Охорона праці в галузі. 4

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
імені Володимира Даля

Кафедра  «Охорона праці та БЖД»

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни   «Охорона праці в галузі»

Студент    ……………………………………….                    ……………….

(прізвище, ініціали)                                                        (підпис)

Група ……………………     Залікова книжка №  ……………

Керівник роботи ……………………………………………..

(посада, прізвище, ініціали)

Дата подання на кафедру  на рецензію  ……………………………………….

Реєстраційний номер …………………………..  Реєстратор ………………...

(підпис)

Захищена з оцінкою  ………………………..

Викладач …………………………………………………      …………………

(посада, прізвище, ініціали)              (підпис)

Дата …………………………….

Луганськ 2011

ЗМІСТ

І. Теоретичні питання………………………………………………………………3

1. Класифікація причин нещасних випадків і професійних захворювань…………….3

2. Основні вимоги ДСанПіН  3.3.2.007-1998 «Державних санітарних правил  і норм роботи з візуальними  дисплейними терміналами ЕОМ» (1998 р.)…………………….5

ІІ. Розрахункові завдання…………………………………………………………10

Задача  1…………………………………………………………………………………..10

Задача  2…………………………………………………………………………………..12

Задача  3…………………………………………………………………………………..15

Задача  4…………………………………………………………………………………..17

Список використаної літератури………………………………………………………..19

І. Теоретичні питання

1. Класифікація причин нещасних випадків і професійних захворювань.

Травмування –це раптове порушення анатомічної цілісності організму або його функцій через короткочасну дію будь-якого зовнішнього чинника внаслідок чого настає тимчасова або постійна втрата працездатності.

Збіг обставин, за яких виникає  травмування працюючих, розглядається  як небезпечна подія, що призвела до нещасного  випадку.

Нещасним випадком називається  випадок з працівником при  виконанні ним трудових обов’язків під дією небезпечного виробничого  чинника.

Дослідженням причин виробничого  травматизму і професійних захворювань  встановлено таку їх класифікацію [1]:

• Організаційні причини;
• Технічні причини;
• Психофізіологічні причини.

До організаційних причин належить: неправильна організація  праці або робочого місця, відсутність  інструктажів або неякісне їх проведення, порушення технологічного режиму або  трудової дисципліни, відсутність інструкцій з безпеки праці на робочих  місцях, неузгодженість у діях, відсутність  ПВР (проектів виробництва робіт), а  також нагляду й контролю за виробничою діяльністю, відсутність засобів  захисту, спецодягу і т. ін. [1].

До технічних причин належить: проектні і конструктивні недоліки, невідповідність обладнання, транспортних та енергетичних пристроїв вимогам  безпеки, недосконалість конструкцій  машин, блокувальних систем, сигналізації, неправильний режим технологічного процесу, недосконале його виконання, відсутність інженерних розрахунків  і т. ін. [1].

До психофізіологічних причин належить: невідповідність умов праці  анатомо-фізіологічним і психологічним  характеристикам організму людини, незадовільний психологічний клімат в колективі, хворобливі стани, високий  ступінь ризику, вживання алкоголю, втома і т. ін. [1] .

Така класифікація причин виробничого травматизму є досить умовною. Причинами виробничого  травматизму та професійних захворювань, як показують результати розслідування, слід вважати групу взаємодіючих чинників, що пов’язані з організацією виробничої діяльності яка може спричиняти різний негативний вплив на організм людини. Здебільшого виробничі нещасні  випадки та професійні захворювання носять не однопричинний, або багатопричиннй характер.

Усі зазначені причини  виробничого травматизму та іншого негативного впливу мають бути системою організаційних і технічних засобів, що запобігають діям шкідливих та небезпечних виробничих чинників на організм людини.

Під організаційними заходами розуміють правильну одеанізацію  праці та робочих місць, дотримання відповідного режиму праці та відпочинку, проведення якісного навчання та інструктажів. Сюди слід віднести: постійний нагляд і контроль за дотриманням вимог  законодавчих актів, огородження об’єктів, небезпечних зон, облаштування проходів і проїздів, забезпечення системи  освітлення та санітарно-побутового обслуговування працюючих і т. ін..

Під технічними заходами розуміють  належне використання існуючих спеціальних  колективних та індивідуальних засобів  працюючих, виконання відповідних  інженерних розрахунків, що забезпечують безпечне виконання робіт при  використанні електричного струму фізичних, біологічних або інших потужностей, що певною мірою можуть спричиняти виникнення небезпечних або шкідливих  обставин у виробничій сфері.

Встановлення причин виробничого  травматизму і професійних захворювань  має запобіжну мету, а також  міру визначення відповідальності посадових  осіб.

2. Основні вимоги  ДСанПіН 3.3.2.007-1998 «Державних санітарних  правил і норм роботи з візуальними  дисплейними терміналами ЕОМ» (1998 р.).

У якості основних вимог  ДСанПіН 3.3.2.007-1998 можна розглядати вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ та вимоги до профілактичних медичних оглядів.

Отже, розглянемо вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ [2]:

1. При організації праці  що пов'язана з використанням  ВДТ ЕОМ і ПЕОМ для збереження  здоров'я працюючих запобігання  профісійним захворювання і підтримки  працездатності слід передбачити  внутрішньозмінні регламентовані  перерви для відпочинку.

2. Внутрішньозмінні режими  праці і відпочинку мають передбачати  додаткові нетривалі перерви  в періоди що передують появі  об'єктивних і суб'єктивних ознак  втомлення і зниження працездатності.

3. При виконанні протягом  дня робіт що належать до  різних видів трудової діяльності  за основну роботу з ВДТ  ЕОМ і ПЕОМ слід вважати  таку що займає не менше  50% часу впродовж робочої зміни мають передбачатися: перерви для відпочинку і вживання їжі обідні перерви ; перерви для відпочинку і особистих потреб згідно з трудовими нормами ; додаткові перерви що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

4. Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю і Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства Організації установи .

5. Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ розроблено з урахуванням характеру трудової діяльності напруженості і важкості праці диференційовано для кожної професії.

6. За характером трудової діяльності виділено три професійні групи згідно з діючим класифікатором професій ДК 003-95 v0257217-95 va257217-95 vb257217-95 і Зміна N 1 до ДК 003-95 [v0314217-98]: 1 розробники програм інженери-програмісти - виконують роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необхідності і інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частиною прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору конценрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження вимушеною робочою позою загальною гіподинамією періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу; 2 оператори електронно-обчислювальних машин - виконують роботу яка пов'язана з обліком інформації одержаної з ВДТ за попереднім запитом або тієї що надходить з нього супроводжується перервами різної тривалості пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору невеликими фізичними зусиллями нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі; 3 оператор комп'ютерного набору - виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея з введенням даних з високою швидкістю робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподенамії з напруженям зору фіксація зору переважно на документи нервово-емоційним напруженням.

7. Встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці: - для розробників програм із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ; - для операторів із застосування ЕОМ слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години; - для операторів комп'ютерного набора слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожною години роботи за ВДТ.

8. У всіх випадках коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.

9. При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні а протягом останніх 4-х годин роботи незалежно від характеру трудової діяльності через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

10. З метою зменшення негативного впливу монотонності є доцільним застосовувати чергування операцій усвідомленого тексту і числових даних зміна змісту роботи . Чередування вводу даних та редагування текстів.

11. Для зниження нервово-емоційного напруження втомлення зорового аналізатору поліпшення мозкового кровообігу подолання несприятливих наслідків гіподинамії запобігання втомі доцільні деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ наведених в додатку 8.

12. В окремих випадках - при хронічних скаргах працюючих з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ на зорове втомлення незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку а також застосування засобів локального захисту очей - допускаються індивідуальних підхід до обмеження часу робіт з ВДТ зміни характера праці чергування з іншими видами діяльності не пов'язаними з ВДТ.

13. Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ спрямованих на зняття нервового напруження м'язове розслаблення відновлення функцій фізіологічних систем що порушуються протягом трудового процесу зняття втоми очей поліпшення мозкового кровообігу і працездатності дод.8.

14. За умови високого рівня напруженості робіт з ВДТ показане психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях в кімнатах психологічного розвантаження під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня див. дод.9 .

Вимогами до профілактичних медичних оглядів встановлено [2]:

1. Працюючі з ВДТ ЕОМ  і ПЕОМ підлягають обов'язковим  медичним оглядам: попереднім - при  влаштуванні на роботу і періодичним  - протягом трудової діяльності  відповідно до наказу МЗ України  N 45 від 31.03.94 р.

2. Періодичні методичні  огляди мають проводитися раз  на два роки комісією в складі  терапевта невропатолога та офтальмолога.

3. До складу комісії  що проводить попередні та  періодичні медичні огляди при  необхідності за наявністю медичних  показань мажуть залучатись до  оглядів лікарів інших спеціальностей.

4. Основними критеріями  оцінки придатності до роботи  з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ мають  бути показники стану органів  зору: гострота зору показники  рефракції акомодації стану бінокулярного  апарату ока тощо. При цьому  необхідно враховувати також  стан організму вцілому. 

5. Жінки що працюють  в ВДТ ЕОМ та ПЕОМ обов'язково  оглядаються лікарем акушером-гінекологом  один раз на два роки.

6. Жінки з часу встановлення  вагітності та в період годування  дитини грудьми до виконання  всіх робіт пов'язаних з використанням  ВДТ ЕОМ та ПЕОМ.

7. Протипоказання з боку  органів зору:  гострота зору  з корекцією не нижча ніж  0 5 на одному оці і 0 2 - на  другому;  рефракція: міопія вище 6 0 Д гіперметропія вище 4 0 Д астигматизм будь якого виду вище 3 0 Д;  відсутності бінокулярного зору;  лагофтальм;  хронічні захворювання переденього відрізку очей;  захворювання зорового нерва і сітки; - глаукома.

8. Загальні соматичні  протипоказання:  вроджені анамалії  органів з вираженою недостатністю  їхніх функцій;  органічні захворювання  центральної нервової системи  з вираженими порушеннями функцій;  хронічні форми психічних захворювань  і психогенні стани при яких  хворі підлягають обов'язковому  динамічному нагляду у психоневрологічних  диспансерах епілепсія з пароксизмальними  порушеннями. У разі виражених  форм пограничних психічних захворювань  питання про придатність до  відповідних робіт вирішуються  комісією психоневрологічної установи  індивідуально; ендокринні захворювання  з вираженими порушеннями функцій  ендокринних залоз;  злоякісні  пухлини після лікування питання  про придатність до роботи  може вирішувати індивідуально  за умови якщо немає абсолютних  протипоказань ;  всі захворювання  систем крові та органів кровотворення  будь-яких стадій;  гіпертонічна  хвороба III стадії;  хронічні захворювання  легенів з вираженою недостатністю  серця і легенів;  тяжкий ступінь  бронхіальної астми з вираженими  функціональними порушенями дихання  і кровообігу;  активні форми  туберкульозу будь-якої локалізації; - виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки з хронічним рецидивуючим перебігом;  цироз печінки і активний хронічний гепатит;  хронічна форма хвороб нервової системи; хронічні захворювання нирок з проявами ниркової недостатності; вертебро-неврологічні захворювання радикулярні синдроми шийного та попереково-крижового рівня ;  колагенози;  вагітність і період лактації;  звичайні викидні аномалії плода в анамнезі жінок які планують народження дітей; - порушення менструальної функції зо супроводжується матковими кровотечами.

9. При виявлення хронічних  неспецифічних захворювань гіпертонічна  хвороба виразкова хвороба шлунку  та 12-палої кишки хронічні захворювання  бронхолегеневої гепатобіліарної  системи та ін. працюючі з ВДТ  ЕОМ та ПЕОМ повинні бути  взяті на диспансерний облік  з метою здійснення систематичного  лікарського обстеження та лікування. 

ІІ. Розрахункові завдання

Задача 1.

В результаті технічного переоснащення, що базується на впровадженні інформаційних  технологій, у приміщенні офісного типу, яке знаходиться на другому  поверсі виробничого корпусу  заплановано обладнати комп’ютеризовані робочі місця.

Визначити скільки комп’ютеризованих  робочих місць оснащених відеодисплейними терміналами (ВДТ) можна встановити у даному приміщенні і як їх розташувати  відповідно до встановлених норм та правил з охорони праці. Розміри приміщення: довжина а (м), ширина b (м), висота h (м) (табл. 1).

Таблиця 1

Для визначення площі та об’єму приміщення, які зайняті  устаткуванням необхідно задатися розмірами робочого столу, крісла і  шаф для зберігання документації та розхідних матеріалів для оргтехніки. Також необхідно врахувати те, що одна шафа необхідна для двох робочих місць (табл. 2).

Таблиця 2

Sуст. = Sстола + Sкрісла + ½·Sшафи = 1,08 + 0,2025 + ½·* 0,24 = 2,4825 (м²);

Vуст. = Vстола + Vкрісла + ½·Vшафи = 0,783 + 0,081 + ½·0,432 = 1,08.

2.1. Розрахуємо площу Sпр. і обсяг Vпр. приміщення:

Sпр. = а * b = 16,5 * 9 = 148,5 (м²);

Vпр. = а * b * h = 16,5 * 9 * 4,8 = 712,8 (м³).

2.2. Знайдемо максимально  можливу кількість комп'ютеризованих  робочих місць:

Nр.м. по S = S/(Sуст. + 6) = 148,5/(2,4825 + 6) = 17,51 = 17 (р.м.)

Nр.м. по V = V/(Vуст. + 20) = 712,8/( 1,08 + 20) = 33,81 = 33 (р.м.).

3. Схему розміщення комп’ютеризованих робочих місць у приміщенні представимо на рис. 1.

Рис. 1. План виробничого приміщення з комп’ютеризованими  робочими місцями:

1 – комп’ютеризоване  робоче місце з ВДТ,

2 – сонцезахисні жалюзі;

3 – шафи для зберігання дискет та програмного забезпечення,

4 – шафи для зберігання документації та фахової літератури

Отже, максимальна кількість  робочих місць у приміщенні буде      дорівнювати 17.

Задача 2.

Розрахувати систему загального рівномірного освітлення методом світлового потоку з люмінесцентними лампами  для виробничого приміщення, в  якому виконуються зорові роботи високої точності (розряд ІІІ в) (табл. 4).

Відстань від світильника до стелі h_c = 0,15 м. Мінімальна освітленість за нормами Е_норм. = 300 лк.

Таблиця 4

1. Визначаємо висоту підвісу світильників над підлогою:

h0 = Η – hc = 4,8 – 0,15 = 4,65 (м).

Висота підвісу світильника  над робочою поверхнею дорівнює (рис. 2):

h = h0 – hр = 4,65 – 0,7 = 3,95 (м).

Рис. 2. Схема визначення висоти підвісу світильника

Розрахуймо оптимальну відстань між світильниками:

Lопт. = λ·h = 0,77 * 3,95 = 3,04 (м).

де λ – коефіцієнт, що враховує перерозподіл світлового потоку у просторі в залежності від  типу КСС (для типу КСС Г-2 λ = 0,77, для  КСС Д-1 λ = 1,3).

2. Визначаємо необхідну кількість світильників (кількість рядів та кількість світильників у кожному з них). Схема їх розташування представлено на рис. 3.

де LА та LВ відстані між  світильниками відповідно по стороні  А та В, що приблизно дорівнюють Lопт., але можуть трохи відрізнятись у  більший чи менший бік приблизно  на 10-15 відсотків. Відстань від стіни  до першого ряду світильників приймаємо  з розрахунку ½ від LА, або LВ в  залежності від сторони розташування світильників. Але слід врахувати  те, що при виборі відстаней LА та LВ слід їх обирати таким чином, щоб вони не тільки були приблизно  рівними Lопт., але й давали можливість рівномірно розташувати світильники.

Рис. 3 Схема розташування світильників у приміщенні з урахуванням  їх рівномірного розподілу на оптимальній  відстані в залежності від типу КСС.

3. Визначаємо показник приміщення:

4. За табл. 5 визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку η (%) в залежності від типу світильника при визначеному індексі приміщення і та заданих коефіцієнтах відбиття ρстелі (%), ρстін (%), ρпідлоги (%).

Таблиця 5

5. Визначається світловий  потік одного світильника, але  слід зазначити, що у типах  світильників, наведених у завданні  можуть бути встановлені люмінесцентні  лампи потужністю до 80 Вт у  кількості 2, 4, 6 – для світильника  ЛПО 02 та 1, 2 – для світильника  ЛСП 12, по формулі:

6. За табл. 5 (методичні вказівки) по знайденій величіні Fрозр вибираєм існуюча фактично лампа з найближчим світловим потоком Fфакт.

F_факт = 850 (лм). Тип лампи – ЛДЦ 18.

7. Визначаємо фактичний рівень освітленості на робочому місці за умови використання обраного типу ламп Е_ФАКТ по формулі:

Е_ФАКТ = = = = 295,4 (лк).

8. Визначаємо відсоток перевищення між нормативним Е_НОРМ і фактичним Е_ФАКТ значеннями по формулі:

 не повинно виходити за  нормативну межу –10% < ΔЕ < +20%.

Відсоток перевищення  між Енорм та Ефакт відповідає встановленим вимогам. Кількість світильників розрахована вірно.

Задача 3.

Визначити витрати, зв’язані з підбором і навчанням робітника, що замінює потерпілого у результаті нещасного випадку, якщо кількість  днів навчання – n днів, денна зарплата учня – YУ грн., денна зарплата майстра (наставник з числа висококваліфікованих працівників) – YM грн. Середньорічний (приведений) виробіток одного учня – ZУ грн. Середньорічний виробіток  потерпілого робітника до травматизму  – ZР грн. Кількість днів, необхідних для виробничого тренажу після  закінчення навчання, до повного виконання  виробничих норм – N днів, а витрати  на матеріал і інструмент при навчанні складають·45 грн. на день (табл. 6).

Таблиця 6

Вихідні значення параметрів приміщення до задачі №3

Розв’язок:

1. Визначаємо втрати підприємства  на заробітну плату учня за  період навчання та виробничого  тренажу та майстра за період  навчання учня:

Yз.пл. = Yу ·( n+ N) + Yм * n = 9,1 (26 + 19) + 91,4 * 26 = 2786 (грн.).

2. Визначаємо витрати  на матеріал та інструмент  при навчанні:

A = n * 45 = 26 * 45 = 1170 (грн.).

3. Визначаємо втрати підприємства  у зв’язку з недостатнім виробітком  продукції учнем порівняно з  травмованим працівником Z2. Ця  різниця виробітку обумовлена  тим, що учень поступово доводить  свою майстерність з нульового  виробітку у перший день навчання  до рівня Zу в останній день  навчання, тобто за n днів і з  рівня Zу у перший день виробничого  тренажу до Zр в останній його  день, тобто за N днів. Також необхідно  врахувати кількість робочих  днів на протязі року, що становить 250 днів при п’ятиденному робочому тижні з урахуванням 105 вихідних та 10 святкових днів на рік.