Порядок складання проекту бюджету
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «ФІНАНСОВЕ ПРАВО»
Спеціальність 7.03050901 «Облік і аудит»
Київ – 2013
ТЕМА КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ:
«Порядок складання проекту бюджету»
ПЛАН
ВСТУП 3
- Організаційні основи складання проекту бюджету 5
- Складання прогнозу бюджету 6
- Заходи підготовки до складання проекту бюджету 8
- Розробка проекту Державного бюджету України 11
- Порядок складання проектів місцевих бюджетів 14
ВИСНОВКИ 18
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 19
ВСТУП
Успішне функціонування економіки будь-якої країни тісно пов’язане з оптимальним забезпеченням формування та виконання бюджету. Від якісного здійснення бюджетного процесу залежить дієвість бюджетної політики, яка повинна позитивно впливати на економічну та фінансову стабільність держави, її соціальний рівень життя.
Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) бюджетний процес – це регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства та аналізу ефективності управління бюджетними коштами.
Це значна, причому постійна, аналітична та дослідницька робота на основі глибокого, об’єктивного, всебічного вивчення якісних структурних зрушень в економіці, динаміки, тенденцій, причинно-наслідкових зв’язків стану та перспектив змін усіх макропоказників, без урахування яких неможливий бюджетний процес, у тому числі визначення прогнозних монетарних показників, а отже, – прийняття основних показників бюджетної політики, складання проекту державного бюджету і його успішного виконання.
Статтею 19 БКУ закріплено чотири стадії бюджетного процесу, а саме: складання проектів бюджетів; розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього. На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.
Усі стадії бюджетного процесу взаємопов’язані. Бюджетна діяльність має циклічний і періодичний характер. Цей процес триває протягом трьох років: складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження відбуваються у рік, що передує плановому; виконання бюджету (бюджетний період) – один рік; складання звіту про виконання бюджету і його затвердження – протягом наступного року після стадії виконання.
У бюджетному процесі на всіх його стадіях задіяні учасники бюджетного процесу, а саме – органи, установи та посадові особи, наділені правами та обов’язками з управління бюджетними коштами, які регулюються частково Конституцією України, БКУ та іншими нормативно-правовими актами.
Основними завданнями бюджетного процесу є:
максимальне виявлення фінансових і матеріальних резервів, якими володіє держава, відповідна територія (зведений баланс фінансових ресурсів);
визначення доходів бюджету за окремими джерелами формування, загального їх обсягу відповідно до Прогнозу основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий рік.
Виконання бюджету полягає в забезпеченні надходжень запланованих доходів і здійснення передбачених у бюджеті видатків. Це досягається шляхом встановлення порядку обчислення податків, зборів та інших обов’язкових платежів, термінів їх сплати, а також порядку фінансування видатків. Виконання Державного бюджету України забезпечує Кабінет Міністрів України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з цього питання. Щодо місцевих бюджетів, то їх виконання забезпечують Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або сільські голови. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.
Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України подається Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України, Президенту України та Рахунковій палаті не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.
- Організаційні основи складання проекту бюджету
Порядок складання проектів як Державного, так і місцевих бюджетів чітко регламентований главою 6 та 12 БКУ.
Складання проекту Державного бюджету України здійснюється Кабінетом Міністрів, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади. Відповідно до статті 32 БКУ Міністерство фінансів України відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення проекту Державного бюджету України та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.
Складанню державного бюджету передує: розробка основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди; аналіз виконання бюджету у попередніх та поточному бюджетних періодах; оцінка обсягу фінансових ресурсів відповідно до рівня соціально-економічного розвитку країни, а також валового внутрішнього продукту, що дає можливість Міністерству фінансів України визначати загальний рівень доходів, видатків та кредитування бюджету, дати оцінку обсягу фінансування бюджету для складання проекту Державного бюджету та визначити індикативні прогнозні його показники на наступні за плановим два бюджетні періоди. Показники проекту Державного бюджету України на бюджетний період, що настає за плановим, ґрунтуються на індикативних прогнозних показниках Державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди (включаючи індикативні прогнозні показники за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних програм (проектів), у тому числі тих, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій).
- Складання прогнозу бюджету
Прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди складає Міністерство фінансів України за участю Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Національного банку України, а також головних розпорядників коштів державного бюджету.
Прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди ґрунтується на Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних документах економічного та соціального розвитку, державних цільових програмах.
Прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди включає індикативні прогнозні показники.
Як зазначено у статті 21 БКУ, прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди подається до Верховної Ради України разом із проектом закону про Державний бюджет України, уточнюється на підставі прийнятого закону про Державний бюджет України та схвалюється Кабінетом Міністрів України у місячний термін із дня опублікування закону про Державний бюджет України.
Головні розпорядники коштів державного бюджету складають плани своєї діяльності на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди. Підставою для складання їхніх планів є індикативні прогнозні показники обсягів видатків і надання кредитів із бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, які доводить Міністерство фінансів України разом з інструкцією з підготовки бюджетних запитів, а також прогнозні та програмні документи економічного та соціального розвитку, державних цільових програм із визначенням очікуваних результатів діяльності.
Такі плани діяльності
щорічно приводяться у
З метою досягнення поставлених цілей головні розпорядники коштів державного бюджету формують бюджетні програми (з урахуванням терміну їх реалізації) на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад складають та схвалюють прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, який ґрунтується на прогнозі Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.
Підставою для складання прогнозу місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди є прогнозні та програмні документи економічного та соціального розвитку країни і відповідної території, державні цільові програми, прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.
Прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди включає індикативні прогнозні показники місцевого бюджету за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування, а також індикативні прогнозні показники за бюджетними програмами, які забезпечують упродовж декількох років виконання інвестиційних програм (проектів).
Прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди подається до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих рад разом із проектом рішення про місцевий бюджет, уточнюється на підставі схваленого Кабінетом Міністрів України прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди і прийнятого рішення про місцевий бюджет та схвалюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних місцевих рад.
Показники проекту місцевого бюджету на бюджетний період, що настає за плановим, ґрунтуються на індикативних прогнозних показниках місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди.
- Заходи підготовки до складання проекту бюджету
Для вироблення узгоджених дій у забезпеченні
реалізації стратегії економічного і
соціального розвитку країни, формування
бюджетних показників на черговий бюджетний
рік Уряд щорічно розробляє Основні напрями
бюджетної політики (пункт 2 статті 32 Закону
України «Про Кабінет Міністрів України»).
В основу розробки покладаються прогнозні
макропоказники економічного і соціального
розвитку країни на плановий рік, а саме:
показники номінального та реального
обсягу валового внутрішнього продукту,
індекси споживчих цін та цін виробників,
офіційного обмінного курсу гривні у середньому
за рік та на кінець року, рівень безробіття.
Правові, економічні й організаційні засади формування основних напрямів бюджетної політики визначені Законом України від 23.03.2000 № 1602-III «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» зі змінами та доповненнями.
Для більш реального прагматичного визначення Основних напрямів бюджетної політики Національний банк до 15 березня року, що передує плановому, подає до Верховної Ради та Кабінету Міністрів прогнозні монетарні показники на наступний рік (пункт 1 статті 7 Закону України «Про Національний банк України») та до 1 квітня року, що передує плановому, – проект кошторису доходів та витрат Національного банку на наступний рік (стаття 5 Закону України «Про Національний банк України»), які використовуються для складання проекту закону про Державний бюджет України.
Основними прогнозними монетарними показниками, які необхідні при складанні проекту цього закону, є: купівельна спроможність, валютний курс гривні (середньорічний курс та курс на кінець року), рівень цін, інфляції, монетизації ВВП, емісія готівки, номінальна маса грошей, темпи росту грошової маси, швидкість обертання грошової маси, рівень облікової ставки, норма обов’язкового резерву комерційних банків, обсяги рефінансування, загальний обсяг депозитів, у тому числі довгострокових (розділ 4 Закону України «Про Національний банк України»).
Після схвалення Кабінетом Міністрів Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік (не пізніше 1 квітня року), вони подаються до Верховної Ради у триденний строк і розглядаються за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради, який має силу закону.
Проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період містить положення щодо:
1) основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України;
2) основних завдань бюджетної політики, зокрема граничного обсягу дефіциту (профіциту) державного бюджету, частки прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через зведений бюджет України, граничного обсягу державного боргу, встановлення розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення;
3) пріоритетних завдань податкової політики;
4) реалізації пріоритетних державних (цільових) програм;
5) взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами, включаючи обґрунтування питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України;
6) інших питань, необхідних для складання проекту закону про Державний бюджет України.
Для забезпечення якісної підготовки проекту бюджету відповідно до статті 34 БКУ Міністерство фінансів України, за дорученням Уряду, забезпечує центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, інших головних розпорядників коштів державного бюджету методичними матеріалами з формування проектів основних видатків на плановий рік. Особливу вагу в цих матеріалах мають інструкції, якими повинні керуватися головні розпорядники коштів при підготовці бюджетних запитів, а також терміни їх підготовки та подання до Міністерства фінансів України.
Водночас Міністерство фінансів України доводить граничні обсяги видатків державного бюджету на наступний рік, які можуть бути покладені в основу розробки бюджетних запитів.
Відповідно до вимог інструкції Міністерства фінансів з підготовки бюджетних запитів головні розпорядники коштів державного бюджету забезпечують складання запитів для подання Міністерству фінансів з урахуванням звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, у терміни та порядку, встановлені Мінфіном.
Відповідно до статті 2 БКУ бюджетний запит – це документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди. У підготовленому запиті має міститися: інформація стосовно проекту граничного обсягу видатків, надання кредитів головного розпорядника коштів бюджету на наступний бюджетний період (рік) у цілому за бюджетною програмою та за функціональною й економічною класифікаціями показників мережі, штатів і контингентів, що обслуговуються бюджетною установою. Процес складання бюджетного запиту регламентується статтями 35, 36, пунктом 4 статті 75 БКУ.
Визначаючи основну мету діяльності на черговий рік, головні розпорядники повинні відобразити результати фінансово-господарської діяльності попереднього року, що передує плановому, та середньострокову перспективу, а також навести детальні розрахунки та обґрунтування до них щодо потреби у бюджетних асигнуваннях на наступний рік. Форми розрахунків, порядок і методика їх складання щорічно визначаються Міністерством фінансів України.
При заповненні бюджетних запитів необхідно забезпечити реальне планування показників надходжень до спеціального фонду, враховуючи обсяги їх фактичного надходження у попередніх роках.
- Розробка проекту Державного бюджету України
Розроблені та подані
в установленому порядку
До основного напряму здійснення аналізу бюджетних запитів належить аналіз їх на предмет ефективності використання бюджетних коштів і пріоритетності вкладання. Якщо розглядати це питання в рамках економічної сфери, то можна констатувати наступне: зроблені певні кроки у напрямку запровадження показників моніторингу в економічній сфері – прийнята Державна цільова програма розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки (Постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 № 439) та видано наказ Державного агентства України з інвестицій та інновацій «Положення про порядок здійснення моніторингу виконання інноваційних та інвестиційних проектів, які впроваджуються із залученням державних коштів» (наказ від 21.01.2008 № 4).
Оцінювання ефективності виконання проектів, використання державних коштів згідно з вищезазначеними програмами та їх методиками проводиться, виходячи із таких коефіцієнтів:
- науково-технічного;
- виробничого;
- ринкового;
- фінансово-економічного;
- соціального і екологічного.
Оцінка ефективності фінансово-бюджетної діяльності органів місцевого самоврядування теж вимагає певної методики.
Активне впровадження програмно-цільового методу в бюджетному процесі на сьогодні включає в себе такий важливий елемент як середньострокове бюджетне планування, тобто встановлення пріоритетів, стратегічних цілей, завдань, які спрямовані не тільки на раціональне, а й ефективне використання фінансових ресурсів головних розпорядників бюджетних коштів. Такі пріоритети визначаються Основними напрямами бюджетної політики на наступний бюджетний період та програмами економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальної одиниці.
У програмах економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць відображено:
цілі та пріоритетні напрями соціально-економічного розвитку;
основні завдання розвитку економіки і виробничої сфери адміністративно-територіальної одиниці та їх прогнозні показники;
розраховані прогнозні показники розвитку соціальної сфери адміністративно-територіальної одиниці.
Ефективність та результативність використання бюджетних коштів оцінюється відповідно до результативних показників бюджетної програми, вимоги щодо застосування яких встановлені Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2002 № 538-р «Про схвалення Концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі» та наказами Міністерства фінансів:
від 08.08.2002 № 621 «Про запровадження результативних показників, що характеризують виконання бюджетних програм»;
від 29.12.2002 № 1098 «Про паспорти бюджетних програм»;
від 27.10.2009 № 1252 «Про результативні показники бюджетної програми».
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів, результативні показники бюджетної програми поділяються на такі групи: затрат, продукту, ефективності, якості.
На основі висновків, зроблених за результатами аналізу бюджетних запитів головних розпорядників коштів, у тому числі на підставі звітів про виконання паспортів бюджетних програм, висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, Міністр фінансів України приймає рішення про включення узгоджених показників бюджетного запиту до проекту Державного бюджету України на наступний рік перед поданням його (проекту закону про Державний бюджет України) на розгляд Кабінету Міністрів України.
Під час підготовки проекту Державного бюджету України можуть виникати розбіжності щодо неузгоджених питань між Міністерством фінансів та головними розпорядниками бюджетних коштів. З питань, за якими все ж таки не досягнуто узгоджених позицій між головним розпорядником бюджетних коштів і Мінфіном, останнє готує висновок з неузгоджених питань та разом із проектом закону подає його на розгляд до Кабінету Міністрів.
Кабінет Міністрів розглядає на своєму засіданні проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. До його схвалення Кабінет Міністрів подає Раді національної безпеки і оборони України цей проект закону по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України (Закон України від 05.03.1998 № 183/98-ВР «Про Раду національної безпеки і оборони»).
Після цього Кабінет Міністрів приймає постанову про схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом із відповідними матеріалами Верховній Раді та Президенту України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому. Терміни розгляду та прийняття відповідної постанови повинні бути чітко визначені, щоб була можливість вчасного подання схваленого Урядом проекту Державного бюджету України до Верховної Ради та Президента України.
- Порядок складання проектів місцевих бюджетів
Процес складання місцевих бюджетів розпочинається до подання проекту закону про державний бюджет на відповідний рік до Верховної Ради України на розгляд у першому читанні. Протягом цього часу місцеві органи влади та самоврядування проводять аналіз виконання місцевих бюджетів за попередні бюджетні періоди, консультації з Міністерством фінансів України, Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету та іншими центральними органами виконавчої влади, розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів та здійснюють прогнозні розрахунки до проекту місцевого бюджету. Підґрунтям для здійснення необхідних розрахунків є Бюджетна декларація, ухвалена Кабінетом Міністрів України та затверджена Верховною Радою України, а також вказівки Міністерства фінансів України щодо особливостей складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний період з урахуванням прогнозних макропоказників.
Для формування місцевих бюджетів особливе значення мають пропозиції Основних напрямів бюджетної політики щодо:
питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету України і коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів;
взаємовідносин Державного бюджету України з місцевими бюджетами в наступному бюджетному періоді;
змін до законодавства, прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави;
переліку захищених статей видатків бюджету.
Початком наступного етапу складання місцевих бюджетів відповідно до частини 3 статті 43 та частини 9 статті 75 БКУ є прийняття у другому читанні Верховною Радою України рішення щодо проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у цілому як закону.
Складанню проектів місцевих бюджетів передує ґрунтовна аналітична робота фінансових органів усіх рівнів. Міністерство фінансів України доводить Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період. Зі свого боку Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад з метою здійснення розрахунку прогнозних обсягів видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів між державним та місцевими бюджетами, зобов’язані надавати Мінфіну інформацію щодо мережі, контингенту та обсягів видатків місцевих бюджетів у поточному бюджетному році на:
- охорону здоров’я;
- культуру і мистецтво;
- освіту, професійно-технічну та вищу освіту, дані про видатки на утримання учнів професійно-технічних і студентів вищих навчальних закладів з числа сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, інформацію про наявність дітей віком від 0 до 6 років у населених пунктах, яким надано статус гірських;
- фінансування соціальних програм і заходів з питань сім’ї, жінок, молоді та дітей;
- фізичну культуру і спорт.
Ці розрахунки також подаються Комітету Верховної Ради України з питань бюджету для їх розгляду.
Місцеві фінансові органи згідно з типовою формою бюджетних запитів на виділення асигнувань, визначеною Міністерством фінансів України, та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів місцевих бюджетів інструкції з підготовки бюджетних запитів.
З метою збалансування бюджету головні розпорядники коштів повинні здійснити заходи щодо оптимізації мережі бюджетних установ, визначення кількості бюджетних програм, які доцільно реалізовувати у межах наявного фінансового ресурсу.
Місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про внесення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад.
У тижневий строк з дня схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Міністерство фінансів України забезпечує доведення Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методики їх визначення, організаційно-методологічних вимог та інших показників щодо складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозицій щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет.
У тижневий строк з
дня прийняття закону про Державний
бюджет України у другому читанні
Кабінет Міністрів України
