Політика залучення позикових коштів
Фінансовий менеджмент_90
Зміст
1 Теоретична частина
Політика залучення позикових коштів
В сучасній економічній
літературі позиковий капітал (фінансові
зобов’язання)диференціюються
1. Довгострокові фінансові зобов’язання:
– Довгострокові кредити банків, термін повернення яких не наступив;
– Довгострокові позикові кошти, термін повернення яких не настав;
– Довгострокові кредити та позики, які не погашені своєчасно.
2. Короткострокові фінансові зобов’язання:
– короткострокові кредити банків, термін повернення яких не наступив;
– короткострокові позикові кошти, термін повернення яких не настав;
– короткострокові кредити та позики, які не погашені своєчасно.
– кредиторська заборгованість;
– інші короткострокові фінансові зобов’язання.
Основні етапи політики залучення позикового капіталу:
1. Аналіз залучення і використання позикових коштів у минулому періоді.
2. Визначення цілей залучення позикових коштів у розрахунковому періоді.
3. Визначення граничного обсягу залучення позикових коштів.
4. Оцінкк вартості залучення позикового капіталу з різних джерел.
5. Визначення співвідношення обсягу позикових коштів, які залучаються на короткостроковій та довгостроковій основі.
6. Визначення форм залучення позикових коштів.
7. Визначення складу основних кредиторів.
8. Формування ефективних умов залучення кредитів.
9. Забезпечення ефективного використання залучених кредитів.
10. Забезпечення своєчасних розрахунків за кредити.
2. Переваги та недоліки залучення позикового капіталу на підприємстві.
Переваги позикового капіталу.
Головною перевагою позикового капіталу є його більш низька вартість. Вартість позикового капіталу є порівняно низькою з вартістю акціонерного капіталу за рядом причин, а саме:
1. Витрати по технічному забезпеченню та ті що пов’язані із залученням для позикового капіталу нижчі ніж для акціонерного (не потрібна функція регістратора, послуги андеррайтера – фахівця по розміщенню).
2. Доподаткова ставка відсотків за позиковим капіталом нижча ніж доходність по акціонерному капіталу. Це пов’язано з більш низьким ризиком, так як у випадку фінансових невдач або банкрутства вимоги кредиторів будуть задоволені в першу чергу. Крім того позиковий капітал часто надається під гарантію або забезпечення реальними активами, які гарантують повернення коштів.
3. Плата за позиковий капітал зменшує оподатковувану базу. Використовуючи позиковий капітал компанія економить на податкових платежах. Величина цієї економії називається податковим щитом.
4. Позиковий капітал не дає право його власникам на управління. І не загрожує керівництву втратою робочих місць. Додаткова емісія акцій несе потенційну загрозу скупки акцій сторонніми інвесторами та зміни політики фірми, тоб то зміни керівництва.
Переваги позикового фінансування:
─ Зростання доходності власного капіталу (якщо доходність активів перевищує плату за позиковий капітал);
─ Можливість диверсифікації власного капіталу;
─ Податковий щит;
─ Можливість збереження контролю.
Недоліки позикового фінансування:
1. Наявність ризику у власника капіталу підприємства, який пов’язаний з тим, що крім комерційного ризику у акціонерів виникає зверх фінансовий ризик. Результатом цього є вимога додаткової компенсації за підвищений ризик. Таким чином, позиковий капітал є привабливим своєю відносною дишевезною, але його залучення обмежено зростанням ризику власників капіталу підприємства.
2. Необхіднісь концентрації грошових коштів до моменту погашення позики. Так як термін повернення позикового капіталу є чітко визначеним кредитною угодую, то керівництво корпорації повинно розробляти схеми погашення (утворення накопичувального фонду або залучення нової позики). Найчастіше підприємства додержуються стратегії підтримки певної структури капіталу та погашення однієї позики здійснюється за рахунок іншої.
3. Суттєва частка позикового капіталу дає можливість кредиторам контролювати певні рішення компанії, що приймаються. Існують випадки коли у договорі банківської позики присутні вимоги обов’язкової частки рефінансування чистого прибутку або утворення фонду погашення, що може не відповідати інтересам менеджерів компанії. Досить часто надання позики здійснюється на умові застави або гарантій. Якщо об’єктом застави виступають акції, то у випадку фінансової кризи на підприємстві контроль над компанією може перейти до кредиторів.
3.Оцінка вартості окремих
Оцінка вартості позикового капіталу має певні особливості:
1. Відносна простота формування базового показника оцінки вартості.
2. Врахування в процесі оцінки вартості позикових коштів податкового коректора.
3. Вартість залучення позикового капіталу має високий ступінь зв’язку з рівнем кредитоспроможності підприємства, який оцінює кредитор.
Базові елементи вартості позикового капіталу.
1. Вартість фінансового кредиту:
– банківського кредиту;
– фінансового лізингу.
2. Вартість капіталу, який залучається за рахунок емісії облігацій.
3. Вартість товарного (комерційного) кредиту.
4. Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості.
4. Управління залученням банківського кредиту.
Банківський кредит – це сукупність грошових коштів, які надаються банком клієнту для цільового використання на певний термін за встановлений відсоток. Основні види кредиту представлені на рис.1.
Етапи формування політики залучення банківського кредиту:
1. Визначення цілей використання банківського кредиту, що залучається.
2. Оцінка власної кредитоспроможності.
3. Вибір необхідних видів банківського кредиту, що залучається.
4. Оцінка умов здійснення банківського кредитування різних видів кредиту.
5. Забезпечення умов ефективного використання банківського кредиту.
6. Організація контролю за поточним обслуговуванням банківського кредиту.
7. Забезпечення своєчасної і повної амортизації суми основного боргу по банківським кредитам.
5. Управління залученням товарного кредиту.
Товарний (комерційний) кредит надається підприємству у формі відстрочки платежу за поставлену йому сировину, матеріали або товари. В сучасній комерційній або фінансовій практиці виділяють наступні основні види товарного кредиту:
1. Товарний кредит з відсрочкою платежу за умовами контракту.
2. Товарний кредит з оформленням заборгованості векселем.
3. Товарний кредит за відкритим рахунком.
4. Товарний кредит у формі консігнації.
Рис.1. Основні види банківського кредиту, які надаються підприємству.
Політика залучення
товарного кредиту представляє
собою частину загальної
Етапи розробки політики залучення товарного кредиту:
1. Формування принципів залучення товарного кредиту і визначення основних його видів.
2. Визначення середнього терміну використання товарного кредиту.
3. Оптимізація умов залучення товарного кредиту.
4. Мінімізація вартості залучення товарного кредиту.
5. Забезпечення ефективності використання товарного кредиту.
6. Забезпечення своєчасних розрахунків за товарним кредитом.
6. Управління фінансовим
Фінансовий лізинг характеризується складною системою екоомічних відносин – арендних, торгових, кредитних. Види фінансового лізингу представлені на рис.2.
Етапи управління фінансовим лізингом:
1. Вибір об’єкту фінансового лізингу.
2. Вибір виду фінансовго лізингу.
3. Узгодження з лізингодавцем умов здійснення лізингових операцій.
4. Оцінка ефективності
5. Організація контролю за
6. Управління облігаційною
Одним із джерел залучення позикових коштів є емісія облігацій. Види облігацій підприємства представлені на рис.3.
Етапи управління облігаційною позикою:
1. Дослідження можливостей ефективного розміщення передбачуваної емісії облігацій підприємства.
2. Визначення цілей залучення облігаційної позики.
3. Оцінка власного кредитного рейтингу.
4. Визначення обсягу емісії облігацій.
5. Визначення умов емісії облігацій.
6. Оцінка вартості облігаційної позики.
7. Визначення ефективних форм андеррайтингу.
8. Формування фонду погашення облігацій.
Рис. 2. Класифікація фінансового лізингу.
Рис.3 Класифікація облігацій, емітованих підприємством
8. Управління внутрішньою кредиторською заборгованістю.
Внутрішня кредиторська заборгованість
характеризує найбільш короткостроковий
вид позикових коштів, що використовує
підприємство. Основні особливості
внутрішньої кредиторської
– внутрішня кредиторська заборгованість висупає безкоштовним джерелом позикових коштів що використовуються;
– розмір внутрішньої кредиторської заборгованості, який виражений в днях її обороту, здійснює вплив на тривалість фінансового циклу підприємства;
– сума внутрішньої кредиторської заборгованості знаходиться у прямій залежності від обсягу господарської діяльності, в першу чергу – від обсягу виробництва і реалізації продукції;
– розмір внутрішньої кредиторської заборгованості за більшістю елементів носить оціночний харатер;
– розмір внутрішньої кредиторської заборгованості по окремим її елементам залежить від періодичних виплат нарахованих коштів.
Етапи управління кредиторською заборгованістю:
1. Аналіз внутрішньої кредиторської заборгованості у попередньому періоді.
2. Визначення складу внутрішньої кредиторської заборгованості у майбутньому періоді.
3. Встановлення періодичності виплат за окремими видами внутрішньої кредиторської заборгованості.
4. Прогнозування середньої суми нарахованих платежів за окремими видами внутрішньої кредиторської заборгованості.
5. Прогнозування середньої суми і розміру приросту внутрішньої кредиторської заборгованостіпо підприємству вцілому.
6. Оцінка ефекту від приросту внутрішньої кредиторської заборгованості.
7. Забезпечення контролю за своєчасним нарахуванням і виплатікоштів у розрізі окремих видів внутрішньої кредиторської заборгованості.
2 практична частина
2.1 Задача 1
Грошові витрати підприємства складають 5000 грн. Ставка відсотка по державних цінних паперах дорівнює 8%, а витрати, що пов’язані з кожною їх реалізацією, складають – 0,5 грн. Використовуючи модель Боумоля, визначити: середній розмір грошових коштів на рахунку (кошик поповнення коштів) та загальну кількість операцій від конвертації цінних паперів у готівку; політику підприємства щодо управління грошовими коштами та їх еквівалентами.
Розв’язання
Визначаємо оптимальну суму грошових коштів на рахунку:
,
де С – оптимальна сума грошових коштів на рахунку;
F – витрати, пов’язані з реалізацією державних цінних паперів;
T – грошові витрати підприємства;
r – ставка відсотка по державних цінних паперах.
За умовами задачі: грн.
Середній розмір грошових коштів на рахунку: грн.
Загальна кількість угод за конвертацією цінних паперів в грошові кошти (к) визначається: к = Т/С:
Загальні витрати (ОР) щодо реалізації такої політики управління грошовими коштами складуть:
Таким чином, політика фірми щодо управління грошовими коштами така: як тільки кошти на рахунку закінчуються, фірма повинна продати частину цінних паперів приблизно на суму 250 грн. Така операція буде виконуватися приблизно раз на місяць. Максимальний розмір грошових коштів на рахунку складе 250 грн., середній – 125 грн.
2.2 Задача 2
Визначити на основі моделі Мілвлера-Орра діапазон коливань залишку грошових коштів (S), а також оптимальний розмір максимального і середнього залишку грошових коштів на основі наступних даних:
- мінімальний залишок грошових коштів, встановлений на підприємстві на плановий рік – 200 грн.;
- середньоквадратичне (стандартне) відхилення щоденного грошового обігу за даними аналізу за попередній рік складає – 111 грн.;
- витрати по обслуговуванню даної операції поповнення грошових коштів складають – 0,2 грн.;
- середньоденна ставка відсотка по короткострокових фінансових вкладеннях складає 0,03%.
Розв’язання.
На основі моделі Міллера-Орра діапазон коливань залишку грошових коштів (S) визначається:
За умовами задачі:
грн. – розмах варіації залишку грошових коштів.
Максимальна середня сума грошових коштів на рахунку (Зв):
Зв = Зн + S.
За умовами задачі: грн.
Тп = (Зн + S) / 3.
Тп – величина залишку грошових коштів на рахунку, до якої потрібно повернутися у випадку, якщо фактичний залишок виходить за межі інтервалу (Зн; Зв):
Висновок: залишок коштів на рахунку повинен варіювати в межах (200; ); при виході за межі інтервалу необхідно відновити кошти на рахунку в розмірі грн.
2.3 Задача 3
Підприємство планує отримати таку виручку від реалізації продукції в кредит за місяцями (грн.)
01 |
02 |
03 |
04 |
05 |
06 |
92 000 |
92 500 |
92 800 |
93 000 |
93 200 |
93 200 |
За фактичними даними 25% покупців проводили оплату протягом поточного місяця, 35% – протягом місяця, наступного за поточним; 40% – протягом другого місяця, що йде за поточним. Потрібно визначити прогнозні розміри дебіторської заборгованості на 01.04 та на 01.07.
Розв’язання
Розрахунки за наведеними даними занесемо у наступну таблицю:
01 |
02 |
03 |
04 |
05 |
06 |
07 |
08 | |
Плановий обсяг реалізації в кредит |
92 000 |
92 500 |
92 800 |
93 000 |
93 200 |
93 200 |
||
Оплата протягом першого місяця |
23 000 |
23 125 |
23 200 |
23 250 |
23 300 |
23 300 |
||
Оплата протягом другого місяця |
- |
32 200 |
32 375 |
32 480 |
32 550 |
32 620 |
32 620 |
|
Оплата протягом третього місяця |
- |
- |
36 800 |
37 000 |
37 120 |
37 200 |
37 280 |
37 280 |
Разом оплачено |
23 000 |
55 325 |
92 375 |
92 730 |
92 970 |
93 120 |
69 900 |
37 280 |
Разом не оплачено |
69 000 |
37 175 |
425 |
270 |
230 |
80 |
- |
- |
Дебіторська заборгованість |
69 000 |
106 175 |
106 600 |
106 870 |
107 100 |
107 180 |
37 280 |
- |
Таким чином, дебіторська заборгованість на 01.04 – грн., на 01.07 – грн.
Одноденна виручка від продажу продукції (в грн.)
у 1 кварталі: грн.;
у 2 кварталі: грн.;
за 1 півріччя:
грн.
Середній період погашення дебіторської заборгованості (в днях):
у 1 кварталі – днів;
у 2 кварталі: днів;
за 1 півріччя: – днів.
Розрахунок показує, що строк надання кредиту можна взяти рівним діб.
Структура дебіторської заборгованості за строками її виникнення
Строк виникнення дебіторської заборгованості, дні |
Дебіторська заборгованість | |||
на 01.04 |
на 01.07 | |||
грн. |
в % до результату |
грн. |
в % до результату | |
0-30 |
69 000 |
64,73 |
37 280 |
34,78 |
31-60 |
37 175 |
34,87 |
69 900 |
65,22 |
61-90 |
425 |
0,40 |
- |
- |
Разом |
106 600 |
100,00 |
107 180 |
100,00 |
Дані таблиці показують, що на 01.04 буде переважати дебіторська заборгованість із строком виникнення від 0 до 30 днів, на 01.07 – із строком від 31 до 60 днів. На основі здійснених розрахунків можна скласти планову відомість непогашених залишків.
Планова відомість непогашених залишків
Місяць |
Виручка від реалізації продукції в кредит, грн. |
Дебіторська заборгованість, що виникла в даному місяці | |
грн. |
в % до результату | ||
01 |
92 000 |
69 000 |
64,73 |
02 |
92 500 |
37 175 |
34,87 |
03 |
92 800 |
425 |
0,40 |
Разом за 1 квартал: |
106 600 |
100,00 | |
04 |
90 000 |
270 |
46,55 |
05 |
93 200 |
230 |
39,66 |
06 |
93 200 |
80 |
13,79 |
Разом за 2 квартал: |
580 |
100,00 | |
Разом за півріччя: |
107 180 |
- | |
Рівність суми за перше півріччя у таблиці «Планова відомість непогашених залишків» та сума дебіторської заборгованості на 01.07 засвідчують о правильних розрахунках дебіторської заборгованості підприємства.
2.4 Задача 4
Підприємство реалізує інвестиційний проект вартістю 1 млн. грн. Структура інвестиційного капіталу: 60% – за рахунок емісії акцій, 40% формується за рахунок банківського кредиту. Ставка податку – 25%. В процесі реалізації проекту до нього внесені зміни, які вимагали додаткового фінансування – 400 000 грн. Керівництво підприємства, знайшовши додаткові джерела фінансування, вирішило зберегти первинну структуру капіталу. Однак, якщо на момент прийняття рішення про здійснення первинного проекту кредитори вимагали 20%, акціонери – 12%, то в даний момент кредит коштує 22%, а акціонери згодні придбати додаткові акції лише при виплаті дивідендів на рівні 15%, вважаючи, що саме такий рівень доходу вони могли б отримати, вклавши свої кошти в інші акції з тим же рівнем ризику. Розрахувати показник WACC для первинного інвестиційного проекту і з урахуванням зазначених змін (маржинальну вартість додаткових інвестицій). Зробіть висновки.
Розв’язання
де WACC – середньозважена вартість капіталу,%, ri – вартість і-го джерела коштів,%, gi – частка і-го джерела коштів в загальній сумі капіталу, % n – кількість джерел. За умовами завдання:
;
.
Таким чином, маржинальна вартість додаткових інвестицій складе проти за раніше залученими інвестиціями. Зростання вартості капіталу обумовлене загальним подорожчанням капіталу на ринку.
2.5 Задача 5
На підставі наведеного річного виробничого балансу підприємства «Акрополіс», наведеного в таблиці розрахувати:
1) власні оборотні кошти;
2) поточні фінансові потреби;
3) потенційний і реальний надлишок/дефіцит коштів;
4) суму необхідного короткострокового кредиту, якщо буде виявлено дефіцит коштів.
Баланс підприємства «Акрополіс» на 31.12 поточного року
Актив |
Сума |
Пасив |
Сума |
1 |
2 |
3 |
4 |
Основні засоби |
12 500 |
Статутний капітал |
11 000 |
Виробничі запаси |
9 400 |
Резервний капітал |
10 000 |
Незавершене виробництво |
9 200 |
Довгострокові зобов’язання |
11 000 |
Готова продукція |
9 600 |
Короткострокові кредити банків |
10 000 |
Дебіторська заборгованість |
10 800 |
Кредиторська заборгованість |
10 200 |
Грошові кошти та їх еквіваленти |
9 200 |
Нерозподілений прибуток |
27 000 |
Короткострокові (поточні) фінансові інвестиції |
9 200 |
||
Інші оборотні активи |
9 300 |
||
Баланс |
79 200 |
Баланс |
79 200 |
Розв’язання
1) Власні оборотні кошти визначаються як різниця між постійними пасивами і постійними активами.
За умовами задачі:
тис.грн.;
тис.грн.;
тис.грн.
2) Поточні фінансові потреби розраховуються як різниця між поточними активами (без грошових коштів) і поточними пасивами.
За умовами задачі:
тис.грн.;
тис.грн.
тис.грн.
3) Потенційний надлишок/дефіцит коштів – це різниця між 1 і 2.
За умовами задачі: тис.грн. Тобто, дефіцит коштів.
4) Реальний дефіцит готівки обчислюється на базі потенційного дефіциту з урахуванням короткострокових вкладень (їх можна мобілізувати) і короткострокового кредиту.
За умовами задачі: тис.грн.
Оскільки поточні фінансові потреби більше власних оборотних коштів, постійних пасивів не вистачає для забезпечення нормального функціонування підприємства. Таким чином, тис.грн. – це і є необхідна сума короткострокового кредиту.
2.6 Задача 6
Дивіденди за акціями з постійним коефіцієнтом зростання чотири роки тому становили 7 грн. Останні сплачені дивіденди дорівнюють 13 грн. Визначити очікувану доходність акції ка, якщо її ринкова вартість – 75 грн.
Розв’язання
Якщо останні сплачені дивіденди становлять Do, очікувані дивіденди D4, коефіцієнт зростання – d, то взаємозв’язок між дивідендами за різні періоди матиме вигляд:
За умовами задачі: =0,1674.
Доходність акції визначимо з моделі М. Гордона:
або .
2.7 Задача 7
Підприємство «Алфавіт» планує на 3-й квартал поточного року такі показники витрачання та надходження коштів:
Доход від реалізації готової продукції |
— |
1 700 тис.грн. |
Придбання основних матеріалів |
— |
970 тис.грн. |
Витрати на заробітну плату |
— |
1 020 тис.грн. |
Витрати на перевезення готової продукції |
— |
1 040 тис.грн. |
Витрати на проведення рекламних заходів |
— |
1 130 тис.грн. |
Витрати на будівництво нового цеху |
— |
1 010 тис.грн. |
Витрати на закупівлю нового устаткування |
— |
1 150 тис.грн. |
Доход від реалізації старого устаткування |
— |
965 тис.грн. |
Витрати на сплату податків |
— |
1 025 тис.грн. |
Отримання довгострокового кредиту |
— |
1 300 тис.грн. |
Ставка відсотка за кредитом |
— |
15% |
