Організація стратегічного та операційного управлінського обліку в обліковій системі підприємства

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут  економіки і менеджменту

                                                              Кафедра обліку та аналізу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Управлінський облік»

                   Виконав:

                                       ст. групи ОАз – 41

                             Готраш  Андрій

Львів – 2013 р.

ЗМІСТ

1. Теоретична частина:………………………………………………….3

 6.Організація стратегічного та операційного управлінського обліку в обліковій системі підприємства……………………………3

     4. Список використаної літератури……………………………………..10

1. Теоретична частина

6. Організація стратегічного  та операційного управлінського  обліку в обліковій системі  підприємства.

В умовах ринкової економіки  значно ускладнився процес управління підприємством, у зв'язку з наданням останньому повної господарської та фінансової самостійності.

 Господарська самостійність  полягає у вільному виборі  організаційної форми підприємства, виду діяльності, партнерів по  бізнесу, визначенні ринків збуту  продукції (товарів, робіт) тощо.

 Фінансова самостійність  підприємства полягає в його  повному самофінансуванні, виробленні  фінансової стратегії, політики  ціноутворення тощо.

 Виходячи з цього  ускладнюються і завдання, що  стоять перед системою бухгалтерського  обліку. Бухгалтерський облік адміністративної  системи сьогодні не в змозі  задовольнити потреби сучасного  "ринкового" підприємства. В  цих умовах стало неминучим  виникнення стратегічного обліку  як самостійної галузі бухгалтерської  діяльності. Бухгалтерський облік  поділився на фінансовий, управлінський  та стратегічний, що насамперед, пов'язано з потребами різних  користувачів. На виході бухгалтерської  інформаційної системи формуються  звіти для:

1) зовнішніх користувачів  бухгалтерської інформації;

2) внутрішніх користувачів  бухгалтерської інформації;

3) цілей періодичного  планування і контролю;

4) прийняття рішень в  нестандартних ситуаціях і виборі  політики підприємства.

 Прерогативою фінансового  обліку є складання звітів  першої групи (фінансової звітності), користувачами яких можуть бути  власники акцій і кредитори,  постачальники, покупці, представники  податкових та інших держаних  служб і позабюджетних фондів, службовці підприємства.

Внутрішньогосподарський (стратегічний) облік – це система обробки  та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів в процесі управління підприємством  та прийняття управлінських рішень.

Отже, завданням стратегічного  обліку є складання звітів другої та третьої груп, інформація яких призначена для власників підприємства (організації), де проводиться облік, і його керівників (менеджерів), тобто для внутрішніх користувачів бухгалтерської інформації. У цих звітах повинна відображатись  інформація не тільки про загальний  фінансовий стан підприємства, але  і про стан справ безпосередньо  у виробництві. Зміст звітів може змінюватися залежно від їх цільового  призначення і посади управлінця, для якого вони призначені. Наприклад, аналіз собівартості виробу – з  метою визначення собівартості продукції; кошторис – для планування майбутніх  операцій; поточні оперативні звіти  центру відповідальності (виробничої дільниці) – для оцінки результатів  його роботи; аналіз кошторису капітальних  вкладень – для цілей довгострокового  планування і т. д. Менеджери потребують інформації, яка допоможе їм у прийнятті  рішень» контролю та регулюванні  управлінської діяльності. До такої  інформації можна віднести, наприклад, продажні ціни, витрати на виробництво, попит, конкурентоздатність, рентабельність товарів, які випускає підприємство.

Жодне підприємство не може знаходитися в стійкої рівноваги. Якщо підприємство не розвивається, то воно зазнає краху. Це емпіричний здогад, який важко (якщо взагалі можливо) заперечити. Практика показала, що з усіх новостворених  фірм через п'ять років виживає  менше однієї шостої їх частини.

 Серйозний менеджер  повинен постійно приділяти увагу  деталям, уникати, як правило,  достатньо ризикованих рішень, поглиблено  аналізувати сприятливі можливості  та чітко підтримувати баланс  різних факторів, що впливають  на діяльність підприємства.

 Існує зовсім небагато  фірм, які можуть ефективно протистояти  ринковим або економічним факторам. Тільки досить великі підприємства  можуть здійснювати істотний  вплив на ринки, але сьогодні  таких підприємств небагато. Найкращим  виходом є пошук способів "виживання"  в проблемному ринковому середовищі  та використання ринкових факторів  для отримання максимального  прибутку.

 Одні підприємства  банкрутують, бо не можуть протистояти  тиску конкурентів та зміні  умов ринку, інші – через  внутрішні протиріччя або недоліки  керівництва. Відомо із фізики, що замкнуті системи, тобто  системи, які не мають можливості  взаємодіяти з оточуючим середовищем,  поступово стають хаотичними  і невпорядкованими (дезорганізованими). Відкриті системи, такі як підприємства  бізнесу, також поступово стають  більш дезорганізованими, якщо  не впливати на них, стримуючи  цей процес. Для підприємства  роль такого процесу відіграє  менеджмент (керівництво). Основним  завданням управління є пошук  сприятливих можливостей, які  дають змогу працювати підприємству, а також координація та управління  цією роботою найбільш ефективними  способами. Для виконання цього  завдання керівництву необхідна  інформація не тільки про поточну  діяльність підприємства, але й  про його можливості.

 Все сказане нами  вище досить вдало сформульовано  Б. Районом в першому законі фінансового менеджменту:

Перший закон фінансового  менеджменту. Критичний фінансовий фактор успіху: Підприємство не виживає, якщо. використовуючи свій базовий  потенціал та діючи найбільш ефективним способом, воно не може отримувати прибуток, достатній для покриття затрат на підтримання цього потенціалу.

Загальноприйняті відмінності  між "фінансовим" та "управлінським" обліком стають менш істотними в  бізнесі. Професіоналізація обліку за останні п'ятдесят років породила розмежування та певну ступінь спеціалізації, що набагато ускладнило задачі фінансового  менеджменту організацій.

 Стратегія управління  полягає у виборі та обґрунтуванні  політики залучення та ефективного  розміщення ресурсів (в тому числі  фінансових засобів) підприємства, тактика управління – у конкретизації  поставлених цілей у вигляді  системи планів та їх ресурсного  забезпечення за різноманітними  параметрами (часовим, матеріально-технічним,  кадровим). Роль фінансових ресурсів  є важливою на всіх рівнях  управління – стратегічному,  тактичному та оперативному, але  найбільше значення вона має  в плані стратегії розвитку  підприємства.

 Від менеджерів підприємств,  які часто знаходяться в умовах "сильного тиску", вимагають  розробки стратегій, які дозволяють  планувати майбутні можливості, а також пошуку шляхів найбільш ефективного виробництва продукції, яке відповідає вимогам часу та якості, що визначаються покупцями.

 Бухгалтерський облік  є лише однією із частин  структури управління будь-якого  підприємства. Він повинен бути  організований відповідно до  потреб ефективного прийняття  управлінських рішень. Стандартизація  облікових процедур поступається  місцем найбільш гнучким системам  обліку, які зорієнтовані на аналіз  можливостей підприємства. Крім  того, завдання обліку і звітності  по "прибутках" і "доходах", не втрачаючи своєї значимості  тепер вважаються неосновними,  які відносяться до "презентаційних" питань, а управління і оптимізація  грошовими потоками розглядається  як ключовий засіб для довгострокової  успішної діяльності підприємства.

 Система обліку будь-якої  організації утворює одну з частин її загальної інформаційної системи. Значимість цієї системи, з точки зору керівництва, залежить від цілого ряду факторів, таких як:

 – місце, яке вони  відводять обліковій інформації  як складовій частині загальної  інформації, що використовується  для прийняття управлінських  рішень;

 – в якій мірі  стимулювання керівництва впливає  на ефективність господарської  діяльності даного підприємства;

 – ступінь довіри  менеджерів різних рівнів до  облікової інформації, яку вони  отримують.

Стратегічний  облік як частина облікової системи  підприємства

Облік і фінанси складають  основу ефективної діяльності будь-якого  підприємства.

 Традиційно фінансовий  облік був пов'язаний із забезпеченням  інформацією зовнішніх користувачів, особливо акціонерів (які вклали  капітал в підприємство), кредиторів  – банків та інших фінансових  установ, кредиторів (які забезпечили  підприємство товарами та послугами  в кредит), замовників (покупців товарів  та послуг підприємства), робітників  підприємства та їх агентів,  таких як професійні союзи  та організації, податкові органи, державні органи статистики тощо.

 Разом з тим, фінансовий  облік використовується також  керівництвом як найбільш важливий  засіб звітності перед акціонерами  фірми.

 Управлінський облік  повинен надавати інформацію, що  базується на фінансових даних,  для прийняття управлінських  рішень. Проте на великих підприємствах  служби фінансового та управлінського  обліку частково перекриваються  за своїми функціями (рисунок 1.), адже системи фінансової звітності та інформаційні системи управлінського обліку настільки дублюють один одного, що немає реальних шляхів їх розумного розподілу. На малих підприємствах система фінансової звітності часто виконує функції системи управлінського обліку та використовується керівництвом для управління підприємством на підставі обліку прибутків та збитків.

Рисунок 1. – Взаємодія  облікових та фінансових функцій

всередині підприємства

В стратегічному обліку ці дві області розглядаються як єдине ціле. Але для цього потрібен підхід, "орієнтований на прийняття  рішень", що, в свою чергу, накладає критерій "потрібності" на усю  інформацію, яка створюється підприємством.

 Облікова діяльність  впливає не тільки на поведінку  окремих співробітників, а також  на їх спілкування та взаємовідносини  один з одним. Тут стає досить  важливим вплив цієї складової  "поведінки" на управлінський  облік.

За останні роки керівники  підприємств проявляють все більший  інтерес до питань підвищення ефективності традиційних процедур бухгалтерського  обліку. А саме, формальний розподіл функцій управлінського та фінансового  обліку став менш помітним, бо в окремих  випадках інформація звичайно надходить  з спільних інформаційних систем менеджменту. Крім того, жодна з цих  видів інформації у ізольованій (традиційній) формі не може слугувати  ефективною підставою для прийняття  довгострокових або короткострокових рішень організації. Сферою стратегічного  обліку є саме область перетину різних фінансових функцій.

2. Тестові  завдання:

19. Контрольовані витрати  – це:

а) витрати. величина яких може бути змінена внаслідок прийняття  рішення;

б) витрати, які вимагають  сплати грошей або витрачання активів  і відображаються в бухгалтерських реєстрах в міру їх виникнення;

• в) витрати, які менеджер може безпосередньо регулювати, або чинити на них значний вплив;

50. Запас міцності –  це:

• а) величина, на яку фактичний або запланований обсяг реалізації продукції перевищує точку беззбитковості;

б) співвідношення постійних  і змінних витрат, яке забезпечує відсоток зростання прибутку більший, аніж відповідний відсоток зростання  обсягу реалізації;

в) величина, на яку фактичний  обсяг реалізації продукції перевищує  плановий;

65. За цільовим призначенням  виділяють такі види бюджетів:

а) стратегічні, поточні;

б) статичні, динамічні;

• в) операційні, фінансові;

3. Практична частина:

Задача 26.

Використовуючи одне обладнання підприємство виготовляє два види продукції. Необхідно визначити якого виду продукції і в якій кількості  слід виготовити підприємству щоб отримати максимальний прибуток.

Дані про виробництво  продукції

Розв’язок

 Наперший погляд слід виготовляти Б продукт, оскільки його маржинальний дохід   більший ніж від реалізації продукту А.

Використавши всю потужність на підприємстві можна виготовляти ;

70000 : 2 = 35000 тис. одн.. (продукту Б).

Що не перевищує попиту на нього.

При цьому загальний маржинальний дохід підприємства буде становити:

35000 *1 = 35000 грн.

Тепер розрахуємо маржинальний дохід підприємства на одиницю продукції обмежувального фактора, який в нашому випадку є потужність обладнання підприємства.

А)  для продукту А 3:1= 3 грн/маш.год

Б) для продукту Б  6:2= 3 грн/маш.год

Оскільки показники рівні  складемо оптимальну виробничу програму.

Обсяг виробництва продукту А не перевищує 40000 одн..(не більше чим попит на цей продукт).

Обсяг виробництва продукту Б 

Загальний маржинальний дохід становитиме

40000*3+15000*1 =120000+ 15000= 135000грн.

Отже оптимізація допоможе отримати 100000 грн(135000-35000) маржинального ніж за неоптимальною програмою. Б

Задача 28.

Підприємство планує виготовити у звітному періоді 1000 одиниць продукції  при вартості капіталу 300 000 грн. та очікуваній рентабельності 30%. Витрати на виробництво продукції складають: змінні виробничі на одиницю продукції – 155 грн., постійні розподілені витрати – 75 грн. Визначити: 1) очікувану суму прибутку на одиницю продукції; 2) відсоток націнки по відношенню до змінних та постійних виробничих витрат; 3) ціну одиниці продукції на основі змінних та постійних виробничих витрат.

Розв’язок:

1. Визначаємо очікувану суму прибутку на одиницю продукції:

300000* 0,3 = 90000 грн.(загальний прибуток)

Тепер шукаємо на одиницю  продукції 90000/1000=90грн.

 зміні виробничі витрати  – 155грн

постійні розподілені  витрати – 75грн

 суму прибутку на  одиницю продукції – 90грн

2. Визначаємо відсоток націнки по відношенню до змінних та постійних виробничих витрат;

А) по відношенню до змінних  витрат:

((75+90)/155)*100 = 106,45%

Б) по відношенню до загальних  виробничих витрат:

(90/(155+75))*100= 39,31%

3. Визначаємо ціну одиниці продукції на основі змінних та постійних виробничих витрат:

А) на основі змінних витрат:

                 155+ 1,0645*155=319,30 грн

          Б) на основі постійних:

                (155+75)+0,3931*(155+75)= 320,41 грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник / Ф.Р. Бутинець, Т.В. Давидюк, Н.М. Малюга, Л.В. Чижевська, Н.В. Героасимчук. – Житомир: ПП. «Рута», 2002. – 480 с.
2. Атамас П.Й. Управлінський облік: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: – Центр навчальної літератури, 2006. – 440 с.
3. Давидович І.Є.: Управління витратами: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.
4. Добровський В.М., Гнилицька Л.В., Коршикова Р.С. Управлінський облік: Навч. посіб. / За ред. В.М. Добровського. – К.: КНЕУ, 2005. – 278 с.
5. Лишиленко О.В. Бухгалтерський управлінський облік: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 254 с.
6. Партин Г.О., Загородній А.Г., Ясінська А.І. Управлінський облік: Навч.-метод. посіб. – К.: Знання, 2006. – 235 с.
7. Радецька Л.П.,Овод Л.В Управлінський облік: Навч. пос. — В.ц" Академія",2007. — 332с.
8. http://readbookz.com/book/44/1965.html