Порядок розрахунку та сплати єдиного податку за спрощеної системи оподаткування

МІНІСТЕРСТВО  ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ 

ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ 

кафедра   Фінанси транспорту 
 
 
 
 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА 

З ДИСЦИПЛІНИ: ПОДАТКОВИЙ МЕНДЖМЕНТ 

на  тему 13: «Порядок розрахунку та сплати єдиного податку за спрощеної системи оподаткування» 
 
 

                                               Виконав:

                                               студентка групи 2-Ф (спеціаліст) заочна

                                               Корнієнко Олександра Георгіївна  

                                               Перевірив:

                                               Сологуб С.М.            
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ-2011 
 
 

ПЛАН 

     Вступ………………………………………………………………………..…3

1. Порядок розрахунку та сплати єдиного податку за спрощеної системи оподаткування

        1.1. Характеристика спрощеної системи оподаткування……………...5

       1.2. Характеристика єдиного податку…………………………………13

1.3. Єдиний  податок за спрощеної системи  оподаткування: порядок розрахунку та сплата………………………………………………18

      Висновки……………………………………………………………………..22

      Список використаних інформаційних  джерел…………………………….24 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВСТУП

      Менеджмент  — це самостійний вид професійної  діяльності, який у ринкових умовах господарювання спрямований на досягнення наперед визначених результатів шляхом раціонального використання всіх видів ресурсів із застосуванням принципів і методів економічного механізму менеджменту. Він розвивається і вдосконалюється, проникаючи в усі сфери людської діяльності, стає унікальним і універсальним інструментом управління будь-якої організації.

      На  сучасному етапі розвитку економіки  задовольнити основні потреби суспільства  неможливо без науково обґрунтованої  системи вилучення частини створеної  суб´єктами господарювання доданої вартості у вигляді податків.

      Для здійснення радикальних змін у суспільстві  та реальних економічних перетворень  необхідна адекватна система  управління, яка б на базі ринкових відносин і нових морально-етичних  позицій забезпечила ефективність діяльності як підприємницьких, так і державних структур. Така система управління не виникне сама собою, як результат прагнення до змін в економічній системі. Її створення є окремою проблемою, яка потребує особливого аналізу та комплексного підходу до її вирішення.

      Для того, щоб акцентувати увагу на важливості змін у сфері управління та підкреслити, що нова управлінська система, яка сьогодні формується у  сфері оподаткування, заснована  на інших принципах і докорінно  відрізняється від тієї, що існувала раніше, в теорії і практиці управлінської діяльності з´явилась така специфічна форма управління, як податковий менеджмент.

      Податковий  менеджмент спрямований на узгодження суб´єктивних намірів платників  податків і осіб, що відповідають за справляння податків, із реальними обставинами та організаційною ефективністю податкової системи, поєднання ідеально бажаного з реально можливим за умов, що склалися.

      Податковий  менеджмент, на відміну від управління оподаткуванням, спрямований не лише на організацію оподаткування, а й на вдосконалення всієї податкової системи, проте складність цієї категорії обумовлює різницю підходів до її трактування.

      Більшість фахівців дотримується думки, що податковий менеджмент — це процес управління, але щодо характеристики об´єктів управління погляди вчених відрізняються.

      Податковий менеджмент визначається як "процес впливу податками й оподаткуванням на поведінку суб´єктів господарювання й населення за допомогою податкового адміністрування й здійснення податкового планування, податкового регулювання й податкового контролю з метою оптимального й ефективного економічного й соціального розвитку суспільства" та як "цілеспрямований процес впливу на податки та оподаткування для досягнення визначених економічних, фінансових та соціальних результатів". Однак з цих трактувань не зрозуміло, в чому саме полягає процес управління в державному податковому менеджменті: чи за допомогою податків здійснюється вплив на суб´єктів господарювання, чи податки виступають саме об´єктом управління.

      Податковий менеджмент — це процес управління з використанням методів впливу податкового механізму на податкову систему з метою реалізації податкової політики. Аналогічної думки дотримується й Г. Ісаншина. Під податковим механізмом автори розуміють систему форм і методів управління податковою системою з метою реалізації податкової політики. Між тим аналіз цих визначень свідчить про наявність деякої тавтології, оскільки виходить, що управління полягає у використанні методів впливу системи форм і методів управління податковою системою на податкову систему. З огляду на це точніше було б сказати, що процес управління в податковому менеджменті полягає у використанні податкового механізму. 

1. Порядок розрахунку та сплати єдиного податку  за спрощеної системи  оподаткування

      1.1. . Характеристика спрощеної системи оподаткування 
 

        З 1 липня 2005  року  до  прийняття Закону  
України  "Про  спрощену  систему  оподаткування"  Указ  Президента  
застосовується з урахуванням таких особливостей:

           Спрощена  система оподаткування, обліку  та звітності суб'єктів  
малого підприємництва не поширюється на:

          - суб'єктів підприємницької     діяльності,    які    провадять  
діяльність у сфері грального бізнесу  (в  тому  числі  діяльність,  
пов'язану  із  влаштуванням казино,  інших гральних місць (домів),  
гральних автоматів з грошовим або майновим  виграшем,  проведенням  
лотерей  (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових  
виграшів  у  готівковій  або  майновій  формі),  здійснюють  обмін  
іноземної валюти;

         -  суб'єктів підприємницької   діяльності,   які  є  виробниками  
підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану  
з  експортом,  імпортом  та  оптовим продажем підакцизних товарів,  
оптовим  та  роздрібним  продажем   підакцизних  пально-мастильних  
матеріалів;

           -  суб'єктів   підприємницької   діяльності,   які   здійснюють:  
видобуток  та  виробництво  дорогоцінних  металів  і дорогоцінного  
каміння,  дорогоцінного  каміння  органогенного утворення; оптову,  
роздрібну  торгівлю  промисловими виробами з дорогоцінних металів,  
що  підлягають  ліцензуванню  відповідно  до  Закону  України "Про  
ліцензування  певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) -  
згідно  із  Законами  N  2505-IV  ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР,  
2005, N 17, N 18-19, ст.267; N 2642-IV ( 2642-15 ) від 03.06.2005,  
ВВР, 2005, N 27, ст.363 }

      Суб'єкти підприємницької  діяльності, які обрали спрощену  
      систему   оподаткування відповідно   до   цього Указу,  
      нараховують,  обчислюють  та  сплачують єдиний   внесок  
      відповідно   до  Закону   N  2464-VI  (  2464-17  )  від  
      08.07.2010, ВВР, 2011, N 2-3, ст.11 }

      З 1 січня 2011 року до внесення  змін до  
      розділу XIV  Податкового кодексу України ( 2755-17 ) в  
      частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва  
     цей   Указ  застосовується  з урахуванням особливостей,  
      викладених в підрозділі 8 розділу XX Перехідних положень  
      Податкового кодексу України N 2755-VI  ( 2755-17 )  від  
      02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 }

      Установити,  що спрощена система оподаткування,  обліку та  
звітності   запроваджується    для    таких    суб'єктів    малого  
підприємництва:

       -    фізичних осіб,  які здійснюють підприємницьку діяльність без  
створення  юридичної  особи  і  у  трудових  відносинах  з  якими,  
включаючи членів  їх  сімей,  протягом  року  перебуває  не більше  
10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації  продукції (товарів,  
робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;  
           -  юридичних осіб   -   суб'єктів   підприємницької   діяльності  
будь-якої організаційно-правової форми та форми власності,  в яких  
за  рік  середньооблікова  чисельність  працюючих  не перевищує 50  
осіб  і  обсяг  виручки  яких  від  реалізації продукції (товарів,  
робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

           Середньооблікова чисельність  працюючих  для суб'єктів малого  
підприємництва визначається за  методикою,  затвердженою  органами  
статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих,  
що працюють за договорами та за сумісництвом,  а також працівників  
представництв,   філіалів,   відділень   та   інших   відособлених  
підрозділів.

           Виручкою  від реалізації продукції  (товарів,  робіт,  послуг)  
вважається   сума,  фактично  отримана  суб'єктом  підприємницької  
діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за  здійснення  
операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

           Суб'єкти  підприємницької  діяльності  -  юридичні особи,  які  
перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком,  не  
мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену  
продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.

           У разі  здійснення операції з продажу  основних фондів виручкою  
від   реалізації  вважається  різниця  між  сумою,  отриманою  від  
реалізації  цих  фондів,  та  їх  залишковою  вартістю  на  момент  
продажу.

           2. Суб'єкти  малого підприємництва - фізичні  особи мають право  
самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним  податком  
шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

           Ставка  єдиного  податку для суб'єктів  малого підприємництва -  
фізичних  осіб  встановлюється  місцевими  радами  за  місцем   їх  
державної  реєстрації  залежно  від  виду  діяльності  і  не  може  
становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

           У разі  коли фізична особа  -  суб'єкт   малого  підприємництва  
здійснює   кілька   видів  підприємницької  діяльності,  для  яких  
установлено різні ставки єдиного податку,  нею придбавається одне  
свідоцтво   і   сплачується   єдиний   податок,  що  не  перевищує  
встановленої максимальної ставки.

           У разі  коли платник єдиного податку   здійснює  підприємницьку  
діяльність   з  використанням  найманої  праці  або  за  участю  у  
підприємницькій  діяльності  членів  його  сім'ї,  ставка  єдиного  
податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

           Суб'єкт  підприємницької   діяльності  -  фізична  особа,  яка  
сплачує єдиний податок,  звільняється від  обов'язку  нарахування,  
відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів,  
пов'язаних  з   виплатою   заробітної   плати   працівникам,   які  
перебувають  з  ним  у трудових відносинах, включаючи членів його  
сім'ї.

           Суб'єкт підприємницької діяльності -  фізична особа сплачує  
єдиний  податок  щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на  
окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

           Відділення  Державного  казначейства  України   наступного  дня  
після  надходження  коштів  перераховують  суми  єдиного податку у  
таких розмірах:

           до  місцевого бюджету - 43 відсотки;

           до  Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

           на  обов'язкове  соціальне  страхування  - 15 відсотків (у тому  
числі до   Державного   фонду   сприяння  зайнятості  населення  -  
4 відсотки) для відшкодування витрат,  які здійснюються відповідно  
до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності,  а  
також витрат, зумовлених народженням та похованням.

           Доходи, отримані  від здійснення підприємницької діяльності,  
що  обкладається  єдиним  податком,  не  включаються   до   складу  
сукупного  оподатковуваного  доходу  за  підсумками  звітного року  
такого  платника  та  осіб,  що  перебувають  з  ним  у   трудових  
відносинах,  а  сплачена  сума  єдиного  податку є остаточною і не  
включається до перерахунку  загальних  податкових  зобов'язань  як  
самого  платника  податку,  так  і  осіб,  які перебувають з ним у  
трудових відносинах,  включаючи  членів  його  сім'ї,  які  беруть  
участь у підприємницькій діяльності.

           3. Суб'єкт  підприємницької діяльності - юридична  особа,  який  
перейшов на спрощену систему оподаткування,  обліку та  звітності,  
самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

           6 відсотків суми  виручки від реалізації продукції (товарів,  
робіт,  послуг) без  урахування  акцизного  збору  у  разі  сплати  
податку  на додану вартість згідно із Законом України "Про податок  
на додану вартість" ( 168/97-ВР );

           10 відсотків  суми виручки від реалізації  продукції  (товарів,  
робіт,  послуг),  за  винятком  акцизного збору,  у разі включення  
податку на додану вартість до складу єдиного податку.

           Суб'єкти  підприємницької   діяльності   -   юридичні    особи  
сплачують  єдиний  податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного  
місяця  на  окремий  рахунок  відділень  Державного   казначейства  
України.

           Відділення  Державного  казначейства  України   наступного  дня  
після надходження коштів  перераховують  суми  єдиного  податку  у  
таких розмірах:

           до  Державного бюджету України - 20 відсотків;

           до  місцевого бюджету - 23 відсотки;

           до  Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

           на  обов'язкове  соціальне  страхування - 15 відсотків (у тому  
числі до   Державного   фонду   сприяння  зайнятості  населення  -  
4 відсотки) для відшкодування витрат,  які здійснюються відповідно  
до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності,  а  
також витрат, зумовлених народженням та похованням.  

           Платники  єдиного  податку  - юридичні  особи ведуть податковий  
облік за тими податками,  платниками яких  вони  є  згідно  з  цим  
Указом.

           4. Спрощена  система  оподаткування,  обліку  та звітності для  
суб'єктів  малого  підприємництва  може  застосовуватися  поряд  з  
діючою системою оподаткування,  обліку та звітності,  передбаченою  
законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

           Форма  та порядок видачі свідоцтва  про  право  сплати  єдиного  
податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України  
і є єдиними на всій території України.

           Для  переходу на спрощену  систему   оподаткування,  обліку  та  
звітності  суб'єкт  малого  підприємництва подає письмову заяву до  
органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.  
Суб'єкт   малого   підприємництва  -  юридична  особа  обов'язково  
зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

           Заява  подається  не  пізніше  ніж   за  15  днів  до   початку  
наступного  звітного  (податкового)  періоду  (кварталу)  за умови  
сплати всіх  установлених  податків  та  обов'язкових платежів  за  
попередній звітний (податковий) період.

           Рішення  про перехід на спрощену систему  оподаткування, обліку  
та  звітності  може  бути  прийняте  не  більше  одного  разу   за  
календарний рік.

           Орган   державної  податкової  служби  зобов'язаний  протягом  
десяти  робочих  днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати  
єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

          Відмову від застосування  спрощеної системи оподаткування,  
обліку та звітності і повернення до  раніше  встановленої  системи  
оподаткування  суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з  
початку наступного звітного  (податкового)  періоду  (кварталу)  у  
разі  подання  відповідної  заяви  до органів державної податкової  
служби не пізніше  ніж  за  15  днів  до  закінчення  попереднього  
звітного (податкового) періоду (кварталу).

           Форма  книги   обліку   доходів   та   витрат,  що  підлягають  
оподаткуванню відповідно до цього  Указу,  і  порядок  її  ведення  
суб'єктами   малого   підприємництва,  які  застосовують  спрощену  
систему  оподаткування,  обліку   та   звітності,   встановлюються  
Державною податковою адміністрацією України.

           За результатами    господарської    діяльності   за   звітний  
(податковий) період (квартал)  суб'єкти  малого  підприємництва  -  
юридичні особи подають до органу державної  податкової  служби  до  
20 числа місяця,  що  наступає  за звітним (податковим) періодом,  
розрахунки про сплату єдиного податку,  акцизного збору і,  в разі  
обрання ними  єдиного  податку за ставкою 6 відсотків,  розрахунок  
про сплату податку на додану вартість,  а також платіжні доручення  
на  сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про  
зарахування коштів.

           Суб'єкт  малого  підприємництва  -  юридична  особа зобов'язана  
вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

           5. У  разі  порушення  вимог,  установлених  статтею  1  цього  
Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему  
оподаткування,  обліку  та  звітності,  починаючи   з   наступного  
звітного періоду (кварталу).

           Суб'єкти  малого  підприємництва  несуть  відповідальність  за  
правильність  обчислення,  своєчасність  подання  розрахунків   та  
сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

           6. Суб'єкт   малого   підприємництва,   який  сплачує  єдиний  
податок,  не  є  платником   таких   видів   податків   і   зборів  
(обов'язкових платежів):

           податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа  
обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за  ставкою  
6 відсотків   податку на прибуток підприємств;    податку на   доходи   фізичних  осіб  (для  фізичних  осіб  - суб'єктів малого підприємництва);     плати (податку) за землю;    збору на спеціальне використання природних ресурсів;     збору до  Фонду для здійснення  заходів   щодо   ліквідації  
наслідків   Чорнобильської   катастрофи   та  соціального  захисту  
населення;      збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов'язкове соціальне страхування;   відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку;      податку на промисел;   збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;      збору за  видачу  дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;   внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;      внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;     плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ).

           Новостворені  та   зареєстровані   в   установленому   порядку  
суб'єкти малого підприємництва, які подали до державної податкової  
служби  за  місцем  їх  реєстрації  заяву  на  право  застосування  
спрощеної системи оподаткування,  обліку та звітності,  вважаються  
суб'єктами спрощеної системи оподаткування,  обліку та звітності з  
того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію.  
     Суб'єкти підприємницької діяльності  -   фізичні   особи   -  
платники  єдиного  податку мають право не застосовувати електронні  
контрольно-касові  апарати   для   проведення    розрахунків    із  
споживачами.  
     Порядок ведення спрощеного  обліку  та  звітності суб'єктами  
малого підприємництва відповідно  до  цього  Указу  затверджується  
Міністерством фінансів України.  
     7. Дія цього Указу не поширюється на:  

           суб'єктів  підприємницької діяльності, на  яких поширюється дія  
Закону України  "Про  патентування  деяких  видів  підприємницької  
діяльності" в частині придбання спеціального патенту;

        довірчі товариства,    страхові    компанії,    банки,   інші  
фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

        суб'єктів підприємницької  діяльності, у статутному фонді  яких  
частки,  що  належать  юридичним особам - учасникам та засновникам  
даних  суб'єктів,  які  не  є  суб'єктами  малого  підприємництва,  
перевищують 25 відсотків;

           фізичних осіб  -  суб'єктів  підприємницької діяльності,  які  
займаються  підприємницькою  діяльністю  без  створення  юридичної  
особи  і  здійснюють  торгівлю  лікеро-горілчаними  та  тютюновими  
виробами, пально-мастильними матеріалами;

           спільну  діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України "Про  
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).  
 

      1.2. Характеристика єдиного податку

      Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку:

           1. Відповідно  до  Указу  Президента  України  "Про  спрощену  
систему   оподаткування,  обліку  та  звітності  суб'єктів  малого  
підприємництва" в редакції  від  28  червня  1999  року  N  746/99 
суб'єкти   підприємницької   діяльності   -   фізичні  особи,  які  
займаються  підприємницькою  діяльністю  без  створення  юридичної  
особи і у трудових відносинах з якими,  включаючи членів їх сімей,  
протягом календарного року перебуває не більше 10  осіб  та  обсяг  
виручки яких від реалізації продукції (товарів,  робіт, послуг) за  
календарний рік не перевищує 500 тис.  гривень, мають право обрати  
спосіб  оподаткування  доходів за єдиним податком шляхом отримання  
свідоцтва  про  сплату  єдиного  податку  (далі  -  Свідоцтво)  за  
встановленою формою.

           Суб'єкт підприємницької  діяльності  -  фізична  особа,   яка  
сплачує   єдиний   податок   (далі  -  платник  єдиного  податку),  
звільняється   від   обов'язку   нарахування,   відрахування    та  
перерахування  до  державних цільових фондів зборів,  пов'язаних з  
виплатою заробітної плати працівникам,  які перебувають  з  ним  у  
трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

           Платник єдиного  податку   не   звільняється  від   обов'язку  
нарахування,  утримання  та  перерахування до бюджету прибуткового  
податку  з  громадян  з   доходів,   які   виплачуються   найманим  
працівникам,  включаючи  членів  сім'ї,  та подання відомостей про  
виплачені їм доходи до органів державної податкової служби.

           Доходи платника єдиного податку,  отримані ним від провадження  
підприємницької  діяльності,  не  включаються   до   складу   його  
сукупного  оподатковуваного доходу у разі,  якщо вони обкладаються  
єдиним податком, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не  
включається до перерахунку його загальних податкових зобов'язань.

           Плата (податок) за землю   не  сплачується  платником   єдиного  
податку  лише  за  земельні ділянки,  які використовуються ним для  
здійснення підприємницької діяльності, зазначеної у Свідоцтві.

           2. Підставою   для   видачі  Свідоцтва  є  подання   суб'єктом  
підприємницької  діяльності  -  фізичною  особою  письмової  заяви  
згідно  з  додатком  1  до  цього  Порядку та платіжного документа  
(квитанція,  копія платіжного доручення  з  відміткою  банківської  
установи)  про сплату (перерахування) єдиного податку за період не  
менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж  
за  15  днів  до  початку  кварталу,  з  якого  він  обирає спосіб  
оподаткування доходів за єдиним  податком  за  умови  сплати  всіх  
установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких  
настав на дату подання заяви.

           Рішення про перехід на спрощену  систему оподаткування, обліку  
та  звітності  може  бути  прийняте  не  більше  одного  разу   за  
календарний рік.

           Орган державної  податкової  служби   за   місцем   державної  
реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за  
наявності  платіжного  документа  про   сплату   єдиного   податку  
зобов'язаний  протягом  десяти  робочих днів після отримання заяви  
безоплатно  видати  Свідоцтво  або  надати   письмову   мотивовану  
відмову.