Организация аудита финансовой отчетности
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………
1. Мета та завдання аудиту фінансової звітності…………………………. 4
2. Перевірка правильності складання фінансової звітності………………..6
3. Послідовність аудиторської перевірки …………………………………. 9
4. Оцінка аудитором результатів перевірки………………………………..11
Висновок…………………………………………………………
Список використаних джерел………………………………………………..14
ВСТУП
Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Суб’єкту, який приймає рішення, потрібна не будь-яка інформація, а лише певна, достовірна та своєчасна. Така інформація наводиться у фінансовій звітності. Від того наскільки правильно і кваліфіковано складена і опрацьована фінансова звітність залежить успіх в організації виробничих процесів і прийняття правильних управлінських рішень. Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. Перевірка достовірності бухгалтерської звітності аудитором є особливо відповідальною роботою, тому дана тема є актуальною, особливо на даному етапі ринкових перетворень в Україні.
У практиці аудиторів зустрічаються
випадки, коли проведення такого аналізу
дозволяє зробити обґрунтований
висновок про недостовірність
Аудитор повинен оцінити, наскільки компетентний бухгалтерський персонал, відповідальний за документальне оформлення складових, з професійної точки зору, фінансово-господарчих операцій.
Метою роботи є організація фінансової звітності.
Предметом дослідження є перевірка правильнсті складання фінансової звітності
Об’єктом дослідження є фінансова звітність.
1 Мета та завдання аудиту фінансової звітності
Мета аудиторської перевірки фінансової звітності - незалежна експертиза для встановлення реальності та достовірності її, своєчасності та єдності методичних звітних показників. Таким чином, аудит фінансової звітності має підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.
Під час перевірки фінансових звітів клієнт повинен надати аудитору повну інформацію, на підставі якої останній міг би зробити висновок, що відпадає необхідність вносити суттєві зміни у фінансові звіти з тим, щоб вони відповідали вимогам норм (стандартів).
Аудитор, в першу чергу, направляє свої зусилля на встановлення об'єктивної істини щодо дій і подій господарюючого суб'єкта.
Аудиторські докази - це документально підтверджена інформація, зібрана аудитором під час перевірки, яка підтверджує висновки аудитора щодо будь-якої дії чи події господарюючого суб'єкта. Доказ може стати підтвердженням або спростуванням існування тієї або іншої дії чи події.
Джерелами аудиторських доказів можуть бути: облікова система, підтверджуюча документація, матеріальні активи, адміністрація і персонал підприємства, клієнти, постачальники, а також треті особи[12].
Серед факторів, що впливають на достовірність доказів, виділяють: незалежність джерела інформації; ефективність системи внутрішнього контролю; безпосередні знання аудитора; оцінку осіб, що надали інформацію; ступінь об'єктивності; достатність; своєчасність; об'єднаний ефект.
При одержанні аудиторських доказів шляхом впровадження тестів систем контролю аудитор повинен розглянути достатність та належність аудиторських доказів для обґрунтування оцінки розміру ризику невідповідності внутрішнього контролю.
При цьому аудитору слід здійснити такі процедури:
ознайомитися з принципами, прийомами і методами бухгалтерського фінансового обліку і способами їх застосування;
обстежити, яким чином клієнт збирає інформацію для включення у фінансовий звіт;
впевнитися, що фінансові звіти складені відповідно до загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського фінансового обліку;
з'ясувати, який існує зв'язок між сальдо рахунків і який вплив на результати мають відхилення.
Завданнями аудиту фінансової звітності є:
- дослідити достовірність та
відповідність записів
- прослідкувати за своєчасністю
подання бухгалтерської
- вивчити взаємоузгодженість
- порівняти дані річної
- оцінити можливість постійного функціонування підприємства;
- оцінити вплив подій, що
При проведенні аудиту фінансової звітності вивчаються наступні питання:
- чи наявні документи про
реєстрацію підприємства як
- чи дотримуються терміни
- чи правильно відображені дані
в поточному бухгалтерському
обліку і чи внесені зміни,
виправлення до фінансової
Предметом аудиту фінансової звітності є встановлення відображення у звітності в усіх суттєвих аспектах реального фінансового стану підприємства, взаємозв'язку та несуперечності показників окремих форм звітності, відповідності фінансової звітності вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С) БО; розкриття у звітності підприємства усіх суттєвих аспектів облікової політики[3].
2 Перевірка правильності складання фінансової звітності
Аудиторська перевірка починається із загального огляду звітних форм клієнта.
Етапи перевірки правильності складання фінансової звітності:
1) перевірка правильності заповнення адресної частини;
2) визначення виду діяльності підприємства (необхідне для правильного розмежування доходів і витрат підприємства за основною та іншою діяльністю);
3) перевірка правильності
заповнення звітності за
4) логічний аналіз показників
звітності з метою визначення
ділянок у звітності з
5) рахункова перевірка, тобто зіставлення і перевірка взаємозв'язку показників, відображених у різноманітних формах бухгалтерської звітності;
6) перевірка показників форм фінансової звітності;
7) встановлення суттєвості
виявлених відхилень у
Однією з найважливіших аудиторських процедур є перевірка правильнсті складання фінансової звітності. При цьому аудитор керується Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07. 1999р. №996-ІV [3]та Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999р. №87,із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 28.01.00р. №15, від 24.02.00р. №37, від 14.06.00р. №131, від 18.12.01р. №583[6]:
П(С) БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”;
П(С) БО 2 „Баланс”;
П(С) БО 3 „Звіт про фінансові результати”;
П(С) БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”;
П(С) БО 5 „Звіт про власний капітал”;
П(С) БО 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.
Починається аудиторська перевірка фінансової звітності з загального огляду. Звертається увага на заповнення адресної частини форми. Вид діяльності підприємства повинен відповідати його Статуту, а у випадку ліцензування даного виду діяльності необхідно перевірити наявність у підприємства ліцензії і строку її дії. Визначення виду діяльності підприємства забезпечує правильне розмежування доходів і витрат підприємства по основній та іншій діяльності.
Необхідно перевірити правильність заповнення звітності за формою: наявність всіх передбачених показників, відсутність підчисток та виправлень. Провадиться логічний аналіз показників з метою визначення ділянок у звітності з найбільшим інформаційним ризиком. В залежності від цього визначають ті операції і активи, які повинні бути перевірені більш ретельно. Це дасть можливість встановити масштаб та глибину, а також сукупність необхідних методів та процедур перевірки.
Одним із найбільш доказових джерел інформації є первинний документ, в якому фіксується кожна господарська операція. Тому особливу увагу слід приділити вивченню підробок у документах. Перевірка достовірності документів та реквізитів і записів, які в них містяться, здійснюється з метою виявлення фальсифікованих документів. До фальсифікованих документів відносяться і такі, в яких є підчистки, підроблені записи і резолюції, заміна текстів і цифр тощо. Такі документи використовуються з метою приховування обману та інших порушень правил ведення бухгалтерського обліку. Особлива увага повинна приділятись відбиткам штампів і печаток. Їх незвична форма, різний розмір тих самих знаків, неправильний текст та інші ознаки можуть вказувати на підробку документа. Мають значення зовнішній вигляд документа, папір, на якому він виконаний, форма бланка, фарба, якою зроблені записи (чорнила, паста, олівець), колір фарби і т.д[18].
Особлива увага також
Огляд документів з метою виявлення підробки повинен поєднуватись з перевіркою правил їх оформлення. Оглядаючи документ, аудитор одночасно звертає увагу на правильність його оформлення, наявність необхідних реквізитів, спосіб виконання записів і т.д. Якщо в документі є виправлення, необхідно перевірити, чи допустимі вони виходячи з характеру документа (в касових і банківських документах виправлення не допускаються), чи правильно здійснені виправлення (помилка в документах виправляється шляхом перекреслення неправильного тексту або суми тонкою лінією так, щоб можна було прочитати перекреслене, і написання над перекресленим правильного тексту або суми), чи підтверджені виправлення підписами осіб, які склали і підписали документ. На аудиторську думку про достатність і належність аудиторських доказів впливають такі фактори, як: оцінка аудитором характеру та розміру ризику, притаманних як на рівні фінансової звітності, так і на рівні залишків на рахунку чи класу операцій; характер систем обліку та внутрішнього контролю й оцінка ризиків контролю; суттєвість питань, які вивчаються й розглядаються; досвід, набутий протягом попередніх аудиторських перевірок; результати аудиторських процедур, включно з можливими виявленими випадками шахрайства чи помилок; джерело та надійність наявної інформації[20].
Важливий етап - рахункова перевірка,
тобто зіставлення і взаємозв'
У ході подальшої перевірки окремих статей фінансових звітів використовуються такі аудиторські методи як обстеження, опитування, зустрічна перевірка, підтвердження, документальна перевірка, фактична перевірка та інші. Особливо ретельно здійснюється аудит потенційно ризикованих ділянок діяльності підприємства (наприклад, операції з матеріальними цінностями), а також статей які викликали підозру під час попереднього огляду.
3 Послідовність аудиторської перевірки
Аудиторська перевірка проводиться у відповідній послідовності. Кожен аудитор самостійно обирає послідовність своїх дій, виходячи з особливостей діяльності клієнта й умов укладеного договору. Після вивчення установчих та інших загальних документів аудитор переходить до вивчення звітності підприємства.
Перевірка фінансової звітності
проводиться в такій
- формальна перевірка;
- аналітична перевірка;
- перевірка по суті та рахункова перевірка показників звітності.
Формальна перевірка звітності
Формальна перевірка полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів звітності та виявленні наявності самостійних змін у встановлених формах звітності, необумовлених виправлень, підчисток, наявності підписів.
Під час загального огляду звітних форм аудитор звертає увагу на заповнення їх адресної частини. Вид діяльності підприємства (реквізит "Галузь'') повинен відповідати його видам діяльності, передбаченим у Статуті. У разі необхідності ліцензування даного виду діяльності обов'язковою є перевірка наявності у підприємства ліцензії та строку її дії. Слід пам'ятати, що запис у засновницьких документах про те, що підприємство може займатися "...іншими видами діяльності, не забороненими законодавством...", не дає підстав акціонерному товариству, створеному, наприклад, для виробництва промислових товарів, займатися операціями з цінними паперами. Визначення виду діяльності підприємства є важливим критерієм для правильного розмежування доходів і витрат підприємства з основної та іншої діяльності[21].
Аналітична перевірка звітності
Після проведення формальної перевірки за формою аудитор переходить до аналітичної перевірки показників звітності — їх оцінки за допомогою вивчення вірогідних залежностей між показниками з метою виявлення суттєвих відхилень, вивчення яких за допомогою глибинних та наскрізних тестів дає змогу встановити факти помилок та порушень, що призводять до перекручення звітності. Аналітична перевірка показників фінансової звітності здійснюється на основі дослідження та оцінки фінансового стану підприємства і зміни його фінансових показників за звітний період.
Перевірка по суті та рахункова перевірка показників звітності ґрунтується на встановленні правильності складання фінансової звітності. Аудиторська перевірка починається із загального огляду звітних форм клієнта.
У першу чергу слід перевірити
відповідність указаного в
Далі необхідно перевірити зіставлення і взаємозв'язок показників, відображених у різних (формах бухгалтерської звітності, показників, відображених у формах бухгалтерської звітності та зведених регістрах обліку, регістрах обліку та зведених документах.
Для загальної характеристики підприємства слід провести фінансовий аналіз його показників, вивчити їх у динаміці, порівняти із середніми показниками в галузі[20].
Основні показники, які залежно від мети аудиту повинні вивчатися аудитором: показники платоспроможності, фінансової стійкості, автономії, маневреності оборотних засобів, фінансування, кредитоспроможності, ліквідності тощо. З метою проведення такого аналізу рекомендується складання порівняльного аналітичного балансу, до якого входять основні агреговані показники бухгалтерського балансу. Порівняльний аналітичний баланс дає змогу спростити роботу з проведення аналізу основних фінансових показників підприємства.
4 Оцінка аудитором результатів перевірки
Заключна стадія аудиторської перевірки передбачає проведення слідуючих заходів;
- систематизацію результатів перевірки;
- аналіз результатів перевірки;
- складання аудиторського висновку.
Відповідно до ННА № 26 "Аудиторський висновок": аудиторський висновок складається у вільній формі, але обов'язково в ньому мають бути наступні розділи: заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фінансову звітність; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського висновку. В змістовній частині подаються основні відомості про аудитора (аудиторську фірму) та про клієнта, умови угоди про проведення аудиту, висновок про повноту та відповідність фінансової звітності встановленим нормативам бухгалтерського обліку, підтвердження правильності оцінки та класифікації активів, зобов'язань, підтвердження факту проведення інвентаризації активів та зобов'язань, підтвердження правильності та адекватності визначення величини та структури власного капіталу, результати аудиту фінансового стану підприємства. Позитивний аудиторський висновок надається лише за умови відповідності показників аналітичного та синтетичного обліку та взаємної узгодженості показників звітності, а також у разі виявлення незначних (несуттєвих) помилок, які не мають впливу на показники фінансової звітності, про що зазначається у пояснювальному параграфі. Якщо виявлено помилки в межах 4-5 % від загального результату фінансової звітності, надається умовно позитивний висновок із зазначенням причин не фундаментальної незгоди чи не фундаментальної невпевненості в окремому розділі, який передує формулюванню висновку. Відхилення більші встановлених меж спричиняють видачу негативного висновку[17].
Аудиторський висновок має
вміщувати відомості про
Результати з лаконічним описом
виявлених порушень, помилок, відхилень,
з оцінкою стану
ВИСНОВОК
Отже, аудит фінансової звітності - це складний та багатоетапний процес, що вимагає від аудитора високої кваліфікації та наявності практичного досвіду. Знання, на концептуальному рівні, системи бухгалтерського обліку та окремих її елементів сприяє проведенню якісної роботи. Попереднє планування забезпечує раціональне використання робочого часу, дає можливість приділити належну увагу найважливішим напрямам аудиту і сприяє більш ефективному розподілу роботи серед перевіряючих. В сукупності з напрацьованими вітчизняною і зарубіжною наукою і практикою процедури аудиторського контролю надають аудитору необхідний інструментарій для успішного виконання своїх обов'язків.
Отже, аудит фінансової звітності сприяє виявленню недоліків, попередженню банкрутства, визначенню перспектив розвитку виробництва в умовах жорсткої конкурентної боротьби.
Таким чином, метою аудиту фінансової звітності є надання аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах стандартам, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів. За результатами аудиту складається аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993р. із змінами і доповненнями.
2. Закон України "Про
державну контрольно-ревізійну
3. Закон України «Про
бухгалтерський облік та
4. Наказ Мінстату України
від 29.12.95 р. №352 "Про затвердження
типових форм первинних
5. Інструкція про застосування
Плану рахунків
6. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87.
7. Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / За редакцією проф.. Ф.Ф. Бутинця. - 3-тє вид. перероб. і доп. - Житомир: ПП «Рута», 2002. - 544с.
8. Кадуріна Л.О. Основи аудиту: Посібник. – Київ: Видавничий дім “Слово”, 2003. – 184 с.
9. Кононенко О. Читаємо фінансову звітність. - Х.: Фактор, 2003. - 96с.
10. Контроль і ревізія. Нормативно-практичні матеріали. - Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2004. - 328с.
11. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. Навч. посібник - К.: Т-во «Знання», КОО, 2004 - 378с.
12. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: „Новий світ – 2000”, 2002 – 504с.
13. Пархоменко В. Аудиторська перевірка фінансової звітності. // Праця і зарплата. - 2004.-№13
14. Пархоменко В М. Бухгалтерський облік в Україні: Нормативи, коментарі - Луганськ: Футура ДСД Лугань, 2002.
15. Савченко В.Я. Аудит: Навчальний посібник - Київ: КНЕУ, 2002.
16. Савченко О.О. Методика проведення аудиту фінансової звітності. // Бухгалтерский учт и Аудит. – 2004.- №3 .
17. Сопко В.В., Шило В.П., Брабул О.М. та інші Організація і методика проведення аудиту: Підручник. – 2-ге вид., перероб. -К.: Вища шк. .: Т-во „Знання”, КОО, 2003. – 637.
18. Суха О. Р., Стрибулевич Т. О. Організація і методика аудиту. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. - Рівне: НУВГП, 2008. - 163 с.
19. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2007. - 672с.
20. Янок Д.А. Аудит фінансової звітності у вирішенні проблеми підвищення якості інформації про фінансові результати діяльності підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 181: В 2т. Том ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - с. 274-286.
21. Ященко Н. Аудит фінансової звітності в умовах ринку. // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2003.-№19.
