Характеристика інновацій управління персоналом в ресторанній галузі

                                                         Зміст

Вступ………………………………………………………………………………2

Розділ 1. Характеристика інновацій  управління  персоналом  в  ресторанній  галузі ………………………………………………………………………………3

1.1. Діяльність менеджера по персоналу в ресторані…………………………...8

1.2. Інноваційні методи  обслуговування в ресторані………………….………12

1.3.  Стратегія інноваційного розвитку ресторанного бізнесу………………..20

Розділ 2.Аналіз ресторанної галузі…………………………………………… 24

2.1. Тенденції розвитку ресторанного бізнесу…………………...................…26

2.2. Теоретичні аспекти управління інноваційними проектами……………...30

2.3. Обгрунтування необхідності  впровадження інновацій в рестораному  бізнесі……………………………………………..………………………………35

Розділ 3. Шляхи вдосконалення обслуговування в ресторані……………….39

Висновок……………………………………………………………….…............41

Література…………………………………………………………………….….43

                            ВСТУП

   Інноваційність становить характерним признаком сучасного світу.

   Слово « Інновація» все частіше зустрічається в літературі,чується з екранів телевізорів.

   На сьогоднішній  день ресторанний бізнес є  перспективний в Україні. Цей  вид діяльності потребує серйозного  досвіду та пильної уваги до  перспектив його використання  на ринку.

  Ресторан – тяжка функціональна система, ефективність роботи якої залежить від багатьох факторів. Важливу роль відіграють задум і погляд його засновника. Не можна забувати про те що ресторани торгують не тільки їжею, але й послугами, зручностями, відпочинком.

  Відтак необхідно  зрозуміти, що ресторанний бізнес-це  бізнес де необхідно враховувати  всі фактори, починаючи з аналізу  навколишнього середовища, потенціальних  споживачі, конкурентів.Незважаючи  на всі складності, ресторанний  бізнес являється одним з захоплюючих  занять для творчих та трудолюбивих  людей.

  Ціль виконання роботи  є вивчення інноваційної діяльності  ресторанного бізнесу, та інновації  управління персоналом в ресторанній  галузі, та впізнати які на  сьогодення можна впровадити  інновації в рестораний бізнес. В даній курсовій роботі ми  також вивчемо нові інноваційні  методи роботи менеджера ресторану.

Розділ 1. Характеристика інновацій  управління  персоналом  в  ресторанній галузі

Управління  персоналом- це комплексний, цілеспрямований, вплив на колектив з цілю забезпечення оптимальних умов для творчого, ініціативного, свідомої праці окремих його працівників,направленого на досягнені цілей підприємства.

      Персонал не тільки є одним з основних фактів виробництва, але й має особливе значення для підприємств сфери послуг , так як послуги, відрізняються безпосередньо наданням та непостійною якістю, багато чого залежить від працівників,які їх представляють.

     В формуванні  іміджу ресторану головна задача  менеджера персоналу заключається  в створенні успішного іміджу,під  яким може розумітися імідж  самого ресторану,як підприємства  досягнуто популярного статусу  і громадського призначення.

   Успішність іміджу  ресторану складається з аналогічних  образів його робітників.

    Хороший ресторан - це не тільки смачна їжа. Це незабутня атмосфера свята, на яку Ви потрапляєте, прийшовши туди. Її створюють люди, які зустрічають вас біля входу з посмішкою, залишаються з вами протягом усього вечора, і прощаються з завершення трапези. Ці люди, творці атмосфери - офіціанти. Саме від їх професіоналізму і чарівності залежить те, з яким настроєм ви покинете вечірку.

   Особливості роботи ресторанів виїзного обслуговування

   Все це також справедливо по відношенню до ресторану виїзного обслуговування - кейтерингу.

   Щоб провести захід на гідному рівні, потрібна команда справжніх професіоналів. Сьогодні ми розповімо про офіціантах-фрілансерів, і про проблеми.

  Майже завжди офіціанти в ресторанах виїзного обслуговування є фрілансерами - людьми , які не працюють на постійній основі. Наше головне завдання як підрядчика - завжди надавати високоякісне обслуговування, адже клієнтові потрібний однаково хороший сервіс, незалежно від того, скільки гостей буде на заході і яких офіціантів ми запросили на роботу сьогодні.

 Таким чином, будь-яка  кейтерінгова компанія, яка дорожить  лояльністю свого клієнта, докладе  максимум зусиль, щоб звести негативні  чинники співробітництва із фрілансерами  до мінімуму.

 Саме слово "freelance" перекладається як людина, яка  виконує роботу без укладання  довгострокового договору з роботодавцем, найманий тільки для виконання певного переліку робіт.

 Ось саме тепер і  варто задуматися про ризики, які тягне за собою такий  вид діяльності.

- Плинність кадрів. Фрілансери  не прив'язані до роботодавця  ні контрактами, ні усними домовленостями. Після закінчення проекту в  одній компанії вони можуть  піти працювати в іншу, використовуючи  досвід і знання, набуті у Вашій  компанії.

- Невідомий рівень проффесіоналізму. Офіціанти приходять з різних  закладів, з різним рівнем професійної  підготовки. Досвід сервіс менеджера  дозволяє визначити рівень підготовки  офіціанта, але на це йде  час, а враховую специфіку кейтерингового  бізнесу, час для нас дуже  цінно. 

- Складність в підтримці  рівня знань фрілансерів. Не  маючи можливості регулярно працювати  з офіціантами, нам дуже складно  зрозуміти, чи зберігся їхній рівень після закінчення місяця, року. Навіть з тими, з ким ми працювали раніше, припадатиме починати підготовку з нуля.

Програма складається  з наступних етапів:

   -Стажування. Всі фрілансери, які приходять у компанію, проходять оплачувану стажування, за результатами якої приймається рішення, чи відповідає людина головним вимогам. До них належать: високий рівень професіоналізму, доброзичливість, чарівність, порядність і інтелігентність. Тільки ті, хто відповідають всім перерахованим параметрам, переходять на наступний етап професійної кар'єри в компанії «Фігаро-Кейтеринг».

  -  Навчальний тренінг. Він триває 2 дні і складається з трьох частин:

 У першій частині  розповідається, чим саме займається  компанія, яка є специфіка роботи  подієвого кейтерінгу. Також офіціантів  знайомлять з правилами стосуються  зовнішнього вигляду та поведінки  під час роботи.

Персоналу пояснюється система  підготовки, проведення та завершення різного виду заходів. Після опису  кожної конкретної форми обслуговування, слід практична частина, де учням  показують як саме потрібно оформляти  і сервірувати столи. Офіціантам пояснюють, чому слід дотримуватися  ті чи інші процедури.

 У третій частині  розглядаються конкретні проблемні  ситуації, які можуть виникнути  на заході, і відпрацьовуються  шляхи їх вирішення. 

 По завершенні всі  учасники отримують на руки  об'ємний роздатковий матеріал, де  міститься вся інформація, отримана  на тренінгу.

- Фінальна атестація. Вона складається з двох етапів: Перший - анкетування. Перевіряється рівень теоретичних знань з приводу обслуговування, вимог щодо зовнішнього вигляду і правил поведінки на заходах, а також рівень володіння спеціальною термінологією. Другий-практичний. Кожен учасник тягне квиток, який містить завдання, що стосується певного виду обслуговування. Офіціант повинен накрити стіл для даного заходу, а також показати, як саме він робив би деякі з елементів обслуговування. За ходом виконання стежать екзаменатори - сервіс-менеджери компанії. Всі дії офіціанта заносяться в спеціальний протокол, який потім перевіряється керівником відділу сервісу. Результати анкетування та практичного завдання підсумовуються, і виводиться середній бал. На основі отриманого балу офіціантові присвоюється категорія (всього їх три). Хто не набрав мінімальної кількості балів, до подальшої роботи не допускаються і їм пропонується пройти повторний курс. Існує також система проміжних атестацій, що дозволяє постійно перевіряти рівень знань, і удосконалювати їх у разі потреби. Вона проходить в «польових умовах», коли на заходи і програми е виїжджає перевіряючий, який спостерігає за роботою офіціантів протягом усього вечора. У результаті такої атестації офіціант може підвищити або знизити свою категорію.

  Щоб зацікавити співробітників у відвідуванні тренінгів та оволодінні новими знаннями, була розроблена система мотивації найманого персоналу. Вона передбачає диференційовану оплату праці в залежності від рівня володіння практичними і теоретичними знаннями (категорії) в області обслуговування. Чим більше знаєш - тим більше отримуєш!

  Результат - мета виправдовує засоби

  1. Форс-мажор не страшний. Специфіка роботи кейтерінгу  увазі обслуговування на різних  майданчиках і з різними погодними  умовами, на практичних заняттях  були опрацьовані всілякі форс-мажори, і тепер нічого окрім цунамі  нас не злякає. J Це дійсно допомогло  нам завжди діяти впевнено, чітко  дотримуючись наміченого раніше  і узгодженим із замовником  планом.

2. Економія часу сервіс-менеджерів. Що робити? Куди йти? Де шукати? Більше їм не потрібно пояснювати  все це персоналу. Тепер вся  їхня увага належить головним  людям на святі - гостям та  їх удовольствіюJ

3. Лояльність. Фрілансери  цінують унікальну можливість  навчатися. Вони розуміють, що  в них були інвестовані не  тільки кошти, а й довіру, і  платять нам взаємністю. Плинність  кадрів значно скоротилася, ми  з гордістю можемо сказати,  що фрілансери стали абсолютною  частиною компанії. Навіть корпоративи  ми тепер святкуємо разом! 

1.     Діяльність менеджера по персоналу в ресторані

  Менеджер ресторану виконує такі посадові обов'язки:

   1. Планує, організовує  і контролює роботу ресторану.

  2. Планує і раціонально  організує робочий час персоналу  (складання графіків і розкладу  роботи; використання методів і  принципів наукової організації  праці).

   3. Розраховує потреби  ресторану в продуктах і інших  товарно-матеріальних цінностях,  планує і організовує його  матеріально-технічне забезпечення.

    4. Контролює якість  обслуговування відвідувачів ресторану.

    5. Управляє персоналом (прийом і розстановка кадрів; розподіл обов'язків і делегування  повноважень; підвищення трудової  мотивації на основі використання  сучасних соціально-психологічних  методів управління та вдосконалення  системи матеріального стимулювання; планування, організація і контроль  ефективності навчання персоналу,  в т. ч. на робочих місцях; розвиток внутрішньокорпоративної  культури та службової етики;  атестація персоналу ресторану).

    6. Організовує  діловодство, своєчасне і якісне  оформлення документації та статистичної  звітності (розробка і вдосконалення  нормативної та технологічної  документації, включаючи внутрішні  стандарти, інструкції, правила і  т. д.; збір, комп'ютерна обробка  і аналіз виробничої інформації; підготовка статистичних звітів, інформаційних матеріалів та  т . д.).

   7. Планує, організовує  і контролює ефективність рекламних  заходів.

   8. Забезпечує прибутковість  ресторану на основі грамотної  маркетингової політики і найбільш  повного задоволення потреб відвідувачів.

   9. Оптимізує витрати  при веденні бізнесу.

10. Формує позитивний  імідж ресторану (підвищення і  контроль якості та культури  обслуговування відвідувачів ресторану;  створення приємної і доброзичливій  атмосфери; вивчення споживчих  переваг відвідувачів ресторану;  підготовка пропозицій та їх  реалізація щодо поліпшення обслуговування  відвідувачів; встановлення та розширення  зв'язків з громадськістю та  засобами масової інформації; облік  та аналіз скарг, претензій  і побажань відвідувачів; усунення  недоліків в роботі ресторану;  дотримання правил протоколу  та етикету).

     Персонал не тільки є одним з основних факторів виробництва, але має особливе значення для підприємств сфери послуг, так як послуги, як відомо, відрізняються безпосередністю надання і непостійністю якості, отже, багато в чому залежать від тих працівників, які їх предоставляют9.

  У формуванні іміджу ресторану головне завдання менеджера персоналу полягає у створенні успішного іміджу, під яким може розумітися образ ресторану як підприємства досяг відомого статусу та суспільного визнання, що дають впевненість і відкривають перспективи подальшого вдалого розвитку.

   Успішність іміджу ресторану складається з аналогічних образів його працівників.

   Успішний працівник - це висококласний фахівець з високим рівнем соціально-професійного самопочуття, постійно реализующимся трудовим потенціалом, який будує професійну кар'єру, відповідну його індивідуальним запитам.

  Очевидно, що ефективне  управління персоналу ресторану  і є набором інструментів, за  допомогою яких формується успішний  імідж закладу. Головна роль  в цьому належить менеджеру  ресторану.

   У завдання менеджера  входить створення єдиної команди,  яка працює на одну спільну  справу. Отже, необхідні: групова  згуртованість, сприятливий соціально-трудової  клімат, високий рівень корпоративної  культури, адекватна мотивації персоналу.

  У відношенні останнього  очевидно задоволення соціально-трудових  потреб персоналу ресторану. Так,  за справедливим зауваженням  Д. Болдуїна, більшість співробітників  цікавить:

  - Самореалізація. Співробітники  завжди хочуть самореалізації, визнання  за добре зроблену роботу, щоб  їх цінували і поважали. Головне,  щоб співробітники відчували  задоволеними. І що найголовніше - кожен з них особистість.

    - Навчання. Як  правило, на навчання персоналу  керівництво витрачає дуже мало  коштів і часу, не дивлячись  на те, що постійно вимагають  високої якості обслуговування.

- Добробут. Одна з мотивацій  персоналу - це оплата праці,  а так само оплата відпустки,  лікарняного, можливість отримувати  премії за добре виконану роботу. Турбота про добробут співробітників  завжди привертає і утримує  хороших работніков10.

    Групова згуртованість  колективу ресторану особливо  успішна при поєднанні з чіткою  регламентацією праці, розмежуванням  зон відповідальності, правильно  складеними посадовими інструкціями.

   Відомо, що система роботи з персоналом організації складається з шести взаємозалежних підсистем: планування, набір персоналу, підбір персоналу, оцінка персоналу, розстановка персоналу, адаптація персоналу, навчання персоналу, просування по службі, робота з резервом на висування, встановлення заробітної плати і пільг. Але фахівці зазначають, що жоден навчальний заклад не може підготувати працівника так, щоб він без підготовки в рамках організації став ефективним працівником, розкрив свій трудовий потенціал, що обумовлює необхідність перманентного навчання і підвищення кваліфікації працівника в організації. У книзі «Першокласний Сервіс як конкурентна перевага» написано: «Якщо ваша компанія практично не отримує скарг, не спокушайтеся: це зовсім не ознака того, що ви - щасливий власник найрозумнішого і ефективного персоналу на землі. Набагато ймовірніше, що ті деякі скарги, що ви отримуєте, - лише верхівка айсберга скарг ».

  Велике значення має  складання карьерограмму на співробітників  ресторану.

   Карьерограмма - інструмент управління кар'єрою, що представляє собою графічний опис того, що повинно відбуватися або відбувається з людьми на різних етапах кар'єри. Проводяться спеціальні наукові дослідження в зацікавлених організаціях, за результатами яких будуються карьерограмму для різних спеціалістів і керівників.

   1.2. Інноваційні методи обслуговування в ресторані

   Метод обслуговування - це спосіб реалізації споживання продукції громадського харчування.

  Форма обслуговування - це прийом, який представляє собою різновид чи поєднання методів обслуговування споживачів.

    До обслуговуючому персоналу ставляться - метрдотель або адміністратор залу, бармен, роздавальник, швейцар, гардеробник, касир, продавець буфету.

     У ресторанах застосовують такі методи обслуговування: самообслуговування, обслуговування офіціантами, комбінований метод, спеціальні форми обслуговування.

   Самообслуговування - це метод обслуговування, при якому споживачі самі виконують ряд операцій, і в залежності від цього застосовують такі форми самообслужіванія4:

   1) повне. Споживач  виконує всі операції самостійно.

  2) часткове. Частина робіт  виконується обслуговуючим персоналом  або механізмами (збір посуду, доставка посуду, конвеєр для  збору посуду і т.д.).

   Залежно від форми  розрахунку розрізняють:

  1) самообслуговування  з попереднім розрахунком:

  а) споживач знайомиться  з меню, набуває в касі чек,  з чеком на роздачі отримує  страви. Негативні сторони даної  форми обслуговування: споживач  не бачить вибрані блюда, має  справу з грошима;

   б) організація  комплексного харчування по заздалегідь  придбаним абонементами та чеками: попередньо сервіруються столи,  потім здійснюється відпуск скомплектованих  сніданків, обідів і вечерь, що  дозволяє прискорити процес обслуговування. Використовується дана форма для організації харчування туристів, учнів, учасників семінарів, конференцій;

   2) самообслуговування  з наступним розрахунком:

  а) з розрахунком  після отримання страв: споживач  знайомиться з меню, вибирає страви  на роздачі, розраховується за  вибрані страви, споживає і, нарешті,  прибирає посуд. Перевагою цієї  форми обслуговування є можливість  наочного вибору страв споживачами;  негативні моменти: споживач стоїть  у черзі, має справу з грошима;

  б) самообслуговування  з розрахунком після приймання  їжі. Споживач знайомиться з  меню, вибирає страви, отримує чек  на страви, приймає їжу і після  цього розраховується при виході  із залу. Позитивні сторони: прискорюється  процес обслуговування; негативні:  збільшується кількість обслуговуючого  персоналу;

3) самообслуговування з  безпосереднім розрахунком. Споживач  одночасно вибирає, отримує страви  та оплачує їх вартість. При  даній формі обслуговування відпуск  продукції і розрахунок із  споживачем проводиться одним  працівником. Ця форма обслуговування  застосовується в ПБО, буфетах,  закусочних, через барну стійку  в барах.

   Метод обслуговування офіціантами застосовується в ресторанах, кафе, барах. При цьому процесі обслуговування складається з наступних операцій: зустріч і розміщення споживачів, прийом замовлення, отримання і подача блюд, розрахунок.

    На підприємствах  громадського харчування використовують  два методи організації праці  офіціантів: індивідуальний і бригадно-ланкової.

    У кафе застосовується  бригадно-ланкової метод обслуговування  офіціантами. У кафе працюють  дві бригади по три людини.

  Організовано ланка,  що складається з трьох офіціантів  різної кваліфікації. Групу офіціантів  очолює бригадир (самий досвідчений  і кваліфікований офіціант V розряду). У ланку входять один офіціант IV розряду, який може, замінити  при необхідності бригадира, і  офіціант III розряду. Щодня кожна  ланка обслуговує 8-10 столиків.

   Обов'язки в бригаді  строго розподілені відповідно  до кваліфікації працівників.  Бригадир зустрічає гостей, пропонує  меню, надає допомогу у виборі  страв і напоїв, приймає замовлення, пробиває чеки на отримання  продукції, підготовляє рахунок  і розраховується зі споживачем. Члени ланки виконують замовлення: один офіціант отримує продукцію  з холодного цеху, холодні закуски,  інший - гарячі страви. Нескладні  операції по обслуговуванню (збір  та заміну посуду, прибирання  столу) доручають офіціантові III разряду.

   Ланковий метод організації праці має ряд переваг: у залі постійно знаходиться кваліфікований офіціант, а розподіл праці дозволяє прискорити обслуговування; офіціанти вищої кваліфікації звільняються від виконання другорядних операцій; більш раціонально використовується робочий час; підвищується відповідальність працівників за виконання своїх обов'язків; підвищується культура обслуговування.

 При обслуговуванні офіціантами застосовуються такі форми розрахунку:  1) попередня. Споживач, ознайомившись з меню, набуває в касі чек на харчування. Також ця форма застосовується при обслуговуванні учасників конференцій, семінарів і т.д. У цьому випадку споживачі заздалегідь набувають чеки або абонементи на харчування;

2) подальша. Розрахунок здійснюється  в кінці обслуговування офіціантами.

  Розглянуті форми розрахунку мають два різновиди: безпосередні і безготівковий розрахунок.

  Обслуговування офіціантами за характером праці поділяється на дві форми:

1) індивідуальна. Всі  операції з відвідувачем виконує  один офіціант, за яким закріплено  певну кількість столів у залі;

  2) бригадна. Бригада з  декількох офіціантів ділить  між собою всі операції з  обслуговування споживача (один  зустрічає споживача, приймає  замовлення; двоє подають страви  та напої і т.д.). Така форма  дозволяє прискорити процес обслуговування  споживачів, також використовується  при обслуговуванні банкетів  та прийомів.

  Комбінований метод  обслуговування споживачів полягає  в поєднанні різних методів  обслуговування (наприклад, самообслуговування  з обслуговуванням офіціантами).

  Крім традиційних  методів і форм обслуговуванні  на підприємствах громадського  харчування застосовуються спеціальні (прогресивні) форми обслуговування, метою яких є прискорення обслуговування  великої кількості споживачів. Такі  форми використовуються для обслуговування  учасників конгресу, конференцій,  семінарів і т.д. До них відносяться:  зали-експрес, столи-експрес, «шведський  стіл».

  Зал-експрес (як правило,  на 40-50 місць) організується в  ресторанах і кафе для прискорення  обслуговування споживачів з  обмеженим запасом часу. Меню  являє собою комплексний обід. До часу обіду всі столи  в залі-експрес сервіруються, на  кожен стіл кладуть меню. Як  тільки відвідувачі сядуть за  стіл, офіціанти ставлять закуски  і солодкі страви, потім приносять  супи, а слідом за ним - гарячі  страви. Витрати часу споживача  на такий обід складають 15-20 хвилин.

  Стіл-експрес організовують  в ресторанах при готелях, аеропортах, залізничних вокзалах. Він розрахований  на 20 чол., Має круглу форму з  поворотною центральною частиною, на якій встановлюються закуски, страви, кулінарні та кондитерські вироби, напої. Нерухому поверхню столу сервірують закусочними тарілками, приладами, серветками. Споживачі, сівши за стіл, самостійно вибирають продукцію з поворотною частини столу. Офіціанти приносять гарячі страви та напої, здійснюють розрахунок із споживачами.

 Організація харчування  за типом «шведський стіл»  служить прискоренню обслуговування  великих груп туристів, організується  на підприємствах громадського  харчування при готелях. На  столи виставляються холодні  закуски, солодкі страви і кондитерські  вироби, а для реалізації супів  і гарячих страв встановлюються  марміти. Робота офіціантів зводиться  до допомоги в порціонування.

    Обслуговування двома офіціантами - віденська система.

 При цій формі обслуговування  обидва офіціанта працюють разом  підлогу одним номером і несуть  відповідальність.

 Вони розподіляють  роботу так: один подає напої,  зустрічає і розміщує відвідувачів, приймає замовлення і отримує  гроші з рахунка, а інший  офіціант приносить і подає  страви і забирає використаний  посуд.

 Столи готують до  зустрічі нових відвідувачів  обидва офіціанта. При цій системі  офіціант постійно присутня на  ділянці.

 Система «перший офіціант»  (шеф де ранг).

  Це французька система обслуговування, при якій в кожен зал підприємства призначається відповідальна особа, зване «метрдотель» або «шеф де зал». Це відповідальна особа керує обслуговуванням в залі, зустрічає і пропонує місця відвідувачам, приймає перші замовлення і передає їх офіціантам для виконання, стежить, чи добре обслужені відвідувачі.

 Зал розподіляється  на ділянки по 4-8 столів. Кожна  ділянка обслуговується двома  офіціантами. Першого офіціанта  іменують «шеф де ранг», другого  «комі де ранг». Перший офіціант  приймає замовлення від метрдотеля  і посилає свого помічника  їх виконувати. У цей час він  в залежності від замовлення  відвідувачів ставить до столиків  відвідувачів допоміжні столи,  а коли його помічник принесе  страви, подає їх. Якщо потрібно  перекласти страви або нарізати  їх, це робить перший офіціант  за допомогою другого.

  Рахунок відвідувачу  готує касир підприємства, а подає  рахунок і отримує гроші перший  офіціант.

   При цій системі  напої подає обов'язково офіціант, одягнений у спеціальну формений  одяг із нашивками, який розвозить  напої на візку по всьому  залу. Він же подає рахунки  за напої окремо.

 Чистку і прибирання  використаних приладів і посуду  робить спеціально призначений  служитель, званий «третій офіціант»  «комі де барасьор».

   Російська система.

  Обслуговування проводиться  бригадами у складі трьох чоловік;  бригадир, офіціант для подачі  страв і офіціант для подачі  напоїв. Для цієї системи характерне  те, що офіціанти подають усі  страви в багатопорційні посуді, всі супи в супницах.

  Завдання офіціанта  для подачі страв: принести  страви з оформленими стравами  і поставити їх прямо на  стіл, не перекладаючи. На кожному  блюді повинен лежати прилад  для розкладки блюд. Перед кожним  відвідувачем заздалегідь ставлять  нагріту тарілку і відповідні  прилади. Тим же способом подають  і супи. Відвідувачі самі себе  обслуговують. При цьому способі  подачі створюється обстановка, що нагадує домашню.