Місце Франції на світових ринках товарів і послуг

 

 

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет 
Кафедра міжнародних економічних відносин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальна робота 

з дисципліни:

«Світовий ринок»

на тему

«Місце Франції на світових ринках товарів і послуг»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала :

студентки 2 курсу 2 групи

факультету торгівлі та маркетингу

Лукаш Ольги Вячеславівни

 

 

 

 

ВСТУП

Франція займає вагоме місце як на європейському континенті, так і на міжнародній шахівниці. Дану роль країни забезпечує геополітичне значення держави, її історична позиція, активна європейська та світова політика, статус ядерної країни. Не останню роль відіграє екомічна міць держави та її можливості займати важливу позицію на світовому ринку.

Франція – високорозвинута індустріально-аграрна країна, що займає одне з провідних місць в світі за об’ємом промислового виробництва. Ведеться видобуток кам’яного вугілля, нафти, залізняку, природного газу. Понад 2/3  виробництва електроенергії проводиться на АЕС. Серед провідних галузей виділяються чорна і кольорова металургія, машинобудування (автобудування, суднобудування, тракторо- і авіабудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість), хімічна, нафтопереробна і нафтохімічна промисловість.

Експортне значення мають виробництво текстилю, одягу, галантереї. Розвинуті харчова промисловість та виноробство. 
Головна галузь сільського господарства – тваринництво. Розвинуте птахівництво. Значні площі займають посіви зернових, цукрового буряка. Виноградарство, овочівництво, плодівництво і квітникарство. Морське рибальство і розведення устриць.

Кордони Франції нагадують правильний п'ятикутник із сторонами приблизно по 600 км кожна. Більше половини периметра складають морські межі, омивані Північним морем, протокою Ла-Манш, Атлантичним океаном і Середземним морем.

Завдання індивідуальної роботи:

  • загальна характеристика Франції на світовому ринку паливно-енергетичних товарів;
  • загальна характеристика Франції на світовому ринку руд і металів;
  • загальна характеристика Франції на світовому ринку хімічних товарів;
  • загальна характеристика Франції на світовому ринку лісових товарів;
  • загальна характеристика Франції на світовому ринку машин та обладнання;
  • загальна характеристика Франції на світовому ринку товарів легкої промисловості;
  • загальна характеристика Франції на світовому ринку продовольчих товарів;

 

  1. Світовий ринок паливно-енергетичних товарів

Протягом минулого століття Франція змінила три типи паливно-

енергетичного балансу.

До початку 1950-х рр. для країни був характерний вугільний баланс: частка вугілля в сукупному споживанні первинної енергії досягала 80%. Після Другої світової війни у зв'язку з зростанням попиту на енергію в умовах прискорення економічного розвитку і скороченням видобутку вугілля відзначалося зростання використання нафти і нафтопродуктів. В результаті, на початку 1970-х рр. на частку нафти припадало близько 70% споживання первинної енергії в країні.

Після енергетичних криз 1970-х рр. відзначалося зростання частки електроенергії та газу у споживанні первинної енергії, при цьому значення нафти істотно скоротилася. В останні роки спостерігається збільшення ролі відновлюваних. (табл. 1)

Таблиця 1

Динаміка структури споживання первинної енергії у Франції

у 2011-2016 рр.., %

 

 

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Електроенергія*

41.7

42.8

43.7

43.8

44.1

45.4

Нафта

34.6

32.4

30.7

30.5

30.0

30.1

Газ

14.7

14.8

15.2

14.8

15.5

14.0

Відновлююча

термічна

енергія**

 

4.3

 

5.6

 

6.0

 

6.7

 

6.9

 

7.0

Вугілля

4.7

4.4

4.4

4.2

4.5

3.4

Всього

100

100

100

100

100

100


*Атомна, теплова, гідравлічна, вітряна і  фотогальванічна електроенергія.

* Деревина, сонячна термічна енергія, біогаз, біопаливо, теплові насоси, відходи та ін.

Джерело: складено на основі даних INSEE

    1. Вугільна промисловість

Галузь з видобутку вугілля сформувалася під

Франції у XVIII ст. Вуглевидобуток досягла піку свого розвитку в середині

XX в, потім у  зв'язку з переорієнтацією на  нафту і газ, будівництвом атомних

електростанцій, зростанням собівартості видобутку виробництво вугілля

скорочувалася. З2004 р. видобуток вугілля у Франції не ведеться (останньої

була закрита шахта в Лотарингії).

Основними постачальниками вугілля у Франції є Австралія (20,6%),

ПАР (19,4%), Росія (19,2%), США (15,7%) і Колумбія (12,6%); на ці п'ять

країн припадає майже 90% імпорту вугілля. Країни ЄС забезпечують близько

7,9% сукупного  імпорту.

 

 В основному  ввозиться кам'яне вугілля (більш 90% поставок

твердого мінерального палива), близько 60% якого використовується для

вироблення електроенергії, а інша частина – для виробництва чавуну.

Основними споживачами вугілля у Франції є теплоелектроенергетика

і металургія (близько 82% сукупного споживання(табл. 2)

Таблиця 2

Структура імпорту вугілля у Франції

 

Країна

Частка імпорту, %

Австралія

20.6

ПАР

19.4

Росія

19.2

США

15.7

Колумбія

12.6


 

    1. Нафтова промисловість

На початок 2015 р. розвідані промислові запаси нафти становили 10,7 млн т (вони практично повністю зосереджені в паризькому і аквитанском басейнах). Це відповідає чотирнадцяти років видобутку при збереженні існуючих її темпів (табл. 3) і двох місяців національного споживання.

Таблиця 3

Видобуток нафти у Франції в 2011-2016 рр.., тис. т

 

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Аквітанський басейн

1157

663

460

348

315

921

Паризький басейн

1854

747

588

541

473

471

Ельзас

12

8

7

7

5

5

Всього

3023

1417

1055

896

793

766


Близько 98,5% внутрішніх потреб країни в нафті забезпечується за рахунок імпортних поставок . У 2015 р. основними постачальниками сирої нафти до Франції стали Саудівська Аравія (20,7%), Казахстан (близько 15%), Нігерія (11,4%), Росія (9,8%) і Норвегія (8%)

На території країни розташовано 7 нафтосховищ і 8 нафтопереробних заводів (5 заводів належать компанії Total, 2 заводу – компанії Esso і 1 завод – компанії Petroineos).

Рис. 1 Структура імпорту нафти у Франції

1.3 Природний газ 

Природний газ. Розвідані промислові запаси природного газу невеликі і становлять 6,7 млрд куб. м; вони зосереджені в основному в басейнах Лак (Аквітанія) і Нор-Па-де-Кале. Видобутком газу займаються компанії Total,Gazonor і Vermilion, при цьому власний газовидобуток забезпечує менше однієї десятої відсотка національного споживання , і практично весь споживаний газ імпортується (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Географічна структура імпорту природного газу

у Франції в 2011-2016 рр.., %

 

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Норвегія

28.6

30.5

30.3

45.3

47.8

45.4

Росія

17.8

27.0

13.0

24.2

26.6

33.6

Нідерланди

17.9

14.7

12.1

12.8

11.5

10.8

Алжир

33.7

33.4

24.4

11.2

11.8

12.3

Нігерія

1.5

1.7

2.0

2.5

2.5

3.1

Катар

1.4

1.9

2.1

2.1

2.7

3.2


Джерело: складено на основі даних Міністерства навколишнього середовища, енергетики та моря Франції

 

З таблиці видно, що близько 85% імпорту природного газу припадає всього на чотири країни: Норвегію, Росію, Нідерланди та Алжир.

В країні розташовано 37 тис. км газотранспортних мереж (32 тис. км експлуатуються компанією GRTgaz і 5 тис. км на південно-заході країни – компанією TIGF), 195 тис. км газорозподільних мереж, 15 газосховищ і чотири регазифікаційного терміналу сумарною потужністю близько 35 млрд куб. м в рік. Термінали Fos Tonkin (район Марселя, експлуатується з 1972 р.) і Montoir-deBretagne район Нанта, експлуатується з 1980 р.) знаходяться в повній власності (компанії Elengy (дочірньої компанії групи GDF Suez). Термінал Fos Cavaou (поблизу півострова Кавау на півдні країни, експлуатується з 2010 р.) знаходиться в власності компанії Fosmax LNG, спільного підприємства Elengy (78% капіталу) і Total (22%). Оператором терміналу Dunkirk LNG, побудованого в порту Дюнкерк у 2015 р. (зараз знаходиться в стадії тестування), є компанія Dunkerque LNG (входить у групу EDF).

 На території Франції  знаходиться 16 підземних сховищ  газу загальною потужністю близько 13 млрд куб. м. Оператором 14 з них  є компанія Storengy, 100% капіталу якої  належить групі GDF Suez, двох інших  – компанія TIGF.

    1. Електроенергія

Франція володіє потужною електроенергетикою.Значення теплоелектростанцій у виробництві електроенергії знижується (табл. 5). Станом на кінець червня 2015 р. сукупна потужність

французьких ТЕС становила 3 000 МВТ.

Таблиця 5

Виробництво і споживання різних видів електроенергії

у Франції в 2011-2016 рр.., %

 

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Виробництво електроенергії, ТВт

490

530

541

563

573

564

в т. ч. частка (в %) атомної

електроенергії

64.8

75.4

76.7

77.4

81.1

79.5

гідроелектроенергії, вітряної та

сонячної електроенергії

14.8

13.3

15.6

16.2

18.5

17.5

теплової електроенергії

9.8

8.4

7.5

6.4

5.9

5.8

Споживання електроенергії, ТВт

441

453

459

464

467

468


 

В даний час Франція займає 2-е місце в Європі після Німеччини по виробництву електроенергії і 2-е місце в світі після США за кількістю ядерних реакторів. В країні розташовано 58 атомних реакторів загальною потужністю 63,2 ГВт,які виробляють 77% електрики в країні. За цим показником Франція значно випереджає інші країни світу.

 

2.Світовий ринок руд і металів.

2.1 Чорна металургія 

У Франції добре розвинена чорна металургія. Республіка відноситься до найбільших виробників чорних металів, займаючи друге місце у Західноєвропейському економіко — географічному макрорегіоні і п'яте — у Європі після Росії, Німеччини, Італії і України.

Чорна металургія Франції займає дев'яте у світі за обсягом готової продукції. Нині ця галузь переживає глибоку духовно-психологічну кризу.

Для виробництва чорних металів використовується, головним чином, місцева сировина. Франція, видобуваючи близько 12 млн. т. залізної руди і виплавляючи понад 13 млн. т. чавуну і 20 млн. т. сталі, входить у десятку найбільших виробників чорних металів у світі.

Найбільше залізної руди видобувається у Лотарингії. Металургійні заводи повного циклу функціонують в Лотарингії, у містах Дюнкерк (північ Франції) і Фоссюр-Мері (район Марселя), у Савойї, у групі міст Центрального масиву.

Таблиця 6

Загальний обсяг виробництва сталі у 2011-2016 рр, тис. т.

Країна

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Китай

638 743

701 968

731 040

822 000

822 750

803 825

Японія

109 599

107 601

107 232

110 595

110 666

105 134

США

80 495

86 398

88 695

86 878

88174

78 845

Росія

66 942

68 852

70 209

69 088

71 461

70 898

Германія

42 830

42 284

42 661

42 645

42 943

42 676

Італія

19 845

25 750

27 735

24 093

23 714

22 018

Україна

33 432

35 332

32 975

32 771

27 170

22 968

Франція

15 414

15 780

15 609

15 665

16 143

14 984


Джерело: складено на основі даних World Steel Assocіatіon

 

2.2 Кольорова металургія

Франція має розвинену кольорову металургію, особливо алюмінієву, мідну і свинцево-цинкову.  Особливо розвинуті алюмінієва та свинцево-цинкова галузі: видобуток бокситу складає 1,3 млн. т, що дає змогу виплавляти понад 300 тис. т сирого алюмінію, свинцю виробляють також біля 300 тис.т, що виводить Францію на 5-е місце в світі. Найбільш розвинена галузь у департаментах Вар і Еро. Лідером французької кольорової металургії є державна компанія "Пешіне", на частку якої припадає 93,2% усього виробленого в країні алюмінію (загальний щорічний обсяг виробництва алюмінію компанією біля - 600 тис. т). та біля 75% експортних продажів галузі). З видобутку бокситів країна входить у двадцятку найбільших світових виробників, а за виплавкою алюмінію поступається в Європі лише Російської Федерації і Норвегії, входячи в десяток найбільших світових виробників. По виробництву свинцю і цинку країна займає відповідно сьоме і десяте місця у світі. У Франції видобувають також мідь, срібло, вольфрам, літій, горн. Франція є основним виробником золота у Західній Європі.

Алюмінієві руди

Франція займає 5 місце у світі за запасами алюмінієвих руд.Алюмінієві руди представлені бокситами, великі поклади яких утворюють родов. Середземноморської бокситоносної провінції. Родов. приурочені до карбонатних товщ крейди і юри. Основні родовища зосереджені в рудному районі Вар однойменного департаменту (Бріньоль, Тофоне, Сен-Жюльєн, Пегро), а також в департаментах Еро (Бедар'є, Вільверак, Ла-Рукет), Буш-дю-Рон (Ле-Бо), Ар'єж. Родов. карсто-лінзового типу, осадові.

Таблиця 7

Загальні запаси алюмінію в 2011-2016 рр.., тис. т.

 

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Китай

20 072

23 534

26 534

28 317

31 518

31 641

Канада 

4 969

4 851

4 918

4 528

4 469

4 027

Росія

3 044

3 048

2 720

2 489

2 554

2 706

Франція

3 077

2 655

2 666

2 596

2 795

2 829

Австралія

2 306

2 186

2 104

2 035

1 978

1971


Джерело: складено на основі даних Іnternatіonal Alumіnіum Іnstіtute

 

Уранові руди

У Франції розвідано близько 30 уранових родов. із ресурсами 23,76 тис.т урану, які зосереджені в зоні герцинських піднять. Більша чвстина (близько. 60 %) запасів і ресурсів укладена в гідротермальних родов. жильних і прожилково-вкраплених руд в районах Лімузен (бл. 50 % підтверджених запасів), Морван, Форе-Мадлен в Центр. Французькому масиві і в районі Вандеї в Арморіканському масиві.

 Таблиця 8

Загальне виробництво урану в 2011-2016 рр.., тис . т.

 

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Казахстан

22 645

22 574

21 317

23 127

22 345

21 765

Канада

8 678

8 999

9 332

9 134

7 876

7 656

Австралія

6 885

6 991

6 350

5 001

4 765

4 645

Росія

2 845

2 872

3 135

2 990

2 759

2 454

Україна

967

960

1 075

926

910

865

Бразилія

230

231

198

203

185

159

Німеччина

45

50

27

23

21

17

Франція

5

3

0

4

4

3


 

  1. Світовий ринок хімічних товарів

Хімічна промисловість працює на довізній та власній сировині. Нафтопереробні комбінати розміщені в портах; підприємства фармацевтичної та парфумерної промисловості — у Парижі. Виробництво пластмас і добрив зосереджене в Гаврі та Руані. Підприємства хімічної промисловості працюють майже в усіх регіонах Франції.

У хімічній промисловості діє значне кількість великих підприємств, що пов'язано з необхідністю значних капіталовкладень для досягнення конкурентоспроможності виробництва. Найбільшою в галузі є державна хімічна компанія "Рон - Пуленк", націоналізована 1981 року, стабільно входить у 20-ку найбільших промислових компаній країни. Серед парфумерно - косметичних фірм, яких на французькому ринку діє близько 300, абсолютним лідером є компанія "Л'Ореаль", що входить за розміром консолідованих продажів до числа 10 найбільших хімічних компаній країни.

Серед інших великих хімічних компаній - "Елф-Акутен", "Сен-Гобен-Понт-а-Мусон". Окрім вже згаданої парфумерно-косметичної продукції, хімічна промисловість Франції випускає мінеральні добрива, синтетичний каучук, шини, пластмаси, синтетичні волокна, засоби побутової хімії, медикаменти. Підприємства орієнтуються переважно на поклади хімічної сировини (Ельзас, Лотарингія), однак для електрохімічної галузі важливими є джерела виробництва дешевої електроенергії , а основна хімія тяжіє до центрів нафтопереробки. Великим вузлами та центрами хімічної промисловості Франції є Париж, Ліон, Страсбург, Монлюсон, Клермон-Ферран, Марсель та в цілому північний схід країни. Як експортер хімічної продукції Франція посідає 3-є місце в світі.

 

 

Рис. 2 Частка в обсязі виробництва хімічної промисловості

    1. Мінеральні добрива

Ринок мінеральних добрив Франції є більш диверсифі- кованим і на ньому представлена більша кількість «великих гравців». Маючи кращі умови для ведення бізнесу, ця країна активно залучає іноземних виробників на власний ринок. На початку 2012 року компа- нія Borealis, 64% акцій якої належить суверенному фонду емірату Абу Дабі, придбала завод азотних добрив Pec-Rhin та інтегрувала в свій фі- ліал Linzer Agro Trade. Прихід двох світових гігантів даної промислості може внести значні зміни в розвиток ринку мінеральних добрив Франції, значно загостривши конкуренцію.

Основними напрямками розвитку французького ринку мінеральних добрив є подальша технологізація процесів виробництва та самої продук- ції, збільшення частини «наукоємних» добрив.

В мінеральній промисловості Франція займає одне із провідних місць у світі за експортом, за такими видами мінеральних добрив, як аміак, карбамід, аміачна селітра, хлорид калію.

Таблиця 9

Основні експортери мінеральних добрив за 2014-2015рр, тис. т

 

Аміак

Карбамід

Аміачна селітра

Хлорид калію

США

892

630

272

1 0957

Франція

643

578

478

948

Бразилія

3 903

541

88

834

Китай

886

7335

204

218

Німеччина

1 029

704

341

1 876


Джерело: складено на основі даних Global Business of Chemistry Statistics

    1. Калійні сілі

 

 Франція. — великий продуцент калійних солей серед країн Заходу (разом з Канадою і ФРН). Осний район їх видобутку — деп. Верх. Рейн (Ельзаський бас.).

Таблиця 10

Загальні запаси калійних солей у 2014-2015 рр., млн. т .

 

 

Запаси в млн.. т. K2O

%

Росія

15 346

50,7

Канада

13 506

35,1

Білорусь

  1 220

3,7

Німеччина

965

3,0

Франція

726

1,7

Туркменістан

300

0,8

Таїланд

250

2,0

Інші

1363

2,7


 

    1. Азотні добрива
Місце Франції на світових ринках товарів і послуг