Характеристика Запорізької області

ЗМІСТ

• Вступ……………………………………………………….2

1. Загальноекономічна характеристика  області

1.1. Місце  і роль Запорізької області в розвитку економіки країни. Адміністративно-територіальний склад області……………………………..4

1.2. Характеристика  природно-ресурсного потенціалу  області……7

1.3. Динаміка  чисельності, склад і структура  населення регіону…..8

1.4. Галузева і територіальна структура господарства області……..10

2. Баланс галузевого виробництва

2.1. Виробництво  промислової продукції………………..…………..12

2.2. Будівельна діяльність……………………………………………..15

2.3 Інвестиційна діяльність …………………………………………...16

3. Продуктивність та ефективність  економічного потенціалу області

3.1. Зайнятість  населення області. Заробітна плата та стан їївиплати………………………………………………………………………….17

3.2. Галузева  структура економіки міста …………………………..20

4. Зовнішньоекономічна діяльність області. Структура експорту та імпорту……………………………………………………………………….25

5. Проблеми та перспективи розвитку сільського господарства в Запорізькій області ……..……………………………………………………31

• Висновки…………………………………………………..33
• Список використаних джерел..........................................34

Вступ

Запорізька  область має багатий природний потенціал. В його надрах великі запаси корисних копалин: залізна руда, граніт, гнейс, каолін, природний газ. Чудові рекреаційні ресурси Узбережжя Приазовського району - це кілометри чудових піщаних пляжів і хвилі теплого, неглибокого "дитячого" моря - найкращого місця для відпочинку, особливо сімейного, для розвитку туризму.  Наявність достатніх запасів мулових грязей, що лікують псоріаз, ропа озер та лиманів, мінеральні води - величезний потенціал для організації оздоровлення громадян. Унікальне географічне розташування району з довготривалим теплим періодом створює оптимальні умови для розвитку садівництва та виноградарства. Наш район один з небагатьох, що має екологічний паспорт, розроблений Одеським інститутом курортології, який підтверджує відсутність забруднюючих речовин, екологічно-небезпечних виробництв та наявність якісного природно-лікувального потенціалу. Але такі цінніші природні дари, в зв'язку зі слабо розвиненою інфраструктурою та дефіцитом інформованості про ресурсний потенціал Приазовського району, наразі недоступні широкому загалу.

 Наша  мета, в умовах змінених прогресивних  політичних та економічних пріоритетів,  надати можливість чесним, зацікавленим бізнесменам  інвестувати свої кошти в розвиток Приазовського краю.  Так, ми хочемо залучити інвестиції з метою здійснення  багатьох соціальних проектів, але на паритетних умовах.  Ті кошти, що будуть інвестовані, наприклад, в узбережжя, в  обов'язковому порядку будуть направлені на розвиток  інфраструктури, тим самим забезпечуючи належні умови  для діяльності бізнесу: це ремонти доріг, забезпечення  прибережної зони під'їзними шляхами, електроенергією, водопостачанням. Це наша безумовна позиція. Підтвердженням того, що місцева влада має серйозні  наміри щодо залучення інвестицій, є затверджена рішенням районної ради Стратегія розвитку 

 Передбачено  зменшення або повне скасування податків та зборів, у тому  числі орендної плати за землю на певний термін для  економічно-непривабливих на цей час об'єктів.  Ми упевнені, що багатьом, хто прочитає наші пропозиції,  стане цікавішим наш край. Вони зможуть знайти тут привабливі для бізнесу й інвестицій об'єкти. Вони принесуть  на нашу землю прогрес і розвиток.

1. Загальноекономічна характеристика  області

1.1. Місце і роль Запорізької  області в розвитку економіки  країни. Адміністративно-територіальний  склад області

Запорі́зька о́бласть — адміністративна одиниця на півдні України. Утворена 10 січня 1939 року.^[1] Розташована на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. Центр — місто Запоріжжя.

На півночі і північному заході межує з Дніпропетровською областю, на заході з Херсонською областю, на сході з Донецькою областю, а на півдні її побережжя омиває Азовське море, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Протяжність з півночі на південь 208 км, із заходу на схід 235 км.

Для області характерний рівнинний  ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Знання рельєфу Запорізької області в наші дні має особливо важливе значення через проблему меліорацією степу та його інтенсивнішого використання. Територія Запорізької області в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищенні та зниженні ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняється одна від одної.

Найбільше підвищена місцевість у  середньо—східній частині області. Це так звана Приазовська височина. Яка простягається на схід і на території Донецької області стикається з Донецьким кряжем. На півдні, між Приазовською височиною і Азовським морем, розташована західна частина Приазовської берегової рівнини, яка західніше р. Молочноїпереходить у Причорноморську. Ця остання в північно—східному напрямі зливається із Запорізькою внутрішньою рівниною, яка межує з південно—східними окраїнами Придніпровської височини.

Таким чином, територія Запорізької  області складається з двох виразних геоморфологічних частин: окраїн Приазовської і Придніпровської височин, що геоструктурно відповідають південно—східній частині Українського кристалічного масиву і окраїн приморських (Приазовськоїта Причорноморської) рівнин, які розташовані в межах Причорноморської западини. Ці дві геоморфологічні одиниці ніби зв'язуються третьою — Запорізькою внутрішньою рівниною.

Західна частина Приазовської височини

Приазовська височина — головний вододіл області. З нього беруть початок ріки дніпровської системи і Азовського басейну. Цей вододіл являє собою рівнинний степ. На території Куйбишевського району розташована найвища точка області — природна гораБельмак-Могила, яка височіє над рівнем моря на 327 м. Від неї в напрямі на захід по вододільній лінії простягається ще ціла гряда таких природних підвищень. Це могили — Токмак, Салтичія, Зелена, Корсак, Куксунгур, Кам'яна. Усі ці підвищення-могили являють собою рештки кристалічних порід, що становлять основу нині цілком зруйнованих, але колись могутніх гір.

Північний схил Приазовської височини крутіший і вужчий, а південний — похиліший і більш видовжений. Тривала водна ерозіярозчленувала вододіл та схили підвищення і сформувала на них річкові долини, численні балки і невеликі яри. Врізуючись у стародавні відклади, долини іноді сягають значної глибини. Кристалічні породи нерідко утворюють пороги і водоспади в руслах рік, а на схилах чудернацькі скелі, які надають ландшафту химерного вигляду.

Найбільше розчленування поверхні Приазовської височини спостерігається  в басейнах рік Обитічної і Берди. Значне воно і в останній частині височини. Це призвело до утворення другорядних вододілів, найважливіші з яких розташовані між Бердою іКальміусом, Обиточною і Лозуваткою та Лозуваткою і Молочною. Висота цих вододілів від 50 до 100 м. Дно річкових долин і балок в області головного вододілу значно нахилене. Долини тут вузькі, а заплавні тераси відсутні. Це свідчить про сучасне повільне підняття Приазовської височини і пов'язане з ним оновлення рельєфу. Їх можна зустрічати не лише в річкових долинах, а й у балках. Такі утворення особливо характерні для приморської низовинної смуги.

Західна частина Приазовської рівнини

Приазовська височина на південь поступово  переходить у Приазовську берегову рівнину. Межа між ними встановлюється по південних виходах кристалічних порід — по лінії с. Осипенко (на р. Берді), північніше с. Ольгине, через Андріївку. Основний елемент рельєфу — долинно-балкові форми, важливою особливістю яких є терасованість схилів. У долинах рік Корсак іДомузли можна бачити перші надзаплавні тераси, а по Молочній, Обиточній і Берді — перші і другі. Так, долина р. Берди в області рівнини має широку (до 4 км) заплавну терасу і дві надзаплавних. Останні спостерігаються у вигляді окремих фрагментів. Через асиметрію долини р. Молочної правобережні ерозійні тераси дуже зруйновані. Проте на цих схилах у середній течії ріки поширені зсувні тераси.

На узбережжі Азовського моря розвинені  зсувні утворення, які утворили два  своєрідних геоморфологічних ландшафти  в районах Ногайськ—Бердянськ і Ботієве—Приморський Посад. На захід від гирла р. Корсак зсувні явища призвели до утворення системи добре виявлених псевдотерас, з яких перша, що утворилась наприкінці XIX ст., зсунулась у море і розмита ним, а друга ще тільки формується. На початку 1957 р. тут відбулося нове сповзання узбережжя, яке супроводжувалось бурхливим переміщенням верхньої товщі порід у вертикальному напрямі.

Крім ерозійних і зсувних  явищ, спричинених дією наземних і  підземних вод, для цього району характерна активна геологічна діяльність моря. Вона виявляється в інтенсивному руйнуванні берегового уступу і просуванні моря вбік суші. Це особливо виразно спостерігається на південно—західному узбережжі області, де поблизу Молочного лиману на очах одного покоління море відвоювало значну частину території приморського села.

Помітний наступ моря на сушу обумовлюється  повільним віковим опусканням Приазовської берегової рівнини. Цим пояснюється  й утворення лиманів у гирлових частинах приазовських рік. Внаслідок акумулятивної діяльності моря виникло ряд кіс: Бердянська, Обитічна і Федотова зі своїм продовженням — островом Бирючим.

20 адміністративних  районів, 5 міст обласного підпорядкування  (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Токмак і Енергодар), 9 міст районного підпорядкування, 23 селища міського типу, 921 сільський населений пункт. Адміністративний центр: місто Запоріжжя.

1.2. Характеристика природно-ресурсного  потенціалу області

За різноманітністю  і багатством мінерально-сировинних ресурсів Запорізька область займає одне з провідних місць в Україні. В радіусі 150 км від міста є  метал, фрукти, овочі, зерно, м'ясо, риба, мед, що природно дозволяє розвивати основні галузі економіки міста. В радіусі 300 км живе 25 000 000 чоловік. Мелітополь знаходиться у розвиненому аграрному районі, де вирощують зернові, баштанні культури, овочі та соняшник. Ґрунтовний покрив на території вододільної частини міста представлений ґрунтами чорноземного типу, які формуються на давній терасі. В регіоні працюють фермерські господарства, де вирощують птицю та велику рогату худобу.

Згідно  державного балансу запасів в  області налічується 25 видів корисних копалин, розвідано 131 родовище, 114 родовищ  враховано Державним балансом України, з яких 36 знаходиться в експлуатації. У регіоні знаходяться значні запаси залізних і марганцевих руд, гранітів.

Енергетичний  комплекс регіону - найпотужніший в  Україні. На території регіону розміщена  Запорізька атомна електростанція - найбільша  АЕС в Європі, встановлена потужність якої складає 6000 МВт. На станції передбачено комплекс заходів, які гарантують безпечне та екологічно чисте виробництво електроенергії. Крім ЗАЕС в області працює Запорізька ТЕС і Дніпрогес.

1.3. Динаміка чисельності, склад  і структура населення регіону

1 січня 2012 р. в області, за оцінкою, проживало 1791,7 тис. осіб (3.9 % населення України, 9 місце), у тому числі міського населення — 1379,3 тис. осіб (77 % загальної чисельності по області), сільського — 412,4 тис. осіб. Природне скорочення населення за 2011 р. зафіксовано в усіх містах та районах області, крім м. Енергодара, в якому відбувся природний приріст, який становив 2,6 особи на 1000 наявного населення. Рівень природного скорочення був найвищим у Новомиколаївському районі (10,8 ‰). Народжуваність у сільській місцевості залишається вищою, ніж у міських поселеннях (11,3 ‰ проти 9,8 ‰). Рівень народжуваності по містах та районах області значно відрізнявся: від 8,7 народжених на 1000 наявного населення вБердянській міськраді до 13,3 ‰ у Чернігівському районі.^[2]

Загальна кількість постійного населення області станом на 5 грудня 2001 року становила 1926,8 тис. осіб, в тому числі міське населення — 1452,8, або 75,4, сільське — 474,0 тис. осіб, або 24,6 %; чоловіки — 884,2 або 45,9 %, жінки — 1042,6 тис. осіб, або 54,1 %.

Особливістю національного складу населення області є його багатонаціональність. На території області проживають представники понад 130 національностей  і народностей. У національному  складі населення області переважна  більшістьукраїнців, чисельність яких становить 1364,1 тис. осіб, або 70,8 % загальної кількості населення. Національний склад населення Запорізької області станом на 2010 рік^[5]

Мовний склад населення області  характеризувався такими даними: українську мову вважають рідною 50,2 %. Російську мову визначили як рідну 48,2 % населення. Чисельність населення, яке має вищу та повну загальну середню освіту, становить 1203,1 тис. осіб.Кількість чоловіків та жінок, які перебувають у шлюбі, становить 952,7 тис. осіб.

1.4. Галузева і територіальна  структура господарства області

Запорізька  область - один з найбільших виробників сільськогосподарської продукції  та виробів харчової промисловості  серед регіонів України. Площа сільськогосподарських угідь області становить 2246,3 тис. га, або 5,4% сільгоспугідь України. Проведення аграрної реформи стало основою для розвитку сільського господарства. На основі приватної власності в області працює 331 товариство, 135 сільськогосподарських кооперативів, 162 приватних (приватно-орендних) підприємств, 2339 фермерських господарств. Площа сільськогосподарських угідь, які знаходяться в користуванні новостворених агроформувань всіх форм власності та господарювання, складає 1761,4 тис. га., Або 78% від наявних в області. Розвивається інфраструктура аграрного ринку. Створено 21 агроторговий дім. У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва. Центральне місце в рослинництві в даний час і на перспективу займає зерновий підкомплекс, як основа для розвитку інших видів сільгоспвиробництва, насамперед, збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва.

 Основна  технічна культура Запорізької  області - соняшник. Частка регіону  в загальному обсязі виробництва  соняшник на Україні в 2001 р.  склала 12,8%. У всіх агрокліматичних  зонах наявні сприятливі умови  для вирощування овочів і баштанних  культур. Пріоритетним напрямком  у розвитку тваринництва на  найближчі три роки визначено  такі галузі, як птахівництво  і свинарство.

Сільськогосподарські  підприємства всіх форм власності збільшують поголів'я свиней і птахів. В області працюють 546 підприємств харчової та переробної промисловості. З них 87% - це підприємства, які відносяться до сфери «малого підприємства» і зорієнтовані на задоволення місцевих потреб у продуктах харчування (міні-пекарні, олійниці, крупорушки, і т. п.). В області розташовано ряд підприємств, які за потужністю та обсягами випуску продукції, є провідними на Україні: Пологівський олійноекстракційний завод, Запорізький оліяжиркомбінат, Запорізький і Мелітопольський м'ясокомбінати. Такі підприємства як Запорізький пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» і Запорізький завод безалкогольних напоїв є яскравими прикладами вигідного інвестування в харчову галузь та аграрний комплекс регіону.

Сільська  місцевість Запорізької області  має достатньо розвинену соціально-побутову інфраструктуру, доказом чого можуть бути понад 110 лікарняних закладів та 730 закладів початкового і середнього рівня освіти, а також майже 900 бібліотек різної спрямованості. Враховуючи вищезазначене, агропромисловий комплекс області можна оцінити як надзвичайно привабливий для вкладення інвестицій. Основними складовими інвестиційної привабливості АПК регіону є родючі землі, недорогі та кваліфіковані трудові ресурси, значні потужності переробної галузі, вигідне географічне положення для експорту продукції.

2. Баланс галузевого  виробництва

          2.1. Виробництво промислової продукції

За січень-жовтень 2013 року в порівнянні з відповідним періодом 2012 року в цілому по Запорізькій області обсяги промислової продукції зменшилися на 3,1% (індекс промислової продукції – 96,9%). У жовтні в порівнянні з вереснем обсяги промислового виробництва збільшилися на 5,7%. 

Обсяг реалізованої промислової продукції  за січень-жовтень 2013 року по області  складав 61964,1 млн.грн., по м.Запоріжжю  – 43903,6 млн.грн. (70,9% до обласного показника  та на 9,0% менше, ніж у відповідному періоді 2012 року), у розрахунку на одного мешканця показник становив 56,9 тис.грн. 

У загальному обсязі реалізованої промислової  продукції міста металургійне виробництво  складало 41,4%; машинобудування – 24,4%; виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 5,3%; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого  повітря; забір, очищення та постачання води – 13,9%.

Обсяги реалізації промислової  продукції по районах міста складали:

Жовтневий – 752,2 млн. грн. (1,7% до загальноміського обсягу реалізації);

Заводський – 20199,4 млн. грн. (46,0%);

Комунарський – 1400,5 млн. грн. (3,2%);

Ленінський – 4429,9 млн. грн. (10,1%);

Орджонікідзевський – 6510,3 млн. грн. (14,8%);

Хортицький – 2480,3 млн. грн. (5,7%);

Шевченківський –  8131,1 млн. грн. (18,5%).  

Переробна промисловість:

1. Металургійне виробництво. Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування

За січень-жовтень 2013 року в порівнянні з відповідним періодом 2012 року обсяги промислового виробництва в металургійній галузі по Запорізькій області зменшилися на 4,1%, у жовтні в порівнянні з вереснем – збільшилися на 1,4%. 

У м.Запоріжжі за січень-жовтень 2013 року в порівнянні з відповідним  періодом 2012 року збільшено виробництво  дроту з алюмінію на 15,7%; феросплавів - на 20,2% проте зменшено виробництво  конструкцій інших та їх частин, плит, прутків, кутків, профілів та виробів  подібних, з металів чорних або  алюмінію на 24,8%; сталі без напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям - на 0,03%; дроту з міді – на 11,1%; послуг з лиття чавуну сірого – на 0,1%;  резервуарів, цистерн, баків та контейнерів подібних, з металів чорних або алюмінію, місткістю більше 300 літрів – на 34,4%.

Протягом звітного періоду металургійними підприємствами міста вироблено 25,1% всієї сталі, виробленої в Україні, 11,1% чавуну та 30,5% резервуарів, цистерн, баків та контейнерів подібних, з  металів чорних або алюмінію, місткістю  більше 300 літрів. 

Обсяг реалізованої промислової продукції  галузі за січень-жовтень 2013 року по  області  складав 18520,3 млн. грн., по м.Запоріжжю – 18157,5 млн.грн. (98,0% до обласного показника та на 8,8% менше, ніж за аналогічний період 2012 року)

2. Машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування

За січень-жовтень 2013 року в порівнянні з відповідним періодом 2012 року обсяги промислового виробництва в машинобудуванні по Запорізькій області зменшилися на 0,7% у жовтні в порівнянні з вереснем обсяги промислового виробництва збільшилися на 15,0%. 

У м.Запоріжжі за січень-жовтень 2013 року в порівнянні з відповідним  періодом 2012 року зменшено виробництво  апаратури електричної для комутації або захисту електричних схем на напругу більше 1000 В на 5,9%; трансформаторів електричних - на 14,9%;  елементів баластних для ламп і трубок газорозрядних, перетворювачів статичних, котушок індуктивності інших – на 34,1%; автомобілів легкових – на 57,6%; автомобілів вантажних – на 37,5%.

Протягом звітного періоду машинобудівними  підприємствами міста вироблено 42,2% всіх автомобілів легкових, вироблених на території країни, 30,7% автомобілів  вантажних, 50,3% апаратури електричної  для комутації або захисту  електричних схем на напругу більше 1000 В.

Обсяг реалізованої промислової продукції  галузі за січень-жовтень 2013 року по  області  складав 11813,5 млн. грн., по м.Запоріжжю – 10703,6 млн.грн. (90,6% до обласного показника та на 20,8% менше, ніж за аналогічний період 2012 року). 

3. Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

За січень-жовтень 2013 року в порівнянні з відповідним періодом 2012 року по Запорізькій області спостерігалось зменшення на 14,2% виробництва промислової продукції в галузі, у жовтні в порівнянні з вереснем виробництво зменшилося на 12,8%.  

У м.Запоріжжі за січень-жовтень 2013 року в порівнянні з відповідним  періодом 2012 року збільшено виробництво пряників і виробів аналогічних на 49,4%; печива солодкого і вафлі – на 6,8%; виробів здобних – на 13,7%; борошна – на 239,1%; безалкогольних напоїв – на 14,0% при цьому зменшено виробництво хліба та виробів хлібобулочних нетривалого зберігання на 5,9%. 

Обсяг реалізованої промислової продукції  галузі за січень-жовтень 2013 року по області  складав 5540,2 млн. грн., по м.Запоріжжю – 2329,4 млн.грн. (42,0% до обласного показника та на 4,2% більше, ніж у аналогічному періоді 2012 року).  

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря. Забір, очищення та постачання води

За січень-жовтень 2013 року в порівнянні з відповідним періодом 2012 року по Запорізькій області обсяги виробництва у галузі постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря збільшилися на 7,1%, у жовтні в порівнянні з вереснем – на 3,5%.

У місті за січень-жовтень 2013 року в порівнянні з відповідним періодом 2012 року збільшено виробництво електроенергії на 45,6% та зменшено виробництво пари та води гарячої на 9,6%.

Обсяг реалізації по галузям постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого  повітря, а також забір, очищення та постачання води за січень-жовтень 2013 року по Запорізькій області складав 16367,9 млн. грн., по м.Запоріжжю – 6092,8 млн. грн. (37,2% до обласного показника  та на 12,2% менше, ніж у аналогічному періоді 2012 року). 

2.2. Будівельна діяльність

У будівельній  галузі Запорізької області існує  цілий ряд проблем , над вирішенням яких працюють великі фахівці в цій  області , заручившись підтримкою місцевої влади . Багато в чому вони обумовлені недостатнім фінансуванням і  відсутністю значних інвестицій у будівництво житлового фонду. Відповідно, це ставить будівельний  бізнес Запорізькій області у  вкрай складне становище. Чи не менше  турбот будівельниками доставляє регулярна  участь в тендерах , організацією яких займається міська та обласна рада - виграти їх новим фірмам з відсутністю  рекомендацій практично неможливо.

Ще одна головна проблема будівельної сфери  Запорізької області - робота нелегальних  будівельних бригад , які , якщо виключити  велике будівництво , забирають на себе до 70 % всіх замовлень на ремонтно -будівельні роботи. Також з їх сторони постійно спостерігається демпінг вартості надаваних послуг.

У поточному  році пріоритетними завданнями для  будівельних фірм Запорізької області  є виконання наступних робіт: розвиток об'єктів водопостачання ( . Міста Запоріжжя , Бердянськ , Вільнянськ та ін ), реконструкція мереж теплопостачання , будівництво відводів газопроводу  в декількох невеликих селищах , реконструкція об'єктів соціального  та культурного призначення (дитячої  клінічної лікарні , госпіталю для  інвалідів та ін.) Також в бюджет було закладено завершення будівництва  аеропорту.

2.3 Інвестиційна діяльність

Запорізький регіон відноситься до найбільш привабливих  регіонів України щодо інвестування завдяки великому промисловому потенціалу , наявності природних багатств , власним енергоресурсах , високому науково- технічному потенціалу , розвиненій транспортній інфраструктурі , розвиненій банківській системі та доступності  до ринків України , країн СНД , Європи та Азії.

На Запорізьку область припадає 6 % загального обсягу інвестицій , вкладених в економіку  України . За обсягом прямих іноземних  інвестицій область посідає четверте місце серед регіонів України .

За результатами рейтингу інвестиційної привабливості  регіонів України область входить  до групи регіонів - лідерів і  посідає 6 місце.

Обсяг прямих іноземних інвестицій на душу населення  в Запорізькій області перевищує  середньоукраїнський рівень на 36,9 дол . і становить 121,9 дол . За оцінками всесвітньо відомої консалтингової фірми « Coopers & Lybrandt » наш регіон є одним  з найбільш привабливих в Україні  з точки зору інвестування .

Іноземні  інвестиції вкладено в 145 підприємств  області.

Великий інтерес з точки зору інвестування викликають такі галузі економіки області , як машинобудування ( 75,6 %) , харчова  промисловість ( 9,7 %) , чорна металургія ( 8,5 %).

Серед підприємств  з іноземним капіталом найбільш успішно працюють ЗАТ « ІВЕКО- Мотор Січ» , співзасновником якого  є італійська компанія « ІVЕСО  » (обсяг іноземних інвестицій - 8,1 млн. дол. ) , ВАТ «Пивобезалкогольний  комбінат« Славутич » , інвестиції в  яке здійснила шведська фірма  « Болтик Бевереджис Холдинг Акциєболаг » ( 20,0 млн. дол. ) , ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат » - кошти , інвестовані словацькою фірмою « MINERFIN » 20,6 млн. дол . , СП « Автозаз- Деу » - з капіталовкладеннями  корейських фірм « Деу Хеві Індастріз  ЛТД » та « Деу Мотор Ко. , ЛТД» в обсязі 150 млн. дол.

Пріоритетними напрямками в сфері інвестування в Запорізьку область є такі галузі промисловості , як машинобудування , харчова  промисловість , чорна металургія , радіоелектроніка та інші високотехнологічні галузі , а також сільське господарство.

3. Продуктивність та ефективність  економічного потенціалу області

3.1.Трудові ресурси та зайнятість 

У радіусі 100 км ми маємо 300 000 економічно активного  населення. Рівень зареєстрованого  безробіття в першому півріччі 2011 року становив 0,9%. Підготовка кадрів. У  Мелітополі навчаються понад 15 тис. студентів. У місті функціонують: 2 державних  університети (агротехнологічний і  педагогічний), 6 філіалів ВНЗ, 5 технікумів і коледжів, 10 ліцеїв та училищ.

Середньо-спеціальні навчальні заклади  міста:

- Мелітопольський  державний промислово-економічний  технікум готує 

фахівців  за наступними спеціальностями:

• Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях;
• Виробництво двигунів;
• Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів;
• Монтаж і обслуговування холодильно-компресорних машин та установок;
• Економіка підприємства;
• Бухгалтерський облік;
• Комерційна діяльність;
• Обслуговування комп’ютерних систем і мереж;
• Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних
• споруд.