Обєкти і субєкти авторського права

Зміст

1. Поняття  і ознаки об'єкта авторського права……………………………….…..2

2. Види об'єктів  акторського права…………………………………….………….4

3.Автори творів……………………………………………………………………10

4. Спадкоємці  та інші правонаступники…………………………………….…..12

5. Термін дії  авторського права………………………………………………….13

Список використаної літератури……………………………………….………..14 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Поняття і ознаки об'єкта авторського права

     Об'єкти авторського права — це твори  науки, літератури і мистецтва, які  с результатом творчої діяльності, незалежно від призначення, достоїнства і змісту твору, а також від способу і форми його вираження. У національному законодавстві в галузі авторського права визначено списки таких об'єктів, які, на жаль, не є вичерпними. Авторське право поширюється на опубліковані твори, що існують в якій-небудь об'єктивній формі: письмовій, усній, звуко- або відеозапису, зображення, об'ємно-просторовій та в інших формах, Авторське право не поширюється на ідеї, методи, процеси, способи, концепції, принципи, відкриття або прості факти. Авторське право на твір не пов'язане з правом власності на матеріальний об'єкт, в якому виражено твір. Передача права власності на матеріальний об'єкт або права володіння матеріальним об'єктом сама по собі не тягне за собою передачі яких-небудь авторських прав на твір, виражений в цьому об'єкті.

     Твір  — це результат творчої діяльності. Творча діяльність — це процес створення  нового, раніше невідомого, оригінального. Отже, результат буде творчим, якщо він є оригінальним.

     Твір  може складатися з різних оригінальних частин. Вони, так само як і оригінальна назва твору, охороняються авторським правом. Авторське право охороняє елементи змісту твору лише в тій формі, в якій вони виражені в творі, а не самі по собі.

     Залежно від того, чи використовувалися у  процесі створення твору інші твори, всі твори поділяються на самостійні і несамостійні. Самостійним є твір з оригинальною формою. Несамостійним — твір, створений на основі іншого твору. У ньому обов'язково повинен міститися посилання на оригінал. Якщо в несамостійному творі було використано інший твір, що охороняється авторським правом, то його називають залежним. Для використання залежного твору потрібна згода авторів використаних в ньому інших творів. Несамостійні твори поділяються на похідні твори (переклади, обробки, реферати, анотації та інші) і складяні твори (збірники, енциклопедії, бази даних).

     Згідно  з авторським правом не підлягають охороні офіційні документи (закони, судові ухвали, інструкції), їхні офіційні переклади, державні символи і знаки (прапори, герби, ордени, зображення на купюрах і монетах тощо). Об'єкти, що носять офіційний або державний характер, мають одну загальну особливість — вони повинні широко і безперешкодно розповсюджуватися. Обсяг і характер їх використання визначають не їх творці-розробники, не особи, які їх затвердили або яким належить право на відтворення і використання, а потреби суспільства. Тому вони не можуть охоронятися авторським правом, що передбачає обмеження в користуванні твором. Не охороняються і твори народної творчості (вони не отримують охорони у зв'язку з відсутністю або невідомістю автора), повідомлення про події і факти, що мають інформаційний характер (охорона не надається у зв'язку з відсутністю оригінальності). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Види об'єктів  акторського права

     Об'єктами авторського права є літературні твори — романи, оповідання, твори драматургії та будь-які інші письмові твори. На охорону цих творів не впливає ні їх зміст (розважальний, інформаційний тощо), ні форма втілення (рукопис, машинописний текст, друкарський відбиток), ні факт опублікування (в багатьох країнах охороні підлягають також усні твори, тобто твори, не закріплені в письмовій формі). Охорона поширюється і на музичні твори незалежно від жанру (гімни, симфонії, хорові твори, пісні, оперети тощо), створені для одного виконавця (соло), для виконання на кількох інструментах (соната, камерна музика) або для виконання на багатьох інструментах (твори для оркестрів і ансамблів). Законодавством про авторське право забезпечується охорона карт і технічних креслень; творів фотографії — незалежно від жанру (портрет, пейзаж, репортаж тощо) і призначення; кіне­матографічних творів усіх жанрів (художній фільм, документальний фільм, кінорепортаж тощо), озвучених і неозвучених, призначених для показу в кінотеатрах або по телебаченню, незалежно від технічних засобів і матеріалів, що застосовуються у процесі їх створення. Авторським правом охороняються також твори прикладного мистецтва (ювелірні вироби, лампи, шпалери, іграшки, меблі та інші художньо оформлені вироби), хореографічні твори.

     З точки зору авторського права, загальне поняття — літературні твори  — включає в себе всілякі оригінальні  літературні твори, незалежно від  їх цінності, жанру, призначення і  форм втілення: рукопис, зафіксовані  на магнітному носії, існують просто в усній формі або як частина кінематографічного твору. До цієї категорії належать і листи, інтерв'ю, а також твори, написані особливою математичною мовою (рівняння, геометричні фігури тощо), мовою коду або спеціальною технічною мовою, що не є творами художньої літератури. Що ж до наукових літературних творів, то авторським правом охороняється сам твір, а не відкриття або теорії, що містяться в ньому.

     Слід  відзначити складність охорони літературних творів, виражених в усній формі (промови, лекції, доповіді та інші усні виступи). Особа, яка претендує на охорону своїх авторських прав, повинна довести факт їх порушення. Це дуже важко зробити автору, який публічно виголосив або виконав свій твір, але не потурбувався про будь-яку матеріальну форму його втілення.

     Самостійним видом літературних творів, що охороняються авторським правом, є переклад творів іншою мовою. Як літературні твори охороняються комп 'ютерні програми. Охорона поширюється на всі їх види, виражені будь-якою мовою і з будь-якій формі.

     Об'єктами авторського права визнаються драматичні твори в усіх їх жанрових різновидах, методах сценічного втілення і формах об'єктивного вираження. Драматичний твір — це літературний твір, написаний в діалогічній формі і призначений для виконання акторами на сцені. Він може бути випущений в світ і в письмовій формі.

     Авторським  правом охороняються також музичні  твори, незалежно від складності теми і композиції, призначені для  виконання на музичних інструментах і (або) за допомогою голосу, з текстом (лібрето тощо) або без тексту, а також різні види використання музичних творів, що охороняються авторським правом: відтворення (у вигляді нот або звукозаписів), виконання, передача по радіо або телебаченню, інші форми публічного сповіщення, аранжування, використання як фонової музики або як частини кінематографічного твору. Надаючи охорону за умови фіксації музичного твору в матеріальній формі, авторське право охоронне лише твори, подані нотним записом, чи перенесені на магнітні або цифрові носії, а також імпровізації, або аранжування.

     Сучасна електронна музика також користується охороною авторського права як результат  роботи конкретного автора, а не випадковою вибору «машини».

     До  об'єктів авторського права належать сценарні твори, за якими ставляться фільми, балетні спектаклі, масові вистави. Кожне з них має специфічні особливості. Так, сценарій в кіно створюється з урахуванням таких засобів кінематографа, як план і монтаж, з урахуванням можливостей вільної зміни часу і місця дії, широкого охоплення історичних подій, одночасного розвитку паралельних сюжетних ліній. Водночас сценарій в балеті являє собою детальний переказ сюжету з описом усіх танцювальних і мімічних номерів. Сценарій, незалежно від того, чи є він оригінальний або створений в результаті переробки чужого оповідного або драматичного твору, вважається об'єктом авторського права, що охороняється.

     Аудіовізуальні  твори охоплюють собою широке коло кіно-, теле-, відеотворів, розрахованих на одночасне слухове і зорове сприйняття аудиторією. До них належать кіно-, теле- і відеофільми, незалежно від їх жанру і призначення (художні, документальні, науково-популярні, навчальні, мультиплікаційні тощо), обсягу (повнометражні, короткометражні, багатосерійні), виконання (звукові, німі, чорно-білі, кольорові, широкоекранні), слайд-фільми, діафільми, інші кіно- і телетвори.

     Творчий внесок у створення такого комплексного твору, як кіно- і телефільм, вносять  сценарист, художник, композитор, оператор, актори та інші особи, праця яких синтетично об'єднується мистецтвом режисера в  нове художнє ціле. При цьому деякі компоненти фільму, такі як сценарій, в тому числі режисерський, музика, фотографічні зображення (кадри), ескізи, малюнки і макети декорацій, костюмів, реквізити можуть існувати і використовуватися окремо від фільму і мають значення самостійних об'єктів авторського права.

     Помітне місце серед об'єктів авторського  права займають твори образотворчого мистецтва. Найважливішою особливістю цих творів в тісний, нерозривний їх зв'язок з матеріальною формою, в яку вони втілені — формою, що існує часто в одиничному примірнику, а тому особливо важливо розмежувати право власності на картину або скульптуру як річ і авторське право на сам твір. Багато діячів образотворчого мистецтва живуть саме тим, що продають оригінальні примірники своїх творів приватним особам і музеям, при цьому авторське право нібито не зачіпається. Однак не право необхідне для того, щоб мати можливість контролю за репродукуванням творів, демонстрацією їх по телебаченню, а також для захисту від плагіату і спотворення твору. Начерки, ескізи та інші попередні роботи у процесі створення картини або скульптури також підлягають охороні.

     В окрему групу виділені твори декоративио-прикладного  мистецтва і дизайну —вироби  побутового призначення, що мають художні і естетичні якості, які задовольняють не тільки прямі практичні потреби, а й є предметами прикрашення.

     У самому широкому значенні дизайн розуміється  як будь-яке розташування елементів, складових твору мистецтва, а  також попередні начерки творів, які належить створити. Однак в  авторському праві цей термін належить у власному значеній слова до промислових дизайнерських розробок. Це характерні узори, орнаменти і форми, що використовуються для виготовлення промислових виробів і падають готовому виробу естетичного зовнішнього вигляду. Дизайнерські розробки підлягають охороні як художній твір.

     Об'єктами авторського права визнаються фотографічні твори, які являють собою зображення реальних об'єктів, отримуваних на матеріалах, чутливих до світла або іншого випромінювання. Вони можуть охоронятися авторським правом як художні твори за умови, що композиція, відбір або спосіб закарбування вибраного об'єкта відрізняються оригінальністю. Деякі норми авторського права передбачають охорону фотографій за умови дотримання певної формальності, наприклад, зазначення року першого опублікування на виданих примірниках. Поряд з фотографіями авторське право охороняє твори голографи, слайди та інші твори, що створені способами, аналогічними фотографії.

     Охороні підлягають права особи, зображеної на творі образотворчого мистецтва. Опублікування, відтворення і розповсюдження такого твору допускається лише за згодою зображеної особи, а після її смерті — за згодою дітей і одного із подружжя, що пережило іншого. Дане право належить до одного з особистих немайнових прав громадян. Воно не входить в інститут авторського права, але впливає значним чином на здійснення авторських правомочностей.

     Твори архітектури, містобудування і садово-паркового  мистецтва мають відому специфіку. З одного боку, вони слугують задоволенню певних побутових, матеріальних, культових потреб людей, а з другого — виступають як твори мистецтва.

     Авторським  правом охороняються як твори архітектурної  графіки і пластики: ескізи, фасади, перспективи, проект забудови, малюнки, плани озеленення, моделі, макети, так і власне твори архітектури — будівлі, споруди, квартали забудови, сади, парки.

  Об'єктом авторського права визнається твір архітектури, який несе ідею оригінальності, з урахуванням художньої цінності проекту, а також креслення архітектурної споруди, якщо навіть проект не був реалізований.

     Самостійними  об'єктами авторського права є  твори хореографи і пантоміми.

     Хореографічний  твір — це композиція руху для танцю на сцені або будь-яка інша об'єднана однією думкою система жестів, створена для виконання. Показ пантоміми — це виконання твору, що виражає почуття або драматичні дії за допомогою жестів, поз і міміки, не вдаючись до слів. Сучасні технічні засоби дають змогу зафіксувати хореографічний твір або пантоміму більш детальніше, ніж будь-які найдокладніші письмові вказівки постановника. Однак і без фіксації хореографічних творів на якому-небудь матеріальному носії багато з них нерідко можуть бути дуже точно відтворені, що робить актуальним завдання їх охорони з моменту обнародування.

     До об'єктів авторського права належать картографічні твори, що включають в себе географічні, геологічні та інші карти, плани, ескізи і пластичні твори, що належать до географії, топографії та інших наук. У більшості випадків створення карт та інших картографічних творів вимагає не тільки великої технічної роботи, а й творчого внеску укладача.

     Особливим об'єктом авторського права визнаються збірники та інші укладеш твори як результат творчого об'єднання в  єдине ціле творів, автором яких є не укладач. Збірники являють собою твори, що укладаються з декількох творів або з їх окремих частин. Укладач користується авторським правом на збірник і так само, як при перекладі або обробці, повинен враховувати авторські права на використання твору або його частини, шо увійшли до збірника. Передбачається, що у разі укладання збірника з різних частин повинен вийти самостійний літературний або художній твір. Це означає, що укладання повинне відрізнятися індивідуальністю і здійснюватися за певним планом або задумом. До числа збірників належать енциклопедії, словники, антології.

     Виняткове право на використання таких укладених  творів, як енциклопедії, енциклопедичні словники, періодичні та такі, що продовжуються, збірники наукових праць, газети, журнали та інші періодичні видання, належить їх видавцям. Видавець у разі будь-якого використання таких творів вправі зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення.

     Законами  охороняється і такий об'єкт авторського  права, як база даних, під якою розуміється об'єктивна форма подання і організації даних (статей, розрахунків тощо), систематизованих таким чином, щоб ці дані могли бути знайдені і оброблені за допомогою комп'ютера. Результат творчої діяльності тут виражається в особливому доборі і організації даних, незалежно від того, чи є ці дані об'єктами авторського права. 
 

3.Автори творів

     Суб'єктами авторського права е особи, яким належить суб'єктивне авторське  право відносно твору. Володільцями цих прав можуть бути автори, їх спадкоємці, інші правонаступники. Права на ці твори для кожної категорії суб'єктів виникають у зв'язку зі створенням твору, переходом авторських прав у спадщину, згідно з авторським договором.

     Найважливішими  суб'єктами авторського права є  автори творів науки, літератури і мистецтва. Авторами визнаються особи, творчою працею яких створено твір. Авторське право у автора твору виникає відразу після досягнення творчого результату, втіленого в об'єктивну форму, яка забезпечує його сприйняття іншими особами. Для визнання права авторства не потрібне виконання яких-небудь формальностей, чиєї-небудь згоди або якої-небудь угоди.

     Авторами  визнаються і автори похідних (залежних) творів, зокрема перекладів, переробок, копій творів образотворчого мистецтва. При цьому для виникнення авторського  права на похідний твір не мас значення, чи охороняється законом первинний твір. Якщо ж він охороняється законом, то повинна бути отримана згода його автора або іншого володільця прав на твір для використання створеного на його основі похідного твору.

     За  малолітніх (осіб, які не досягли  14 років), а також повністю недієздатних громадян авторські права здійснюють їх батьки або опікуни як їхні законні представники. Громадяни, визнані обмежено недієздатними, можуть здійснювати свої права лише за згодою призначених їм опікунів. Неповнолітні (особи у віці від 14 до 18 років) здійснюють свої авторські права цілком самостійно.

     Володільцями  авторських прав на твори науки, літератури і мистецтва виступають також  юридичні особи, які є правонаступниками  авторів творів, володільцями похідного  авторського права.

     Авторське право на твір, створений спільною працею двох і більше осіб (співавторство), належить співавторам спільно, незалежно  від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається  з частин, кожна з яких має також  і самостійне значення.

     Авторське право на колективний твір належить всім авторам, незалежно віл ступеня  творчою внеску кожного з співавторів  і характеру твору. Питання про  використання колективного твору вирішується  в усіх випадках всіма співавторами на основі одноголосності.

       Колективний твір, співавторство  може бути нероздільним і роздільним. При нероздільному співавторстві  твір являє собою єдине нерозривне  ціле, частини якого не мають самостійного значення. При роздільному співавторстві колективний твір є єдиним, однак він складається з частин, що мають самостійне значення, і при цьому відомо, ким з авторів створені ці частини. Визнання співавторства нероздільним означає, що авторські права як на твір в цілому, такі на будь-яку його частину здійснюються співавторами тільки спільно. При роздільному співавторстві використання колективного твору в цілому також здійснюється за взаємною згодою всіх співавторів. Однак кожний співавтор вправі самостійно, без згоди інших співавторів, розпоряджатися своєю частиною твору. 
 
 
 
 
 
 

4. Спадкоємці та інші правонаступники

     Суб'єктами авторського права після смерті автора стають його спадкоємці. Успадкування авторських прав здійснюється або згідно із законом, або за заповітом.

     У разі успадкування згідно із законом  спадкоємцями авторських прав можуть стати тільки громадяни, які є законними спадкоємцями. Якщо померлий автор не мав законних спадкоємців і не залишив заповіту, його авторські права припиняються. У разі успадкування за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянинові, незалежно від його громадянства і наявності родинних стосунків з померлим, або юридичній особі, незалежно від профілю її діяльності і місцезнаходження. У більшості країн авторські права спадкоємців діють протягом 50 років після смерті автора, починаючи з 1 січня року, що настає за роком смерті.

     Суб'єктами авторського права можуть бути також  інші правонаступники, і передусім  видавництва, театри, кіностудії, інші організації, що займаються використанням  творів. Вони придбавають авторські  права на основі укладених з авторами та їхніми спадкоємцями авторських договорів. Правомірно придбані авторські права правонаступників визнаються і охороняються нарівні з правами самих авторів. 
 
 
 
 
 
 

5. Термін дії авторського права

     Охорона авторського права обмежена у часі: авторське право виникає з моменту створення твору і діє протягом всього життя автора і додатково 50 років (у деяких країнах 70 років, у США і країнах Європейського Союзу 75 років) після його смерті. Особисті права автора охороняються безстроково. Після закінчення терміну дії авторського права на твір він набуває статусу суспільного надбання. Такі твори можуть вільно використовуватися будь-якою особою без виплати авторської винагороди. При цьому повинні дотримуватися особисті права автора. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури

1. Цивільний Кодекс України: Станом на 20 січня 2006 р. – К., 2006. – 320 с.
2. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994 – № 13. – С. 64.
3. Дахно І.І. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. Київ: Либідь, 2002. – 200 с.
4. Ієвіня О.В., Мироненко В.П., Павловська Н.В., Пилипенко С.А. Право інтелектуальної власності: схеми та розв’язання: навчальний посібник. – К.: КНТ, 2007. – 264 с.
5. Інтелектуальна власність. Навчальний посібник / За ред. д.т.н. Цибульова П.М. – К.: УкрІНТЕІ. 2006. – 276 с.

6. Дахно І.І. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. Київ: Либідь, 2002. – 200 с.
7. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Станом на 28 квітня 2006 р. / Верховна Рада України: Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 40 с. – (Серія «Закони України»).
8. Ієвіня О.В., Мироненко В.П., Павловська Н.В., Пилипенко С.А. Право інтелектуальної власності: схеми та розв’язання: навчальний посібник. – К.: КНТ, 2007. – 264 с.
9. Інтелектуальна власність. Навчальний посібник / За ред. д.т.н. Цибульова П.М. – К.: УкрІНТЕІ. 2006. – 276 с.
10. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / О.В. Дзера (ред..) – 2 вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 831 с.
11. Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики. Збірник наукових статей / За ред. Ю.С. Шемшученка, Ю.Л.Бошицького. – К.: «Юридична думка»  2006. – С. 638.
12. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994 – № 13. – С. 64.
13. Про наукову і науково-технічну експертизу: Закон України від 10 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995 – № 9. – С. 56.
14. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994 – № 7. – С. 36.
15. Про охорону прав на сорти рослин: Закон України від 21 квітня 1993 р. (в редакції Закону від 02 листопада 2006 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1993 – № 21. – С. 218.
16. Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем: Закон України від 5 листопада 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998 – № 8. – С. 28.
17. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 р., із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 22 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003 – № 35. – С. 271.
18. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992 – № 12. – С. 165.
19. Правила складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії ІМС: Наказ МОН України від 18 квітня 2002 р. № 260 // Офіційний Вісник України. – 2002. – №9. – С. 966.
20. Порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності: Постанова КМУ від 23 грудня 2004 р. № 1716 // Офіційний Вісник України. – 2004. – №15.
21. Цивільний Кодекс України: Станом на 20 січня 2006 р. – К., 2006. – 320 с.