ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Київський  національний економічний університет  імені Вадима Гетьмана»

Кафедра інформаційних систем і технологій

Реферат

З курсу «Інформаційно-аналітичне забезпечення державного фінансового менеджменту»

На  тему «Оподаткування банківської діяльності»  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Студент 5 курсу

Фінансово-економічний факультет

Спеціальність 8104/1

Магістерська  програма

«Державний  фінансовий менеджмент»

2 групи

Коцюрба В.О.

Київ 2011

План

1. Предмет та об’єкт дослідження.

2. Сутність та особливості об’єктів та категорій дослідження згідно положень економічної теорії. спеціальних дисциплін та статистики.

3. Чинники, що впливають на механізм категорії дослідження.

4. Критерії оцінювання результатів діяльності.

5. Користувачі інформації.

6. Характеристика сучасного стану.

7. Інформаційне забезпечення дослідження.

8. Система показників.

9. Класифікації та групування.

10.Аналітична частина 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Предмет та об’єкт дослідження.

    Предмет дослідження є система оподаткування банківських установ в Україні .

    Об’єктом  дослідження є  фінансові операції АТ «Ерсте Банк».

    Предметом дослідження є оподаткування діяльності банківських установ, бухгалтерські проведення щодо операцій з оподаткування також механізм обліку оподаткування небанківських операцій банківської установи.

    Мета: дослідження  актуальних проблем, які пов’язані з оподаткуванням банківських установ, вдосконалення використання та встановлення спрощеної податкової системи.

    Головний  чинник у досягненні мети полягає у вдосконаленні чинного законодавства щодо вирішення недоліків у сплаті податків та зборів  банківськими установами в бюджет, вирішення та запроваджено нові шляхи вирішення цієї проблеми.

    Способи досягнення мети.

     Зростання надходжень у державний бюджет багато в чому залежить від дієвого податкового адміністрування. У теорії та практиці оподаткування до цих пір немає єдиного підходу до визначення та утримання податкового адміністрування, відносно комерційних банків. Разом з тим вдосконалення методики податкового адміністрування буде сприяти і підвищенню ефективності роботи кредитних організацій. Необхідність поглиблення теоретичних досліджень і практичних розробок щодо підвищення ефективності податкових важелів впливу на діяльність комерційних банків визначила вибір теми дослідження.

     До  останнього часу в багатьох наукових розробках вирізнялися дві моделі становлення економічних (у тому числі й фінансових) систем: фондова (або англо-американська) і банкоцентрична – bank-based financial system (яка існує переважно у європейських країнах та в Японії). У післякризовий період в Україні такі небанківські фінансові інститути, як кредитні спілки та ломбарди, лізингові і факторингові компанії тощо, не змогли втриматись на ринку фінансових послуг, бо були більш залежними від інституційного середовища, ніж комерційні банки, що в свою чергу визвало недовіру до перших з боку населення та суб’єктів господарювання.

     Саме  тому комерційні банки як платники податків потребують особливої уваги  з боку податкового адміністрування.

     Введення системи автоматизації податкового обліку, яка в свою чергу зможе вирішити наступні питання:

• ведення податкового обліку за методом нарахувань ;
• підтримувати великий об’єм інформації, зв’язаний із зберіганням в аналітичних реєстрах податкового обліку детальної інформації про проведені операції і використаних об’єктах ;
• дозволять здійснювати по конкретних цифрах податків детальний аналіз, тобто дозволять податковому інспектору (і співробітникам податкової служби банку) бачити як вклад в сплачувані податки кожної операції, так дозволять підніматися від конкретної цифри податкової декларації до характеристик вихідних документів, на основі яких податок був розрахований ;
• зберігати детальну інформацію джерел оподаткування і їхньому вкладу в податки у виді зручному для оптимізації податкових сум співробітниками податкових служб банку.

2. Сутність та особливості  об’єктів та категорій  дослідження згідно  положень економічної  теорії. спеціальних  дисциплін та статистики.

    Протягом 2010 року відбулось відновлення економіки України. Остаточний показник росту реального ВВП трохи вищий за 4% і зміг перекрити лише третину економічного спаду за 2009 рік. Таким чином, Україна повернеться до показника доданої вартості докризового рівня лише на початку 2013 року. Україна буде в числі останніх східноєвропейських країн, які повністю подолають кризу, проте не останньою в Європі. Протягом I пол. 2010 року економічне зростання в Україні переважно стимулювалося «технічними» факторами, такими як збільшення товарно-матеріальних запасів та скорочення дефіциту торгового балансу. Починаючи з II пол. 2010 року, відбувся ріст споживання домогосподарств та інвестицій. Інвестиції зростали повільніше, оскільки рівень прибутковості українських компаній залишається невисоким. У 2009 році українські компанії в сукупності отримали збиток, а у 2010 підприємства повільно повертались до прибутковості. Платіжний баланс у 2010 році був профіцитним у 5,1 млрд. дол., тоді як у 2009 був дефіцит у 13,7 млрд. дол. І хоча платіжний баланс суттєво покращився в 2010 році, зростання в останні місяці ми спостерігали дефіцит. З одного боку, це спричинено зростаючим імпортом через ріст доходів населення та цін на продукти харчування та енергоносії. Також значну роль відіграв збільшений попит на іноземну готівкову валюту, котру населення купувало з метою захисту від інфляції.

    Податки - це обов’язкові платежі, утримувані державою з фізичних та юридичних  осіб в державний та місцевий бюджет і податковий фонд. В Україні запроваджені такі податки, як податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств і організацій, податок з власників транспортних засобів, податок з реклами, комунальний податок тощо.

    Існуюча система оподаткування сформована па підставі Закону України «Про систему оподаткування», змін і доповнень до нього та інших законодавчих актів, що видаються згідно з цим законом. Система оподаткування базується на принципах стабільності, обов'язковості. соціальної справедливості при визначенні та утриманні податків, зборів і внесків.

    Контроль  за дотриманням підприємствами і громадянами податкового законодавства здійснює державна податкова служба, створена при Кабінеті Міністрів України у складі Головної державної податкової адміністрації України та державних податкових адміністрацій в областях, районах, містах і районах у містах. Важливого значення у формуванні інформації про податки та їх сплату набуває бухгалтерський облік.

    Податковою  базою для розрахунку податку  на прибуток є різниця між доходами і видатками, в подальшому ми зупинимось на окремих особливостях розрахунку доходів і видатків банків з метою оподаткування.

    Необхідно звернути увагу на те, що доходи банків, точно так, як і видатки діляться з метою оподаткування, на три  категорії :

• від реалізації;
• позареалізаційні;
• не обліковані для оподаткування.

    Податковий  облік – це впорядкована система  збору, реєстрації, обробки і узагальнення інформації, необхідної для правильного  нарахування податкових зобов’язань  платника. Положення і норми, які  визначають порядок ведення податкового  обліку, відображаються в податковому законодавстві. Перш ніж розглядати податковий облік в банках в тому виді, в якому він існує зараз, повернемось до його історії.

    Предметом податкового обліку як і всієї  системи бухгалтерського обліку, являється господарська діяльність організацій або банку. В ході цієї діяльності використовується майно організації, здійснюються господарські операції, формуються доходи і витрати, виникають зобов’язання по нарахуванню (стягненню) і сплаті податків в бюджет.

    Мета  податкового обліку – формування повної і достовірної інформації про господарські операції за звітний період, яка дозволяє платнику податків правильно визначити податкову базу, забезпечити цією інформацією внутрішніх і зовнішніх споживачів, які здійснюють контроль за правильністю нарахування повної, достовірності і своєчасності сплати податків.

    Податковому обліку властиві такі показники, як платник  податків, податкова база, ставка податку, податкова декларація, податковий документ, податкова таємниця, аналітичні регістри податкового обліку, дані податкового обліку і ін. Характерною рисою майже всіх податкових показників являється те, що вони зумовлені даними бухгалтерського обліку. Це відноситься до таких показників, як оподаткований прибуток, середньорічна вартість майна, методи оцінки майна і зобов’язань, виручки від реалізації продукції (робіт і послуг). 

3. Чинники, що впливають на механізм категорії дослідження.

     Оподаткування –  це зовнішній чинник впливу на банківську діяльність.  Водночас,  зовнішні чинники доцільно поділити на прямі і непрямі.

     Прямі чинники безпосередньо впливають  на напрямки, обсяги та інструменти  банківської діяльності і спрямовані передусім виключно на банки. Непрямі чинники прямо не пов'язані з банківською діяльністю і спрямовані насамперед на інші види діяльності (промислове виробництво, видобуток корисних копалин,  освіта,  наука,  страхування тощо), що має вплив на інструменти та напрямки діяльності банків.

     Непрямі чинники – це опосередковані дії  на банківську діяльність. В умовах управління економікою значення і масштаби непрямих механізмів впливу на банківську діяльність зростають. До непрямих чинників банківської діяльності належить оподаткування юридичних і фізичних осіб, які є клієнтами банків. Наприклад, розміщення у банках грошових засобів на депозитних рахунках потребує від юридичних осіб оформлення відповідних документів у податкових органах.

     До  зовнішніх непрямих чинників  (методів)  впливу на банківську діяльність необхідно зачислити встановлення термінів сплати податків і зборів, визначення переліку інформації,  необхідної для надання податковим органам, передбачення санкцій за порушення податкового законодавства тощо. Банки є посередниками у перерахунку податків і зборів юридичних і фізичних осіб у бюджет, вони виконують функції податкових агентів – утримують і перераховують у бюджет податок, податок на закупівлю готівкової іноземної валюти та інших податків, зборів і платежів. 

4. Критерії оцінювання  результатів діяльності.

     До  банківської діяльності належить комплекс із трьох основних операцій:

     1) прийняття грошових вкладів від клієнтів;

     2) надання клієнтам позичок і  створення нових платіжних засобів;

     3) здійснення розрахунків між клієнтами.

     Зазначені операції є базовими і утворюють  первинну сферу банківської діяльності.

     Згідно  з Законом України «Про систему оподаткування» вiд 25.06.1991 р. № 1251-XII – об’єктом оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законами України про оподаткування.

     Кожен податок, збір та обов’язковий платіж має самостійний об’єкт оподаткування, який визначається чинним податковим законодавством.

     Об’єкт  оподаткування повинен бути стабільним, чітко визначеним, мати безпосереднє відношення до платника податку.

     Враховуючи  що банківські установи «виробляють» та продають специфічний товар –  банківські послуги, банківські операції, згідно Закону України «Про систему оподаткування» вiд 25.06.1991 р. № 1251-XII, відносять до об’єктів оподаткування.

     Оподаткування банків чинить значний вплив як на окремі банківські операції,  так і на їхню діяльність загалом. До речі,  саме в цьому і проявляється сутність оподаткування як важливої прямої умови банківської діяльності. Так, високі ставки податків породжують у банків прагнення мінімізувати показники балансового прибутку шляхом створення штучних витрат і спрямування коштів у спеціалізовані дочірні структури.  Податкові пільги (знижені ставки податків), наприклад, на доходи всіх державних цінних паперів, доходи по кредитах підприємствам пріоритетних галузей економіки тощо можуть сприяти активізації банківської діяльності у названих напрямках. Отже, за допомогою податків можна істотно впливати на діяльність банків. По-перше, оподаткування банківського прибутку є способом державного впливу на переорієнтацію фінансових потоків із банківського сектору у виробничий, а не у спекулятивні інструменти банківської діяльності (міжбанківське кредитування, ринок цінних паперів, валютні цінності). По-друге, податкове втручання у банківську діяльність не повинно послаблювати фінансову стійкість банків і сприяти їхньому банкрутству, особливо малих банків. По-третє, податкове регулювання повинно протидіяти наростанню монополізації у банківській сфері, оскільки монополізація ринку банківських продуктів створює умови та можливості для перекладання податкового навантаження на клієнтів через зростання відсоткових ставок за користування кредитами, зниження ставок на депозити, збільшення комісійних тарифів тощо. 
 
 
 

5. Користувачі інформації.

     Користувачами звітності комерційних банків України є: інвестори, кредитори, клієнти, контрагенти, органи влади (у тому числі податкова адміністрація), громадськість, керівництво та працівники банку, Національний банк України, міжнародні фінансово-кредитні установи. Вони використовують звітність для того, щоб задовольнити свої різноманітні потреби в інформації. 

6. Характеристика сучасного стану.

     В 2010 році АТ «Ерсте Банк» зважено й поступово активізував кредитування фізичних і юридичних осіб, при цьому розширив продуктовий ряд як кредитних, так і депозитних продуктів. Основними пріоритетами в 2010 році залишались якість обслуговування клієнтів, оптимізація й ефективність бізнес-процесів. В 2010 році АТ «Ерсте Банк» продовжував збільшувати ресурсну базу (депозити й поточні рахунки), яка зросла на 47% й склала 1 433,2 млн. грн., порівняно з 975,7 млн. грн. станом на 01.01.2010. Зростання депозитного портфелю вдалось зберегти завдяки як роздрібним, так і корпоративним клієнтам, які продовжують довіряти свої заощадження банку. При цьому банк запропонував роздрібним клієнтам можливість збільшити прибутковість своїх вкладів не тільки за рахунок депозитів, а й інвестуючи в пайові інвестиційні фонди.

     З початку року кредитний портфель за 2010 рік зменшився на 11% за рахунок погашень й станом на 01.01.11 склав 5 383,4 млн. грн., порівняно з 6 066,8 млн. грн. станом на 01.01.2010. На 1.01.2011 року кредитний портфель фізичних осіб склав 3 469,9 млн. грн. (64% від загального обсягу портфелю клієнтів), а юридичних осіб – 1 913,5 млн. грн. (36% від загального обсягу портфелю клієнтів).

     Обсяг резервів під активні операції збільшено на 24% до 1 409,9 млн. грн., порівняно з 1 138,1 млн. грн. на 01.01.2010. При цьому в другій половині 2010 року зростання резервів сповільнилось в результаті стабілізації кредитного портфелю. В 2010 року банку вдалось скоротити збитки більш ніж в 2,5 рази. АТ «Ерсте Банк» зберігає високуадекватність регулятивного капіталу на рівні 24,7% (10% – мінімум за вимогами НБУ), що свідчить про достатній запас міцності, при якому банк може дозволити собі збільшити активні операції в сьогоднішній все ще складній економічній ситуації й відсутності прибутку.

     Активи  та зобов’язання по поточному податку  на прибуток оцінюються в сумі, яку  Банк очікує отримати від податкових органів або сплатити податковим органам ставки оподаткування та податкове законодавство, що використовувались для розрахунку даної суми — це ставки та закони, чинні (або в основному чинні) до кінця звітного періоду.     Відстрочений податок визнається на звітну дату щодо всіх тимчасових різниць, що виникають між податковою базою активу та зобов’язаннями та їх балансовою вартістю в звіті про фінансовий стан.

     Відстрочене податкове зобов’язання Банк визнає щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, крім тих випадків, за яких різниця виникає внаслідок операцій первісного визнання гудвілу, активу або зобов’язання в результаті господарських операцій, які не впливають на обліковий і податковий прибутки.

     Відстрочений  податковий актив (ВПА) визнається щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, тією мірою, якою є ймовірність, що буде отримано оподаткований прибуток, до якого можна застосовувати тимчасову різницю, яка підлягає вирахуванню за винятком тих випадків, за яких ВПА виник унаслідок операції, яка не впливає ні на обліковий, ні на податковий прибутки.

     Балансова вартість відстроченого податкового активу переглядається на кожну звітну дату і знижується в тих межах, у яких більше не буде ймовірною доступність оподаткованого прибутку, достатнього щоб дозволити використати винагороду, від відстроченого податкового активу повністю або частково. Будь-яке таке зменшення сторнується тією мірою, якою стає ймовірною доступність достатнього оподаткованого прибутку.

Відстрочені податкові активи та зобов’язання банк оцінював за ставками оподаткування, які передбачає використовувати в період реалізації активу чи погашення зобов’язання.

     Банк  визнає відстрочений податок на прибуток витратами, крім відстроченого податку на прибуток, що нарахований у результаті операцій, що відображаються у власному капіталі.

Банк  відображає відстрочений податок на прибуток безпосередньо за рахунками власного капіталу, якщо податок відноситься до статей, які відображені безпосередньо за рахунками власного капіталу (переоцінка основних засобів, переоцінка цінних паперів у портфелі банку на продаж тощо).

     Банк  згортає відстрочені податкові  активи та зобов’язання, тому що має повне юридичне право згортати поточні податкові активи та зобов’язання та відстрочені податки, яки стосуються податку на прибуток, що накладений на Банк тим самим податковим органом. У 2010 році податок на прибуток в Україні стягувався з валового доходу, зменшеного на суму валових витрат, за ставкою 25% (2009 р.: 25%). 

  Витрати на податок на прибуток 

Коригування облікового прибутку (збитку) 

Податкові наслідки, пов’язані  з визнанням відстрочених податкових активів  та відстрочених податкових зобов’язань за 2010 рік