Міжнародні принципи та стандарти бухгалтерського обліку

Міністерство  освіти і науки України

Кременчуцький національний університет

імені Михайла  Остроградського 
 
 
 

Контрольна  робота

з дисципліни Основи банківського обліку і аналізу”

Варіант №1

тема: Міжнародні принципи  
і стандарти бухгалтерського обліку

студентки групи Ф-07-1з

шифр  залікової книжки №074481

Дорошенко Юлії Анатоліївни 
 
 

Перевірила: Лисиченко Оксана Олександрівна 
 
 
 

Кременчук, 2011 

 

План

  1. Поняття про стандарти бухгалтерського обліку та необхідність  
    їх використання в бухгалтерській праці………………………………….3
  2. Структура і основний зміст МСБО……………………………………….8
  3. Використання МСБО у практиці бухгалтерського обліку  
    підприємств України……………………………………………………...14

    Список використаної літератури……………………………………………17

    Завдання………………………………………………………………………18

 

1. Поняття про стандарти бухгалтерського обліку та необхідність їх використання в бухгалтерській праці

    Предметом бухгалтерського обліку є господарча діяльність підприємства, яка складається  з окремих господарчих операцій, що змінюють майно підприємства та його джерела чи стан, та використання майна підприємства.

    У кожній країні місцеві положення  регулюють більшою або меншою мірою випуск фінансових звітів. Такі місцеві регулюючі положення  включають стандарти бухгалтерського  обліку, котрі приймаються регулюючими  органами та/або професійними бухгалтерськими організаціями у кожній країні.

    Стандартизація  бухгалтерського обліку і статистики передбачає встановлення єдиних норм і вимог щодо бухгалтерського обліку і статистики, застосовування уніфікованого набору стандартів, що регулюють облікову подію та її відображення у звітності. Стандартизація дає змогу глобалізувати облікову політику, принципи і систему бухгалтерського обліку та звітності. Вона здійснюється в рамках уніфікації обліку на міжнародному рівні, яку проводить Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

    Історична відокремленість країн та національні  особливості зумовили розвиток різних підходів щодо ведення бухгалтерського  обліку зі своїми особливостями, вадами та перевагами.

    Міжнародні  стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) — система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. МСБО виникли внаслідок інтеграційних процесів в економіці й спрямовані на зближення бухгалтерського обліку і фінансової звітності в різних країнах світу. Розробляє та впроваджує МСБО Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), який створили 29 червня 1973 р. професійні бухгалтерські організації економічно розвинутих країн. Членами Комітету є більше 120 організацій з 88 країн світу.

    Метою діяльності КМСБО є формулювання, видання та вдосконалення в інтересах  суспільства стандартів бухгалтерського  обліку, яких необхідно дотримуватись  при поданні фінансових звітів, і  сприяння їх прийняттю та дотриманню в усьому світі, поліпшення та погоджування регулюючих положень, стандартів бухгалтерського обліку і процедур, пов'язаних з наданням фінансових звітів.

    До  утворення КМСБО часто існували відмінності у формі та змісті опублікованих стандартів бухгалтерського  обліку більшості країн. КМСБО бере до уваги запропоновані проекти або прийняті стандарти бухгалтерського обліку з кожного питання і розробляє МСБО для прийняття у світовому масштабі. Однією з цілей КМСБО є максимально можлива гармонізація різних стандартів бухгалтерського обліку та облікових політик різних країн.

    Міжнародні  стандарти бухгалтерського обліку, котрі приймає КМСБО, не є домінуючими  над місцевими положеннями, про  які йдеться вище і які регулюють  випуск фінансових звітів у певній країні.

    КМСБО є єдиною міжнародною організацією, що здійснює розробку Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО). Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку значною мірою сприяли як поліпшенню, так і гармонізації фінансової звітності в усьому світі. Вони застосовуються:

  1. як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах;
  2. як міжнародний базовий підхід тими країнами, які розробляють власні вимоги (зокрема провідними розвиненими країнами, а також країнами, що розвиваються, такими як Китай і багато інших країн в Азії, Центральній Європі та СНД);
  3. фондовими біржами та регулюючими органами, які дозволяють іноземним або вітчизняним компаніям подавати фінансові звіти відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;
  4. міжнародними організаціями, такими як Європейська комісія, яка оголосила в 1995 p., що вона значною мірою покладається на КМСБО щодо досягнення результатів, які відповідають потребам ринків капіталу.

    Структурно  кожен стандарт включає: концепції  та положення, що лежать в основі його розробки, перелік питань, що регламентується стандартом, короткий глосарій термінів, що використовуються, критерії застосування певного стандарту, методи обліку і способи розкриття інформації. Отже, МСБО зовсім не означають порядок ведення бухгалтерського обліку, а лише описують загальні правила оцінки і представлення інформації у фінансових звітах.

    Основні передумови необхідності переходу на МСФЗ:

    - розширення як вертикальних, так і горизонтальних господарських зв’язків призвело до активізації самостійності суб’єктів господарювання, яким для прийняття рішень необхідна якісна інформація, що повно та істинно відображає усі економічні процеси;

    - активізація ролі грошей призвела до збільшення потреби на кредитні кошти, для отримання яких банки вимагають від суб’єктів господарювання надання фінансових документів, які б дали змогу провести фінансовий аналіз підприємства швидко, якісно і доступно;

    - простежується стійка тенденція щодо збільшення кількості підприємств, що займаються міжнародним бізнесом;

    - вихід українських підприємств на міжнародні фінансові ринки вимагає надання фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів, а також перехід до західної практики ведення бухгалтерського обліку;

    - потреба в значних іноземних інвестиціях;

    - поступова інтеграція в європейський економічний простір.

    Слід  виділити основні переваги при формуванні фінансової звітності, що немає кордонів:

    - можливість одержати кредити у іноземному банку;

    - можливість одержання постачальників-іноземців;

    - функціонувати, як транснаціональна компанія;

    - можливість одержання кредитного рейтингу від спеціального агентства;

    - можливість залучення закордонних клієнтів

    - доступність до інформації та прозорість суб’єктів ринку;

    - вдосконалюється контроль з боку органів нагляду за фінансовим станом і діяльністю організацій;

    - можливість порівнювати компанії одна з одною.

    Важливим  при цьому є дотримання при  веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності  таких загальноприйнятих принципів: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності.

    Згідно  з Конституцією КМСБО, мета організації:

    а) формулювати і публікувати в інтересах громадськості стандарти бухгалтерського обліку, що їх мають дотримуватися при складанні фінансової звітності, а також сприяти їх прийняттю та дотриманню в усьому світі;

    б) спрямовувати зусилля на поліпшення та гармонізацію регулюючих положень, стандартів бухгалтерського обліку і процедур, пов’язаних із поданням фінансових звітів.

    Основні переваги Міжнародного стандартів обліку:

  • чітко визначає майновий стан власників підприємства;
  • облік здійснюється не тільки заради забезпечення фіксації господарських операцій, майна підприємства, він дозволяє контролювати виконання підприємством зобов’язань, наявність і рух майна, ефективного використання матеріальних і фінансових ресурсів;
  • дозволяє здійснювати ефективний фінансовий аналіз підприємства щодо його ліквідності та платоспроможності;
  • дає можливість реального прогнозу щодо майбутньої діяльності підприємства;
  • фінансова звітність, яка підготовлена за МСБО, є доступною не тільки для фахівців, а й для широкого кола користувачів.

    Ринкові умови господарювання передбачають підвищену увагу до якості інформації фінансової звітності, що надходить як результат використання процедур бухгалтерського обліку та як наслідок врахування запитів, що ставляться її користувачами.

    Невтручання в ринкових умовах держави при виборі облікових принципів і схем підприємством, покликано, перш за все, забезпечити відповідність відображення в обліковій інформації його умов, задач та моделей життєдіяльності, які є суто індивідуальними. Основною метою при прийнятті на підприємстві облікової політики має бути формування повної, об’єктивної та достовірної інформації, що максимально адекватно розкриває його діяльність для заінтересованих осіб. Це означає розкриття не тільки загальних положень, передбачених національними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку щодо визначення облікової політики, а й формування правил, використання прийомів первинного обліку, положень з обліку майна, зобов’язань, основних засобів, фінансових вкладень, матеріалів, обліку витрат та обчислення собівартості продукції і сум незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів і джерел забезпечення наступних витрат, доходів від продажу продукції, робіт, послуг, заборгованості, капіталів, нерозподілених прибутків та ін.

    2. Структура і основний зміст МСБО

    До  кожного стандарту входить: загальні положення, які пояснюють його мету, сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів, які використовуються в стандарті, порядок оцінки та деталізації  інформації відповідних об’єктів у  фінансовій звітності.

    МСБО  покликані забезпечувати єдність  принципів бухобліку в різних країнах, зіставність показників фінансових звітів, поліпшення взаєморозуміння  між користувачами фінансових звітів в усьому світі та тими, хто їх складає, забезпечення високої якості необхідної облікової практики за конкретних економічних обставин.

    Як  свідчить міжнародна практика, МСБО використовуються в трьох напрямках:

  1. як база для усіх чи деяких національних вимог до обліку та звітності;
  2. як відправна точка для тих країн, що створюють національні стандарти;
  3. для публікації фінансової звітності (насамперед транснаціональних корпорацій);

    Міжнародні  стандарти широко використовуються у всьому світі. Можна виділити декілька рівнів їх використання:

  • застосування МСФЗ в якості національних стандартів (наприклад, таких країнах, як Кіпр, Кувейт, Латвія, Мальта, Пакистан, Тобаго, Таїланд та Хорватія);
  • Національні організації з розробки стандартів фінансової звітності використовують МСФЗ як орієнтир для розробки власних стандартів (більшість розвинутих країн та постійно зростаюча кількість країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, наприклад, Бразилія, Індія, Ірландія, Литва, Мавританія, Мексика, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сінгапур, Словенія, Греція, Франція, Швейцарія тощо);
  • фондові біржі і регулюючі органи, які зобов’язують або дозволяють компаніям надавати консолідовану звітність відповідно до МСФЗ (серед них практично всі провідні біржі світу: Нью-Йоркська фондова біржа, NASDAQ, Лондонська, Токійська і Франкфуртська біржі – всього близько 70 фондових бірж із 50 країн світу);
  • Наднаціональні організації, наприклад, Європейський Союз, який заявив про введення МСФЗ з 2005 року для компаній, акції яких котируються на міжнародних фондових ринках; деякі організації використовують МСФЗ при складанні власної звітності (Міжнародна організація комісій з цінних паперів, Міжнародний Олімпійський комітет, ОЕСР та багато інших);
  • багато фінансових інститутів (Європейський банк реконструкції і розвитку, МФБ, Світовий банк) вже зараз здійснюють кредитування тільки при наданні звітності, складеної відповідно до МСФЗ, вимагаючи: представляти ЄБРР посвідчену аудитором річну фінансову звітність, підготовлену відповідно до МСФЗ; підтримувати певний рівень фінансових коефіцієнтів, розрахованих з використанням даних МСФЗ; забезпечувати адекватну роботу систем обліку витрат, бухгалтерського обліку і управління інформацією, що достовірно і точно відображає фінансовий стан компанії і результати її діяльності.

    У більшості країн Євразії реформування систем бухгалтерського обліку починалося повільно і провадилося не завжди прагматично та логічно. Наприклад, у Киргизстані нові національні стандарти розроблялися поетапно, включаючи дослідження декількох варіантів їхніх принципів. Цей процесс розпочався з прийняття спрощеного варіанту стандартів, що використовувалися в сфері планової економіки, які згодом замінили на національні стандартами на базі Міжнародних стандартів фінансової звітності. Після прийняття цих стандартів набув чинності Закон про бухгалтерський облік. Але країні не вистачає нових стандартів, що розширять практику розкриття інформації, доступність та прозорості звітності.

    У Вірменії та Грузії Міжнародні стандарти  фінансової звітності прийнято повністю і бухгалтерський облік розвивається на основі саморегулювання. Від компаній на законодавчому рівні вимагається надання фінансових звітів відповідно до міжнародних принципів бухгалтерського обліку.

    Інші  країни Євразії прийняли національні  стандарти бухгалтерського обліку на основі Міжнародних стандартів фінансової звітності або модифікували на їх основі свої стандарти бухгалтерського обліку. Регулювання останнього, як правило, здійснює держава в особі міністерства фінансів. На думку експертів, у більшості країн регіону процес сертифікації бухгалтерів значно відрізняється від вимог Міжнародної федерації бухгалтерів, а фінансова звітність за методологією – від податкової звітності.

    На  практиці деякі підприємства країн  Євразії і раніше здійснювали  звітність згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності, але в багатьох випадках перехід акціонерних товариств на нові стандарти розпочався лише з 2000 року. За традицією підприємства звітували винятково перед державою, зокрема перед податковою адміністрацією. У деяких країнах Євразії міністерства фінансів, як і раніше, вимагають від компаній звітність за традиційною формою, що змушує їх вести фактично систему подвійного бухгалтерського обліку.

    На  основі міжнародних стандартів бухгалтерського  обліку (МСБО) в Україні розроблені й діють національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку — П(С)БО. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам.

    Змістовна частина національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку здебільшого  містить норми, які добре знайомі  фахівцям за попередньою нормативною  базою. Водночас їх доповнено деякими новими методами оцінки, розподілу, складу річної фінансової звітності. Збережені національні традиції щодо затвердження уніфікованих форм фінансової звітності. Разом з тим П(С)БО містять деякі концептуальні відмінності від МСБО (табл. 1.1.).

Таблиця 1.1.

Концептуальні відмінності між П(С)ВО та МСБО

Принципи  та припущення МСБО П(С)БО
Безперервність Припускається, що у підприємства немає ні наміру, ні необхідності припиняти або істотно  скорочувати свою діяльність у недалекому майбутньому Не всі підприємства реально використовують принцип  безперервності при підготовці фінансових звітів: частина з них — на межі банкрутства, інші не можуть гарантувати  стабільності діяльності підприємства в майбутньому. Крім того, негативна  фінансова картина свідомо створюється через "особливості" оподаткування
Стабільність 
облікової 
політики
Облікова політика підприємства не зазнає будь-яких змін без явної необхідності Звітність ведеться відповідно до чинних законодавчих положень та норм, які постійно змінюються
Метод нарахування Доходи (витрати) підприємства відносяться на той  період, в якому вони були фактично отримані (понесені) Доходи та витрати  підприємства не завжди відносяться  на ті періоди, в яких вони реально  мали місце. Наприклад, П(С)БО не дозволяє оцінювати витрати, не підтверджені документально, незважаючи на те, що економічні вигоди, пов'язані з такими витратами, було вже отримано
Суттєвість У звітність  включаються тільки ті облікові позиції, які можуть вплинути на прийняття  рішень Перелік статей звітності визначається Міністерством  фінансів України. Процедури обліку деяких несуттєвих елементів є складними  та обтяжливими для системи бухгалтерського  обліку
Перевага  сутності над формою Результати  операцій та угод відображаються відповідно до реального стану речей Відображення  операцій та угод підпорядковується  нормативним вимогам, таким чином, форма превалює над змістом
Обачність (консервати-вність) Вживаються  всі необхідні заходи для зняття невизначеності, аби уникнути завищення  активів чи доходів або заниження зобов'язань та витрат Принцип обачності  використовується не завжди.

    За  правилом, рекомендована ними практика обліку тих чи інших господарчих  подій відрізняється багатоваріантістю. Це є характерною рисою стандартів обліку багатьох країн, наприклад США. Слід зазначити, що МС в цілому знаходяться під значним впливом американської облікової системи.

    Високий ступінь залежності фінансових та управлінських  рішень від якості бухгалтерської інформації та, зокрема, фінансової звітності підносить її на новий рівень в суспільному масштабі.

    Наслідком такого підходу є надання підприємствам  прав та можливостей самостійного вибору облікової політики.

    Порядок розкриття інформації про облікову політику підприємства визначено в  П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”. Незважаючи на те, що всі П(С)БО ґрунтуються на МСБО, в них існують суттєві розбіжності. Це обумовлює необхідність детального вивчення порядку формування облікової політики підприємства за Міжнародними стандартами фінансової звітності. 
 

 

3. Використання МСБО у практиці бухгалтерського обліку  
підприємств України

    Реалізація  програми реформування бухобліку відбувається шляхом перегляду українських СБО  з точки зору МСБО, виданням та розробкою  нових планів рахунків НБУ та комерційними банками.

    Також Державною комісією з цінних паперів  та фондового ринку затверджені  форми фінансової звітності емітентів  цінних паперів, що відповідають МСБО.

    Відповідно  до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність  в Україні” і на виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.98 р. № 1706, наказами Міністерства фінансів України затверджено комплексний пакет з нормативно-методичної бази бухгалтерського обліку, який складає його регламент і включає:

  • 33 положення (стандарти) бухгалтерського обліку;
  • форми фінансової звітності, примітки з додатком до річної фінансової звітності;
  • План рахунків і спрощений План рахунків бухгалтерського обліку з Інструкцією по їх застосуванню;
  • Регістри бухгалтерського обліку і Методичні рекомендації по їх застосуванню;
  • Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, біологічних активів і запасів, з формування облікової політики й застосування суттєвості;
  • Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку;
  • Інструкцію по інвентаризації тощо.

    До цього  пакету також входять:

  • Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” зі змінами та доповненнями;
  • Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419.

    Україна інтегрується у світовий економічний  простір. Тому перехід національної системи бухгалтерського обліку та складання звітності на міжнародні стандарти (МСБО) є вимогою часу.

    При розробці проектів національних стандартів використовуються не лише діючі МСБО, а також їх проекти та інші матеріали, видані Комітетом з міжнародних  стандартів бухгалтерського обліку.

    Більшість принципів і характеристик, яким має відповідати фінансова звітність, викладено у П(С)БО і сприймаються із розумінням, оскільки вони у повному чи меншому обсязі притаманні сучасній науково-практичній методології – достовірність, послідовність, зіставність, повне висвітлення, періодичність, єдиний грошовий вимірник, обачність, історична (фактична) собівартість, нарахування.

    Процес  глобалізації світової економіки, залучення  іноземних інвестицій в економіку України, вихід вітчизняних підприємств на міжнародні ринки капіталу вимагає подальшого реформування системи бухгалтерського обліку, впровадження методології поширення інформації з економічних питань згідно з міжнародними стандартами для забезпечення відкритості, прозорості та зіставності показників фінансової звітності суб’єктів господарювання. Необхідність, мету, завдання та основні напрямки переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності визначені в розпорядженні КМУ „Стратегія застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні” № 911-р. від 24.10.2007.

    Застосування  принципу превалювання змісту над формою фактично відображує система позабалансових рахунків бухгалтерського обліку, яку застосовують для обліку майна, що не належить на правах власності цьому підприємству (не контролюється ним) і дані якого не відображуються в балансі підприємства.

    Структура стандарту визначається обсягом  та змістом питань, які він розглядає. До кожного стандарту входить: загальні положення, які пояснюють його мету; сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів, які використовуються в стандарті; порядок оцінки та деталізації інформації відповідних об’єктів у фінансовій звітності.

    Слід  звернути увагу, що з урахуванням  специфіки банків і бюджетних  установ, не всі НСБО розповсюджуються на ці сфери діяльності. Але більшість стандартів містять методологічні підходи до обліку, які є загальними для всіх підприємств, організацій, установ незалежно від сфери діяльності та форми власності.

    Також в Україні працює комісія ВР з  питань економічної політики та управлінням народним господарством, яка проводить роботу з розробки НСБО з урахуванням МСБО.

    Відповідальність  за організацію та контроль за веденням бухгалтерського обліку покладено  на головного бухгалтера підприємства Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов’язань підприємства та складання ліквідаційного балансу, і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію.

    Необхідність  впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) в практику  бухгалтерського обліку підприємств України обумовлена переходом економіки країни на ринковий механізм господарювання. Реформування бухгалтерського обліку почалося з прийняття Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” в 1999р. З того часу Міністерством фінансів розроблено та затверджено 32 національних Положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Вони створювалися на основі міжнародних стандартів та їм не суперечать. Але зупинятись на цьому ще рано. На часі – реалізація Стратегії застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні.

    Реформування  бухгалтерського обліку відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності зустрічає на своєму шляху дві групи проблем: перша група – проблеми методологічного характеру, друга – організаційного. Проблеми методологічного характеру пов’язані з необхідністю ухвалити рішення, чи слід МСФЗ включити в національну нормативну базу бухгалтерського обліку або йти по шляху розробки національних стандартів, що не будуть суперечити МСФЗ. Проблеми організаційного характеру виникають після вибору шляху реформування.

    Вивчення  міжнародного досвіду свідчить про  те, що багато в чому цей вибір  залежить від рівня економічного розвитку країни, соціально-політичної ситуації, національних традицій. У країнах, які утворилися на території колишнього Радянського Союзу, традиція державного керівництва бухгалтерським обліком поступово змінюється на державне регулювання. В Україні правові основи регулювання, організації та ведення бухгалтерського обліку встановлює Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Його норми є базовими орієнтирами, які визначають сучасну систему бухгалтерського обліку. 

Міжнародні принципи та стандарти бухгалтерського обліку