Організаційно-концептуальні засади підготовки і прийняття рішень з управління інтелектуальної власності

Міністерство  освіти І науки України

Національний  Університет "Львівська Політехніка"

Розрахункова робота

з дисципліни:

«Інтелектуальна власність»

Виконала:

ст. гр. МОРм-11

Сулік І.О.

                                                                                      Перевірив:

                                                                                       Возний Н.Р.

Львів – 2013

Організаційно-концептуальні  засади підготовки і прийняття рішень з управління інтелектуальної власності

На сьогоднішній день інноваційна діяльність та інтелектуальна власність є важливою складовою будь-якої організації. Серйозною перешкодою на шляху вдалого розпорядження правами інтелектуальної власності є відсутність ефективної системи прийняття управлінських рішень.

Координація діяльності будь-якої організації здійснюється завдяки  процесу прийняття рішень – головній функції управлінця. Необхідність прийняття рішення пронизує все, що робить керівник, формулюючи цілі і домагаючись їх досягнення. Управління інтелектуальною власністю спрямоване на прийняття таких рішень, які могли б забезпечити створення конкурентоспроможної продукції. Тому розуміння природи прийняття рішень надзвичайно важливе для всіх, хто прагне досягти ефективних результатів у сфері інноваційної діяльності.

Поняття «рішення» на сьогодні є досить багатозначним. Воно розуміється і як процес, і як акт вибору, і як результат вибору. Різні підходи до трактування цього поняття пояснюються тим, що його зміст варіюється в залежності від напряму досліджень. Щодо поняття «управлінське рішення», то в науковій літературі зустрічається як розширене, так і вузьке його розуміння.

У розширеному розумінні  «прийняття рішень» ототожнюється з усім процесом управління. Розширене розуміння охоплює не тільки процес прийняття рішень, але і його виконання та контроль результатів його реалізації. Але це не відповідає уявленню, що кінцевим результатом прийняття рішення є саме рішення. У вузькому розумінні «прийняття рішень» розглядається лише як вибір кращого рішення з чисельних альтернатив. У процесі аналізу вузького розуміння необхідно враховувати, що альтернативні варіанти не виникають самі по собі. Процес прийняття рішень складається не тільки з вибору кращого варіанту, але й пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки, вибору способу оцінки альтернатив тощо. Розглянемо підходи різних науковців до тлумачення терміну «управлінське рішення». А.В. Шегеда розглядає «управлінське рішення» як результат вибору суб’єктом управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій ситуації . У роботах Н.П. Тарнавської цей термін визначається як продукт праці (діяльності) менеджера, свідомий вибір менеджером одного із кількох альтернативних варіантів розвитку майбутніх подій на основі аналізу наявної інформації. М.І. Кабушкін визначає «управлінське рішення» як вид управлінської праці, сукупність взаємопов’язаних, цілеспрямованих і логічно послідовних управлінських дій,що забезпечують реалізацію управлінських завдань. У посібнику П.В. Мельника це поняття розглядається як фіксований управлінський акт, який спрямовує діяльність трудового колективу в русло досягнення цілей, поставлених перед організацією або особою.

Сучасний економічний  словник за редакцією Б.А. Райзберга тлумачить «управлінське рішення» як вибір, який має зробити керівник у процесі здійснення ним функцій управління і вирішення конкретних організаційних завдань.

Процес управління, у т.ч. інтелектуальною власністю, здійснюється шляхом реалізації певних функцій. Під функціями управління слід розуміти відносно відокремлені напрямки управлінської діяльності (трудові процеси в сфері управління), які забезпечують управлінську дію. Вони відображають суть і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління. М.В. Вачевський виділив окремі функції менеджменту при здійсненні управління інтелектуальною творчістю. Розглянемо зміст основних функцій управління інтелектуальною власністю.

Планування – налагодження складної і розгалуженої системи  відносин, що охоплює фактори розвитку інтелектуальної творчості й  впровадження нових розробок, правової охорони, контролю і обліку кінцевих результатів.

Організація – визначення послідовності й координації  дій, необхідних для прогнозування  розвитку галузей виробництва на основі створення ОПІВ.

Регулювання – забезпечення розвитку інтелектуальної власності  згідно з розробленими програмами, а також усунення відхилень, що виникають у процесі створення, розробки, впровадження і використання у виробництві науково-технічних досягнень.

Впровадження – процес планового переведення об’єкта (техніки, технології, системи управління, окремого процесу або його елемента) з існуючого стану в новий.

Правова охорона – здійснення різних видів правовідносин для  забезпечення захисту прав на ОПІВ згідно чинного законодавства.

Мотивація – стимулювання працівників до діяльності з досягнення цілей організації через задоволення  їх власних потреб (система винагороди тощо).

Контроль – спостереження  за процесом розвитку системи ІВ, виявлення відхилень і пошук можливостей їх усунення.

Облік – забезпечення збору  і систематизації інформації про  динаміку, стан і тенденції розвитку інтелектуальної власності в  галузях народного господарства, до яких причетна діяльність підприємства .

У результаті дослідження  функцій управління та підходів до визначення управлінського рішення  можна дійти висновку, що управлінське рішення в сфері інтелектуальної власності – це результат управлінської діяльності, який полягає у виборі найбільш ефективних шляхів використання об’єктів права інтелектуальної власності на основі виконання функцій управління для досягнення кінцевої мети – комерціалізації ОПІВ.

Часто управління ІВ розглядається  відповідно до фаз життєвого циклу продукції або об’єктів ІВ, при цьому виділяється 5 етапів управлінського процесу.

Такий підхід дозволяє пов’язати  між собою управління об’єктами права інтелектуальної власності з управлінням процесом створення товарів або послуг, де потрібні ці ОПІВ. При цьому легше будувати відповідні стратегічні плани діяльності підприємства та здійснювати контроль за їх реалізацією .

Таким чином, прийняття управлінських  рішень є безперервним процесом, який відбувається на всіх стадіях життєвого циклу ОПІВ: створення, набуття прав, комерціалізація, захист прав і утилізація нематеріальних активів (рис. 1).

Рис. 1. Модель прийняття управлінського рішення в життєвому циклі ОПІВ

Кожному етапу інноваційного процесу притаманні своя конкретна мета і ситуація під час її досягнення, що потребує адекватних рішень у процесі управління. В одній ситуації управлінські рішення спрямовані на зменшення комерційного ризику інвесторів, в іншій — на подолання впливу численних змін конструкторської документації при виготовленні дослідних зразків нових виробів. Тому під час прийняття рішень важливим є цілісне уявлення про всі без винятку роботи, що виконуються в межах інноваційної діяльності.

На ефективність управлінського рішення впливає багато кількісних і якісних чинників техніко-технологічного, соціально-економічного та організаційного характеру (рис. 2).

До техніко-технологічних  чинників підвищення ефективності виконання управлінських рішень відносяться: машино забезпеченість праці, ступінь використання засобів оргтехніки, технічна культура фахівців і технічних виконавців та інші .

До соціально-економічних  чинників відносяться: авторитет керівника, міжособистісні стосунки, психологічні характеристики, конфліктні ситуації, система морального й матеріального стимулювання, санітарно-гігієнічні умови праці, стомлюваність, фізичні навантаження, загальний стан здоров’я працівників та інші.

До організаційних чинників: ступінь раціональності структури  апарату управління, стан розподілу  і кооперації праці, підбір і розстановка кадрів, організація виконання, організація робочих місць, раціональність використання робочого часу.

Рис.2 Фактори  підвищення ефективності управлінських  рішень

Прийняття управлінського рішення  вимагає високого рівня професіоналізму  та наявності визначених соціально-психологічних  якостей особистості, чим володіють не всі фахівці, що мають професійну освіту, а всього лише 5–10% з них .

Результатом управлінської  діяльності в будь-якій сфері, у т.ч. інтелектуальної власності, є управлінське рішення. Прийняття управлінських рішень у сфері ІВ – це відповідальна діяльність, від якої залежить розвиток організації, а, отже, є прерогативою управлінців вищої ланки.

Рішення в інноваційній сфері  проявляються практично через усі функції управління і тісно пов’язані з особливостями життєвого циклу ОПІВ.

Завданням подальших досліджень є вивчення можливостей функціонування моделі прийняття управлінських рішень у життєвому циклі об’єктів права інтелектуальної власності з урахуванням чинного законодавства в сфері науково-технічної та інноваційної діяльності.

Аналітично-інформаційне забезпечення управління інтелектуальним капіталом на макрорівні

Створення бази даних об'єктів права інтелектуальної  власності

Компанії, що займаються розробленням нових технологій, зацікавлені в їх патентній охороні, оцінці та використанні нематеріальних активів, що накопичуються в такий  спосіб. Обов'язковим інструментом створення необхідних для цього  «патентних досьє» є відповідні бази даних.

Формування  «досьє» варто починати з визначення змісту «ідеальної БД» і вимог  потенційних користувачів. Така БД дозволить:

• ідентифікувати дорогі й усе ще не використовувані патенти, а також активи, що не приносять прибутків, але які можна продати чи списати;
• вчасно вносити зміни в основні напрями діяльності компанії;
• групувати патенти, що стосуються подібних технологій, виділяти серед них як найважливіші, так і менш значущі аналоги;
• виявляти реальних і потенційних конкурентів стосовно кожного патенту.

У БД має  надходити нова інформація з багатьох джерел, однак потрібно враховувати, в якому ступені буде відкрито доступ до цих відомостей для різних категорій користувачів.

Користувачами подібної БД можуть стати фахівці  зі стратегічного планування та ліцензійної  діяльності, штатні патентознавці, керівники  виробництва й інноваційних проектів, інженери. Працюючи з БД, вони будуть залежно від професійних обов'язків  виявляти сильні патенти, а також  патенти, що зацікавлять потенційних  партнерів у спільній діяльності, або придатні для розроблення  нових напрямів, ліцензування тощо.

З метою  забезпечення максимальної ефективності БД за мінімальних витрат рекомендується проаналізувати технологічну схему  керування інтелектуальною власністю.

Основним  джерелом відомостей для управління інтелектуальною власністю варто  вважати дані про підприємницьку стратегію очікуваної реалізації запатентованих інновацій у продукції своєї  компанії та конкурентів або про можливе перетворення їх в об'єкти ліцензування. Для цього в БД треба регулярно вводити обновлювані перехресні посилання «патент — продукт» та інші засоби ідентифікації ймовірних сфер комерційного застосування накопичуваних інтелектуальних активів. Маркетингові дослідження й оцінка конкурентних технологій є обов'язковою частиною вироблення стратегічних рішень, тому сформована БД має містити інформацію, що дозволяє виділяти інновації, які варто патентувати, й придатні для ліцензування патенти.

 Джерела патентної  інформації

Патентна  інформація використовується на всіх етапах життєвого циклу інноваційної продукції. Порівняно з іншими джерелами  інформації вона має такі переваги:

• оперативність;
• вірогідність;
• повнота відомостей;
• упорядкованість.

Основна цінність патентної документації полягає  в повних описах винаходів. Відповідно до патентного законодавства, описи  винаходів не можуть містити неправильних відомостей і мають відрізнятися новизною. Тому патентна інформація дає  змогу здійснювати нові розробки на рівні кращих світових зразків  з урахуванням наявних рішень і основних тенденцій розвитку техніки.

Деякі патентні відомства, що публікують патентні заявки, після того як останні пройшли  експертизу, публікують також звіти  про патентний пошук, що їх підготували  експерти цих відомств. Звіти про  патентний пошук звичайно додаються  до відповідних заявок.

Бібліографічна  інформація наводиться звичайно на першій сторінці патенту й містить у  собі, крім назви винаходу, номер  патенту країни видачі, номер заявки, дати подання заявки та публікації, пріоритетні дані, дані про авторів  винаходу та власників патенту, класифікаційні індекси за міжнародною патентною класифікацією й у деяких випадках — за національною класифікацією.

Кожен пункт бібліографічних даних  на першій сторінці патентного документа  шифрується універсальним двозначним цифровим кодом, який полегшує ідентифікацію бібліографічних записів, де містяться прізвища, дати, адреси та класифікаційні позначення, що можна зрозуміти навіть без знання мови, якою опублікований патент.

Повний  опис винаходу, що міститься в патентному документі, складається з короткого  опису наявного рівня техніки, детального опису винаходу, формулу винаходу, що відбиває його сутність і визначає обсяг прав за патентом, а також  креслень, які пояснюють сутність винаходу.

Формування  баз даних на основі патентної та іншої інформації, пов'язане з використанням описів винаходів та іншої літератури, дозволяє створити своєрідне досьє на кожне нововведення, що періодично доповнюється й корегується. Аналіз таких даних дає змогу встановити низку найважливіших чинників під час маркетингового опрацювання продукту. Наприклад:

• розподіл патентів, що були видані окремим фірмам, за роками дозволяє виявити тенденції в їхньому розвитку;
• розподіл за роками та країнами патентів з удосконалення продукції дозволяє усвідомити ступінь активності фірм на ринках конкретних країн. Це також може визначити напрямок робіт і зміну потреб споживача;
• правовий статус патенту надає інформацію під час проведення експертизи на патентну чистоту, що є складовою частиною маркетингових досліджень;
• встановлення патентів-аналогів, що необхідно для аналізу географії патентування фірм-конкурентів. Крім того, ця інформація використовується при оцінці комерційної значущості новинки;
• інформація про можливі сфери застосування винаходів може бути використана задля сегментації ринку;
• джерела інформації, що мають посилання на цей патент, особливо ті, де розглядаються шляхи застосування на практиці. В них завжди можна знайти дані про переваги та недоліки; це дозволить одержати повніше уявлення про ступінь готовності винаходу до використання та про його значущість. Дані, які можна одержати з патентної інформації, важливі як під час продажу продукту, так і під час його купівлі. Дані про недоліки можна одержати з описів пізніших за пріоритетом винаходів, де конкретний винахід використовується для порівняння як аналог.

Інформація, що містить відомості про розробки й технології, наведена головно в  патентних документах і звітах про  НДР і ДКР із випередженням  часу реалізації в кілька років. Звіти  про іспити дослідних зразків, фірмові  проспекти й каталоги повідомляють про початок промислового освоєння. Науково-технічні журнали та реферативні  видання інформують про наявний  факт найчастіше із запізненням у 1-2 роки. Стандарти та технічні умови  закріплюють вимоги до промислового виробництва, запізнюючись на кілька років.

Інформація  з виставок, ярмарків, тематичних семінарів, симпозіумів з усіх видів інформації комерційної спрямованості є  найповнішою й інтегрованою. Для  об'єктів інтелектуальної власності  як товару особливо важлива інформація спеціалізованих інноваційних міжнародних  виставок, де всі — продавці й  покупці, експоненти та відвідувачі  — тією чи тією мірою пов'язані  інтересом до інновацій.

Поширення інформації неможливе без застосування нових інформаційних технологій. Останніми роками найпоширенішим засобом  доступу до світових патентно-інформаційних  ресурсів став інтернет. Цьому сприяє та обставина, що більшість патентних відомств провідних країн світу забезпечує безкоштовний доступ до своїх патентних фондів у мережі інтернет. Охарактеризуймо коротко деякі з найдоступніших баз даних патентних відомств провідних країн світу.

Від кінця 2002 року функціонує інтерактивна спеціалізована база даних «Винаходи в Україні» (www.ukrpatent.org). де накопичено відомості про понад 70 тисяч патентів, зареєстрованих в Україні: бібліографічні дані, реферати, формули та описи винаходів. Оперативний пошук інформації в цій базі даних здійснюється за допомогою механізму ефективної пошукової системи, який на запит користувача реалізує такі види пошуку: предметний пошук; іменний пошук; нумераційний пошук; пошук за ключовими словами в назвах винаходів і текстах рефератів. Доступ до бібліографічних Даних та рефератів винаходів у цій базі даних безоплатний, а до формул і описів винаходів — на договірних засадах. Умови користування вміщено на сайті за вищевказаною інтернет-адресою.

Для пошуку зарубіжної патентної документації в інтернеті можна використовувати безоплатні патентні бази даних, перелік яких наведено в табл.1.

Таблиця 1

Перелік адрес патентних баз  даних, до яких надається безоплатний  доступ в інтернеті

Багато  корисної інформації з питань інтелектуальної  власності в Україні, патентно-інформаційних  ресурсів та послуг вміщено в інтернеті на сайті Державного департаменту інтелектуальної власності (www.sdip.kiev.ua) та на сайті філії ДП «Український інститут промислової власності» — Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг (www.ip-centr.kiev.ua) та Інституту інтелектуальної власності та права (www.iipl.ukrpatent.org).

Федеральний інститут промислової власності  пропонує користувачам інтернету три БД, створені на основі офіційних публікацій Роспатенту:

• безкоштовний доступ до БД з рефератами описів винаходів до заявок і патентів РФ російською і англійською мовами з 1994 року;
• доступ за підпискою до описів винаходів російською мовою до патентів РФ із 1994 року;
• доступ за підпискою до БД із рефератами описів корисних моделей російською мовою з 1994 року.

Європейське патентне відомство надає доступ до БД ЕПВ, що містить інформацію про  патентні документи Франції, Німеччини, Швейцарії, США, ЕПВ і ВОІВ, Китаю  і Японії, а також до бібліографічних  БД патентних документів 47 національних і 3 регіональних патентних відомств, зокрема й РФ, низки країн СНД  і Євразійське патентне відомство.

Патентне  відомство США надає безкоштовний доступ до БД рефератів і повних описів винаходів США з 1976 року, рефератам  описів винаходів англійською мовою  до патентів ЕПВ і Японії.

Патентне  відомство Японії оголосило про  відкриття доступу до масивів  своєї електронно-цифрової бібліотеки з промислової власності. З квітня 1998 року був відкритий доступ до масиву рефератів англійською мовою. У березні того ж року до нього додалися БД заявок на товарні знаки, а з 2000 року — під'єднано нові БД.

Відомості про патенти Великої Британії можна одержати за адресою: http://www.patent.gov.uk. З грудня 1998 року діють сайти таких патентних відомств:

Австрії (at.dips.org, patent.bmwa.gv.at), Бельгії (be.dips.org), Данії (dips.dkpto.dk), Фінляндії (mc.dips.org), Португалії (www.dips.inpi. Pt), Іспанії (www.dips.oepm.es), Швейцарії (www.dips.ch).

Сайти фірми «ІВМ» забезпечують безкоштовний доступ до мережі «Intellectual Property Network*, що дозволяє проводити пошук і переглядати формули винаходів та повні описи винаходів до патентів США, патентів і заявок ЄПВ, японські патентні документи і заявки ВОІВ за адресою в інтернеті: http://www.ibm.com.

Патентний пошук тепер простий як ніколи. Більшість країн, що 
мають патентні відомства, присутні в інтернеті, а багато з них, зок- 
рема й США, мають дуже повні сайти з корисною інформацією. На 
сайті американського патентного відомства

<http://www.uspto.gov> можна знайти опубліковані американські патенти з кресленнями, починаючи з 1976 року. Наразі триває робота з підготування іншої інформації, і найближчим часом з'являться всі дані.

Британська  бібліотека створила міжмережевий інтерфейсний сайт з міжнародних патентів під назвою «Посилання на джерела інформації з патентів та інтелектуальної власності»:

<http://www.bl.uk/services/stb/etalmenu.html>.

Юридичні  фірми та деякі інші компанії також  розміщують на сайтах досить повну  та корисну інформацію про патенти. Мережа інтелектуальної власності Delphion на сайті <http://patent.womplex.ibm.com/> надала доступ до опублікованих у США патентів ще до того, як це зробило патентне відомство США. Вона пропонує дуже потужну пошукову машину, патенти можна роздрукувати або, якщо необхідна висока якість, купити. Недавно на сайті з'явилася можливість пошуку міжнародних патентів, зокрема і європейських та японських. Юридичні фірми й університети розміщують на сайтах статті, есе та рекомендації для винахідників і тих, хто здійснює патентний пошук.

Перед поданням патентної заявки винахідник повинен здійснити патентний  пошук найближчих аналогів. Література для такого пошуку легко доступна завдяки інтерне-тові. Багато баз даних безкоштовні, наприклад, MEDLINE, деякі БД доступні за передплатою.

Допомогти винахідникам можуть також сайти  вищезгаданих національних патентних  відомств і компаній, які є спонсорами цих сайтів. Винахідники користуються інтернетом і з метою допомоги один одному. Такі сайти, як «Patent Cafe» <http://www.patentcafe.cc-m/>, пропонують поради від людей-практиків у будь-який сфері — від вибору патентного повіреного до оскарження заявки.

На  завершення наведемо кілька корисних посилань в інтернеті:

Канадська патентна база даних. Пошук і огляд  патентів <http://gb.espacenet.com/> esp@cenet Home.

Патентне  відомство Великої Британії «Європейська мережа патентних баз даних». Пошук  і огляд європейських патентів <http://www.european-patent-office.org/>.

Інформація  про ЄПВ — Європейське патентне відомство. Посилання на Esp@cenet для патентного пошуку

<http://www.ipdl.jpomiti.go.jp/homepg_e.ipdl>.

Цифрова бібліотека індустріальної власності  — Японія. Пошук і відображення японських патентів англійською  мовою <http://www.ipaustralia.gov.au/>.

Проведення патентного пошуку для оцінки патентоздатності технічних рішень

В Україні  патентні дослідження підприємства та організації проводять відповідно до чинних з 01.01.1998 державних стандартів ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження. Основні  положення та порядок проведення»  та 3574-97 «Патентний формуляр. Основні  положення. Порядок складання та оформлення». Застосування цих стандартів є обов'язковим для підприємств, організацій та інших суб'єктів  господарської діяльності, розроблення  яких фінансуються повністю або частково за рахунок державного бюджету. Однак  для всіх інших розробників нової  продукції та технологій проведення патентних досліджень, визначених цими стандартами, не менш необхідне.