Порядок пред’явлення позову

ПЛАН

1. Порядок пред’явлення  позову………………………………………………….2

2. Позовна заява…………………………………………………………………….12

3. Залишення позовної  заяви без руху, повернення позовної  заяви…………….18

4. Відкриття провадження  у справі: передумови, порядок і  правові наслідки…22

5. Відмова у відкритті провадження у справі…………………………………….26

Список використаних джерел……………………………………………………..31

1. Порядок пред’явлення позову.

Позов пред'являється  шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 111 Цивільного процесуального кодексу України, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Позивач має право  об'єднати в одній позовній заяві  кілька вимог, пов'язаних між собою.

Позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Діяльність суду по захисту  порушеного чи оспорюваного права або  охоронюваного законом інтересу протікає в різних процесуальних формах, основною з яких є позовна. Позов — це:

• звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.
• засіб судового захисту;
• форма звернення заінтересованої особи до суду з проханням вирішити правовий конфлікт.

В залежності від характеру  матеріально-правової вимоги, в науці  цивільного процесуального права виділяють 3 види позовів:

• позови про визнання — це позови, в яких позивач просить суд встановити наявність або відсутність певних спірних прав або правовідносин. До таких належать, зокрема, позови про визнання батьківства, визнання права власності, визнання правочину недійсним та інші;
• позови про присудження (стягнення) — це позови, в яких позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (виконати зобов'язання);
• позови про перетворення — це позови, в яких позивач просить змінити або припинити спірне правовідношення (наприклад, позов про розірвання договору, про зміну договору, про виселення)[4,c.152].

Окремо виділяють позови, спрямовані на захист права власності: віндикаційний (про витребування речі з чужого незаконного володіння) і негаторний (про усунення перешкод у користуванні майном, не пов'язаних із позбавленням володіння). В окремих джерелах згадується негаційний позов — позов про визнання правочину недійсним.

 В порядку позовного  провадження розглядається більшість цивільних справ. Особливістю позовного провадження є наступне:

• це справи, які виникають з цивільних, земельних і трудових правовідносин;
• наявним є спір про право;
• участь беруть дві сторони — позивач і відповідач;
• одним з учасників спору завжди є фізична особа;
• має універсальний характер, про що свідчить той факт, що на відміну від окремого чи наказного провадження, ЦПК не містить вичерпного переліку справ, які розглядаються в порядку позовного провадження;
• процесуальним засобом порушення судової діяльності по захисту прав є позов.

 Як і позов, поняття  «право на позов» є складним, має дві сторони: матеріально-  правову та процесуально-правову.  Право на звернення за судовим  захистом тісно пов'язане з  суб'єктивним матеріальним правом, яке підлягає захисту. З порушенням матеріального суб'єктивного права у зацікавленої особи появляється право на позов, як одне із правомочностей суб'єктивного матеріального права. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду, який в певному порядку розглядає вимогу позивача і дає відповідь у вигляді судового рішення.

Отже, матеріально-правова  сторона права на позов — це право на його задоволення. Цивільне процесуальне право визначає процесуальну сторону права на позов як право  на пред'явлення позову.

 Право на пред'явлення  позову мають усі громадяни  і юридичні особи. Якщо в  суб'єктивних юридичних правах  можуть бути обмеження у встановлених  законом випадках, то в праві  на пред'явлення позову ніхто  не може бути обмежений. Більше  того, ст. 3 ЦПК не допускає навіть самообмеження в цьому праві: відмова від права на звернення до суду недійсна.

 Коментована стаття  не тільки регулює право на  пред'явлення позову, а й визначає  порядок його реалізації. Пред'явлення  позову здійснюється шляхом подачі позовної заяви. Позовна заява є формою (зовнішнім виразом) позову. Звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин та породжує обов'язок суду розглянути і вирішити його по суті.

 Реєстрація позовної  заяви та доданих до неї документів відбувається в порядку, встановленому розділом 2 Тимчасової інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.02.2005 № 20 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2005 р. за № 346/10626)[6,c.210].

Усі судові справи та кореспонденція, у тому числі документи, надіслані  електронною поштою, факсимільним зв'язком, а також телеграми, що надходять  до суду, приймаються, опрацьовуються та передаються за призначенням працівниками апарату суду відповідно до обов'язків.

 Працівник, який  здійснює приймання судових справ  і кореспонденції, у день їх  надходження перевіряє цілісність  пакетів та конвертів і відповідність  їх адресування, з дотриманням  установлених правил безпеки розкриває пакети й конверти, перевіряє відповідність вкладень до опису (наявність додатків до документа), проставляє на правому нижньому чи іншому вільному від тексту місці супровідного листа до судової справи (матеріалу), першої сторінки листа чи іншого документа реєстраційний штамп суду, у якому зазначає дату надходження матеріалу в суд і реєстраційний номер згідно з журналом реєстрації вхідної кореспонденції.

 Конверти (пакети), у  яких надходять документи, приєднуються  до надісланих документів. У разі одержання матеріалів у пошкодженій упаковці, а також якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт у двох примірниках, один примірник якого надсилається відправнику, а другий — долучається до одержаних матеріалів і передається разом з ним для розгляду за належністю.

 Прийняття судових  справ і вхідної кореспонденції  від кур'єра (кур'єром) здійснюється  за пред'явлення документа, що  посвідчує його особу та належність  до організації- відправника (одержувача). У разі відсутності такого документа судові справи, кореспонденція від нього (ним) не приймаються.

 Не підлягають реєстрації, а передаються для долучення  до справ з відміткою про  дату одержання їх судом:

 а) судові повістки, повернуті суду за неврученням адресату;

 б) розписки про одержання  копій обвинувальних висновків,  скарг, судових повісток.

 Кореспонденція особистого  характеру передається адресату  без реєстрації. Не реєструються  рекламні повідомлення, плакати,  вітальні листи, запрошення, а також повернена (як помилково надіслана судом) кореспонденція.

 Помилково доставлена суду  кореспонденція пересилається за  належністю разом із супровідним  листом за підписом голови  суду чи його заступника.

 Позовні заяви, скарги та  інші матеріали і документи, отримані під час особистого приймання, невідкладно передаються працівнику, відповідальному за приймання судових справ і кореспонденції, для реєстрації в журналі вхідної кореспонденції та у відповідних обліково-статистичних картках чи реєстраційних журналах, після чого передаються за призначенням для розгляду.

 Особа, яка подала матеріали  чи документ до суду, управі  представити додаткову копію  матеріалів (документа), на першій  сторінці яких на її прохання  проставляється штамп суду «Отримано», зазначаються дата отримання матеріалів (документа), посада і прізвище особи, яка прийняла матеріали (документ), після чого копія повертається.

 Після реєстрації, але не пізніше наступного  робочого дня, усі судові справи  та матеріали, що надійшли до  суду і підлягають розгляду відповідно до кримінального, цивільного чи адміністративного судочинства, передаються для реєстрації у відповідних обліково-статистичних картках чи реєстраційних журналах та алфавітних покажчиках за формами згідно з додатками[5,c.98].

 Цивільні справи, позовні  заяви, скарги окремого провадження,  заяви, що виникають з адміністративно-правових  відносин, та інші заяви, що  розглядаються в порядку цивільного  судочинства, реєструються у відповідних  обліково-статистичних картках,  реєстрацій­них журналах, а також в алфавітному покажчику цивільних справ.

 Цивільна справа, позовна  заява, скарга окремого провадження,  заява, що виникає з адміністративно-правових  відносин, реєструються в день  надходження до суду в обліково- статистичній картці на цивільну справу, позовну заяву, заяву, скаргу та алфавітному покажчику цивільних справ. В алфавітному покажчику цивільних справ облік ведеться за кожним відповідачем і позивачем. У разі об'єднання зустрічних позовів уносяться записи до відповідних обліково-статистичних карток.

 Для полегшення  розшуку справ у суді в алфавітному  покажчику цивільних справ облік  у справах окремого провадження  та в справах, що виникають  з адміністративно- правових відносин, ведеться як за скаржником, заявником,  так і за юридичними та фізичними особами, стосовно яких розглядаються справи (наприклад, про визнання громадянина безвісно відсутнім облік додатково ведеться і за прізвищем цієї особи; про визнання громадянина недієздатним — і за прізвищем цього громадянина; про оскарження рішень виборчих комісій — і за найменуванням виборчої комісії тощо).

 Номер судової справи  та інших матеріалів, розгляд  яких передбачається процесуальним  законодавством, складається з відповідного  індексу, порядкового номера обліково- статистичної картки на судову справу чи реєстраційного журналу із зазначенням через дріб двох останніх цифр поточного року. Номер проставляється на обгортці судової справи або матеріалу. Наприклад: кримінальна справа — № 1 — 30/05; цивільна справа — № 2 — 20/05; справа про адміністративне правопорушення — № 3 — 26/05; матеріали за поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання — № 5 — 15/05 тощо.

 Номер судової справи (матеріалу) зазначається у відповідному  алфавітному покажчику.

 Усе листування, що  стосується окремих судових справ і матеріалів, зареєстрованих у відповідних обліково-статистичних картках чи реєстраційних журналах, ведеться за номером судової справи (матеріалу).

 Після закінчення  календарного року обліково-статистичні  картки на справи, що не розглянуті по суті, перереєстровуються у хронологічному порядку їх надходження в суд із зазначенням на них нового порядкового номера.

 Переоформлені обліково-статистичні  картки переставляються в картотеку  наступного року. Після перенесення  карток на всі нерозглянуті справи минулого року продовжується порядкова реєстрація справ і матеріалів, що надходять.

 У картотеку минулого  року замість вилучених обліково-статистичних  карток вкладаються картки-замінники,  у яких ставиться номер за  картотекою минулого року, робиться напис про перенесення обліково-статистичної картки в картотеку наступного року із за­значенням нового номера[12,c.149].

 Перереєстрація нерозглянутих  справ і матеріалів, які обліковуються  в реєстраційних журналах (справи  за заявами про вжиття запобіжних заходів до пред'явлення позову в цивільних справах, за поданнями і клопотаннями в порядку виконання судових рішень у цивільних справах), полягає в перепису в хронологічному порядку в реєстраційний журнал наступного календарного року всіх нерозглянутих справ і матеріалів з новими порядковими номерами. При цьому в реєстраційний журнал попереднього року вноситься запис про новий номер перереєстрованої справи, матеріалу, що були нерозглянуті за станом на кінець року.

 Судові справи (матеріали), що надійшли з апеляційної чи касаційної інстанцій на повторний судовий розгляд після скасування судового рішення, а також кримінальні справи, що надійшли повторно від прокуратури, реєструються як такі, що надійшли вперше. Кожній з них присвоюється новий реєстраційний номер і заповнюється нова обліково- статистична картка на судову справу (матеріал), у відповідному алфавітному покажчику до попереднього запису додається відмітка про новий номер судової справи (матеріалу).

 У разі роз'єднання  позовів у цивільній справі в самостійні провадження нова судова справа реєструється як така, що надійшла до суду в день постановлення відповідного процесуального документа (постанови, ухвали) суду. Їй присвоюється новий номер у порядку черговості відповідної обліково-статистичної картки. В алфавітному покажчику до попереднього запису додається відмітка про новий номер судової справи (матеріалу). У новій судовій справі підшиваються оригінали або завірені суддею копії процесуальних документів, що мають значення для цієї справи.

 У разі об'єднання судових справ в одну їй присвоюється номер однієї з об'єднаних справ відповідно до постанови (ухвали) суду, уносяться необхідні додаткові записи в обліково-статистичну картку (реєстраційний журнал) під номером об'єднаної справи та від­мітки про об'єднання справ із зазначенням номера нової судової справи в решті обліково- статистичних карток на об'єднані справи та відповідному алфавітному покажчику.

 Після реєстрації  всі справи і матеріали, що  підлягають розгляду відповідно  до процесуального законодавства, передаються суддям у визначеному головою суду порядку. Пе- редання справ і матеріалів судді здійснюється під підпис у контрольному журналі судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді. Такий журнал ведеться окремо щодо кожного судді. Записи в журналі здійснюються у міру передання справ і матеріалів; розподіл їх за формами судочинства, категоріями справ тощо забороняється.

 Після закінчення  календарного року всі нерозглянуті  судові справи і матеріали  перереєстровуються у новому  журналі судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, наступного року за новими номерами, про що вносяться записи у відповідні графи жу­рналу минулого року[14,c.190].

 Оформлення судових  справ відбувається шляхом їх  підшивання в спеціальну обкладинку, виготовлену друкарським способом. На обкладинці судової справи вказуються: найменування суду; найменування та номер справи відповідно до обліково-статистичної картки чи реєстраційного журналу (у визначеному для цього місці посередині обкладинки); якщо томів справи більше одного, — номер тому справи та загальна кількість томів; у кримінальній справі, справі про адміністративне правопорушення — прізвище, ім'я, по батькові кожної з осіб, щодо якої надійшла справа, та норма закону відповідно до обвинувального висновку, протоколу про адміністративне правопорушення; у цивільній справі — прізвище, ім'я, по батькові чи найменування сторін (заявника, скаржника), суть вимог позивача (заявника, скаржника); у разі пред'явлення зустрічного позову в цивільній справі — зазначення про це та суть вимог за зустрічним позовом; у справі іншої категорії — прізвище, ім'я, по батькові особи, стосовно якої надійшла справа (матеріал), суть справи; дата надходження справи в суд.

Лівий верхній кут  обкладинки справи повинен залишатися вільним для розміщення в ньому штампа архіву суду при прийнятті справи на зберігання.

 Конверти підшиваються  після документів, що надійшли  в них до суду. Якщо конверт  надійшов як вкладення, він  підшивається після відповідного  документа.

 Усі документи та  конверти, підшиті в судовій справі, нумеруються шляхом проставлення у верхньому правому куті першої сторінки кожного аркуша документа (верхньому правому куті конверта) м'яким графічним олівцем чергового номера аркуша в порядку розміщення документів у справі.

 У кожній судовій  справі складається опис документів  у справі. У справі, що надійшла  до суду, опис документів продовжується.  Опис документів може бути  здійснено чи розпочато на  другій сторінці обкладинки справи. До опису документів під номерами  в порядку зростання вноситься інформація про кожний документ (конверт), підшитий у справі, у порядку їх розміщення. Обов'язково зазначається, оригінал чи копію документа підшито, порядкові номери аркушів, присвоєні відповідному документові (конвертові). Опис підписується працівником апарату суду, який оформляє справу, із зазначенням біля підпису свого прізвища.

 У процесі подальшого  надходження документів справа  продовжує формуватись у хронологічному  порядку надходження документів  до суду.

 Справи з великою  кількістю документів формуються в окремі томи з кількістю аркушів не більше 250. Кожен том справи оформляється окремо, має власну нумерацію аркушів і власний опис.

 Усі матеріали підшиваються  до справи нитками через п'ять  (для документів формату А4) або  три (для документів меншого формату) проколювання голкою. Уклеювання документів до справи, прикріплення степлером або вкладення будь-яким іншим способом, відмінним від зазначеного в абзаці першому цього пункту, категорично забороняється[8,c.201].

 При автоматизованій реєстрації формується банк реєстраційних даних. Користувач повинен мати можливість одержати інформацію за всіма реквізитами реєстрації та точне місцезнаходження документа або судової справи, матеріалів.

 Позовна заява підлягає  обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, що здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження документів, інформація про предмет спору та сторони у справі, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який розглядав справу, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

 Визначення судді  або колегії суддів для розгляду  конкретної справи здійснюється  автоматизованою системою документообігу  суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

 Позивач вправі об'єднати в позовній заяві декілька позовних вимог, які пов'язані між собою. Вимоги вважаються такими, що пов'язані між собою, якщо вони випливають із одного правовідношення та мають спільні підстави. В таких випадках позивач вправі об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог. Наприклад, в одному позові може бути об'єднана вимога про відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди; вимога про визнання договору недійсним та повернення сторін у попереднє становище (реституцію); вимога про розірвання договору найму та виселення з приміщення; вимога про визнання ордера недійсним і про виселення. У сфері трудового права часто зустрічається об'єднання вимог про поновлення на роботі з вимогою про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Разом з тим недоцільним  є об'єднання позовів, які перешкоджають  розгляду справи. Питання про можливість прийняття заяви, яка містить об'єднані вимоги, вирішує суддя.

 У разі об'єднання  в одній позовній заяві кількох  вимог, судовий збір сплачується  за кожну вимогу окремо[9,c.115].

2. Позовна заява.

Позовна заява подається  в письмовій формі.

Позовна заява повинна містити:

• найменування суду, до якого подається заява;
• ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;
• зміст позовних вимог;
• ціну позову щодо вимог майнового характеру;
• виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
• зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
• перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником  із зазначенням дати її подання.

Позовна заява повинна  відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

До позовної заяви  додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

До позовної заяви, що подається  у випадках, визначених частиною третьою  статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві  повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

9. Позовна заява, подана після  забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного  у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів або позову.

По формі, позовна заява є  письмовим документом. Письмова форма вважається додержаною, якщо позовна заява викладена на папері. Вимог до формату паперу не передбачено, однак традиційним є використання формату А4. Текст може бути надрукований або написаний від руки. Колір чорнила може бути будь-яким[11,c.231].

 Процесуальне законодавство  не передбачає обов'язкової форми  (шаблону) позовної заяви. Однак  закон встановлює обов'язкові  її реквізити. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.

 Найменування суду залежить  від того, до якої судової системи,  ланки він належить. Якщо, наприклад,  треба відобразити найменування  районного суду, то спочатку пишуть  до якого району він відноситься, а також якого міста цей район (наприклад, Залізничний районний суд міста Львова).

 Коментована стаття передбачає, що в позовній заяві обов'язково  має вказуватись повне ім'я  (найменування) позивача і відповідача,  а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий. Зазначення лише ініціалів, замість імен, не відповідає вимогам закону. Найменування юридичної особи включає в себе організаційно-правову форму та назву.

Суддя повинен вимагати, щоб у заяві були зазначені точні і докладні відомості про позивача, відповідача, їх представників. Це має значення для повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та забезпечення їх явки у судове засідання.

 Зміст позовних вимог —  це певна форма захисту, яку  просить позивач від суду (наприклад,  встановлення права власності  на земельну ділянку).

 Ціна позову визначається  в гривнях, оскільки відповідно  до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів  України від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» саме вона є єдиним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань. Саме з зазначених положень має виходити суд при заявлені вимог про проведення стягнень у іноземній валюті.

Порядок визначення ціни позову визначається ст. 80 ЦПК України.

 Коментована стаття вимагає  вказівки в позовній заяві  на фактичну підставу позову, але не вимагає посилання на  норму права, що регулює дане спірне право відношення (правова підстава позову). Однак при зверненні до суду прокурора, адвоката, юрисконсульта, в їх заяві має міститися і правова підстава позову. До цього їх зобов'язує професійна етика.

Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти відповідно до коментованої статті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини (правова позиція Верховного Суду України № 51).

 Як зазначає Пленум Верховного Суду України в постанові № 7 від 16.04.2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» підставою для пред'явлення позову про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, є зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння такої шкоди організації або громадянину (п. 5)[12,c.182].

 Виклад обставин підстави позову відповідно до даного пункту коментованої статті також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, — для визначення предмета доказування по даній справі.

 В даному випадку тлумачення  потребує така обставина, як  зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Оскільки докази — це фактичні обставин, то в коментованій статті малися мабуть не докази, а засоби доказування, які ці факти підтверджують.

 У позовній заяві зазначається  перелік документів, що додаються до заяви. Перелік цих документів визначається позивачем. До заяви про розірвання шлюбу відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12.06.98 р. «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає зазначеним вимогам, слід застосовувати положення статті 121 ЦПК.

 Позовна заява повинна бути  підписана особою, яка її подає.  Необхідність даного реквізиту  пояснюється тим, що розгляд  анонімних позовних заяв не  допускається. Зазначення ж часу  подання свідчить про пред'явлення  позову в межах строків позовної давності і забезпечує своєчасний розгляд. Разом з тим, днем подання заяви до суду є не дата, написана на позовній заяві, а день її реєстрації в канцелярії суду або день відправлення заяви на адресу суду поштою.