Міжнародна економіка Літви

     ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

     на  тему міжнародна економіка Литви

     ЗМІСТ 

   1.      Короткий політичний та економіко-географічний опис Литви 1

   2.      Історія розвитку зовнішньо-економічних звязків Литви 7

   3.      Участь Литви  у міжнародній торгівлі 12

   4.      Участь Литви  у міжнародному русі капіталу 16

   5.      Участь Литви у міжнародній кооперації виробництва та науково-технічному співробітництві 20

   6.      Економічні зв’язки Литви з Україною 23

   СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1.      Короткий політичний та економіко-географічний опис Литви 

     На  самому півдні Прибалтики, розташувалося  найбільше і густонаселене держава  східного узбережжя Балтійського моря - Литва.

     Колись  кордону цієї держави простягалися до берегів Чорного моря. Вся історія Литви - це історія території, яка в різні історичні періоди входила до складу різних держав.

     Прапор  Литви наведений на рисунку 1.1. 

     Рис.1.1. Прапор Литви 

     Країна, яка не може не сподобатися, яка не може не привернути. Немає жодної людини, що побувала в Литві і залишилась байдужою до цієї країни, її історії, її людей, її географічних, туристичних та економічних ресурсів.

     Види  і краєвиди настільки різноманітні, що заворожують свідомість своєю  простотою і в той же час  вишуканістю. А свіже морське повітря нагодований запахом хвої, тому що третина території Литви - це змішані і хвойні ліси. Простягається по всій території рівнина, лише на сході країни переходить у відносно високі пагорби. З півночі Литва межує з Латвією, на південному заході - з Польщею та Калінінградською областю Росії, і кордон з Білоруссю простягається з південного заходу і до східної частини Литви.

     За  площею Литва близька до таких  держав, як Бельгія, Латвія, Данія, Естонія, Ірландія і становить 65 200 кв.км. Найвища точка - це пагорб Юозапіне (Juozapines) - 294 метра над рівнем моря. Морське узбережжя простягається на 99 км. У Литві близько 3000 тисяч озер, 758 річок та 5 національних парків.

     Мапа  Литви наведена на рисунку 1.2. 

     Рис.1.2. Литва на мапі Європи 

     Поверхня  країни - рівнинна зі слідами древнього заледеніння. 

     Клімат перехідний від морського до континентального. 

     Середня температура взимку 4,9 ° С,влітку - 17 ° С. 

     Випадає 748 мм опадів на рік. 

     Поля і луки займають 57% території, ліси і чагарники - 30%, болота - 3%, внутрішні води - 4%.

     Найбільші річки - Німан (Нямунас, літ. Nemunas) і Неріс (літ. Neris). 

     Більше 3 тис. озер (1,5% території): 

     найбільше озеро - Друкшяй (літ. Drūkšiai, Білорусь. Дрисвяти) на кордоні Латвії, Литви і Білорусії (площа 44,8 км ²),  найглибше - Таурагнас (літ. Tauragnas, 61 м), найдовше - Асвея (літ.Asveja, довжина 30 км) біля містечка Дубінгяй. 

     Найвища точка – пагорб Аукштойо (Aukštojo kalnas) у південно-східній частині країни, в 23,5 км від Вільнюса (293,84 м над рівнем моря). 

     Корисні копалини - торф, мінеральні матеріали.

     Вільнюс - столиця Литви.

     На  відміну від інших Прибалтійських столиць, Риги і Таллінна, Вільнюс  не є портовим містом. І це один з найстаріших міст у Європі. Хрещення Литви відбулося в 1387 році і тоді почалася забудова Вільнюса. Саме тоді були побудовані міська ратуша, кафедральний собор, будувалися костели і були засновані монастирі. За періоди воєн і окупацій Вільнюс сильно постраждав, втратив безліч красивих кварталів і унікальних будівель.Проте до сьогоднішніх днів зберігся середньовічний старий Вільнюс є самим красивим місцем Європи. У ньому збереглися будівлі різних епох та архітектурних стилів. Він знаходиться на 213 метрів вище рівня моря. 

     У Литві виділяються три типи населених пунктів: міста, містечка (городки) і села. Статус міста надає Сейм Литовської Республіки. 

     У 2010 році було 106 міст.  

     найбільші міста:

     Вільнюс (Vilnius) - 541,6 тис.

     Каунас (Kaunas) - 373,7 тис.

     Клайпеда (Klaipėda) - 191,6 тис.

     Шяуляй (Šiauliai) - 132,7 тис.

     Паневежис (Panevėžys) - 116,8 тис.

     Наступні  за величиною міста Литви: Каунас, в якому проживає понад 400 000 жителів, Клайпеда - понад 200 000, Шяуляй, Паневежис  та ін Щільність населення Литви  становить 55 осіб на км2. У Литві проживає кілька етнічних груп - 81% - литовці, 8% - росіяни, 7% - поляки, 2% - білоруси, 1% - українці, 1% - інші національності.

     Реалізація  великої програми приватизації і  реформи цін, створення нової  банківської і фінансової системи, перегляд економічного законодавства  були початі вже восени 1991 року. Навесні 1992 року була проведена лібералізація більшості цін (крім цін на основні продукти харчування та квартплату). Щоб пом'якшити наслідки реформ, уряд спочатку перешкоджало закриття заводів і видавало державні субсидії. Це дозволило утримати на прийнятному рівні якість життя шляхом індексації зарплат, збільшення допомоги пенсіонерам та іншим малозабезпеченим верствам населення. Проте у міру реалізації програми реформ підвищувався і рівень безробіття (з 4,5% в 1994 році до 12,5% в 2002 році; схожа ситуація склалася і в сусідній Польщі, де безробіття досягло рекордних 20%).

     Після аварії в 2006 була закрита прибалтійська  гілка нафтопроводу «Дружба».

     Нафтоперегінний завод в Мажейкяй, побудований  ще за радянських часів і розташований в 100 км від морського узбережжя, має потужність, у два рази перевищує  потреби країни але залежить від іноземних поставок сирої нафти (в основному з Росії). 

     Бурхливо  розвивається будівельний ринок (після  вступу в ЄС і одержання з її фондів рясних кредитів) завершився повним його обвалом (понад 40%) в 2008-2009 рр.. Також значно впав ринок послуг (в середньому на 20%) і роздрібної торгівлі (на 25%). В цілому в 2009 році, у зв'язку з всесвітньою економічною кризою, ВВП Литви впав на 16,8% - один з найгірших показників динаміки ВВП в світі (більш сильне падіння відбулося тільки в Латвії) [2].

     Частка  сфери послуг у структурі ВВП  наблизилася до 65%, а промисловості - до 23% (2010 р.). Значну частку в економіці Литви займає сектор переробної хімічної промисловості (зокрема підприємство з виробництва азотних добрив Achema), швидше інших ростуть такі галузі, як текстильна промисловість, приладобудування і нафтопереробка.

     У 2010 році антикризова допомога Євросоюзу стала найбільшою статтею доходу державного бюджету Литви за всю історію країни. Згідно з прогнозом Міністерства фінансів Литви фінансова допомога ЄС складе 30,8 відсотка від усіх доходів бюджету країни в 2010 році. Як очікується, її частка в 2010 році збільшиться ще на кілька процентних пунктів [3].

     Отже, економічні успіхи країн Балтії були багато в чому обумовлені «радянським спадком» у вигляді сучасних інфраструктури та промисловості, накопиченого людського капіталу, хоча, значення цієї «спадщини» і його вплив на подальший розвиток країн Балтії оцінюються неоднозначно.

     Потреба країни в електроенергії становить  близько 10 млрд кВт / годин на рік [5]. 

     Виробництво енергії здійснюється на теплових електростанціях (Литовської ГРЕС в Електренай, Каунаській ТЕЦ тощо) і гідроелетростанціях (Каунаська ГЕС, Круонісская ГАЕС та ін.) Загальний обсяг виробленої енергії оцінюється в 6,5 млрд кВт · год на рік (план 2010 р.) [6], при цьому лише 0400000000 проводиться з власних енергоджерел.

     Виробництво енергії обмежується як високою  собівартістю [уточнити] її виробництва  з імпортованого палива, так і  зупинкою Ігналінської АЕС (на вимогу ЄС, обумовленим при вступі країни до цієї організації). 
Загальне споживання різних видів палива та енергії в Литві в 2010 році склало 7042700 тонн у нафтовому еквіваленті. Після закриття Ігналінської АЕС паливний баланс країни кардинально змінився. У 2010 році 36,3% країни потреб покривалося за рахунок нафтопродуктів, 35,4% - за рахунок природного газу. Литва імпортує усі основні види палива та енергії: нафта, природний газ і кам'яне вугілля.

     У 2010 році вітряні електростанції країни виробили 3,9% від всієї отриманої енергії. Біодизеля в 2010 році було вироблено 89 200 тонн (на 14,8% менше, ніж у 2009 році). Біоетанолу - 39,3 тисяч тонн (на 59,8% більше, ніж у 2009 році) [7].

     Порівняльний  аналіз змін ВВП Литви по роках  наводимо на рисунку 1.3. 

     Рис.1.3. Аналіз змін ВВП Литви за 2003-2010 р. р. 

     Промисловість країни дає 31,3% ВВП, близько 6,1% ВВП дає сільськогосподарське виробництво (особливо виробництво зернових, цукрового буряка і молочних продуктів). 

     В кінці 2009 року держборг Литви становив 27,1 млрд літів (29,3% відВВП). 

     За прогнозами, до 2012 року держборг збільшиться до 42% від ВВП. 
 
 

     2.      Історія розвитку зовнішньо-економічних звязків Литви 

     Історію розвитку зовнішньо-економічних звязків  Литви розпочав її засновник  - знатний землевласник Міндуг, який в 13 сторіччі вдало вклав срібло,виручене за реалізацію останнього врожаю, збільшивши 

територію своїх володінь в чотири рази. 

     Що дало привід оголосити себе князем. 

     Наступна операція дозволила проголосити себе титул Великокнязів-ський, найняти дружину і побудувати власну укріплену резиденцію. 

     Далі Міндуг здійснив ряд силових захоплень земель. 

     Ще  частина володінь долучилася «добровільно» (якби чого гірше не вийшло).

     Після посмертної передачі влади історичний хід подій полягав у послідовному приєднання Литви до різних держав проти інших різних держав. 
А саме:

• 1237 р. - Литва приєдналася до Польщі Чехії і тевтонців створивши економічний та війсковий союз проти Татаро - Монгол.
• 1380 р. - Литва приєдналася до Польщі і татаро-монголів проти Росії.
• 1410 р. - Литва приєдналася до Польщі, Чехії, Росії та Татаро-Монголам проти Тевтонців.
• 1480 р. - Литва приєдналася до Польщі, проти всіх інших.
• 1603 - Литва приєдналася до Польщі, проти Росії.
• 1703 р. - Литва приєдналася до Польщі, Данії, Саксонії і Росії проти Швеції.
• 1748 р. - Литва приєдналася до Росії, так, про всяк випадок.
• 1782 р. - Литва приєдналася до Польщі, проти Росії.
• 1794 р. - Литва приєдналася до Росії разом з Польщею, проти Росії.(Чотири повстання поспіль).
• 1810 р. - Литва приєдналася до Франції разом з Польщі, проти Росії.
• 1813 р. - Литва приєдналася до Росії разом з Польщею, проти Росії.(Знову три повстання).
• 1886 р. - Литва приєдналася до Росії, проти Німеччини.
• 1918 р. - Литва приєдналася до Польщі Латвії та Естонії, проти РРФСР.
• 1940 р. - Литва приєдналася до СРСР, проти Німеччини.
• 1941 р. - Литва приєдналася до Німеччини, проти СРСР.
• 1944 р. - Литва приєдналася до СРСР, проти Німеччини.
• 1991 р. - Литва приєдналася до себе, проти СРСР.
• 1994 р. - Литва приєдналася до НАТО, проти Росії.
• 1999 р. - Литва приєдналася е Євросоюзу.

     У 1998 році 43% всього її експорту йшло в країни СНД, а Росія залишаласянайбільшим торговим партнером Литви.

     У 2002 році майже 34% литовського експорту було направлено в країни ЄС і дохід від нього склав 5,4 млрд доларів США. 

     Другим по місткості ринком для литовських товарів після Російської Федерації є Німеччина(12%).

     Молочні продукти зЛитви користуються певною репутацій і активно надходять на зовнішні ринки (значна частка припадає на Росію). 

     Після здобуття незалежності в Литву надійшла значна кількість інвестицій, як з  країн ЄС, так і з Росії.

     Згідно  з даними Банку Литви, в 2004 році прямі  інвестиції зросли в 3,9 рази і досягли 2150000000 літів (більше 700 млн доларів). Але попередні роки взагалі були катастрофічні в цьому сенсі для Литви - у 2003 р. в Литву іноземним капіталом була прямо інвестована дуже, дуже мала сума, всього 552 200 000 літів (близько 200 млн. доларів).

     У 2004 році інвестиції з 25 країн ЄС склали 76,3% усіх інвестицій в Литву.Причому з 15 «старих» членів ЄС було інвестовано левову частку, а саме 63,7%. У той же час інвестиції в Литву з країн СНД в цьому році склали всього 8,7%.

     Основні інвестори Литви в 2004 році розподілилися  в наступному порядку: на першому  місці - Данія (15,2% усіх прямих іноземних  інвестицій, ПІІ), за нею Швеція (15%), на третьому місці Німеччина - 11,4%. Росія була четвертим за значенням інвестором - 8,4% від загального потоку прямих інвестицій в Литву. Далі Фінляндія (7,8%) і Естонія (7,6%). США інвестували в Литву 6,5%. Дивує відсутність в цьому списку головних інвесторів сусідів Литви - Латвії та Польщі: таке положення частково можна пояснити посиленим після вступу в ЄС інтересом цих країн до інвестування на Заході.

     Таблиця 2.1

     Показники розвитку Литви 2005-2010 р. р.

     В особливо делікатному становищі  Литва опинилася після приходу  до влади проамериканського президента Адамкуса, який взяв курс на поступовий відхід Литви від контактів з Росією та СНД, що суперечить культурно-географічним реаліям республіки. Особливо ці суперечності помітні в паливно-енергетичному секторі (доля нафтопроводу «Дружба»). Так, після продажу Мажейкяй нафта (Mažeikių nafta) польської, а не російської компанії у російської сторони, що поставляє нафту в умовах вільної економіки, природно пропав інтерес до північної гілці вищеназваного нафтопроводу. Відновлення нафтопроводу не планується і не є завданням російського уряду [2].

     Відома  досить штучно створена в 2008 і 2009 роках  ситуація на литовсько-латиській та латиською-російських митницях, яка  призвела до багатоденних багатокілометрових черг на них (т. зв. «Проблема перевізників»). Вирішення цієї проблеми вимагає дзвінка Президента Литви Президенту РФ [15].

     Влітку 2009 року виник конфлікт на ґрунті звинувачень Россільгоспнаглядом литовських виробників у недостатню якість поставляється ними продукції, і тимчасове обмеження поставок молочної продукції з кількох литовських підприємств

     Термін Балтійські тигри застосовувався для умовного назви держав Прибалтики (Естонія, Латвія, Литва) у період їхнього економічного буму (з 2000 по 2006 рік) («економічними тиграми» називають економіки країн, що демонструють дуже високі темпи економічного зростання). Після світової кризи 2008 р., який завдав важкого удару по економіці і фінансовій системі країн Прибалтики, термін «Балтійські тигри» по відношенню до економікам Прибалтики більше не застосовується.

     Проте однією з характеристик балтійського зростання був зростаючий дефіцит по поточних операціях.

     Всі три країни приєдналися до Європейського союзу в травні 2004 року, і всі троє були намічені до введення євро приблизно в 2010 році. 

     3.      Участь Литви  у міжнародній торгівлі 

     Оборот  зовнішньої торгівлі Литви в 2006 році збільшився на 10,9%, обсяг експорту - на 10,6%, а обсяг імпорту - на 11%. Зовнішньоторговельний баланс був негативним. Найбільш важливі зовнішньоторговельні партнери Литви - це Росія (12,2% експорту, 20,2% імпорту), Німеччина (10,3% експорту, 19% імпорту), Великобританія (13,5% експорту, 3,2% імпорту),Латвія (9,6% експорту, 3,8% імпорту), Польща (3,6% експорту, 6,4% імпорту). [22, с. 48]

     У 2006 році основними напрямами експорту стали Великобританія (13,5% сукупного  обсягу експорту), Росія (12,2%), Німеччина (10,3%) і Латвія (9,6%). Обсяг експорту товарів литовського виробництва досяг у 2006 році понад 15 500 млн. літ (76,5% сукупного обсягу експорту). Експортна вартість товарів цієї групи збільшилася на 8,1%. Основні напрямки експорту товарів литовського виробництва - країни ЄС (57,2%), Естонія і Латвія (12,5%), країни СНД (10,2%).

     Експорту  в країни СНД в загальній структурі  експорту належить 19,2% (у порівнянні з 2005 роком, вартість експорту в СНД  збільшилася на 7,7%).Предметна структура  експорту представлена ​​мінералами, транспортними засобами та обладнанням, текстилем і виробами з текстилю, машинами та обладнанням, електроустаткуванням, продукцією хімічної промисловості.Вартість експорту збільшилася в більшій частині товарних груп; разом з тим, спостерігалося падіння вартості експорту мінералів та продуктів харчування з овочів (на 431 млн. і 83,9 млн. літ відповідно), що вплинуло на зниження загальних темпів зростання литовського експорту.

     На  думку ряду експертів, основною причиною зниження темпів зростання експорту в 2006 році можна назвати коливання курсу національної валюти і загальносвітовий економічний спад. Виходячи з національної приналежності постачальників, основними джерелами імпорту є Росія (20,2% загального обсягу імпорту), Німеччина (19%), Польща (6,4%), Данія (4%) та Італія (3,8%).

     Частка  СНД в географічній структурі імпорту в 2006 році склала 25,3% (у порівнянні з 2005 роком, мало місце скорочення показника на 0,7%).Предметна структура імпорту представлена ​​мінералами, машинами та обладнанням, електрообладнанням, транспортними засобами та обладнанням, хімічними речовинами та іншої продукцією хімічної промисловості, текстилем. У порівнянні з 2005 роком, збільшилися обсяги імпорту практично всіх товарних груп, за винятком мінералів (-6,9%) і продуктів тваринного походження (-23,2%).

     Виходячи  з аналізу індексу вартості одиниці  імпортованої продукції, можна зробити  висновок, що вартість одиниці імпортованої продукції знизилася на 5,5% за перший-третій квартали 2006 року (щодо даних за аналогічний  період 2005 року). У 2006 році мав місце дефіцит зовнішньоторговельного балансу Литви. Дефіцит збільшився на 12,1%.

     Найбільший  дефіцит спостерігається в балансах зовнішньої торгівлі з Німеччиною (41,2% консолідованого дефіциту). У порівнянні з 2005 роком, значення збільшилося на 26,4% внаслідок скорочення експорту і збільшення імпорту (насамперед, транспортних засобів). 

     Дефіцит балансу зовнішньої торгівлі з Росією розширився в 2006 році на 23% (до 3229,1 млн. літ); дефіцит зовнішньої торгівлі з  Польщею - на 230% (до 1074,3 млн. літ), з Фінляндією - на 140% (до 801,9 млн. літ), з Італією - на 120% (до 511,7 млн. літ). 

     Дефіцит балансу зовнішньої торгівлі з країнами СНД скоротився на 9,2% (до 3245,6 млн. літ).

     На  світовому ринку товари Литви користуються попитом. Особливо деревина, вироби з деревини, текстиль, мінеральні продукти, продукція хімічної промисловості, машини (особливо електрообладнання) та продоволсьвто.

     Структуру експорту Литви покажемо на схемі (рис.3.1).

     Рис.3.1. Структуру експорту Литви 

     Фінансова криза в Україні та в Росії (2008 р.) позначився на структурі зовнішньої торгівлі Литви. Найбільш важливі торговельні партнери країни в даний час - Німеччина, Латвія, Білорусія, Росія і Данія[16]. 

     Співвідношення  між експортом і імпортом Литви  за останній покажемо на графіку 3.2.

     Рис.3.2. Співвідношення між експортом і  імпортом Литви 

     Отже, також як і в попередні роки, в 2010 році головними країнами-партнерами Литви з експорту-імпорту залишилися країни ЄС. Однак у розрізі окремих держав найбільшу питому вагу як в експорті, і в імпорті мала Росія.Найбільш суттєві обсяги експорту підприємств Литви в 2010 році спрямовувалися в Росію (15,6%), Німеччину (9,8%), Латвію (9,6%), Польщу (7,7%). У свою чергу, в структурі імпорту товари з Росії в 2010 році становлять 32,6%, за ними з 10,9% слід Німеччина і з 8,8% - Польща.У 2010 році зріс як обсяг експорту (+56,8%) до Росії, так і обсяг імпорту звідти (+46,8%).

     Стрімке зростання експорту, а також імпорту свідчить про поступове оздоровлення економіки Литви. Фінансових експертів все ще турбує приватне споживання, яке вступило на крихкий шлях зростання. Тягар боргів мешканців Литви є одним з найнижчих у країнах ЄС, тому споживання ця проблема зачіпає порівняно менше, ніж зменшення заробітної плати та безробіття, яка починає знижуватися.

     У 2011 році зростання експорту країни залежатиме від оздоровлення економіки  головних торгових партнерів-держав, не тільки в ЄС, але і в сусідніх країнах та Росії. Очікується, що надалі оздоровлення експорту буде підтримуватися традиційно сильними галузями, наприклад, експортом деревини, пластмаси, гуми і харчових продуктів.

     Згідно  з розрахунками різних експертів, обсяги імпорту Литви, в тому числі через зростання цін на сировину, зростатимуть стрімкіше обсягів експорту. У 2011 році експорт може вирости на 7-12%, а імпорт - на 7,5-12,2%.

     Експерти  вважають, що економіці Литви для  подальшого завоювання світових ринків необхідно виробництво продукції з високою доданою вартістю. Оскільки на це потрібен час, конкуруючі переваги експорту Литви збережуться у виробництві великогабаритних продуктів.

     Литва також повинна більше думати про  диференціюванні експортного ринку, звернувши увагу на інші держави, що розвиваються. У невеликих обсягах це вже спостерігалося в 2010 році. 

     4.      Участь Литви  у міжнародному русі капіталу 

     Литва в даний час приймає активну  участь в міжнародному русі капіталу.

     Так сттуп Литви до ЄС відкрив додаткові можливості для банківського сектора країни. Для фінансування проектів, що використовують структурні та інші фонди ЄС, потрібні великі позикові кошти. При цьому частк а національного учасника проекту, в якому використовуються кошти ЄС, становить від 20 до 75% всієї вартості проекту. Після вступу до ЄС, конкуренція на фінансовому ринку країни значно посилиться, так банки країн ЄС зможуть безпосередньо брати участь в освоєнні фінансового ринку Литви. 

     Це актуально для великих фінансових проектів, де місцевим банкам буде складно конкурувати з Європейськими структурами. Для фізосіб - споживачів банківських послуг, вступ до ЄС дозволить зменшити витрати на міжнародні перекази, так як вартість переказів у середині країни і всередині ЄС стануть рівні[20, с. 52].

     Найбільша частка інвестицій - у виробництві.

     Незважаючи на спроби уряду залучити більше інвестицій, ПІІ за перші дев'ять місяців 2010 року виявилися на 67,8 мільйонів євро менше, ніж за відповідний період 2009 року, в цілому склали 9,90 мільярдів євро (рис.4.1).

     Рис.4.1. Прямі іноземні інвестиції в Литві,  мільярдів євро 

     На  вересень, 2011 року майже 80% ПІІ були забезпечені з ЄС-27. Найбільшим інвестором була Польща - обсяг інвестицій 1170000000 євро, або 11,8 відсотків від загальних ПІІ. Швеція посідає друге місце, при обсязі інвестицій 1,1 мільярда євро (11,1%), Данія - третю позицію - один мільярд євро (10,4%) та Німеччина - четверту - один мільярд євро (10,2%). Потім йдуть Росія, Нідерланди та Естонія, обсяг інвестицій яких разом склав два мільярди євро.