Фінанси транснаціональних корпорацій як елемент фінансової системи Швейцарії

Міністерство  освіти і науки України

Київський Національний Економічний Університет

ім. Вадима Гетьмана

Індивідуальна робота с дисципліни «Фінансові системи  зарубіжних країн» на тему:

«Фінанси транснаціональних корпорацій як елемент фінансової системи Швейцарії»

Виконала:

                                                                                            Студентка 4-ого курсу

Факультету МЄіМ,6503

                                                                    17 групи

                                                                                Рудченко Юлія

Перевірила:

                                                                               Рибалко Ю.С.

Київ - 2011

ПЛАН

ВСТУП …………………………………………...……………………….. 3

1. Роль і місце  транснаціональних корпорацій (ТНК)  в формуванні структури економіки Швейцарії………………………….………………….. 4

2. Аналіз інвестиційного  клімату  та інвестиційної політики Швейцарії………………………………………………………………………. 10

3. Державна політика  Швейцарії в галузі корпоративного управління та регулювання діяльності ТНК ……………………….…….. 16

3.1. Податкові умови  діяльності ТНК (податок на  прибуток; капітал і дивіденди;  доходи робітників; соціальні податки;  ПДВ) ….…. 16

3.2.  Вплив оподаткування  на форму організації структурних  підрозділів іноземних корпорацій ………………………………………….. 18

3.3. Адміністративне  регулювання (квотування, ліцензування) ... 25

3.4. Особливості  правового регулювання діяльності ТНК на фінансовому ринку Швейцарії …………………………………………..…. 28

4. Аналіз результатів  фінансового регулювання діяльності ТНК за 2005-2011 роки ……………………………………………………………..….. 31

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………..….. 34

ВСТУП

У послабленні міждержавних бар'єрів на шляху руху товарів, послуг, чинників виробництва, методів управління все  більшу роль у процесі розвитку промисловості  відіграють зовнішньоекономічні відносини. Це стосується експортно-імпортних операцій, міжнародного інвестування, кооперації та співпраці. Одним з елементів розширення сфери зовнішньоекономічної діяльності підприємств є формування транснаціональних корпорацій (ТНК), які стали основною рушійною силою розвитку світового господарства.

ТНК здійснюють все більший вплив  на міжнародні відносини і світову  економіку загалом, модернізація якої значною мірою визначається особливостями  їх розвитку. З огляду на це, без розуміння ролі ТНК в міжнародному бізнесі, аналізу сучасних тенденцій їх розвитку, неможливе адекватне сприйняття економічних, політичних та культурних світових реалій.

Актуальність дослідження пояснюється  зростаючим внеском ТНК у розвиток світового промислового ринку. Проблеми формування транснаціональних корпорацій і визначення їхнього впливу на національну  та світову економіку є одними з найбільш значущих в умовах інтенсифікації світових зв'язків. Дослідження проблематики, пов'язаної з діяльністю ТНК, економічний механізм їх функціонування, пріоритети та проблеми розвитку в умовах глобалізації економіки, їх вплив на перебіг економічних процесів та розвиток світової економіки в умовах глобалізації досліджено у низці праць зарубіжних і вітчизняних науковців. Автори Т. Ангмон , Р. Вернон, Р. Камерон, С. Кіндлбергер, Ф. Модігліані, Х. Перлмутер, М. Портер, Р. Робінзон, Ф. Рут, Дж. Стігліц, С. Хірш здійснили аналіз передумов, етапів формування і чинників розміщення транснаціональних компаній. А. Гальчинський, Т. Білоус, В. Білошапка, В. Геєць, В. Новицький, В. Плотніков, В. Рокоча, Л. Руденко дослідили типи, організаційні форми інтеграції компаній, механізм їх функціонування.

1. Роль і місце  транснаціональних корпорацій (ТНК)  в формуванні структури економіки Швейцарії.

Для сучасної економіки Швейцарії з її процесами глобалізації характерна значна концентрація капіталів, кількісний та якісний ріст транснаціональних корпорацій (ТНК) та фінансових груп, розмитість економічних кордонів країн та прискорене формування єдиного загальносвітового ринку. У контексті цих явищ проблемою глобалізації є наслідки від впливу переміщення капіталу транснаціональними корпораціями у формі прямих інвестицій (ПІІ) у різні країни на економіку цих країн.

Залучення іноземних інвестиційних  капіталів в економіку Швейцарії є важливим джерелом забезпечення інвестиційного розвитку країни. У цьому Швейцарія має певні досягнення, що характеризуються обсягом залучених ПІІ, які збільшились за останні п'ять років на 12500,2 млн дол. і на початок 2010 року становили 16375,2 млн дол. Про важливість ПІІ як інвестиційного ресурсу свідчить порівняння їх обсягу з загальним інвестуванням в основний капітал всіх підприємств Швейцарії, яке за 2005–2010 роки становило близько 39295 млн дол.

Особливістю прямих іноземних  інвестицій в економіки всіх країн  є те, що переважний обсяг ПІІ  надходить від транснаціональних  корпорацій, які реалізують свої стратегічні  цілі розвитку через інвестиції в  інші країни. Прихід ТНК у певну  країну та вихід національних корпорацій на зовнішні товарні і фінансові  ринки — це економічне явище, яке  має назву «транс-націоналізація»  економіки. Воно сприяє інтеграції економіки  певної країни у світову економіку, тобто залученню у процес глобалізації. Важливо, що ПІІ є основним способом поширення впливу ТНК на національну економіку, а також є засобом формування самих ТНК і глобальних стратегічних альянсів. А відтак транс-націоналізація економіки є об'єктивним явищем, до якого кожна країна повинна виробити свою національну політику регулювання інвестиційного клімату на засадах власних національних інтересів.

Нині ТНК контролюють  понад 50% світового промислового виробництва, 67% міжнародної торгівлі, понад 80% патентів і ліцензій на нову техніку, технологій та ноу-хау, майже 90% прямих зарубіжних інвестицій. Майже всю торгівлю сировиною  на світових ринках контролюють ТНК, зокрема 90% світової торгівлі пшеницею, кавою, кукурудзою, лісоматеріалами, тютюном, залізною рудою; 85% — міддю, бокситами; 80% — оловом, чаєм; 75% — натуральним  каучуком, сирою нафтою.

Розвиток процесів транс-націоналізації особливо характерний для таких  галузевих ринків як ринки харчових продуктів та напоїв, автомобілів, електротехнічних виробів та електроніки, машинобудування, а у сфері послуг — ринків транспортних, банківських, страхових, туристичних  та інших послуг. Як свідчить досвід останніх глобальних фінансових криз, інвестиції у виробничий сектор є  більш стабільною формою вкладення  грошей і ресурсів, ніж банківські позики і портфельні інвестиції.

Для виявлення значення прямих інвестицій транснаціональних корпорацій у інвестиційному розвитку приймаючої країни, слід з'ясувати суть прямих іноземних інвестицій. За класифікацією  ООН, прямі іноземні інвестиції (FDI — foreign direct investments) — це інвестиції, що включають управлінський контроль над національним господарюючим  суб'єктом з боку господарюючого суб'єкта іншої національності. ПІІ  передбачають встановлення довгострокових відносин, що свідчать про глибоку  зацікавленість інвестора в закордонному суб'єкті, в який вкладено інвестицію. Причому щодо суті вкладення коштів існують два різновиди прямих інвестицій ТНК:

1.   Так звані прямі  інвестиції «зеленої зони» (greenfield FDI), що утворюють нові дочірні  компанії (філії). Таке поняття як  будівництво підприємства «під  ключ» загалом, відображає суть  такого виду інвестицій. За останні  роки він становить менше ніж  20% від всього обсягу прямих  іноземних інвестицій. Оплата таких  інвестицій здійснюється переважно  «живими» грошима.

2. Трансграничні злиття  і поглинання (cross-border mergers and acquisitions M&A) — зміна управління активами  і діяльністю компанії, що приєднується  внаслідок інвестиції. У випадку  трансграничного злиття поєднуються  активи та операції двох фірм  для створення нової компанії. Функції управління активами  й операціями передаються від  колишньої національної компанії  до іншої (закордонної) компанії, причому перша компанія стає  дочірньою компанією/філією компанії, що зробила поглинання. Обидві  ці компанії можуть бути як  приватними, так і державними (приватизацію  за участю закордонного інвестора  трактують як трансграничне злиття  і поглинання). Трансграничні злиття  і поглинання становлять понад  80% обсягу ПІІ у світі. Однак  існує якісна відмінність між  застосуванням цього виду ПІІ  країнами-«донорами». Так, практично  100% прямих інвестицій у розвинуті  країни здійснюється у формі  злиттів і поглинань, водночас  для країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою ця цифра становить не більше 40%, а інші інвестиції — це інвестиції «зеленої зони», тобто будівництво «під ключ». Можна також зазначити, що трансграничні злиття і поглинання (тобто ті, у яких задіяні ТНК) становлять близько 25–30% від усього обсягу злиттів і поглинань у світі як за кількістю угод, так і за вартісним показником.

Починаючи від 90-х років  ХХ ст. іноземні інвестиції у формі  злиттів і поглинань мають  тенденцію до довгострокового стратегічного  партнерства і відрізняються  від тих, що здійснювалися в 80-х  роках, застосуванням фінансових інструментів і схем. Крім залучення «живих»  грошей або банківських позик  для здійснення таких угод останнім часом почали масово використовувати  випуск нових акцій замість тих, що були до злиття, обмін акціями  і корпоративні борги, фонди венчурного капіталу.

Для Швейцарії питання впливу ПІІ на зростання економіки через її транс-націоналізацію є питаннями майбутнього, але входження у СОТ та поширення відкритості економіки є сприятливими характеристиками інвестиційного клімату країни. Станом на 2010 рік в Швейцарії було зафіксовано 14 903 філії іноземних ТНК, водночас у світі загалом їх 926948. Тобто на Швейцарію припадає лише 2,8% їх загальної кількості.

Вплив прямих закордонних  інвестицій транснаціональних корпорацій на економічний розвиток Швейцарії має як позитивні, так і негативні наслідки, але завжди необхідно пам'ятати, що для ТНК розширення корпоративної мережі насамперед є доступом до сировинних і інтелектуальних ресурсів країни-реципієнта та можливістю обійти національний захист внутрішнього ринку.

Позитивні наслідки транс-націоналізації економіки полягають насамперед в отриманні доступу до додаткових джерел фінансового капіталу, нових  технологій та потенціалу інновацій, у  використанні сучасного організаційно-управлінського досвіду. Збільшення надходження капіталу можливе двома способами. Перший — це ПІІ у формі залучення  інвестицій провідних закордонних  ТНК, що безпосередньо надходять  у філії та дочірні компанії ТНК  від іноземного інвестора. Тут провідну роль відіграє сприятливий інвестиційний  клімат. Другий спосіб — це доступність  для дочірніх компаній та філій ТНК  джерел кредитного та інвестиційного капіталу, яким користується сама материнська  компанія, що виникає у разі включення  філій у міжнародну (глобальну) корпоративну фінансову мережу відповідної ТНК. Доступ до найсучасніших матеріальних ресурсів забезпечується тим, що ТНК  мають унікальні можливості у  сфері оптимізації власного матеріально-технічного забезпечення. Діючи по всьому світу, вони можуть закуповувати дійсно найкращі та найдешевші компоненти виробництва  та види сировини для підвищення рівня  конкурентоспроможності. Прихід ТНК  в країну означає прихід не тільки її ланок, які є компонентами ТНК, а ще й постачальників деталей, вузлів та послуг виробничого призначення, які діють на основі субпідряду або  договорів про кооперацію з ТНК. Тобто обсяг ПІІ в країну збільшується завдяки виробничим зв'язкам самої  ТНК.

Особливо важливим для  економіки країни-реципієнта є прискорення  інноваційного розвитку, а саме приналежність  до мереж ТНК дає змогу прискорювати залучення передових технологій, оскільки ТНК не продають свої найновіші, унікальні досягнення, а передають  їх переважно в межах внутрішньо-корпоративного обігу ресурсів. За таких умов інноваційний розвиток Швейцарії через використання імпорту високо-технологічного обладнання або ж закупівлі ліцензій та ноу-хау може посилюватись результатами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), які надходитимуть у формі інвестицій ТНК.

Позитивний вплив транс-націоналізації на економіку Швейцарії проявляється також у стимулюванні створення і виходу на зовнішній ринок національної високотехнологічної продукції, для якої орієнтиром є продукція іноземних філій вже адаптована до потреб світового ринку.

Сприятливість інвестиційного клімату для транс-націоналізації економіки спричиняє не тільки позитивний приплив капіталу в країну, а й  негативні аспекти нестиковки діяльності ТНК з національними інтересами країни-реципієнта. Така ситуація виникає  внаслідок того, що в багатьох випадках цілі діяльності ТНК та критерії економічної  ефективності, на які вони орієнтуються, не збігаються з цілями та критеріями Швейцарії, на території якої розташовані філії ТНК. Останні набувають рис наднаціональних структур, які керуються власними глобальними інтересами. Внаслідок цього достатньо реальною є ситуація, коли інтереси національного економічного розвитку протирічать національній економічній безпеці.

Негативний ефект транс-націоналізації економіки спричинений тим, що економічна ефективність ТНК виникає внаслідок  інтеграції міжнародного виробництва, в межах якого формується специфічна система поділу праці всередині  компаній, коли відповідні ланки мережі ТНК розміщують у тій країні, де вони можуть принести найбільший прибуток з позиції корпорації загалом. Причому, внаслідок розвитку внутрішньо-корпоративного поділу праці виникає економічна і технологічна залежність окремих  компаній всередині ТНК, що означає  поступове зростання технологічної  залежності країни, де базуються певні  компанії, від країни материнської компанії, а самі національні філії  підпорядковуються стратегії глобального  маркетингу відповідної ТНК.

Загалом негативний вплив  інвестицій ТНК на економічні процеси в Швейцарії повинен бути нівельований збалансованою системою державного регулювання іноземних інвестицій, яка мусить мати кількісну оцінку економічної безпеки Швейцарії внаслідок діяльності ТНК щодо співвідношення ввезеного капіталу та репатріації прибутку, інтернаціоналізації галузей тощо. Метою всіх регулюючих заходів прямих інвестицій ТНК є, з одного боку, створення зацікавленості ТНК у створенні структурних ланок в Швейцарії за умови поліпшення галузевої структури економіки, а з другого — недопущення дискримінації національних товаровиробників та порушення рівноваги фондового ринку.

2. Аналіз інвестиційного  клімату  та інвестиційної  політики Швейцарії.

Швейцарія має репутацію  однієї з найбільш привабливих економічних  майданчиків світу, забезпечує потенційним  інвесторам доступ до високих технологій. В останньому звіті про глобальну конкурентоспроможність Всесвітнього економічного форуму Швейцарія знову посіла перше місце. При складанні рейтингу до уваги бралися найрізноманітніші фактори, починаючи з наявності інститутів, інфраструктури, стабільного макроекономічного середовища, стану систем охорони здоров'я та освіти, ефективності ринку праці і закінчуючи ступенем розвитку фінансового ринку. Крім того, відомо, що в Швейцарії дуже висока якість життя. Цюріх і Женева постійно займають провідні позиції в рейтингах кращих міст для життя. Система швейцарського охорони здоров'я та освіти також відома своїми високими стандартами.

Швейцарія в плані безпеки  ведення бізнесу та проживання має  найвищу репутацію, політично дуже стійка, знаходиться в самому серці  Західної Європи. Внутрішній ринок  Швейцарії порівняно невеликий, у країні живе всього 7,6 мільйона чоловік, Швейцарія знаходиться біля найбільших європейських ринків - Німеччини, Франції та Італії. 
           Завдяки своєму федеральному устрою Швейцарія пропонує потенційним інвесторам багато варіантів відкриття офісів компаній у різних регіонах, кантонах. Кожен кантон має своїми інструментами залучення інвестицій. Можливості застосування, спектр і обсяг окремих інструментів інвестиційної підтримки залежать від конкретного проекту.

Процедура реєстрації юридичної  особи в Швейцарії порівняно  проста і займає нетривалий час. Одночасно  з доступом до розвиненій системі  швейцарських банків і ринку капіталу інвестор отримує високу ступінь  захищеності активів - особистих  і корпоративних.

Завдяки високим рейтингам  Швейцарії за рівнем конкурентоспроможності, інновацій, якості життя в країні знаходяться головні офіси таких відомих компаній, як Google, Puma, Johnson & Johnson, Acer, Colgate Palmolive, HP, IBM. Швейцарія є лідером по числу компаній, що базуються на її території з Global Fortune-500 в перерахунку на мільйон жителів (коефіцієнт 1,73). Крім цього, у Швейцарії розташовані головні офіси більшості міжнародних організацій - ФІФА, СОТ, ЮНІСЕФ, Світового фонду дикої природи та інших.

За статистикою п'ять  відсотків всіх компаній в світі  замислюється про зміну місця  розташування головного офісу кожен  рік, 31 відсоток - кожні два-чотири роки і 37 відсотків - раз у шість-десять років. Ми намагаємося привернути увагу  до того, що Швейцарія - відмінне місце  для вкладення капіталу і приваблива економічна майданчик для компаній, що прагнуть розширити свою присутність  у світі.

В Швейцарії є кілька кластерів: банківський, біотехнологічний, медико-технологічний, хімічний, кластер інформаційних технологій.

Наприклад, якщо говорити про  медико-технологічний кластер, то в даний час близько 730 підприємств, постачальників та виробників формують його ядро. В цій галузі зайнято близько 49 тисяч осіб - 1,4 відсотка всієї робочої сили країни. Загальний валовий дохід складає 22,9 мільярда франків, додана вартість - 11,1 мільярда франків, або два відсотки ВВП Швейцарії. Таким чином, частка ринку, що припадає на даний сектор, перевищує показники багатьох інших провідних країн, наприклад США та Німеччини. У найближчі два роки швейцарські компанії, що працюють в цьому секторі, очікують подальшого зростання до 10 відсотків щороку.

Крім того, Швейцарія належить до країн, де наукові дослідження  ведуться дуже інтенсивно. На науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи вона виділяє три відсотки свого  ВВП. Цей сектор популярний і перспективний  для іноземних інвесторів. Ряд  великих світових компаній, зокрема Nokia, Logitech, уклали договори про співпрацю, відкрили лабораторії.

У європейському рейтингу 2010 року Швейцарія посіла перше місце  як найбільш інноваційна країна. Цьому  сприяв і той факт, що Швейцарія  відзначається високим рівнем захисту  інтелектуальної власності: зареєструвавши право інтелектуальної власності  в Швейцарії, підприємства, що працюють на міжнародному ринку, набувають захист по всьому світу.

Традиційними партнерами Швейцарії є США, Німеччина, Франція  і Великобританія. Проте зараз  спостерігається зростання інвестицій з інших держав, зокрема з країн  БРІК. У середньостроковій перспективі  лідером з інвестицій стане, швидше за все, Індія. Компанії з цієї країни стрімко глобалізуються. У індусів специфічна система ведення бізнесу - вони завжди починають з малого. Спочатку приходить маленька компанія, працює тут рік-два, оглядається, і якщо все добре, то за нею приходять великі фірми. Нашому співпраці допомагає і те, що індійська культура бізнесу несильно відрізняється від європейської.

Крім банківських інвестицій Швейцарія цікава вкладеннями в  область нерухомості, яка з року в рік показує стійке зростання завдяки: 
• постійному притоку іноземного капіталу; 
• розвитку туристичного бізнесу; 
• сприятливому не тільки природно-кліматичного, політичному, а й інвестиційному клімату в державі; 
• відкриття численних офісів, що ростуть як гриби після дощу, акціонерних товариств (AG), в т.ч. з випуском акцій на пред'явника.

3. Державна політика  Швейцарії в галузі корпоративного управління та регулювання діяльності ТНК

3.1. Податкові умови  діяльності ТНК (податок на  прибуток; капітал і дивіденди;  доходи робітників; соціальні податки;  ПДВ)

Економіка Швейцарії - одна з найбільш ліберальних і конкурентоспроможних економік світу. Успіх Швейцарії безпосередньо пов'язаний з ліберальною економічною системою, політичною стабільністю і тісним економічним співробітництвом з іншими країнами. 
         Система оподаткування Швейцарії повністю відображає федеративний устрій країни, що складається з 26 незалежних кантонів, в яких є близько 2650 самостійних муніципальних утворень. Всі кантони володіють повним правом оподаткування, за винятком тих податків, збір яких є прерогативою федерального уряду. Як наслідок, у Швейцарії прийнято три рівня оподаткування - федеральний, кантональний, общинний (муніципальний).

Податок на прибуток корпорацій - федеральний  рівень

          Податок на прибуток в Швейцарській Федерації стягується за фіксованою ставкою 8,5% від суми доходу корпорацій і кооперативів після утримання податку. Для асоціацій, фондів та інших юридичних структур, а також для інвестиційних трастів, єдина ставка становить 4,25%. На федеральному рівні податок на капітал не стягується. Податком які обкладаються юридичні особи, які є резидентами Швейцарії, тобто, швейцарські корпорації, компанії з обмеженою відповідальністю та корпорації з необмеженим числом партнерів, кооперативи, фонди та інвестиційні трасти, безпосередньо володіють нерухомим майном. Оскільки партнерства є «прозорими» для цілей оподаткування, партнери оподатковуються в індивідуальному порядку. Компанії, які зареєстровані або мають у Швейцарії органи фактичного управління, вважаються резидентами.

          Компанії-нерезиденти оподатковуються податком на прибуток, отриманого з швейцарських джерел. Подібний прибуток виключається з швейцарської податкової бази та враховується тільки з метою встановлення прогресивної ставки в тих кантонах, в яких продовжують використовуватися прогресивні податкові ставки. 
          У Швейцарії діє комплекс правил недостатньої капіталізації, що діють при певних умовах і поширюються на боргові зобов'язання, що виникають між взаємопов'язаними сторонами; ці правила не поширюються на фінансування між незалежними сторонами. Зокрема, для визначення адекватності фінансування компанії передбачено унікальний тест складу активів. Правила недостатньої капіталізації вимагають, щоб кожному класу активів (зазвичай оцінених за справедливою ринковою вартістю, але в багатьох випадках достатньо більш низьких значень балансової вартості) відповідала певна частка власного капіталу. Заборгованість взаємопов'язаної боку, що перевищує допустимий розмір, обчислюваний відповідно до встановлених податковим управлінням процентними відносинами, перекласифікує як власний капітал і додається до оподатковуваного капіталу для цілей обчислення річного кантонального / общинного податку на капітал. Цей принцип діє, якщо неможливо довести, що використовувані умови боргового фінансування більш застосовні до даного конкретного випадку.

Крім того, допустиме вирахування відсотків по заборгованості може бути визначене шляхом множення допустимої суми боргу на процентні ставки, передбачені правилами недостатньої капіталізації. Якщо процентні платежі взаємопов'язаним сторонам перевищують суму, яка може бути виплачена на підставі допустимої заборгованості, суми перевищення додаються до оподатковуваного прибутку. Більше того, такі суми процентних платежів розглядаються як прихований розподіл прибутку (оподатковуваного податком у джерела за ставкою 35%).

Податок на прибуток корпорацій - кантональний / общинний рівень

       Завдяки гармонізації оподаткування на кантональному / общинному рівні, в більшості випадків податкові правила ідентичні або значною мірою аналогічні перерахованим вище правилам, що діють на федеральному рівні (наприклад, звільнення на підставі частки участі акціонера, правила перенесення збитків на наступні періоди і, в більшості випадків, правила недостатньої капіталізації). 
          У кантонах передбачені особливі режими оподаткування, ці режими доповнюють оподаткування на федеральному рівні і діють за умови дотримання закону про гармонізацію оподаткування. Податковими режимами, що мають значення на міжнародному рівні і переважаючими в Швейцарії, є: 
 
A) Холдингова компанія. Статус холдингової компанії для швейцарської компанії надається у разі якщо основною метою компанії, відповідно до статуту, є володіння і управління довгостроковими інвестиціями у власний капітал афілійованих компаній. Ця компанія повинна пройти додаткову перевірку складу активів або доходів, відповідно до якої дві третини активів компанії повинні складатися з істотного володіння акціями або частками участі в капіталі, або дві третини загального доходу компанії повинні складатися з прибутку від акціонерного участі (дивіденди або доход від приросту вартості капіталу). Відповідна встановленим вимогам холдингова компанія звільняється від сплати всіх кантональних / общинних прибуткових податків, за винятком доходу від нерухомості в Швейцарії, який обкладається податком за мінусом стандартних іпотечних витрат, пов'язаних з такою нерухомістю. В принципі, ефективна податкова ставка, застосована до холдингової компанії, становить 7,83% (тобто ставка федерального прибуткового податку) до надання звільнення щодо дивідендів та доходів від приросту вартості капіталу. На кантональному / общинному рівні діє знижений податок на капітал.

Б) Змішана торгова компанія. Змішана компанія може здійснювати обмежену комерційну діяльність на території Швейцарії. Як правило, не менше 80% доходу від комерційної діяльності повинно надходити з джерел, розташованих за межами Швейцарії (тобто з джерел в Швейцарії має надходити не більше 20% доходу). У багатьох кантонах існує додаткова вимога, згідно з яким 80% витрат повинно бути пов'язане з діяльністю, яка здійснюється за кордоном. 
      Якщо компанія виконує вищеназвані вимоги, то вона може клопотати про податковий статус у відповідності з наступними умовами: 
- відповідають певним умовам доходи від пайової участі (включаючи дивіденди, доходи від приросту вартості та прибуток від переоцінки) звільнені від податків; 
- інші доходи, отримані в Швейцарії, обкладаються податком за стандартними ставками; 
- комерційно обґрунтовані витрати, пов'язані з певними видами доходів і надходжень, підлягають відрахуванню. Збитки, пов'язані з пайовою участю, зараховуються тільки в рахунок оподатковуваних прибутків від пайової участі (тобто прибутків, не звільнених від податку); 
- доходи, отримані за кордоном, підлягають частковому оподаткуванню на кантональному / комунальному рівні залежно від масштабів діяльності компанії в Швейцарії; 
- застосовуються пільгові ставки податку на капітал.

Податок з доходів фізичних осіб стягується на федеральному й  кантональному рівнях за прогресивною шкалою. Вища ставка на федеральному рівні  становить 11,5; на кантональному 30%. Загальна ставка майже 42%. З додатковими зборами  ефективна ставка сягає 55-60%.

Відрахування до пенсійного фонду працівників становить 10,1% від заробітної плати, працедавці здійснюють нарахування на фонд оплати праці  за аналогічною ставкою.

Відрахування до соціальних фондів працівників становить «% заробітної плати, працедавці здійснюють нарахування на фонд оплати праці  за аналогічною ставкою.

Податок на капітал стягується з нерухомості компанії за ставкою  від вартості оподатковуваного майна  на кінець року за ставкою 0,1-1%. Податок  на дивіденди стягується за ставкою 35%.

Податок на додану вартість

        У Швейцарія встановлені принципи стягнення ПДВ відповідно до шостої директиви країн-членів Євросоюзу з гармонізації правових норм, пов'язаних з ПДВ («Шоста директива ЄС про податок на додану вартість»). Поточна ставка податку на додану вартість (ПДВ) становить 7,6% (у відношенні певних видів товарів і послуг застосовуються знижені ставки податку: 3,6% спеціальна ставка, яка застосовується щодо надання в оренду приміщення і 2,4% знижена ставка, яка застосовується щодо: продуктів харчування, сільськогосподарських продуктів, ліків, медичої продукції, газет, журналів, книг, інших друкованих матеріалів, послуг теле- і радіо компаній). Швейцарські компанії, що ведуть торгівлю товарами за межами Швейцарії не підлягають реєстрації для сплати ПДВ у Швейцарії. Однак вони за власним бажанням можуть зареєструватися як платник ПДВ, і таким чином віднімати входить налог. Кожна юридична або фізична особа, організація, товариство або асоціація без статусу юридичної особи, заснування і т.д., що займається підприємницькою діяльністю (одержує дохід від комерційної або професійної діяльності), підлягає оподаткуванню, якщо його оподатковуваний прибуток перевищує 100 000 CHF в рік. Всі філії швейцарської головної компанії, розташовані в Швейцарії, представляють собою одного платника податків спільно з материнською компанією. Кожне з постійних представництв іноземної головної компанії розглядається як самостійний платник податків. 
       Якщо виручка платника податків (оборот від оподатковуваних поставок товарів і послуг) становить менше 100 000 CHF в рік (для спортивних товариств і некомерційних організацій 150 000 CHF), то така особа звільняється від сплати податку. Тим не менш, платник податку правомочний відмовитися від звільнення від податкового зобов'язання. Після реєстрації у Федеральному податковому управлінні платник податків отримує шестизначний номер платника ПДВ.