Фінансування інноваційної діяльності в Україні

Вступ

1. Стан наукового потенціалу і фінансового забезпечення наукової і науково- технічної діяльності в Україні……………………………………………

2. Джерела фінансування інноваційної діяльності в Україні …………..

3. Фінансування інноваційної  діяльності в Україні……………………..

4. Висновки………………………………………………………………...

Вступ

Сучасний розвиток економіки потребує використання нових наукових знань  та інновацій. Провідні економісти світу, зокрема Р. Барро, К. Ерроу, П. Ромер, Х. Узава, до факторів економічного зростання відносять рівень наукових знань, а найважливішим чинником економічного розвитку вважають технологічні зміни, що є результатом наукової діяльності, зокрема прикладних ДіР, які спрямовані на отримання конкретного практичного результату.

Світовий досвід показує, що створення сприятливих умов для розвитку та підвищення ефективності наукової й інноваційної діяльності є пріоритетним завданням державної інноваційної політики розвинених країн, адже вплив науково-технічної та інноваційної сфер на розвиток і зростання економічної системи набуває на сучасному етапі вирішального значення. Головним механізмом реалізації стратегічних цілей державної інноваційної політики є стимулювання наукової й інноваційної діяльності.

Інтенсивність перебігу глобалізаційних  процесів у світовій економіці вимагає від України відповіді на низку важливих економічних викликів, визначальним серед яких є здатність до своєчасного й ефективного впровадження передових досягнень у галузі науки, техніки і новітніх технологій.

Проведення моніторингу і аналізу  стану наукового потенціалу, фінансового  забезпечення, результативності наукової й інноваційної діяльності (особливо це стосується робіт, що виконуються  за рахунок бюджетного фінансування) є одним із найважливіших шляхів отримання інформаційно-аналітичної  бази як підґрунтя для прийняття оптимальних управлінських рішень щодо розвитку наукового потенціалу, визначення найбільш раціональних підходів до фінансування наукових досліджень й інноваційних проектів, вдосконалення процесів створення і впровадження результатів наукової й інноваційної діяльності.

Результати наукової, науково-технічної  й інноваційної діяльності, здійсненої у 2012 р. за кошти державного бюджету, наводяться в Аналітичній довідці за такими показниками:

• кількісна оцінка наукових організацій і кадрового забезпечення наукової сфери України;
• фінансове забезпечення наукової сфери України (за напрямами бюджетного фінансування, видами наукових робіт, базовим та програмно-цільовим методами фінансування, секторами науки тощо, у т.ч. у розрізі приорітетних напрямів розвитку науки і техніки);
• кількісна оцінка виконуваних і завершених наукових та науково-технічних робіт у звітному році;
• кількісна оцінка створення та впровадження наукової (науково-технічної) продукції (НТП) - видів техніки, технологій, матеріалів, сортів рослин та порід тварин, методів, теорій тощо за результатами виконуваних робіт (включаючи проміжні етапи робіт);
• кількісна оцінка забезпечення безперервності етапів (видів) наукового процесу;
• кількісна оцінка стану реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;
• кількісна оцінка патенто - ліцензійної та публікаційної діяльності;
• фінансове забезпечення інноваційної сфери України (за стратегічними приорітетними напрямами інноваційної діяльності та середньостроковими пріоритетними напрямами інноваційної діяльності загальнодержавного рівня);
• кількісна оцінка стану провадження інноваційної діяльності та трансферу технологій, створених повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету.

Показники загального фінансування та результативності наукових робіт, виконаних  за рахунок усіх джерел, а також  стану інноваційної діяльності аналізуються за даними Державної служби статистики України.

Показники бюджетного фінансування і  результативності наукової, науково - технічної, інноваційної діяльності та у сфері трансферу технологій, здійсненої за рахунок державного бюджету, аналізуються за даними головних розпорядників бюджетних коштів, що надаються згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1084, постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2012 № 294 та наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 11.01.2012 №10, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.01.2012 за №146/20459.

Основними напрямами бюджетних  асигнувань на науку, за якими здійснюється аналіз, є:

• фундаментальні дослідження (у тому числі за рахунок грантів Державного фонду фундаментальних досліджень);
• прикладні дослідження і розробки;
• державні цільові наукові і науково-технічні програми та наукові частини державних цільових програм (ДЦНТП);
• розробки найважливіших новітніх технологій за державним замовленням;
• програми і проекти у сфері міжнародного наукового і науково-технічного співробітництва;
• фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази;
• інші напрями фінансової підтримки сфери наукової і науково-технічної діяльності.

Основні результати інноваційної діяльності та трансферу технологій аналізуються за стратегічними пріоритетними напрямами інноваційної діяльності у розрізі напрямів інноваційної діяльності та форм придбання (передання) технологій та середньостроковими пріоритетними напрямами інноваційної діяльності загальнодержавного рівня у розрізі напрямів інноваційної діяльності.

РОЗДІЛ 1. Стан наукового потенціалу і фінансового забезпечення наукової і науково - технічної діяльності в Україні

Бюджетне фінансування залишається  одним із головних фінансових інструментів науково-технічної та інноваційної політики економічно розвинутих країн, основною формою прямої державної підтримки  інноваційного розвитку.

Загальні  видатки державного бюджету України у 2012 р., спрямовані на фінансування наукової сфери за 53 бюджетними програмами 28-ми головних розпорядників бюджетних коштів - замовників наукових робіт, становили:

за планом - 6194,09 млн. грн. (1,5% у загальному обсязі бюджетних асигнувань України), у т.ч. 4840,77 млн. грн. або 78,2% за рахунок  загального фонду; 1353,32 млн. грн. (або 21,8%) - спеціального фонду

профінансовано - 6126,88 млн. грн., з них із загального фонду - 4752,49 млн. грн. (98,2% від запланованого обсягу фінансування), із спеціального - 1374,39 млн. грн. (101,6%).

Аналіз розподілу фінансування наукової сфери за розпорядниками бюджетних коштів свідчить, що найбільшу частку фінансування із загального фонду держбюджету виділено п’ятьом розпорядникам - майже 82% видатків (3894, 08 млн. грн.) (табл. 1, додаток А).

Таблиця 1

Найбільші обсяги бюджетного фінансування наукової сфери  у розрізі розпорядників бюджетних  коштів

Найбільші обсяги видатків, спрямованих  зазначеними вище п’ятьма розпорядниками бюджетних коштів на виконання наукових досліджень та науково-технічних розробок у розрізі бюджетних програм, розподілились таким чином:

48,5 % коштів витрачено на проведення  фундаментальних досліджень, прикладних  наукових і науково-технічних  розробок, виконання робіт за  державними цільовими програмами  і державним замовленням, підготовку  наукових кадрів, фінансову підтримку  розвитку наукової інфраструктури  та наукових об'єктів, що становлять  національне надбання, Національної  академії наук: КПКВ 6541030 -2303,3 млн. грн.;

10,3 % - на фундаментальні дослідження,  прикладні наукові і науково-  технічні розробки, виконання робіт  за державними цільовими програмами  і державним замовленням у  сфері агропромислового комплексу,  підготовку наукових кадрів, фінансову  підтримку технічного забезпечення  наукових установ, розвитку наукової  інфраструктури та об'єктів, що  становлять національне надбання, Національної академії аграрних  наук: КПКВ 6591060 - 487,6 млн. грн.;

7,6 % - на дослідження, наукові  та науково-технічні розробки, виконання  робіт за державними цільовими  програмами та державним замовленням,  виконання міжнародних наукових  та науково-технічних програм  і проектів вищими навчальними  закладами та науковими установами, підготовку наукових кадрів, фінансову  підтримку наукової інфраструктури та наукових об'єктів, що становлять національне надбання, амбулаторне медичне обслуговування працівників Кримської астрофізичної обсерваторії МОНмолодьспорту: КПКВ 2201040 - 360,4 млн. грн.;

4,7 % - на фундаментальні дослідження,  прикладні наукові і науково-технічні  розробки, виконання робіт за  державними цільовими програмами  і державним замовленням у  сфері профілактики і лікування  хвороб людини, підготовку наукових  кадрів, фінансову підтримку розвитку  наукової інфраструктури та об'єктів,  що становлять національне надбання, Національної академії медичних  наук: КПКВ 6561040 - 223,1 млн. грн.;

2,3% - на дослідження, прикладні  наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними  цільовими програмами та державним  замовленням Державного агентства  з питань науки, інновацій та  інформатизації: КПКВ 2209070 – 111,04 млн.  грн.

Тобто, 73,4 % видатків на науку витрачено по 5 бюджетних програмах (у 2011 р. 68,39 % видатків витрачено по 7 бюджетних програмах).

Аналіз динаміки фінансування наукової сфери показав, що у 2012 р. збереглася тенденція зростання обсягів фінансування науки як за загальним фондом держбюджету (на 20% порівняно з 2011 р.), так і за спеціальним фондом (на 17,7%). Загальний обсяг фінансування зріс на 19,6% (рис. 1, додаток В).

     2005                 2008                2009             2010            2011          2012                2013 (план)

      ♦- Всього —■—Загальний фонд А - Спеціальний фонд

Рис.1. Динаміка фінансування наукової сфери, млн. грн.

За напрямами бюджетного фінансування науки за рахунок загального фонду кошти розподілено таким чином:

на ДіР у цілому припало 88% (2010 р. - 89,6%, 2011 - 88,4%) від загального обсягу бюджетного фінансування науки, зокрема: фундаментальні дослідження - 51,3% (2010 р. - 54,6%, 2011 - 51,3%), прикладні дослідження і розробки - 30,3% (2010 р. - 29,0%; 2011 - 29,1%), дослідження і розробки за ДЦНТП - 4,7% (2010 р. - 5,0%; 2011 - 5,4%), роботи за державним замовленням (розробки найважливіших новітніх технологій) - 0,8% (2010 р. - 0,3%; 2011 - 1,1%), програми і проекти у сфері міжнародного наукового і науково-технічного співробітництва - 0,9% (2010 р. - 0,8%;2011 – 0,8), частка фінансової підтримки розвитку наукової інфраструктури становила 6,4% (2010 р. - 4,8 %; 2011 - 6,7%), інших робіт - 5,6% (2010 р. - 5,6%; 2011 - 5,6%).

В Україні витрати на ДіР значно менші порівняно з США та іншими країнами, однак у 2012 р. продовжилася тенденція до зростання обсягів фінансування - загальний обсяг спрямованих коштів на вказані цілі зріс на 18,6% порівняно з 2011 р., у т.ч. за рахунок загального та спеціального фондів - на 19,6% і 15,7% відповідно (рис. 2).

млн.грн.

(план)

• ♦ Всього —●—Загальний фонд —♠— Спеціальний фонд

Рис. 2 Динаміка бюджетного фінансування ДіР, млн. грн.

Найбільшу частку коштів загального фонду на ДіР у 2012 р. виділено на фінансування НАН - 52,04% (2011 р. - 53,35%), НААН - 10,84% (2011 р. - 11,08%), МОНмолодьспорт -10,12 % (2011 р. - 10,32%), НАМН - 5,24% (2011 р. - 5,35%), Держінформнауки - 3,94% (2011 р. - 4,02%).

Найбільша частка коштів спеціального фонду ДіР, який становить 23,3% (2011 р. - 23,8%) у загальному обсязі бюджетного фінансування, припадала на фінансування прикладних досліджень і розробок - 54,2% (2011 р. - 54%), з яких частка МОНмолодьспорту - 31,7%, НАН - 26,25%, НААН - 19,1%, та фундаментальних досліджень - 45,8% (2011 р. - 46%), з них НАН - 92,71%.

На виконання ДіР за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки витрачено 3682,3 млн. грн. (або 88% від обсягу фінансування ДіР за рахунок загального фонду держбюджету), з них 66,3% - на роботи за пріоритетним напрямом "Фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України та сталого розвитку суспільства і держави".

Аналіз показників фінансування ДіР за рахунок усіх джерел і державного бюджету свідчить, що частка бюджетного фінансування ДіР за рахунок загального фонду у 2012 р. збільшилася на 3 в. п. порівняно з 2011 р. і становила 44,4% (2011 р. - 41,4%) проти 33% оптимальних (за оптимальною схемою дві третини обсягу фінансування мають припадати на кошти замовників), що вказує на недостатній попит на наукову продукцію з боку реального сектору економіки та не достатньо ефективну бюджетну політику (табл. 2)

Таблиця 2

Витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт та джерелами фінансування, млн. грн.

Співвідношення обсягів фінансування основних видів наукової і науково- технічної діяльності у 2012 р. залишилося на рівні 2011 р. Для загального фонду державного бюджету воно становило:

Ф:П:Р = 59 : 29 : 12.

Ураховуючи, що фундаментальні дослідження та 75% обсягу прикладних досліджень має фінансуватися за рахунок держбюджету, а також, що його частка у загальному обсязі фінансування становить близько 45%, оптимальне співвідношення повинно було б мати такий вигляд:

Ф:П:Р = 34 : 42 : 24.

Таким чином, для оптимізації розподілу  бюджетних коштів за основними видами наукової і науково-технічної діяльності доцільно переглянути тематики досліджень, що затверджуються для фінансування, у бік збільшення робіт прикладного спрямування, насамперед тих, що виконуються в рамках державних цільових програм та державного замовлення на розробку новітніх технологій, оскільки їхня частка зменшилася у порівнянні з 2011 р. та залишається неприпустимо малою - близько 6,3% (2011- 7,5%) від видатків на ДіР та 5,5% (2011 - 6,5%) від видатків загального фонду держбюджету на науку.

Розподіл обсягів фінансування ДіР за секторами науки показує, що у 2012 р. найбільшу (як і у попередні роки) суму коштів з державного бюджету - 73,3% від загального обсягу фінансування ДіР (у 2011 р. - 75,3%) отримали установи академічного сектору.

За напрямами бюджетного фінансування академічного сектору ці кошти розподілені у такий спосіб:

фундаментальні дослідження - 2156,3 млн. грн. (70,3%);

прикладні дослідження і розробки - 793,3 млн. грн. (25,9%);

роботи за державними цільовими  науковими та науково-технічними програмами - 81,4 млн. грн. (2,7%);

розробки найважливіших новітніх технологій - 19,6 млн. грн. (0,6%);

програми і проекти у сфері  міжнародного наукового і науково-технічного співробітництва - 16,3 млн. грн. (0,5%).

Обсяг бюджетного фінансування ДіР галузевого сектору науки становить 15,4% (2011 р. - 11,86%), з них 71,1% (457,7 млн. грн.) виділено на фінансування прикладних досліджень і розробок.

На організації сектору вищої освіти припадає 11,2% (у 2011 р. - 12,6%) загального обсягу бюджетного фінансування ДіР. При цьому більша частина цих коштів спрямована на фундаментальні дослідження та прикладні розробки ВНЗ – 247,3 млн. грн. (52,7%) та 189,2 млн. грн. (40,3%) відповідно. На розробки за державними цільовими програмами виділено 13,7 млн. грн. (2,9%), розробки найважливіших новітніх технологій за державним замовленням - 9,56 млн. грн. (2,04%), програми і проекти у сфері міжнародного наукового і науково-технічного співробітництва - 9,64 млн. грн. (2,05%).

На напрям "Фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази" у 2012 р. за 21 розпорядником бюджетних коштів виділено 398,3 млн. грн., з них із загального фонду - 302,9 млн. грн., спеціального - 95,4 млн. грн. Обсяг фінансування у 2012 р. зріс на 32,6% порівняно з 2011 р. (рис.3 ).

Найбільший обсяг фінансування із загального фонду державного бюджету  – 206,1 млн. грн. (понад 68,1% за 8 розпорядниками і 12 бюджетними програмами) припадає на піднапрям "Розвиток інфраструктури", з них НАН отримала - 52,8% .

Обсяг фінансування піднапряму "Технічне забезпечення наукової бази та придбання обладнання" становив 36,0 млн.грн (близько 12% за 9 розпорядниками, 12 бюджетними програмами), з них НАН отримала - 76,4%.

Найменш профінансованими піднапрямами є "Виставки, конференції" – 13,3 млн. грн. (4,4% за 9 розпорядниками, 12 бюджетними програми) і "Випуск та придбання друкованої продукції" - 17,4 млн.г рн. (5,7% за 9 розпорядниками, 10 бюджетними програмами).

На фінансову підтримку наукових об’єктів, що становлять національне надбання, виділено 9 розпорядникам за 9 бюджетними програмами 30,0 млн. грн. (9,9% від суми коштів із загального фонду державного бюджету на напрям "Фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та оновлення матеріально- технічної бази), з них НАН отримала найбільшу частку - 25,14 млн. грн. (83,8%), МОНмолодьспорт - 2,85 млн. грн. (9,5%), Мінагрополітики - 0,76 млн. грн. (2,6%), НАМН - 0,33 млн. грн. (1,1%), Держінформнауки - 0,29 млн. грн. (1%), НАПН - 0,25 млн. грн. (0,8%), НААН - 0,22 млн. грн. (0,7%), МОЗ -0,1 млн. грн. (0,3%), Міненерговугілля - 0,06 млн. грн. (0,2%).

Приклади наукових об’єктів, що становлять національне надбання, за розпорядниками

НАН - у звітному році здійснювалася фінансова підтримка на збереження та забезпечення функціонування:

• наукових фондів та музейних експозицій;
• ядерно-фізичних установок;
• дослідницьких та експериментальних комплексів нового покоління;
• банків клітинних ліній, біологічних об’ єктів, колекцій мікроорганізмів;
• національного гербарію України, наукових зоологічних та ботанічних фондових колекцій;
• фондів рукописів, стародруків, рідкісних видань, історичних колекцій, фонозаписів, архівних фондів України, національної словникової бази;
• дослідно-випробувального полігону та інших об’єктів НАН України, включених до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання.

Забезпечено функціонування електронних  баз даних наукових об’єктів національного  надбання НАН України та використання їх в мережі Інтернет.

МОНмолодьспорт - фінансову підтримку отримали такі об'єкти:

• гербарій, наукові фонди та музейна експозиція зоологічного музею, колекція тропічних і субтропічних рослин ботанічного саду загальнодержавного значення, колекція культур мікроорганізмів - продуцентів антибіотиків, науково-дослідний комплекс апаратури для вивчення штучних небесних тіл ближнього космосу астрономічної обсерваторії, фонд рукописних, стародрукованих та рідкісних книг наукової бібліотеки (Львівський національний університет імені Івана Франка);
• ряд телескопів науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія";
• аеродинамічний комплекс, що містить лабораторію промислової акустики, дозвукові труби Т-3, Т-4 і надзвукову трубу Т-6, науково-дослідний комплекс міжгалузевого науково-дослідного інституту проблем фізичного моделювання режимів польоту літаків (Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут");
• експериментальна база дослідно-випробувального полігону науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту "Молнія", науково-дослідний комплекс по вивченню газодинамічних та теплофізичних процесів в турбомашинах (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут);
• когерентно-оптична установка для вимірювань при гранично малих фазових кутах, комплекс для дистанційного зондування навколоземного космічного простору, гербарій (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна);
• багатоцільовий геофізичний комплекс для дослідження атмосфери та припливу метеорної речовини (Харківський національний університет радіоелектроніки);
• надвисоковакуумний універсальний технологічний комплекс ВВУ-1Д
• (Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова);
• мінералогічна колекція геологічного музею (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу);
• іоносферний зонд (Інститут іоносфери),
• науково-дослідний комплекс скануючої тунельної та растрової електронної мікроскопії для наноструктурних досліджень (Інститут магнетизму);
• колекція каменю науково-дослідного геолого-мінералогічного музею (Криворізький національний університет);
• Алчевська наукова лазерна станція спостережень штучних супутників Землі (Донбаський державний технічний університет);
• аеродинамічний комплекс на базі дозвукової аеродинамічної труби ТАД-2 (Національний авіаційний університет);
• фонд стародруків, рідкісних видань і рукописів наукової бібліотеки, гербарій, колекція морських та корисних для екологічної біотехнології мікроорганізмів (Одеський національний університет імені І.І.Мечникова);
• лабораторія гама-резонансної спектроскопії (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника);
• полігон випробувань опор електропостачання та баштових споруд (Донбаська національна академія будівництва і архітектури);
• археолого-етнографічні колекції (Луганський національниий університет імені Тараса Шевченка);
• фонд рукописів, стародруків, рідкісних видань та фонд "Буковінензія" наукової бібліотеки, гербарій, дендрарій ботанічного саду, зоологічні колекції (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).

Мінагрополітики - фінансову підтримку отримали такі об'єкти:

• унікальна дослідницька агроекосистема яблуневого саду (Уманський державний аграрний університет);
• колекційний генофонд екологічних форм часнику (Львівський державний аграрний університет);
• колекція світо<span class=