Контрольная работа по "Бухгалтерскому учету и аудиту". 49

ПЛАН

1. Аудит пасивів підприємства

2. Фінансовий аналіз звітності  «….»

1. Аудит пасивів підприємства

Аудит пасивів підприємства враховує:

1. Аудит формування і  використання власного капіталу  та забезпечення зобов'язань

2. Аудит довгострокових  позик і векселів

3. Аудит короткострокових  кредитів і прострочених позик

4. Аудит розрахунків з  постачальниками і підрядниками

5. Аудит розрахунків за  податками і платежами

6. Аудит розрахунків з  оплати праці й за соціальним  страхуванням

1. Аудит формування і  використання власного капіталу  та забезпечення зобов'язань. Для здійснення аудиту власного капіталу доцільно, зрозуміти його різновиди, їх зміст. Рахунки класу 4 ("Власний капітал та забезпечення зобов'язань") призначені для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидів власного капіталу — статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів. Фінансові ресурси, що використовуються на розвиток виробничо-торгового процесу — це капітал у грошовій формі.

Капітал — це сукупність матеріальних ресурсів і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав, необхідних для суб'єкта господарювання. Аудиту підлягає структура капіталу за джерелами його утворення. Джерела утворення капіталу суб'єкта господарювання — це власні й позичкові кошти.

Власний капітал суб'єкта господарювання визначається вартістю його майна, тобто чистими активами. Вона обчислюється як різниця між  вартістю майна І позичковим капіталом. Власний капітал складається зі статутного, додаткового і резервного капіталу, нерозподіленого прибутку та цільових (спеціальних) фондів.

Власник поділяє капітал  на основний (довгостроковий) і оборотний (поточний) капітал.

Основний капітал складається  з основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій (довгострокових позичок).

Оборотний капітал складається з матеріальних оборотних засобів, коштів у поточних розрахунках, короткострокових фінансових вкладень.

Рахунок 40 "Статутний капітал" призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства. За кредитом рахунка 40 "Статутний капітал" відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом — його зменшення (вилучення) — повернення частки внесків у разі вибуття учасника, списання збитків за рахунок внесків.

Нерозподілені прибутки —  це прибутки, одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році, у тому числі  нарахування податку на прибуток. Якщо є збитки, то сума збитку зменшує  суму власного капіталу.

Неоплачений капітал призначений  для обліку розрахунків із засновниками підприємства за вкладами до статутного капіталу підприємства.

Здійснюючи аудит статутного капіталу, виходять із того, що він формується на основі внесків власників підприємства у вигляді грошових коштів, майна, нематеріальних активів у розмірах, визначених установчими документами. Надходження внесків засновників контролюється на підставі даних первинних документів і записів за кредитом рахунка 67 "Розрахунки з учасниками" в кореспонденції з дебетом рахунків основних засобів, грошових коштів, нематеріальних активів, виробничих запасів тощо. Так, за даними прибуткових касових ордерів, виписок банку з поточних рахунків у національній та іноземній валюті з доданими до них виправдувальними документами перевіряють повноту і своєчасність грошових сум і матеріальних цінностей.

Використовуючи інформацію актів приймання-передання основних засобів, документів, що відображають надходження нематеріальних активів, і дебетові обороти за рахунками 10 "Основні засоби", 12 "Нематеріальні активи" визначають вартість переданого обладнання, будинків, споруд, майнових прав на інтелектуальну власність. На основі даних актів про приймання матеріалів, товарно-транспортних накладних, рахунків щодо обліку виробничих запасів (рахунок 20), рахунка 22 "МШП" з'ясовують вартість матеріальних цінностей, що надійшли.

Кожний внесок підтверджується  документами, де обов'язково роблять  посилання на формування статутного капіталу. Особливу увагу слід приділяти технічній стороні реєстрації нематеріальних активів, внесених учасниками (засновниками) у статутний капітал. Це майнові права на винаходи, на користування землею, природними ресурсами, ліцензії на визначені види діяльності, плата за користування брокерським місцем, торговими знаками, марками. В обліку нематеріальні активи оцінюються за договірними цінами. При цьому складають акт, що фіксує факт надходження на підприємство нематеріальних активів. Наступний етап аудиту — перевірка своєчасності внесків у статутний капітал засновниками підприємства.

Повноту внесків засновників  у статутний капітал підприємства перевіряють шляхом зіставлення  його розміру, що зафіксований в установчих документах і числиться на рахунку 40 "Статутний капітал", із величиною заборгованості за рахунком 67 "Розрахунки з учасниками" і встановленими строками її погашення.

Одним із важливих завдань  аудиту є перевірка дотримання принципу стабільності величини статутного капіталу, її відповідності розміру, визначеному засновницькими документами.

2. Аудит довгострокових  позик і векселів П(С)БО 11 "Зобов'язання" визначає порядок формування та відображення у звітності інформації про зобов'язання. Цим стандартом усі зобов'язання класифікуються на довгострокові, поточні, забезпечення та непередбачені зобов'язання.

Аудитор перевіряє, чи дотримано порядку, за яким кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів. У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати кредит, а позичальник — використати, сплатити борг і повернути його.

Під час перевірки зобов'язань  за векселями слід встановити, чи дотримано  чітко встановленої форми векселя, оскільки інакше останній втрачає вексельну силу. Тобто, якщо у векселі немає якого-небудь з обов'язкових реквізитів (найменування, строк платежу, місце здійснення платежу, кому або за наказом кого платіж має бути здійснений, дата і місце складання векселя, підпис працівника, який видає вексель), аудитор з'ясовує причину і винних осіб, оскільки відсутність хоч б одного з реквізитів робить вексель недійсним.

3. Аудит короткострокових  кредитів і прострочених позик. Облік розрахунків ведеться на рахунку 60 "Короткострокові позики" у національній та іноземній валюті за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув. За кредитом цього рахунка відображаються суми одержаних кредитів, за дебетом — погашення та переведення до довгострокових зобов'язань у разі відстрочення кредитів (позик).Кредитний договір укладають установа банку і підприємство; у ньому передбачається об'єкт кредитування, умови одержання і сплати позик, процентні ставки плати у кредит, строки, на які видаються позики. Тепер широко використовується комерційне кредитування, коли здійснюється реалізація товарів за умови розстрочки платежу.

Аудитор здійснює аналіз фінансового  стану підприємства, контролює дотримання строків платежів, своєчасність сплати комерційного кредиту. Комерційні кредити  підприємство покриває за рахунок власних оборотних коштів, інших джерел, а також за рахунок банківського кредиту. Завдання аудитора — перевірити законність одержання і використання банківських кредитів за цільовим призначенням, своєчасність погашення їх.

4. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками. На рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться облік розрахунків із постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. За кредитом цього рахунку відображається заборгованість за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності, за дебетом — її погашення.

Аудит здійснюється окремо за кожним постачальником за кожним документом (рахунком) на сплату. Під час одержання матеріалів, товарів необхідно зробити запис: дебет рахунка 20 "Виробничі запаси", 28 "Товари", кредит рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

5. Аудит розрахунків за  податками і платежами. Одним із важливих чинників розв'язання економічної кризи в суспільстві є удосконалення системи оподаткування. Завдання аудитора — перевірити правильність обчислення податків і платежів та своєчасність і повноту їх сплати. Перевірці підлягає кожний вид податку і платежу. До основних нетоварних розрахункових операцій належать розрахунки з бюджетом (із фінансовими органами) за податки з обороту (акцизний збір, ПДВ тощо), з прибутків, з доходу працівників та ін. Облік розрахунків з бюджетом відображають на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами", у кредит якого записують суми, що підлягають внесенню в дохід бюджету, а в дебет — внесені платежі.

Аудитор перевіряє правильність кореспонденції в обліку розрахунків з бюджетом. Зокрема, внески з прибутку до бюджету відображають щомісяця таким записом: дебет рахунка 98 "Податки на прибуток", кредит рахунка 641 "Розрахунки за податками". Сума ПДВ, що підлягає внесенню до бюджету, оформляється записом: дебет рахунка 70 "Доходи від реалізації", кредит рахунка 64 "Розрахунки за податками і платежами". 
 
На суму податків, утриманих із заробітної плати робітників і службовців, роблять запис: дебет рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці", кредит рахунка 64 "Розрахунки за податками і платежами". Слід мати на увазі, що у балансі сальдо за рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами" показують в активі дебіторську, у пасиві — кредиторську заборгованість.

На рахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), що справляються відповідно до чинного законодавства.

У процесі аудиту вивчають акти перевірок, проведених державною податковою адміністрацією, банком, Пенсійним фондом тощо. Крім того, з'ясовують причини прострочення платежів, за чий рахунок віднесена пеня, яких заходів вжито до винних осіб за несвоєчасне перерахування коштів.

Основними джерелами інформації для перевірки розрахунків з  бюджетом є: довідки і розрахунки, декларації за окремими видами платежів; виписки банків і додані до них  документи про перерахування  належних сум у бюджет; бухгалтерські  записи на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами", регістри синтетичного і аналітичного обліку, баланс та інші види фінансової звітності. Під час аудиторської перевірки слід уточнити правильність виведення оборотів і сальдо за кожним видом податків і платежів на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку кожного виду податку чи платежу порівнюють із залишками в регістрах аналітичного обліку і Головній книзі за рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами" чи іншими рахунками. Якщо виявлено неточності у розрахунках, слід вжити заходів щодо їх усунення і з'ясувати, чи підприємство заплатило штрафи, пеню податковим адміністраціям за неправильне визначення розміру платежу або його прострочення. Штрафи і пеню слід стягувати з посадової особи, винної у простроченні або у неправильному обчисленні платежу в бюджет.

Під час аудиторської перевірки  правильності вирахування і сплати окремих видів податків керуються законодавчими актами про оподаткування прибутку підприємств, про прибутковий податок з громадян, про податок на додану вартість, про акцизний збір тощо.

Особлива увага приділяється правильності розрахунків з податків. Аудитор повинен у необхідних випадках надати бухгалтерові допомогу, щоб правильно зробити такий розрахунок, порекомендувати йому внести зміни у баланс підприємства.

6. Аудит розрахунків з  оплати пращ й за соціальним  страхуванням. Рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці" призначений для розрахунку за заробітною платою і з розрахунків з депонентами. При цьому розрахунки ведуться за всіма видами заробітної плати, премій тощо. За кредитом цього рахунка відображається нарахована, за дебетом — виплачена заробітна плата і суми утримань податків, платежів за виконавчими документами тощо.

Перевіряючи розрахунки з  оплати праці, аудитор керується Законом України "Про оплату праці", затвердженим Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 1995 р. № 144/95-ВР (зі змінами і доповненнями до нього відповідно до Постанови Верховної Ради України від 6 лютого 1997 р. № 50/97-ВР), а також Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 № 323 та Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату № 171 від 07.07.95.

Для перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати аудитору насамперед слід ретельно ознайомитися зі встановленими нормами для різних видів оплат. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій підприємства встановлюють самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством і угодами. Конкретні розміри ставок, окладів, розцінок, надбавок, премій власник встановлює з урахуванням закону. Особи, що працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Робота в надурочний час оплачується у подвійному розмірі годинної ставки. 
 
Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), присвоєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць). При нарахуванні основної заробітної плати працівникам, яким встановлена відрядна оплата праці, крім табеля необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи.

Для розрахунку заробітної плати спеціаліста за тарифом  годинну тарифну ставку треба  помножити на кількість годин  зміни.

Аудитор насамперед перевіряє  чисельність працівників підприємства і правильність її відображення у звітності згідно з Інструкцією зі статистики чисельності працівників від 07.07.95.

Вибірково перевіряють наявність  трудових книжок працівників. Відтак перевіряють  правильність оформлення табеля обліку часу. Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.02.98 № 21-466 і відповідно до Кодексу законів про працю України тривалість робочого дня при шестиденному робочому тижні — 7 годин і 5 годин перед вихідними днями — не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Дотримання тарифних сіток  і ставок, посадових окладів встановлюють шляхом їх порівняння зі штатним розкладом і перевіркою даних розрахунково-платіжних відомостей, табелів обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати.

Під час аудиту встановлюють правильність окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці. Перевірку розрахунків з робітниками і службовцями із заробітної плати доцільно починати із встановлення ідентичності даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунка 66 "Розрахунки оплати праці" у Головній книзі й балансі на однакову дату.

2. Фінансовий аналіз звітності «…»

1. Коефіцієнт оборотності запасів:

Кобз = 233 309/(5 724+16 237+14 947+21)=6,3

Якщо значення цього коефіцієнта збільшується, то це свідчить про тим високий рівень оборотності запасів, що позитивно відображається на забезпеченні обсягу реалізації продукції. Цей показник дорівнює 58 дням (365/6,3). Це означає, що для забезпечення поточного рівня реалізації продукції поповнення запасів слід зробити через 58 днів.

2. Коефіцієнт оборотності дебіторської  заборгованості:

Кобд = 7 982/((209-76)+(1-200)/2)=242

Коефіцієнт показує кількість оборотів, які були здійснені за рік коштами, вкладеними до розрахунків.

3. Коефіцієнт оборотності кредиторської  заборгованості:

Кобк = 233 309/((78 906+245 372)/2)=1,4

Кількість днів для оплати рахунків кредиторів складатиме 260 днів (365/1,4).

4. Коефіцієнт покриття:

Кп = (98 654+16 135)/(78 906+62 356)=0,8

Оскільки критичне значення коефіцієнта прийняте за 1, отримане значення (0,8) свідчить про неможливість підприємства погашати поточні зобов’язання.

5. Коефіцієнт швидкої ліквідності:

Кшвл = (37 603-(5 724-21)+19 470)/(245 372+56 051)=0,17

6. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

Кабсл = (0+0)/( 245 372+56 051)=0

Коефіцієнт показує, що частина  поточних (короткострокових) зобов’язань  не може бути погашена своєчасно.

7. Коефіцієнт концентрації власного  капіталу:

Кквк = -97 439/(204 782+37 603+19 470)=-0,6

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансово стійкіше та стабільніше. Це означає, що підприємство залежить від кредиторів.

8. Коефіцієнт концентрації позикового  капіталу:

Ккпк = (49 590+8 281+245 372+56 051)/(204 782+37 603+19 470)=1,4

Коефіцієнт є доповненням до попереднього коефіцієнта – їх сума дорівнює 1 (або 100%). Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній  сумі коштів, вкладених у майно  підприємства.

9. Співвідношення позикового капіталу  і власного:

Кс = (49 590+8 281+245 372+56 051)/(-97 439)=3,7

Отже, на кожну 1 грн власних коштів, вкладених в активи підприємств, припадає 370 коп. позикових коштів. Цей показник свідчить про інтенсивну залежність підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто відповідне зниження фінансової стійкості.

10. Коефіцієнт забезпеченості за  кредитами:

Кзабкр = (-218 248)/1 175=-186

Оскільки підприємство має замість  прибутку збиток, то цей показник показує значні витрати підприємства на виплату відсотків за кредит.

11. Коефіцієнт оборотності активів:

Кобакт = 6 652/((176470+98654+16 135+204 782+37 603+19 470)/2)=0,02

Коефіцієнт показує, наскільки  ефективно використовуються активи  погляду обсягу реалізації, скільки  рівень реалізації припадає на кожну  гривню, вкладену в активи підприємства. Чим вищий оборот, тим ефективніше  використовуються активи.

12. Рентабельність продажу:

Рпр = -222 659/6 652 = -33

Оскільки підприємство отримує  збиток, то від кожної гривні продажу  прибутку немає.

13. Рентабельність активів:

Ракт = -222 659/((176470+98654+16 135+204 782+37 603+19 470)/2)=-0,8

Коефіцієнт свідчить про неефективне використання підприємством активів для отримання прибутку, тобто показує, воно отримало збиток.

14. Рентабельність капіталу:

Ркап =-222 659 /((127 564-97 439)/2)=-14,8

Коефіцієнт характеризує неефективність використання підприємством власного капіталу через отримання збитку.

15. Фондовіддача:

ФВ = 6 652/((176 470+204 782)/2))=0,03

Показник характеризує ефективність використання основних фондів. Збільшення цього відносного показника свідчить про підвищення рівня використання основних фондів.

Таким чином, проведений аналіз  фінансової звітності «…» свідчить про те, що це підприємство збиткове. Незважаючи на це, необхідно зазначити, що представлена інформація є достовірною. Таким чином, слід відмітити, що організація має неадекватну відсоткову структуру усіх видів фінансових ресурсів. Це означає, що питома вага позикового капіталу перевищує питому вага власного. Про це свідчать такі коефіцієнти, як коефіцієнт покриття та коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу. Крім того, слід відзначити, що підприємство отримало збиток. Це відображається у коефіцієнтах рентабельності.

Отже, для того щоб покращити  показники ліквідності і платоспроможності, необхідно скласти оптимальний і ефективний фінансовий план задля інвестиційної привабливості. Це дозволить не лише проаналізувати фінансові результати діяльності, але й привабити інвестиційні ресурси.