Облік в бюджетних установах
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА
Імені Альфреда Нобеля
Кременчуцький інститут
Кафедра обліку та аудиту
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
„ Облік в бюджетних
установах”
Варіант
№ 6
Кременчук
2011
Зміст.
- Склад бухгалтерської звітності бюджетних установ та її регламентація.
- Облік нематеріальних активів.
- Задача.
- Список використаної літератури.
1.Склад бухгалтерської звітності бюджетних установ та її регламентація.
Звітність бюджетних установ досить різноманітна і глибоко деталізована. Це мас своє об'єктивне пояснення, адже на її підставі контролюється виконання бюджетів за видатками, перевіряється доцільність витрачання бюджетних коштів відповідно до кошторисних передбачень, аналізується повнота і доцільність використання майна, своєчасність і повнота платежів, стан розрахунків і т. ін. Цим можна пояснити і те, що бухгалтерська звітність бюджетних установ суворо регламентована як за змістом, так і за термінами подання. Для загального уявлення про склад звітності бюджетних установ наведемо її класифікацію ча складом та суб'єктами використання (рис. 8.1).
Бухгалтерська звітність бюджетних установ складається на підставі даних облікових регістрів про господарські операції з виконання кошторису доходів і видатків установи за звітний період або про стан ЇЇ коштів та розрахунків на звітну дату.
Установи та організації, що утримуються за кошти бюджету, щомісячно і щоквартально складають фінансові звіти про виконання кошторису доходів та видатків і подають їх вищим організаціям та органам Державного казначейства у терміни, передбачені нормативними документами. Так, згідно з «Порядком подання фінансової звітності», затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, бюджетні установи подають місячний звіт про використання бюджетних асигнувань не пізніще 5 числа місяця, наступного за звітним, квартальний — не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а річний — не пізніше 22 січня наступного за звітним року.
Склад місячної фінансової звітності бюджетних установ регламентовано «Інструкцією про порядок складання в 2003 році місячної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти з державною та/або місцевого бюджетів», затверджс-ною наказом ДКУ від 31.01.2003 р.№ 17.
Згідно з цією Інструкцією місячна звітігісп. бюджетних установ включає такі форми:
— № 2м «Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)»;
— № 2-валюта «Звіт про використання коштів загального фонду бюджету з міжнародної діяльності України»;
— № 4-1м «Звіт про надходження і використання спеціальних коштів»;
— № 4-2м «Звіт про надходжеіпгя і використання сум за дорученнями»;
— № 4-Зм «Звіт про депозитні суми»;
— № 4-4м «Звіт про рух інших власних надходжень»;
— № 4-5м «Звіт про використання субвенціЙ, одержаних з інших бюджетів»;
— № 4—6м «Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)»;
— № 7м «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;
— № 8м «Звіт про зобов'язання бюджетних установ».
Усі форми місячної звітності складаються бюджетними установами наростаючим підсумком з початку року в розрізі кодів функціональної та економічної класифікації видатків. При цьому звіт за ф. № 2м складають всі установи, які одержують кошти загального фонд}' Державного бюджету України та/або місцевих бюджетів, а звіт за ф. № 2-валюта — лише ті установи, які одержували кошти загального фонду бюджету в іноземній валюті.
Звіти за ф. № 4м складаються у розрізі видів спеціальних коштів: сум за дорученнями, депозитних еум та ін. Так, ф. № 4-ім складається установами, Ідо отримують доходи від надаїпія платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції /а іншої діяльності відповідно до чинного законодавства і викорцс[овують їх за цільовим призначенням згідно ч кошторисом.
Звіт за ф. № 4-2м складають установи, що отримують кошти від юридичних, фізичних осіб та благодійних фондів для виконання окремих доручень згідно п затвердженим кошторисом. Звіти за ф, №4 -Зм, 4-4м, 4 5м та 4-6м складають і подають лише з. і установи, які отримують відповідні кошти.
Звіт (а ф. № 7м складають всі бюджетні установи ни підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську і кредиторську заборгованість на звітну дату, що виникла як за видатками, так і за нарахованими доходами. Звіт складають у розрізі кодів економічної і функціональної класифікації видатків.
Звіт за ф. № 8м складають всі установи, що отримують асигнування на свою діяльність з Державного бюджету України.
Квартальна фінансова звітність бюджетної установи дещо ширша порівняно з місячною і включає додатково ще такі форми;
- № 1 «Баланс»;
- № 3 «Звіт про виконання плану за штатами і контингентами»;
- № 4-1-їведена «Зведений звіт про надходження ы використання спеціальних коштів»;
- № 4-4-зведена «Зведений звіт про рух інших власних надходжень»;
- пояснювальна записка до звіту.
Зміст
і порядок складання
Квартальний баланс скла даєтьсяиа підставі звірених даних про залишки на рахунках аналітичного і синтетичного обліку на кінець кварталу. При цьому слід враховувати, що доходи і видатки у квартальних балансах показуються наростаючими підсумками з початку року, а всі інші статті - етапом на кінець звітного періоду. До балансу додаються довідки «Доходи загального фонду» (за рахунком 70) та «Доходи спеціального фонду» (за рахунком 71 у частині інших доходів).
Звіт за ф. № 3 характеризує показники про штати і контингенти установи. Окремі установи подають цей звіт за спеціально затвердженими формами:
- № 3-1 «Звіт про виконання плану за штатами і контингентами органів державного управління, судів і прокуратури, науково-дослідних установ»;
- № 3-2 «Звіт про виконання плану за штатами і контингентами установ підготовки і підвищення кваліфікації кадрів» (складається окремо за кожним кодом функціональної класифікації: за державним замовленням; за контрактами);
- № 3-4 «Звіт про виконання плану щодо штатів і контингентів установ охорони здоров'я і соціального забезпечення»;
- № 3-19 «Звіт про виконання плану .за штатами і контингентами інших установ і закладів»;
- № 3дс «Звіт про утримання дитячих дошкільних закладів». Звіти за ф. № 4-2-зведена та № 4-4-зведепа складаються окремо з кожного виду спеціальних коштів або інших власних надходжень, але в цілому за всіма функціями. Вони подаються лише установі вищого рівня і не подаються органам Державного казначейства України.
У пояснювальній записці до квартального звіту необхідно відобразити таку інформацію:
- основні фактори, що вплинули на виконання кошторису доходів і видатків;
- зміни у фінансовому стані установи за звітний період;
- заборгованість за виплатами громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- суми коштів спеціального фонд)', використані для погашення заборгованості за соціальними виплатами загального фонду;
- одержана гуманітарна допомога;
- суми сплачених до бюджету штрафів, їх підстави та винні особи;
- суми субвенцій, отримані з інших бюджетів, та ін.
Річний фінансовий звіт бюджетних установ, крім тих форм,
що подаються у складі квартальної звітності, додатково містить форми:
- № 5 «Звіт про рух необоротних активів»;
- № б «Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування»;
- № 9 «Звіт про результати фінансової діяльності»;
- № 15 «Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей в бюджетних установах».
У звіті за ф. № 5 відображається вартість необоротних активів установи на початок і кінець звітного року та їх рух протягом року. Складають цей звіт на підставі даних окремих субрахунків до синтетичних рахунків 10, 11 і 12.
Звіт за ф. № 6 характеризує- рух за рік окремих видів матеріалів і продуктів харчування та їх залишки на початок і кінець року.
У звіті за ф. № 9 відображають доходи і видатки, а також операції, внаслідок яких ці доходи (видатки) збільшуються або зменшуються. Звіт складається з двох частин: загальний фонд і спеціальний фонд.
Фінансовий результат із загального фонду визначають за таким алгоритмом: до одержаних бюджетних асигнуваш, додають вартість оприбуткованих надлишків матеріалів, суму дооцінки матеріалів, суми централічованого забезпечення Іа інших доходів, суми списаної кредиторської заборгованості; віднімають видатки загального фонду, суми списаних недостач, списаної дебіторської Іборгованості; додають або віднімають результати переоцінок. щалогічним порядком визначають також фінансовий результат за спеціальним фондом.
У звіті за ф. № 15 відображають виявлені протягом звітного року суми недостач, втрат і крадіжок грошей та матеріальних цінностей після заходів, вжитих для усунення їх наслідків: віднесено на винних осіб за рішенням суду, стягнено з винних осіб, списано за рахунок установи, знаходиться у слідчих органах.
До річного звіту, як і до квартального, додається пояснювальна записка.
Інструкції
про порядок складання
2.Облік нематеріальних активів.
В умовах ринкових відносин у бюджетних установах, як і у підприємствах виробничого (матеріального) сектора економіки України, виникає специфічний об'єкт бухгалтерського обліку -нематеріальні активи.
У загальному вигляді під нематеріальними активами розуміють умовну вартість об'єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних майнових прав, визнаних об'єктом власності даної установи (підприємства).
Основні характерні особливості нематеріальних активів:
—відсутність матеріальної (фізичної, речової) структури;
—використання протягом тривалого часу (більше одного року);
—здатність приносити користь підприємству;
- високий ступінь невизначеності щодо можливого у майбутньому прибутку бід їх застосування й терміну ефективного використання.
Тобто нематеріальні активи —- це затрати установи у заходи, що не створюють матеріальних об'єкті», але тривалий час повинні приносити певну користь від їх використання. До того часу, доки вони виконують що свою функцію — приносити користь установі, необхідно відображати їх у бухгалтерському обліку в складі коштів (активів) підприємства (установи).
До нематеріальних активів належать: права на об'єкти промислової власності, авторські права, права користування землею та іншими природними ресурсами, організаційні витрати, програмне забезпечення ЕОМ, гудвіли тощо. Розглянемо деякі з цих понять детальніше.
Об'єкти промислової власності — неправа на винаходи, захищені патентами, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, сорти рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо. Патент на винахід може бути придбаний установок» у його автора з метою використання цього винаходу в господарській діяльності установи протягом тривалого часу. Промислові зразки — це створені на даному підприємстві зразки готової продукції (виробів) і зареєстровані у встановленому законодавством порядку, що забезпечує ексклюзивне право даного підприємства випускати таку продукцію. При цьому інші підприємства не мають права випускати ідентичну продукцію без зголи (дозволу) підприємства —розробника цього виробу. Аналогічні властивості мають зареєстровані товарні знаки і таки обслуговування. Наприклад, українські підприємства не мають легального права випускати продукцію під знаком зарубіжних компаній «Соса-Соlа», «Аdidas», «Renault» тощо без відповідної згоди цих компаній. За порушення цього правила винні притягуються до судової відповідальності у вигляді штрафів, інших економічних санкцій, заборони діяльності тощо.
До ноу-хау зараховують технічний досвід, нові технології, технічні та інші рішення, інші конфіденційні відомості і привілеї (секрети виробництва), які приносять користь у процесі їх господарського використання. Ноу-хау, як правило, не купляються (як патенти), а вносяться засновниками (учасниками) у рахунок свого внеску до статутного капіталу підприємства. Останні не підтверджуються якимись документами на зразок опису технологічного процесу, що мали б юридичну силу і могли бути засвідчені експертами в установленому порядку. Ноу-хау часто є предметом комерційної таємниці і підлягають особливій охороні, їх вартість визначають за домовленістю сторін і оформляють окремою угодою. За цією вартістю їх приймають на облік.
Авторські права — Іде права па видання, публічне виконання або інше використання творів науки, літератури, мистецтва. Установа може придбати таке право в автора твору або ж одержати його безоплатно (як подарунок). Використання творів, захищених авторським правом, без дозволу їх власника може призвести до тих же наслідків, що й несанкціоноване використання об'єктів промислової власності.
Організаційні витрати — це сукупність витрат, здійснених засновниками під час створення і організації роботи підприємства; розробка засновницьких документів, статуту, плата за консультаційні послуги юридичних та інших спеціальних установ, реєстраційний збір, рекламні видатки і т. ін., якщо засновницькими документами передбачено вважати їх довгостроковими активами і погашати поступово протягом певного (вказаного в засновницьких документах) періоду шлях ом нарахування амортизації.
Гудвіл (ціна фірми) - - це різниця між вартістю придбання підприємства та чистою вартістю його активів за даними обліку. Наприклад, вартість активів підприємства 50 тис. грн., сума його зобов'язань — 20 тис. гри. Підприємство продано за 35 тис. грн. Звідси чиста вартість активів становить 50 - 20 = ЗО тис. грн. Це та сума, яка буде оприбуткована покупцем у вигляді основних і оборотних засобів. А річниця між фактично сплаченою сумою і обліковою вартістю активів становить гудвіл (35 - 30 = 5 тис. грн.), який і буде відображено у складі нематеріальних активів. Гудвіл виникає, як правило, при купівлі прибуткового підприємства, коли власник (продавець) хоче компенсувати частково втрачений прибуток внаслідок продажу підприємства. У практиці зарубіжних країн гудвіл інколи називають «репутація фірми», «добре ім'я фірми» і т. ін., за що покупець і переплачує при її придбанні.
Права користування природними ресурсами (надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо) можуть бути оформлені у вигляді ліцензії або рішення відповідного державного органу на довгострокове використання природних ресурсів. Такі права не слід ототожнювати з платою за використання ресурсів, яка вноситься періодично (пропорційно часові або обсягові використаного ресурсу).
Права користування майном — це може бути право користуватися земельною ділянкою, будівлею, право на оренду приміщення тощо. Наприклад, право на використання ділянки державного лісу в зоні санаторно-курортного комплексу (без права його вирубування і використання деревини) та ін.
Програмне забезпечення ЕОМ — це вартість придбаного програмного забезпечення для електронно-обчислювальних машин, яке використовується протягом тривалого часу і зафіксоване на магнітних носіях інформації (дискетах). Передача такого програмного забезпечення іншим користувачам без дозволу його автора, як правило, не дозволяється.
До нематеріальних активів можуть належати інші засоби, що відповідають наведеним вище вимогам: права на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв, баз даних тощо.
У бухгалтерському обліку нематеріальні активи оцінюють сумою витрат на їх придбання і доведення до стану готовності для використання. При цьому сума ПДВ за придбані нематеріальні активи в їхню вартість не включається, а відноситься прямо на витрати діяльності установи. Вартість нематеріальних активів погашається шляхом нарахування зносу за нормами, розрахованими безпосередньо в установі, виходячи з їхньої первісної вартості та очікуваного періоду корисного використання (але не більше строку дії підприємства або не більше 20 років, якщо термін діяльності підприємства не обмежений у часі).
Для обліку нематеріальних активів у плані рахунків бюджетних установ передбачено активний синтетичний рахунок 12 «Нематеріальні активи», до якого відкривають два субрахунки першого порядку.
На субрахунку 121 «Авторські та суміжні з ними права» обліковуються права установи на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо.
На субрахунку 122 «Інші нематеріальні активи» обліковують всі інші нематеріальні активи, що належать установі, І а такими група ми:
- права користування природними ресурсами;
- права користування майном;
- права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);
- права на об'єкти промислової власності;
- гудвіл;
- інші нематеріальні активи.
Оприбуткування придбаних нематеріальних активів оформляється відповідними супровідними документами: актами, угодами, рахунками-фактурами тощо. На їх підставі в бухгалтерії оформляються відповідні бухгалтерські проведення за дебетом субрахунків рахунка 12 і кредитом відповідних субрахунків класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» або 6 «Поточні зобов'язання». Одночасно робиться запис у дебет відповідного субрахунки класу «Витрата» і кредит субрахунка 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами».
Оприбуткування безоплатно одержаних нематеріальних активів відображається за дебетом субрахунків рахунка 12 «Нематеріальні активи» і кредитом субрахунка 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами».
Знос нематеріальних активів у бюджетних установах нараховується один раз на рік, перед складанням річного звіту, тобто в останній день грудня, і відображається за дебетом субрахунка 401 «Фонду необоротних активах за їх видами» і кредитом субрахунка 133 «Знос нематеріальних активів».
Вибуття нематеріальних активів відображається за кредитом субрахунків рахунка 12 та дебетом субрахунка 401 (на залишкову вартість вибуваючих нематеріальних активів) і субрахунка 133 (на суму їх зносу).
Операції
по вибуттю і переміщенню
Задача.
У результаті інвентаризації
було виявлено недостачу
1) автомагнітола вартістю 700грн(знос – 525грн;
2) 1 люстру вартістю 150грн;
3) 10 рулонів шпалер, що призначалися для поточного ремонту приміщення(із них 3 рулони було придбано за рахунок загального фонду в поточному році на суму 66грн; 7 рулонів придбано в минулому році на суму 140грн. За рахунок коштів спеціального фонду).
У касі виявлено недостачу 50грн. Установлено особу винну в недостачі автомагнітоли.Осіб винних в недостачі люстри і шпалер не встановлено, по розрахунку сума збитку,що підлягає відшкодуванню винною особою 423,50 грн.Операції відобразити бухгалтерськими проводками.
Рішення.
1.Списання
необоротного активу(
1.1 Списання первісної вартості:
Дебет 401 Кредит 104 - 700грн;
1.2. списання суми нарахованого зносу:
Дебет 131 Кредит 401 - 525грн;
- списання суми прямого збитку, заподіяного винною особою:
Дебет 363 Кредит 711 - 175грн;
- на решту суми,що підлягає сплаті до бюджету:
Дебет 363 Кредит 642 - 248,50 (423,5-175)
2. Списання недостачі МШП:
Дебет 411 Кредит 221 – 150грн.
3. Списання недостачі шпалер:
3.1 придбаних у поточному році:
Дебет 801 Кредит234 - 66грн;
3.2 придбаних у минулому році:
Дебет 432 кредит 234 - 140грн.
4. Віднесення
за рахунок винної особи(
Дебет 363 Кредит 301 – 50грн.
5. Відшкодування винними особами збитків:
5.1. шляхом внесення грошових
Дебет 301 Кредит 363 – 423,50грн;
5.2. шляхом утримання із зарплати касира на підставі його заяви:
Дебет 661 Кредит 363 – 50грн.
- Здавання на реєстраційний рахунок суми коштів, внесених до каси в рахунок погашення недостачі:
Дебет 321 Кредит 301 423,50грн
- Перерахування частини коштів, внесених винною особою в рахунок погашення недостачі,що підлягає оплаті до бюджету:
Дебет 642 Кредит 321 – 248,50грн
Список використаної літератури:
- Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996- XIV.
- План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. Затверджений ГУ ДКУ 10.12.99р. №114.
- Порядок застосування Плану рахунків бюджетних установ. Затверджений ГУ ДКУ 10.12.99р.№114
- Атамас П.Й. Основи обліку в бюджетних установах. – К.: Центр навч.літератури 2005. – 284с.
- Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч.посібник/ За ред. Проф.Ф.Ф.Бутинця. – Житомир:ПП «Рута».2004. – 448с.
