Молода людина в освітньому просторі України

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

1. Цінність освіти в сучасному суспільстві…………………………………………………………………..4
2. Освіта, як особиста та суспільна цінність………………………………...6
3. Освіта в ієрархії цінностей сучасної молоді……………………………………………………………………...10

ВИСНОВОК…………………………………………………………………….14

Список  використаної літератури…………………………………………….16 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Проблема  цінностей – споконвічна проблема як суспільства в цілому, так і  кожної людини зокрема. Цінність –  поняття, для означення об’єктів, явищ, їх властивостей, а також абстрактних ідей, які втілюють в собі суспільні ідеали та є еталонами, яких потрібно дотримуватися.

     Попри існування загальнолюдських цінностей, які є "вічними", "невмирущими", такими, що спрямовують життя людей  на доброчинність протягом багатьох століть, на кожному етапі історичного розвитку суспільства створюється специфічний набір цінностей, що сприяють перетворенню соціальних норм та ідеалів на особистісні принципи життєдіяльності кожної людини, належать до психологічної структури особистості у формі особистісних цінностей і є одним із джерел мотивації її поведінки. Набір цих цінностей та їх структура об’єктивно детерміновані економічними і політичними факторами, а також системою виховання, запровадженою і здійснюваною в суспільстві.

     Проблема цінностей і ціннісних орієнтацій є предметом вивчення ряду наук про людину і суспільство, зокрема, соціології, психології, філософії і педагогіки.

     Освіта  завжди була одною із основних цінностей  людини, адже саме освіта закладає у  ще не сформованій молодій людині базисні цінності, формує її як особистість, закладає в ній ціннісні підвалини на все життя.

     Актуальність  теми "Молода людина в освітньому просторі України" полягає у тому, що у сучасному інформаційному суспільстві цінність освіти із кожним днем все більше зростає, набуває нового значення самоосвіта, і все більше поширюється поняття "освіта протягом всього життя", саме тому, важливо дослідити, як сучасна молодь сприймає освіту, на якому місце у системі цінностей молоді знаходиться освіти і чи взагалі сучасна молодь сприймає освіту, як цінність. 
 

1. Цінність  освіти в сучасному суспільстві

     У комплексі загальновизнаних людських цінностей освіта утримує провідні позиції. З якнайдавніших часів  людина незмінно чомусь - вчилася. Потім  систематизувала свої уміння і навики у певні знання. По суті людина, яка як поза сумнівом "розумна", починаючи зі свого першого дня життя чомусь - те вчиться. Спочатку дихати, ходити, потім говорити.

     У ті довгі роки, коли життя в наший  країні відрізнялася відносною стабільністю для різних шарів молоді, освіта була привабливою метою, до якої вона прагнула. Це підтверджували соціологічні дослідження, об'єктивні дані: високі конкурси у вузи, реальні можливості просування в життя, які забезпечувала, як правило, вища освіта, соціальні престиж освіти і науки в очах суспільства. Все ця чинники формували соціальну установку на навчання, як засіб подальшого просування в життя, затвердження особового статусу, отримання цікавої роботи. Причому остання довго тримала першість в шкалі цінностей багатьох людей. Сьогодні можна констатувати, що життєві позиції, ідеали, стремління суспільства в цілому, і молоді сильно змінилися. Найсильніше ці зміни торкнулися молоді: її орієнтації міняються в межах року, навіть пів роки. [25 с. 193 ]

     З початку 2000-х рр. у вітчизняних ЗМІ все частіше почали апелювати до поняття людського капіталу, освіти, що спочатку формується в рамках системи. Сфера освіти отримує визнання, як пріоритетної в контексті загальносвітового руху до так званої економіки знань, або навіть суспільству знань. При цьому саме поняття знання, що було ще до недавнього часу цілком визначеним сьогодні розмивається, диверсифікується, стаючи універсальною категорією з безліччю значень, використовуваних в різноманітних контекстах.

     У всі часи освіта була значущою цінністю. Проте в деякі періоди ця цінність ставала особливо пріоритетною. При цьому те, що в самому характері освіти вважалося найбільш істотним, зазнавало серйозних зміни. Більш того, навіть формульована в однакових поняттях вимога до якості освіти могло мати різноманітні цілі.

     О. Нікіфоров вважає, що цінність освіти необхідно розглядати з трьох  позицій: як цінність державну; цінність суспільну; цінність особистісну. Перші  дві цінності освіти відображають колективну, групову значущість цього культурного феномену, і в радянський період саме вони виступали в багатьох педагогічних концепціях на перший план. Останнім часом пріоритет віддається особистісній цінності освіти, індивідуально мотивованому, упередженому ставленню людини до її рівня та якості [23].

     Напевне існує тісний зв'язок між визнанням  особистісно-орієнтованої цінності освіти і тенденцій до розуміння освіти як неперервного процесу, що протікає протягом всього життя людини. Освіта здатна не лише підтримувати на належному  рівні цінності суспільства, цінності соціуму, а й збагачувати, примножувати та розвивати їх.

     Сучасна освіта прагне до реалізації гуманістично спрямованого навчання, яке формує систему життєвих цінностей - здоров'я, пізнання, впевненості у собі, ціннісного ставлення до людей, світу, що позитивно діє на інтенсивність та стійкість мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, а через засвоєння основних цінностей створюється основа для формування мотивів професійної спрямованості майбутніх спеціалістів. [12 с. 243]

     Освіченість не є засобом формування людини загалом, вона створює людину в конкретному суспільстві, відповідної до потреб даного суспільства, таку, яка усвідомлює цілі його розвитку та слугує їх реалізації. Таким чином цінність освіти полягає в тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе [21 с.189].

     Отже, в умовах ринкової економіки ціннісні орієнтації в системі вищої освіти більшою мірою орієнтовані на економічну ефективність освітніх послуг, чим пояснюється велика кількість комерційних навчальних закладів та ріст платних послуг. Проте ціннісно-орієнтоване навчання покликане задовольняти потребу суспільства в людях ініціативних, творчих, здатних самостійно мислити, не залишаючи поза увагою роль людини у створенні не лише матеріальних, але й духовних цінностей, не забуваючи про формування гармонійної, а не лише конкурентоспроможної особистості. Система освіти є ключовим моментом в соціалізації людини і ціннісні орієнтації майбутніх поколінь багато в чому залежать від неї.

     В сучасному суспільстві освіта набуває  все більшої цінності, зростає  значення освіти протягом всього життя, освіта набуває якісно нового значення. В сучасному інформаційному суспільстві коли на перший план виходь вміння швидко орієнтуватися в інформації, схоплювати все за лічені секунди, освіта стає певним фундаментом для розвитку особистості у змінному світі. 

2. Освіта, як особиста та суспільна цінність

     Американський конгресмен, фахівець і політик в  області освіти Дж. Брадемас так  відзначає сучасну роль і значення освіти: "По-перше, освіта необхідна  для щастя, бо як говорили греки, "за допомогою навчання у людини розвиваються життєві сили і розширюється його кругозір". По-друге, освіта є як би "сходами" для соціального і економічного успіху. Але крім високої здатності освіти до оформлення індивідуальних умінь і цінностей, до підвищення мобільності індивіда в суспільстві, освіта стала основою наших надій на зміцнення нації в економічних і матеріальних відносинах, на якісному рівні інтелектуального і культурного життя." [9. с.25]

     Нікому  сьогодні не треба доводити, що ХХI століття - століття науково-технічного прогресу, космічних досліджень і найбільших історичних змін - без сумніву, є і століттям освіти. Адже без успіхів останнього неможливі були б ніякі науково-технічні і соціальні досягнення. А вони з'являлися і, у свою чергу, робили найістотніший вплив на зміну, розвиток і цінність освіти.

     Говорячи  про цінність освіти, необхідно враховувати  три "шари" цінностей:  - цінність освіти, як державної цінності;

     - як цінність суспільна;

     - як цінність особиста;

     Перші дві цінності освіти відображають колективну, групову значущість цього культурного  феномена, і в радянський період вітчизняної освіти саме вони виступали в багатьох педагогічних концепціях на перший план. Останнім часом пріоритет віддається особистій цінності освіти, індивідуально мотивованого, упередженого відношення людини до рівня і якості своєї освіти. [2. с.125]

     Існує тісний зв'язок між визнанням особово-орієнтованою цінністю освіти і тенденцією до розуміння  освіти, як безперервного процесу, що протікає протягом всього життя людини. Освіта здатна не тільки підтримувати на належному рівні цінності суспільства, цінності соціуму, але і збагачувати, розвивати їх.

     В цьому відношенні дуже цікавий аналіз молоді у зв'язку з вибраною ними професією. Вся сукупність молоді досить явно розділяється на три групи.

     Першу складають особи, орієнтовані на освіту як на професію. У цій групі найбільше число молодих осіб, для яких інтерес до майбутньої роботи, бажання реалізувати себе в ній, є головне. Лише вони відзначили схильність продовжувати свою освіту. Решта всіх чинників для них менш значуща.

     Другу групу складають особи, орієнтовані на бізнес. Вона складає близько 26% від загального числа опитаних. Відношення до освіти у них зовсім інше: для них освіта виступає як інструмент для того, щоб надалі спробувати створити власну справу, зайнятися торгівлею і тому подібне Вони розуміють, що з часом і ця сфера зажадає освіти, але до своєї професії вони відносяться менш зацікавлено, ніж перша група. [22 с.88]

     Третю групу складають особи, яких, з одного боку, можна назвати такими, що не "визначилися", з другої – задавленими різними проблемами особистого, побутового плану. Всі їх параметри "розмиті" по відношенню до двох перших груп, в їх оцінках, позиціях немає ясності і спрямованості представників двох перших груп. У всіх вимірних на перший план у них виходять побутові, особисті, житлові, сімейні проблеми. Можна було б сказати, що це група тих, хто "пливе по течією" - вони не можуть вибрати свого шляху, для них освіта і професія не представляють того інтересу, як у перших груп. Можливо, самовизначення даної групи відбудеться пізніше, але можна припустити, що в цю групу потрапили люди, для яких процес самовизначення, вибору шляху, цілеспрямованості не характерний.

     Проте на ділі до реального перетворення освіти на головну цінність суспільства  поки говорити рано. Проголошення цієї тези носить поки швидше характер норми-ідеалу, чиє призначення полягає у впровадженні в суспільну свідомість думки про освіту як вищу цінність, організацію соціального ресурсу і зусиль доброї волі на досягнення цього ідеалу. Досить подивитися співвідношення суспільного продукту, що нині "проїдається", і що вкладається в освіту, особливо вищої освіти, яка частково є інституціолізованим засобом забезпечення суспільного виробництва кадрами, але частково є виробництвом того самого людського капіталу, параметри і характеристики якого виходять за рамки вузької прагматизациї відносин суспільства до індивіда. [29 с.40]

     У сучасному суспільстві виникає  соціальний конфлікт між ідеальним  типом освіченої людини об'єктивно  потрібним сучасному суспільству  в аспекті його перспективного і позитивного розвитку, і конкретним зразком, використовуваним індивідом, що вибудовує стратегію власного життя відповідно до конкретної соціальної ситуацією - явище не нове. Цей конфлікт відображає ціннісні координати різних рівнів: макрорівня, як рівня суспільства в цілому і макрорівня, як рівня особи.

     Цей конфлікт знаходить віддзеркалення і в поведінці людей у сфері  освіти, що проявляє ціннісні установки  населення в цілому.

     Цінність  освіти витікає з двох основних обставин.

     По-перше, з самого по собі задоволення від володіння ним, пов'язаного з тим, що знання відповідає на властивий всім людям імпульс допитливості.

     По-друге, освіта має істотну інструментальну цінність що допомагає в досягненні інших, більш значущих для людей, цінностей:

• Вона виступає, як механізм підвищення власного статусу - отримання кращої роботи, вищих заробітків, вищого рівня життя.
• Вона допомагає знайти владу, зокрема таку її різновид, як "експертну владу". [4]

     Володіння спеціалізованими знаннями, повнішою в порівнянні з тією, що у інших людей, інформацією, кращою орієнтацією в справах, що мають істотне значення для всієї соціальної групи, виділяє людину в групу лідерів. Це дозволяє носіям влади робити вплив на інших, маніпулювати підлеглими проводити ефективну політику. Невипадково багато міністрів в сучасних урядах країн світу мають професорські звання. Освіта, особливо в тих випадках, коли ми розуміємо її широко, не тільки як формальне, "книжне" навчання, але і як тренування практичних навиків і здібностей, ключову умову отримання престижу і слави.

     Проте співвідношення між цими двома аспектами  цінності освіти - онтологічною і інструментальною - може бути різним. Освіта у сучасному  суспільстві не є термінальною або  цільовою життєвою цінністю для переважної більшості сучасних студентів, вона не самоцінна, як ідеал саморозвитку особи. Переважає відношення до освіти, як до інструментальної цінності, суспільно значущому способу досягнення інших важливих соціальних і індивідуальних цілей. Отже, домінують не інтелектуальні і соціально-професійні, а соціально матеріальні і соціально-економічні мотиви і установки. [1 с.39]

     Отже, цінність освіти у сучасному суспільстві  змінюється і це не дивно, адже із зміною суспільства, змінюються і вимоги до освіти, що не змінно впливає на останню. Можна сказати, що на сучасному етапі розвитку суспільства освіта стає для більшості молоді інструментом, а не самостійною ціллю, хоча не можна відкидати, що все таки відбуваються позитивні зрушення у цьому напрямку, освіті, як цінності приділяється все більше уваги, не лише з боку людей але і з боку суспільства в цілому. 

3. Освіта  в ієрархії цінностей сучасної молоді

     Незважаючи  на те, що від початку перетворень  у суспільно-політичному і економічному житті України пройшло уже  чимало часу, цей процес продовжує характеризуватися посиленням деструктивних тенденцій у свідомості людей, їх поведінці, дисбалансом ціннісних орієнтацій, суперечностями прогресивних і консервативних елементів у психології різних соціальних груп. Конфлікти між суспільними і особистісними ціннісними орієнтаціями, як засвідчують реалії сьогодення, не згладжуються, а, часто навпаки, ще більше загострюються. [6]

     В процесі соціального становлення  і розвитку молодь потребує надійних життєвих орієнтирів. Без міцної опори  на суспільні і групові цінності, що існують в колективних представленнях людей, їй важко знайти особовий сенс свого існування, визначити цілі на найближчу і віддалену перспективи, вибрати адекватні дії для їх здійснення. Завдяки функції нормативно-регуляції етичних, політичних, релігійних і інших цінностей, мотиваційна сфера свідомості набуває виборчого і цілеспрямованого характеру [15]. Респондентам був запропонований набір цінностей із завданням привласнити кожній з них ранг (номер) по ступеню важливості для ціннісної орієнтації. Обмовимося, що судити про динаміку рухи ціннісних орієнтації в повному розумінні цього слова не правомірно (короткий часовий інтервал), але на основі порівняння даних в якійсь мірі можна говорити про їх вектор і деякі тенденції.

     Характеристика  ціннісних орієнтацій молоді є одним  з найважливіших підстав для визначення актуальних напрямків діяльності в роботі з нею. Проведене мною соціологічне дослідження, що стосується системи цінностей молоді і, зокрема місця утворення в ньому, дозволяє судити про те, що чекає її в майбутньому, якою вона представляться самій собі і що для її представників є найбільш значимим на даний момент. [14 с.13]

     У дослідженні проведеному А.О. Жабіною, яке стосувалося системи цінностей  молоді та місця освіти в ній. В  одному з питань студентам були запропоновані 11 умов, що відображають різні сторони життя, і п'ятибальна шкала оцінки значимості. Із суми відповідей за критеріями "мабуть, важливо" і "дуже важливо" отримуємо рейтинг значимості різних умов життя, на думку опитаних студентів:

     1. Бути здоровим, працездатним людиною  95%

     2. Мати кохану, цікаву роботу 90%

     3. Підтримувати добрі стосунки  з оточуючими людьми 89%

     4. Мати можливість реалізувати  себе 88%

     5. Жити для своєї сім'ї, дітей  86%

     6. Любити і бути коханим 85%

     7. Бути високоосвіченою, культурною  людиною 84%

     8. Жити, ні в чому собі не відмовляючи 59%

     9. Бути незалежним від суспільства  56%

     10. Домогтися суспільного визнання 52%

     11. Жити спокійно, без ризику і  напруги 48%[6]

     Отже, ми можемо побачити, що освіта знаходиться  на 7 місці (з 11 можливих). У принципі, немає нічого дивного в тому, що воно витіснене такими цінностями, як "здоров'я", "сім'я" і "кохання" - це те, що завжди хвилювало і продовжує хвилювати людей в перву чергу. Проте, радує те, що "освіта" хай на одну позицію, але все-таки вище матеріальних цінностей ( "Жити, ні в чому собі не відмовляючи").

     Але це була думка респондентів в контексті  інших цінностей. А що якщо подивитися на освіту не на тлі сім'ї, кохання  чи здоров'я, а на саму по собі, як "перепустку" до якогось майбутнього? Для чого ж потрібно студентам вища освіта? Відповідь на це питання вони давали через ступінь своєї згоди з наведеними твердженнями щодо ролі освіти. Чотири висловлювання мають негативне забарвлення, чотири - позитивну. Для прикладу розглянемо по два вислови. "Освіта у наш час нічого не дає". З цією думкою погодилися 13% опитаних, проти висловилися 83%, 4% не змогли відповісти.  Ідею про те, що "Головне - диплом, а не знання", підтримали 9% респондентів, 86% не погодилися, 5% не змогли відповісти. "Освіта - фундамент кар'єри". Так думають 84% опитаних, 4% готові з цим посперечатися, 12% не змогли відповісти. І, нарешті, вислів "Без гідної освіти дуже важко домогтися успіхів у житті" здобуло підтримку 74% респондентів, 22% не згодні, 4% не змогли відповісти. [24 с.12]

     При аналізі результатів ступеня згоди з наведеними твердженнями можна помітити, що студенти достатньо високо оцінюють роль освіти. Природно, не всі "противники" освіти, як свого роду основи майбутньої роботи і кар'єри. Тим не менше, і ці люди здобувають вищу освіту, не виключено, однак, що із-за престижу або ради диплому. Ставлення до освіти і, зокрема його місце в системі цінностей сучасної студентської молоді, проявляється не тільки через бажання / небажання вчитися в університеті, але й через цілі вступу до вузу. Це ще і якості, властиві людині. [25 с.193]

     Все частіше головну роль в житті  молоді посідають проблеми мікрорівня. Тобто, у молодих громадян формується якісно нове сприйняття навколишнього  світу крізь призму насамперед особистих  інтересів. Їх турбує власне здоров’я, кар’єра, матеріальні блага, освіта, сім’я. Що стосується релігійних конфліктів в Україні, загальнонаціональних проблем, загрози війни, корисних вчинків для народу або майбутнього країни, за даними Українського інституту соціальних досліджень, відсоток зацікавлених цими питаннями ледве досягав відмітки 16 з числа всіх опитаних в 2011р. Звичайно, це в деякій мірі правильно, тому що в капіталістичних країнах світу, з яких незалежна Україна з недавніх часів бере приклад, існує "екзистенціальний" підхід до життя. Тобто, кожен виживає як може і не покладає надії ні на кого, окрім себе. Це йде всупереч ідеї "патерналізму", яка притаманна ідеології , виплеканій радянськими часами. Люди не привчилися відстоювати власні інтереси, тому що все їх життя було спрямовано на досягнення спільної мети, вони покладались не скільки на себе, скільки на уряд, на бюрократичну систему, і це, нарешті, висушило в них жагу до самоудосконалення, прояву ініціативи і особисту зацікавленість. Дякувати Богу, цього не відіб’єш у молоді, тому що людина лише з часом під впливом певних факторів загальмовує прагнення до прояву своєї особистості. Тільки притаманний молоді максималізм, не обмежений безглуздими заборонами і "ідеологічними шаблонами", спроможній каталізувати значні зміни у розвитку суспільства. [12 с.251]

     Отже, можна сказати, що освіта для української  молоді втрачає свою цінність, все  частіше можна спостерігати таку карту, що молодь поступає у вищі навчальні заклади не для здобуття знань, а лише щоб отримати диплом. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВОК

     Освіта, як специфічний соціальний інститут покликана виконувати роль інновативного важеля, що має "рухати" суспільство вперед. Причому основним інструментом, за допомогою якого виконується ця функція освітньої сфери, є не просто передана в ході навчання інформація, а цінності. Цінності – це ядро структури особистості, що визначає її спрямованість, вищий рівень регуляції поведінки особи. Основною функцією цінностей і ціннісних орієнтацій є регулятивна функція – регулювання поведінки особи в тих чи інших соціальних умовах. Система цінностей не є пасивним наслідком впливу соціокультурного середовища, економічних і політичних чинників. Вона крім того, ще є й однією із форм самоусвідомлення, самовираження внутрішніх інтелектуальних, моральних, естетичних та інших сил і уявлень особистості, які перебувають у тісному взаємозв’язку із її потребами, інтересами, мотивами поведінки, обумовлюючи їх і одночасно перебуваючи залежно від них, від характеру і об’ємності інформації про культурні цінності, їх сутність, функції і властивості.

     Суттєвою  рисою сучасної дійсності є постійні зміни, перетворення нашого сьогодення. Перетворення ці, по-перше, стосуються широкого впровадження в наше життя  новітніх технологій, що ставить перед  людством все нові завдання і проблеми. На тлі цих змін відбувається і переоцінка ціннісної системи, одні цінності змінюються на інші, щось відходить на задній план, а щось навпаки набуває нового значення. Такі зміни чудово проглядаються у сучасній освіті. Якщо колись, ще за Радянських часів освіта була термінальною цінністю, так би мовити самостійною, то у незалежній Україні вона стає все частіше інструментальною цінністю суспільства. З одно боку це і не дивно,адже із зміною суспільства відбувається і зміна цінностей, але з іншого боку такий стан речей говорить проте, що система освіти в Україні є не належному рівні, що спричиняє зниження цінності освіти в очах молодого покоління громадян.

     Сьогодні, як в Україні, так і в інших  країнах світу, спостерігається  девальвація багатьох моральних  цінностей. Споживацький спосіб життя суспільства, наявність соціальних контрастів, занепад моралі призводять до росту злочинності, морального нігілізму та глибокого песимізму особливо серед молоді. Девальвації цінностей сприяє соціальна диференціація суспільства, яка здійснюється в освіті, в навчанні, в культурі та інших сферах життєдіяльності людини.

     Сьогоднішня молодь демонструє повну індиферентність  до питань етики, вона зацікавлена у  засвоєнні навчальних програм, впевнена в тому, що від цього залежатиме її соціальний статус, розмір заробітної платні, місце в службовій ієрархії. Для моральних роздумів і суджень не залишається ані місця, ані часу

     В умовах ринкової економіки ціннісні орієнтації в системі вищої освіти більшою мірою орієнтовані на економічну ефективність освітніх послуг, чим пояснюється велика кількість комерційних навчальних закладів та ріст платних послуг. Проте ціннісно-орієнтоване навчання покликане задовольняти потребу суспільства в людях ініціативних, творчих, здатних самостійно мислити, не залишаючи поза увагою роль людини у створенні не лише матеріальних, але й духовних цінностей, не забуваючи про формування гармонійної, а не лише конкурентоспроможної особистості. Система освіти є ключовим моментом в соціалізації людини і ціннісні орієнтації майбутніх поколінь багато в чому залежать від неї.

     В сучасних умовах освіта не сприймається молоддю самоцінність, вона стає інструментом для досягнення мети, можна багато говорити проте, що цінність освіти підвищується, можливо кількісні показники  це підтвердять адже з кожним роком все більше студентів поступає у вищі учбові заклади, але це зовсім не означає, що вони вважають освіту цінністю,набагато частіше все відбувається навпаки, освіту зараз здобувають не заради освіти, а щоб потім мати хорошу роботу і високу зарплату. 

     Список  використаної літератури 

1. Багдасарьян Н.Г. Ценность образования в модернизирующемся обществе / Багдасарьян Н.Г. // Педагогика. - 2008. - № 5.- С. 34-40.
2. Багдасарьян Н.Г., Кансузян Л.В., Немцов А.А. Инновации в ценностных ориентациях студентов / Багдасарьян Н.Г., Кансузян Л.В., Немцов А.А. // Социологические исследования. - 1995. - № 4.- С. 125-129.
3. Баева Л.В. Генеалогия ценности // Баева Л.В. / Полигнозис.- 2004. - № 2, - С. 55- 62.
4. Баева Л.В Ценности молодежи "эпохи перемен": взгляд из России [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.aspu.ru/images/File /ilil/Bayeva_tzennosti_Rossiya.pdf
5. Гребеньков Г.В., Гребенькова И.Г. Аксиология в стуктуре философского знания: предмет, проблематика, содержание /Гребеньков Г.В., Гребенькова И.Г.// Ноосфера і цивілізація - Д. - 2006.- № 4(7) - С. 67-75.
6. Жабина А.О. Образование в системе ценностей молодежи / Жабина А.О.// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tstu.ru/education/ elib/pdf/st/2008/zabina.pdf
7. Звездин В.Я. Социология культуры – П.- 2003.- С.186
8. Зубенко А.С. Ціннісні орієнтації особистості і становлення особистої ідентичності/ Зубенко А.С.// Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. Збірник наукових праць. - 2008 - №2 - С. 71-78.
9. Инглхарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества / Инглхарт Р. //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: /http://www.sociology.mephi.ru/docs/polit/html/ingl.htm
10. Иноземцев В.Л. "Вечные ценности" в меняющемся мире/ Иноземцев В.Л. // Свободная мысль. - 2001. - XXI, № 8,. - С. 41-61.
11. Калюжная Т.Г. Изменения в системе ценностей и ценностных ориентациях общества и студенческой молодежи/ Калюжная Т.Г. // Гілея. Збірник наукових праць.- 2009. - №21 – С. 290-297.
12. Квятковский Д.О. Гуманистические ценности и идеалы в системе ценносных ориентаций украинской молодежи / Квятковский Д.О. // Наука. Релыгія. Суспільство. - 2009. - №2 – С. 242-249.
13. Коберник Л.О. Роль та місце ціннісних орієнтацій у формуванні особистості. . Наука і освіта // Науково-практичний журнал південного наукового центру АПН України -2008. № 4-5. - С. 28-33.
14. Кобильнік Л.М. Фалько Н.М. Визначення життєвих планів та цінностей студентської молоді. / Кобильнік Л.М., Фалько Н.М. //Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія „Педагогіка", - М.: - 2006. - №5. - С. 11-14.
15. Кривко Т.А., Поліщук О.М. Цінності в освіті та цінність освіти/ Кривко Т.А., Поліщук О.М. //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/krivko-ta-kpsihn-polischuk-om-tsinnosti-v-osviti-ta-tsinnist-osviti/
16. Крошка О.І. Сучасна психологічна наука про життєво-ціннісні орієнтації молоді/ Крошка О.І. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http:intkonf.org/kroshka-oi-suchasna-psihologichna-nauka-pro-zhittevo-tsinnisni-orientatsiyi-molodi
17. Леонтьев Д.А. Методика изучения ценностных ориентации. - М.: "СМЫСЛ", 1992. –С. 17-23.
18. Лисовський В.Т. Динамика социальных изменений / Лисовський В.Т. // Социологические исследования. - 1998. - № 5. - С. 98-104.
19. Матецкая А.В. Социология культуры – Р. - 2006. – С. 260.
20. Митрофанова А. Три системы ценностей в современном мире / Митрофанова А. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: / http://gumilevica.tripod.com/Matter/Article17.htm
21. Молодиченко В.В. Освіта, як цінність: зміна пріоритетів в епоху глобалізації/ Молодиченко В.В. // Гілея. Збірник наукових праць.- 2009. - №25 – С. 185-191.
22. Морозова Л. П.Аспекти формування ціннісного світу сучасної молоді/ Морозова Л.//Наукові записки. Гуманітарні науки / Національний університет "Києво-Могилянська академія". К. – 2003. Том 22, ч. 1, С. 86-91.
23. Никифоров О. Представления о ценности образования/ Никифоров О. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: / http://www.relgaru/%20Environ/ WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=868&level1=main& level2= articles
24. Панина Н. Молодёжь Украины: структура ценностей, социальное самочувствие и морально-психологическое состояние в условиях тотальной аномии / Н. Панина // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2001. – № 1. – С. 5-26.
25. Підбуцька Н. Цінності сучасної молоді та їхній вплив на успішність навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі / Н.Підбуцька // Вісник Львівського університету: Педагогічна. - 2009. - № 25. - С. 191-196.