Немецкие заимствования в английском языка

1. Етимологічна  структура словникового складу англійської  мови.

     Сучасна мова – це продукт довгого історичного  розвитку, в процесі якого мова змінюється. Зміни торкаються всіх сторін (рівні, яруси, аспекти) мовної структури, але діють в них по різному. Історичний розвиток кожного рівня залежить від конкретних причин та умов, які стимулюють зміни в лексичному складі мови, в її фонологічній (фонетичній) організації, та в її граматичному устрої.

     До  розвитку мови належать процеси росту  та розпаду. Так, в англійській мові розвиваються аналітичні форми, складні система дієслівного формотвору. Але розпадається система відмінювання та особових закінчень дієслова, випадають слова із словникового складу, з’являються нові шляхом запозичення або новоутворень.

     Історія мови розкриває усі процеси, які відбуваються в мові на різних етапах її існування. Причини (фактори змін, які є в мові), називають лінгвістичними ( або інтералінгвістичними), а фактори, які пов’язані з історією народу, з загальним процесом розвитку суспільства, екстралінгвістичними факторами. Ці два поняття та дві сторони постійно діють разом.

     Накопичення знань про історію розвитку різних сторін мови повинно призвести у  підсумку до такого рівня підготовки, коли за допомогою етимологічного словника, а значною мірою і без нього, можна пояснити джерела форм та явищ, які відображаються в будь-якому сучасному слові. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Таблиця 1. Етимологічна структура словника англійської мови.

     Ця  таблиця вимагає пояснень. По-перше, треба звернути увагу на те, що друга  колонка в таблиці включає  не лише більше груп, а й велику кількість  слів. Це пояснюється високим відсотком запозичених слів в англійській мові (75%), що прибули в результаті численних явищ та міжнародних зв’язків.

     З точки зору словникового складу треба  класифікувати англійську мову як мову міжнародного походження, або як одну з романських (тому що переважають французькі та латинські слова). Але беручи до уваги відносну частоту розповсюдження слів ,ясно ,що місцевий елемент в англійській мові має велику кількість часто повторюваних слів, таких як артиклі, прислівники, з’єднання, допоміжні дієслова, а також слова які означають предмети повсякденного життя.

     Крім  цього граматична структура германська, залишилась недоторкана іншомовним впливом.

     Також треба відмітити, що в різні часи пуристи намагалися виключити слова  іншомовного походження з англійської мови.

     Перша колонка таблиці представляє  місцевий елемент, основу словникового складу. Колонка складається з  трьох груп і тільки третя має  дати. Слова цієї групи з’явилися  в англійській мові в V столітті, або ж пізніше.

     Під індоєвропейським елементом треба розуміти слова, загальні для всіх, або більшості мов індоєвропейської групи. Англійські слова цієї групи означають елементарні поняття без яких неможливе людське існування.

     Германський елемент представляє слова, загальні для всіх, або більшості мов  германського походження. Деякі основні групи германських слів є спільними з групами індоєвропейського елемента. Треба зазначити, що власне англійський елемент є протиставленим першим двом групам. Ці слова мають іншу рису: вони визначено англійські і не мають спільного походження зі словами інших мов, тоді як в індоєвропейських та германських словах можна знайти спільний корінь.

2. Роль  запозичень в розвитку словникового складу англійської мови та джерела запозичень.

     Запозичення – це слова, запозичені з іншої  мови, які модифікували фонемічну форму, значення та вимову до стандартів англійської мови.

     Існуючі в словниковому складі мови запозичені слова можна класифікувати:

• по джерелу запозичення;
• по тому, який аспект слова запозичений;
• за ступенем асиміляції.

     По  джерелу запозичення в словниковому складі англійські слова виділяють:

1. французького запозичення
2. русизми та запозичення-неологізми з грецької, португальської, японської та інших мов
3. португальські запозичення.

     Класифікація  по джерелу запозичення розроблена найбільше повно, але не є єдиною можливою. Запозичення-неологізми можна також класифікувати по тому, який аспект слова є новим для приймаючої мови. За цим принципом запозичення-неологізми розділяються на:

• фонетичні;
• кальки (translation-loans);
• семантичні;
• запозичення словоскладаючих елементів.

     Перший  тип, тобто фонетичні запозичення, складають основну, найбільш численну групу. Вони характеризуються тим, що загальний  звуковий комплекс їх є для запозиченої  мови новим. Розглянуті слова: sport, labour, travel є фонетичними запозиченнями.

     Кальками (translation-loans) називаються запозичення  у вигляді буквального перекладу  іншомовного слова або виразу, тобто точного відтворення його засобами мови що приймає із збереженням  морфологічної структури та мотировки.

     Такими  кальками є, наприклад, багато слів, що стали інтернаціональними:

• з російської: perestroika, khozraschot, house of rest, troika, samizdat, telenovela;
• з німецької: kettenraucher, blitz, angst, gastarbeiter, reitgeist, glitch, glitry, spritrer;
• з французької: (cela) va sans dire, summit conference, visagist, frisee, auteur;
• з японської: waribashe, aiki-jutsu, aiki-do, nashi;
• з африканської: gnu.
• та з інших мов.

     Під семантичними запозиченнями розуміється  запозичення нового значення, часто  переносного, до слова, яке вже існує в мові. Слова pioneer та brigade існували в англійській мові і до радянізмів, але значення “член дитячої комуністичної організації” та “трудовий колектив” вони отримала під впливом російської мови.

     Семантичні  запозичення відбуваються дуже легко  в близьких мовах. Цілий ряд прикладів можна знайти серед запозичень. Так, наприклад, др.-англійське слово dwellon “блукати” під впливом др.-скандинавського dveljaween, розвинулося в сучасній англійській мові в dwell “жити”.

     Таким чином в звуковому відношенні dwell приходить до англійського, а в семантичному – до скандинавського дієслова.

     Випадків  семантичного запозичення серед  іменників більше, ніж серед дієслів. Іменник gift в др.англійській значило  не “подарунок”, а “викуп за жінку”, а потім, в результаті асоціації – “весілля”.

     Запозичуватись  може не тільки слово, але й окремі значущі частини слова. Багато грецьких та ютинських слів перетворились  в інтернаціональні префікси. Наприклад, anti-, -coun-, -ter, -inter-, sub-, ultra-, -imn.

     В усіх мовах широко використовуються суфікси: -ist, -ism, -isk. Та часто вживаним в сучасній англійській мові є суфікс з французької: -eur.

     Далеко  не всі слова так повно асимілюються, як розглянуті travel та sport. Тому за ступенем асиміляції неологізми-запозичення  можна розділити на:

1. Повністю асимільовані, тобто які відповідають всім морфологічним та орфографічним нормам мови що запозичає і є сприйнятими розмовником як англійські, а не іншомовні слова. Ці слова – здебільшого старі запозичення: cheese, street, wall, wine (лат.); husband, bellow, gate, call, die, want (сканд.). Повністю асимільовані такі слова французької мови як: face, figure, auteur.
2. Частково асимільовані, тобто які залишились іншомовними по своїй вимові, написанню та граматичнім формам слова: 
   blitz, angst, glitry, glitch, spritrer, untermensch, rutgeist – з німецької; 
   favela, favelado – з португальської; 
   nouveau roman, auteur, frisee, visagist – з французької; 
   babushkaphobian, khozraschot, pryzhok – з російської. 
   Ці слова часто відрізняються нестійкою вимовою: restaurant, formulae, corps. Останній склад в словах вимовляється по-різному.
3. Частково асимільовані слова, які означають поняття, що пов’язані з іншими країнами і не мають англійського еквіваленту. Наприклад: 
   pryzhok, khozraschot, perestroika – з російської; 
   gado-gado – з малоазійської; 
   aiki-jutsu, aiki-do, gai-de – з японської; 
   mohi-mahi – з  
   До цієї групи слів відносяться назви понять, які пов’язані з іншою національною культурою, наприклад назви національного одягу, музикальних приладів і т.і.

     Найбільша кількість запозичень, як і раніше, надійшла з французької мови, проте у порівнянні з запозиченнями 80-х років питома вага їх різко знизилась. В наш час англійська мова частіше “ дає” свої слова іншим мовам ніж “приймає” їх. Це пов’язано з тим, що англійська мова набула статусу Lingua franca (мова спілкування) ХХ століття. Однак, не дивлячись на те, що запозичення в даний час становлять лише 7,5 % від загальної суми неологізмів їх розгляд є дуже необхідний, так як без цього шару неможливо уявити собі весь корпус нової лексики. 
Основна маса англійських запозичень зосереджена в восьми тематичних групах. 
1. Суспільно-політична лексика. Тут виділяють дві підгрупи : 
а. Соціальні відносини і явища, наприклад: 
yakuza [ja:ku’za:]- японський хуліган або гангстер (яп.) 
Chozrim [ho:z’ri:m]- євреї, які повернулися до Ізраїлю після еміграції (івр.); 
б. Політика, наприклад: 
Franquista - послідовник політики іспанського диктатора Франко (ісп.) brigatisti [bri:ga:ti:sti:] - члени терористичної організації “Червоні бригади” ( італ) 
 
(Аl)fatah - нaйбільша партизанська група організації визволення Палестини. 
2. Культура. Наприклад:  
cafe theatre [ka: feiteia: tre] – кафе- театр (місце де читають лекції і дають вистави ) 
[policier poulisjei]- детективний роман\ фільм (обидва запозичення з французької) 
hayashi - японський оркестр (яп.) 
salsa - карібська танцювальна музика, що нагадує мамбо, з елементами джазу та рок-музики.(ісп.)  
3. Фінанси. У цій тематичній групі переважають назви грошових одиниць країн Африки та Азії, наприклад: 
Свазіленду-Lilangeni “лілангені”(банту) 
Екваторіальної Гвінеї- ekpwele “екуеле” та ін. 
4. Кулінарія. Сюди увійшли запозичення з французької, італійської, іспанської, грецької, китайської та ін. мов, наприклад: 
calzone- високий пиріг з сиром (італ.) 
burrito- маїсові млинчики з начинкою з яловичини, сиру і смажених бобів (ісп.) 
hoisin sause- густий темно-червоний соус із сої, часнику і різноманітних приправ (кит.) 
5. Наука. Цікаво, що найбільше запозичень у цю тематичну групу прийшло з російської мови, напр: 
bioplasma- біоплазма 
aulacogen- (геол.) аулакоген (слово створене російським геологом С.Шатським).  
6. Спорт. У цій тематичній групі переважають запозичення з японської мови, наприклад:  
iaido - японський різновид фехтування 
basho- п’ятнадцятиматчевий турнір з боротьби сумо та ін. 
7. Релігія. Наприклад: 
satsang - індуська проповідь (санскрит) 
zazen- медитація у дзен будизмі (яп.) 
 
sesshin - тривалий період усамітнення і медитації у дзен будизмі (яп.)  
8. Медицина. Наприклад:  
shiatsu - різновид масажу, який знімає біль, втому і тд. (яп.); sulfazin\sulphazin - сульфазін - ліки для лікування психічно хворих (рос.). 
Таким чином, найчисленнішою є група “Суспільно-політична лексика” (До якої ми ще звернемося в подальшій нашій праці.), питома вага якої у порівнянні з попереднім періодом майже подвоїлась, в той час як частка запозичень у групі “Культура” зменшилась майже вдвічі. Питома вага запозичень збільшилась також у тематичних групах “Наука”, “Спорт”, “Релігія”, “Медицина” і зменшилась у групі “Кулінарія” та ін. 
Переважна кількість запозичень – це назви нових предметів, явищ, понять, наприклад: 
suiseki - японське мистецтво збирання і розміщення каменів (яп.) 
infitah - економічна політика відчинених дверей, запроваджена А.Садатом (ар.) 
amour fou - сліпе захоплення, палка закоханість (фр.) паралельне в англійській мові слово infatuation. 
Більша частина запозичень, що є найменуваннями відомих носіям англійської мови предметів (явищ, понять), прийшла на зміну власне англійським описовим зворотам, наприклад:  
Kilometrage - кілометраж (фр.) замість англійського the number of kilometers covered or traveled 
anshinksen- японський швидкісний пасажирський поїзд (яп.) замість англійського high-speed passenger train of Japan. 
Отже, запозичення, як один із способів утворення в англійській мові нових слів і позначень не виявляє тенденції до активізації: у такий спосіб з’явилося близько 5% загальної кількості неологізмів. Шляхом запозичення потреби номінації найчастіше задовольнялися тоді, коли виникала необхідність відобразити реалії суспільно-політичного життя, спорту чи наукові досягнення тієї чи іншої країни. 
Роль запозичень (borrowings, loan words) в різних мовах неоднакова і залежить від конкретно-історичних умов розвитку кожної мови. В англійській мові відсоток запозичень значно вищий ніж в багатьох інших мовах, тому що за історичних обставин він є дуже проникливим. Англійська мова більш ніж будь-яка інша мова мала можливість запозичувати іншомовні слова в умовах прямого безпосереднього контакту: спочатку в середині сторіччя від загарбників, що змінювали один одного на Британських островах, а пізніше – в умовах торгівельної експансії і колонізаторської активності самих англійців. Підраховано, що число передвічних слів в англійському словнику складає всього 30%.

     Не  можна вважати ,що роль слів в мові визначається тим, чи є воно запозиченим, чи передвічним. Тим паче, що найбільше вживані прислівники, прийменники, сполучники, прислівники часу та місця, всі допоміжні і модальні слова, всі сильні дієслова і займенники, всі числівники, включаючи second, million, billion є в сучасній англійській мові передвічними словами.

     Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюється історичними  причинами: війни, завоювання, мандри, торгівля і т.і., - призвело до тісної взаємодії різних мов. Інтенсивність притоку нових запозичених слів, в різні періоди різноманітна. В залежності від конкретних історичних умов, вона то збільшується то падає. Ступінь впливу однієї мови на іншу при цьому залежить здебільшого від мовного фактора.

     Помилкові уявлення, які переважали в лінгвістиці відносно проблеми запозичень, не зводились лише до перебільшення їх ролі в розвитку мови. Сам підхід до теми був одностороннім і формальним. Дослідників цікавили здебільшого джерела та дати запозичення.

     Треба приділяти увагу не тільки питанню від кого запозичення, а й тому що додалося та було створене в результаті діяльності при запозиченні слова від іншого народу. Треба творчо підходити до питання і тим самим створювати можливість виявити закономірності, що ним підпорядковується розвиток словникового складу мови, пояснити явища, які відбуваються в ньому і виявити їх причини. Це можна пояснити прикладами.

     Досліджуючи розвиток слова sport, ми не будемо зупинятися на тому, що це слово запозичене в  середньо-англійський період із старо-французької мови, де воно було desport і походило з латинської desportus. Desport та desportus значили відволікання ,відхилення ,при запозиченні відбулася спеціалізація значення і в середньо-англійській мові ці слова мали більш загальне значення, ніж у сучасній, де означає спорт, розвагу. З тим словом в той же період із французької мови в англійську запозичувалися інші слова, які були пов’язані з розвагами заможних людей, це пояснюється тим, як в XI столітті нормандські барони стали власниками країни, англосаксонська верхівка завоювала їх звичаї і нормандський діалект старо-французької мови. Слово sport підкорюється англійській системі граматичних змін іменників, отримуючи можливість в множині закінчення –s. В ньому не тільки замінюються всі звуки англійськими, але й відпадає перший склад (аферезис). В ново-англійській мові це слово має ще деякі зміни в семантиці і означає фізичні вправи, у вигляді ігор та змагань.

     В словниковому складі англійської мови паралельно зберігається дієслово disport – розважатися, яке називається маловживаним.

     Зараз в сучасну англійську мову були запозичені слова з різних мов, які зберегли своє значення. Наприклад, aiki-jutsu, boutique, kelim, kletten prinrip. Ці слова здебільшого  мають теж значення яке вони мали в похідній мові, але деякі з них приймають більше значень ніж вони мали.

     Таким чином, ніяке нове поповнення словника запозиченими словами не може пройти безслідно для словникового складу. Запозичене слово приймає на себе одне або декілька значень семантично близьких до нього слів, що вже раніше існували в мові.

     Взаємодія запозичень і словникового складу мови, що їх прийняла, добре видно з  історії слів, які означають поняття  працювати, які є синонімами до слова work. Після запозичення в середньо-англійський  період дієслів: labouren “працювати” (із ст.-фр. labourer, лат. laborare) і travaillen “важко працювати” (із ст.-фр. travaillen, нор. лат. trepaliare “мучити”), перше з цих дієслів близько до англійського swincan. Друге дієслово travailler не витримало конкуренції з дієсловом werken і має значні зміни в змістовій структурі. Після цього його основне значення – “мандрувати” to travel.

     Деякі зміни проходять із словами, які  були запозичені з французької мови. Слово extheticienne було запозичене англійською  мовою, де зберегло своє значення, але змінило вимову – aestheticlenne.

     Загальний закон явищ мови до проблеми запозичень можна сформувати так: усілякі зміни  в словниковому складі мов і у  вигляді проникнення іншомовних запозичень тягне за собою семантичні і стилістичні зміни в словах, які вже є в мові.

     Неологізми-запозичення  в англійському словниковому складі являють собою ту сферу лексики, яка найбільше та безпосередньо  рефлектує історію Англії та її традиції, показуючи вплив на мову зовнішніх  нелінгвістичних причин. Тому їх необхідно прослідити в хронологічній послідовності, пов’язуючи зі змінами, які проходили в культурному та історичному житті країни.

     В сучасній англійській мові численними є французькі запозичення: boutique, fresee, fromage, pêcher, unijombist, tranche, wsogist, які здебільшого зберегли своє лексичне значення. Зараз багато слів запозичується з німецької мови: kletten pririp, untermensch, blitz angst; з шотландської: slogan, whisky, clan.

     Французькі  запозичення проникають головним чином  не в загальний словниковий фонд, а в визначені рівні словникового складу. Французькі запозичення іноді важко відрізнити від латинських. Наприклад, слово figure могло перейти прямо з латини: figura та з французької figure

     В письмовій формі сучасної англійської  мови дуже вживані літерні скорочення від таких виразів, які при читанні змінюються англійським перекладом.

     Запозичення з французької мови є найбільш чисельними і відносяться, головним чином, до побутової лексики: boutique, fresee, butte, buce, auteur та ін. Численними є запозичення-неологізми з шотландської мови: slogan, whisky, clan.

     Неологізми-запозичення  з китайської та японської мови означають  назви різноманітних способів боротьби: aiki-do, aiki-jutsu.

     Запозичені  слова з російської мови пов’язані  з подіями ,які відбувалися в цій країні в 90-х роках ХХ століття – з політичними явищами: perestroikan, glasnostian, khozraschot, prizhok та ін. Всі ці слова були запозичені як в усній так і в письмовій формі і не змінили своє значення і склад.

     Найважливіші  ознаки слів латино-романського походження такі: перевага двоскладових і багатоскладових слів з префіксами, і префікси закінчуються на приголосні: ab-, ad-, -corn, -dis, ex, in, im: подвоєння приголосних: bb, cc, ft, ll, mm, nn, pp.

     Нечисленні  неологізми-запозичення з італійської, голландської і іспанської мов свідчать про культурні зв’язки з цими країнами: ісп. – ÈL NIŇO, nacho, guerilla, junta: італ. – biasco, motto: порт.- favela, favelado.

     Мови  тюркських народів залишили багато слідів в найрізноманітніших мовах, в тому числі і в англійській. В англійській мові існує понад 400 тюркізмів, 55% з яких складають етнографічні реалії, 26% відносяться до суспільно-політичного життя, 19% - є природними реаліями. Серед найважливіших реалій такі слова, як badian, irbis, jougara, kelim та ін. До цієї групи відносяться назви мінералів: dashkesanite, turanite.

     Найбільш  освоєні суспільно-політичні реалії: bash-borouk, begum, effendi, kofban, mamebuke.

     Серед етнографічних реалій є слова, які  стали невід’ємною частиною англійської  лексики: caviar, coach, kumiss, macrame, vampire.

     Тюркські  слова англійською мовою запозичувались як при прямих контактах, так і  через мови-посередники.

     Одним з найбільш вживаних тюркізмів в  сучасній англійській мові є слово kelim – “накидка для диванів та крісел”.

     Тюркізми  переходили в англійську мову через  різні мови, наприклад, німецьку: shabrack, trabant; іспанську: bocosin, lackey; італійську: bergamot, kiosk. Найбільша кількість тюркізмів  перейшла в англійську з французької: badian, caique, caviar, turknose, sabot та ін.

В сучасній англійській мові набувають розповсюджень  слова з африканської мови: tote, gumbo, jambalaya: індійської: paneer, ghari: ідіш: kabitrer, bagel, schmo.

3. Способи  проникнення  німецьких   слів  в  англійську  мову.

    В  англійському  мовному складі є  значна  кількість  слів, що  вважаються  запозиченими  з  німецької  мови (близько 800 слів). Але,  разом  з  тим, німецьких  словарних одиниць,  що  ввійшли до  складу  англійської  мови,   не  так  вже  й  багато. Річ  у тім,  що  велика  кількість  слів, запозичених  з  німецької  мови, мають  латинські  та  грецькі  основи, тобто,  насправді,  ці  слова -  інтернаціональні,  хоч  вони  і  були  взяті  з  німецьких  джерел.              Слова,  запозичені  з німецької мови  можнв поділити  на  3  групи:                                   -  Пенсільванська  група (Pennsylvania Dutch words). Ці  слова вперше  ввійшли до складу  англійської мови  у другій  половині 19  століття,  звичайно це  були  слова, що  стосувалися їжі та  способу  життя. Наприклад, Hamburger, Hasenpfeffer (type of rabbit (or hare) stew), Frankfurter (pork sausage),Kohlrabi, Kraut та  інші.

- Основний  потік  запозичень (Mainstream German borrowings). До  цієї  групи  входять  слова,  що  вживаються  у  сфері  науки,  техніки,  освіти. Входять  до  складу  англійської мови в  1850-1915рр. Наприклад,

• Ansatz - стаття, підхід
• Festschrift – ювілейна  збірка
• Leitfaden - інструкція
• Methodenstreit -  методологічна дискусія
• Privatdozent – приват-доцент
• Q document – документ – підтвердження якості 

Третя  група  включає в себе терміни,  що  мають  відношення  до  Другої Світової війни  та  воєнних  стратегій. Наприклад,                                                              Blitzkrieg, -  блискавична війна, Flak (Flugabwehrkanone) – зенітна артилерія, Fliegerhorst - авіаційна  база, Kriegsspiel - командно-штабне навчання, Luftwaffe – повітряні сили  та  інші.

До  запозичень з німецької мови  в першу чергу належать  слова,  що  виражають поняття суспільно-політичного та  філософського характеру. Більшість з низ залишилися  в англійській мові в перекладеній  формі,  тобто в формі кальки. 

  Калькування  ряду словосполучень  та  складних  слів з німецької  мови полегшувалося  схожістю  мов.                                                                               Перші запозичення з німецької мови  можна віднести  до  XVI століття. В цей період  було  запозичено  слова, що  мають  відношення  до  військової  справи, торгівлі,  також назви деяких  рослин,  слова,  що  характеризують  людей та  інше.  Наприклад: halt  (стій!),  lance-knight  (ландскнехт),   kreuzer   (крейцер,

назва  монети), junker (юнкер).

      Вже  в  XVI  столітті   в Англии розпочинається  активна  праця  в  рудних шахтах,  розвивається  металургія.  Німеччина  в  той  час  була  передовою  країною  з  розвинутою   металургійною  індустрією. З  Німеччини  в  Англію прибували майстри цієї справи. Під час правління Єлизавети Тюдор було  організовано  дві індустріальні компанії, якими керували  німці. Вірогідно, що  в результаті  спілкування з носіями німецької мови  відбулося спочатку  усне  запозичення німецьких  слів. В письмових документах ці  слова з’являються не   раніше  XVII  століття.  Такі  терміни горно-рудної  індустрії, як zinc,  bismut,  cobalt  та  інші  потрапили до  англійської  мови  з  німецької  саме  в  цей  час.  

      В XVII столітті  з’явилися  нові  запозичення  зі  сфери торгівлі  та військової  справи: groschen (гроші);  drillinq  (тренування);  plunder

(крадіжка); staff (штаб); fieldmarshal (фельдмаршал) та  інші.

      В  XVIII столітті  вплив  німецької  мови був  слабшим,  ніж в XVII столітті.  Це,  очевидно,  можна пояснити  загальним політичним  та  економічним занепадом Німеччини після Тридцятилітньої війни.  

      В  другій  половині XVIII століття були  запозичені  наступні  слова,  що  належать  до  сфери  мінералогії,  геології:  iceberq,wolfram, nickel, qletscher.

      В XIX столітті сфера запозичень  значно  розширилася. З’являється ряд запозичень  зі  сфери гуманітарних  наук,  суспільного життя та  політики. Запозичено  також багато  термінів(зі  сфери  хімії, фізики,  філології,  мистецтва). Велика  кількість  цих  запозичень  являють  собою  кальку  чи  є  інтернаціональними  словами,  наприклад,  філологічні терміни : indogermanic   (Indogermanisch),   Middle    English (Mittelenglisch), umlaut, ablaut, grade  (Grad),  breaking,  folk  etymology (Folksetymologie), vowel shift (Lauterverschieburg), loan word (Lehnwort); слова,  що означають продукти та  предмети загального використання: marzipan,  kohl-rabi, schnapps, kummel, kirsch, vermuth; слова  зі  сфери  музики: leitmotiv,   kapellmeister,   claviatur, humovresgue;  назви тварин:

      spits, poodle.

      Для запозичень XX  століття  характерне домінування слів,  що  прямо чи опосередковано пов’язані з війною. Запозичуються  поняття  та  реалії, що  з’явилися  під  час  гітлерівського  режиму.  Найбільш  відомі  з  них: Black  Shirt  (Schwarhemd),  Brown  Shirt  (Braunhemd), der Euhrer, gauleiter, Gestapo, Hitlerism, Nazi,  Stormtroopers (Stumabteilung), the  Third  Reich  (третя  імперія),  blitzkrieg,  bunker, Luftwaffe, Wehrmacht.

     Більшість  англійських  слів,  що  були  запозичені  з  німецької  мови  та  вживаються  в  ХХІ  столітті , є  слова,  що  означають  загальні поняття   (angst, kindergarten, sauerkraut); наукові,  літературні  терміни (Waldsterben, Weltanschauung, Zeitgeist), чи  використовуються  в спеціальних областях,  як,  наприклад,  gestalt у психології  чи  aufeis і loess  у геології. Деякі слова використовуються тому,  що  немає прямого еквівалента в англійській  мові:  gemütlich, schadenfreude.

     Інтернаціональний  характер  німецької  науково-технічної  та  суспільно-політичної  лексики.

     Розділ 3.

     У  ХХ-ХХІ століттях сфера  запозичень  з німецької  мови  значно розширилася. Запозичується  науково-технічна та  суспільно-політична лексика. В  політичному  дискурсі,  з  німецької  мови  в  англійську  найчастіше  запозичуються  реалії. Реалія – елемент культури, під яким розуміють сукупність матеріальних та духовних цінностей суспільства, що історично склалась на основі економічного базису .                                                       В кожній мові є слова, що ніяк не вирізняються серед інших слів, але передати їх при перекладі буває досить непросто. Адже реалії – специфічні слова або назви предметів в духовній та матеріальній культурі, що притаманні тільки певному народу. Реалії виступають означеннями предметів, понять, типічних особливостей певного географічного місця, матеріального життя, соціально – історичних особливостей деяких людей, нації, країни, племені, що являють собою національний, місцевий та історичний колорит. Такі слова не мають точних відповідників в інших мовах.                                                                 Необхідно бути уважним, аби не переплутати реалії з термінами. Адже між цими двома поняттями є значна різниця. Але деякі реалії буває дуже важко відрізнити від термінів, через те, що останні можуть іноді співвідноситись і з унікальними референтами. Крім того, терміни так само, як і реалії, не мають ідеографічних синонімів і входять до лексико- семантичної системи літературної мови. Терміни, на відміну від реалій, можуть бути інтернаціональними і є характерними для художнього стилю,реалії ж можуть вживатись в будь- якому стилі мови.                                                                        Існує декілька класифікацій реалій,  що  запозичені  з німецької мови,  по різним ознакам. Реалії як одиниці перекладу поділяються на:                           скорочення (BRD Bundesrepublik Deutschland, RG Reichsgesetz, VVN Vereinigung der Verfolgten des Naziregimes ); слова ( der Advent, das Butterbrot, der Hamburger);  словосполучення (das Dritte Reich).                                      Предметна класифікація реалій.                                                                  Географічні реалії: назви об'єктів фізичної географії (die Steppe, der Passat);назви об'єктів, пов'язаних з діяльністю людини ( die Landwirtschaft, die Viehwirtschaft)                                                                                                             Етнографічні реалії: побутові реалії (die Tracht);трудові (der Ostarbeiter);найменуваня понять мистецтва та культури (die Gotik);етнічні поняття (der Wolgadeutsche, der Recke);міри та гроші (Deutsche Mark, Euro, das Phund).                                                                                                                             Суспільно-політичні реалії: поняття, пов'язані з адміністративно-політичним устроєм (die Deutsche Demokratische Republik, die Bundesrepublik Deutschland, das Bundesland, das Estland,das Weiruland);найменування насіїв та органів влади (der Bundestag, die Bundesregierung, der Brgermeister);назви організаій, титулів (der Volkswagen, „Hitlerjugend").                                                                             Історичні реалії: der Einsatzstab, der Reichsleiter.                                                   Деякі дослідники-науковці (Верещагін, Костомаров) відносять реалії до розряду безеквівалентної лексики, стверджуючи, що вони не підлягають перекладу. Однак реалія є частиною вихідного тексту, тому її передача в текст перекладу являється однією з умов адекватності перекладу. Отже, питання зводиться не до того, можна чи не можна перекладати реалію, а до того, як її  перекладати. Прийоми передачі реалій   у  політичному  дискурсі при перекладі.                                                    Основних труднощів передачі реалій при перекладі дві: відсутність в мові перекладу відповідників (еквівалентів, аналогів) із-за відсутності у носіїв цієї мови позначеного реалією об'єкта (референта) та необхідність, наряду з предметним значенням (семантикою) реалії, передати і колорит (конотацію) – ії національне та історичне забарвлення.                                                                 Однак деякі реалії мають в мові перекладу одиничні відповідники. "Одиничний відповідник означає те, що у більшості випадків подана одиниця вихідної мови перекладається однією тією ж одиницею мови перекладу" [Комісаров]. При перекладі такого типу реалій, які мають одиничні відповідників, труднощі майже не виникають. Можливості перекладу реалій, які фактично зустрічаються в перекладах , звадяться до чотирьох основних випадків: транслітерація чи транскрипція, створення нового (чи складного) слована основі вже існуючих в мові елементів, уподібнюючий переклад, уточнюючий при умовах контексту та гіпонімічний переклад (заміна видового поняття на родове). Питання про вибір між транскрипцією (транслітерацією) та безпосередньо перекладом стосується, головним чином, ще незнайомих носіїв мови перекладу слів.                                                                                                   3.1 Транскрипція та транслітерація.                                                               Терміном "транскрипція" позначають віднайдення якомога точнішого віповідника через запис звучання слів мови-джерела графемами мови-переймача. Транскрипція зв'язана з точною (наскільки це можливо) передачею звучання іноземного слова (примат вимови),- не єдиний спосіб передачі. Можливий і примат графіки – транслітераційна передача. Транскрипція і транслітерація – найлаконічніші способи. Завдяки ним створюється певний експресивний потенціал: у контексті слів англійської мови транскрибоване слово виділяється як взяте  з  німецької  мови, надає предмету, який воно позначає, конотацій небуденності, оригінальності.