Оцінка та аналіз основних тенденцій розвитку країни (підставляємо ту країну, яку визначив викладач) в міжнародному інтеграційному простор
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
Національний авіаційний університет
Інститут післядипломного навчання
Домашня робота
з дисципліни «Міжнародна економіка»
Оцінка та аналіз основних тенденцій розвитку країни (підставляємо ту країну, яку визначив викладач) в міжнародному інтеграційному просторі
Виконав студент:
___________________________
(група, курс, спеціальність)
___________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
___________________________
(номер залікової книжки)
Прийняв:
___________________________
(посада, прізвище, ініціали)
Київ 2013
Зміст
Вступ
- Загальна характеристика економіки країни
- Виробнича та торгівельна товарна структура країни
- Оцінка основних макроекономічних показників країни та основні тенденції розвитку країни в міжнародному економічному інтеграційному просторі
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Кінець ХХст. проходить під знаком трансформаційних процесів. Відбуваються зміни соціально-економічних систем у країнах колишнього соціалістичного табору, здійснюється радикальна перебудова економік країн, що розвиваються, особливо тих із них, які віднесено до групи нових індустріальних країн. Трансформаційні соціально-економічні процеси, що повною мірою стосуються української економіки, зумовили посилення уваги економістів, політиків, журналістів, широкої громадськості до тих специфічних рис, що характерні саме для нестабільних економічних систем.
У світовій та вітчизняній економічній науці такі системи вивчаються давно. Однак основну масу робіт присвячено аналізу досвіду окремих країн чи регіонів. Слід зазначити, що підходи та висновки у дослідженні багатьох аспектів даної проблеми часто діаметрально протилежні.
Країнам з централізованим
плановим господарством та розвиненим
ринковим економікам властиві стабільність
економічної структури, розробленість
механізмів формування і реалізації
економічної стратегії, розвиненість
інституційної інфраструктури, а
внаслідок цього - високий рівень
економічної безпеки. На відміну
від зазначених економік, нестабільні
мають суттєві характерні особливості,
що зумовлені чинниками
Досвід українських
Метою курсової роботи є аналіз тенденцій розвитку країни Люксембург в міжнародному економічному інтеграційному просторі.
Дана мета зумовила виконання ряд а завдань, а саме:
- надати загальну характеристику економіки країни;
- розглянути виробничу та торговельну товарну структуру країни;
- оцінити основні макроекономічні показники країни та основні тенденції розвитку країни в міжнародному економічному інтеграційному просторі.
Інформаційної базою дослідження послужили праці вітчизняних та іноземних фактів з даного питання, статистичні дані європейського союзу.
- Загальна характеристика економіки країни
Офіційна назва - Велике Герцогство Люксембург (Grand - Duché de Luxembourg).
Географічне положення - держава розташована в Західній Європі.
Межує з Бельгією, Німеччиною і Францією. Виходу до моря не має. Разом з Бельгією і Нідерландами входить до об'єднання Бенілюкс.
Площа - 2,536 тис. кв. км.
Населення - 435,7 тис. осіб (2000 p.). Люксембуржці - 76%, а також німці, французи, італійці, португальці.
Столиця - Люксембург (Luxemburg) -80,7 тис. осіб (2000 p.).
Найбільші міста: Еш-сюр-Альзет (24,6 тис.), Діфферданж (16,4 тис.) і Дюделанж (16 тис.).
Адміністративно-територіальний поділ - 3 округи (arrondissement), які діляться на 12 кантонів (canton), кантони - на 118 комун (commune).
Державна мова - французька, німецька і люксембурзький діалект (франсік мозелан), який отримав ранг національної мови згідно з законом у серпні 1932 року.
Релігія - переважно католицизм (97% населення), є протестантські та іудаїстські громади.
Грошова одиниця - з 1 січня 2002 р. - €вро=100 євроцентам. До 28 лютого 2002 р. - люксембурзький франк.
Національне свято - 23 червня - День народження Великого Герцога (1921 р.)
Герб - на смугастому біло-синьому щиті, увінчаному золотою короною, червоний лев (колишня емблема герцогів Бургундських). Знизу під щитом - Мальтійський хрест. У свою чергу цей щит тримають ще два золотих леви, які дивляться в протилежні боки. Поверх королівської мантії - ще одна золота корона. Прапор - прямокутне полотнище, яке складається з трьох рівновеликих горизонтальних смуг червоного, білого і блакитного кольору (зверху вниз). Членство в міжнародних організаціях: ООН, НАТО, ЄС, країна входить в економічний союз Бенілюкс. Економіка.
Економіка Люксембургу є
стабільною і процвітає, рівень безробіття
нині становить приблизно 3%. Повоєнна
історія економіки пов'язана з
металургійною галуззю і
Залізняк у Люксембурзі був відкритий у 1850 році. Ця дата вважається датою народження металургійної галузі, з якою пов'язаний стан економіки більшої частини XX століття. Незважаючи на спад у 1930-х роках, металургія як і раніше забезпечує найвищу зайнятість і 25% експортних доходів. Після війни уряд вирішив змінити курс економіки. Щоправда, як і в більшості розвинутих країн, послуги розвивалися саме від промислового виробництва.
Таким чином, у країні почався бум фінансових послуг, якому значною мірою допомогли податкові ходи. У Люксембурзі налічується більше ніж 12 тис. холдингових компаній, а також 1300 інвестиційних фондів і 220 банків. Крім того, існує сектор випуску європейських облігацій.
Невеликі розміри та розташування
країни стали причиною її тісної інтеграції
з сусідами. З 1921 року Люксембург підтримує
тісне співробітництво з
У 1995 валовий внутрішній продукт (ВВП) оцінювався в 17,1 млрд. дол., або 44 172 дол. з розрахунку на душу населення (проти 26 556 дол. у Бельгії і 43 233 дол. у Швейцарії). Виходячи з паритету купівельної спроможності, витрати населення Люксембургу становили на кожного мешканця 16 327 дол. (у США - 17 834 дол.). Річне зростання ВВП на початку 1990-х років у середньому становило 5,5%, що набагато вище середнього показника для країн - членів ЄС. У 1997 році в країні відзначено найвищий у світі показник ВВП на душу населення - 44,2 тис. доларів.
Біля південного кордону Люксембургу є багаті родовища залізняку, що належать до обширного Лотаринзького басейну. У 1970-му році тут було видобуто приблизно 5,7 млн. тонн руди, але виробництво швидко скорочувалося і остаточно було згорнуте на початку 1997 року. Тоді ж була погашена остання доменна піч. Сталеливарне виробництво в останні роки працювало на імпортній руді, яка ввозилася в основному з ФранцГі. На частку сталі в 1952р. припадала третина ВВП, а у 1994 - лише 6%. За період з 1974р. до 1990 р. випуск сталі скоротився з 6,4 млн. т до 3,5 млн. т, а виробництво чавуну знизилося вдвічі. Основний сталеливарний концерн АРБЕД, заснований у 1911 році, був найбільшим промисловим підприємством країни. Зараз сталеливарне виробництво переорієнтовано на використання брухту як сировини і переплавку в електропечах.
В економіці Люксембургу важливе значення приділяється створенню телекомунікаційних мереж і виробництву аудіо-та відеотехніки. Виробляються хімічні продукти, машини, пластмаси, тканини, скло, порцеляна. Багато нових підприємств створено великими фірмами США. Для іноземних компаній привабливим фактором є те, що місцеві робітники знають кілька мов.
Майже вся енергія, що споживається в Люксембурзі, імпортується, включаючи нафту, природний газ, кам'яне вугілля. Приблизно чверть території Люксембургу обробляється, ще одна чверть зайнята під луками і пасовищами. Основні галузі сільського господарства: м'ясо-молочне тваринництво і зернокормове рослинництво.
Середні розміри ферм у Люксембурзі невеликі - приблизно 7 га, на більшості з них практикується змішане господарство. Ґрунти бідні, піщані, для підвищення їх родючості вносяться фосфорні добрива, побічний продукт металургійного виробництва. Основні культури - картопля, пшениця, овес, ячмінь, жито і конюшина на насіння. Вирощується також виноград; у долині Мозеля виробляються якісні білі вина. Зростає потреба в імпорті продовольчого зерна і окремих видів кормового зерна. Врожаї сільськогосподарських культур значно нижчі, ніж у Бельгії і Нідерландах. Сільське господарство країни отримує субсидії від держави і ЄС для підтримання стабільного рівня цін і прямих виплат фермерам. У 1995 році на частку сільського господарства припадало 1,1% ВВП і 2,7% загальної кількості зайнятих (проти 5,4% у 1930-му). Хоча економіка країни значно виграла від участі у Бельгійсько-Люксембурзькому економічному союзі та в митному союзі Бенілюксу, сільське господарство не було модернізоване на рівні інших галузей економіки. Фінанси.
Банківська справа і фінансові послуги стали основним видом економічної діяльності, який у 1995 році концентрував 31,9 ВВП і 9,2% зайнятих. Люксембург - один з фінансових центрів Європи. У 1995 році тут знаходилися представництва 220 іноземних банків, які залучалися ухваленими наприкінці 1970-х років найсприятливішими в ЄС законами про банківську діяльність, що гарантували збереження таємниці внесків. Проте гармонізація законів у країнах ЄС, проведена в 1993 році, дещо нівелювала переваги Люксембургу перед іншими країнами Союзу. У 1992 році сумарні авуари фінансових організацій Люксембургу зросли до 376 млрд. доларів. У 1994-му в країні діяло 12 239 холдингових компаній. У Європі Люксембург посідає друге місце після Лондона за кількістю банків (220 банків). Можливо, приватний банківський капітал у Люксембурзі є найбільшим у Європі. Місцева біржа спеціалізується на статутних фондах, більшість з яких зареєстрована в країні, а їхні акції - у торговому лістингу біржі. Зовнішня торгівля.
Зовнішня торгівля Люксембургу пов'язана із зовнішньою торгівлею Бельгії, і Національний банк Бельгії здійснює міжнародні операції Люксембургу. Держава значною мірою залежить від зовнішньої торгівлі. Більша частина промислової продукції йде на експорт, причому третину становлять метали і готові вироби.
Люксембург повністю імпортує
енергоносії для промисловості -
кам'яне вугілля і нафту; ввозяться
також автомобілі, тканини, бавовна,
продовольство і
У 1995 вартість експорту становила 7,6 млрд. дол., а вартість імпорту - 9,7 млрд. Торговельний баланс зводиться за рахунок великих прибутків фінансового сектора. Основні зовнішньоторговельні партнери Люксембургу - країни ЄС.
Транспорт і зв'язок.
Транспорт Люксембургу відрізняється
високим рівнем розвитку. Довжина
мережі залізниць - 271 км, автомобільних
шляхів - 5100 км. Основна меридіональна
залізниця сполучена з лініями
Франції і Бельгії, а широтна
з'єднує лінії Німеччини і
- Виробнича та торговельна товарна структура
країни
Вступ Люксембурга до Європейського союзу, як однієї з шести країн - головних її засновників, має бути розглянуто з точки зору довгоочікуваного початку відродження та процвітання її економічного статусу. І тепер, більше, ніж будь-коли, європейська інтеграція - головний механізм зовнішньополітичної діяльності Люксембурга. Зараз, коли все більше і більше загострюються національні протиріччя, ЄС є кращою гарантією миру і стабільності в Європі. Інтеграційні зміни, що відбуваються всередині політичних і економічних систем, країн-учасниць ЄС, сприяють зміцненню та підтримання функцій, повноважень та конкурентоспроможності Європейського Союзу у всьому світі. Освіта Європейського Союзу - це істотний внесок в прискорення процесу глобалізації економічних, політичних і соціальних систем». Така тенденція найбільш застосовна до таких порівняно невеликим країнам, як Люксембург. Розвиток європейської інтеграції позначається на посиленні спроможності Люксембургу та інших, схожих з нею країн, прямо і побічно впливати на економічну, політичну і соціальну складову інших держав. Сьогодні, Люксембург - це центр міжнародних контактів. На території країни розташовано близько 1000 державних і приватних філій або штаб-квартир міжнародних організацій і співтовариств, таких як ЄС, НАТО, Бенілюкс та інших. Процвітання і розвиток Люксембургу значною мірою завжди залежало від зовнішньої торгівлі. Починаючи зі створення Бельгійсько-Люксембурзького Економічного Союзу в 1921р., Країна поетапно проходить шлях об'єднання Європи. Будучи членом Бенілюкс, вона стає одним з попередників ЄС. У 194^р. країни-учасниці союзу Бенілюкс, Люксембург, Нідерланди і Бельгія, уклали взаємну угоду про скасування взаємних імпортних мит і про застосування єдиного митного тарифу при торгівлі з третіми країнами. Створені в 1957р. Європейське Економічне та Атомне Співтовариства на чолі з вищезгаданими країнами-учасницями ЄС, продовжити подальше тенденцію утворення єдиної Європейської держави і є зараз одними з найбільш активних учасників Європейського валютного союза.Кроме того, важливо відзначити, що членство Люксембургу в ЄС суттєво полегшило процеси, що стосуються міжнародної торгівлі країн: імпорту та експорту товарів, сировини і послуг.
Таким чином, положення Люксембургу в ЄС ознаменувалося новим і більш успішним періодом розвитку економіки країни, для якого характерне збільшення ВВП, поліпшення рівня життя населення, підвищення соціальної захищеності, більш відкрита міжнародна торгівля.
У Люксембурзі зверталися люксембурзький франк і бельгійський франк. Валюта випускалася Люксембурзьким монетним інститутом, який опікується фінансовий сектор. Центральним банком є Національний банк Бельгії.
С 1 січня 2002 року в 12 країнах-членах Європейського Союзу введена загальна валюта - євро. Усього сім банкнот і вісім монет. Євробанкноти номіналом 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 євро. Вісім монет варіюються за розміром, кольором і товщині залежно від свого номіналу: 1, 2, 5, 10, 20 і 50 центів. У нових монет одна сторона - загальна для всіх, а зворотна сторона - індивідуальна в кожній країні. Банкноти ж однакові по всій зоні євро. В одному євро - 100 центів.
Всі монети, незалежно від 'національності' оборотной боку, приймаються у всіх країнах зони євро (Бельгія, Німеччина, Греція, Іспанія, Франція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Австрія, Люксембург та Фінляндія).
Курс обміну національних валют у євро жорстко зафіксований, і тільки з цього фіксованим курсом буде здійснюється обмін як євро в національну валюту, так і обмін національної валюти в іншу. На даний момент часу він становить -40,33 бельгійських франка за євро.
Що стосується валютної системи Люксембургу, то остаточних висновком зробити неможливо. Люксембург є учасником Європейського Союзу, де в обігу перебуває грошова одиниця Євро, тому до цих пір спірним є питання - чи добре чи погано введення єдиної валюти і яким чином це відбивається на міжнародних економічних відносинах Люксембургу з іншими країнами.
У люксембурзької економіці
після тривалого періоду
У 2003 р. основними торговими партнерами Люксембурга традиційно були країни-члени ЄС. У звітному періоді на них припадало 87,85% від загального обсягу зовнішньоторговельного товарообігу Люксембургу, при цьому експорт люксембурзьких товарів до країн ЄС становив 34,13% від загального обсягу експорту Люксембургу, а імпорт товарів з ЄС - 90,66% від загального обсягу імпорту країни.
За інформацією СТАТЕК (статистичного органу Люксембургу, який веде облік статистики зовнішньої торгівлі країни) зовнішньоторговельний оборот склав 19,37 млрд. Люксембургу євро, що на 218,2 млн. євро нижче за показник за аналогічний період 2002 р. (зниження на -1,11%). Сальдо зовнішньоторговельного балансу країни за період 2003 р. було негативним і склало -2,69 млрд. євро, що, тим не менше, краще показника за 2002р. (-2,88 Млрд. євро). Дефіцит торгового балансу Люксембургу скоротився на -6,6% або 190,5 млн. євро в порівнянні з аналогічним періодом 2002 р. Багато в чому це пояснюється більш істотним скороченням обсягів імпорту іноземних товарів до Люксембурга в порівнянні з незначним скороченням обсягів експорту люксембурзьких товарів за кордон .
За 2004 р. експорт товарів склав люксембурзьких 8,34 млрд. євро, що на -0,17% нижче за показник за той же період 2003 р. (8,35 млрд. євро). Люксембурзький імпорт товарів скоротився на -1,82%, склавши 11,03 млрд. євро (проти 11,24 млрд. євро за аналогічний період 2003 р.).
За оцінками торгпредства Росії в Бельгії та Люксембурзі, за підсумками 2004 р. зовнішньоторговельний оборот Люксембургу досяг 21,2 млрд. євро, що, тим не менше, нижче рівня 2003 р. При цьому обсяг експорту склав 9,1 млрд. євро, а обсяги імпорту - 12,1 млрд. євро.
Також виріс обсяг експорту Люксембургу такої продукції, як шкіряна сировина (+10,93%), текстиль та текстильні вироби (+9,04%), продукція хімпрому (+6,36%), дорогоцінні камені і метали та вироби з них ( +2,93%), а також продтовари і с / г сировину (+1,87%). Незначно зріс експорт металів і виробів з них (+0,25%).
Знизився експорт мінеральних продуктів (-14,22%), скоротилися експортні поставки продукції по товарній групі «інші товари» (-12,94%), виробів з каменю і скла (-5,78%), машин, устаткування і транспортних засобів (-3,16%), а також деревини і целюлозно-паперових виробів (-1,93%).
Кількісні зміни торкнулися і люксембурзький імпорт товарів. Значно виріс люксембурзький імпорт дорогоцінних каменів, металів і виробів з них (+25,26%). Збільшився також імпорт продукції за такими товарними групами, як продукція товарної групи «інші товари» (+8,11%), продтовари і с / г сировину (+7,97%), метали та вироби з них (+6,77% ), вироби з каменю і скла (+5,59%), продукція хімпрому (+3,51%), мінеральні продукти (+2,41%), деревина та целюлозно-паперові вироби (+2,14%), а також текстиль та текстильні вироби (+0,18%). Знизився імпорт машин, устаткування і транспортних засобів (-12,08%) і імпорт шкіряної сировини (-5,14%).
Структурних змін в товарообігу Люксембургу не відбулося. Основними статтями експорту були люксембурзького: машини, обладнання і транспортні засоби (33,55%, 2797,85 млн. євро); метали та вироби з них (27,16%, 2265,31 млн. євро); продукція хімпрому (14, 88%, 1241,17 млн. євро); продтовари і с / г сировину (7,40%, 617,36 млн. євро); текстиль, текстильні вироби та взуття (5,90%, 491,73 млн. євро); деревина та целюлозно-паперові вироби (4,55%, 379,25 млн. євро); вироби з каменю, керамічні вироби, скло (3,93%, 327,35 млн. євро).
На частку решти люксембурзької експортної продукції припадає лише 2,63%. Експорт за трьома товарними групами (машини, устаткування і транспортні засоби, метали та вироби з них, а також продукція хімпрому) представляє 75,6% експорту країни.
Міжнародна міграція капіталу.
Інвестиційний клімат в Люксембурзі вважається одним з найбільш сприятливих на європейський ському континенті. Підвищений інтерес до інвестування в цю країну пояснюється не тільки вигідним геостратегічним положенням, нали чіем добре розвиненої фінансової ін фраструктури та висококваліфікованих ванних виробничих кадрів. Величезне значення набувають численні пільги, що надаються іноземним перед ємця (вигідні кредити, умови по купки землі тощо). Закордонні компанії мають рівні з національними фірмами умови в отриманні державних пільгових кредитів і субсидій (на їх частку припадає близько 2/3 всіх отриманих коштів). Серед факторів залучення іноземних інвестицій серйозну роль відіграє скорочення податків.
Ліберальний податковий клімат і майже повна відсутність оподаткування офшорних операцій привертає в країну численні іноземні капітали.
Люксембург посів перше місце в світі за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій в економіку країни в 125,7 млрд. дол У 2003р. люксембурзьке уряд продовжував зраджувати першорядне значення розвитку соціальних інфраструктур. Зростання суспільних інвестицій в Люксембурзі, а саме витрат, пов'язаних з розвитком інфраструктури, залишався на високому рівні.
Загальна сума інвестиційних витрат держави за підсумками 2004 р. збільшилася до рівня в 790 млн. євро, або 11,8% від загальних витрат держави. У порівнянні з бюджетом 2003 р., це представляє збільшення більш ніж на 2%. У 2003 р. інвестиційні витрати були рівні 2,75% від ВВП. У 2004 р. цей показник перевищив 3,5%. Рівень капіталовкладень, досягнутий Люксембургом, найбільш високий з усіх країн Європейського союзу, і оцінений в 4,8% від ВВП. Середній показник для інших країн ЄС становить 2,3%.
Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) опублікувала доповідь, присвячену ролі іноземних інвестицій у світовій економіці. Таким чином, в ньому опубліковано рейтинг 140 країн, що відображає роль іноземних інвестицій в економіці кожної з них. Для визначення місць в рейтингу порівнювалися частки кожної країни у світовому ВВП та обсяг іноземних інвестицій у світовій економіці за період 1993-2000 роки. Країні присвоювався коефіцієнт 1, якщо ці частки були рівні.
У результаті на першому місці в списку опинилися Бельгія і Люксембург (коефіцієнт 13,8), які розглядалися разом, тому що ще до введення євро між цими країнами було укладено валютний союз.
Таким чином, Люксембург визнаний найпривабливішим для іноземних інвесторів. Але в останнє десятиліття основним об'єктом вкладення капіталу стають сусідні країни Євросоюзу, що відображає усунення обмежень на движе ня капіталів в цьому об'єднанні при збереженні нии в Люксембурзі занадто високих витрат вироб ництва. Починається інвестиційна експансія капіталу в країни Центральної та Східної Європи, в тому числі і в російську економіку.
Міжнародна міграція робочої сили.
У 1999 році чисельність населення світу досягла 6 млрд. осіб, з них за експертними оцінками ООН близько 150 мільйонів (або 2,5% усього населення планети) живуть у країнах, які не є країнами їхнього народження. Згідно з прогнозами зростання населення світу буде продовжуватися.
У цих умовах міграція стає
принциповим компонентом
Таким чином, різке збільшення
кількості іноземних
Вплив кризи на реальний сектор економіки Євросоюзу наприкінці 2008 - початку 2009 рр. був досить негативним. У 2009 р. ВВП Євросоюзу загалом за рік знизилося від 18388 млрд дол. до 16191,0, тобто майже на 12 %. Водночас на 2 % знизилася частка ВВП Євросоюзу у світовому. Останні дані Євростату свідчать, що сумісними зусиллями країнам ЄС вдалося зупинити подальший спад економіки у Ш кварталі 2009 р., приріст ВВП становив 0,2 % відносно ВВП II кварталу 2009 р., але він ще на 4 % був меншим від аналогічного періоду попереднього року.
Позитивна динаміка збереглася й у IV кварталі 2009 p., порівняно з III кварталом ВВП зріс на 0,3 %, але майже на 2 % він був меншим порівняно з 2003 р. Початок 2010 р. відзначився теж позитивними тенденціями. УІ кварталі ріст ВВП на 0,4 % порівняно з IV кварталом 2009 р. та його приріст у 0,7 % порівняно з аналогічним періодом попереднього року свідчать про поступове відродження економіки Євросоюзу. Таку позитивну тенденцію спостерігаємо й у II та III кварталах 2010 р. Хоча темп приросту ВВП порівняно з попередніми кварталами, залишався незначним, 1 та 0,5 % відповідно, порівняно з аналогічними періодами 2009 р. його вже можна вважати істотним, 2,4 та 2,1 %, відповідно (табл. 2.1) [8].
Динаміка основних макроекономічних показників у Євросоюзі у 2009-2010 pp.
Показники |
2009 |
2010 |
звп |
-1,9 |
2,1 |
вінцеве споживання |
-0,5 |
1,2 |
Эбсяг інвестицій |
2,3 |
ьо |
Щоквартальна позитивна динаміка зростання кінцевого споживання з початку 2010 р. дозволила вийти на позитивні показники порівняно з аналогічними періодами минулого року. УІ кварталі темп приросту становив 0,4 % як відносно попереднього періоду, так і відносно аналогічного періоду минулого року. За результатами III кварталу приріст вже становив 1,2 % порівняно з III кварталом 2009 р.
Варто зазначити, що внаслідок
фінансово-економічної кризи
Лише у III кварталі 2010 р. інвестиційна
діяльність потрохи активізувалася,
приріст інвестицій становив 0,3 % та
1,0 %, відповідно до попереднього та аналогічного
періоду. Це підтверджує той факт,
що внаслідок фінансово-
Істотною перешкодою подальшого економічного зростання Євросоюзу залишається боргова криза. Державний борг Євросоюзу та Єврозони у 2008 р. зріс на б та 8 %, відповідно. У 2009 р. фінансова ситуація ще більше загострилася. Державний борг країн ЄС збільшився на 993,3 млрд євро або на 13 %,
державний борг країн Єврозони хоча і зростав меншими темпами, приріст становив 10 %, але вже перевищив 7000 млрд євро. Крім того, спостерігається стрімке зростання частки державного боргу у ВВП: у Євросоюзі у 2008 р. вона становила 61,6, у 2009 р. зросла більш як на 10 % до 73,6. Протягом 2008-2009 pp. частка держаного боргу відносно ВВП країн Єврозони перевищувала цей показник по Євросоюзу загалом. У 2008 р. вона становила майже 70 %, у 2009 - ще зросла на 9,3 % і становила 78,7 %. Водночас, дефіцит бюджету Євросоюзу та Єврозони перевищив усі допустимі межі (не більш як 3 % від ВВП відповідно до Маастрихтської угоди). У 2009 р. він становив у Євросоюзі 6,8 % проти 2,3 % у 2008 р., а у Єврозоні -6,3 % проти 2 % у 2008 р. [14].
Ситуація щодо державного боргу у Єврозоні є більш напруженою, ніж загалом у Євросоюзі. Це обумовлено тим, що до Єврозони входять країни, фінанову ситуацію яких можна охарактеризувати як катастрофічну, серед них Люксембург, Ірландія, Іспанія, Італія, Греція. У суспільстві за таку необережність щодо формування бюджетів цих країн та занадто високі витрати, які призвели до глибокої фінансової кризи й прямо вплинули на економіку Євросоюзу, їх назвали терміном "PUGS', що перекладається як 'свині'.
Найбільш небезпечною зараз залишається фінансова ситуація у Люксембург та Ірландії. Аналізуючи динаміку частки дефіциту бюджету відносно ВВП, починаючи з 2003 p., встановлено, що протягом усього дослідженого періоду в Люксембург, на відміну від Ірландії, мав місце дефіцит бюджету. Але у 2003, 2007-2008 pp. він не перевищував допустимий за Маастрихтською угодою рівень у 3 % (рис. 2.1).
Значною частка дефіциту бюджету відносно ВВП, 6,1 %, була у 2005 р., а у 2009 р. набула максимального значення за увесь досліджуваний період, 9,3 %. Водночас [8] економіка Ірландії характеризувалася більш позитивною ситуацією. Протягом 2003-2007 pp. бюджет країни був сформований таким чином, що у країні доходи перевищували витрати, частка профіциту в 2004-2007 pp. змінювалася на рівні 1,5-2,9 % відносно ВВП. Така позитивна ситуація різко погіршилася спочатку в 2008 p., дефіцит бюджету становив більше ніж 7 % від ВВП, а у 2009 р. ще у два рази збільшився.
