Контрольная работа по "бухгалтерскому учету и аудиту"

Зміст

Вступ. 3

1.Договори (контракти)  на виконання будівельно-монтажних  робіт, їх основні положення. 5

2.Облік пересувного  складу на підприємствах залізничного  транспорту. 28

Практичне завдання. 33

Висновки. 35

Список використаної літератури. 38

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                            Вступ

Реформування системи  бухгалтерського обліку в Україні  передбачає формування достовірної  облікової інформації про діяльність підприємств, організацій, установ.

З 2000 року в Україні  здійснюється реформування бухгалтерського  обліку на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що відповідають вимогам ринкової економіки  та міжнародним стандартам бухгалтерського  обліку.

Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 на виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням  міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України  від 28 жовтня 1998 р. № 1706, затверджені  План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і  господарських операцій підприємств  і організацій та Інструкція про  застосування Плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань  і господарських операцій підприємств  і організацій.

Названим наказом  встановлено, що План рахунків бухгалтерського  обліку та Інструкція про його застосування запроваджуються підприємствами та організаціями у 2000 році з дати, визначеної розпорядчим документом керівника  підприємства, організації.

Важливим напрямом цієї роботи є врахування галузевих  особливостей діяльності на підприємствах, що забезпечує виявлення внутрішніх резервів, економію матеріальних і  трудових ресурсів, запобігання невиробничим втратам, зниження виробничих витрат і собівартості продукції.

Актуальність даної  теми зумовлена необхідністю формування галузевих особливостей обліку на основі специфіки галузевої діяльності підприємств.

Метою дослідження  є встановлення особливостей бухгалтерського обліку та документального оформлення діяльності окремих галузей народного господарства.

Об’єктом дослідження  є галузі економки.

Предметом дослідження  є особливості бухгалтерського  обліку та документального оформлення діяльності окремих галузей народного  господарства.

Для реалізації поставленої  мети необхідно вирішити наступні завдання:

• визначити особливості та специфіку державного регулювання будівельної діяльності;
• розглянути особливості документального оформлення зобов’язань між сторонами в будівельній діяльності;
• визначити основні пункти, положення та специфіку будівельних контрактів;
• визначити особливості та специфіку державного регулювання транспортування залізничним транспортом;
• розглянути особливості документального оформлення зобов’язань та специфіку бухгалтерського обліку використання основного складу залізничного транспорту;
• визначити особливості формування та розподілу доходів та витрат на залізничному транспорті.

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Договори (контракти) на виконання будівельно-монтажних  робіт, їх основні положення.

Організація будівельного виробництва повинна забезпечувати  цілеспрямованість організаційних, технічних і технологічних рішень і заходів на виконання зобов'язань  по контрактах на будівництво об'єктів (введення їх в дію з необхідною якістю і в обумовлені терміни) при  дотриманні виробничо-господарських, економічних та інших інтересів  учасників будівництва.

Підрядний контракт є основним документом, що забезпечує узгоджену діяльність учасників  будівництва. Під час укладення  підрядних контрактів доцільно керуватись Положенням про підрядні контракти  у будівництві, яке затверджене  науково-технічною Радою Міністерства України у справах будівництва  і архітектури (протокол 9 від 15.12.93 р.). Це Положення має рекомендаційний  характер, але враховує вимоги законодавства  з цього питання та досвід правового  регулювання відносин між учасниками будівництва в умовах ринкових відносин [5].

Основними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядчик.

Замовник - це учасник  контракту, який визначає умови складання  контракту, приймає закінчені роботи і здійснює розрахунки за них з  підрядчиком. Підрядчик - учасник будівництва, який зобов'язаний на свій ризик і  за обумовлену ціну виконати передбачені  контрактом роботи і передати їх замовнику  у встановлені строки.

Учасником підрядного контракту можуть бути і субпідрядники, які виконують спеціальні і окремі види робіт за домовленістю з генеральним  підрядчиком [7].

Підрядчиками можуть бути юридичні та фізичні особи. При  цьому слід мати на увазі, що окремі види проектних та будівельно-монтажних  робіт, інженерних вишукувань для будівництва, які потребують відповідної атестації  виконавця, не можуть здійснюватися  без ліцензії, що видається уповноваженим  органом виконавчої влади.

Сторони самостійно визначають умови контракту, взаємні  зобов'язання, особливості будівництва  об'єкта, організаційно-правову форму  контракту. Головними умовами контракту  є строки будівництва об'єкта (виконання  робіт, послуг) і ціна робіт (послуг), виконання яких здійснює підрядчик.

У статті "Визначення і терміни" наводяться значення основних термінів і понять, що використовуються у контракті, з метою виключення в подальшому їх різного тлумачення сторонами і недопущення суперечок.

У статті "Предмет  контракту" визначаються роботи, замовлення на виконання яких видається підрядчику. Обумовлюється порядок випробування змонтованого обладнання та ліквідація недоробок і дефектів.

Договірна ціна, можливість та умови її коригування зазначаються у статті "Ціна предмета контракту". Договірна ціна визначається сторонами  шляхом прямої домовленості або при  проведенні тендерних торгів і залежить від складу затрат.

Договірна ціна визначається сторонами з урахуванням регламентуючих рішень з цього питання. Для цього  використовуються діючі нормативні документи, інформація про вартість раніше збудованих об'єктів, розрахунки кошторисної вартості проекту та інша нормативна база [4].

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. №1548 "Про встановлення повноважень  органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання  цін (тарифів)" встановлено (п.2), що Державний  комітет у справах містобудування й архітектури формує кошторисну нормативну базу та визначає порядок  її застосування в будівництві.

Держбуд України  наказом №197 від 09.09.98 р. затвердив  Правила формування договірних цін  та їх уточнення в процесі будівництва, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30.09.98 р. за №614/3054. Пунктом 3 цих Правил встановлено, що вони мають  обов'язковий характер при визначенні вартості будов, будівництво яких ведеться із залученням бюджетних коштів або  коштів підприємств і установ  державної власності [3].

При визначенні кошторисної  вартості будівництва слід керуватись Типовим положенням з планування, обліку і калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України  від 09.02.96 р. №186.

При будівництві  об'єктів "під ключ" у складі ціни враховуються затрати на:

• виконання будівельно-монтажних робіт, придбання меблів, устаткування, інвентарю, включаючи заготівельно-складські, транспортні, накладні та інші витрати;
• виконання проектно-вишукувальних робіт;
• інші витрати, що передбачаються кошторисом на будівництво, утримання дирекцій підприємств, що будуються, і авторського нагляду;
• резерв коштів на непередбачені роботи і витрати; тимчасові будівлі і споруди;
• природоохоронні заходи;
• компенсацію додаткових до кошторису витрат.

Якщо планується здача об'єкта в експлуатацію поетапно, ціна робіт може встановлюватися  тільки на перший етап із визначенням  у контракті порядку розрахунку ціни на наступні етапи.

Встановлена при  укладенні контракту договірна  ціна робіт може змінюватись у  разі:

- зміни обсягів  і складу робіт;

- зупинення робіт  за рішенням замовника та через  обставини непереборної сили;

- зміни за рішенням  або з вини замовника строків  будівництва;

- зміни у встановленому  порядку узгодженої номенклатури  матеріалів і устаткування замовника;

- врахування інфляційних  факторів;

- прийняття нових  законодавчих і нормативних актів,  що впливають на вартість робіт  [2];

- суттєвих розходжень  фактичних і проектних умов  будівництва, передбачити які  при узгодженні ціни підрядчик  не міг.

Зміна договірної ціни оформляється сторонами шляхом укладення  додаткових угод.

Строки виконання  всіх робіт на об'єкті встановлюються шляхом визначення у контракті календарної  дати початку робіт та здачі об'єкта в експлуатацію. Можливість дострокового закінчення будівництва повинна  передбачатись контрактом або узгоджуватись  в процесі його виконання. Якщо підрядчик  не претендує на додаткову винагороду, він може достроково закінчити будівництво  об'єкта і без такого узгодження.

Обсяги підрядних  робіт та необхідні фінансові  кошти розподіляються за роками відповідно до календарного плану будівництва  і строками здачі об'єкта у експлуатацію. Щорічно сторони з урахуванням  графіків виконання робіт узгоджують план платежів за місяцями року.

Сторони самостійно визначають у контракті порядок, строки, умови платежів і розрахунків  за виконані роботи і послуги. Оплата робіт може здійснюватись за готовий  об'єкт або шляхом проміжних платежів (за етапи, комплекси робіт, конструктивні  елементи, окремі види робіт, послуг) [1].

При перерахуванні  авансу сторони визначають його величину, строки і умови виплати, порядок  заліку. Затримка у перерахуванні  авансів і платежів за виконані роботи строком більше трьох місяців  може бути підставою для розірвання підрядчиком контракту та компенсації  йому збитків.

У контракті визначаються зобов'язання сторін щодо забезпечення проектною документацією, визначаються її склад, порядок узгодження і передачі, кількість примірників, права сторін при зміні проектних рішень та інші питання.

Обов'язком замовника  є вибір будівельного майданчика та передача його підрядчику за актом  у встановлені строки, забезпечення вільного, безперервного і безперешкодного  доступу на майданчик для виконання  будівельних робіт.

При укладенні контракту  сторони визначають порядок та взаємні  зобов'язання щодо забезпечення робіт  матеріально-технічними ресурсами (матеріалами, конструкціями, устаткування). Матеріально-технічні ресурси, які постачає замовник, передаються  підрядчику за актами в обумовлені строки.

При консервації  об'єкта будівництва та розірвання контракту з вини замовника підрядчик  має право на оплату замовлених та оплачених матеріально-технічних  ресурсів, які він не може використати  на інших будовах. Підрядчик може залучати для виконання спеціальних  робіт, надання послуг спеціалізовані будівельні організації-підрядчики і  здійснює координацію їх діяльності на будівельному майданчику.

Підрядчик укладає  із субпідрядником контракт на виконання  спеціальних робіт, де передбачаються обов'язки та відповідальність сторін. Відповідно до цього контракту підрядчик  виконує функції замовника, а  субпідрядник - функції підрядчика.

Розрахунки за виконані роботи із субпідрядниками здійснюються в межах коштів, передбачених контрактом. Замовник та підрядчик визначають ризики, страхування яких є обов'язковим  при виконанні будівельних робіт.

До складу ризиків, які доцільно страхувати за домовленості сторін, є ризики:

- що виникають  при транспортуванні матеріалів, устаткування, конструкцій виробів  від місця їх відвантаження  до будівельного майданчика;

- що пов'язані  зі збереженням виконаних робіт,  матеріальних цінностей, що знаходяться  на будівельному майданчику, від  вогню та стихійного лиха в  період з початку робіт на  об'єкті до моменту здачі його  в гарантійну експлуатацію;

- що виникають  відповідно до законів про  охорону праці;

- інші ризики  за домовленістю сторін.

Підрядчик зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вимог  проектної документації, будівельних  норм та правил, графіків виробництва  робіт, що обумовлюється в контракті  статтею "Виконання робіт".

Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю будівництва, відповідністю  виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам та правилам, а  матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним  умовам.

Підрядчик до здачі  об'єкта в дію відповідає за охорону  майна і виконаних робіт на будівельному майданчику, його освітлення та огорожу, виконання необхідних природоохоронних заходів та заходів щодо забезпечення пожежної безпеки.

Обов'язком підрядчика є ведення всієї виконавчої документації, що передбачена діючими нормами  та правилами. Замовник має право  перевіряти правильність її ведення, вимагати своєчасного та якісного заповнення.

У контракті на виконання  будівельних робіт має бути чітко  визначено порядок приймання-здачі  виконаних робіт. У контракті  визначаються етапи здачі об'єкта із зазначенням видів робіт, устаткування, систем, споруд, приміщень, що підлягають випробуванню при здачі.

Здача-приймання  об'єкта в експлуатацію здійснюється відповідно до чинного порядку і  оформляється актом, підписання якого  визначає момент передачі об'єкта у  власність замовника.

В акті вказуються всі претензії до виконаних робіт. Якщо у замовника є такі претензії, але вони не зафіксовані в акті, він втрачає право на їх задоволення  в арбітражному порядку [6].  У контракті обумовлюються також гарантійні строки експлуатації об'єкта, фінансові гарантії виконання робіт, матеріальна відповідальність сторін та визначається перелік обставин, за яких сторони можуть розірвати контракт.

Відповідно до статті 3, підпункт 3.1.1, Закону України "Про  порядок на додану вартість" від 03.04.97 р. №168/97-ВР підрядні будівельні організації  є платниками податку на додану вартість.

Статтею 7, підпункт 7.3.1 закону визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу  робіт вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого  відбулася будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата оформлення  документа, що засвідчує факт  виконання робіт платником податку;

- або дата зарахування  коштів від замовника на банківський  рахунок підрядчика як оплата  робіт.

Відповідно до підпункту 7.3.7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань виконавця  з контрактів, визначених довгостроковими  згідно з Законом України "Про  оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

Слід мати на увазі, що статтею 5, підпункти 5.1.20 та 5.2.2, Закону про ПДВ звільнено від оподаткування  виконання робіт (вартість робіт) з  будівництва житла, що здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб, та передача такого житла у власність  таким фізичним особам, а також  виконання робіт за рахунок коштів інвесторів з будівництва житла  для військовослужбовців, ветеранів  війни та членів сімей військовослужбовців, що загинули під час виконання службових обов'язків.

Листом від 22.01.98 р. №06-10/49 Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності роз'яснив, що звільняються від оподаткування операції з  будівництва житла, незалежно від  кількості підрядних організацій, які беруть участь в будівництві. Тому ні генеральний підрядчик, ні підрядні організації, які безпосередньо  виконують будівельні роботи, не сплачують  податку на додану вартість за виконані роботи з будівництва житла, яке  фінансується за рахунок коштів фізичних осіб з наступною передачею такого житла у власність цим особам.

Листом від 24.10.97 р. №06-10/782 Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської  діяльності також роз'яснив, що для  правильного визначення джерел фінансування житлового будівництва фізичні  особи зобов'язані здійснювати  перерахування коштів будівельним  організаціям з належних таким фізичним особам банківських рахунків або  у безготівковому порядку через  банківські установи. Комітет зазначає, що готівкові виплати фізичних осіб так само, як і виплати з анонімних  банківських рахунків не можуть бути підставою для звільнення будівельних  організацій від нарахування  податку на додану вартість при продажу  житла зазначеним особам, незалежно  від того, чи була здійснена така оплата у готівковому або анонімному вигляді повністю чи частково.

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності ВРУ листом від 26.12.97 р. №06-10/951 роз'яснив, що згідно з підпунктом 5.1.2 Закону про  ПДВ операції з виконання робіт  по реконструкції гуртожитків у  житлові будинки за рахунок коштів фізичних осіб та передачі житла у  власність таким фізичним особам звільняються від оподаткування  податком на додану вартість.

Законом України  від 14.07.99 р. №942-XIV у статтю 5 Закону про  ПДВ внесено зміни встановлено, що з 1 січня 2000 року звільняються від  оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт (вартість робіт) з будівництва житла незалежно  від джерел фінансування [8].

Датою виникнення права  підрядчика на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата отримання  податкової накладної, що засвідчує  факт придбання товарів (робіт,  послуг);

- або дата списання  коштів з банківського рахунка  платника податку в оплату  товарів, робіт, послуг.

При виконанні робіт  з будівництва житла за рахунок  коштів фізичних осіб, а також за рахунок коштів інвесторів для військовослужбовців  суми податку, що сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься  до сплати валових витрат виробництва  та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відповідно до підпункту 7.4.2 закону відносяться  відповідно до складу валових витрат виробництва та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються.

У замовника право  на податковий кредит при проведенні розрахунків з підрядчиком виникає  за правилом першої події:

- або отримання  податкової накладної, що засвідчує  факт виконання робіт (послуг);

- або дата списання  коштів з банківського рахунка  платника податку в оплату  робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 7.5.4 Закону про ПДВ датою виникнення права замовника на податковий кредит з контрактів, визначених довгостроковими  згідно з Законом України "Про  оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту.

Однак Указом Президента України від 27.06.99 р. №727/99 "Про  внесення зміни до Указу Президента України від 7 серпня 1998 р. №857" для  будівельних організацій, які не перейшли на виконання робіт та оподаткування  на умовах довгострокових контрактів, встановлено "касовий" метод оподаткування  податком на додану вартість.

Цим Указом встановлено, що до 1 січня 2001 року за операціями з  виконання підрядних будівельних  робіт суб'єктами підприємницької  діяльності, які не перейшли на визначення дати виникнення податкових зобов'язань  на умовах, установлених для виконання  контрактів, визнаних довгостроковими  відповідно до Закону України "Про  оподаткування прибутку підприємств", датою виникнення податкових зобов'язань  є дата зарахування коштів на банківський  рахунок платника податку, а датою  виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка в оплату товарів (робіт, послуг).

Відповідно до Указу  у замовника підрядних будівельних  робіт датою виникнення права  на податковий кредит за операціями з  отримання результатів підрядних  будівельних робіт є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату цих робіт.

Прибуток підрядних  будівельних організацій визначається і оподатковується на загальних  підставах, тобто доходи і витрати  підрядчика визначаються за правилом першої події. Датою збільшення валових  доходів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого  відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата фактичного  надання робіт (послуг) платником  податку;

- або дата зарахування  коштів від замовника на банківський  рахунок платника податку в  оплату робіт (послуг), що підлягають  продажу.

Проте підпункт 7.10 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" дозволяє платнику податку  вибрати особливий порядок оподаткування  результатів діяльності, що здійснюються за довгостроковим контрактом.

Закон визначає, що під терміном "довгостроковий договір (контракт)" слід розуміти будь-який договір на будівництво за умови, що такий контракт не планується завершити  раніше ніж через 9 місяців з моменту  здійснення перших витрат або отримання  авансу (передоплати).

Виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду  у зв'язку із виконанням довгострокового  контракту, використовуючи оціночний  коефіцієнт виконання такого довгострокового  контракту.

Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту  визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду  до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового  контракту.

Дохід виконавця  у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового контракту на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту. Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового контракту у такому звітному періоді.

Суми авансів  або передоплат, наданих виконавцю довгострокового контракту, включаються до складу його валового доходу з метою оподаткування виключно в межах сум, визначених за оціночним коефіцієнтом.

Після завершення довгострокового  договору виконавець здійснює перерахунок  сум податкових зобов'язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного  податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового  контракту, визначаючи фактичний коефіцієнт виконання як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних  періодів до фактичних загальних  витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні довгострокового  договору, та дохід таких періодів як добуток кінцевої договірної ціни об'єкта довгострокового контракту  на фактичний коефіцієнт виконання  довгострокового контракту [16, с. 82].

У разі коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник  податку завищив або занизив  суму податкових зобов'язань, розраховану  за наслідками будь-якого попереднього податкового періоду протягом виконання  довгострокового контракту, зазначене  завищення або заниження враховується відповідно у зменшенні або збільшенні валового доходу такого платника податку  в податковому періоді завершення довгострокового контракту із застосуванням  до суми визначеної різниці процента, що дорівнює 120 відсоткам ставки НБУ, що діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої  переплати чи недоплати.

При цьому відлік строку позовної давності починається  з податкового періоду, в якому  завершується довгостроковий контракт. Податкові звіти щодо результатів  діяльності виконавця довгострокового  контракту за наслідками кожного  податкового періоду надається  податковому органу за формою, що встановлена  Державною податковою адміністрацією.

Бухгалтерський  облік операцій з виконання будівельних  робіт як у замовника, так і  підрядних організацій, здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції "Про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18 серпня 1995 р. (із змінами та доповненнями), Інструкції з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України  від 24.07.97 р. № 159 (із змінами та доповненнями) та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні» із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 травня 2000 року №1707-III, від 8 червня 2000 року № 1807-III, від 22 червня 2000 року № 1829-III.

Відповідно до статті 9 Закону підставою для відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності фактів здійснення господарських  операцій (витрачання ресурсів) є первинні документи, зокрема, звіт (акт) про використання матеріальних ресурсів на виконання  будівельних (ремонтних, монтажних) робіт  за звітний місяць, які повинні  містити, зокрема, інформацію про призначення (назва об’єкта, продукції тощо), зміст, обсяг та одиницю виміру виконаних  робіт, нормоване і наднормативне (з обов’язковим поясненням причин) витрачання (використання) матеріальних ресурсів, посади, прізвища і підписи  осіб, відповідальних за використання матеріальних та інших ресурсів. Тільки підписаний уповноваженою на отримання  і використання матеріальних та інших  ресурсів особою (майстром, виконробом) та затверджений керівником підприємства первинний документ з такими обов’язковими  реквізитами (відомостями) приймається  для відображення в регістрах  бухгалтерського обліку.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських  операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (із змінами та доповненнями), підприємство повинно забезпечити  облік витрат діяльності (виконання  робіт) за видами діяльності, статтями і елементами витрат, видами (групами) продукції (робіт, послуг). Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського  обліку 18 «Будівельні контракти», затвердженого  наказом Міністерства фінансів України  від 28 квітня 2001 року № 205 (із змінами  та доповненнями), бухгалтерський облік  витрат на будівництво (ремонт, монтаж) має вестися за окремими об’єктами  будівництва (ремонту). Методичними  рекомендаціями з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затвердженими  наказом Державного комітету України  з будівництва і архітектури  від 16 лютого 2004 року № 30, передбачено  ведення бухгалтерського обліку витрат за окремими видами будівельно-монтажних  робіт, за окремими будівлями, спорудами.

З урахуванням зазначеного  будівельною організацією має бути забезпечено ведення обліку витрат у розрізі окремих об’єктів, за якими виконуються будівельні роботи, з поділом їх на витрати у межах  норм і наднормативних витрат. При  цьому наднормативні витрати  можуть бути включені до витрат на будівництво  об’єкта, якщо такі витрати не пов’язані  з нестачами, псуванням, нетехнологічним  використанням та порушенням правил зберігання та дозвільне рішення  на списання прийнято уповноваженою  особою (керівником) підприємства.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні» головний бухгалтер або  особа, на яку покладено ведення  бухгалтерського обліку підприємства, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад  бухгалтерського обліку.

Згідно Плану  рахунків бухгалтерського обліку всі  витрати підприємства на придбання  або створення матеріальних і  нематеріальних необоротних активів, що включаються до їх первісної вартості, накопичуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

За дебетом рахунка 15 відображається збільшення понесених  підприємством витрат на придбання  або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, а за кредитом – їх зменшення у зв'язку з  прийняттям в експлуатацію або приведенням  у стан використання за призначенням відповідних об'єктів.

Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має такі субрахунки:

151 "Капітальне  будівництво"

152 "Придбання  (виготовлення) основних засобів"