Характеристика харчової промисловості в Україні

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА  ТА АРХІТЕКТУРИ»

Інститут  безперервної фахової освіти

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

_2_ семестр

м. Дніпропетровськ – 2013 рік

ЗМІСТ

Вступ

1. Аналіз харчової промисловості
2. Фінансово – економічний аналіз підприємства

1.1. Звіт про фінансові результати підприємства

1.2. Оцінка рентабельності підприємства

3. Інвестиційний аналіз проекту

Висновки

Додатки

Список використаної літератури

Вступ

Рівень економічного розвитку України та забезпечення її національної безпеки залежить від ефективного  розвитку всіх галузей і сфер народногосподарського  комплексу. Проте, в будь-який країні, стратегічне значення має забезпечення продовольчої безпеки, а пріоритетної сферою є харчова промисловість. Ефективність та стабільність розвитку харчової промисловості визначають загальні тенденції розвитку внутрішнього ринку, підвищення якості життя та забезпечення добробуту населення.

Харчова промисловість - стратегічно  важлива галузь промисловості України.

Підприємства цієї галузі формують продовольчу безпеку країни, забезпечують населення необхідними  продовольчими товарами.

Харчова промисловість є однією з провідних  галузей промисловості України, що динамічно розвивається. В Україні  промислове виробництво харчових продуктів  здійснюють понад 22 тис. підприємств, на яких зайнято більше мільйона працюючих

Одним з  основних завдань підприємств харчової промисловості є задоволення  попиту споживачів шляхом пропозиції якісних продуктів широкого асортименту.

Суттєві внутрішні і зовнішні інвестиції в українські підприємства харчової промисловості, а також впровадження міжнародного досвіду стали поштовхом  до позитивних змін у галузі, привели  до значного покращання якості продукції.

Розділ 1. Характеристика харчової промисловості  в Україні

1.1. Загальні характеристики харчової промисловості та географія розміщення виробничих центрів

Харчова промисловість — галузь легкої промисловості, сукупність виробництв харчових продуктів  у готовому вигляді або у вигляді  напівфабрикатів, а також тютюнових  виробів.

У системі  агропромислового комплексу харчова  промисловість тісно пов'язана  з сільським господарством як постачальником сировини і з торгівлею.

Головним  завданням галузі є виробництво  продуктів харчування, до її складу входить майже 40 галузей і виробництв. Основні з них: цукрова, борошномельна, м'ясна, молочна, хлібопекарська, маслоробна, кондитерська, спиртова, макаронна, пивоварна, рибна, виноробна, круп'яна, консервна, тютюнова.

Найважливішими фактором розміщення галузей харчової промисловості  є:

• чисельність і густота населення
• сировинна база
• форми організації виробництва
• природні умови
• НТП (науково-технічний прогрес)

Принципи розміщення.

1) На джерела сировини:

-  цукрова;

-  консервна;

- крохмале-патокова;

- олійна.

  2) на споживача (тяжіють до місць споживання готової продукції)

-  молочна;

-  кондитерська.

3) Одночасно орієнтуються на  сировину та споживача

- м'ясна;

- борошномельно-круп'яна.

Цукрова промисловість. Цукрова промисловість є однією з найстаріших та найважливіших галузей в Україні. Ще в ХІХ ст. вона досягла значних масштабів розвитку, а Україна була одним з найбільших виробників цукру в світі.

Цукрова промисловість в розміщенні орієнтується на сировину, оскільки для виробництва 1 т цукру необхідно переробити 7 т буряків. Нині цукробурякова зона охоплює 19 областей. Проте найбільша  концентрація підприємств цукрової промисловості склалася у правобережному лісостепу, де зосереджено 62% посівів  буряків. Там працюють більше сотні  цукрових заводів та виробляється 2/3 цукру країни. Провідними виробниками  цукру-піску в Україні є Вінницька, Полтавська, Черкаська, Київська, Тернопільська, Харківська області. На відходах цукрової промисловості працюють спиртові, вітамінні, дріжджові заводи.

Борошномельно-круп’яна, хлібопекарна та макаронна галузі. Ці галузі відіграють важливу роль у забезпеченні населення такими видами харчових продуктів, як борошно, крупи, хліб, макарони тощо. Їх відходи використовують для виробництва комбікормів.

Борошномельно-круп’яна галузь набула розвитку в Україні ще в кінці ХІХ ст. Основними принципами розміщення її підприємств є сировина та споживач, тобто вони розміщуються як в районах вирощування зернових, так і в містах. Найбільшими центрами борошномельно-круп’яної промисловості є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя. Потужні центри галузі зосереджені у великих містах, морських та річкових портах, залізничних вузлах.

Хлібопекарна галузь набула промислових масштабів розвитку ще на початку ХХ ст. Термін зберігання свіжого хліба досить обмежений. Це зумовлює розміщення підприємств хлібопекарної промисловості якомога ближче до споживача. Розміри хлібозаводі залежать від людності населених пунктів. У великих містах хлібозаводи значно потужніші, крім того, їх може бути декілька.

Макаронна галузь є відносно молодою в харчовій промисловості України.  Орієнтується вона здебільшого на споживача. Великими центрами макаронної промисловості є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Хмельницький.

Олійно-жирова галузь. Олійно-жирова галузь виробляє олію, маргарин, майонез та іншу продукцію. Сировиною для неї є насіння соняшнику, ріпаку, соя, кукурудза, рицина. Близько 90% олії в Україні виробляють із соняшнику. Підприємства галузі розміщені переважно у районах вирощування цієї культури (для виробництва 1 т олії необхідно 3–5 т насіння).

Виноробна промисловість. Сировинною базою для виноробної промисловості є виноград, фрукти та ягоди. Галузь тяжіє до районів вирощування сировини, оскільки оптимальний термін переробки винограду становить 5 год. Заводи вторинної переробки сировини та розливу вина можуть розміщуватися і в районах споживання цієї продукції. Найбільша кількість виноробних підприємств розміщується в АР Крим, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Закарпатській областях.

Спиртова промисловість зорієнтована на сировину. Спирт використовують більш як у 150 галузях промисловості. Сировинною базою для виробництва спирту є дефективний цукор, зерно, картопля. Зазвичай, спиртові заводи розміщуються у невеликих населених пунктах. Більшість спирту в Україні виробляють з відходів цукрової промисловості. Провідними його виробниками є Черкаська, Вінницька, Київська, Чернігівська, Житомирська області.

  М’ясна промисловість забезпечує населення свіжим та мороженим м’ясом, м’ясними напівфабрикатами, ковбасними виробами, м'ясними консервами тощо. У структурі харчової промисловості галузь посідає провідні позиції. Вона орієнтуються і на сировину, і на споживача. Її підприємства є в усіх областях, найбільші м'ясокомбінати знаходяться у великих містах (Києві, Харкові, Полтаві, Одесі, Луганську, Львові).

2. Аналіз харчової промисловості  в Україні 

2.1. Тенденції розвитку харчової  промисловості в Україні протягом 2009-2012р.р.

Харчова промисловість в Україні має  надзвичайно сприятливі умови для  її ефективного розвитку, є однією з провідних структуро формуючих ланок всієї економіки, промислового та агропромислового комплексів, ефективне функціонування якої є основоположним чинником економічного і соціального зростання, головною умовою забезпечення підвищення життєвого рівня населення.

За даними Держкомстату України  у 2010 році кількість промислових підприємств з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів становила 22 тисяч, на яких працювало близько три мільйони осіб. Питома вага реалізованої промислової продукції харчової промисловості в загальному обсязі промислового виробництва у 2010 році становила 15,5 %. Асортимент продукції налічує понад 4 тисячі найменувань.

Підприємства  харчової промисловості переважно  переробляють сільськогосподарську сировину, а також видобувають кухонну  сіль та мінеральні води.

Характерною особливістю галузі є збільшення частки сільськогосподарської продукції, що проходить промислову переробку. Основними галузями, які використовують продукцію рослинництва є

борошномельна, олійно-жирова, цукрова, плодоовочева. Тваринницьку сировину переробляють м’ясна, молочна та рибна галузі промисловості. Молочна галузь належить до провідних  у харчовій та переробній промисловості  та формує привабливий за обсягами виробництва ринок. Це безпосередньо  пов'язано з тим, що продукція  цієї галузі займає важливе місце  у споживанні населення. Частка витрат на молочні продукти становить 15 % від  загальних витрат на харчування. Серед  галузей харчової промисловості  молочна галузь займає третє місце  за обсягами виробництва після м’ясної  та хлібопекарської галузей.

Молокопереробна галузь об’єднує такі основні групи  виробництва, як: маслоробна група, сироробна, виробництво незбираного молока та молоко консервне виробництво. Головна роль молочної галузі пов'язана із тим, що вона робить вагомий внесок у створення матеріально-технічної основи цілого суспільного виробництва. Також ця галузь виробляє значну частину матеріальних благ, зосереджених для задоволення потреб споживачів.

Молочне скотарство — це одна із провідних  галузей тваринництва, призначення якої полягає у забезпеченні виробництва молока у тих обсягах, які відповідають нормам державної продовольчої безпеки та розширенню експортного потенціалу національної економіки. Тим більше, що із вступом

України до СОТ відкрилися нові можливості для  реалізації продукції тваринництва на світових ринках за цінами світового рівня.

На жаль, в останні роки в наслідок об'єктивних та суб'єктивних причин тваринницька галузь зазнала істотних негативних змін, в наслідок чого в галузі різко скоротилося поголів’я сільськогосподарських тварин усіх видів як у господарствах приватного сектору, так і в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності.

Скорочення  поголів’я молочного скотарства в свою чергу призвело до зменшення  сировинної бaзи для молокопереробних підприємств, зменшення доходів від реалізації продукції, зростання рівня безробіття сільських мешканців по Україні. Вплив на зменшення обсягів виробництва мoлoчнoї

продукції національними  товаровиробниками мав також  імпорт мoлoчної продукції з консервантами, що збільшує її термін зберігання. Протягом останніх років з торговельної мережі, відповідно, витісняється якісна національна продукція.

Також розвиток та функціонування молочних підприємств  має тісний зв'язок із такими об'єктивними чинниками, як: природні умови та науково-технічний прогрес. Несприятливі умови для функціонування та розвитку молочних підприємств виникли ще на початку 90-х років. Ціна на сільськогосподарську молочну продукцію підвищилась в 5 разів. Результaтом цього стало різке зниження купівельної спроможності населення. Через це скоротились обсяги споживання молочних товарів, що призвело до штучного надлишку зазначеної групи товарів. На зменшення кількості виробництва продуктів харчування вплинуло не лише звуження внутрішнього продовольчого ринку, але й втрата зовнішніх ринків. Відповідно, утримання мoлoчнoгo стада стало не лише нерентабельним, але й збитковим.

Основним центром виробництва тваринницької продукції є Закарпаття   Виробниками тваринницької продукції в Україні є сільськогосподарські підприємства, фермери та особисті селянські господарства, які є основними користувачами землі. Зокрема, у користуванні господарств населення за станом на 1 січня 2011року знаходиться 87,0 % сільськогосподарських угідь, 93,7 - сіножатей , і 91,4% - пасовищ. Як наслідок, у господарствах населення за минулий рік вироблено 98,3% молока, 92,8% м’яса. Реформування господарств, розпаювання землі, створення фермерських-селянських

формувань спонукали до зміни у веденні тваринницької галузі, в зв’язку з цим 93,7 % поголів’я великої рогатої худоби зосереджено в господарствах населення, в т. ч. корів – 97,9, однак протягом 2010 року 20,5 % домогосподарств населення сільської місцевості не утримували жодного

виду худоби, тому спостерігається тенденція  скорочення чисельності поголів’я  великої рогатої худоби у особистих господарствах населення у більшості областях .

За 2010 рік  поголів’я великої рогатої худоби в Україні зменшилось на 4,6 тис. голів, корів – 1,6 тис. голів. Протягом першого півріччя 2011 року спостерігається подальше скорочення поголів’я ВРХ, яке в аналізованому періоді зменшилося на 0,3%, в т.ч. корів на 0,3%.

Таблиця 1

Виробництво основних видів  продукції харчової промисловості  фізичними особами-підприємцями за 2012 рік

За цим показником харчова промисловість утримує третє місце після металургійного виробництва та машинобудування.

Рис.1 Динаміка індексів промислової продукції виробництва харчових продуктів, напоїв, та тютюнових виробів

(у відсотках до попереднього періоду)

Якщо  розглянути динаміку виробництва основних видів продукції харчової промисловості  за 1990 – 2010 роки, то можна зазначити, що, протягом 1990 – 2000 років спостерігався  різкий спад виробництва, а з 2000 до 2010 року – незначне спадання, а в деяких випадках і зростання. За показником обсягів реалізованої продукції харчової промисловості у 2011 році найбільшу питому вагу займають хліб та хлібобулочні вироби.

2.2. Стан експортно-імпортних операцій  харчової промисловості в Україні. 

Основним  засадами розвитку вітчизняної харчової промисловості є задоволення  широкого спектру попиту споживачів. На долю продовольчих товарів припадає понад 60% особистого споживання матеріальних благ населення.

У структурі  обсягів реалізованої промислової  продукції  виробництва харчових продуктів, напоїв, і тютюнових виробів  найбільша частка припадає на виробництво  напоїв (більше 25%), молочної продукції (майже 16%), м’ясної (майже 13%), хліба і хлібобулочних виробів (більше 5%), олії й тваринних жирів (більше 4%).

Харчова індустрія значною мірою визначає розвиток української економіки  загалом, воно виробляє майже 5 частину  загального обсягу промислового виробництва  в країні і робить вагомий внесок у формування державного бюджету. Щорічно  до бюджету усіх підприємств галузі вносять понад 7 млрд. грн.

Харчова промисловість здатна забезпечити  продуктами харчування внутрішній споживчий  ринок і має значний експортний потенціал.

Рис.2 Динаміка експорту (імпорту) основних видів продуктів харчування.

Зовнішньоторговельний оборот основних видів продукції  харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції  у 2010 р. склав 5.1 млрд. дол. США. Зовнішньоторговельне сальдо позитивне і дорівнює 681 млн. дол. США.

На  сьогоднішній день харчова промисловість  України  вже має конкретні  на зовнішньому ринку цілі підгалузі. Це перш за все, олійно-жировий комплекс, виробництво тютюнових виробів. Загалом конкурентами є кондитерська, пиво безалкогольна промисловість.

Продукції харчової промисловості постачається до багатьох країн світу.

Найактивнішими  споживачами української харчової продукції серед країн СНД  протягом 2009 р. були Російська Федерація, Білорусія, Казахстан. Серед країн  Європейського союзу найбільші  експортери – Італія, Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Польща.

Головним  пріоритетом зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості  є поступова інтеграція у світову  економіку,нарощування та ефективне  використання експортного потенціалу.

Харчова промисловість займає одне з перших місць за обсягами іноземних  інвестицій.

Рис.3. Прямі іноземні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв, та тютюнових виробів. (млн. дол. США)

2. ФІНАНСОВО - ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Звіт про фінансові результати підприємства, (Форма №2)

1.2. Оцінка  рентабельності підприємства

Визначення  показників рентабельності є важливим етапом оцінки фінансових результатів  підприємства, оскільки вони виступають якісними показниками ефективності роботи, вимірюють прибутковість, оскільки визначаються як співвідношення отриманого прибутку до витрат.

Рентабельність продажу показує, який прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство.

Звідси робимо висновок, що після  вирахування з отриманого доходу всіх витрат залишається 25 копійок прибутку від кожної гривні продажу.

Нормальною  вважається рентабельність не менша 30%, в умовах високого податкового тиску  – 15%.

Рентабельність продукції. Показник розраховується як відношення прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, до повної собівартості реалізованої продукції та дає можливість побачити скільки прибутку отримано на одиницю собівартості реалізованої продукції.

Рентабельність основної діяльності визначається за формулою:

Висновок: кожна 1 грн. вкладена в основну фінансову діяльність підприємством приносить 41 коп. операційного прибутку.

3. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

Вихідні дані для інвестиційного проекту, грн.

Для визначення доцільності залучення  та впровадження інвестицій необхідно  розрахувати наступні показники: а)чисту теперішню вартість; б)внутрішню ставку доходу; в)період окупності; г)індекс прибутковості.

Таблиця 1

Виручка, грн. = Ціна, грн./шт. * Обсяг, шт.

Витрати, грн. = Обсяг, шт. * Витрати, грн./шт.

Грошовий потік, грн. = Виручка, грн. - Витрати, грн./шт.

Таблиця 2

Тривалість інвестиційного проекту  складає 4 роки. Загальна вартість проекту складає 660 000 грн.

Коефіцієнт дисконтування в  майбутньому періоді (PVIF) розраховується за формулою: