Функції держави
Міністерство Освіти України
ІІВТ
Контрольна робота
З дисципліни: Теорія держави та права
На тему: Функції держави
Викладач: Назаров Д.В.
Виконавець: Лужецька Т.П.
Ізмаїл 2013
ПЛАН.
Вступ
Розділ. 1 Функції держави
1.1. Поняття функцій держави
1.2. Форми і методи здійснення функцій держави
1.3. Види функцій держави
Висновок
Використана література
Вступ
Складність таких об'єктів, як право і держава, призводить до того, що вони вивчаються багатьма юридичними науками. Останні вивчають той чи інший бік, елементи і риси державно-правової дійсності у визначеному аспекті, на визначеному рівні. Право і держава як складні соціальні феномени мають у своєму складі велику кількість різноякісних компонентів і підсистем. Їхні функції багатогранні, їхні структури складні. У залежності від того, які з цих компонентів, підсистем, структур і функцій чи їхніх аспектів і рівнів вивчаються, і підрозділяються юридичні науки.
Варто помітити, що перетворення і реформи останніх років не обійшли і такий предмет, як теорія держави і права. Занадто очевидний розрив між традиційно сформованим змістом монографій, підручників і навчальних видань і тими державними і правовими реаліями, що характеризували стан і розвиток людського суспільства взагалі, українського суспільства зокрема.
На сьогоднішній день істотно збагатилося наукове знання про важливі сторони функціонування і розвитку держави і права. Нові процеси в державно-правовому житті суспільства вимагають перегляду багатьох звичних уявлень.
Як дані процеси відбилися на такому понятті як “функції держави”?
Я вважаю, що це питання є дуже важливим і актуальним, тому що якщо до кінця не розібратися в «тім, що і як держава робить», «що вона повинна робити», нашій країні неможливо буде знайти шляхи виходу з нелегких ситуацій, які іноді виникають. Тому серед запропонованих тем до написання контрольної роботи я обрала саме цю.
Крім цього, мені здається, що докладне вивчення даної теми допоможе глибше розвинути уявлення про державу як про соціальний інститут, про те, як цей інститут живе, діє, змінюється, які основні тенденції його розвитку, як він виконує своє соціальне призначення.
1.1. Поняття функцій держави
Питання про функції держави — це одне із важливих питань не тільки теорії, але і практики державного будівництва. Функції держави виражають соціальну природу держави і конкретизують її суть.
Термін “функція” в перекладі з латинської означає “здійснити”, “виконати”. Функції держави дуже тісно пов'язані з завданнями, цілями і суттю держави, але не зводяться до них.
Аналіз функцій держави повинен відповісти на питання:
1) що повинна робити держава на певному етапі свого розвитку і як?
2) на чому повинні бути
сконцентровані зусилля їх
Багато спеціалістів вважають, що функції держави — це перш за все певні напрямки діяльності держави, в яких виражається службова роль, завдання, цілі і закономірності розвитку. За допомогою функцій держава реалізує свої завдання і цілі, які стоять перед суспільством чи можуть бути поставлені. В зв'язку з цим функції існують не тільки реально, але і, потенційно, як здібність або можливість до певної діяльності.
Функції держави — це можливі і реальні основні напрями діяльності держави та її органів по забезпеченню потреб та інтересів суспільства, які конкретизуються в завданнях, цілях і соціальному призначенні.
Держава на різних етапах свого розвитку виконує певні завдання, здійснює різноманітні обов’зки. Таке виконання завдань та обов’язків характеризує сутність і соціальне призначення держави, а також її зміст.
Призначення держави, що виявляється в її функціях, є об'єктивна необхідність виконання суспільно корисної, соціально обумовленої діяльності.
Функція, як і багато інших суспільнознавчих понять, не є власне юридичним і політичним поняттям. Воно було запозичено з зовсім інших наук, наприклад у фізиці, математиці - поняття функції виражає залежність однієї змінної величини від іншої, тобто безпосередньо ту залежність, коли при зміні однієї величини інша величина також змінюється певним чином.
Функція в теорії держави і права означає напрямок, предмет діяльності того або іншого політико-правового інституту, зміст цієї діяльності, її забезпечення. Саме в цьому контексті говориться про функції держави, уряду, міністерства, інших державних органів. Функції держави не слід ототожнювати з функціями її окремих органів, які є частиною аппарату держави і відбиваються у компетенції, у предметi ведення,у правах і обов’язках, закрiплених за ними.
Поняття “функції” держави особливо широко було використано для визначення діяльності соціалістичної держави її ролі як головного знаряддя побудови соціалізму, придушення експлуататорських класів, організації народного господарства, підтримки національно - визвольних рухів тощо.
Як показує історичний досвід, на функції держави впливають нові умови і проблеми сучасної життєдіяльності суспільства, існування цивілізації (екологія, ядерне озброєння, демографічні, сировинні й інші глобальні проблеми). Цінним виявилося насамперед саме поняття функції держави, її зміст і значення як однієї з важливих характеристик діяльної сторони держави.
1.2. Форми і методи здійснення функцій державаи
1.2.1 Форми здійснення функцій держави
Функції держави здійснюються у визначених формах і визначених методах.
Форми здійснення функцій характеризують зв'язок держави з правом як одним з основних засобів володарювання. Через право держава проводить у життя свої функції, свої економічні, політичні, ідеологічні задачі. В одних випадках держава видає юридичні норми, в інші - організує їхнє виконання, у третіх - забезпечує, охороняє їх.
Форми здійснення функцій держави – це спеціальні сторони її діяльності, за допомогою яких реалізуться державні функції .
За правовими наслідками названі форми поділяються на правові і неправові (організаційні).
Правові форми – це такі види здійснення функцій держави, які тягнуть за собою правові наслідки.
Види правових форм здійснення функцій держави:
o Правотворча;
o Виконавчо - розпорядча;
o Правоохоронна;
o Правозастосовна;
Правотворча – відображається у діяльності держави з підготовки і прийняття нормативно – правових актів та інших джерел права.
Виконавчо – розпорядча - характеризується діяльністю держави та її органів з оперативного застосування, виконання, використання та додаржання правових норм у процесі організації здійснення державних функцій.
Правоохоронна – виявляється в організації охорони правових норм від правопорушень, у контролі й нагляді за здійсненням законності, дисципліни та правопорядку.
Правозастосовна – застосування правових норм і винесення обов’язкових для виконання індивідуально – правових рішень.
Неправові форми (організаційні ) – це специфічні види фактичної діяльності, які не тягнуть за собою правових наслідків.
Види неправових форм:
o Організаційно – регламентуюча;
o Організаційно – економічна;
o Організаційно – контролююча;
o Організаційно – виховна;
o Організаційно – регламентуюча – добір, розстановка, виховання та визначення ефективності діяльності кадрів у сфері здійснення державних функцій.
Організаційно – економічна – організація матеріально – технічного забезпечення, здійснення державних функцій.
Організаційно – контролююча – організація недержавного контролю у сфері здійснення державних функцій.
Організаційно – виховна - організація виховання, пропаганди, агітації, інформації та іншого забезпечення виховного впливу на населення.
Форми здійснення функцій характеризують зв'язок держави з правом як одним з основних засобів володарювання. Через право держава проводить у життя свої функції, свої економічні, політичні, ідеологічні задачі.
1.2.2 Методи здійснення функцій держави.
Методи здійснення державних функцій – це засоби, способи та прийоми, за допомогою яких здійснюються спеціальні види діяльності держави з реалізації її функці .
Види методів здійснення функцій держави :
o Правотворчої ;
o Виконавчо – розпорядчої ;
o Правоохоронної ;
o Організаційної діяльності держави із здійснення функцій .
коротка характеристика видів методів здійснення функцій держави:
Правотворчої діяльності держави – це засоби, прийоми і способи підготовки, прийняття і оприлюднення законів та інших нормативно – правових актів, що забезпечують здійснення державних функцій.
Виконавчо –розпорядчої – це засоби прийоми і способи з дійснення виконавчо – розпорядчої діяльності у сфері реалізації функцій держави.
Правоохоронної – засоби, прийоми і способи правоохоронної діяльності відповідних державних органів.
Організаційної – засоби, прийоми і способи здійснення організаційного виду діяльності із забезпечення реалізації державних функцій. До них відносять: програмування, прогнозування, дослідження, здійснення оперативного аналізу та ін.
Діяльність держави широка і різноманітна. Для того щоб охопити, охарактеризувати її в цілому, потрібен високий рівень наукової абстракції і відповідні цьому рівню поняття. Вони дозволяють побачити, що з моменту виникнення і до теперішніх днів, задачі держави не залишаються не зміненими. Одні здійснюються до кінця, на зміну їм приходять інші, більш складні.
У майбутньому будуть виникати і нові функції, а разом з ними і певні труднощі, які необхідно буде вирішувати.
Таким чином, з розглянутих нами функцій, ми бачимо, що держава є не тільки апаратом придушення, представником інтересів пануючого класу, але й організацією що виражає інтереси всього суспільства.
3. Види функцій держави
Держава виконує надзвичайно багато функцій, які вивчаються різними галузевими науками. Теорія держави аналізує лише основні функції держави. Всі основні функції держави можна класифікувати за такими критеріями:
1) залежно від поділу влади — законодавчі, виконавчо-розпорядчі, судові і контрольно-наглядові. Всі вони забезпечують функції управління суспільством і державою;
2) залежно від їх ролі в суспільстві — основні і другорядні;
3) залежно від сфери
впливу і здійснення —
- внутрішні функції – це такі напрямки діяльності держави , в яких конкретизується внутрішня політика відносно економічних, ідеологічних екологічних, культурних та інших аспектів життя громадянського суспільства. До внутрішніх функцій відносять функції: політичну, економічну, соціальну, екологічну, функцію оподаткування правоохоронну;
- зовнішні функції – це основні напрямки діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим товариством у цілому. До них відносяться такі функції як: інтеграція у світову економіку, підтримка іноземних інвестицій,функція оборони, орони, функція підтримки світового порядку, функція співробітництва з іншими державами в рішенні глобальних проблем
Внутрішні і зовнішні функції будь-якої держави тісно пов'язані, оскільки зовнішня політика, що визначає лінію поводження з іншими державами, багато в чому залежить від внутрішніх умов існування даної держави.
4) залежно від сфери суспільного життя:
- економічні (напрями діяльності держави по перебудові її економіки );
- політичні функції – це напрямок діяльності держави (органів держави ) зі створення умов для формування й функціонування державної влади на засадах демократії .
Безумовно, усі функції держави носять політичний характер, однак у політичній області діє ціла система політичних інститутів, установ державних органів, через які здійснюється функції народовладдя. Це насамперед представницькі органи, обирані народом і уповноважені від імені народу здійснювати державну владу в країні, органи місцевого самоврядування, а також здійснення народом своєї влади безпосередньо, через референдум .
Володіючи верховенством у системі державної організації, представницькі органи зосереджують у своїх руках державне керівництво суспільством, виконують функцію публічної влади, захисту конституційного ладу. Зміст даної функції складають:
1) реалізація волевиявлення народу у формі законодавства (правотворчості).
2) забезпечення державного суверенітету, визначення правового положення конкретних територій і керування ними.
3) офіційне представництво суспільства, тобто будучи носієм політичної влади, держава являє собою юридичну особу, суб'єкт права. Разом з тим здійснення функції забезпечення народовладдя припускає наявність правових відносин між державою і суспільством, залежність держави від суспільства, відповідальність перед ним.
4) захист конституційного ладу, що реалізується як спеціальними органами (Конституційним судом), так і безпосередньо народом, шляхом здійснення права на опір, будь-якій спробі насильницької зміни або усунення існуючого конституційного ладу;
- соціальні. За соціальним значенням діяльності держави їх поділяють на:
основні ( напрямки діяльності держави зі здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед нею у конкретний історичний період ).
неосновні (напрямки діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя ) .
Можна сказати, що кожна функція держави, як правило, є об'єктивно необхідною для даної держави. Усі види діяльності держави однаково важливі, але це не виключає, зрозуміло, можливості визначення на різних етапах пріоритетних напрямків, на яких варто зосередити увагу в першу чергу. І от ці напрямки стають тоді для держави основними;
- гуманітарні (забезпечення належних умов життя для кожної людини);
- екологічні (обумовлені соціальним обов'язком держави забезпечувати екологічне благополуччя громадян, їхню екологічну безпеку);
- ідеологічні;
5) залежно від терміну
виконання — постійні і
-постійні (напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку);
-тимчасові ( напрямки діяльності держави ,що здійснюються лише на певних етапах її розвитку ,наприклад : захист від агресії, ліквідація стихійного лиха, ведення війни ).
Всі функції держави діалектичне розвиваються, основні стають другорядними (неосновними), і навпаки, одні зникають і з'являються нові, яких раніше не існувало.
Висновок
Таким чином, на основі всього перерахованого вище можна зробити висновок: Функції держави багатопланові, їх формування відбувається в процесі становлення і розвитку держави. У різні історичні періоди пріоритетного значення набувають ті або інші задачі, цілі держави, а отже, і різні її функції. На одних етапах центр ваги переноситься в сферу економіки, тому в діяльності держави пріоритетне місце займає економічна функція, в інші - в область політики, звідси – підвищена увага до реалізації функції державної влади і т.д. Зникають одні функції, виникають інші. Тому, класифікація функцій, що приведена в даній контрольній роботі не є кінцевою для української держави.
Звичайно, така тема як “функції держави” буде актуальною і через кілька десятків і навіть сотень років, поки існує такий інститут як держава. По даній темі існує безліч питань, частина з яких, сподіваюсь, розкрито в даній роботі. Це такі як: більш докладне пророблення кожної з приведених у класифікації функцій, аналіз різних теорій класифікації функцій держави, обробка й аналіз матеріалів останніх років стосовно даної теми та деякі інші. Я вважаю, що дана тема ще не “вичерпала” себе, і ще буде піддана всебічному аналізові в різних рефератах і наукових працях.
Використана література.
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.- К. : Преса України , 1997. - 80c.
2. Венгеров А.Б. Теорія держави і права , М. : “ Новий юрист “, 1998.
3. Загальна теорія держави і права / під ред. В.В. Лазарєва.М. 1996.
4. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : Підручник / Харків : Консум 2001 - 656 с.
5.Колодій А.М. , Опришко І.В. , Демський С.Е. Правознавство : Навчальний посібник - 3-є видання , - К.: Юрінком Інтер , 2001.- 640 с.
6.Олійник А. Ю. Теорія держави і права . Навчальний посібник / К. Юрінком Інтер , 2001. – 176с.
7. Савчук П.С. , Самойленко Ю.П. Основи правознавства
8. Посібник для абітурієнтів .- К.: А.С.К., 2002. – 208с.