Методи кримінологічного дослідження

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

Юридичний факультет

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

На тему: «Методи кримінологічного дослідження»

План

 
1.   Введення

2.   Основна частина

2.1 Поняття кримінологічного дослідження

2.2 Етапи та програма кримінологічного дослідження

2.3 Основні методи кримінологічного дослідження 9

2.4 Підсумки та висновки кримінологічного дослідження

3.   Висновок 

4.   Література

Введення 

       Кримінологія вивчає злочинність, види злочинності, злочину, їх причини, інші види їх взаємозв'язків з різними явищами і процесами; результативність приймалися заходів по боротьбі зі злочинністю. На цій базі кримінологи виробляють рекомендації щодо вдосконалення боротьби зі злочинністю.

Злочинність в різних її проявах включає: злочин або індивідуальне злочинну поведінку; окремі види злочинності,виділяються за об'єктом посягань (державна, господарська),форм вини (умисна і необережна); злочинність представників різних соціальних груп (неповнолітніх, жінок, підприємців);злочинність у різних регіонах; в різних сферах життєдіяльності суспільства  
(економічної, політичної, духовної); злочинність в державі в цілому; злочинність людського суспільства на конкретних етапах його існування.

Зміст кримінології як науки - це дослідження та оцінка злочинності, її змін, регіональних та соціально-групових відмінностей, їх оцінка; дослідження та оцінка процесів детермінації і причинності відповідності злочинності, її змін і відмінностей; розробка рекомендацій по боротьбі зі злочинністю, а також методології та методики кримінологічних досліджень.  
Методологія та методика будь-якої науки має важливе значення, тому що вони завжди прив'язуються до предмета дослідження і визначають надійність і достовірність його результатів.

       Поняття кримінологічного дослідження.

Сукупність  конкретних прийомів, способів, засобів  збору, обробки та аналізу інформації про злочинність, її причини й умови, заходи боротьби з ній, особи злочинця, називається методикою кримінологічних досліджень.

Ці методи носять загальнонаукових характер і зумовлені тим, що кримінологія є соціально-правової дисципліною. Однак ці методи застосовуються з урахуванням особливостей кримінології, крім того, є методи,орієнтовані на вивчення спеціально кримінологічних проблем.

Кримінологія, описуючи злочинність, використовує такі філософські категорії як загальне, особливе і одиничне. Злочинність як що до масове явище є те, що мовою філософії іменується загальним. Утворюють його підвиди злочинності (групова злочинність,злочинність, пов'язана з незаконним обігом наркотиків, насильницька злочинність та ін.) характеризуються своїми, специфічними для підвиду або групи злочинів, рисами. Підвиди злочинності пояснюються як особливе. Як злочинність, так і її види реально існують у вигляді сукупності кримінально-протиправних діянь, тобто в масі своїх поодиноких проявів.

Пояснення одиничного і масового прояву злочинності  стає більш ясним, якщо використовувати філософські категорії необхідного і випадкового. Окрему злочин завжди є випадковою подією у тому сенсі, що воно могло і не мати місця. У цілому про злочинності цього сказати не можна.

Велику  роль у кримінології відіграють філософські  категорії явища і сутності. Спираючись на філософський закон загального взаємозв'язку і взаємозалежності явищ природи і суспільства, можна стверджувати, що злочинність не існує і не може вивчатися ізольовано, поза її зв'язки з іншими соціальними процесами.

У конкретному  кримінологічне дослідження використовується комплекс різних методів, що дозволяють вирішити складні та неординарні завдання. Як правило, соціальні об'єкти кримінологічного дослідження - явища багатоаспектний, що вимагають комплексного міждисциплінарного підходу. В одному і тому ж соціальному процесі представники різних гуманітарних наук можуть побачити різні аспекти вивчення одного й того самого об'єкта, однак навряд чи юрист може виконати роботу психолога або економіст - соціолога.  
Точно так само і кримінолог, вивчаючи злочинність, використовуючи методи соціології, статистики, психології, не підмінює фахівців цих наук, а лише реалізує можливості, закладені в міждисциплінарних методах і підходах до проблем. Зазвичай при проведенні подібних досліджень в дослідницький колектив включаються фахівці суміжних галузей знання,надають помітну допомогу в досягненні наміченого результату.

Завданням кримінологічного дослідження є  отримання репрезентативного (представницького) за обсягом, глибокого за інформаційного змісту матеріалу, заснованого не на простий фіксації ряду кримінологічних значущих ознак, а на виявлення глибинних,системо утворюючих зв'язків між ними.

       Методологія кримінологічного дослідження, як і будь-якого іншого,залежить від предмета і об'єкта дослідження, що стоять перед дослідником завдань. Предмет кримінологічного дослідження - закономірності поведінки злочинця, їх детермінації, причинності, схильності різним впливів, а об'єкт - злочинність у різних проявах,продукують її вплив, і які впливають на її явища, процеси, характер впливу на злочинність та наслідки такого вплив,

якщо говорити в цілому про методологію Кримінологічні пізнання, то воно 
базується на використанні діалектико-матеріалістичного вчення.

При цьому  слід враховувати кілька аспектів. Злочинність розглядаються як  
соціальне явище, тому при її дослідженні використовують методи 
соціальних наук, наприклад, соціології, соціальної психології.

Поряд з  різноманітними соціальними явищами вивчається і людина, але не  
з біологічної точки зору, а як член суспільства, продукт громадського розвитку.

      Злочинність тісно пов'язана з багатьма іншими суспільні явищами, з так званими  
негативних відхилень або різні форми соціального рівня, наприклад, наркоманія, адміністративні порушення.  
       Кримінологічні дослідження - це один з видів соціального, дослідження в його широкому розумінні. Воно здійснюється за застосуванням всіх методів використання суспільних явищ. При цьому враховуються особливості предмета та змісту кримінології.

Оскільки  кримінологія є соціально-правовою наукою, в основу методики кримінологічних досліджень має бути покладено поєднання соціологічних та правових методів. Без цього не можна з'ясувати значення і можливостей правових заходів у боротьбі зі злочинністю, шляхів підвищення їх ефективності.

       Етапи та програма кримінологічного дослідження.

Якість і обсяг одержуваної  в процесі дослідження кримінологічної інформації дуже багато в чому обумовлені організацією самого дослідження.  
Структура будь-якого дослідження ділиться на методологічний і організаційний блок. Пошук нового має бути строго орієнтований і, поза сумнівом, повинен бути доцільним. Звідси необхідність розробки програми, яка припускає розбивку цієї структури на ряд більш дрібних елементів. У кримінологічне дослідження в наявності збір, аналіз, обробка,інтерпретація отриманих відомостей. При інтерпретації матеріалів великий вплив робить людський фактор суб'єктивності.

        Кримінологічні дослідження носить плановий характер, дослідник заздалегідь визначає характер і обсяг тієї інформації, отримання якої необхідно, визначає її основні джерела.

Кримінологічні дослідження передує  підготовчий етап, а починається воно з складання програми і плану. Програма дослідження являє собою наукову основу всіх здійснюваних дослідних процедур на всіх етапах дослідження - збору, обробки та аналізу отриманої інформації, з метою отримання в результаті теоретичних і практично реалізованих висновків. Програма складається з методологічного та процедурного розділів. У методологічному розділі програми формулюються:

1. мета і завдання дослідження; 

2. предмет і об'єкт; 

3. гіпотези;

4. ключові  поняття; описується поставлена  проблема, вказуються джерела інформації 

Процедурний розділ програми містить опис конкретних методів і техніки збору, обробки і аналізу інформації, можливих висновків і рекомендацій, способів їх реалізації, а також конкретний поетапний план з зазначенням виконавців і термінів виконання. До програми додаються список літератури та зразки методик, схем, діаграм, анкет.

Для виконання  програми складається план кримінологічного дослідження, визначаються етапи його проведення, необхідні для проведення дослідження заходи організаційного характеру, виконавці, засоби матеріально-технічного забезпечення.

У науковому  відношенні програма дослідження повинна містити в собі теоретичну основу, тобто короткий опис самої проблеми на основі аналізу всього вже наявного комплексу наукових знань, теорій, узагальнення результатів раніше проведених досліджень, що включає висування робітників гіпотез, тобто науково обґрунтованих припущень, що пояснюють характеристики досліджуваного об'єкта. Дані гіпотези повинні відповідати цілям і завданням дослідження, не суперечити загальній його логіці. На основі наявної програми дослідження проводиться розробка методичних документів (методичного інструментарію), за допомогою яких здійснюється збір інформації (анкети, програми інтерв'ю, програми вивчення кримінальних справ та ін.)

При проведенні кримінологічного дослідження, як правило, виділяються наступні його етапи:

- підготовка дослідження (включає розробку його програми, плану,комплексу методичних документів, вирішення завдань організаційного та матеріально-технічного забезпечення);

- збір первинної  інформації (проведення інтерв'ю,  анкетування,експертних опитувань  тощо);

- підготовка  зібраної інформації до обробки; 

- аналіз отриманої інформації, підготовка підсумкового документа (звіту;наукової доповіді; довідки тощо).

       Основні методи кримінологічного дослідження.

Систему методів  кримінологічних досліджень утворюють теоретичні та емпіричні методи. До теоретичних методів належать філософські,логічні, історичні, порівняльні способи пізнання, системний і комплексний підходи. Більшість вітчизняних кримінологів працює в рамках діалектико-матеріалістичної парадигми, що вивчає явища в розвитку, рушійним джерелом якого є протиріччя.

Логічні методи - це аналіз і синтез, індукція, дедукція та ін.

Системний підхід вимагає розгляду досліджуваних  об'єктів в їх цілісності та єдності різноманітних зв'язків з іншими явищами або процесами.

Комплексний підхід як метод дослідження полягає  у використанні досягнень різних наук, залучення фахівців різних областей знань.

У кримінологічних  дослідженнях обов'язково використання емпіричних методів: опитування населення (злочинців, їхніх жертв, інших осіб), тестування,аналіз кримінальних справ, публікацій засобів масової інформації, кримінальної статистики та інших документів. Емпіричні методи, використовувані в кримінології, підрозділяються на соціологічні, психологічні,статистичні та математичні.

Розглянемо  основні методи кримінологічних  досліджень, почавши з методів соціологічних, без застосування яких не обходиться практично ні одне дослідження.

Метод опитування - це найпоширеніший і часто використовуваний метод,він підрозділяється на анкетування, інтерв'ювання.

Найбільш часто зустрічається, є анкетування, анкетування це заочний опитування. Отже, для проведення опитування треба скласти відповідну програму, з якою ми повинні ознайомити респондента (опитуваного).  
Звідси необхідність інформації про те, як анкета складається. Питання анкети підрозділяються на закриті, відкриті та напівзакриті залежно від наявності або відсутності підказок. Підказка це можливий варіант відповіді.  
Питання за загальним правилом повинен бути закритим, які називати варіанти,адже можуть бути взаємовиключні підказки (висловлюється думка про те, що необхідно переглянути результати приватизації та відповіді: а) категорично не згоден; б) скоріше не згоден, ніж згоден; в) важко; г) швидше згоден, ніж не згоден; д) категорично згоден). Взагалі підказки повинні формулюватися від менш вірогідний, до більш ймовірного, це ще одне правило при формулюванні підказки. Підказки також повинні бути рівній мірі довжини (респондент схильний вибирати самі короткі) і різної ступеня конкретності (респондент схильний вибирати самі абстрактні).

Відкриті питання формулюються у двох випадках: а) коли неможливо закрити питання; б) не бажаю нав'язати думку, напр., якщо прокинулися завтра президентом, адже тут безмежне кількість реалізацій мрії.

Питання діляться на прямі і непрямі; питання-фільтри, вони відділяють одну частину респондентів від інших, напр., ви судимі? Так/немає, і на наступний питання напр., можуть відповідати тільки судимі; контрольні питання дозволяють оцінити ступінь щирості, достовірності, компетентності, питання - ситуації, вони моделюють ситуацію і пропонують її вирішити.

Анкета повинна починатися з  обігу, як преамбула до анкети вона містить три ідеї: а) актуальність проблеми, напр., наркоманія великабіда ...; б) як заповнювати анкету, напр., підкреслення обране або формулювання анкета; в) гарантії конфіденційності.

Питання повинні йти від простого до складного і від більш делікатного  до менше делікатному. Перше питання має зацікавити респондента, і взагалі хороша анкета повинна заповнюватися з інтересом, і респонденту повинно бути приємно, що до нього звернулися для опитування. У даному випадку рекомендується задавати питання з точки зору оцінки ситуації, напр., як характеризується ситуація з наркоманією (в кращу, гіршу сторону, залишається стабільною).

Інтерв'ювання - це очний опитування. Інтерв'ю як спосіб отримання інформації більш надійний, ніж анкетування, оскільки можна контролювати ситуацію. Процес підготовки інтерв'юерів, це складний процес, важливу роль відіграють зовнішні дані - його респектабельність, вміння викликати емоційний довіру з боку потенційного респондента, також необхідно володіти відповідними знаннями.

Перше завдання інтерв'юера - встановити емоційний контакт.

Друге завдання - відома формалізація інтерв'ю, певний кістяк.  
Можуть бути задані уточнюючі питання, що розширюють ті відомості.

Третє завдання - спонукання до щирості  респондента. Викликається це не тільки володіють виглядом, але і психологічними прийомами, напр.,підкреслена безликість психологічна інтерв'юера, він не повинен висловлювати свою думку, він повинен провокувати опитуваного на відповіді по заданих питань. Ні в якому разі інтерв'юер не повинен висловлювати негативного ставлення до висловлюване опитаних, навпаки, завжди треба заохочувати. Можна висловлювати тільки те,про незрозумілий відповідь, потрібні пояснення для роз'яснення відповіді.

У хороших дослідженнях метод інтерв'ю  повинен доповнювати анкетування,але  треба пам'ятати, що без інтерв'ю хороше дослідження неможливо.

Виділяються три види інтерв'ю: формалізоване, сфокусоване,неформалізовані (вільне). Формалізоване інтерв'ю - самий розповсюджений різновид інтерв'ювання. У його основі лежить детально розроблений запитальник (програма інтерв'ю), а всі дії інтерв'юера жорстко регламентовано відповідною інструкцією.  
Фокусування інтерв'ю - менш стандартизована процедура, метою якого є збір оцінок, думок з приводу конкретного соціального явища (наприклад, злочинності), його причин, наслідків.

У кримінології використовують і метод  вивчення документів шляхом контент - аналізу (тобто виділення ключових ознак, їх значень і наступного підрахунку), публікацій ЗМІ, кримінальних справ та інших документів.

Інший метод - метод спостереження - полягає в тому, що сам дослідник сприймає й описує його цікавлять факти, події, процеси,перебуваючи зовні по відношенню до них (просте) або будучи їх учасником (включене спостереження).

Метод експертних оцінок полягає в  отриманні думок з поставленим питань наукових і практичних працівників - фахівців у галузі боротьби зі злочинністю.

Експеримент - це науково поставлений  досвід з метою перевірки гіпотез,пошуку ефективних засобів впливу на злочинність. У кримінології використання експерименту обмежено.

З психологічних методів кримінологи  використовують тестування, тобто з'ясування психологічних характеристик особистості шляхом постановки перед обстежуваним завдань, питань, на які він має дати відповіді, і соціометрії, тобто метричний вивчення емоційно-психологічних зв'язків між людьми.

Одним з джерел кримінологічної  інформації виступає державна статистика і особливо її кримінально-правової розділ.  
Кримінальна статистика - головний метод дослідження, що дозволяє виявляти закономірності і тенденції злочинності, давати їм кількісну оцінку.

Інформація про злочинність  і діяльність по впливу на неї відображається в документах первинного обліку, а потім - у статистичній звітності. Основними формами статистичного обліку, досліджуваними кримінології, виступають картки:

1. на виявлений злочин (форма  № 1);

2. про результати розслідування  злочину (форма № 1.1);

3. на злочин, за яким особа,  яка його вчинила, встановлено  (форма 

№ 1.2);

4. на особу, яка вчинила злочин (форма № 2);

5. про рух кримінальної справи (форма № 3);

6. про результати відшкодування  матеріальних збитків та вилучення  предметів злочинної діяльності (форма № 4);

7. про результати розгляду справи  в суді (форма № б).

Статистичне дослідження включає  спостереження, зведення, угруповання  і аналіз. Статистичне спостереження, тобто облік і реєстрація інформації,може бути суцільним і вибірковим. Вибіркове обстеження частини явища (наприклад, всіх квартирних крадіжок), щоб бути таким же достовірним, як і суцільне спостереження, має відповідати науковим вимогам репрезентативності та випадковості. Репрезентативність означає, що вибірка повинна відображати,представляти закономірності цілого. Чим більше вибірка, тим точніше результати. Масив вибірки визначається на основі спеціальних таблиць або математичних розрахунків з тим, щоб помилка в результатах була не більше 5%.  
Випадковість вибірки полягає в тому, що заздалегідь не визначається одиниця вивчення, а забезпечується рівно ймовірно попадання у вибірку будь-якої і кожної одиниці сукупності.

Підсумок - це обробка первинних даних, а угруповання - це розподіл одиниць сукупності на однорідні, якісно розрізняються між собою групи з тими чи іншими ознаками. Угрупування можуть бути типологічні (розчленування на однорідні групи за кількісними та ознаками) та аналітичні (розподіл по залежності між двома або більш різнорідними групами, наприклад, взаємозв'язку між злочином і станом сп'яніння).

       Підсумки і висновки кримінологічного дослідження.

Кінцевим результатом досліджень повинні бути практичні висновки з пропозиціями, рекомендаціями про вдосконалення практики боротьби з злочинністю, поліпшення діяльності правоохоронних органів та інших суб'єктів профілактики.

Підсумками масових опитувань (анкетування, інтерв'ювання) є анкети та результати інтерв'ю, на підставі яких після їх обробки робляться висновки. Об'єкт дослідження, локалізований у часі, на який розповсюджуються висновки дослідження, називається генеральною сукупністю.  
Такими можуть бути, наприклад, група працівників торгівлі та громадського харчування області, які вчинили протягом року обман покупців. Результатом соціологічних методів кримінологічного дослідження є отримання повної і змістовної інформації в будь-якій галузі знання або практичної діяльності з конкретних питань, що становлять інтерес для дослідників.

Підсумками кримінально-статистичних методів є кількісні показники, що дають характеристики злочинності, - стану, динаміки,структури, особистості злочинців, факторів, що її обумовлюють, а також розробка рекомендацій по боротьбі з нею. Наукове та практичне значення кримінальної статистики полягає насамперед у можливості аналізу закономірностей і тенденцій злочинності, їх подальшої якісної оцінки, на основі якої стає можливою розробка ефективних заходів профілактичного впливу.

Важливим підсумком кримінально - статистичних методів кримінологічного дослідження є аналіз злочинності. Аналіз злочинності ставить своєю завданням виявлення основних якісних та кількісних характеристик злочинності, її стійких закономірностей і тенденцій. Якісні характеристики злочинності включають в себе показники її поширеності і тимчасових змін, а також стану і змін її структурних елементів. Кількісні характеристики виражають темпи зміни злочинності, її видів, інших структурних елементів в часі і просторі.

Найважливішими підсумками кримінологічних досліджень є також підготовка публікацій, виступи на конференціях, форумах,законотворча діяльність.

       Висновок.

       Методологія кримінологічного дослідження, як і будь-якого іншого,залежить від предмета і об'єкта дослідження, що стоять перед дослідником завдань. Предмет кримінологічного дослідження - закономірності поведінки злочинця, їх детермінації, причинності, схильності різним впливів, а об'єкт - злочинність у різних проявах,продукують її вплив, і які впливають на її явища, процеси, характер впливу на злочинність та наслідки такого впливу.

якщо говорити в цілому про методологію кримінологічні пізнання, то воно базується на використанні діалектико-матеріалістичного вчення. При цьому слід враховувати кілька аспектів. Злочинність розглядаються як соціальне явище, тому при її дослідженні використовують методи  
соціальних наук, наприклад, соціології, соціальної психології.

Поряд з різноманітними соціальними явищами вивчаються і людина, але не  
з біологічної точки зору, а як член суспільства, продукт громадського розвитку. Злочинність тісно пов'язана з багатьма інших громадських явищами, називають негативним відхилень або різних форм соціальної патології, наприклад, наркоманія, адміністративні порушення.

Література.

 
1. Кримінологія: Підручник під ред. проф. Н. Ф. Кузнецової. - М.: 1994

2. Кримінологія: Підручник. - М.: 1988.

3. Іванов А. К. Вітчизняна кримінологія: Курс лекцій. - Саратов, 1996

4.Рябикін Ф. К. Кримінологія та попередження злочинів: Навчальний посібник. - М., 1993

5. Новиченко А. С. Методологічні основи пізнання злочинності. - М.,  
1991.