікова чисельність працюючих.

 

 

 

Отже фондомісткість виробництва становить 1,38 і показує що підприємство забезпечене основними засобами на 38 коп.  фондоозброєність праці становить 459,06 тис. грн.. і показує величину основних засобів на одного працівника, механомісткість виробництва становить 0,66 і показує забезпеченість підприємства активною частиною основних засобів і механоозброєність становить 217,65 тис. грн.. і показує величину активної частини основних засобів на одного працівника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 5

За умовами кредитного договору 1.01.2002 року ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» надав підприємству кредит на суму 400000 грн. строком на 5 років під 30 відсотків річних. У документі зазначалось, що сума кредиту повертається єдиним платежем в кінці строку договору, який включає як суму позики, так і суму нарахованих відсотків.

Скласти графік погашення  зобов’язань за кредитним договором  у формі таблиці.