Науково-популярна книга сьогодні та в майбутньому

Зміст

Вступ 3

Розділ І. Науково-популярна  книга сьогодні та завтра 4

1.1 Науково-популярна книга 4

1.2 Типологічні характеристики  та функції науково-популярної книги 5

1.3 Принципи  популяризації і прийомів цікавості 7

1.4 Мовно-стилістичні  засоби науково-популярної книги 11

1.5 Ілюстративний матеріал 16

1.6 Апарат науково-популярного  видання 17

Розділ II. Аналіз видань 20

2.1 Тетяна Олегівна  Загорна «Економічна діагностика»  20

2.2 Дубчинський  Володимир Володимирович. Українська  мова. Сучасний довідник. Орфографія, стилістика, граматика, пунктуація, словники 22

2.3 С.В. Глушаков  Персональний комп’ютер 24

Висновк 27

Список літератури 28

Вступ

Актуальність дослідження. Сучасні засоби популяризації наукових знань різноманітні. До них відносяться і кіно, і телебачення, і радіо, і періодичний друк. Особлива роль належить книжковим і журнальним виданням. Найбільш фундаментальним засобом популяризації продовжують залишатися книжкові науково-популярні видання. У широкому значенні науково-популярним книжковим виданням слід рахувати видання, яке містить відомості про теоретичні і/або експериментальні дослідження і призначено для популяризації і пропаганди основ і досягнень науки і техніки, культури і результатів прикладної діяльності серед широких мас читачів в доступній для них формі.

Змістом науково-популярної книги можна вважати все, що має відношення до науки і наукових досліджень: результати наукових досліджень, наукову область, в якій проводяться (проведені) дослідження; об'єкт дослідження; наукову проблему (завдання), мету і метод дослідження; умови, в яких проводяться дослідження, і використовувані апаратура і матеріали; факти, складові основу дослідження (науки), включаючи дані спостережень і експериментів, відкриття, винаходи, теорії, закони, гіпотези і ін.

Об'єктом  дослідження є науково-популярна книга.

Метою дослідження є аналіз сучасного стану науково-популярної книги та її розвиток у майбутньому.

Мета визначає завдання роботи:

• визначити поняття науково-популярної книги, та задач книговидання в популяризації науки;
• проаналізувати типологічні характеристики науково-популярної книги.
• визначити мовно-стилістичні особливості науково-популярної книги;
• здійснити аналіз принципів популяризации та прийомів зацікаленності;
• опрацювати значення ілюстрованого матеріалу у науково-популярній книзі;
• проаналізувати апарат науково-популярної книги.

Теоретичне  значення роботи визначення тематики, цілей та функціональних властивостей науково-популярної книги.

Розділ І. Науково-популярна  книга сьогодні та завтра

1.1 Науково-популярна книга

Науково-популярна книга – це видання схоже з науковими виданнями, але призначається для більш широкого кола читачів, які не є спеціалістами конкретної галузі знань, головною вимогою для їх створення є доступний, популярний стиль викладу.

Науково-популярна книга  – видання, що містить відомості  про теоретичні або експериментальні дослідження в галузі науки, культури й техніки, викладені у формі, доступній читачу-неспеціалісту.

Цільове призначення науково-популярної книги – поширення і пропаганда наукових та інших спеціальних знань в галузі області науки, техніки, виробництва, зокрема їх історії. Вони містять відомості наукового або прикладного характеру, але не в усьому обсязі, а тільки у вигляді загальних законів, понять, висновків, знання яких необхідне суспільству в цілому.

За читацькою адресою науково-популярна книга розподіляються на видання, розраховані:

1) на масового читача;

2) на осіб, які не  є фахівцями в даній галузі;

3) на фахівців, що працюють  в суміжних областях науки; 

4) на практичних працівників, що хочуть застосовувати результати наукових досліджень у своїй професійній діяльності.

Структура та довідковий апарат науково-популярного видання мають ряд особливостей. Характер передмови до видання багато в чому залежить від конкретного адресата. Наукові терміни використовуються вкрай помірно. У виданнях, розрахованих на читачів з початковою підготовкою, маються контрольні запитання, список рекомендованої літератури. У виданнях, орієнтованих на більш підготовленого читача, представлені наукові твори.

Науково-популярна книга, як правило, є виданням з великою кількістю ілюстрацій. У книгах з природних і прикладних наук як ілюстрації нерідко застосовується карикатура – малюнок, у якому в гумористичній формі зображаються різні явища й процеси. Науково-популярні книги виходять в основному в сюжетно-шрифтових багатобарвних обкладинках.

1.2Типологічні характеристики та функції науково-популярної книги

Тематика науково-популярної книги може бути досить широкою. Вона повинна визначатися потребами і завданнями суспільства, інтересами і попитом читачів. З цим пов'язані цільове призначення і функціональні властивості науково-популярної книги.

Цільове призначення науково-популярної книги - популяризація та пропаганда основ і досягнень науки, техніки, культури і результатів прикладної діяльності серед широких мас читачів. Що стосується функціональних властивостей, то вони вельми різноманітні.

Однією з головних цілей науково-популярної книги  є формування наукового світогляду читача. Світоглядна функція припускає виклад в науково-популярній книзі природничо-наукових знань і законів природи, освітлення досягнень в розробці теоретичних проблем, що відкривають нові перспективи науки і на її основі нові можливості прогресу виробництва.

Науково-популярну книгу можна вважати і сприймати як джерело наукової інформації в навчальному процесі, при написанні курсових і дипломних робіт.

Оцінюючи таким чином  науково-популярну книгу, слід визнати  її як засіб наукової комунікації.

Автори науково-популярних книг при викладі наукового матеріалу йшли по шляху спрощення, приводили можливо більше елементарних понять з фізики, хімії, астрономії, математики, геології, біології та інших наук, які є базовими для природознавства і техніки, і давали їм популярне тлумачення.

Отже, можна сказати, що однією з нових функцій науково-популярної книги є взаємна інформація учених і інженерно-технічних працівників про стан і проблеми, про здобутки і нових методах дослідження, застосовуваних у найрізноманітніших галузях знань.

Найважливішою функцією науково-популярної книги є популяризація і пропаганда наукових знань. Саме це в найзагальнішому визначенні складає цільове призначення даної книги. Дана функція, разом з просвітницькою і ознайомлювальний-освітньою, у всі часи була такою, що веде. Пропагуючи наукові знання, учений передає масам останнє слово в науці і тим самим знайомить їх з цим новим знанням, сприяючи підвищенню їх освітнього рівня і вирішуючи просвітницьку задачу. Наукові знання духовно збагачують читача науково-популярної книги, будить в нім подальший пізнавальний інтерес, сприяють розвитку його творчої ініціативи, нарешті, залучають до знання. Однією з головних цілей науково-популярної книги є формування наукового світогляду читача. Світоглядна функція припускає виклад в науково-популярній книзі природничо-наукових знань і законів природи, освітлення досягнень в розробці теоретичних проблем, що відкривають нові перспективи науки і на її основі нові можливості прогресу виробництва. Реалізація функції формування наукового світогляду безпосередньо пов'язана із залученням людини до наукових знань, вихованням у читача сприйнятливості, розуміння суті науки, науково-технічного прогресу. Популярні видання по мистецтву виконують важливу функцію естетичного виховання.

Реалізація функції формування наукового світогляду безпосередньо пов'язана з долученням людини до наукових знань, вихованням у читача сприйнятливості, поняттям суті науки, науково-технічного прогресу. Науково-популярна книга виконує важливу функцію естетичного виховання.

Для кожного, хто стежить за розвитком науки, науково-популяні видання, незалежно від того, чи належать вони до технічних, гуманітарних наук, до мистецтва чи інших галузей наукового пізнання, потрібні і корисні як засіб розширення науково-пізнавального кругозору.

Суворий поділ читачів науково-популярної книги по групах – практично не можливо. Читацька аудиторія включає всіх – від школяра до науковця.

Існують і інші фактори, які обговорюють потребу в науково-популярних книгах: характер постійних занять, спеціальність, ставлення читача до тієї галузі наукових знань, яку відображає книга (пряме, непряме і т.п.), вік, пізнавальні схильності і багато іншого.

Сприяння розширенню у читачів науково-пізнавального  кругозору може бути пов'язано з  виконанням науково-популярної книги інших функцій: сприяння вирішенню читачем практичних завдань; професійної орієнтації читача; адаптації його до певних умов та ін. Важність можливостей які надаються науково-популярній книжці буде залежати від цілей дії і інтересів читача, а також від його прагнення до реалізації отриманих відомостей.

Названі функціональні  властивості науково-популярної книги мають бути враховані при підготовці видання до друку. Необхідно бачити, яким читачам адресується видання. Зрозуміло, що питання про профорієнтацію, наприклад, може бути актуальним у першу чергу для молодих людей, що вступили на шлях самостійного життя і роботи.

Відомі точки зору, згідно з якими науково-популярна книга повинна виконувати інформативні функції.

Науково-популярну книгу  можна вважати і сприймати як джерело наукової інформації в навчальному процесі, при написанні курсових і дипломних робіт.

Оцінюючи таким чином  науково-популярну книгу, слід визнати  її як засіб наукової комунікації. Її можна розглядати в якості джерела  наукової інформації не тільки в сфері вітчизняної науки, але й науки зарубіжної. Тому важливо, щоб наукова популяризація не обходила стороною досягнення світової науки.

Там, де все-таки мова йде  про науково-популярну книгу, за основу класифікації беруться будь-яка одна або дві її функції. Наприклад, пропонуються такі види науково-популярної книги: пізнавальна, інформаційна; для дітей виділяють науково-популярні і науково-художні видання.

Отже, можна сказати, що однією з нових функцій науково-популярної книги є взаємна інформація вчених і інженерно-технічних працівників про стан і проблеми, про здобутки і нових методах дослідження, які застосовуються у найрізноманітніших галузях знань.

Науково-популярна  книга про науку не може і не повинна заміняти ні підручник, ні інструкцію.

1.3 Принципи популяризації і прийомів цікавості

Науковість  змісту потрібно розуміти як відповідність  наведених у науково-популярному  творі фактів вимогам, які пред'являються  до фактів наукових. Фактичний матеріал, на якому будується науково-популярна книга, повинен бути точним, достовірним, обгрунтованим і спиратися на результати наукового дослідження. Науковість передбачає також відповідність авторської концепції висновків теоретичних та експериментальних досліджень, що відносяться до відповідної сфери науки.

Науковість  змісту зумовлює вибір і використання прийомів популяризації, спрямованих  на полегшення поняття і сприйняття матеріалу і активізацію творчого мислення читача. Розглядаючи засоби популяризації редактор виходить з оцінки того, що є у автора; задум, концепція, відбір певних елементів і зв'язок між ними, а також способи висвітлення теми, розкриття понять і т.д.

Прийоми викладу (популяризації) які використовуються в книзі повинні відповідати принципу науковості. Редактор повинен ясно бачити, за рахунок чого досягаються зрозумілість змісту твору і доступність його читацької аудиторії, чи немає у викладі спрощенства або вульгаризації. З іншого боку, не перевантажене чи воно важкодоступним матеріалом. Не слід забувати, що спрощення в науково-популярному творі є причиною спотворення достовірності і веде до дезорієнтації читача. Потрібно також враховувати, що доступність - це не тільки легкість засвоєння змісту, яка залежить від простоти викладу. Доступність - це показник, якими мають бути зміст і характер авторської інтерпретації наукового матеріалу, щоб читач міг їм оволодіти.

Межі доступності  для конкретного читача можуть розширюватися  в процесі оволодіння ним матеріалом і внаслідок сприйняття змісту, коли він нарощує свої знання і у  нього посилюється зацікавленість предметом, прагнення зрозуміти його сутність. Інтерес прямо пов'язаний зі змістом.

Важливо, щоб  при читанні науково-популярної книги переважав пізнавальний інтерес і бажання оволодіти змістом. У цьому випадку читачеві надається можливість більш грунтовного та глибокого осмислення фактів, можливість побачити ідею за окремими фактами, зрозуміти задум автора і узагальнюючі висновки науки.

Дотримання  принципу осмислення є умовою активної інтерпретації змісту твору і, отже, досягнення мети його популяризації.

У науково-популярному  творі використовуються традиційні способи викладу матеріалу: описовий, розповідний і проблемно-аналітичний. Вибір того чи іншого з них залежить від особливостей змісту, читацької адреси та цільового призначення науково-популярного видання, але головним чином від творчих можливостей автора. У першому випадку аналіз проблем та явищ ілюструється заздалегідь підібраними схемами. При такому викладі матеріалу книга сприяє лише кількісному накопиченню інформації читачем, який розглядається як пасивний приймач відомостей. Другий спосіб пов'язаний з використанням творчого методу популяризації та розрахований на активне сприйняття читачем. Сутність праці автора як популяризатора полягає в переробці інформації, тобто у виявленні відповідності між принципами максимально ефективного сприйняття тексту і законами науки.

Від автора науково-популярної книги потрібно таке ж глибоке  розуміння описуваних ним наукових теорій, як від фахівця, що займається вивченням вузькогалузевих проблем; разом з тим здатність бачити панораму науки у всій її широті повинна бути невід'ємною якістю справжнього популяризатора.

Умовою популяризації  є доступність викладу, кажучи про доступність науково-популярного твору, в кожному конкретному випадку доводиться враховувати підготовленість аудиторії, її вікові та освітні особливості.

Доступність досягається  двома засобами: послідовністю і  конкретністю викладу. Автору науково-популярного  твору слід уникати абстрактного цифрового матеріалу. Введене в  популярний виклад поняття конкретизується різними засобами: уточнюється час, місце дії, джерело повідомлення. Абстрактні міркування повинні підтверджуватися за допомогою фактичних даних-цифр, таблиць, графіків, малюнків, формул, схем. У відповідності до вимог конкретності викладу ланцюг доказів повинен включати слова, що позначають образи (уявлення).

Ефективним  прийомом популяризації є опис фактів науки за допомогою порівняння з  відомими читачеві явищами, а також  інтерпретація цифрового матеріалу. Використання засобів конкретизації полегшує сприйняття тексту твору.

Автор науково-популярної книги повинен звернути увагу  читача на найбільш істотні в інформативному відношенні аспекти, щоб зробити сприйняття твору більш повним, сприяти розвитку спостережливості, систематизації знань і уявлень читача. Сприйняття нових знань досягається легше, коли читач іде шляхом дослідника, тому важливо відтворити перед читачем сам процес наукового пошуку.

Популярний  твір про науку являє собою  систему логічно послідовних  доводів, кожен з яких повинен бути обгрунтований, витікати з попереднього і служити переходом до наступного. Нові відомості повідомляються після того, як читач засвоїть вже викладені. Велике значення має чітка класифікація фактів, яка може привести читача до логічного висновку.

В популярній книзі повинні бути злиті деякі риси, властиві науковій роботі та літературному твору: жвавість і захопливість викладу, вдалі порівняння, що дозволяють знайти знайоме у невідомому - все це значно полегшує сприйняття наукового матеріалу. Найлегше привертає увагу читача та книга, в якій є елемент дії.

Яскравою відмітною ознакою науково-популярної книги є цікавість, яка знаходить прояв як у змісті, так і в засобах популяризації. Її способи і прийоми різноманітні і вимагають від редактора зосередженості і уважного підходу до їх аналізу та оцінки.

Цікавість обумовлена низкою факторів: природою науково-популярного  твору, цілями популяризації науки, специфікою творчої праці популяризатора, завданнями впливу на читача і задоволення  його потреб.

Широко використовується в науково-популярних творах такий прийом як авторські відступи. Основне їх призначення - створення пауз у подачі наукової інформації. Не порушуючи логічної послідовності викладу, авторські відступи вносять у розповідь динамізм, емоційно його насичують.

Відступи автора-спосіб вираження його позиції, ставлення  до предмета опису, засіб оцінки наукових положень і різноманітних фактичних  даних. Зазвичай авторські відступи виділяються особливою емоційністю  і експресивністю, вони дозволяють викликати належну реакцію читача на викладені відомості. Емоційність в авторських відступах досягається використанням окличних речень, які передають почуття автора і висловлюють ставлення до написаного. Авторські відступи безпосереднє звернення до читача.

Екскурси в історію дозволяють уявити процес наукового пошуку, розповісти про труднощі, з якими стикалися дослідники, шляхах, які приводять до відкриттів. Історичний матеріал стимулює пізнавальний інтерес читача. Засобом зацікавити читача може бути також виклад різних гіпотетичних теорій, заснованих на останніх досягненнях науки. Щоб надати викладу більшу цікавість, активізувати творчі моменти в ході сприйняття тексту, автор науково-популярного твору може використовувати прийом постановки гострих дискусійних проблем науки. Засобом, що додає викладу жвавість і цікавість, є легенди, народні перекази, міфи.

Використання  прийомів цікавості повинно бути підпорядковане основній ідеї твору  і служити найбільш глибокому і образному розкриттю його змісту.

1.4 Мовно-стилістичні засоби науково-популярної книги

В процесі редакторської  підготовки науково-популярного видання  велику увагу доводиться приділяти  роботі над мовою і стилем. У  системі словесно-образних засобів  мови науково-популярних творів відбивається його залежність від змісту, функцій, цільового призначення, читацької адреси, жанру твору. Встановлено, що особливостями науково-популярного стилю як мовної системи є динамізм, конкретність, образність, суб'єктивно-об'єктивний характер викладу, чим і визначається його лексико-фразеологічне і морфолого-синтаксичні своєрідність: широке використання слів-уявлень і експресивно забарвлених засобів (зокрема метафор, епітетів, порівнянь, перифраз), багатство форм і значень дієслова.

Науково-популярній манері оповідання властиве яскраво виражене образно-експресивне забарвлення. Лінгвістичне розуміння образності мови засноване на використанні слів в переносному значенні. При цьому лінгвістичні одиниці, одержуючи образне значення в художньому контексті, якоюсь мірою втрачають свою номінативну функцію і набувають яскравого експресивного забарвлення. Вивчення образного значення слова в цьому сенсі направлене на дослідження лексичних прийомів, що додають мови естетико-художнє значення.

Важливий засіб створення образності в науково-популярному творі - епітет. Він дозволяє дати яскраву емоційну характеристику предмету або явищу. Образність епітета неабиякою мірою визначається його мовним оточенням. У науковому тексті епітет набуває нейтрального мовного забарвлення, виступаючи, як правило, у складі термінологічних поєднань. Закономірне використання метафоричних епітетів з образністю.

Широке використання в науково-популярній книзі перифраз пояснюється прагненням автора звернути увагу читача на ті риси предметів, що зображаються, або  явищ, які найбільш важливі в пізнавальному відношенні. Особливою виразністю зазвичай відрізняються індивідуально-авторські перифрази. Вони виконують в мові естетичну функцію. Індивідуально-авторські перифрази часто містять метафори, епітети, оцінну лексику. Образні перифрази додають мови самі різні експресивні відтінки - від патетики до невимушеного іронічного звучання.

Необразні перифрази, які зберігають пряме значення вхідних в них  слів, виконують не тільки естетичну, але і смислову функції, допомагаючи  авторові точніше виразити думку, підкреслити ті або інші особливості описуваного предмету. Широко застосовуються загальномовні перифрази, що є стійкими поєднаннями слів, емоційно і експресивно забарвлені. Звернення до перифраз обумовлене прагненням додати мови невимушено-розмовний відтінок.

Тропом, що часто вживається в науково-популярній книзі, є уособлення типу. Використовується також прийом персоніфікації, при  якому описувані предмети набувають  реальної людської зовнішності.

Порівняння - один з найпоширеніших прийомів цікавості в науково-популярній книзі. Саме на використанні аналогії і порівнянні базується можливість популяризації складних явищ сучасній дійсності. За допомогою порівнянь роз'яснюється наукова термінологія.

Бувають розгорнені порівняння, вказуючи на декілька загальних ознак предметів, що зіставляються. У розгорнене порівняння включаються два паралельні образи, в яких автор знаходить багато загального. Художній образ, використовуваний для розгорненого порівняння, додає опису особливу виразність.

Риторичні питання - найпоширеніша стилістична фігура, що характеризується яскравістю і різноманітністю емоційно-експресивних відтінків. Риторичні питання містять твердження або заперечення, співпадаючі по зовнішньому граматичному оформленню із звичайними питальні пропозиціями. Відрізняючись яскравою окличною інтонацією, риторичні питання виражають особливу напругу відчуттів.

Науково-популярний текст  може відрізнятися своєрідністю оформлення інтонаційної пунктуації. Пунктуація дозволяє передати уривчастість мови, створити несподівані паузи, що направляють увагу читача на сприйняття найбільш важливої інформації.

З метою активізації  інтуїції читача можуть бути використані  несподівані пропуски в ланцюзі  повідомлень. Свідомо не доказується думка і тим самим надається читачеві можливість самостійно завершити виклад.

Емоційну напруженість мови додають приєднувальні конструкції. Синтаксично несамостійні відрізки тексту утворюють асоціативний ланцюг, набуваючи при цьому великої  виразності і емоційної насиченості.

Нанизування однотипних синтаксичних одиниць створює градацію. Кожна подальша лексична одиниця підсилює емоційне звучання попередньою, завдяки чому створюється особлива експресивність мови. В деяких випадках градацію утворює нанизування питальні пропозицій. Нанизування питальні пропозицій дозволяє створити ефект безпосереднього спілкування з читачем.

Найважливішим чинником цікавості в науково-популярній книзі може стати гумор або  іронія. Широко використовуються каламбури. Думка, виражена в каламбурній формі, виглядає яскравішою, гостріше. Гумор дозволяє уникнути монотонності оповідання, полегшує сприйняття твору.

Широке використання знаходять елементи розмовного стилю. Спостерігається характерна для  розмовної мови тенденція до вільної  побудови мовних одиниць, вживання оказіональних граматичних конструкцій. Більшість оказіоналізмів  побудовані на основі образного осмислення їх словоутворюючої моделі. Розмовна лексика сприяє імітації фразеологізм невимушеної персонально адресованої неофіційної мови. Як прикмети розмовного стилю використовуються слова просторічні, лайкові, такі, що знаходяться за межами літературної норми. Розмовна лексика привносить в науково-популярний текст відтінки емоційності, образності. Стилізація діалогу з читачем досягається шляхом використання семантично спустошених конструкцій.

Автори науково-популярних книг звертаються до багатства фразеологізму української мови як до невичерпного джерела мовної експресії. Властива фразеологізмам образність пожвавило оповідання, додає йому невимушене іронічне забарвлення. Розмовно-просторічна фразеологія використовується для стилізації авторської мови з метою невимушеного спілкування з читачем.

Як засіб цікавості  в науково-популярних творах використовуються прислів'я і приказки. Яскраве  емоційно-експресивне забарвлення прислів'їв і приказок обумовлене образністю використовуваних в них мовних засобів. Прислів'я і приказки носять розмовний характер, вони забарвлені в жартівливі, іронічні тони, тому їх використання додає невимушену довірчість розповіді.

Простота і ясність в науково-популярному виданні тісним чином зв'язана з використанням термінології. У складі термінологічної лексики можна виділити декілька «шарів», що розрізняються сферою вживання, змістом поняття, особливостями об'єкту, що позначається. Це ділення відбивається в розмежуванні загальнонаукових термінів, складових понятійний фонд науки в цілому, і спеціальних, закріплених за певними областями знань. Термінологічна лексика незвичайно інформативна, тому її використання є необхідною умовою лаконічності, точність викладу.

Вимоги, які пред'являють  до термінології популярних творів, залежать від освітніх і вікових особливостей аудиторії. Наприклад, у виданнях для  дітей молодшого і середнього шкільного віку повинна бути мінімальна кількість вузькоспеціальних термінів. У виданнях, призначених для дорослих читачів, недоцільно відмовлятися від професійної термінології. Проте введення термінів в текст повинне бути мотивоване, зловживання вузькоспеціальною лексикою позбавляє мова простоти і доступності.

Для того, щоб полегшити сприйняття інформації, автори пояснюють значення термінів. Пояснення етимології термінологічних виразів може служити разом з тим засобом створення цікавості.

Важливо, щоб використання термінів було обгрунтованим і не ускладнювало розуміння і сприйняття змісту. Останнє слово в рішенні цієї задачі за редактором.

Сучасний науково-популярний стиль не схильний до уніфікації і  стереотипності. Специфіка популярної манери викладу зумовлює вираз індивідуально-авторського  образу мислення.

Редактор популярного твору про науку допомагає авторові знаходити слова яскраві поняття, що запам'ятовуються, точно виражають, уникаючи як трафаретів, так і штучної барвистості зображення, пам'ятаючи, що мова популярних книг про науку повинна володіти точністю мови наукової літератури, яскравістю літератури художньої і бути зрозумілим читачам, на яких розрахований твір.

Морфологічний склад науково-популярної літератури має дієслівний характер, в ньому приділяється велика увага до дії, до його автора. Редакторові важливо враховувати, що абстрактність мови, абстрагованість теоретичних висновків і формулювань несумісні з мовою і стилем науково-популярного видання. У ньому слід уникати сухості мови, абстрактності подачі матеріалу, властивих науковій манері викладу, засобів, вказуючи на зв'язок попередньою і подальшої інформації, союзів, що відображають причинно-наслідкові зв'язок, слів, що позначають послідовність думок, вживати дієслова з ускладненим лексичним значенням.

Популярному викладу протипоказане згортання інформації. Тому небажане вживання родових відмінків, використання абстрактних слів, дієслів відособленої дії, безособових дієслів.

Різноманітність мовних і стилістичних засобів і їх роль в популяризації науки надають можливість широкого прояву професійних і творчих здібностей.

Найбільш характерною  особливістю наукової мови є формально-логічний спосіб викладу матеріалу. Це знаходить  свій вираз у всій системі мовних засобів. Науковий виклад складається  головним чином з міркувань, метою  яких є доказ істин, виявлених  в результаті дослідження фактів дійсності.