Поняття та значення конфіденційної інформації

1)Поняття та значення конфіденційної інформації 

До комерційної інформації відносяться відомості:

- знання і досвід в сфері реалізації продукції та послуг;

- відомості про кон'єктуру, маркетингові дослідження;

- аналіз конкурентноздатності  продукції і послуг;

- інформація по споживачах, замовниках, посередниках; банківські  відносини, кредити, борги ;

- відомості про найбільш  вигідні форми використання грошових  коштів, акцій та інших цінних  паперів, капіталовкладеннях;

- бухгалтерські і фінансові  звіти;

- очікувані об'єми комерційної  діяльності і плани розвитку  Підприємства, відомості про наради;

- відомості про заробітну  плату;

- відомості по укладених  договорах (контрактах ), пропозиціях по їх укладенню;

- умови договорів реалізації  і передачі продуктів;

- умови перевезення вантажів;

- список ( перелік ) клієнтів;

- ділова кореспонденція;

- форми і види розрахунків;

- відомості про безпеку  Підприємства. 

 

Таємницями  виробництва («ноу - хау») Підприємства є:

- Методи і способи правового  здійснення діяльності Підприємства;

- Знання пов'язані з освоєнням, обслуговуванням, створенням, експлуатацією, ремонтом нової техніки, технології, управлінського, фінансового, економічного та ін. Характеру.

- Організаційно – управлінська  діяльність Підприємства: 

 

Організаційно – управлінською інформацією, що охороняється в якості конфіденційної , є:

- Структури і методи  управління;

- Зв'язки як в середині, так і поза Підприємством;

- Розподіл обов'язків  і їх зміст;

- Взаємодія структурних  підрозділів;

- Плани розвитку и реорганізації  виробництва;

- Склад засновників Підприємства і їх частка в Статутному фонді. Кадровий склад, його підбір, формування;

- Об'єкти охорони і  контролю, його організація, методи  боротьби і способи. 

 

           

 До комерційної таємниці  Підприємства відносяться інші відомості пов'язані з її діяльністю, що не ввійшли до вищевказаного переліку, розголошення ( передача, витік) котрих може зашкодити підприємству, його інтересам.

Міри по захисту комерційної таємниці і конфіденційної інформації:

Усі відомості, що складають  комерційну таємницю і конфіденційну  інформацію, передаються стороннім  організаціям, державним органам ( відповідно до їх компетенції) і фізичним особам тільки з санкції керівника Підприємства. Процес передачі оформляється Протоколом. Ця інформація передається в письмовому вигляді на письмові запити.           

 Від осіб, допущених  до ознайомлення з комерційною  таємницею, беруться відповідні  розписки про нерозголошення  комерційної таємниці і конфіденційної  інформації і про їх згоду  з мірами відповідальності у разі її розголошення;           

 Надання відомостей, що  містять комерційну таємницю  і конфіденційну інформацію, представникам  судових, ревізійних , слідчих та інших контролюючих державних органів, народним депутатам, представникам телебачення, радіо, преси здійснюється тільки з санкції керівника з обов'язковим протоколюванням і в законодавчо встановленні строки.           

 Працівник Підприємства, що має доступ до комерційної таємниці і конфіденційної інформації зобов'язується її зберігати, і погоджується з мірами відповідальності за їх розголошення.            

  

 

           

 Даний документ розроблений  на основі вимог Правління  Підприємства про підтримку конфіденційності в питаннях, що складають чи містять комерційну таємницю Підприємства.

Основною вимогою є  нерозголошення подробиць фінансово  – господарської та ділової діяльності Підприємства, а саме:

- будь-яка інформація  стосовно фінансових і ділових  партнерів Підприємства як на території України так і поза її межами;

- будь-яка інформація  про фінансово-господарську діяльність  Підприємства, специфіки ведення бухгалтерського обліку, оформлення та складання документів.

- будь-яка інформація  стосовно договірних зобов'язань  Підприємства з контрагентами:           

- зміст договору;           

- умови договору;           

- предмет договору;           

- пільгові умови договору;           

- порядок і форма оплати;            

- строки виконання зобов'язань  згідно договору;           

- будь-яка інформація про порядок зберігання матеріальних цінностей, навантаження, розвантаження товару, його кількості;            

- інформація про розміри  торгівельної виручки і порядок  її індексації поточного залишку  на р/р Підприємства, товарно – грошового обігу;           

- інформація про фінансові  можливості Підприємства;           

- будь-яка інформація  про розміри заробітної плати,  формах і розмірах матеріального  стимулювання працівників Підприємства;            

- будь-яка інформація про організацію охорони офіса, об'єктів, складських приміщень, пожежно – охоронною сигналізацією;           

- будь-яка інформація  про кількість працівників Підприємства, їх посад;           

- будь-яка інформація  витік, якої може завдати моральну  чи матеріальну шкоду Підприємству, його працівникам. 


      Суть поняття комерційної таємниці є в таких положеннях: це будь-яка ділова інформація, що має дійсну або потенціальну цінність для підприємства з комерційних причин, розголошення якої може завдати шкоди підприємству. Вона не є загальновідомою або загальнодоступною на законних підставах. Ці відомості відповідним чином позначаються, а фірмою здійснюються належні заходи щодо збереження її конфіденційності. Ця інформація не є державним секретом і не захищається авторським і патентним правом. Ця інформація не стосується негативної діяльності підприємства, яка може завдавати шкоду суспільству (порушень законів і неефективної роботи, адміністративних помилок, забруднення навколишнього середовища тощо).

27 березня 1991 року Верховною  Радою України був прийнятий Закон "Про підприємства в Україні". Згідно з частиною І статті 30 цього Закону "під комерційною таємницею підприємства мають на увазі відомості, пов´язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передання, просочування) яких може завдати шкоди його інтересам".

Крім того, в статті 30 розділу 2 Закону України "Про інформацію" від 2.10.1992 р. дано визначення конфіденційної інформації: "Конфіденційна інформація — це відомості, що знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і розповсюджуються за їх бажанням, відповідно до передбачених ними умов".

Разом з тим, 9 серпня 1993 року Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про підприємства в Україні" затверджений перелік відомостей, що не становлять комерційну таємницю:

• установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою або господарською діяльністю і її окремими видами;

інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов´язкових платежів;

відомості про кількість  і склад працюючих, їх заробітну  плату в цілому і за професіями та посадами, а також наявність  вільних робочих місць;

документи про сплату податків і обов´язкових платежів, інформація про забруднення навколишнього  природного середовища, недотримання безпеки умов праці, реалізація продукції, що завдає шкоди здоров´ю, а також інші порушення законодавства України і розміри завданої при цьому шкоди;

документи про платоспроможність;

відомості про участь посадових  осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, союзах, об´єднаннях і інших організаціях, що займаються підприємницькою діяльністю;

відомості, які відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Згідно з цією постановою підприємства зобов´язані подавати перераховані відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам відповідно до чинного законодавства, за їх вимогою.

Таким чином, комерційна таємниця — це виробнича, науково-технічна, управлінська, фінансова та інша документована інформація, яку використовують для досягнення комерційних цілей (одержання прибутку, запобігання втрати, одержання добросовісної переваги над конкурентами), яку підприємець вважає конфіденційною. До конфіденційних відомостей відносяться перш за все ідеї, винаходи, відкриття, технології, індивідуальні деталі комерційної діяльності, які дозволяють успішно конкурувати, прибуток фірми та ін.

До умов, при яких інформація підприємства може бути віднесена до комерційної таємниці відносяться:

дійсна чи потенціальна комерційна цінність інформації в силу невідомості  її третім особам;

відсутність вільного доступу  до цієї інформації на законній основі;

приймання власником інформації необхідних заходів до охорони її конфіденційності. Забезпечення збереженості конфіденційної інформації комерційного підприємства вимагає дотримання наступних умов:

визначення відомостей, які  складають комерційну таємницю підприємства;

забезпечення порядку  їх захисту. Якщо ці умови не будуть виконані, то підприємство не буде мати законної основи для притягнення до відповідальності працівників за розповсюдження чи передачу відомостей, які складають комерційну таємницю.

Відомості комерційної таємниці підприємства можна умовно розділити на два великих блоки: 1) науково-технічна (технологічна) інформація; 2) ділова інформація.

Науково-технічна інформація містить: відомості про конструкції машин і обладнання; схеми; матеріали, що використовуються; рецептури; методи і способи виробництва (особливо про нові вироби, що розробляються); нові технології, напрямки модернізації відомих технологій, процесів і обладнання; програмне забезпечення ПК. Ділова інформація містить:

відомості про фінансову  сторону діяльності підприємства, крім фінансових звітів (стан розрахунків з клієнтами, заборгованість, кредити та ін.);

відомості про розмір прибутку, собівартості виробляємої продукції та ін.;

плани розвитку підприємства (тактичні і стратегічні);

плани й обсяги реалізацій продукції (плани маркетингу, дані про  характер і обсяг торгових операцій, про рівні цін, на явність товарів);

аналіз конкурентоспроможності виробленої продукції, ефективність експорту та імпорту, час виходу на ринок, що пропонується;

плани рекламної діяльності;

списки торгових та інших  клієнтів, представників, посередників, конкурентів, відомості про взаємовідношення з ними, їх фінансове положення, проведених операціях і обсягах, умовах діючих і нових контрактів та ін.

Перелік і обсяг відомостей, що складають комерційну таємницю підприємства, строки конфіденційності, порядок захисту і доступу до конфіденційної інформації, а також правила її використання визначаються керівником організації. Керівник може залучити для проведення цієї роботи спеціалістів-аналітиків.

Основна мета захисту конфіденційної інформації полягає в тому, щоб, як говорять професіонали, запобігти розповсюдженню її до конкурентів. В деяких випадках вимагається захист і "чужих" комерційних секретів, які можуть бути довірені підприємству іншими особами, організаціями. Відсутність такого захисту може залишити підприємство без вигідних партнерів, клієнтів.

Забезпечення захисту комерційної таємниці містить

встановлення правил віднесення інформації до комерційної таємниці;

розробку і доведення  до осіб, допущених до відомостей, що складають комерційну таємницю, інструкцій за дотриманням режиму конфіденційності;

обмеження доступу до носіїв інформації, які вміщують комерційну таємницю;

використання організаційних, технічних та інших засобів конфіденційної інформації;здійснення контролю за дотриманням встановленого режиму охорони комерційної таємниці.

2)Сторони та особливості  конфіденційної інформації:

Як і всі співробітники  фірми, менеджер повинен при вступі на роботу підписати зобов´язанність  про нерозголошення комерційної таємниці (про відповідальність за її збереження).

В цьому документі основними  являються наступні обов´язки:

1) не розголошувати відомостей, що складають комерційну таємницю, які будуть доведені чи стануть  відомі при виконанні службових  обов´язків, в тому числі, протягом  визначеного строку після звільнення з фірми;

2) дотримуватись доведених  до відома співробітника вимог по захисту комерційної таємниці;

3) не використовувати  відомості, що складають комерційну  таємницю без відома на це її власника;

4) не мати ніяких обов´язків  перед іншими особами і підприємствами.

За інформованістю менеджери  більшості підприємств є другі особи після керівника. Менеджер має доступ до самих різноманітних джерел інформації. Він може її одержувати:

організовуючи різні паради, прийоми, переговори;

приймаючи і обробляючи кореспонденцію;

складаючи і контролюючи  виконання документів;

проводячи телефонні переговори;

приймаючи відвідувачів та ін.

Менеджер є основною фігурою  для осіб, що добувають різноманітну інформацію. Тому йому необхідно проявляти розумну обачність у розмовах з потенційними партнерами чи клієнтами, для яких будь-яка інформація може стати важливою.

Менеджер часто повинен  відповідати нарізні запитання. Потрібно увесь час чітко проводити межу: звичайні, рядові запитання і запитання "ковзаючі", відповіді на які розкривають конфіденційні сторони роботи фірми. У цьому випадку треба запитати себе: "Чи має право співрозмовник знати дану інформацію? Чи необхідна вона йому у роботі?". На "ковзаючі" запитання відповіді повинні бути ухильні. Хоча за рекомендаціями японських спеціалістів, сама розумна відповідь на подібне запитання — "не знаю", а за діловою етикою така відповідь для менеджерів небажана. Можна також порекомендувати співрозмовнику звернутися з цим питанням до керівника фірми.

В більшості конфіденційної інформації необхідно керуватися рекомендаціями керівника фірми чи служби безпеки підприємства. Менеджер за видом своєї діяльності повинен знати, хто і до якої інформації чи обладнання має допуск і дотримуватись встановлених правил. І якщо, наприклад, рядовий працівник фірми раптом зацікавився конфіденційним документом, потрібно швидко і тактично зупинити цю спробу.

Особливо уважним потрібно бути до предметів, які "забувають" відвідувачі. Звичайний блокнот, фломастер, портмоне чи інші предмети можуть виявитись технічними пристроями для підслуховування і "зняття" самої важливої інформації, наприклад, відразу після переговорів і виходу відвідувачів. Не можна залишати відвідувачів в кабінеті самих, так як професіонали можуть легко протягом секунди встановити підслуховуючий пристрій. Усі залишені чи знайдені предмети потрібно швидко передати в службу безпеки підприємства. Розібратися з ними — завдання спеціалістів.

Менеджер, як і інші працівники фірми, повинен усвідомлювати значимість конфіденційної інформації для успішної роботи і процвітання фірми, а також знати про прийоми і методи, якими можуть користуватися конкуренти по збору такої інформації.

stify">Існують випробувані на практиці рекомендації щодо захисту конфіденційної інформації.

Для обмеження доступу  до інформації комерційної таємниці керівник видає спеціальний наказ  про введення "Переліку відомостей, які вміщають комерційну таємницю підприємства", заходи щодо охорони цих відомостей, встановлює коло осіб, які мають доступ до цієї інформації, і правила роботи з документами, які мають гриф "Комерційної таємниці". Співробітники підприємства повинні під розписку ознайомитись із наказом та додатками до нього.

Приблизно перелік відомостей, що складають комерційну таємницю підприємства може бути таким:

обсяги кредитів, що одержала або хоче одержати фірма;

назви фірм-контрагентів;

обсяги виробництва (місяць, квартал, рік);

обсяги прибутку (місяць, квартал, рік);

розподіл прибутку;

цілі, завдання, тактика переговорів  з партнерами;

умови комерційних контрактів, послуг;

ступінь заінтересованості  у придбанні товарів або послуг;

заробітна плата працівників  фірми;

характер та репутація  персоналу фірми;

регіони збуту продукції;

напрямки маркетингових  досліджень фірми.

У випадку необхідності цей  перелік може бути доповнений і також  завірений підписом керівника з проставленням нової дати.

 

ДОГОВІР

ПРО ДОТРИМАННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ № __

м. Київ "__" ________ 2011 р.

___________________________________________ (надалі іменується "Сторона 1") в особі

__________________________________________________________________, що діє на підставі

____________________, з однієї сторони,  та

ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (надалі іменується "Сторона 2") в особі

президента Ліссітси Алекса Миколайовича, що діє на підставі статуту, з іншої сторони, (в подальшому разом

іменуються "Сторони") уклали цей Договір про дотримання конфіденційності інформації (надалі іменується

"Договір") на нижче визначених умовах.

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Цей Договір встановлює порядок отримання та використання конфіденційної інформації,

нерозголошення корпоративних  аспектів дослідження при використанні в межах Проекту «АгроЕфективність»

(надалі «Проект»), обов'язки  та відповідальність Сторін, яким  розкривається така інформація.

1.2. Метою Проекту є  дослідження діяльності сільськогосподарських підприємств в Україні та порівняння

результатів діяльності з  іншими підприємствами в галузі рослинництва та тваринництва, які також беруть участь в

Проекті. Порівняння проводяться  у знеособленому вигляді.

1.3. Сторони домовились, що  Конфіденційною інформацією визнається  інформація, що містить

банківську, комерційну та будь-яку іншу інформацію, яка стала відома Сторонам в процесі співпраці, а також

інформація, яка міститься в договорах (контрактах), інших документах, які використовуються в процесі співпраці

Сторін.

1.4. Конфіденційна інформація  може надаватися в усній та  письмовій формі, електронному  вигляді.

1.5. Така інформація може міститися в листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських

рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, оформлених як на паперових, так і  на електронних

носіях.

1.6. Сторони зобов'язуються  в зрозумілий спосіб проставляти  графу "Конфіденційна інформація" на усіх

документах, листах, повідомленнях, тощо, стосовно яких Сторона бажає дотримання режиму конфіденційності.

1.7. Співпраця Сторін здійснюється  на основі принципів довіри, взаєморозуміння та добропорядності.

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1. Сторона 1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надає інформацію, а Сторона 2

зобов'язується надавати Стороні 1 відповідно до цілей Проекту, та наданої  Стороною 1 інформації, інформаційно-

аналітичні послуги (надалі «Послуги») в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

2.2. Сторона 1 проводить  збір даних для аналізу їх Стороною 2 в рамках Проекту власними силами і надає

Стороні 2 у знеособленому  вигляді. Обсяги і зміст наданої інформації визначаються Стороною 2.

2.3. Сторона 2 отримує названу  інформацію виключно з метою  досліджень у рамках Проекту.

2.4. Сторона 2 зобов’язується  надавати інформаційно-аналітичні  Послуги та гарантує нерозголошення

Конфіденційної інформації третім особам, за виключенням загальних  звітів у рамках Проекту, що передбачає

подання інформації у знеособленому  вигляді.

2.5. Третя особа - будь-яка  фізична або юридична особа,  за винятком Сторони 2, включаючи  працівників і

партнерів (далі – «Партнер) Сторони 2 у рамках Проекту.

2.6. Персоніфіковане подання  Конфіденційної інформації партнерам  подається лише за згоди Сторін.

3. ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

3.1. Сторони підтверджують розуміння ними важливості договірного врегулювання відносин із

забезпечення режиму нерозголошення корпоративних аспектів дослідження та погоджуються взяти на себе

наступні обов'язки:

3.1.1. З дня набрання чинності цим Договором та після закінчення строку дії Договору Сторона 2

зобов'язується не розголошувати  ніякої Конфіденційної інформації, отриманої  ним від Сторони 1, будь-яким

іншим третім особам, включаючи  органи державної влади, підприємства, установи, організації усіх форм власності

та підпорядкування, і не буде використовувати названу інформацію для своєї власної вигоди, за винятком

використання такої інформації відповідно до цілей, визначених у пп. 2.3 цього Договору.

3.1.2. Сторона 2 зобов’язується  надати інформаційно-аналітичні  Послуги Стороні 1, зокрема результати

дослідження у рамках Проекту у письмовій формі.

3.1.3. В обов'язки Сторони  1 входить:

- надання достовірної  інформації для потреб Проекту;

- нерозповсюдження третім  особам інформаційного матеріалу, що надала Сторона 2, без письмової

згоди Сторони 2.

4. ВИКОРИСТАННЯ  КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

4.1. Конфіденційна інформація  може використовуватися та копіюватися  Стороною 2 винятково для

цілей виконання Договору.

4.2. Усі копії повинні  враховуватися Стороною 2 і передаватися  виключно особам, що приймають

участь у виконанні  зобов'язань за даним Договором.

4.3. Сторона 2 зобов’язується  повідомити всіх осіб, що приймають участь у виконанні даного Договору

про конфіденційність даної  інформації та про умови даного Договору.

5. РОЗКРИТТЯ КОНФІДЕНЦІЙНОЇ  ІНФОРМАЦІЇ

5.1. Сторона 2 вправі розкривати  Конфіденційну інформацію без  згоди Сторони 1 в наступних

випадках:

- Партнеру Сторони 2 в  рамках проекту в знеособленому  вигляді;

- В зовнішніх джерелах  в знеособленому вигляді з  метою популяризації Проекту;

- У звітах та друкованих матеріалах Проекту в знеособленому вигляді.

6. ОСОБЛИВІ УМОВИ

6.1. Інформація не вважається  і не буде вважатися конфіденційною  і, відповідно, Сторона, яка одержує, не

буде мати ніяких обов'язків  відносно подібної інформації, якщо вона задовольняє вимогам, викладеним в будь-

якому із наступних пунктів:

- інформація вже відома  Стороні 2 до моменту укладання Сторонами Договору;

- інформація є або стає  прилюдно відомою в результаті  помилковості, недбалості або навмисності  дій

Сторони 1;

- інформація легально  отримана від третьої сторони  без обмеження і без порушення умов цього Договору;

- інформація надана третій  стороні Стороною 1, без аналогічного обмеження на права третьої сторони;

- інформація незалежно  розроблена Стороною 2, за умови,  що особа або особи, що її  розробили, не мали

доступу до конфіденційної інформації за цим Договором;

- інформація дозволена  до оприлюднення (розголошення) письмовим  дозволом Сторони 1.

7. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ  СТОРІН ЗА ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ

7.1. У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується "порушення

Договору"), Сторона u_ _ несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

7.1.1. Порушенням Договору  є його невиконання або неналежне  виконання, тобто виконання з

порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

7.1.2. Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи

необережності).

7.1.3. Сторона вважається  невинуватою і не несе відповідальності  за порушення Договору, якщо вона

доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору.

7.2. Сторона 2 не несе  відповідальність за часткове  або повне невиконання або  неналежне невиконання

своїх зобов’язань за цим  Договором, у випадку якщо таке порушення  стало прямим наслідком безпосереднього

впливу обставин непереборної сили («форс-мажорні обставини»), а  саме: повеней, пожеж, землетрусів інших

стихійних лих, бойових дій, масових хвилювань, терористичних  актів, конфіскації майна Сторони 2, збоїв

електронних систем, та всі інші події, які уповноважені органи визнають чи оголосять обставинами непереборної

сили, виникнення яких і вплив  знаходилися поза контролем Сторони 2, що потрапив під вплив таких обставин та,

які спричинили доступ до конфіденційної інформації та її розкриття.

8. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

8.1. Усі спори, що виникають  з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між

Сторонами.

8.2. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку

за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.

9. ДІЯ ДОГОВОРУ

9.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його

скріплення печатками  Сторін.

9.2. Закінчення строку  цього Договору не звільняє  Сторони від відповідальності  за його порушення, яке

мало місце під час дії цього Договору.

9.3. Якщо інше прямо  не передбачено цим Договором  або чинним в Україні законодавством, зміни у цей

Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього

Договору.

9.4. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідної

додаткової угоди до цього  Договору, якщо інше не встановлено  у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у

чинному в Україні законодавстві.

9.5. Якщо інше прямо  не передбачено цим Договором  або чинним в Україні законодавством, цей Договір

може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

9.6. Цей Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення Сторонами відповідної

додаткової угоди до цього  Договору, якщо інше не встановлено  у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у

чинному в Україні законодавстві.

10. ФІНАНСОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

10.1. Сторона 1 не несе  фінансових зобов’язань перед  Стороною 2 за участь у Проекті.

10.2. Сторона 2 не несе  фінансових зобов’язань перед  Стороною 1 за участь у Проекті.

11. ПРИКІНЦЕВІ  ПОЛОЖЕННЯ

11.1. Усі правовідносини, що  виникають з цього Договору  або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із

дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов,

визначенням наслідків недійсності  або порушення Договору, регламентуються  цим Договором та відповідними

нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового

обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

11.2. Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори,

протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше

стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього

Договору.

11.3. Додаткові угоди та  додатки до цього Договору  є його невід'ємними частинами  і мають юридичну

силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками.

11.4. Всі виправлення за текстом цього Договору мають силу та можуть братися до уваги виключно за

умови, що вони у кожному  окремому випадку датовані, засвідчені підписами Сторін та скріплені їх печатками.

11.5. Цей Договір складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською

мовою у двох автентичних  примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із Сторін.

12. ДОДАТКОВІ УМОВИ

12.1. Сторона 1 має право  використовувати інформаційно-аналітичні  Послуги, надані Стороною 2, для

своїх потреб, за умови:

а) передачі матеріалів третім особам або оприлюднення (будь-яка публічна демонстрація, розмноження,

публікація, використання в  будь-якій рекламі тощо) з обов’язковим посиланням на Проект;

б) переробка (включаючи творчу) з послідуючим оприлюдненням за умови посилання на використання

матеріалів Проекту;

12.2. Сторона 2 звільняється від відповідальності за некоректне використання Стороною 1 отриманих від

Сторони 2 даних.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ  І РЕКВІЗИТИ СТОРІН

СТОРОНА 1

_________________________________

_________________________________

_________________________________

_________________________________

_________________________________

_________________________________

Поняття та значення конфіденційної інформації