Органiзацiя роботи недержавних пенсiйних фондiв на ринку цiнних паперiв

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА 

з дисципліни «Фінансовий ринок» 

на тему: 

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ 
 
 
 
 

2010 
 
 
 
 

                                                        РЕФЕРАТ 
 

    І.Р.: с.37, 3 таблиці, 8 рисунків, 11 джерел. 

     Об’єкт дослідження –  активи недержавних пенсійних фондів.

    Мета  роботи – дослідження механізму функціонування недержавних пенсійних фондів в Україні, аналіз їх діяльності на ринку цінних паперів, а також виявлення проблем та перспектив функціонування недержавних пенсійних фондів.

    Поставлені  завдання - проаналізувати досвід роботи недержавних пенсійних фондів України на фондовому ринку; визначити напрями вдосконалення системи недержавного пенсійного забезпечення.

    Методи  дослідження – загальний аналіз літературних джерел, нормативних актів та обробка статистичних данних .

    У розділі першому розглянуті теоретичні основи формування і функціонування пенсійних активів; суть і структура НПФ; джерела формування , а також організація управління активами фондів.

    У другому розділі  проведений  аналіз діяльності недержавних пенсійних фондів на фондовому ринку, показано особливості інвестування активів НПФ, розглянуто основні групи фінансових інструментів, придатних для використання недержавними пенсійними фондами.

    У третьому розділі  визначені  основні  недоліки роботи НПФ та шляхи їх вирішення, розроблено додаткові механізми захисту пенсійних активів та окреслено перспективи функціонування недержавних пенсійних фондів в майбутньому.

    НЕДЕРЖАВНЕ  ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, НЕДЕРЖАВНІ ПЕНСІЙНІ ФОНДИ, ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ, ПЕНСІЙНІ АКТИВИ, ЦІННІ ПАПЕРИ, МЕХАНІЗМ ФОНДОВОГО РИНКУ, ОЦІНКА, ЕФЕКТИВНІСТЬ. 
 

ЗМІСТ 
 

РЕФЕРАТ…………………………………………………………………………….2

ВСТУП..........................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ НПФ В УКРАЇНІ……….……....5

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ…………………………………………………..14

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ НПФ...........31

ВИСНОВКИ...............................................................................................................35

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ.............................................................................................37 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 
 

     Запровадження в 2003 році додаткових рівнів пенсійного забезпечення – обов’язкового та добровільного накопичувального мало на меті значне підвищення пенсій і розвантаження державного бюджету. Принцип побудови накопичувальних рівнів пенсійного забезпечення передбачає використання акумульованих пенсійних внесків як інвестиційних ресурсів. Завдяки цьому пенсійна реформа має вирішити не тільки проблему недостатності пенсійних накопичень літніх людей, а й використати пенсійні внески як джерело інвестування національної економіки за допомогою вкладання акумульованих коштів у різні фінансові інструменти

     Першою  почала діяти система недержавного пенсійного забезпечення – добровільний накопичувальний рівень пенсійного забезпечення, досвід роботи якого є необхідною умовою запровадження обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи. Така умова забезпечує налагодження і відпрацювання механізмів накопичення і примноження пенсійних активів, оскільки система недержавного пенсійного забезпечення й обов’язковий накопичувальний рівень працюють за єдиними принципами.

     Отже, від результатів роботи інститутів недержавного пенсійного забезпечення залежить успіх реалізації соціального  та інвестиційного потенціалу пенсійної  реформи.

     Багато  робіт присвячено дослідженню реформування пенсійної системи України, але малоопрацьованою залишається тема розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, особливо в частині функціонування недержавних пенсійних фондів на ринку цінних паперів.

     Мета  роботи полягає в тому щоб, розглянути механізм функціонування НПФ, проаналізувати досвід роботи НПФ України, визначити проблеми функціонування НПФ та запропонувати шляхи їх вирішення. 

     РОЗДІЛ 1.

     МЕХАНІЗМ  ФУНКЦІОНУВАННЯ НПФ  В УКРАЇНІ 
 

     Система недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ) становить третій рівень пенсійної системи, запроваджений Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення” № 1057-ІУ від 9 липня 2003 року. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності.

     Система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення яка ґрунтується  на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

     Основними суб’єктами недержавного пенсійного забезпечення є недержавні пенсійні фонди. Недержавні пенсійні фонди це неприбуткові організації, які створюються юридичними особами з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників.

     Недержавне  пенсійне забезпечення здійснюється пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до законодавства.

     Недержавні  пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками.

     Активи  пенсійного фонду формуються за рахунок  внесків до пенсійного фонду та прибутку від інвестування пенсійних внесків.

     Специфіка НПФ як економічної категорії  полягає в тому, що в системі економічних відносин суб'єктів недержавного пенсійного фонду відбувається процес перетворення частини заробітної плати працівника та валових витрат роботодавця на інвестиційний ресурс.

     НПФ можуть бути трьох видів залежно  від складу їх засновників та учасників: корпоративні, професійні та відкриті.

     Корпоративний НПФ створюється юридичною особою-роботодавцем або кількома юридичними особами-роботодавцями для своїх працівників. Роботодавці - платники можуть приєднатися до діючого корпоративного фонду,

підписавши  договір про участь з радою  корпоративного НПФ, що простіше і швидше, ніж створення нового фонду.

     Підприємства, які планують створити корпоративний  фонд (або стати роботодавцями - платниками), повинні працювати беззбитково протягом не менше одного року до створення фонду (або до приєднання до фонду). Вимога щодо фінансової спроможності пов’язана із зобов'язанням роботодавців сплачувати внески до корпоративного НПФ за всіх своїх працівників.

     Водночас  тільки для засновників корпоративного НПФ передбачено можливість використовувати активи такого фонду для інвестування у свою діяльність – дозволено інвестувати в цінні папери таких засновників до 5% від активів НПФ (до 10% протягом перших 5 років після створення фонду), за умови їх відповідності вимогам законодавства.

     Щодо  інших підприємств (зокрема, платників  корпоративного НПФ, вкладників професійного чи відкритого фондів) – дозволено інвестувати до 5% пенсійних активів певного НПФ в цінні папери одного емітента, якщо вони відповідають законодавству.

     Учасниками  корпоративного НПФ можуть бути тільки наймані працівники підприємств, які є роботодавцями-засновниками або платниками такого фонду. Тому у разі виходу відповідного роботодавця із складу засновників чи розірвання договору про участь у корпоративному НПФ, або при звільненні працівника, такий учасник фонду повинен вийти з корпоративного фонду і перевести свої накопичення до іншого НПФ.

     Вкладниками корпоративного фонду також можуть бути працівники роботодавців - засновників та платників.

     Професійні НПФ можуть створювати об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки, чи фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять).

     Учасниками  такого фонду можуть стати тільки люди, у яких ознаки їх професійної діяльності співпадають з ознаками, визначеними в статуті фонду (наприклад, працівники металургійної галузі). Перевагою учасників професійного фонду є те, що вони можуть залишатися в професійному фонді при зміні місця роботи, якщо працюватимуть у тій же галузі, не змінюючи професії.

     Вкладниками професійного фонду можуть бути професійні об’єднання, роботодавці та фізичні особи, визначені відповідно до статуту такого фонду.

     Відкриті  НПФ можуть створюватися будь-якими юридичними особами, незалежно від прибутковості підприємств. Заснування відкритих НПФ заборонено юридичним особам, діяльність яких фінансується за рахунок державного чи місцевих бюджетів.

     Учасниками  відкритого фонду можуть бути будь-які  фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи. Причому, учасники можуть залишатися у такому фонді також і після припинення сплати внесків на їх користь.

     Вкладниками відкритого НПФ можуть бути сам учасник, його подружжя, діти, батьки або роботодавець учасника.

     Юридична  особа може створити лише один корпоративний чи один професійний НПФ. Така юридична особа може бути засновником одного або більше відкритих пенсійних фондів.

     Основні підходи до функціонування НПФ подані на наступній схемі.

     Єдиним  органом управління пенсійного фонду  є рада пенсійного фонду.

     Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов’язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов’язаннями пенсійного фонду.

     Пенсійний фонд не може бути проголошений банкрутом та ліквідований за законодавством про банкрутство.

     Пенсійний фонд діє на підставі статуту , який повинен відповідати вимогам  Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Статут пенсійного фонду затверджується засновниками фонду.

     Державна  реєстрація пенсійного фонду та видача відповідного свідоцтва проводяться Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

     Засновники  пенсійного фонду зобов’язані протягом трьох місяців з дня реєстрації пенсійного фонду сформувати склад ради фонду відповідно до цього Закону.

     Рада фонду є органом управління НПФ, яка контролює поточну діяльність НПФ і вирішує основні питання його роботи (зокрема, затверджує інвестиційну декларацію фонду). Рада фонду створюється в кількості не менше 5 осіб, яких можуть призначати засновники фонду, а у випадку корпоративного фонду також і роботодавці-платники, і таким чином впливати на діяльність та інвестиційну політику фонду. Рада підзвітна зборам засновників НПФ – вищому органу управління НПФ, або засновнику, якщо фонд створено одним засновником.

     Рада  фонду повинна укласти договори:

1. Про адміністрування пенсійного фонду – з адміністратором, який має ліцензію на провадження діяльності з адмініструванні пенсійних фондів;
2. Про управління активами пенсійного фонду – з компанією з управління активами або з іншою особою, яка отримала ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами;
3. Про обслуговування пенсійного фонду зберігачем - із зберігачем.

     НПФ для виконання своїх функцій  використовує послуги інших юридичних осіб – адміністратора, компанії з управління активами (КУА) і банка-зберігача. Рада фонду вибирає такі компанії, укладає з ними договори про обслуговування фонду і контролює їх роботу.

     Структуру НПФ можна відобразити наступним  чином:

     Вкладники перераховують пенсійні внески на рахунок НПФ, відкритий у зберігачі. Адміністратор НПФ обліковує інформацію про суми внесків та інвестиційного доходу на індивідуальних пенсійних рахунках учасників. КУА примножує кошти, що надходять, шляхом їх інвестування в акції, облігації та інші інвестиційні продукти. Але КУА не має прямого доступу до пенсійних коштів. Усі операції з пенсійними коштами здійснюються через зберігач, який після перевірки відповідності вимогам з інвестування перераховує гроші на придбання різних фінансових інструментів.

     Інвестиційний дохід, за вирахуванням адміністративних витрат на обслуговування фонду, розподіляється між учасниками та обліковується на рахунку кожного учасника. Отриманий дохід повторно інвестується, в результаті чого кошти НПФ зростають за принципом складного відсотка.

     Така  структура НПФ була передбачена  з метою недопущення втрати пенсійних накопичень і забезпечення "прозорості" діяльності фондів. НПФ юридично відокремлений від засновників, роботодавців - вкладників і компаній, які надають послуги. Тому навіть у разі банкрутства або ліквідації будь-якої з цих компаній, в тому числі й зберігача, пенсійні кошти не будуть втрачені.

     До складу активів пенсійного фонду відповідно до цього Закону належать: активи в грошових коштах; активи в цінних паперах; інші активи згідно із законодавством.

     Згідно  ЗУ " Про недержавне пенсійне забезпечення" пенсійні активи у цінних паперах складаються з:

     1) цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства;

     2) акцій та облігацій українських  емітентів, що відповідно до  норм законодавства пройшли лістинг та перебувають в обігу на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, обсяги торгів на яких становлять не менше 25 відсотків від загальних обсягів торгів на організаційно оформлених ринках цінних паперів України (крім цінних паперів, на які здійснюється підписка згідно із законодавством); 
 

     3) цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав, при цьому встановлення вимог до рейтингу зовнішнього боргу та визначення рейтингових компаній здійснюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

     4) облігацій іноземних емітентів  з інвестиційним рейтингом, визначеним відповідно до пункту 3 цієї частини;

     5) акцій іноземних емітентів, що перебувають в обігу на організованих фондових ринках та пройшли лістинг на одній з таких фондових бірж, як Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, або у торговельно-інформаційній системі НАСДАК (NASDAQ). Емітент цих акцій повинен провадити свою діяльність не менше ніж протягом 10 років і бути резидентом країни, рейтинг зовнішнього боргу якої визначається відповідно до пункту 3 цієї частини.

     Активи  пенсійного фонду формуються за рахунок  внесків до пенсійного фонду та прибутку від інвестування пенсійних внесків.

     Інвестування  здійснюється у різні фінансові  інструменти особами які отримали ліцензії на управління активами згідно з інвестиційною декларацією, ухваленою радою недержавного пенсійного фонду, та визначеними законом інвестиційними обмеженнями. Особа, що здійснює управління активами складає інвестиційний портфель, виходячи із загальних поточних економічних умов з метою максимального примноження і збереження пенсійних активів.

     Пенсійні  активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення. 
 
 
 

     Держава обмежує інвестиційну діяльність Недержавних пенсійних фондів.

     Пенсійні  активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення.

     Законом передбачено, що управління активами недержавних  пенсійних фондів можуть здійснювати такі особи:

     – компанія з управління активами (КУА);

     – професійний адміністратор недержавного пенсійного фонду;

     – банк, але тільки в межах активів  створеного ним корпоративного пенсійного фонду.

     Для отримання ліцензії на провадження професійної діяльності з управління активами юридична особа повинна відповідати певним вимогам.

     Пасиви  пенсійних фондів формуються за рахунок  відрахувань корпорацій, підприємств  і внесків працівників. Робітники  й службовці здійснюють відрахування із заробітної плати і отримують пенсії при досягненні пенсійного віку. Таким чином, пенсійні фонди мають у своєму розпорядженні грошові ресурси довготермінового характеру і здійснюють фінансування економіки й держави шляхом вкладень у державні й приватні цінні папери. Майже 80 % активів пенсійних фондів становлять акції та облігації приватних підприємств, при цьому майже 30 % активів — це прості акції, що дає змогу пенсійним фондам активно впливати на політику корпорацій.

     Сьогодні  функціями НПФ є:

     1) забезпечення адміністрування пенсійних активів;

     2) забезпечення управління пенсійними  активами;

     3) забезпечення зберігання пенсійних  активів. 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2.

     АНАЛІЗ  ДІЯЛЬНОСТІ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ 

     Інвестиційна  складова діяльності недержавних пенсійних фондів полягає в збереженні та примноженні пенсійних внесків за допомогою вкладання акумульованих коштів у різні фінансові інструменти. З точки зору вкладання коштів в окремі види фінансових інструментів, пенсійні внески виступають як інвестиційний ресурс. У таких умовах завданням держави є стимулювання недержавних пенсійних фондів вкладати кошти в реальний сектор економіки, виступати внутрішніми інвесторами, забезпечити стабільне зростання національної економіки.

     Станом  на 30.06.10 в Державному реєстрі фінансових установ міститься інформація про 107 недержавних пенсійних фондів (далі – НПФ), 43 адміністратори НПФ.

     Основні показники діяльності НПФ та темпи  їх приросту наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка  основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів

     Станом  на 30.06.10 адміністраторами недержавних  пенсійних фондів було укладено 64 564 пенсійні контракти з 52 311 вкладниками, з яких 2 331 вкладник (або 4,5% від загальної кількості вкладників), – юридичні особи, на яких припадає 804,1 млн. грн. пенсійних внесків (95,7% від загального обсягу пенсійних внесків за системою НПЗ) та 49 980 вкладників (або 95,5% від загальної кількості вкладників), – фізичні особи.

     При цьому порівняно з кінцем першого  кварталу 2010 року кількість контрактів з юридичними особами зменшилась на 5,8%, а з фізичними особами зросла на 2,3% (рис.1).

Рис.1. Динаміка кількості укладених пенсійних  контрактів за 2006 – 2009 рр.

та 1- 2 квартали 2010 р.

     Протягом  другого кварталу 2010 року кількість учасників НПФ відповідно до укладених контрактів зросла на 1,3 тис. осіб (або на 0,3%), і станом на 30.06.10 становила 500,1 тис. осіб (на кінець першого кварталу 2010 року – 498,8 тис. осіб) (рис.2).

Рис.2. Динаміка кількості учасників НПФ за 2006 – 2009 рр. та 1-2 квартали 2010 р., тис. Осіб

     Загальний обсяг активів, сформованих пенсійними фондами, станом на 30.06.10 становить 984,6 млн. грн. Всього за другий квартал 2010 року активи недержавних пенсійних фондів зросли на 4,8% (або на 45,2 млн. грн.), у порівнянні з першим кварталом 2010 року (рис.3).

Рис.3. Динаміка основних показників системи НПЗ за 2008 – 2009 рр. та 1-2 квартали 2010 р.

     Поквартальна  динаміка загальних пенсійних активів  НПФ за 2008 – 2009 рр. з темпами приросту наведена в таблиці 2.2 та на рис. 4.

Таблиця 2.2

Поквартальна  динаміка загальних пенсійних активів  НПФ у 2008-2009рр.

Рис.4. Динаміка загальних активів НПФ у 2009 році в порівнянні до

аналогічного  періоду 2008 року

     Як  видно з рисунка 4, темпи приросту загальних пенсійних активів у 2009 році суттєво зменшились у порівнянні з 2008 роком. Так, за І квартал 2009 року темп приросту загальних пенсійних активів склав лише 7,9%, але в той же час у II кварталі 2009 року приріст пенсійних внесків дещо збільшився та склав 11,1%. Проте станом на 30.09.09 темп приросту падає до 8,9%, а станом на 31.12.09 – до 7,4%. Це пов’язано передусім із скороченням або тимчасовим припиненням окремими НПФ сплати внесків на користь своїх учасників, що спричинено нестабільною економічною ситуацією, яка на той час мала місце в країні, а також із зростанням розміру пенсійних виплат (зокрема одноразових).

     За  результатами другого кварталу 2010 року переважними напрямами інвестування пенсійних активів є депозити в банках (39,8% інвестованих активів), облігації підприємств – резидентів України (16,5%), цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (13,7%), та активи, не заборонені законодавством України (9,8%) (рис. 5).

Рис. 5. Структура інвестованих пенсійних активів станом на 30.06.10

     Метою інвестування пенсійних активів є, насамперед, збереження пенсійних заощаджень громадян. Тому стратегія інвестування недержавних пенсійних фондів є більш консервативною, ніж у інших фінансових установ.

     У цілому структура консолідованого  портфеля недержавних пенсійних фондів наведена в таблиці 2.3.

     У загальній структурі інвестиційного портфеля НПФ станом на 31.12.09 активи розподіляються таким чином:

     - частка корпоративних облігацій  у консолідованому портфелі в абсолютному виразі збільшилась у порівнянні з 2008 роком з 138,6 до 162,4 млн. грн., а у відносному виразі зменшилась з 22,6% до 18,9%, відповідно;

     - 40%, або 343 млн. грн. розміщено  на банківських депозитах; станом  на кінець 2008 року – 56,3%, або 344,4 млн. грн., відповідно;

     - у 2009 році проти 2008 року в консолідованому портфелі НПФ дещо зменшилась частка акцій українських емітентів з 9% до 8,8%, але в абсолютному виразі їх розмір збільшився з 55,4 до 75,9 млн. грн. НПФ показали приріст вартості акцій як за рахунок додаткового інвестування, так і за рахунок зростання вартості самих акцій, що може свідчити про початок позитивних зрушень на фондовому ринку України;