Міжнародні економічні відносини між Україною і Польщею

Самостійна  работа:

«Міжнародні економічні відносини  між Україною і  Польщею» 
 

Київ 2011 
План

Вступ

1. Українсько-польське регіональне співробітництво.

2. Економічне  партнерство Польщі та України.

3. Інші сфери українсько-польських відносин.

Висновок 
Вступ 

   Всебічні  зв'язки між народами України і  Польщі мають давні історичні  традиції. Вони особливо посилились у  сфері політичного, економічного, духовного  життя після здобуття незалежності Україною. Прагнення Польщі з початку  90-х років до входження в євроатлантичні, європейські структури теж сприяли українсько-польському зближенню на міжнародній арені. Існувала також необхідність подолання на цьому шляху деяких усталених упереджень і стереотипів минулого у відносинах між Україною і Польщею.

   Всі вищезгадувані  фактори підкреслюють важливість розгляду розвитку українсько-польських відносин у 2010 – 2011 році.

   Метою дослідження є:

• аналіз відносин між Україною і Польщею,
• вивчення еволюції концепцій зовнішньої політики; воєнно-політичних відносин; впливу великих держав на розвиток регіону Центральної та Східної Європи.

1.Українсько-польське  регіональне співробітництво

   2 грудня 1991 р. Республіка Польща першою  у світі офіційно визнала державну  незалежність України, а вже  4 січня 1992 р. між двома державами були встановлені дипломатичні відносини. 18 травня 1992 р. підписано міждержавний українсько-польський Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво.

   Слід  відзначити динамічний, поступальний характер розвитку українсько-польського співробітництва, що обумовлюється збігом національних інтересів країн-сусідів у багатьох сферах, їхніми глибинними історичними та культурними зв’язками.

   Процес  розвитку відносин незалежної України  з Польщею можна умовно поділити на три періоди:

1) 1992-93 рр. – встановлення  контактів, “відкриття” України  для широкого загалу польської  політичної еліти, підписання  перших двосторонніх документів, обопільне вивчення потенційних  можливостей для співробітництва;

2) 1993-99 рр. – розвиток  договірно-правової бази, виведення двосторонніх відносин на рівень стратегічного партнерства;

3) 1999– с.д.  – зі вступом Польщі до НАТО  та набуттям членства в Європейському  Союзі остаточно формується роль  Варшави як одного з найважливіших  партнерів України на міжнародній арені, активного та послідовного партнера України у питаннях європейського вибору нашої держави.

      Варшава стала першою у світі столицею, яка визнала незалежність України. Це була не просто заява, а відважний  політичний крок. Адже Польща була "між  молотом і ковадлом". З одного боку мала захоплений Горбачовим Захід, який не вітав формування нових держав. З другого боку була Росія, війська якої перебували на території Польщі. Польща ще раз підтвердила свою позицію після прийняття українським парламентом Акту проголошення незалежності України. Поляки були переконані, що незалежна Україна є запорукою незалежної Польщі і головним стратегічним партнером.

   Саме  цей підхід визначав подальший розвиток українсько-польських відносин. Невдовзі між двома країнами було підписано Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво – важливий документ для розвитку двосторонніх відносин і врегулювання питання кордону. Переговорний процес тривав неповні чотири місяці.

   Особливістю українсько-польських відносин став Консультаційний Комітет Президентів України і Республіки Польща. З ініціативою його утворення вийшов Лех Валенса. У 1993 році відбулося перше засідання Комітету. Ця безпрецедентна форма співробітництва сприяла вирішенню багатьох питань. Однак не всі пропозиції, які висували політики, відповідали інтересам двох країн. Як приклад, українська сторона запропонувала створити зону безпеки у Центрально-східній Європі на базі ядерної зброї, яка була на території України. У Варшаві цю пропозицію, звану "планом Кравчука", відкинули, тому що її реалізація завадила би вступу Польщі до НАТО і ЄС.

   Оскільки  у політичному й економічному плані двосторонні відносини  були зразковими, проблеми виникали з  відмінної оцінки болючого минулого. Ймовірно, саме тому цей напрямок був пріоритетним у політиці наступних Президентів Леоніда Кучми і Александра Квасневського. Саме тоді двосторонні відносини були підняті до рівня стратегічного партнерства: підписано "Спільну заяву президентів Польської Республіки та України про порозуміння та примирення", на території обох країн вшановано місця, важливі для історії двох народів, у Львові відкрито кладовище "Львівських орлят", у трудовій колонії для українців в Явожні, що є символом горезвісної акції "Вісла", Кучма та Квасневський узяли участь у церемонії відкриття пам'ятника жертвам концтабору, президенти зустрілися з нагоди 60-ї річниці Волинської трагедії в Павлівці, де вшанували пам’ять загиблих поляків і українців внаслідок братовбивчих зіткнень, відбулася зустріч і у Харкові, де започатковано роботу над українсько-польським кладовищем жертв тоталітаризму.

   Польща  стала для України "вікном у  Європу" і неодноразово доводила, що є справжнім партнером Києва.

   Примирення  та добросусідські відносини були важливими  темами наступних президентів Віктора Ющенка та Леха Качинського. Цей процес несподівано перервав під кінець свого президентства Віктор Ющенко, надавши Степану Бандері звання Героя України. Перед теперішніми главами обох держав стоїть завдання повернутися на цей шлях.

   Протягом  останніх двадцяти років у Польщі сформувалася традиція – відносини з Україною стали домінантною президента, попри те, що згідно з конституцією, зовнішньою політикою країни займається уряд. Цей "неконституційний" виняток свідчить про привілейованість українсько-польських відносин з точки зору Варшави, а широка підтримка на міжнародній арені доводить, що Польща є надійним партнером України. Настав час, щоб Київ став таким самим надійним партнером Варшави, вважають у Польщі. 

2.Економічне  партнерство Польщі  та України

Економічні відносини  України та Польщі можна розглядати в різних аспектах:

• по-перше, як важливий шанс для України на інтенсифікацію економічних зв'язків з майбутнім членом ЄС через зміцнення діяльності правових факторів у диверсифікованості зовнішньоекономічних форм зв'язків;
• по-друге, як можливість набуття досвіду регіонального співробітництва Польщі на західних кордонах (польсько-чеський і польсько-німецький);
• по-третє, як засіб вирівнювання суспільно-господарських диспропорцій.

   Україна і Польща - дві великі держави Центрально-Східної Європи. Їх об'єднує не лише спільна історія багатьох періодів, а й споріднені мови та схожі культурні традиції. Все це сприяє налагодженню тісних контактів. Економічний розвиток обох країн, природні багатства та сформована структура економіки відкривають широкі перспективи для кооперації та торгівлі. До цього треба додати фактор, що набуває дедалі більшого значення у глобальній економіці, - транзитне розташування наших держав на важливих шляхах континентального проходження товарів

   Україна в першій половині поточного року вперше за останні десять років експортувала до Польщі товарів на більшу суму, ніж  імпортувала, домігшись позитивного  сальдо у близько 2 млн. доларів.

   За  попередніми даними Міністерства економіки  Республіки Польща, за результатами 7 місяців 2011 р. обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща склали 2 929,3 млн. євро (4 188,9 млн. дол. США).

   Обсяги  українського експорту до РП склали 1 143,1 млн. євро (1 634,6 млн. дол. США) та збільшились  на 71,4% у порівнянні до аналогічного періоду минулого року. Обсяги польського імпорту в Україну склали 1 786,2 млн. євро (2 554,3 млн. дол. США) та збільшились на 14,8% по відношенню до аналогічного періоду минулого року.  

    Від’ємне  для України сальдо торговельного балансу склало 643,1 млн. євро (919,7 млн. дол. США).

   За  даними Міністерства економіки Республіки Польща, у 2010 р. обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою  Польща склали 4369,2 євро (5 767,3 млн.дол.США). Обсяги українського експорту до РП склали 1 384,5 млн. євро (1 827,5 млн.дол.США) та збільшились на 69,4% у порівнянні до аналогічного періоду минулого року. Обсяги польського імпорту в Україну склали 2 984,7 млн. євро (3 939,8 млн.дол.США) та збільшились на 21,2% по відношенню до аналогічного періоду минулого року. Від’ємне для України сальдо торговельного балансу склало 2 112,3 млн. євро (2 112,2 млн. дол. США).

Товарна структура експорту з України до Республіки Польща за 7 місяців 2011 р.

Товарна структура імпорту  з Республіки Польща до України  за 7 місяців 2011 р.

Республіка Польща є найбільшим торговельним партнером  України серед країн Центрально-Східної  Європи та займає за результатами 7 місяців 2011 року четверте місце серед країн  світу.

млн. дол. США

Основні країни-партнери України у зовнішній торгівлі товарами 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Зовнішньоторговельний оборот України з  Республікою Польща 
 
 
 
 
 
 
 

    Станом  на 1 липня 2011 р. обсяги польських інвестицій в Україні становили 894,4 млн. дол. США, що складає 1,9% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну (станом на 1 січня 2011 р. – 935,8 млн. дол. США, що складало 2,0%). Традиційно польські інвестиції спрямовано в обробну промисловість (близько 50%), у фінансовий сектор (близько 30%), в оптову та роздрібну торгівлю (12%).

    У регіональному розрізі найбільше інвестицій надходить до західних областей України та м. Києва. Найвагомішими польськими інвестиціями в Україні є: фабрика будівельної кераміки «Церсаніт», фабрика паркету «Барлінек», меблева фабрика «Новий Стиль», фабрика упаковки «Кен-Пак», фабрика автозапчастин «Інтер-Гроклін», м’ясокомбінат «ПКМ Дуда», банк «Кредо», «Плюс-банк».

    За  даними Державного комітету статистики України, обсяги українських інвестицій в польській економіці станом на 01.07. 2011 р. склали 51,1 млн. дол. США, що становить 0,7% від загального обсягу українських інвестицій за кордоном (станом на 1 січня 2011 р. – 49,1 млн. дол. США, що складало 0,7%). За наявною інформацією, обсяг реальних українських інвестицій в РП, які з різних причин не зараховуються українською статистикою, перевищує 1 млрд. дол. США. У Польщі наразі діє щонайменше один десяток підприємств з українським капіталом.

    Найвагомішими українськими інвестиційними проектами  в РП є: Варшавський автомобільний  завод  FSO (інвестор - «Авто-ЗАЗ»), металургійний  комбінат „Гута Ченстохова” (інвестор - «ІСД»),  суднобудівельний завод „Сточнє Гданське” (інвестор - «ІСД»), металотрейдер “Центросталь Бидгощ” (інвестор - «УГМК»). 

3. Інші сфери українсько-польських  відносин

Прикордонна та митна сфери

    На  сьогодні на спільному українсько-польському державному кордоні діє 12 міжнародних пунктів пропуску, з яких автомобільних –6 з середньою відстанню між ними 80- 90 км, що не відповідає стандартам ЄС (1 ПП на 20 – 30 км кордону). Ускладнило ситуацію на кордоні вступ Республіки Польща до Шенгенської зони.

    З метою вирішення комплексу митно-прикордонних питань, сторони активно працюють над створенням нових та модернізації  існуючих прикордонних пунктів пропуску, відновленням взаємодії при здійсненні митно-прикордонного контролю та втіленням спільного контролю, уніфікацією митних даних та відповідної документації. 

Військове співробітництво

    Головним  напрямом двостороннього військового  співробітництва є створення  спільної багатонаціональної тристоронньої  бригади ЛИТУКРПОЛБРИГ, практична  робота над чим розпочалася у 2010 році, результатом чого стала розробка «Порозуміння між Урядами України, Республіки Польщі та Литовської Республіки про створення військової частини».

    Пріоритетом у 2011 році визначено створення правової бази тристоронньої українсько-польсько-литовського бригади, залучення до співпраці Збройних Сил України у складі коаліційних сил в Афганістані (ISAF), розробка підстав для участі підрозділу Збройних Сил України у складі Бойової тактичної групи Європейського Союзу "Вишеградська БТГр ЄС".

Гуманітарна сфера

    21 березня 2011 року Об’єднанню українців  у Польщі передано документи  на право власності на Український  народний дім у Перемишлі. На  сьогодні проводиться робота  щодо зі спорудження у м.Холм  Люблінського воєводства пам’ятника  першого Президента України М.Грушевського. Реалізацію цього проекту планується приурочити 145-річчю з дня народження М.Грушевського, що буде відзначатися 29 вересня 2011 року.

Продовжуєтьсяробота причетних міністерств та відомств України та Польщі щодо підготовки до підписання Угоди між Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України про створення Європейського східного університету.

    На  сьогодні, опрацьовано узгоджену  позицію щодо синхронізованого спорудження  на території Національного історико-меморіального заповідника „Биківнянські могили” пам’ятних знаків полякам і радянським громадянам, що стали жертвами тоталітаризму в 1937-1941 роках. Домовлено, що відповідно до чинного законодавства України, проведення археологічних досліджень на території заповідника розпочнеться після 15 квітня 2011 року.

Згідно з переписом  населення, який відбувся у Польщі у  червні 2002 р., кількість польських  громадян, що задекларували свою приналежність  до української національності, становить 31 тис. осіб, лемками визнали себе 5,9 тис. Водночас, згідно з відомостями греко-католицьких та православних церков, фактична кількість українців у Польщі коливається в межах 250-300 тисяч осіб. Перепис населення у Польщі розпочався 1 квітня та триватиме до 30 червня 2011 року.

    З метою вирішення актуальних питань життєдіяльності польських українців, задоволенню їх культурних, інформаційних і мовних потреб при Посольстві України в РП активно функціонує Координаційна рада української меншини.

    У рамках реалізації бюджетної програми 1401150 „Заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України” вдалося реалізувати 11 важливих для української громади проектів.

    На  сьогодні у 5 загальноосвітніх навчальних закладах РП та у понад 140-ка пунктах  навчання рідної мови українську мову вивчає понад 3 тис. учнів. Фахівців з української мови у Польщі готують п’ять вищих навчальних закладів.

    В Україні проживають 144 тис. громадян польської національності, які об’єднані  в 59 громадських національно-культурних організацій України. Діє 4 школи з польською мовою викладання в Львівській області (навчаються більше 1000 учнів), 5 шкіл з українською та польською мовою навчання та ще 2 школи добудовуються в Житомирській області. Всього вивчають польську мову як предмет близько 5 тис. учнів, а факультативно близько 4 тисяч. Українська держава фінансує видання польськомовної газети „Дзеннік Кійовскі". 
 

Висновок

    Польща  і Україна належать до числа найважливіших  учасників сучасних європейських відносин, і це є одним з ключових факторів, що визначають шляхи геополітичної трансформації в Центрально-Східній Європі. Водночас нова конфігурація регіональних стосунків і взаємовідносини наших двох держав великою мірою формуються під впливом процесу європейської та євроатлантичної інтеграції. Для України ці чинники, крім того, багато в чому визначають поле зовнішньополітичних пріоритетів.

    На  основі аналізу об'ємів зовнішньоторгового обороту між Україною і Польщею  та його галузевої структури визначено  найперспективніші напрямки розширення співпраці в рамках євроінтеграційної політики.

    Оскільки  європейський напрям зовнішньої політики України є одним з пріоритетних, відповідною метою України є  участь у формуванні нової архітектури  європейської безпеки, активізація  євроатлантичної інтеграції, зокрема  шляхом поглиблення і розширення партнерства з НАТО, а також розбудова різнопланових відносин з ЄС. Значне місце в національно-державних інтересах України посідає Польща, яка вже інтегрована в євроатлантичну систему безпеки і європейську систему економіки.

    Щодо  перспектив українсько-польських відносин, то треба враховувати інтереси Польщі стосовно України після її вступу до НАТО, коли кон'юнктурні моменти, пов'язані з позицією України під час цього вступу, нині не відіграють суттєвої ролі. Крім того, важливим для України є можливість надання допомоги з боку Польщі в плані економічних і суспільних трансформацій. Нарешті треба враховувати зміни у сприйнятті східноєвропейської геополітики і в цьому відношенні ініціативи України на відповідному напрямі вимагають виваженого і послідовного підходу та, за необхідності, узгодження певних оцінок і прогнозів з польською стороною.

    На  сучасні польсько-українські відносини  вплинула складна політична й  економічна ситуація, що до останнього часу характеризувалася відсутністю  в обох країнах:

• такої правової системи, що стабілізувала б політичну ситуацію, ясно визначила б відносини і повноваження між різними рівнями влади, гарантувала б цивільні права відповідно до європейських стандартів;
• потужного середнього класу, чітко визначених правил економічного життя;
• економічної рівноваги, оскільки економіки обох країн вимагають реструктуризації;
• фінансової стабільності.