1. Фінансово-правові  відносини, їх зміст  і особливості

    Відносини, що виникають у процесі мобілізації, розподілу і витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів державою та її органами, регулюються фінансово-правовими нормами.

    У сфері впливу держави на відносини, що виникають в процесі розподілу і перерозподілу внутрішнього валового продукту національного доходу країни та утворення і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів, виникають, змінюються і припиняються фінансові правовідносини. Учасники цих відносин виступають як конкретні носії прав і обов’язків, що встановлені фінансово-правовими нормами і забезпечені примусовою силою держави. Фінансово-правові відносини є юридичною формою вияву і закріплення фінансових відносин.

    У фінансових правовідносинах виявляються  суб'єктивні права їх учасників, тобто йде безпосередній вплив права на фінанси, оскільки приписи держави з приводу мобілізації, розподілу або використання коштів, що складають централізовані і децентралізовані фонди, реалізуються в поведінці людей, які беруть участь у цій діяльності.

    Фінансові правовідносини в механізмі правового  впливу на державні фінанси виконують  три основні функції:

1. вказують на коло осіб, на яких у конкретний час розповсюджується дія фінансово-правової норми;
2. закріплюють конкретну поведінку юридичних осіб і громадян в галузі мобілізації, розподілу і використанні фондів коштів, якої вони повинні додержуватися;
3. є умовою для можливості приведення в дію юридичних засобів забезпечення суб’єктивних прав і правових обов’язків учасників фінансових правовідносин.

    Наприклад, фінансово-правові норми, що містяться  в нормативному акті про податок  на добавлену вартість, реалізуються в конкретних правовідносинах, що виникають між фінансовим органом і підприємством будь-якої форми власності при внесенні ним нарахованих сум податку на добавлену вартість. Модель поведінки учасників цих правовідносин (правова норма) сформульована компетентним органом який ствердів нормативний акт про податок на добавлену вартість. В цьому акті встановлені права і обов’язки учасників фінансових відносин при внесенні податку на добавлену вартість, який є одним з важливіших доходів державного бюджету.

    Конкретизуються ж ці приписи у фінансових правовідносинах, що виникають між фінансовим органом і платником, що вносить податок у бюджет. У випадках невнесення платежу в строк або неподання фінансовому органу в строк звіту за відповідний період у дію приводяться юридичні засоби забезпечення прав податкових адміністрацій, що представляють інтереси держави в цілому і обов’язків конкретного платника. Одночасно із забезпеченням юридичних прав податкових адміністрацій у правовідносинах забезпечується право другого учасника — платника податку на добавлену вартість.

    В фінансових правовідносинах реалізуються всі фінансово-правові форми. Приписи держави з приводу мобілізації, розподілу або використання фондів коштів, які містяться у фінансово-правових актах, є юридичною формою, що наповнюється матеріальними засобами при здійсненні позитивних дій (внесення платежів, витрачання коштів), цим і досягається мета фінансово-правового регулювання.

    Фінансові відносини існують тільки у формі  правовідносин.

    Зрозуміло, що фактичні (матеріальні) відносини  в галузі фінансів можуть відхилятися  від приписів держави (наприклад, приховування доходу від податку), але це вже правопорушення, а не фінансові відносини поза правовідносинами.

    Матеріальним  змістом фінансових правовідносин  є поведінка суб’єктів (наприклад, внесення плати), а юридичним —  суб’єктивні юридичні права і обов’язки, що встановлені фінансово-правовими нормами. Суб’єктивні права — це належна фінансовому або кредитному органу для задоволення його (тобто держави, від імені якої він виступає) інтересів міра дозволеної (можливої) поведінки, забезпечена юридичними обов’язками другої сторони відносин — наприклад, платником податку.

    Саме  обов’язки другої сторони фінансових відносин, які містяться у нормі, і є гарантією додержання прав уповноваженого державою фінансового органу. Обов’язок другої сторони фінансових правовідносин може полягати в утриманні від дій (наприклад, заборона витрачання коштів, що призначаються на оплату праці, на інші потреби), або, навпаки, виконання обов’язку (внесення платежу). [1, 112]

    Юридичний обов’язок у фінансових правовідносинах  — це приписана зобов’язаному суб’єкту (платнику податків, одержувачу бюджетних асигнувань) і забезпечена можливістю державного примусу міра необхідної поведінки, якої повинний дотримуватися цей суб’єкт. Ним може бути і фінансовий орган: наприклад, за встановленими щороку Верховною Радою нормативами частина прибутку на добавлену вартість передається в бюджети областей. Фінансові органи мусять виконати приписи Верховної Ради передати в нижчестоящі бюджети визначену частину податку.

    Суб'єктами фінансових правовідносин є юридичні особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути учасниками фінансових правовідносин. Об’єкт фінансових правовідносин — це фонди коштів, які формуються, розподіляються і використовуються внаслідок реалізації суб’єктивних прав фінансово-кредитних органів і юридичних обов’язків другої сторони фінансових правовідносин. Об’єкт фінансових правовідносин пов’язаний з інтересом держави, яку представляє управомочений орган.

    Як  бачимо, фінансові правовідносини мають  ті ж характерні риси, що властиві усім видам правовідносин. Але фінансові правовідносини виникають у специфічній діяльності держави, тому вони мають і свої особливості. Специфічні особливості фінансово-правових відносин полягають ось в чому:

а)  вони виникають тільки в сфері  фінансової діяльності держави і пов’язані з мобілізацією, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів коштів, тобто вони завжди мають грошовий характер;

б)  однією стороною фінансових правовідносин  виступає держава в особі органів законодавчої або виконавчої влади, особливо часто в особі фінансово-кредитних органів, які наділяються владними повноваженнями по відношенню до другого учасника відносин. У фінансових правовідносинах не буває рівності сторін. Уповноважена державою сторона фінансових правовідносин наділена правом привести в дію юридичні засоби захисту, що забезпечують фінансові приписи держави, бо вона виступає в інтересах держави в цілому;

в)  особливістю фінансових правовідносин  є також і те, що їх виникнення, зміна і припинення не відбуваються за волевиявленням сторін, а пов’язані з фінансово-правовим актом, як кажуть юристи ”ex lege” (тобто вони виникають, змінюються і припиняються на підставі закону). Наприклад, податкова адміністрація, а вірніше інспектор цієї адміністрації не можу за своїм розсудом не стягнути пеню з підприємства, яке повинно перерахувати в установлений нормативним актом строк податок. Однак через непостачу сировини це підприємство не виробило продукцію і через це не змогло її реалізувати, що й призвело до порушення строку внеску обов’язкового платежу. Платник буде оскаржувати дії фінансового органу, поведінку постачальника сировини, але до прийняття компетентними органами рішення по цій скарзі нарахування пені і стягнення її після реалізації продукції не припиняється.

    Для виникнення фінансового правовідношення  видання закону або підзаконного акту недостатньо, оскільки в них  установлюють лише типові ознаки для виникнення фінансових правовідносин. Так, податкове законодавство встановлює типову ознаку податкового суб’єкту — наявність самостійного джерела доходів. Для того щоб громадянин, який займається підприємницькою діяльністю, був суб’єктом податкових правовідносин, необхідний певний юридичний факт, а саме — індивідуальний фінансовий акт — декларація про доходи, які одержав цей громадянин.

      Юридичний акт — це життєві  обставини, з якими правова  норма пов’язує виникнення, зміну  або припинення правовідносин.  У фінансових правовідносинах, як і у всіх видах правовідносин, юридичні дії підрозділяються на дії і події. [1, 170]

    Юридичні  факти — дії у фінансових правовідносинах  можуть поділятися на правомірні та неправомірні.

    Правомірні  дії як вольова поведінка, яка  передбачена фінансово-правовою нормою, поділяються на:

1. індивідуальні акти;
2. юридичні акти;
3. правомірні дії, які скеровані на підтримку фінансових інтересів держави.

    Індивідуальний  акт — це правомірна дія суб’єкта фінансових правовідносин, з якою зв’язані юридичні наслідки. Наприклад, подання в податкову адміністрацію індивідуального акту — податкової декларації про доходи, що підлягають оподаткуванню.

    Юридичний вчинок — це правомірна дія, з якою фінансово-правова норма пов’язує юридичні наслідки в силу самого факту  вольової дії. Наприклад, платник податку заявляє про приховування ним доходу, який підлягав оподаткуванню.

    Правомірні  дії, скеровані на підтримку фінансових інтересів держави, можуть бути виражені, наприклад, у спонсорських внесках на фінансування якихось необхідних для держави або органів місцевого самоврядування потреб. [6, 176]

    До  активних дій як юридичних фактів у фінансовому праві належать і неправомірні дії, тобто поведінка, яка не відповідає приписам фінансово-правових норм. Наприклад, нецільове використання бюджетних коштів — це неправомірні дії, що призводять до правопорушень і викликають захист державою своїх фінансових інтересів.

    І нарешті, юридичні факти у вигляді  юридичних подій — це обставини, що не залежать від волі людей, але тягнуть за собою виникнення, зміну або припинення фінансових правовідносин. Так, народження дитини надає одному з батьків право на щомісячне зменшення оподатковуваного доходу на один неоподатковуваний мінімум.

    Зміна фінансових правовідносин, як бачимо, здійснюється на підставі нормативного акту, в якому передбачаються різні факти і події.

    Припинення  фінансових правовідносин відбувається також у суворо встановлених нормативними актами випадках: наприклад, погашення фінансового обов’язку, вихід на пенсію і т.п.

    Держава для її безперебійного функціонування повинна постійно керувати фінансовою діяльністю, мобілізовувати, розподіляти і використовувати кошти, які є частиною внутрішнього валового продукту і національного доходу країни. В зв’язку з цим у фінансових правовідносинах держава виступає як владний суб’єкт, який за допомогою законодавства розпоряджається майном (у даному випадку це майно — кошти), а відносини, що виникають при цьому, мають владно-майновий (грошовий) характер. Держава, здійснюючи через систему своїх органів господарсько-організаторську функцію, забезпечує можливість нормальної фінансової діяльності підприємств різних форм власності.

    Фінансові відносини можуть носити і переважно  організаційний характер, наприклад,  складання фінансових планів, їх затвердження, здійснення фінансового контролю. На основі організаційних фінансово-правових відносин виникають майнові (грошові). Наприклад, держава встановлює види і порядок внесення обов’язкових платежів, нормує видатки тощо. На цій основі виникають конкретні фінансові відносини, які за матеріальним змістом класифікуються на:

• бюджетні, з приводу обов’язкових сплат підприємств і організацій в бюджет;
• податкові, з приводу державного майнового і особистого страхування;
• державного кредиту;
• банківського кредитування і розрахунків;
• оперативного регулювання грошового обігу і валютних операцій;
• видатків державного бюджету.

    Ретельна  регламентація фінансових відносин за допомогою правових норм сприяє розширенню і зміцненню фінансової базі держави, впливає на рентабельність роботи підприємств і організацій, проведенню соціальних заходів.

    Отже, фінансові правовідносини — це врегульовані нормами фінансового права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії юридичних прав і обов’язків, які реалізують приписи цих норм по формуванню, розподілу і використанню державних фондів коштів. 
 
 

    Практична частина

Задача № 1

Скоригований  валовий дохід підприємства за звітний  квартал становив 30 000 грн., витрати  на ЗП становили 5000 грн. На соціальне  страхування 2000 грн., витрати на оплату покупних матеріалів становили 2400 грн. (з ПДВ) . Залишок матеріалів на складі на початок звітного періоду становив 1000 грн., за квартал витрачено на виробничу діяльність матеріалів на суму 800 грн.

Визначити суму податку на прибуток , що підлягає сплаті за звітний квартал. 
 

Розв’язок:

1. Залишки  матеріалів на кінець кварталу

1000+2000-800=2200 грн. 

Витрати на оплату покупних матеріалів 200 грн  без ПДВ. 

2. Приріст  вартості матеріалів на складі

2200-1000= +1200 грн. 

3. Валові  витрати 

5000+2000 +2000 = 9000 грн. 

4. Валовий  доход

30 000 + 1200 = 31 200 грн. 

5. прибуток  до оподаткування

31 200 –  9000 = 22 200 грн. 

6. Податок  на прибуток

(22 200 * 25%) : 100% = 5500 грн. 
 

2. Складіть порівняльну  таблицю видатків  бюджетів України. 

Таблиця 1. Порівняльна таблиця видатків бюджетів України 

3.Розробити і додати договір про відкриття рахунку в банку.

ДОГОВІР–АНКЕТА  № __________

НА  ВІДКРИТТЯ КАРТКОВОГО РАХУНКУ 

м.Київ"  ____"____________200 _  р.

АБ “Національні інвестиції” (далі – "Банк"), в особі Голови Правління Крищука О.Д., що діє на підставі Статуту і договору “Про розповсюдження міжнародних платіжних карток MasterCard, Maestro і Visa” № 02Е 2003 від “01” вересня 2003 р. з ВАТ КБ “Надра” (далі “Емітент”) з одної Сторони та ___________________________________________________________________________________ (далі – "Держатель") з іншої сторони (далі – "Сторони"), уклали цей Договір про наступне: 

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1.На підставі  нижче наведених даних Держатель  доручає, а Банк відкриває Держателю  картковий рахунок у Емітента  №  _______________________           та видає кредитну Картку (далі – "Картка") відповідного тарифного пакету терміном дії 1 рік.                                                              ^{(заповнюється Банком)}  

Картка  оформлена за тарифним пакетом _______________________________________________________________.

                                   ^{(вказати тип тарифного пакету, заповнюється Банком)}

ТИП КАРТКИ:

1MasterCard Mass        1 MasterCard Lady’s       1 MasterCard Gold       1 MasterCard Platinum      

1VISA Classic             1VISA Electron Credit    1VISA Gold    

Валюта  карткового рахунку:                                                 

 1 Українська гривня     1 Долар США      1 Євро                                      

ІНФОРМАЦІЯ  ПРО ДЕРЖАТЕЛЯ:

Ім`я  та прізвище англійською мовою (рекомендуємо використати дані закордонного паспорту):

Дата  народження: _____/_____/19______р.                                 1 Резидент України        1 Нерезидент України

Пароль (може використовуватись  дівоче прізвище матері): ____________________________________________________________________

Адреса  фактичного місця  проживання: _______________________________________________________________________________________

Індекс:  _______________. Контактний тел. (вкл. код)________________________________________   Моб. тел.: ___________________________

Місце прописки: ___________________________________________________________________________________________________________

Індекс:  _______________. Контактний тел. (вкл. код)______________________________________________________________________________

Громадянський паспорт: серія ______ № ______________виданий _______________________________________________дата видачі_________

Ідентифікаційний  номер платника податків: ___________________________________________________________________________________

Інформація  про місце роботи/навчання  (найменування підприємства, організації, установи, навчального закладу):

________________________________________________________________________________________________

Фактична адреса: ______________________________________________________ тел. 

Юридична адреса:  _____________________________________________________ тел. 

Основний вид  діяльності підприємства: _________________________________________________________________________________________

Ваша посада: _______________________________________________________________________________________________

Якщо працюєте менше 2-х років, вкажіть попереднє  місце роботи: __________________________________________________________________

Інформація  про доходи: середній щомісячний дохід за останні 6 місяців ____________________________________________________________ 
 
 
 
 
 

2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Картка є засобом проведення безготівкових розрахунків за товари та послуги, для переказу грошових коштів з карткового рахунку на рахунки інших осіб, отримання готівкових грошових коштів в пунктах видачі готівки банків та банкоматах, що обслуговують ці Картки. Всі розрахунки по Картці здійснюються в межах витратного ліміту. Картка є власністю Емітента.

3. ОБОВ'ЯЗКИ ТА ПРАВА ДЕРЖАТЕЛЯ

1. Держатель зобов’язаний:
2. Неухильно дотримуватись всіх положень цього Договору, додатків до Договору та Пам’ятки держателям платіжних карток ВАТ КБ “Надра”, яка є невід’ємною частиною даного Договору.
3. Здійснювати погашення обов'язкових платежів не пізніше 15 (п’ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.
4. Письмово інформувати Банк про всі зміни даних про Держателя та Держателів додаткових Карток, зазначених у Договорі, не пізніше 5 (п’яти) робочих днів з моменту цих змін.
5. Припинити користування Рахунком та Карткою, одержавши письмове повідомлення від Банку та/або Емітента.
6. Cвоєчасно (не пізніше 3 (третього) числа кожного місяця) знайомитись з інформацією Банку (в залах обслуговування клієнтів, на офіційному сайті та у звітах) щодо змін умов/тарифів. Держатель зобов’язаний здійснювати операції у відповідності до всіх змін умов/тарифів. В іншому випадку Держатель зобов’язаний письмово повідомити Банк про свою незгоду.
7. У разі втрати, крадіжки або підозри на несанкціоновані операції по Картці, заявити про це в Банк або Емітенту в цілодобову службу клієнтської підтримки по тел. 8 800 500 0970 (дзвінки на території України безкоштовні) або по тел. (380 44) 238 8440. Після цього Держатель зобов’язаний негайно звернутись з письмовою заявою в правоохоронні органи. Протягом 2-х календарних днів після усної заяви про втрату картки, Держатель повинен  звернутися до Банку з письмовою заявою про постановку Картки у необхідну кількість Стоп-списків на встановлений термін.
8. Погасити всю заборгованість по Рахунку у випадку сумнівних операцій, несанкціонованого списання коштів з Рахунку, втрати чи викрадення Картки тощо, до повного з'ясування Емітентом цих операцій з платіжною системою. При настанні обумовленого страхового випадку, Держатель зобов’язаний погасити заборгованість в передбачених Додатком до цього Договору межах.
9. Держатель має право:
10. Користуватися Карткою відповідно до умов цього Договору та вимагати від Банку та/або Емітента виконання умов цього Договору.
11. Одержувати Звіт та виписки по операціях по Рахунку. В разі непогодження Держателя з виписками за операціями з карткового рахунку Держатель може звернутися до Банку з оскарженням будь-якої операції, що вказана у Звіті протягом 15 (п’ятнадцяти) робочих днів від дати Звіту. Якщо Банк не отримає відповідного повідомлення, Звіт вважається таким, що прийнятий Держателем і вважається, що Держатель погоджується зі всіма операціями, що вказані у Звіті. Неотримання Звіту, не з вини Банку, позбавляє Держателя права оскаржувати вказані у Звіті операції.
12. Звертатись до Банку  з клопотанням стосовно проведення розслідувань відносно списання коштів з Рахунку при виникненні спірних питань.
13. Розірвати Договір з Банком за умови невиконання Банком та/або Емітентом своїх обов'язків.

4. ОБОВ'ЯЗКИ ТА ПРАВА БАНКУ  І ЕМІТЕНТА

1. Банк зобов’язаний:
2. Надавати Держателю Звіт за кожний розрахунковий період.
3. Надавати консультації Держателю стосовно Правил користування Карткою, Тарифів тощо.
4. Зберігати в таємниці інформацію, отриману в зв'язку з укладенням Договору та використанням Картки. Довідки про відкриття Рахунку, інформацію про стан Рахунку та залишки надаються тільки власникам Рахунку, їх довіреним особам при умові повідомлення Банку пароля, а також у випадках, передбачених чинним законодавством України.
5. Емітент зобов’язаний:
6. Забезпечити виконання розрахунків по Картці, що вказані в п. 2.1 цього Договору.
7. Нараховувати відсотки на залишок коштів на картковому рахунку.
8. В разі необхідності, проводити розслідування по операціях, які оскаржує Держатель.
9. Банк та Емітент мають право:
10. У разі порушення Держателем або додатковим держателем умов цього Договору або при виникненні підозри у шахрайстві з Карткою в будь-який час без попередження Держателя відмовити в авторизації операції, зупинити або призупинити дію Карток, їх поновлення, заміну або випуск нових Карток .
11. Надавати необхідну інформацію міжнародним платіжним системам, правоохоронним, судовим та іншим органам в установлених законодавством випадках.
12. Блокувати можливість користування Карткою у випадку перевищення ліміту кредитування до повного його погашення або при підозрі на несанкціоновані операції по Картці.
13. Змінювати умови Договору, тарифи або інші умови обслуговування Рахунку, повідомляючи про це Держателя не пізніше, ніж за 21 (двадцять один) день до введення цих змін у дію. Повідомлення Держателя може бути зроблено через інформаційні служби Банку та/або Емітента, у виписках, а також шляхом розміщення інформації на інтернет-сайті Банку та в приміщеннях Банку. 
14. Розірвати цей Договір або зупинити його дію та занести Картки Держателя до Стоп-списку у випадку порушення Держателем умов цього Договору або підозри у сумнівних чи несанкціонованих операціях.

5. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  НАДАНОГО ЛІМІТУ КРЕДИТУВАННЯ