Особливості податкової системи та механізму податкової оптимізації Італії

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних  відносин

Модульна  контрольна робота №1

з дисципліни «Порівняльний  податковий менеджмент»

Тема: «Особливості податкової системи та механізму  податкової оптимізації Італії»

Виконала:

студентка V курсу

відділення МБ групи 2

Сафонова Анастасія

Викладач:

доц. Морозов В.С.

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. Загальна характеристика податкової системи Італії 4

2. Переваги та недоліки податкової системи Італії 15

3. Реформування податкової системи внаслідок фінансово-економічної кризи 16

4. Теоретичні схеми та практичні приклади податкової оптимізації. 17

ВСТУП

Необхідно відзначити, що правова  основа системи оподаткування в  Італії закладена в законодавчому  зводі, який називається TUIR - Testo Unico in materia di imposte sui redditi, тобто єдиний звід законів оподаткування доходів населення в Італії.

TUIR був заснований Особливим  декретом Президента Італії «Затвердження  Єдиного зводу законів з оподаткування  доходів населення» у 1986 році (Dpr. 22 dicembre 1986 n.917 «Approvazione del testo unico delle imposte sui redditi») і опублікований в  додатку до центральної офіційній  газеті Італії № 302 від 31 грудня 1986 (pubblicato sul supplemento ordinario alla «Gazzetta Ufficiale»  del 31 dicembre 1986 n. 302).

TUIR містить чотири основні  розділи, які, у свою чергу,  поділені на ряд підзаголовків,  які містять окремі статті, які  детально визначають всі позиції  оподаткування в Італії. Даних  статей більше 190!

Ухил від сплати податків тягне за собою не лише адміністративну  відповідальність з виплатою відповідних  високих штрафів, але й передбачає кримінальну відповідальність з  позбавленням волі. Для іноземців  ухил від сплати податків, крім цього, припускає позбавлення права  на проживання і виселення з Італії.

1. Загальна характеристика  податкової системи Італії

Основні принципи оподаткування 

Обов’язковість сплати податків

Обкладання податком залежить від того, чи виникає дохід в  Італії, а розмір виплат буде визначатися  податковим статусом резидента.

Місце перебування

Місце перебування та місце  проживання

Оподаткування фізичних осіб визначається місцем їх перебування. Італійський  резидент обкладається податком на доходи, отримані в будь-якій країні світу  за весь період перебування. Нерезиденти  обкладаються податком на доходи, отримані лише на території Італії. Отримані в Італії доходи від трудової діяльності фізичних осіб-нерезидентів обкладаються податком у тому ж розмірі, що й отримані резидентами.

Інвестиційний дохід обкладається податком для нерезидентів на прибуток з джерела (окрім випадків, передбачених нормами ЄС).

Італійський Податковий кодекс містить тільки орієнтовне визначення фінансового місця перебування. У кожному випадку воно має  бути визначене на підставі конкретних фактів і обставин. При ухваленні  рішення Італійські податкові органи при інтерпретації правил місця  перебування, зазвичай беруть до уваги  ряд чинників. Ці фактори включають  в себе: придбання житла, переїзд  сім’єю, створення соціальних та економічних  зв'язків (тобто, отримання місцевого  медичного страхування, водійських прав, відкриття банківських рахунків тощо)

Місце перебування може бути також встановлено, якщо людина перебуває  на території Італії протягом більше 183 днів одного календарного року. У  цьому випадку, особа буде вважатися  резидентом протягом всього календарного року і, таким чином, підлягатиме  оподаткуванню своїх доходів, отриманих  у будь-якій країні світу протягом усього року.

Підпорядкування італійському оподаткуванню буде визначатися  місцем перебування та статусом місця  проживання експатріанта.

Доходи від роботи за наймом

Доходи від офісу або  зайнятості включають в себе всі  суми, отримані до 12 січня наступного року в якості заробітної плати, комісії, директорської винагороди, бонусів  і оподатковуваної виплати (також  у натуральному вираженні). Крім суми, отриманої в якості працівника, суми, отримані з урахуванням або про  розірванні трудових відносин, також  оподатковуватись як доходи від трудової діяльності.

Джерело зайнятості

Основне правило посилається  на місце, де виконується робота. Тому, якщо обов'язки виконуються в Італії, будь-які винагороди, одержувані з  цих обов'язків розглядаються  як доходи, що походять з Італії, та підлягають оподаткуванню в Італії. За угодами про подвійне оподаткування  умови можуть бути пом’якшені.

Пільги (у натуральному вираженні)

Загалом, якщо суб’єкт користується пільгами на території Італії, то такі пільги підлягають оподаткуванню цього  прибутку. Якщо фізична особа є  резидентом, всі пільги, незалежно  від того, де вони були надані, повинні  бути враховані при визначенні бази оподаткування. При обчисленні оподатковуваний база індивіда на додаток до заробітної плати, як правило, враховуються продовольче та квартирне грошове забезпечення, надання автомобіля та допомоги з переселення.

За певних умов деякі з  цих пільг частково або повністю звільнені від оподаткування. Наприклад, відшкодування шкільного збору  може бути звільнене від податків, і тільки 50% допомоги з переселення  оподатковуються до € 4,648.11. Витрати, пов'язані з міжнародними переселеннями (переліт, транспортні витрати і  т.д.), несе роботодавець повністю звільняються від податків, якщо вони належним чином  задокументовані.

Іноземні концесії

Існують загальні поступки для експатріантів. Проте, можливості податкового планування існують  в роки входу / виходу з країни.

Звільнення від іноземних  податків

У разі подвійного оподаткування  в Італії та іноземній юрисдикції, звільнення може бути отримане тільки тоді, коли іноземні податки будуть визнані як "остаточно" оплачені (тобто повернення коштів неможливе  за кордоном в майбутньому).

Відрахування з доходів

Внески працівників зареєстрованої італійської та європейської пенсійною  схемою відповідно до вимог директиви  № 2003/41/CE приймаються до відрахування в певних межах (до загальної суми в розмірі € 5,164.57). Внески працівників  до інших пенсійний план, як правило, не підлягають відрахуванню.

Відрахування передбачені  також для страхових планів і, за певних умов, для охорони здоров'я.

Не включаються до доходу такі види виплат:

1. Витрати на охорону  здоров'я, оплачені підприємцем  і працівником фондам, що забезпечує  охорону здоров'я та добробут  відповідно до умов закону, колективними  трудовими контрактами, угод і  інструкцій у розмірі до 3615,2 евро.2. Вартість послуг, забезпечених підприємцем  для вигоди всіх працівників  або груп працівників для освіти, відпочинку і релігійних цілей,  включаючи внески до витрат  для дитячих садків та навчання  для членів сімейства.

3. Платежі, зроблені всім  працівникам або певним категоріям  після виникнення спеціальних  подій у розмірі до 258,23 євро  за податковий період; спеціальні  субсидії для особистих або  сімейних потреб; виплати, зроблені  працівникам, які стали жертвами  шахрайства в спеціальних обставинах.

4. Вклади соціального  забезпечення, оплачені підприємцем  і працівником організаціям або  фондам, єдиною метою яких є  соціальний добробут або вигода  відповідно до умов закону  та ін

Пенсії всіх типів і  посібнику, розцінені як еквівалент пенсії є доходом від зайнятості. Однак, фінансова компонента ануїтетів (рент) кваліфікованого плану пенсій розглядається як дохід від капіталу і підлягає оподаткуванню за ставкою 12,5%.

Винагорода, що сплачується  директорам компаній, асоціацій та інших юридичних осіб розглядаються  як дохід від зайнятості (роботи за наймом).

До 8 тис. євро отриманих італійським  резидентом від зайнятості на постійній  основі в прикордонних зонах і  сусідніх регіонах не включаються до оподатковуваного доходу. Крім того, оподатковуваний  дохід від зайнятості на постійній  основі за кордоном дорівнює сумі, щорічно  визначеною Міністерством праці. Цей  режим застосовується щодо працівника, який відсутній за кордоном більш  ніж 183 дні в будь-якому 12 місячному  періоді.

Посібники та компенсація  витрат для відряджень у межах  муніципалітету, де здійснюється бізнес, включаються до оподатковуваного доходи від зайнятості. Якщо поїздка має  місце поза муніципалітету, то компенсації  в межах 46,48 євро в день виключаються з податкової бази, а при закордонних  відрядженнях - до 77,47 євро в день.

Транспортні витрати не включаються  до доходу в будь-якому випадку.

Професійний і підприємницький  доходи включає в себе торговий, професійний, партнерський та сільськогосподарський  доходи.

Професійний дохід включає  в себе прибуток від звичайної  самостійної діяльності відмінної  від підприємницької, у т.ч. від  мистецтва і т.п.

Оподатковуваний дохід визначається як різниця між отриманими доходами і понесеними витратами, включаючи  витрати на оплату послуг готелів, ресторанів і розваг у розмірі до 2% від  отриманих доходів, а також амортизацію  основних засобів, використовуваних для  професійної діяльності. Амортизація  основних засобів, які більшу частину  податкового періоду не використовуються винятково для професійних цілей, включається до складу витрат тільки в розмірі 50% від сум визнаних для цілей оподаткування в  інших випадках.

Підприємницький дохід фізичної особи обчислюється на основі застосування правил розрахунку прибутку для цілей  оподаткування прибутку підприємств  з деякими особливостями. Ділові витрати фізичної особи віднімаються з доходу наростаючим підсумком  тільки в тій мірі, в якій вони використовуються для вилучення  оподатковуваного доходу. Вони можуть бути відняті тільки за умови, що точно  визначені і встановлено податковий період до якого вони належать.

Будь-які витрати, сплачені резидентами до пов'язаних нерезидентним  компаніям, які підпадають під привілейований податковий режим у своїй країні для цілей оподаткування не враховуються, якщо італійський платник податків не доведе, що іноземне підприємство дійсно продовжує здійснювати реальну  підприємницьку діяльність або що операція виправдана підприємницькими причинами  і фактично мала місце . Держави і  території які мають привілейований податковий режим, внесені до списку, зазначений у Міністерському Декреті.

Непрямі податки віднімаються тільки в тому випадку, якщо вони не відшкодовуються третіми особами.

Витрати на подарунки, зроблені від імені всіх службовців для  освітніх або релігійних цілей, інструкції, відпочинку, здоров'я чи соціальної допомоги в розмірі до 0,5% від витрат на заробітну плату приймаються  для цілей оподаткування.

Вклади в об'єкти, зайняті  виключно на освіті, науковому дослідженні, відпочинку, релігійної або соціальної допомоги включаються до складу витрат у розмірі до 2% від заявленого підприємницького доходу.

Італійське податкове  законодавство дозволяє віднімати  обмежена кількість резервів і платежів.

Так, у розмірі до 0,5% від  повного розміру не застрахованої дебіторської заборгованості, відображеної в балансі від продажу товарів і надання послуг можуть бути відняті у кожному податковому році в якості резервів для безнадійних боргів. Вирахування надаються не довше періоду, коли резерви досягають 5% від вищевказаної дебіторської заборгованості в кінці року. Будь-яке перевищення 5% ліміту в кінці року назад додається до оподатковуваного доходу.

Крім того, допускається застосування відрахувань за витратами  майбутніх періодів (платежами для  формування фондів розриву) в сумах  накопичених протягом податкового  періоду відповідно до законодавства  або колективними трудовими угодами  по заробітній платі, відрахуваннях  на пенсійні потреби, а також на періодичне обслуговування та ремонт деяких видів  основних засобів (до 5% від їх вартості). За загальним правилом, підприємницький  дохід обкладається за прогресивними  ставками податком на доходи фізичних осіб. Однак, фізичні особи, які організовують  новий бізнес або професійну діяльність можуть вибрати заміну у вигляді  оподаткування за ставкою 10%. Дане право  передбачене тільки для перших 3 років діяльності і тільки в тому випадку, якщо виручка не перевищує 30987,41 євро для сфери послуг та 61974,83 євро для інших видів діяльності. Фізичні особи, які постійно здійснюють невелику діяльність (дохід не перевищує 25822,84 євро), можуть вибрати заміну у  вигляді оподаткування за ставкою 15%, не обмежену в часі.

До категорії інші види доходів відноситься велика кількість  інших видів доходів, не пов'язаних із здійсненням підприємницької  та професійною діяльністю, роботою  за наймом, участю в партнерствах. Так, до даної категорії належать виграші  в лотерею, призи на змаганнях, іграх  і парі, організованих для публіки, дохід від землі не має кадастрової  оцінки, включаючи землі, орендовані для несільськогосподарського використання, дохід від землі і нерухомості, розташованої за кордоном, дохід від  економічного використання інтелектуальної  власності, винаходів, патентів, формул і «ноу-хау», отриманий особами, які  не є власниками або винахідниками  та ін.

ОСНОВНІ ВИДИ ПОДАТКІВ В ІТАЛІЇ

В даний час в Італії стягується близько 40 податків. При  цьому, податки на доходи фізичних і  юридичних осіб та ПДВ забезпечують понад 80% надходжень до бюджет.Налоговая  система Італії включає такі основні  види податків:

1. Національні податки;

2. Обласні податки;

3. Комунальні податки.

Для справляння комунальних  податків призначаються податкові  складальники. Податки, збори та інші обов'язкові платежі в Італії обчислюються і сплачуються в євро.

Прямі податки  включають в себе:

• IRPEF – індивідуальний податок на прибуток
• IRES – корпоративний податок 27,5% 
• IRAP – регіональний податок на бізнес 4%

IRPEF - Imposta sul reddito delle persone fisiche, прибутковий податок на кожну фізичну особу - торкається всіх видів платників податків: трудящих, працюють по найрізноманітніших трудовим договорами (різновидів яких дуже багато а Італії) і займаються будь-якої індивідуальної або підприємницькою діяльністю, а також осіб, які не займаються трудовою діяльністю, а мають інший вид доходів.

Особи, які не проживають в Італії для цілей оподаткування  підлягають IRPEF тільки з доходів, отриманих  в Італії. Оподатковуваний прибуток обкладається податком за прогресивною ставкою, яка в даний час коливається  від 23% до 43%, до яких треба додати 3% на дохід, що перевищує € 300.000,00 (з 2011 по 2013).

IRAP - регіональний бізнес податок (IRAP) є місцевим податком. Він накладається на вартість продукції, створеної в кожному податковому періоді в італійських регіонах суб'єктами, які займаються підприємницькою діяльністю. Компанії-нерезиденти підлягають IRAP тільки від вартості вироблених товарів постійними установами на території Італії.

Непрямі податки:

• ПДВ – 21%
• на приріст капіталу компанії
• утримання податків при виплаті італійською компанією дивідендів/відсотків/роялті на рахунок іншого підприємства
• Реєстраційний збір та інші зобов’язання з передачі майна 3-15%
• Податок на муніципальну власність
• Податок на нерухомість за кордоном 0,76%
• Податок на спадщину 4-8%
• Податок на дарування 4-8%
• Соціальні податки
• Податок на опціони на акції

ПДВ відрізняється від  податку на продажі американського типу, який сплачує лише кінцевий споживач роздрібного ланцюга. Фірми додають  ПДВ до наступного бізнесу, а потім віднімають весь ПДВ, який був накладений іншими бізнесами протягом податкового періоду. Різниця виплачується владі раз на місяць або квартал. Виробник оплачує податок лише зі створеної ним доданої вартості.

Податок на приріст капіталу компанії

Резиденти: в основних випадках, податок на доходи від передачі часток капіталу становить 27.5%. Залежно від  певних умов, 95% доходу від продажу  участі в статутному капіталі компанії може звільнятися від сплати податку. При дотриманні певних умов, можна  використовувати знижену податкову  ставку (1.38%).

Нерезиденти: податок на доходи від передачі часток капіталу становить 14.2%.

Податкові збитки можна переносити на майбутній період протягом 5 років; перенесення збитків на минулий  період не дозволяється. Якщо збитки були отримані протягом перших 3 років діяльності підприємства, при дотриманні певних умов, їх можна переносити на майбутній  період без обмежень у часі.

Утримання податків при виплаті  італійською компанією дивідендів / відсотків / рояльті на рахунок  іншого підприємства

Дивіденди: резиденти і  правомочні резиденти ЄС: 0%; резиденти  з інших країн Європейської економічної  зони: 1.375%; решта іноземні резиденти: 27%.

Відсотки: резиденти і  правомочні резиденти ЄС: 0%; нерезиденти: 12.5%; країни з пільговим оподаткуванням: 27%.

Рояльті: резиденти і правомочні резиденти ЄС: 0%; нерезиденти: 22.5%; країни з пільговим оподаткуванням (tax haven): 22.5%.

Податок на доходи від переуступки  акцій товариств -15%. У того випадка  ЯКЩО Частка участі перевіщує 2% Статутного капіталу товариства - 25%, что котується  на біржі, 5% Капіталу товарист, Яке НЕ котується, и 10% Капіталу товариства НЕ АКЦІОНЕРНОГО типом.

«Contributi» - це соціальний прибутковий  податок, який йде на гарантію соціальних прав трудящого: оплату лікарняного, відрахування до пенсійного фонду, оплату виробничих травм та професійних захворювань, оплата по можливій інвалідності, оплата соціальної допомоги на сім'ю. «Contributi»  виплачуються в два взаємопов'язаних між собою Інституту соціального  забезпечення і страхування трудящих в Італії - INPS і INAIL. «Contributi» оплачуються  спільно - роботодавцем і трудящим, коли мова йде про роботу в ролі підлеглого, тобто «Dipendente o assimilati».

Пропорційні частини, що припадають на роботодавця і трудящого, залежать від виду трудового договору: договір  на постійну роботу або тимчасову, в  ролі штатного або позаштатного працівника. На підприємствах «Contributi» вираховуються  автоматично із заробітної плати.

Трудящі, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю і при роботі на приватних осіб, повинні виплачувати  «Contributi» в добровільному порядку.

«Contributi» можуть носити наступний  характер:

• Обов'язкові мінімальні автоматичні «Contributi» (для трудящих на підприємствах вони вираховуються з зарплати);
• Обов'язкові мінімальні добровільні «Contributi» (при індивідуальної трудової діяльності роботі приватних осіб). Вони сплачуються за допомогою оплати через пошту (bollettini postali) або оформлення моделі F-24. Терміни оплати залежать від професійної категорії та виду трудового договору. Наприклад, поширені професії «badante», «domestica», «baby-sitter» і т.д., тобто всі різновиди домашнього персоналу та по догляду за людьми, що працюють у приватних осіб і в сім'ях в Італії, повинні виплачувати «Contributi» щоквартально.
• Добровільні додаткові «Contributi" (не обов'язкові, а за бажанням самого трудящого). Даний вид «Contributi» іде у фонд майбутньої пенсії з метою збільшення її розміру. Вони оплачуються за допомогою оформлення моделі F-24 за бажанням.

Проте в Італії існує серйозна проблема ухилення від сплати податків. У 2012 році державна скарбниця недорахувалася € 285 млрд невиплачених податків, що складає 18% ВВП.

2. Переваги та недоліки  податкової системи Італії

Треба сказати, що недоліків  у податкової системи Італії набагато більше, ніж переваг.

В даний час податкове  законодавство Італії включає в  себе понад 350 законів. При цьому  необхідно мати на увазі, що питання  оподаткування регулюються Конституцією Республіки Італія, у якій визначені  основні принципи оподаткування, міжнародними угодами, сукупністю законів про  податки і збори, а також цілим  рядом актів президента, уряду, Міністерства економіки та фінансів, представницьких  органів влади на місцевому рівні. Значну роль у регулюванні національної системи оподаткування грають нормативні акти Європейського Союзу, які визначають не тільки основні види податків, які  повинні бути встановлені на території  конкретної держави, але і загальні принципи їх справляння та розміри  податкових ставок.

Таке складне законодавство  не тільки створює масу незручностей з виплатою податків, а й податковий тягар, яке досягло історичного  максимуму - понад 46%.

Крім того, через складність системи і постійних змін у  законодавстві, фізичним особам щоразу при поданні податкової декларації припадає вдаватися до допомоги консультантів.

Єдиним, на мій погляд, істотною перевагою податкової системи в  Італії є велика кількість договором  про уникнення подвійного оподаткування. Саме завдяки їм можливі операції з податкової оптимізації в Італії.

3. Реформування податкової  системи внаслідок фінансово-економічної  кризи.

У 2012 році в цілях полегшення оподаткування в умовах кризи  для корпоративного сектора були введені ряд змін:

• Скорочення ставки корпоративного прибуткового податку (IRES) до 27,50%.
• Часткове звільнення (95%) від податків на приріст капіталу від продажу активів компаній, зареєстрованих як в Італії, так і за кордоном.
• Скасування системи податкових кредитів на дивіденди та впровадження часткового звільнення від податків (95%) на дивіденди від інвестицій в акціонерний капітал компаній, зареєстрованих в Італії або за кордоном.
• Введення обмеження на пасивні процентних витрат, які перевищують активні (вирахування в розмірі 30% від валового доходу операційних промислових або комерційних компаній).
• Введення обмеження на процентні відрахування витрат для фінансових компаній (96%).
• Введення механізму оподаткування групи, при якиому італійські та іноземні компанії, що належать до однієї групи можуть обчислювати один оподатковуваний дохід резидента для материнської компанії в Італії.
• Звільнення від податку на приріст капіталу компаній, що реінвестують в стартапи.

4. Теоретичні схеми  та практичні приклади податкової  оптимізації.

Схема оптимізації оподаткування  через договори про уникнення подвійного оподаткування.

Опис бізнесу: Показ колекцій модних будинків одягу з США на подіумах Мілана. Реклама і просування колекцій. Фактичні продажу не здійснюються. Прибуток компанія отримує від будинків моди у вигляді відсотка від продажів.

Завдання: Побудова законної схеми роботи, оптимізація фінансових потоків і податкових виплат.

Схема.

Італія відома своїми високими податками і жорстким фіскальним підходом.

З метою оптимізації оподаткування  на території Італії, пропонується включити в схему роботи компанію, зареєстровану у Великобританії.

Схема роботи виглядає наступним  чином. На території Італії реєструється компанія (податковий резидент Італії), яка здійснює оренду площ та організацію  роботи, пов'язану із здійсненням  безпосередньої діяльності компанії.

Отримана внаслідок такої  діяльності прибуток (у вигляді комісії  від продажів) перераховується на рахунок Британської компанії. Продажі  здійснюються безпосередньо виробниками  колекцій і до предмета розгляду даної  схеми не відносяться.

Винагорода Італійської  компанії і оплата її витрат здійснюється за рахунок британської компанії. Таким чином, прибуток італійської  компанії можна регулювати за допомогою  Британської компанії. Це наочно представлено на наступній схемі:

1. Веде діяльність на  території Італії та платить  податки з отриманого прибутку

2. Здійснює оплату послуг  на рахунок Англійської компанії

3. Оплачує послуги та  витрати італійської компанії; отриманий  прибуток за виключенням витрат  на італійську компанію залишається  на рахунку англійської компанії.

Список використаних джерел:

1. «Italy’s Tax System» - звіт Національного агентства зі сприяння іноземних інвестицій та розвитку підприємництва
2. «Big government meets big data» - http://www.economist.com/blogs/schumpeter/2013/01/tax-evasion-italy
3. Матеріали сайту INVITALIA http://www.invitalia.it
4. «Expatriate tax ebook – Italy» - http://www.gti.org/Services/Tax-services/Expatriate-tax/Expatriate-tax-ebook/Italy/basis-of-taxation.asp#benefits
5. «Charge to tax» - http://www.gti.org/Services/Tax-services/Expatriate-tax/Expatriate-tax-ebook/Italy/basis-of-taxation#charge
6. Податки Італії –

http://www.eurocompanyregistration.com.ua/ru/european-company-formation/italy/italy-tax-facts/

7. Податкова система Італії - http://www.italia-point.com/business/useful_article/nalogovaja_sistema_italii.html
8. «Податкова система Італії» - http://www.italytravelescape.com/ru_tax_system_in_italy.htm
9. http://www.italecon24.ru/leggi_e_norme_tasse_1