Контрольная работа по «Оподаткування суб’єктів підприємництва»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний університет  «Львівська політехніка»

Кафедра фінансів

КОНТРОЛЬНА РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

з курсу «Оподаткування суб’єктів  підприємництва»

Варіант – 55

Виконала:

ст.гр. ЕФІм-13

Сокур І.І.

Перевірила:

Мужеляк М.М.

Львів – 2012

ЗМІСТ

1. Теоретична частина ……………………………………………………………………3
1. Порівняльна характеристика системи оподаткування підприємницької діяльності в Україні та Словаччині………………………………………………..3
2. Порядок здійснення банками контролю за своєчасністю розрахунків клієнтів банку…………………………………………………………………………………7
2. Практична частина……………………………………………………………………11
1. . Задача №1…………………………………………………………………………11
2. . Задача №2…………………………………………………………………………12
3. Задача №3………………………………………………………………………….14

Список використаних джерел………………………………………………………...22

Додатки………………………………………………………………………………...23

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1. Порівняльна характеристика системи оподаткування підприємницької діяльності в Україні та Словаччині.

Стратегією інтеграції України  до Європейського Союзу передбачено  адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу,  що полягає у зближенні з сучасною європейською системою права, забезпечить розвиток політичної,  підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави у рамках Європейського Союзу і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян,  приведенню його до рівня,  що склався у державах –  членах ЄС.  Адаптація законодавства України

передбачає реформування її систем у різних сферах і поступове приведення їх відповідно до європейських стандартів, зокрема і податкового законодавства.

Для того, аби реально  оцінити всі реалії та адекватно  оцінити стан українського податкового  законодавства та механізму справляння податків на прибуток підприємців в  нашій державі необхідно зробити  порівняльне спостереження з  іншими країнами, зокрема Словаччиною.

Порівняємо оподаткування  податком на прибуток підприємств в  Україні та Словаччині, оскільки це буде найбільш доцільним.

В загальному система оподаткування  в Словаччині має так само як і  в Україні поділ на прямі і  непрямі податки. Схему розподілу  їх в Словаччині подано на рис.1.

Система оподаткування в  Україні є досить подібною. Прямі  податки включають реальні (майнові), якими обкладаються продаж, покупка або володіння майном, і особові. Це  податки на доходи фізичних осіб, на нерухомість, а також податки на прибутки, отримані у вигляді відсотків, у тому числі податки на доходи від користування позиками, орендної плати, роялті та всіх інших видів прибутків. Непрямі податки в Україні включають 3 податки – ПДВ, акцизний податок і мито.

Рис.1 Система оподаткування  Словаччини [6]

Необхідно сказати, що у 2003 році в Словаччині відбулась масштабна  реформа в податковій системі. Метою  реформи було спрощення системи  оподаткування і створення більш  сприятливого середовища для іноземних  інвестицій. Цей закон діє донині з доповненнями та змінами, які тільки вдосконалюють правильно закладену  в 2003 році основу.

Реформою було встановлено єдиний розмір прибуткового податку для фізичних і юридичних осіб, незалежно від їх доходу: 19%. Тоді як в Україні ставка податку на прибуток підприємств зараз становить 21%, а ставка податку на доходи фізичних осіб – 15%. Ставка ПДВ становить також 19% (в Україні 20%). Платником ПДВ в Словаччині можна стати за бажанням, або обов’язково у разі,коли річний оборот перевищив  протягом попередніх 12 місяців суму 49 790 євро. Коли оборот перевищує понад 331 939,19 євро, фірма стає помісячним платником ПДВ. При обороті  із 49 790 – 331 939,19 євро поквартально,  ПДВ підлягає поверненню і дійсно повертається [7]. В Україні платником ПДВ може бути особа, яка добровільно виявила бажання бути таким платником, або якщо обсяги здійснюваних оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) досягнуть протягом будь-якого періоду за останні дванадцять календарних місяців сукупно перевищить 300000 грн. [4].

Єдиний податок в 19% був  для Словаччини одним із чинників, які 10 років тому допомогли Словаччині отримати звання «економічного тигра  Європи» та привабили низку іноземних  інвесторів, зокрема автобудівників (Volkswagen, Hyunday, Peugeot-Citroen, Kia). Нині планують запровадити ставку для юридичних осіб на рівні 24%, що, на думку опозиції, позбавить Словаччину її переваг як держави зі сприятливим діловим кліматом [5]. В Україні з 01.01.2013 року планується зниження ставки податку на прибуток до 19% [1].

Розглянемо детальніше податок  на прибуток підприємств. В Словаччині Суб‘єктами оподаткування або платниками виступають юридичні особи, які розуміються в обох країнах як організації, які мають зареєстровану юридичну особу або поштову адресу її органів управління на території даної країни. Так само, як і з фізичними особами, існують організації з обмеженими та необмеженими податковими зобов‘язаннями. Якщо суб‘єкт не має зареєстрованої юридичної особи на території виникнення податкового зобов‘язання, оподатковуються тільки ті його прибутки, що походять з країни виникнення податкового зобов‘язання [6]. В Україні ж платниками є резиденти і нерезиденти країни. З числа резидентів – це юридичні особи, СПД, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку на території України і поза її межами. З числа нерезидентів – юридичні особи, які отримують доходи з джерелом їх походження з України. Також платниками є управління залізниці та їх структурні підрозділи, НБУ та його установи [1].

Об‘єктом податку на прибуток юридичних осіб в Словаччині є доходи (прибутки), обсяг яких визначається за фактом, чи була створена юридична особа для здійснення комерційної діяльності. Об‘єктом податку на прибуток суб‘єктів господарювання є доходи (прибутки), отримані від діяльності цих юридичних осіб, зменшені на витрати. В Україні об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток від реалізації продукції, а також дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню відповідно до статті 160 ПКУ [1].

Податковим періодом для податку на прибуток в Словаччині є фінансовий рік, який не обов‘язково співпадає з календарним роком. Ставка податку становить 19 % від податкової бази юридичної особи за мінусом податкових втрат. Податкові втрати може вираховуватись протягом наступних п‘яти років [6].

Податковим (звітним) періодом для податку на прибуток в Україні є календарний квартал. Ставка податку станом на 01.12.2012 р. становить 21% [1].

Крім поданого вище, варто  зазначити, що Україна та Словаччина у  м.Штрбскоє  Плесо 23  січня 1996  року підписали Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно. В конвенції визначено, що вона буде застосовуватись до осіб, які є резидентами однієї або обох договірних держав.

Існуючими  податками,  на   які   поширюється   Конвенція,  
зокрема, є:

а)в Україні: податок на доходи (прибуток) підприємств;  
прибутковий податок з громадян; податок на майно підприємств;  
податок на нерухоме майно громадян.

b)в Словацькій Республіці: податок на доход фізичних осіб; податок на доход юридичних осіб; податок на нерухоме майно.

В конвенції також описано  оподаткування резидента, описано  хто ни вважається, а також особливості розрахунку податків стосовно таких доходів (об’єктів отримання доходів): доходи від нерухомого майна, прибуток від комерційної діяльності, міжнародний транспорт, асоційовані підприємства, дивіденди, проценти, роялті, доходи від відчужування майна, та ін. [3].

2.  Порядок здійснення банками контролю за своєчасністю розрахунків клієнтів банку.

Порядок здійснення банками  контролю за своєчасністю розрахунків  клієнтів банку регулюється Постановою НБУ №136 від 24.03.1999 р.  Постанова  затверджує Інструкцію про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями. В інструкції визначені основні поняття, а також правила розрахунків за експортними і імпортними операціями, порядок надання інформації державним органам, відповідальність банків і, зокрема, порядок здійснення банками контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями клієнтів банку.

Згідно з інструкцією  банки зобов'язані вимагати  від  своїх  клієнтів  повної  
інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими клієнти проводять через ці банки.

Комерційні банки зобов'язані у разі перерахування резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на  користь  резидента  або, якщо резидент зазначений у реєстрі вивізних митних декларацій, вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії:

• договору з нерезидентом;
• актів та  інших документів, що  підтверджують здійснення експорту (імпорту)   продукції,  виконання робіт  (надання  або  отримання послуг),  здійснення  експорту прав інтелектуальної власності;
• інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків  за  експортними, імпортними операціями  
  його клієнтів.

Копії цих документів підлягають збереженню у справі клієнта протягом  строку, визначеного в переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків  зберігання, затвердженому   постановою Правління Національного банку України від 08.12.2004 N 601.

Банк реєструє зазначені  валютні операції своїх клієнтів у спеціальних журналах (строк зберігання журналів - 10 років).

Якщо журнали ведуться у паперовому вигляді, то всі аркуші журналів мають нумеруватися, прошнуровуватися. Журнал засвідчується підписами керівника банку або уповноваженої ним посадової особи банку і печаткою банку. 

Якщо журнали ведуться в електронному вигляді, то щоденно всі нові записи чи записи, до яких уносилися зміни протягом цього банківського дня, роздруковуються. Роздруковані сторінки засвідчуються підписом керівника банку або уповноваженої ним посадової особи банку. До 5 числа кожного місяця  
роздруковані за попередній місяць сторінки складаються за датами та формуються  в  брошури (брошури прошнуровуються, засвідчуються підписами керівника банку або уповноваженої ним посадової особи банку, печаткою банку і зберігаються протягом 10 років). На першій сторінці брошури зазначаються кількість сторінок, які містить брошура,  початкова  та  остання  дати.

Якщо резидент здійснює авансовий  платіж у будь-якій  формі  або  банк здійснює платіж на користь нерезидента  при  застосуванні  розрахунків у формі документарного акредитива,  або  банк  за дорученням резидента здійснює платіж на підставі оформленої митної декларації, інформація про яку відсутня у реєстрах митних декларацій, то банк фіксує в журналі назву імпортера, постачальника продукції, країну постачальника, суму перерахованих коштів і дату їх перерахування, дату та номер договору, дату закінчення законодавчо   встановлених  строків розрахунків,  інформацію  про надані   за   цим  договором  резидента висновки, дату поставки продукції,  дату  оформлення  митної декларації та її номер (у разі оформлення митної декларації),  найменування  та  дату файлу реєстру митних декларацій (у разі надходження реєстру митних декларацій) та вартість поставленої продукції.

У разі відвантаження резидентом продукції експортна операція фіксується банком в аналогічному журналі після одержання реєстрів митних декларацій або надходження від нерезидента коштів на користь резидента, або, якщо резидент самостійно будь-яким чином надасть банку інформацію про цю операцію (наприклад, пред'явить копію висновку) з одночасною вимогою від резидента копій договору, інших документів, необхідних для здійснення контролю за відповідною операцією (якщо кошти, що надійшли від нерезидента, не є авансовим платежем або попередньою оплатою).

Якщо в платіжному дорученні  банку-нерезидента немає посилання  на договір,на виконання якого від нерезидента контрагента надійшли кошти, то банк вимагає письмове пояснення від резидента або нерезидента-контрагента щодо віднесення цих коштів до конкретного експортного договору (якщо пояснення отримане засобами факсимільного зв'язку, то воно надалі має бути підтверджене оригіналом).

У разі експорту або імпорту  послуг (робіт, прав інтелектуальної власності) банк фіксує в журналі найменування імпортера, експортера, країни контрагента-нерезидента, дату та номер договору, дату закінчення законодавчо встановлених строків розрахунків, інформацію про одержані за цим договором висновки, суму коштів і дату їх перерахування або отримання, дату підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт (надання послуг тощо), та суму коштів, зазначену в цьому акті (документі).

Якщо оплата товару, що імпортується, проводиться за рахунок коштів, отриманих на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок резидента, то контроль за такою операцією здійснює той банк, який надав кредит (незалежно від того, чи відкритий у цьому банку поточний рахунок резидента) або банк, що обслуговує кредит, залучений резидентом від нерезидента.

Якщо оплата товару, що імпортується, проводиться за рахунок іноземної валюти, купленої за власну іноземну валюту резидента на міжнародному ринку без проміжного  зарахування цих коштів на поточний рахунок цього резидента, відкритий у банку, то контроль за такою операцією здійснює той банк, який за дорученням резидента купив іноземну валюту і перерахував її за призначенням.

Якщо резидент закриває рахунок в одному банку і переходить на обслуговування в інший банк, то банк, клієнтом якого був резидент, повинен протягом трьох банківських днів з дня закриття рахунку надати банку, у якому резидент відкриває рахунок (якщо резидент повідомив про цей банк), у довільній формі наявну в нього інформацію про незавершені експортні, імпортні операції цього резидента, які були поставлені банком на контроль.

Банк, у якому резидент перебував на обслуговуванні, повідомляє в довільній формі податкові  органи за місцем реєстрації резидента  про його незавершені експортні, імпортні операції, які були поставлені банком на контроль, у разі:

1. закриття клієнтом-резидентом рахунку і переходу на  
   обслуговування в інший банк (у тому числі за відсутності  в  банку  
   інформації про банк, у який резидент переходить на  
   обслуговування);
2. закриття банком   рахунку   клієнта,  якщо  операції  за  цим  
   рахунком не здійснюються протягом трьох років поспіль і  на  ньому  
   немає залишку коштів.

     Банк, у якому  резидент перебував на обслуговуванні, знімає операції резидента з  контролю наступного робочого дня після дня закриття рахунку [2].

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1. Задача №1

З суб'єктом малого підприємництва – фізичною особою перебуває в трудових відносинах 10 осіб (включаючи членів його сім'ї). Обсяг виручки від реалізації продукції (товарів) у вересні місяці складав – 47000 грн. Сукупний місячний оподатковуваний дохід одного найманого працівника – 900 грн. Ставка єдиного податку 20% мінімальної зарплати станом на перше число звітного року.

Визначити розмір податкових платежів, що підлягають сплаті у бюджет, розмір перерахування суми єдиного податку Держказначейством до відповідних бюджетів та цільових фондів.

Розв'яок :

Фізична особа відноситься  до другої групи платників єдиного  податку, оскільки його річний дохід  не перевищує 1 млн.грн. (47000 грн. (за місяць)*12 міс.=564000 грн.) і кількість найманих працівників, які перебувають з ним в трудових відносинах – 10 осіб (згідно п.2 ст. 291.4 ПКУ). Як уже зазначалось в умові, ставка податку складає 20% від мінімальної зарплати 1073 грн. (максимальна ставка) (згідно п.2 ст.293.2 ПКУ).

Розрахуємо розмір єдиного  податку, який фізична особа-підприємець  сплатить за рік:

ЄП = 0,2*1073*12 = 2575,2 грн.

Також підприємець зобов’язаний сплатити єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне  страхування. Розрахуємо його в частині  нарахувань (36,8% від ФОП працівників), в частині утримань (3,6% від заробітньої плати одного найманого працівника) та внесок, що його підприємець сплатить за себе (34,7% від мінімальної зарплати):

ЄСВ за себе = 0,347*1073 = 372,331 грн.

ЄСВ нарахув. = 0,368*10*900 = 3312 грн.

ЄСВ утрим. = 0,036*900 = 32,4 грн.

Підприємець також буде сплачувати податок з доходу фізичних осіб. Для того аби його розрахувати, потрібно з'ясувати чи мають право на податкову  соціальну пільгу його працівники. Щоб це зробити порівняємо оподатковуваний дохід із граничним.

ГД = 1073*1,4 = 1502,2 грн. ≈ 1500 грн.

ОД = 900 - 32,4 = 867,6 грн.

ОД<ГД, тому працівники мають  право на ПСП.

Припускаємо, що працівники не є пільговими категоріями, і податкова  соціальна пільга для них складає 100% мінімальної зарплати. Тоді:

ПСП = 1073*0,5*1 = 536,5 грн.

Тепер розрахуємо податок  з доходів фізичних осіб (ставка 15%):

ПДФО за 1 працівника = (900 - 536,5 – 32,4)*0,15 = 49,67 грн.

ПДФО за 10 працівників = 49,67*10 = 496,65 грн.

Отже, визначено суми всіх податків і платежів, які підлягають сплаті до бюджету. Далі необхідно визначити  в яких розмірах Держказначейство перерахує  цю суму до відповідних бюджетів та цільових фондів.

Вiддiлення Державного казначейства України наступного дня пiсля надходження коштiв перерахує суми єдиного податку в таких розмiрах:

до Державного бюджету України – 20 %, тобто 0,2*2575,2 = 515,04 грн.

до мiсцевого бюджету - 23 %, тобто 0,23*2575,2 = 592,3 грн.

до Пенсiйного фонду України - 42 %, тобто 0,42*2575,2 = 1081,58 грн.

на обов'язкове соцiальне страхування - 15 % (386,28 грн.) (у тому числi до Державного фонду сприяння зайнятостi населення - 4 % (103 грн.)).

2.2.Задача №2

Філія банку за звітний  період (квартал) надала кредитів на загальну суму 9,8 млн. грн. під середню ставку річну 36%, а також залучила коштів у вигляді депозитів на суму 5,4 млн. грн. під середню ставку річну 28%. За цей же період прибуток від  операцій з купівлі-продажу банківських  металів склав 300 тис. грн., а комісійний дохід – 500 тис. грн. Окрім того, сформовано фонд оплати праці працівників розміром 250 тис. грн., витрати на службові відрядження  дорівнювали 50 тис. грн., а витрати  на врегулювання спорів у судах – 20 тис. грн. Структура кредитного портфелю банку на кінець звітного кварталу має наступний вигляд: стандартна заборгованість – 500 тис. грн.; заборгованість під контролем – 390 тис. грн.; субстандартна заборгованість – 260 тис. грн.; сумнівна заборгованість – 170 тис. грн.; безнадійна заборгованість – 290 тис. грн. Розмір страхового резерву на початку кварталу дорівнював 2 млн. грн. Нараховані відсотки за неотриманими доходами – в сумі 36 тис. грн. не повертались більше аніж 31 день.

Визначити суму податку на прибуток банку, розмір сформованого резерву за наданими кредитами та розмір резерву за неотриманими доходами.

Розв'язок:

Згідно зі ст. 135 ПКУ і  умовою задачі до доходів банківської  установи відносимо процентний дохід  за кредитними операціями в розмірі 9800 тис. грн.*36%/4; прибуток від операцій з купівлі-продажу банківських  металів в розмірі 300 тис. грн.; комісійний дохід в розмірі 500 тис. грн. За умовою страховий резерв на початок кварталу становив 2000 тис. грн., а на кінець – 333 тис. грн. Оскільки в звітному кварталі страховий резерв зменшився, то суму зменшення (1667 тис. грн.) відносимо до доходів звітного кварталу.

Доходи = 9800*0,36/4+300+500+1667 = 3349 тис. грн.

Страховий резерв під нестандартну заборгованість на кінець звітного періоду (згідно з Положенням про порядок  формування та використання резерву  для відшкодування можливих втрат  за кредитними операціями банків N 279 від 06.07.2000р.) = 10% від заборгованості під  контролем + 40% від субстандартної заборгованості + 80% від сумнівної заборгованості + 100% від безнадійної заборгованості

Страховий резерв_кін = 0,1*390 + 0,4*260 + 0,8*170 + 1*290 = 569 тис .грн.

Згідно зі пп. 159.2.2 п. 159.2 ст. 159 ПКУ розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат фінансової установи, не може перевищувати для банків на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2013 року 30% суми заборгованості за всіма видами операцій.

З'ясуємо чи розмір страхового резерву не перевищує 30%:

СР = 569/(390+260+170+290)*100%=51,26%

51,26%>30%, тому страховий резерв = 1110*0,3=333 тис. грн.

Згідно зі ст. 138 ПКУ і  умовою задачі до витрат банківської  установи відносимо процентні витрати  за депозитними операціями в розмірі 5400 тис. грн.*28%/4; сформований фонд оплати праці працівників розміром 250 тис. грн.; єдиний соціальний внесок  нарахований  на ФОП працівників в розмірі 36,8%*ФОП; витрати на службові відрядження в сумі 50 тис. грн.; витрати на врегулювання спорів у судах – 20 тис. грн. і розмір страхового резерву на кінець звітного кварталу в розмірі 333 тис. грн.

Витрати = 5400*0,28/4+250+250*0,368+50+20+333 = 1123 тис. грн.

Об'єкт оподаткування = Доходи – Витрати = 3349-1123 = 2226 тис. грн..

Податок на прибуток = Об'єкт оподаткування * Ставка податку на прибуток (21%) = 2226*0,21 = 467,46 тис. грн.

Розмір сформованого резерву  за наданими кредитами розраховуємо як 10% від стандартної заборгованості, тобто 500*0,1=50 тис. грн., що формуватимуться  з прибутку банку. Що ж до розміру  резерву за неотриманими доходами, то він складе 36 тис. грн., і також формуватиметься з прибутку банку.

2.3. Задача №3

Банківська установа є  платником податку на прибуток. За звітний період квартал нараховані доходи у вигляді процентів за кредитними операціями в сумі 968 тис. грн., та отримано доходи за погашення процентів за кредитами попереднього звітного періоду в сумі 200 тис. грн. У попередньому звітному періоді банківською установою врегульовано сумнівну заборгованість та зменшено нараховані проценти за безнадійними кредитами на суму 168 тис. грн. На валютному балансовому рахунку залишок коштів у доларах в сумі 290 тис. дол., у євро – в сумі 362 тис. євро (встановити курси на початок і кінець звітного кварталу) та визначити курсову різницю на кінець звітного кварталу. У цьому ж звітному періоді отримано комісійні доходи від реалізації банківського золота в сумі 25 тис. грн. та отримано доходи від оренди приміщення в сумі 39 тис. грн., банківською установою самостійно виявлено комісійні доходи за попередній звітний квартал, які не були включені до оподаткування в сумі 5,2 тис. грн. Процентні витрати банку від розміщення коштів на депозит в сумі 468 тис. грн. Банком був сформований страховий резерв в сумі 560 тис. грн., в тому числі: стандартна заборгованість в сумі 89 тис. грн., сумнівна заборгованість 151 тис. грн., безнадійна заборгованість – 388 тис. грн. В результаті проведення претензійної роботи продано заставне майно клієнта та погашено частину безнадійної заборгованості в сумі 210 тис. грн. та відсотків в сумі 168 тис. грн., на які у попередньому періоді було зменшено нараховані доходи. Витрати на оплату праці працівників банку становлять 40 тис. грн. (порахувати відрахування з фонду оплати праці для нарахувань та заповнити стрічку декларації). Для покращення умов праці банком проведено покращення основних фондів в сумі 98 тис. грн. (Балансова вартість станом на 1 січня 2012 року 286 тис. грн.). У цьому ж звітному періоді внесено коштів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 39 тис. грн. У звітному періоді сплачено плати за землю в сумі 3,0 тис. грн. та пені за несвоєчасну сплату за землю в сумі 0,5 тис. грн., податку за першу реєстрацію транспортного засобу в сумі 10 тис. грн., та податку на прибуток за попередній звітний рік в сумі 45 тис. грн. На балансі банку знаходяться основні засоби 4 групи на суму 168 тис. грн. та 5 групи в сумі 118 тис. грн. (Порахувати амортизацію прямолінійним способом).

Визначити податок на прибуток, що необхідно заплатити до бюджету за завітний квартал поточного року.

Розв’язок:

N=68

Припускаємо, що звітним  кварталом в даній умові є  І квартал 2012 року.

Далі визначаємо курсову різницю на початок та кінець звітного кварталу (01.01.2012 та 31.03.2012 рр. відповідно). За даними Національного Банку України курси валют на 1.01.2012 – USD 7,9898; EUR 10,2981, а на 31.03.2012 – USD 7,9867; EUR 10,5995. На валютному балансовому рахунку залишок коштів у доларах в сумі 290 тис. дол., у євро – в сумі 362 тис. євро. Отже, курсова різниця на кінець І кварталу становитиме:

КР = ($ * - $ * ) + (€* - € * )                                            

де КР – значення (додатнє / від’ємне) курсової різниці, тис. грн.

$ - залишок коштів у  доларах, тис. дол.

К$1,2 – курс долара на початок / кінець звітного періоду, грн.

€ - залишок коштів у євро, тис. євро.

К€1,2 - курс євро на початок / кінець звітного періоду, грн.

КР = (290*10,2981 – 290*7,9898) + (362*10,5995 – 362*7,9867) = 108,21 тис. грн.

Отже банк отримав прибуток від курсових різниць в розмірі 108,21 тис. грн.

Необхідно визначити податок  на прибуток банку, що його сплатить за звітний квартал. Податок на прибуток розраховується як різниця між доходами і витратами банку за звітний  період помножена на ставку оподаткування. 

Сума доходу банківської  установи – це сума операційних  та інших доходів такої установи. Сума витрат банківської установи –  це сума витрат операційної діяльності, адміністративних витрат і інших  витрат такої установи.

Розглянемо доходи. Згідно зі ст.135 ПКУ і умовою задачі до операційних доходів відносимо такі:

1. процентні доходи за кредитно-депозитними операціями (в тому числі за

кореспондентськими рахунками) в сумі 968 тис. грн. і відсотки отримані банком результаті проведення претензійної роботи, на які у попередньому періоді було зменшено нараховані доходи в сумі 168 тис. грн. (ряд. 02.1 Додаток ОД Податкової декларації з податку на прибуток банку);

2. прибуток від операцій з купівлі / продажу іноземної валюти та банківських металів в сумі 25,0 тис. грн. (комісійні доходи від реалізації банківського золота) (ряд. 02.4 Додаток ОД Податкової декларації з податку на прибуток банку);
3. позитивне значення курсових різниць в сумі 108,21 тис. грн. (ряд. 02.5

Додаток ОД Податкової декларації з податку на прибуток банку);