Міністерство  освіти і науки України

Університет сучасних знань

Контрольна  робота на тему:

«ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ   ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ»

                                                                                                     Виконала:

                                                                                                     Студентка групи

                                                                                                     К-9-11-С6Фк(1,Оз)                 

                                                                                                     Шевченко К.І.

                                                                                                     Перевірив:

                                                                                                     Троян В.М.

                                                          Київ 2011р.                                          

План

   Вступ

1.Податковий менеджмент як система управління фінансами.

2.Суть та завдання  податкового контролю в Україні.

3.Визначення, права  в обов’язки платників податків. Контролюючі органи їх компетенція згідно законодавства.

4.Порівняльна характеристика цивільно-правових договорів.

  Висновки

  ЛІТЕРАТУРА 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     «Податковий менеджмент» охоплює  питання ведення обліку платників податків, порядку нарахування податків та облік фактично внесених сум, методики проведення камеральних і документальних перевірок, правильності нарахування й своєчасності сплати до бюджету податків та обовя’зкових платежів.

   Мета  дисципліни ─ надання прикладних знань студентам про організацію стягнення податків і податковий контроль.

  Для досягнення цієї мети  необхідно:    

  ─ опанувати теоретичні та організаційні  засади податкового 
менеджменту;         

  ─ поглиблено вивчити податкове законодавство;    

  ─ оволодіти законодавчими актами, діючими інструктивними та нормативними  матеріалами;       ─ з’ясувати функції контролюючих органів з адміністрування податкових зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами:

  ─ з’ясувати форми і сутність контрольної роботи податкових 
органів, особливості проведення податкового аудиту з окремих видів податків;  ─ ознайомитися з інформаційними системами і технологіями, що застосовуються у діяльності податкових органів;    

  ─ набути навиків контрольної роботи працівників податкових органів;  

  ─ набути вміння роз’яснювати окремі положення податкового законодавства, вирішувати дискусійні питання, давати пропозиції щодо його вдосконалення.

  Предметом вивчення «Податковий менеджмент» є організація стягнення податків і зборів, а також економічні, організаційні, правові питання, що виникають при управлінні податковими відносинами.

  Зазначені мета і завдання свідчать, що «Податковий  менеджмент» ─ це спецкурс прикладного характеру, який дуже тісно пов’язаний з дисциплінами «Фінанси», «Бухгалтерський облік», «Податкова система», «Оподаткування підприємств», «Аудит», «Місцеві фінанси» та ін.

  УПРАВЛІННЯ  - це сукупність прийомів та методів  цілеспрямованого впливу на об’єкт з метою досягнення певного результату.

     ОБ’ЄКТОМ  впливу в сфері податкової діяльності є відносини з приводу розподілу вартості ВНП, а РЕЗУЛЬТАТОМ має бути з одного боку  - формування централізованого грошового фонду держави, а з іншого  - створення сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності.

    ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ – сукупність прийомів та методів з приводу розподілу ВНП = централізований фонд держави + сприятливі умови господарювання. 
 
 
 

1. Податковий менеджмент  як система управління  фінансами

  Управління  податковою системою (податковий менеджмент) є складовою частиною загальної системи управління фінансами країни. Зазвичай сутність управління розкривається у функціях, тобто певних видах діяльності в управлінні, що відокремлюються в процесі спеціалізації управлінської праці. Основні функції управління містять:

  Планування  ─ це передбачення розвитку і визначення шляхів здійснення розширеного відтворення. Податкове планування є частиною планування фінансів не лише на макро-, а й на мікрорівні. Воно забезпечує узгоджену взаємодію всіх елементів оподаткування. Роль податкового планування визначає аналіз надходження податків, тенденцій і факторів зростання бази оподаткування і визначення обсягів податкових надходжень до бюджету.  Організація як функція управління податковою системою виражається у виборі і формуванні системи органів управління, порядку їх підпорядкованості, встановленні прав і обов'язків учасників податкових відносин. Результатом виконання функції організації є створення структури органів управління, закріпленої у відповідних положеннях, посадових інструкціях та інших нормативних документах.

   Стимулювання ─ це активізація органами управління в податковій сфері сплати податків та обов’язкових платежів. Розглядаючи цю функцію управління в податковій сфері, необхідно зазначити, що, незважаючи на те, що сплата податків є обов’язковою і держава забезпечує стягнення податків примушуванням, потрібно враховувати не лише фіскальну функцію податків, а й соціальну. Сплата податків до бюджету пов’язана з необхідністю задоволення потреб платників податків у правовому захисті, фінансуванні частини витрат на освіту, охорону здоров’я, науку і культуру за рахунок державних коштів. Суспільні інтереси задовольняються за допомогою сплати підприємствами, організаціями і населенням податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджету. Враховуючи зазначене, можна стверджувати, що стимулювання включає і певну матеріальну відповідальність за своєчасну і повну сплату податків.

   Координація у сфері управління податковою системою є дуже важливою, оскільки передбачає забезпечення єдності дій податкових органів щодо усунення диспропорцій у передбачених бюджетом планових завданнях з Податків і зборів, які виникають внаслідок зміни соціально-економічних і фінансових умов.

   Контроль як функція управління в податковій сфері ґрунтується на загальних принципах системи державного контролю. Податковий контроль може розглядатися як функція або як елемент державного управління економікою та як особлива діяльність із виконання податкового законодавства. Ці підходи до податкового контролю перебувають у нерозривній єдності, безперервному розвитку й удосконаленні. Необхідно зазначити, що форми податкового контролю визначаються згідно з вимогами податкової політики держави. Крім того, контролюються правильність і своєчасність реєстрації платників, розрахунку і сплати податків підприємствами та населенням.

   В економічній літературі загальна категорія  «менеджмент» визначається як сукупність прийомів і методів цілеспрямова-ного впливу на об’єкт для досягнення конкретного  результату.

   Виходячи  з вищезазначеного, об’єктом впливу в податковій сфері є відносини, що виникають між державою і платником з приводу сплати до бюджетів податків, зборів і обов’язкових платежів.

   Результатом такого впливу є, з  одного боку, формування централізованого фонду грошових коштів держави (бюд-жет), а з іншого

   ─ створення сприятливих  умов для розвитку господарської діяльності, а також, регулювання  соціально-економічного життя суспільства.     Такий підхід дає підстави сформувати визначення «податковий менеджмент» як:       

   ─ сукупність прийомів і методів організації  податкових відносин з метою забезпечення формування дохідної частини бюджетів і впливу податків на розвиток виробництва й соціальної сфери;       

   ─ процес управління шляхом використання методів впливу податкового механізму на податкову систему з метою реалізації податкової політики. (Податковий механізм ─ система форм і методів управління податковою системою з метою реалізації податкової політики).

  Складовими  елементами податкового  менеджменту є:   

  ─ законодавча діяльність. Саме в процесі цієї діяльності визначаються принципи оподатковування, встановлюються види податків, обов’язкових платежів і їхні елементи (платни-ки, об’єкти, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджетом;

  ─ планування податків. Цей вид діяльності має на увазі визначення сум податків і обов’язкових платежів, що повинні надійти до бюджету для фінансування витрат;   

  ─ контроль податків. Для забезпечення надходжень запланованих сум платежів до бюджету необхідно здійснення контролю за правильністю нарахування і своєчасністю сплати податків та обов’язкових платежів. Цей вид діяльності передбачає ведення податкового обліку і здійснення контролю за виконанням податкового законодавства. Податковий облік, у свою чергу, передбачає облік платників і облік нарахованих та 
фактично сплачених сум до бюджету.     Контроль за виконанням податкового законодавства здійснюється шляхом проведення камеральних, документальних і тематичних перевірок.      На мікро рівні управління у сфері оподатковування передбачає податковий контроль, що поєднує в собі: податковий облік, нарахування сум податків, зборів і обов’язкових платежів, забезпечення їх своєчасної сплати до бюджету. 
 
 
 

2. Суть і завдання  податкового контролю  в Україні 

        Основною функцією державного управління є створення необхідних умов для розвитку економіки, забезпечення її динамічності та стабільності, збалансованості. Неабияку роль у цьому відіграє створення ефективної податкової системи та, відповідно, адекватної системи податкового контролю. Ефективний податковий контроль ─ необхідна умова успішного функціонування самої податкової системи в цілому, оскільки він охоплює всю систему оподаткування, а також здійснюється в розрізі кожного окремого податку, податкових груп, груп платників податків і територій.

   У вітчизняній економічній літературі податковий контроль розглядається або як державний фінансовий контроль, або ж його функції звужуються до функцій податкової служби ─ "контроль за дотриманням податкового законодавства".

   У проекті Податкового кодексу  України подане визначення податкового контролю як єдиної системи обліку платників податків, а також контролю за правильністю нарахування, повнотою, своєчасністю сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, порядком проведення розрахунків, обліком товарів і коштів.

   Якщо  узагальнити ці визначення, то можна  зробити висновок, що податковий контроль ─ це окрема складова системи управління податкової системи, що забезпечує дотримання чинного податкового законодавства з метою забезпечення грошовими ресурсами бюджету і державних цільових фондів.

   Форми податкового контролю визначаються вимогами державної податкової політики, що залежно від стану економічної кон'юнктури можуть бути або стимулюючими, або стримуючими.

   Контроль за дотриманням податкового законодавства покладено, згідно із Законом України "Про систему оподаткування" (у редакції Закону України від 18.02.97 р. №77/ 97-ВР із змінами і доповненнями), на податкові органи України. Згідно з Положенням про Державну податкову адміністрацію України, затвердженим Указом Президента України від 13 липня 2000 р. №886/2000, податкові органи є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Згідно зі статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (у редакції Закону України від 05.02.98 р. із змінами і доповненнями), основною функцією ДПА України є розроблення основних напрямків, форм і методів проведення перевірок, дотримання податкового та валютного законодавства, видання нормативно-правових актів та методичних рекомендацій з питань оподаткування. Необхідно зазначити, що починаючи з 2001 року здійснюється модернізація Державної податкової служби України. Так, стратегічним планом розвитку Державної податкової служби України на період до 2013 року основну роль (місію) податкових органів визначено як "забезпечення повного і своєчасного надходження до бюджетів і державних цільових фондів законодавчо встановлених в Україні податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів". Крім того, в результаті вивчення світового досвіду роботи податкових служб розробляються методи контрольної роботи.

   Податковий  контроль як категорія, набуваючи правової форми, виявляється у взаємовідносинах юридичних і фізичних осіб з одного боку, та державою, в особі відповідних контролюючих органів, ─ з іншого. Ці правовідносини визначені нормами податкового законодавства. Податковий контроль є однією з форм державного фінансового контролю за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованого на виробництво і реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

   Таким чином, у питаннях визначення предмета, методу, системності характеру відносин суб'єктів податкового контролю відповідь необхідно шукати насамперед у відповідних сферах дослідження фінансового контролю. Державний фінансовий контроль становить діяльність державних органів, спрямовану на перевірку обґрунтованості процесів формування і раціонального використання коштів, з метою встановлення достовірності, законності і доцільності операцій.

   Податковий  контроль є невід'ємною частиною фінансового контролю, однією з найважливіших функцій управління, що складається з трьох взаємозалежних елементів: прогнозування або планування, регулювання і контролю. 

   Податкове прогнозування як частина планування фінансів країни забезпечує погоджену взаємодію всіх його елементів. На державному рівні роль податкового прогнозування (планування) визначає аналіз надходжень податків, тенденцій та чинників зростання бази оподаткування, і на цій основі визначаються обсяги податкових надходжень до бюджету. Водночас у податковому плануванні контрольний елемент ─ це створення умов, за яких контроль стає реальним і змістовним, а також визначається необхідність розроблення податковими органами обґрунтованих нормативних документів. При здійсненні податковими органами регулюючих заходів необхідно передбачати, що їхнє виконання вимагає постійного контролю. Не слід забувати, що важливим моментом контролю є його ефективність, що залежить від достовірності інформації про стан об'єкта контролю і можливості проведення регулюючих заходів.        

   Систему податкового контролю можна визначити як взаємозалежну сукупність контролюючого суб'єкта, контрольних процедур і контрольованого об'єкта.

     Контролюючий суб'єкт (суб'єкт контролю) ─ юридична чи фізична особа, що спрямовує контрольні дії на власну діяльність або на діяльність іншої фізичної чи юридичної особи (осіб), що знаходяться у довколишньому господарському середовищі.  Контрольні дії ─ операції порівняння (зіставлення) показників діяльності підконтрольного суб'єкта з визначеною нормою (нормами), здійснювані контролюючими суб'єктами з мстою виявлення і блокування відхилень від цих норм.  Підконтрольний об'єкт (об'єкт контролю) ─ фізична чи юридична особа (особи), на певний вид діяльності яких спрямовуються контрольні дії.     Предмет контролю ─ конкретний вид діяльності (певні фінансово-господарські операції) підконтрольного суб'єкта, на який спрямовано контрольні дії.     Об’єкт контролю ─ це ─ доходи суб’єктів підприємницької діяльності, громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства у тій частині, в якій вони виступають платниками податків і зборів.

   Схематично  проведення податкового контролю можна подати, як відображено на рисунку 1.

         Рисунок 1.1- Схема проведення податкового  контролю  

      Первісною функцією податкових органів є облік  платників і надходжень податків. Він спрямований на визначення складу платників, їх основних характеристик і є основою для здійснення контролю за дотримання ними податкового законодавства.

   Суб’єкт підприємницької діяльності (далі - СПД) після реєстрації в органах  виконавчої влади в обов'язковому порядку має бути зареєстрований у Державній податковій інспекції (далі - ДПІ) за місцем перебування юридичної особи або за місцем проживання, місцем отримання основного доходу чи податкової адреси фізичної особи.

      На  сьогоднішній день Законом України "Про систему оподаткування" встановлено 24 види загальнодержавних  податків і зборів, з яких 23, фактично, сплачуються платниками податків, оскільки закон про податок на нерухоме майно (нерухомість) не прийнято, та 16 видів місцевих податків і зборів, за якими здійснюється податковий контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування і сплати до бюджету та до державних цільових фондів (див. таблицю 1.1).  

   Таблиця 1.1 - Перелік податків і зборів, що діяли в Україні станом на кінець 2009 року 

Продовження табл. 1.1

Продовження табл. 1.1

   Проектом  Закону України «Про податковий контроль»  передбачаються нові форми податкового контролю, зокрема:   

     ─ опитування фізичних осіб, у т. ч. суб’єктів підприємницької діяльності та посадових осіб під час здійснення контрольних функцій;      ─ проведення перевірок даних, відображених у податкових деклараціях (розрахунках), а також облікових і звітних показників;  

       ─ одержання будь-якої інформації, пов’язаної з нарахуванням податків;     ─ обстеження територій, що використовуються для здійснення господарської діяльності;

     ─ обстеження приміщень, які використовуються для одержання доходів чи пов'язаних з утриманням інших об'єктів оподатковування, передбачених чинним законодавством. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  3.  Визначення, права  та обов’язки  платників податків 

   Відповідно  до податкового законодавства України, а саме статті 4 і 5 Закону України  № 1251 – ХІІ  «Про систему оподаткування» в редакції від 18.02.1997p., платниками податків, зборів та інших обов’язкових платежів є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов'язок сплачувати податки й інші обов'язкові платежі. Ґрунтуючись на цьому, платники податків повинні реалізовувати комплекс податкових обов'язків, до складу яких входять три основні групи:     

   а) обов’язки з ведення податкового  обліку;     

   б) обов’язки зі сплати податків і  зборів;     

   в) обов’язки складання податкової звітності.

   Таким чином, платниками податку є особи, що мають, утримують об'єкти оподатковування чи здійснюють діяльність, що є об'єктом оподатковування, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків податковим законодавством.

   Платники  податку класифікуються:

   а) фізичні особи;

       ─ резиденти України;

       ─ нерезиденти України;

   б) юридичні особи, їх філії й інші відособлені підрозділи;

        ─ резиденти України;

        ─ нерезиденти України;

   в) інші особи.        

   Кожний  із платників може бути платником  одного чи декількох податків.

      Права та обов’язки платників податків обумовлені не тільки Законом  № 509  «Про Державну податкову службу в Україні», а й Законом України «Про систему оподаткування» № 1251─ХІІ від 25.06.1991 р. із змінами й доповненнями. Відповідно до ст. 11 Закону № 1251─ХІІ на платника податків покладається відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і дотримання законів про оподаткування.

         Крім того, відповідно до ст. 9 Закону № 1251 «Про систему оподаткування» платники податків зобов’язані:   

   1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання в терміни, що встановлені законодавством;     

   2) подавати державним податковим органам та іншим державним органам відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи й відомості, що пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів);        

   3) сплачувати належні суми податків  і зборів (обов'язкових платежів) у терміни, встановлені законом;  

   4) допускати посадових осіб державних  податкових органів до обстеження приміщень, які використовуються для отримання доходів або пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

   Крім  того, керівники і відповідні посадові особи підприємств, організацій і установ, а також фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень, законів про оподаткування і підписати (або відмовитися від підпису) акт про проведення перевірки.  

     Згідно зі ст. 2 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також згідно з Указом Президента України № 817/98 від 23.07.98 р. "Про деякі заходи по дерегулюванню підприємницької діяльності" визначено перелік контролюючих органів та межі їх компетенції. Крім того, визначення компетенції контролюючих органів регулюються спеціальними законами, які визначають статус, функції, завдання, права й обов'язки цих органів, зокрема Закон України "Про Державну податкову службу в Україні", Митним кодексом України та ін.