Поняття ліквідності комерційних банків та її значення для стабільності банківської системи

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. Поняття ліквідності комерційних банків та її значення для стабільності банківської системи.

Термін «ліквідність» (від лат. Liquidus - рідкий, текучий) у  буквальному значенні слова означає  легкість реалізації, продажі, перетворення матеріальних цінностей у кошти.

Поняття ліквідність комерційного банку означає можливість банку своєчасно і повно забезпечувати виконання своїх боргових і фінансових зобов'язань перед усіма контрагентами, що визначається наявністю достатнього власного капіталу банку, оптимальним розміщенням і величиною коштів по статтях активу і пасиву балансу з урахуванням відповідних термінів.

Іншими словами, ліквідність  комерційного банку базується на постійній підтримці об'єктивно  необхідного співвідношення між  трьома її складовими - власним капіталом банку, залученими і розміщеними ним коштами шляхом оперативного керування їхніми структурними елементами.

З урахуванням цього  у світовій банківській теорії і  практики ліквідність прийнято розуміти як «запас» або як «потік». При цьому ліквідність як «запас» містить у собі визначення рівня можливості комерційного банку виконувати свої зобов'язання перед клієнтами у визначений конкретний момент часу шляхом зміни структури активів на користь їхніх високоліквідних статей за рахунок наявних у цій області невикористаних резервів.

Ліквідність як «потік»  аналізується з погляду динаміки, що припускає оцінку спроможності комерційного банку протягом визначеного періоду  часу змінювати сформований несприятливий  рівень ліквідності або запобігати погіршенню досягнутого, об'єктивно необхідного рівня ліквідності (зберігати його) за рахунок ефективного управління відповідними статтями активів і пасивів, залучення додаткових позикових коштів, підвищення фінансової стійкості банку шляхом зростання доходів.

Таким чином, кожний комерційний  банк повинний самостійно забезпечувати  підтримку своєї ліквідності  на заданому рівні на основі як аналізу  її стану, що складається на конкретні  періоди часу, так і прогнозування  результатів діяльності і проведення в наступному науково обгрунтованої економічної політики в області формування статутного капіталу, фондів спеціального призначення і резервів, залучення позикових коштів сторонніх організацій, здійснення активних кредитних операцій.

Крім того, діяльність комерційних банків, що виступають посередниками між тими, хто має у своєму розпорядженні кошти у виді заощаджень, і тими, хто в них потребує, полягає в тому, щоб раціонально залучати ці кошти і надавати їх у позичку або інвестувати по більш високих ставках для забезпечення загальної прибутковості, у тому числі одержання прибутку.

 Для здійснення  операційної діяльності, пов'язаної  з залученням коштів і їхнього  розміщення в умовах ринкової  невизначеності майбутніх попиту  і надходжень наявних коштів  за визначений період, банку потрібні кошти в їхній ліквідній формі, тобто такі активи, що могли б бути легко і швидко перетворені в готівку з невеликим ризиком втрат або взагалі без нього.

Комерційний банк вважається ліквідним, якщо суми його наявних коштів і інших ліквідних активів, а також можливості швидко мобілізувати кошти з інших джерел достатні для своєчасного погашення боргових і фінансових зобов'язань. Крім того, ліквідний резерв необхідний для задоволення практично будь-яких непередбачених фінансових потреб: укладання вигідних угод по кредиті або інвестуванню; на компенсування сезонних і непередбачених коливань попиту на кредит, поповнення коштів при несподіваному вилученні внесків і т.д.

Ліквідність у широкому розумінні – це здатність банку швидко і відносно беззбитково погашати наявні фінансові зобов’язання, а у вузькому – авуари, які легко реалізуються і призначені для досягнення вказаної мети (авуари - різні активи: гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви, за рахунок яких можуть бути проведені платежі; засоби банку – каса, коррахунки, цінні папери, що легко реалізуються, які є на його рахунках у закордонних банках у іноземній валюті).

 Статті активів  банку розміщуються в балансі  в порядку зменшення ліквідності,  тобто можливості їхнього перетворення в готівку для здійснення платежів.

 Тому за ступенем  їх ліквідності активи банку  згідно з міжнародними банківськими  стандартами можна поділити на  три групи:

Високоліквідні активи:

- готівкові кошти та  банківські метали;

- кошти на кореспондентських  рахунках в НБУ;

- кошти на кореспондентських  рахунках в інших банках;

- строкові депозити  в НБУ;

- державні цінні папери.

 Високоліквідні активи (крім державних цінних паперів)  прибутку банку не дають, але  вкрай потрібні для його нормального  функціонування, оскільки ці кошти необхідні для своєчасних розрахунків банків за своїми зобов’язаннями та зобов’язаннями своїх клієнтів. Враховуючи світовий досвід, співвідношення між високоліквідними і загальними активами повинно становити не менше 20 %.

Ліквідні (робочі) активи:

- депозити в інших  банках строком до одного місяця;

- кредити та інші  вкладення зі строком повернення  до 30 днів;

- акції та інші цінні  папери, куплені банком, що легко  реалізуються на ринку;

- вкладення в асоційовані  та дочірні компанії.

Низьколіквідні активи:

- середньо- і довгострокові  кредити, надані банком;

- прострочена і ненадійна  заборгованість за позиками (дебітори);

- вкладення у будівлі,  споруди та інше нерухоме майно  (основні засоби і капітальні  вкладення);

- інші активи (участь  у підприємствах).

Також слід розрізняти активи, що забезпечують первинну та вторинну ліквідність банку:

- готівкові кошти,

- банківські метали;

 кошти на кореспондентських  рахунках, які відкриті в НБУ  та інших банках ;

- строкові депозити, які  розміщені в НБУ та інших банках;

- боргові цінні папери, що рефінансуються та емітовані  Національним банком, у портфелі  банку на продаж та інвестиції;

- боргові цінні папери  банку на продаж та інвестиції.

 Таким чином, ліквідність  банку – це його здатність  забезпечувати вчасне та повне виконання своїх зобов’язань.

 Баланс комерційного  банку вважається ліквідним, якщо  його стан дозволяє за рахунок  швидкої реалізації коштів за  активом покривати термінові  зобов’язання за пасивом.

Можливість швидкого перетворення активів банку в  грошову форму для виконання власних зобов’язань обумовлена рядом факторів, серед яких можна виділити:

- якість активів;

- якість депозитної  бази;

- забезпеченість регулятивним  капіталом;

- співвідношення активів  і пасивів за строками і  сумами;

- рівень фінансового менеджменту;

- внутрішня політика  банку: створення філіалів, централізація  повноважень і цілей;

- імідж банку;

- економічна та політична  ситуація в країні.

 Слід розрізняти  поняття ліквідності та платоспроможності.

Ліквідність – здатність  банку забезпечити вчасне і повне виконання своїх фінансових зобов’язань.

Платоспроможність –  рівень забезпеченості фінансових зобов’язань  банку власним капіталом.

Спільна мета обох показників – виконання фінансових зобов’язань  банку.

 Їх відмінність  полягає у тому, що платоспроможність передбачає виконання зобов’язань за рахунок власного капіталу, тоді як ліквідність – повне виконання всіх зобов’язань комерційного банку.

 Для банку ліквідність  має першочергове значення. Саме  забезпечуючи ліквідний стан, банк  буде платоспроможним.

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Пакет документів  для отримання кредиту на купівлю  основних засобів та нематеріальних активів

2.2 Техніко-економічне  обґрунтування доцільності кредитування  підприємства

Резюме

Товариство «Молочна фабрика «Рейнфорд» було створене у 2010 році. Основною базою товариства був Дніпропетровський молокозавод. Зараз товариство об’єднує найбільші молочні фабрики України.

Потужність виробництва та широкий  асортимент продукції, який розраховано на найрізноманітніші смаки споживачів, вимагає безперервної роботи та вдосконалення технологій.

Основний напрямок діяльності підприємства – виробництво молочних продуктів.

Продукція ТОВ «Рейнфорд» виготовляється з натуральної сировини і має  лікувальні властивості. Асортимент різноманітний: біо-кефір, ряжанка, сметана, вершки, біолактон, біфілін, різноманітні йогурти, сири та сиркові десерти, масло «Селянське», тверді сири, сирні рулети на основі сиру «Чеддер» з різними наповнювачами (вітчина, гриби, прянощі та зелень).

Для покращення якості продукції  необхідно здійснити наступні статті капітальних затрат:

• затрати на розширення асортименту продукції – 552000 грн.;
• закупити новий автомат для плавки сиру – 354000 грн.;
• встановити автомат – 5000 грн.;
• заходи з підвищення рівня безпеки на виробництві – 289000 грн.

Загальна сума проекту  складає приблизно 1200000 грн.

Реалізація даного проекту  підвищить якість продукції, а отже її конкурентоспроможність. Це дасть  можливість зайняти більшу нішу ринку  і відповідно отримувати більший рівень прибутку.

Загальна характеристика підприємства та перспективи його розвитку

Товариство «Молочна фабрика «Рейнфорд» – це одне з провідних підприємств харчової промисловості України. Спочатку його було засновано як молоду та потужну зміну старому Дніпропетровському молокозаводу, який не міг в повному обсязі забезпечувати потреби споживачів.

Метою господарської діяльності Товариства є найбільш ефективне використання власного та іншого майна шляхом запровадження  сучасних технологій, форм організації виробництва, залучення інвестицій (в тому

числі іноземних) для насичення  споживчого ринку, задоволення потреб населення в продукції та отримання  прибутку для наступного його розподілу  відповідно до рішення Загальних  зборів акціонерів Товариства.

На підприємстві протягом 20010-2011 рр. було обновлене застаріле обладнання, оскільки передбачалося введення нового продукту – згущеного молока. Була проведена комп’ютеризація адміністрації для створення інформаційної мережі з посередниками.

Стратегія підприємства націлена на постійну боротьбу з підприємствами молочної галузі, на покращення торгової марки «Рейнфорд» на ринках різних областей. Виробничі потужності використовуються приблизно на 95%. У разі недостачі  обігових коштів підприємство використовує залучені засоби. Господарська діяльність Товариства реалізується шляхом здійснення фінансової, виробничої, торгівельної, орендної, лізингової, інвестиційної, маркетингової, постачальницької, будівельної, науково-дослідної діяльності, проектної, дилерської, експортно-імпортної, представницької, благодійницької, культурно-освітньої та іншої діяльності, що відповідає меті створення та подальшої діяльності Товариства.

Джерелами формування майна  у процесі господарської діяльності Товариства є:

— доходи, що отримані від господарської діяльності;

— кредити (позики) банків та інших фінансових установ;

— доходи, що отримані від  розміщення чи реалізації цінних паперів;

— надходження від діяльності залежних підприємств, заснованих Товариством;

— безоплатні та благодійні внески, пожертвування юридичних осіб та громадян;

• інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

З кожним роком зростає  обсяг виробництва, як молока, основної продукції, так і сметани, йогуртів і сиру (див. табл. 1).

Таблиця 1. Обсяги виробництва протягом 2010-2012 рр.

На сучасному етапі  підприємство розширює збут існуючих товарів на існуючих ринках за допомогою інтенсифікації товароруху, поступального просування і конкурентноздатних цін. Це збільшує збут і привертає увагу тих, хто раніше не користувався продукцією підприємства і клієнтів, збільшення попиту вже залучених споживачів.

Таким чином, основним завданням  ТОВ «Рейнфорд» є зацікавити і  задовольнити цільові ринки, досягти  цілей, стати ще більш рентабельним.

Характерною рисою молокопродуктів  є те, що наданому ринку немає  імпортної сировини. Попит на продукцію  не має особливих коливань. Незначні збільшення попиту спостерігаються в зимові місяці, коли псування молокопродуктів менш ймовірне.

Попит на молочні продукти підприємства на протязі трьох останніх років постійно підвищувався, а відповідно збільшувалися й обсяги виробництва.

Характеристика продукції  та ринків її збуту

ТОВ «Рейнфорд» спеціалізується на виготовленні молочних продуктів. На даний час ТОВ «Рейнфорд» має досить значний асортимент продукції, який нараховує 50 видів молочних продуктів. Це 6 видів сиркових десертів, 10 видів йогуртів з різними смаковими добавками, 8 сортів рулетів.

Результативність діяльності фірми залежить від багатьох факторів, але особливе місце в ній відводиться  ціновій політиці.

Сукупність факторів, які впливають на формування цін, можна розділити на 3 групи: попит – витрати, ситуація з конкуренцією.

Цільовими сегментами ТОВ «Рейнфорд» є «Роздрібна торгівля» та «Заклади громадського харчування».

При прийнятті рішення  про покупку молочних продуктів  роздрібними покупцями найбільш важливими критеріями є:

• вартість продукту;
• якість продукції, в тому числі термін зберігання;
• якісне обслуговування замовлень;
• ступінь відповідності характеристик цього товару тим якостям, що гарантовані самим виробником.

На місцевому ринку  функціонує досить велика кількість закладів громадського харчування (їдальні, кафе, бари тощо), які продають молочні продукти кінцевим споживачам. Усі вони є потенційними споживачами продукції ТОВ «Рейнфорд». Найважливішими критеріями при придбанні молочних продуктів для них є:

• вартість;
• сервісне обслуговування;
• наявність системи знижок;
• умови доставки.

Відносні переваги продукції  ТОВ «Рейнфорд» над аналогічною продукцією регіональних конкурентів полягають в наступному:

• невисока ціна на окремі види за одиницю продукції;
• широкий асортимент продукції;
• безкоштовна доставка продукції оптовим покупцям по Дніпропетровській області.

Виробництво продукції  здійснюється згідно «Інструкції по виробництву молочних продуктів».

Рівень кваліфікації працівників ТОВ «Рейнфорд» відповідає вимогам виробництва. Штатний розпис керівників, спеціалістів і службовців підприємства обумовлює рівень кваліфікації і категорію працівника, що відповідає вимогам його професії. Штатний розпис робітників заводу передбачає розряд робітника, яким він повинен володіти для успішного виконання своїх обов’язків.

Підприємство має усі  необхідні ліцензії та патентні права  для виробництва молочних продуктів:

- на виробництво різних  видів йогуртів;

- на виробництво сирних  рулетів.

Для виробництва харчових продуктів дуже важливим є дотримання існуючих стандартів та гостів до даних товарів. На протязі виробничого процесу хімічна лабораторія перевіряє якість продукції. При поступленні сировини здійснюється контроль за визначенням її характеристик.

Рівень якості на підприємстві може бути абсолютний чи відносний. Абсолютний рівень визначають обчисленням вибраних показників, не порівнюючи їх з відповідними показниками аналогічних виробів. Відносний рівень якості продукції визначається порівнянням її показників з показниками якості кращих товарів конкурентів. Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів мусить постійно зростати. Тому виникає необхідність визначення перспективного рівня якості з урахуванням пріоритетних напрямів і темпів розвитку науки й техніки.

Аналіз конкурентного  середовища

Основними покупцями  продукції ТОВ «Рейнфорд» є юридичні і фізичні особи (посередники), які збувають молочні продукти кінцевим споживачам.

Сферу діяльності ТОВ «Рейнфорд» можна розділити на два ринки: місцевий та регіональний. Місцевий ринок включає в себе Дніпропетровську область, а регіональний – інші області України.

Споживачами продукції  підприємства є всі вікові групи  споживачів, так як підприємство випускає різноманітний асортимент молочної продукції. Споживачами є також люди, незалежно від того, яка у них професія, освіта, національність. Сегменти споживачів відрізняються лише за диференціацією продукції.

Для йогуртів, основними  покупцями за звичай є діти шкільного  віку.

Визначальними операторами  українського ринку молочних продуктів є українські виробники.

На даний час 56% молочних продуктів, що виробляється, реалізується на місцевому ринку, а 44% - на регіональному. Щодо сиру, то його реалізація в основному  здійснюється на регіональному ринку  і складає 75% від загального обсягу виробництва і лише 25% реалізується на місцевому ринку.

Відносні переваги продукції ТОВ «Рейнфорд» над аналогічною продукцією регіональних конкурентів полягають в наступному:

• найнижча ціна на окремі види за одиницю продукції;
• можливість значного збільшення обсягів виробництва продукції.

ТОВ «Рейнфорд» розробив стратегію боротьби з конкуренцією – це означає, що підприємство буде встановлювати ціни приблизно такі як у конкурентів.

Проаналізувавши ситуацію, визначивши основних конкурентів на ринку молочної продукції, можна зробити висновки: серйозними конкурентами є ЗАТ «Галичина», ВАТ «КОМО».  

Таблиця 2. Оцінка конкурентноздатності продуктів

Підприємство може захопити частку дрібних виробників за рахунок їх слабких сторін, таких як: відсутність політики просування, неефективність каналів розподілу, низька якість. Для підприємства ТОВ «Рейнфорд» відкрились можливості відкриття філії, нових торгових точок. Пропонується розширити ринок збуту. Розширення можливе за рахунок міст, селищ міського типу, інших областей, там, де відсутні потужні торгові марки.

План маркетингу. Маркетингова служба та стратегія маркетингу на підприємстві

На ТОВ «Рейнфорд» маркетингові функції частково виконує відділ збуту. Відділ збуту створює бюджет маркетингової діяльності. Структура та об’єм бюджету визначається спільно з економічним відділом підприємства та

затверджується директором. Відповідальність за витрати виділених  коштів несуть менеджер фінансового  відділу та менеджер відділу збуту. Звіт про витрати коштів бюджету кожен місяць пред’являється начальником відділу збуту на затвердження керівництву підприємства.

У відділ збуту на ТОВ  «Рейнфорд» входять:

• головний менеджер;
• менеджер зі збуту на ринках;
• менеджер зі збуту в магазинах;
• менеджер зі збуту в закладах харчування.

Оскільки намічається  підвищення економічної ефективності ТОВ «Рейнфорд», пропонується залучати гуртових посередників. Це забезпечить  ефективну збутову політику, будуть узгоджуватись умови співпраці, з’явиться довіра і не буде перебоїв у доставці продукції в інших областях.

На даному етапі загальною  корпоративною стратегією підприємства є стратегія продовження підтримувати відповідний рівень, її реалізація планується шляхом збільшення обсягів  продажу (за рахунок створення та налагодження ефективної роботи власного відділу збуту, створення власної системи торгових агентів, утримання низької ціни на продукцію при вдосконаленій якості).

Прогнозований обсяг  продажу продукції заводу (тис. т) на 2013 рік показано у таблиці 3, 4.

Таблиця 3. Прогнозований обсяг продажу продукції на 2013 рік (тис. т)

Таблиця 4. Прогнозований обсяг продажу продукції на 2013 рік (тис. грн.)

Розподіл продукції ТОВ «Рейнфорд» проводить наступними методами:

• прямий – підприємство безпосередньо реалізує продукцію покупцям через власний магазин;
• через посередника – збут через незалежних посередників.

Політика просування товарів

Політика просування, як невід’ємна частина маркетингової  діяльності має велике значення, є  складовою успіху та процвітання  підприємства. Основною метою просування для ТОВ «Рейнфорд» є забезпечення зростання попиту. На даний час для підприємства найбільш ефективними засобами для зростання реалізації продукції є:

• реклама в газетах, які є найбільш популярними серед споживачів;
• реклама на радіостанціях: «Люкс FM», «Наше радіо»;
• спонсорство різноманітних конкурсів;
• проведення акцій-дегустацій в супермаркетах.

Це ті фактори, за допомогою  яких ТОВ «Рейнфорд» забезпечить  ефективну політику просування продукції. Продовжувати час від часу друкувати інформацію про ТОВ «Рейнфорд» в пресі, провести рекламу по телебаченню. Не менш важливе значення стимулювання постачальників і, звичайно, персоналу підприємства.

Основним завданням ТОВ «Рейнфорд» є надалі утримувати позицію лідера серед відомих виробників молочної продукції. Бюджетні дані з витрат на маркетингові заходи показані у таблиці 5.

Таблиця 5. Прогнозні бюджетні дані з витрат на маркетингові заходи на 2013 рік (тис. грн.)

Виробничий план. Опис виробничого процесу

ТОВ «Рейнфорд» виробляє кисломолочні продукти в такому асортименті: молоко, кефір, ряжанку, сметану, біфілін, масло, йогурти, сир, сиркові десерти та інше.

Всі ці продукти виробляються із пастеризованого чи топленого молока шляхом сквашування його заквасками чистих культур молочнокислих бактерій.