Посадова інструкція бухгалтера

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

Київський національний економічний  університет ім.Вадима Гетьмана

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТА БАНКІВСЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

Самостійна робота з курсу

 « Менеджмент персоналу »

«Посадова інструкція бухгалтера»

Виконала студентка 5-го курсу

                                                                         Спеціальності – 8105(веч.)

                                             Групи –  3

                                            Вутке І.С.

                                                                            .                                                                                                    

Київ -2008

Зміст

1. Посадова інструкція бухгалтера .
2. Компетенції бухгалтера .
3. Показники ,які характеризують результати праці бухгалтера.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ БУХГАЛТЕРА (з дипломом спеціаліста)

I. Загальні  положення

1. Бухгалтер належить до професійної групи «Професіонали».
2. Призначення на посаду бухгалтера та звільнення з неї здійснюється наказом директора підприємства за поданням головного бухгалтера з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.
3. Бухгалтер підпорядковується безпосередньо головному бухгалтеру підприємства або керівнику відповідного структурного підрозділу головної бухгалтерії.
4. За відсутності бухгалтера його обов'язки виконує особа, призначена у встановленому порядку), яка набуває відповідних прав та несе відповідальність за належне виконання покладених на неї обов'язків.

II. Завдання  та обов'язки

 
Бухгалтер:

1. Самостійно і в повному обсязі веде облік необоротних активів, запасів, коштів, розрахунків та інших активів, власного капіталу та зобов'язань, доходів та витрат за прийнятою на підприємстві формою бухгалтерського обліку з додержанням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей діяльності підприємства й технології оброблення даних.
2. Забезпечує повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку.
3. За погодженням з власником (керівником) підприємства та керівником підрозділу бухгалтерського обліку, подає в банківські установи документи для перерахування коштів згідно з визначеними податками й платежами, а також для розрахунків з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань.
4. Бере участь у проведенні інвентаризації активів і зобов'язань, оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат під нестачі, крадіжки й псування активів підприємства, у перевірках стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
5. Готує дані для включення їх до фінансової звітності, здійснює складання окремих її форм, а також форм іншої періодичної звітності, яка грунтується на даних бухгалтерського обліку.
6. Забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для зберігання їх протягом установленого терміну.
7. Бере участь у підготовці пропозицій щодо: 
   — внесення змін до обраної облікової політики, удосконалення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообігу; 
   — розроблення додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності й контролю господарських операцій; 
   — забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, залучення кредитів та їх погашення, регулювання діяльності підприємства та інших питань, пов'язаних з інформацією про фінансове становище підприємства та результати його діяльності.
8. Постійно знайомиться та вивчає нові нормативно-методичні ти довідкові документи з питань організації та ведення бухгалтерського обліку та вносить пропозиції щодо їх впровадження на підприємстві.
9. Виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівника.

III. Права

Бухгалтер має право:

1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються його діяльності.
2. Вносити на розгляд головного бухгалтера пропозиції по вдосконалення роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією.
3. В межах своєї компетенції повідомляти безпосередньому керівнику про всі виявлені недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх усунення.
4. Вимагати та отримувати особисто або за дорученням головного бухгалтера у керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків.
5. Залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання покладених на нього завдань.
6. Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх посадових обов'язків

IV. Відповідальність

Бухгалтер несе відповідальність:

1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, — в межах, визначених чинним законодавством України про працю.
2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, — в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
3. За завдання матеріальної шкоди — в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України

V. Бухгалтер  повинен знати:

1. Нормативні, методичні та інші керівні матеріали з організації та ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
2. Облікову політику, систему регістрів обліку, правила документообігу й технологію оброблення облікової інформації на підприємстві.
3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій.
4. Систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю.
5. Основи трудового законодавства.
6. Правила та норми охорони праці.

VI. Кваліфікаційні  вимоги

1. Провідний бухгалтер (з дипломом спеціаліста): повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією бухгалтера І категорії по менше 2 років.
2. Бухгалтер І категорії (з дипломом спеціаліста): повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для магістра — без вимог до стажу роботи, спеціаліста — стаж роботи за професією бухгалтера II категорії не менше 2 років, бакалавра — не менше 3 років.
3. Бухгалтер II категорії (з дипломом спеціаліста): повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) ти підвищення кваліфікації; для спеціаліста — без вимог до стажу роботи, стаж роботи за професією бухгалтера не менше 2 років.
4. Бухгалтер (з дипломом спеціаліста): повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) без вимог до стажу роботи.

VII. Взаємовідносини (зв'язки) за посадою

1. ________________ з питань: 
   ________________________________________________________________.
2. ________________ з питань: 
   ________________________________________________________________.
3. ________________ з питань: 
   ________________________________________________________________.

2. Компетенції бухгалтера

Компетенції –  це якості співробітника, які є необхідними  для ефективного виконання ним  роботи на певній посадовій позиції. Наприклад, «здатність передавати знання та досвід, гнучкість, обізнаність у проблемах організації та інші.На досліджуваному підприємстві для виявлення якостей співробітників використовується методи спостереження, опитування та анкетування

Компетенция бухгалтеров–экспертов  нашей фирмы подтверждается достоверностью предоставляемой информации, профессионализмом в сфере бухгалтерского учета и аудита, высоким качеством услуг, а также уверенностью лиц, пользующихся нашими услугами в том, что услуги оказываются в соответствии с профессиональными этическими нормами.

Я  не побоявся б сказати: бухгалтер не має права самостійно, на 
власний  розсуд,  визначати термін експлуатації основних  засобів. 
Його  прямий обов'язок - вести облік, і робити це фахово, розумно, 
вигідно  для підприємства. Так, саме вигідно, бо від методу,  який 
обере бухгалтер для нарахування амортизації (а це вже справді його 
обов'язок,  його відповідальність, його компетенція),  залежать  і 
собівартість,  і  ціноутворення, і капіталізація зношеної  частини 
nqmnbmhu засобів, і багато інших наслідків амортизаційної політики 
як  важелів  для  прийняття управлінських  рішень  на  підтримання 
фінансової стабільності підприємства.

На багатьох сучасних підприємс-твах, де практично всі  процеси автоматизовано, питання  розпо-ділу результатів праці залиша-ється практично невирішеним  
Здавалося б, усе просто - треба дотримуватися справедливого принципу, що зарплата кожного працівника має залежати від ре-зультатів роботи всього підпри-ємства. Однак реалізувати цей принцип неможливо без спеціаль-ного інструмента. Тільки автомати-зована управлінська система до-зволить установити взаємозв'язок зарплати і результатів праці. Існу-ючі системи оплати показують свою неспроможність як оцінювачі результатів праці, особистого внес-ку тощо. Так зване акціонування не тільки не вирішило проблему «ін-тереси власника - інтереси праців-ника», а навпаки, підігріло при-страсті в розподілі прибутку.

Низька зарплата.  
Хто винен? 
Якщо хтось незадоволений заробітною платою - завжди винен бухгалтер. Саме бухгалтерія є останньою ланкою в ланцюжку руху коштів від підприємства до працівника. Саме бухгалтер видає розрахункову відомість. Ось і виходить, що винуватцем недосконалості механізму нарахування зарплати є той, кого зустрічаєш першим, - бухгалтер. На ньому замикаються всі суперечності: від заздрості до зарплати колеги до невдоволення наявною на підприємстві системою оплати.

До керівника справа зазвичай не доходить, переходячи в мовчазне невдоволення, падіння про-дуктивності, а то й  прихований са-ботаж у роботі. Реакція на це, як правило, є стандартною - від запро-вадження залізного правила «ніхто не знає про зарплату іншого» до погроз звільнення. Однак справа від цього не виграє.

Зарплатні проблеми. 
Як правильно розподілити зарплату? 
Процес нарахування заробітної плати починається при одержанні затверджених вихідних даних, та-белю, преміального фонду. Ось тут і починаються проблеми.  
При такому підході говорити про справедливий розподіл фондів не доводиться.. Процес розподілу займає багато часу і нічого приємного не містить. Після першої спроби йде друга, третя, потім виправлення вже пере-даних даних. Усе це, без сумніву, підвищує напруженість у бухгал-терському середовищі. До того ж не кожен керівник відділу

або підрозділу готовий узяти на себе відповідальну роль судді в  питанні зарплати. В остаточному  підсумку розподіл преміального фонду  відбувається формально або просто порівну.

Формування ФОП  
Ще одна проблема - це формування самого фонду, який, власне і підлягає розподілу. Іноді фонди складаються із сум оцінок (премій) підрозділів підприємства (можна вважати це винятком з правил). А коли фонд не «влазить» ні в які рамки - починається зворотний процес перерозподілу. А тут уже - хто перетягне!  
Процес формування фонду пре-мій зачіпає один з основних показ-ників діяльності підприємства - прибуток. А це вже стосується без-посередніх інтересів власника. Тут не обійтися без довгого переговор-ного процесу. Зрозуміло, що без інструмента керування фондом для об'єктивного рішення цієї задачі не обійтися.

Поставте оцінку бухгалтеру І, нарешті, ще одна проблема - оці-нка праці самого бухгалтера. Об'єктивно оцінити працю бухгал-тера і, відповідно, належно винаго-родити його не дозволяє відсут-ність методу і механізму оцінки.  
Так само, як і інших працівників розумової праці, які не стоять біля верстата, внесок бухгалтерії оцінюють по зданим вчас звітам та заплаченим податкам.

Оскільки праця бухгалтера є  різновидом розумової праці, рівень автоматизації якої досить швидко зростає, ергономіку бухгалтера можна визначати  як систему зв’язку працівника, зайнятого бухгалтерською працею з  технічними засобами і навколишньою атмосферою, яка має на меті підвищення продуктивності праці, забезпечення збереження фізичного та психологічного здоров’я. 
Відповідно до умов діяльності працівників бухгалтерії можна виокремити такі об’єкти ергономіки робочого місця бухгалтера: 
офісне приміщення; 
офісні меблі; 
організаційна техніка; 
відпочинок працівників. 
Існує низка вимог до офісного приміщення, що диктуються санітарними та ергономічними нормами. Відповідно до них офісна площа на одне робоче місце має бути близько 6 м2, а об’єм — не менш як 20 м3. Зазначеними нормами передбачено наявність природного і штучного освітлення. При цьому робоче місце потрібно розташовувати так, щоб максимально використовувати природне освітлення — перед вікном чи ліворуч від вікна. Оптимальним орієнтиром є вікна, що виходять на північ чи північний схід. Рекомендовано використовувати жалюзі чи штори на вікнах для захисту від прямого світла. Світло має бути яскравим (300—500 люкс), але розсіяним. Формуючи схему розміщення засобів штучного освітлення, варто враховувати ступінь їх використання (загального і локального) та рівномірність розподілу зазначених засобів. 
Для створення в бухгалтерії комфортних умов праці потрібно привести до відповідних норм показники мікроклімату: температуру, вологість приміщення та  С взимку і°вентиляцію. Так, оптимальними температурними показниками є 22—24  С влітку, при цьому різниця температур рівня підлоги та голови працюючого°23—25  С. Відносна вологість приміщення має становити 40—60°не повинна перевищувати 3 %. Важливою умовою є відсутність протягів (швидкість руху повітря має бути менш як 0,1 м/с). Водночас до приміщення має надходити свіже повітря завдяки природній чи штучній системі його подачі. У приміщенні щоденно має проводитися вологе прибирання. 
Важливим моментом є забезпечення відповідного звукового фону. Як відомо, шум спричиняє напруженість, перешкоджає зосередженості, викликає передчасну втому, а отже, знижує працездатність. Звукоізолювання приміщень забезпечується використанням відповідних звукопоглинальних матеріалів під час будівництва приміщень (скловата, повсть тощо), встановленням звукоізолювальних дверей у кабінетах, використанням склопакетів при обладнанні віконних отворів. Не останню роль у створенні емоційного стану працівника відіграє колір приміщення. Адже встановлено, що колір відчутно впливає на людину. Наприклад, такі кольори, як червоний, помаранчовий, жовтий (у насиченому відтінку), збуджують психіку людини, викликаючи розширення зіниць, прискорення пульсу і врешті-решт загальну втому, тоді як блакитний, синій, зелений — заспокоюють і зменшують втомленість очей. Фахівці з колористики рекомендують використовувати: 
під час розумової роботи, що потребує постійного зосередження чи одноманітних дій, кольори холодних відтінків — зеленого, синьо-зеленого; 
під час розумової роботи, що періодично потребує інтенсивного розумового навантаження, кольори теплих відтінків. 
Загальною рекомендацією щодо вибору насиченості кольорів є найменша їх інтенсивність, оскільки яскраві кольори відволікають від роботи. Стелю традиційно рекомендують фарбувати білим кольором, який створює оптичний ефект збільшення висоти приміщення, а підлогу — нейтральним сірим чи червонувато-жовтогарячим. Кімнати, зорієнтовані на північ, слід фарбувати в теплі кольори, а на південь — у холодні. Зауважимо, що добором кольорів у приміщенні можна змінити його пропорції. Так, жовтий, сірий, блакитний і зелені кольори створюють враження віддаленості простору, а жовтий, червоний, коричневий, фіолетовий — його наближення (табл. 4.1). 
Досягнення оптимальної кольорової гами вельми важливе для повноцінного функціонування ока, яке безпосередньо взаємозв’язане з діяльністю нервової системи. 
Важливе значення має оформлення приміщень, зокрема оснащення їх офісними меблями. Насамперед ідеться про стіл і стілець. Адже специфіка роботи працівника бухгалтерії потребує переважно сидячого його положення упродовж робочого дня. Тому якщо ці знаряддя праці бухгалтера незручні, йому загрожують сутулість, деформація хребта, травми міжхребтових дисків; передавлювання судин призводить до перевантаження серця; постійне напруження зору викликає його погіршення. Статистика свідчить, що проблеми зі здоров’ям у працівників, які виконують роботу сидячи, мають загальний характер. Сучасна ергономіка виробила низку вимог до зазначених складових офісного умеблювання. 
 
Основний параметр, що впливає на зручність роботи, — висота столу. Оптимальне її значення — 72,5 см. Найкращим варіантом є стіл з функцією можливого регулювання. Стіл також повинен мати достатній внутрішній об’єм. Для цього ширина його має бути не менш ніж 70 см, а висота простору під столом — не менш ніж 60 см. Щоб забезпечувалася стійкість столу, він має бути важким. Площа столу безпосередньо пов’язана з поняттям робочого простору. Середня зона охоплення рук людини становить 35—45 см. Близькій зоні відповідає область, яку може охопити рука з притуленим до тулуба ліктем, далекій зоні — область випрямленої руки. 
Стілець чи крісло повинні забезпечувати фізіологічно раціональну позу. Такій вимозі відповідають стільці чи крісла, що мають підлокітники, здатні обертатися та мають регулятор висоти, кута нахилу спинки й відстані спинки від краю сидіння. 
Конкретні параметри визначаються так: 
40 см;´розмір сидіння — не менш як 40  
кут  (назад);°нахилу — від 15 до 5 
висота сидіння — 40—55 см; 
довжина підлокітників — не менш як 25 см; 
ширина підлокітників — 5—7 см; 
висота підлокітників до сидіння — 22—28 см, 
відстань між підлокітниками — 50 см. 
Важливим є добір крісла чи стільця відповідно до маси користувача. 
Науково-технічний прогрес змінив працю людини, зокрема й бухгалтера. Сьогодні в кабінетах бухгалтерії міститься багато ксерокопіювальної, телефаксної, телефонної, комп’ютерної техніки, що також є об’єктом ергономіки. Установлюючи комп’ютерну техніку, основні вимоги висувають до монітора, клавіатури та «миші». 
Монітор має розташовуватися на столі так, щоб зображення було чітким, без світлових плям. Щоб запобігти перевтомі шийного відділу працівника монітор завжди розміщують нижче від рівня очей, причому рекомендований кут огляду монітора становить від 0 до 60є. Відстань до монітора залежить від його діагоналі. Так, для моніторів з діагоналлю екрана 14—15 дюймів ця відстань має бути не менш як 80 см; 17 дюймів — від 1 до 1,5 м. Щоб досягти найбільшої безпеки роботи, потрібно стосовно висоти монітора користуватися стандартами безпеки ТСО 92, ТСО 95, ТСО 99. 
Клавіатура має бути зручною, а тому, по змозі, не прямою за формою каркаса. Найбільш ергономічною сьогодні є багаторівнева модель з клавішами, розверненими від користувача. Клавіатура має розташовуватися на відстані 10—15 см від краю поверхні столу. Глибина постановки клавіатури має забезпечувати паралельне столу розміщення ліктів, а отже, прямий кут передпліччя зі столом. «Миша» добирається під розмір долоні. 
Щоб запобігти перевантаженню робочої зони працівника, іншу організаційну техніку розташовують, як правило, на окремих столах. 
Важливим об’єктом ергономічних досліджень є відпочинок працівників упродовж робочого дня. При цьому варто розрізняти поточний відпочинок і перерву робочого дня. Поточний відпочинок переважно проходить за робочим місцем. З огляду на особливості праці працівників бухгалтерії рекомендується комбінувати комплекси фізичних вправ (які виконують не підводячись із місця) для очей і шиї з легкими фізичними вправами для інших частин тіла. 
Гімнастика для очей 
Сидячи на стільці, заплющити очі, розслабити м’язи обличчя, відкинутись на спинку стільця, опустити руки (10—15 с). 
Із заплющеними очима легко масажувати надбрівні дуги та нижню частину області зіниць в напрямку від носа до виска (20—30 с). Після цього посидіти із заплющеними очима ще 10—15 с. 
Розплющити очі й подивитись удалечінь перед собою (2—3 с). Перевести погляд на кінчик носа (3—5 с). Повторити 6—8 разів. 
Мінівправа для м’язів тіла 
Прийняти позу кучера: голову нахилити до грудей, руки скласти на колінах, очі заплющити. Розлабитись і залишатись у такому положенні кілька хвилин. На думку японських учених, ця вправа відновлює працездатність на гірше за денний сон. 
Для проведення перерви робочого дня доцільно відвести окреме приміщення. Його інтер’єр має бути заспокійливим, рекомендується розміщення квітів та картин, використання функціональної музики тощо. 
Бухгалтерська праця передусім є колективною, і щоб забезпечити оптимальні умови роботи групи людей, потрібно створити відповідний соціальний мікроклімат — атмосферу взаємоповаги, свідомого підпорядкування поведінки кожного відповідним суспільним моральним нормам, готовності до співпраці на всіх рівнях. Основну роль у забезпеченні такого мікроклімату відіграє головний бухгалтер. Він має створити в колективі атмосферу відкритості, здорової критики, доброзичливості, творчого зростання. Щоб досягти цього, керівник повинен у всьому бути прикладом для підлеглих, чітко виконувати покладені на нього функції, суворо дотримати принципу субординації, правових і моральних норм поведінки. 
Керівник бухгалтерської служби має розробляти й удосконалювати систему мотиваційних заходів, спрямованих на встановлення психологічної рівноваги в колективі та морального задоволення результатами праці.  
Формування мотиваційного середовища бухгалтерської служби передбачає: 
Надання головному бухгалтерові реальної можливості формувати й використовувати систему стимулів і заохочень щодо його підлеглих. Важливим є також спонукання до пошуку оптимальних моделей діяльності самого головного бухгалтера з боку керівництва установи, організації, підприємства.  
Урівноваження колективних та індивідуальних мотиваційних чинників. Цінним підготовчим заходом до цього може стати розробка об’єктивної методики та критеріїв оцінювання роботи та особистого внеску кожного працівника бухгалтерської служби. 
Використання керівником бухгалтерської служби установи, організації, підприємства всіх важелів економічного, організаційного та морально-психологічного впливу на своїх підлеглих. При цьому рекомендується поряд з прямими матеріальними заходами вдаватись і до непрямих, як-от надання можливості безкоштовно здобути вищу освіту, другу спеціальність чи необхідні для виконання професійних обов’язків додаткові знання. Крім того, працівники бухгалтерії як члени однієї з груп управління мають відчувати свій колективний та індивідуальний внесок у спільну справу. Цьому, безумовно, сприятиме їх якнайактивніше залучення до підготовки остаточної управлінської інформації, наприклад до виконання аналітичних робіт за відповідними напрямами. 
Якомога ширше застосування матеріального стимулювання керівників бухгалтерських служб, у формі позик, премій, грошових винагород тощо. 
Зауважимо, що важливим елементом культури праці є спеціальний одяг користувачів комп’ютерної техніки. Рекомендовано до використання одяг з натуральних тканин, щоб запобігти виникненню під час роботи на ПК статичної напруги. Не бажаний дуже світлий і блискучий одяг, оскільки він викликає ефект віддзеркалювання, що заважає розрізняти знаки на екрані монітора. Форма, крій і колір одягу мають увиразнювати його ділове призначення. Розробляючи заходи з налагодження соціального мікроклімату, варто зважати на те, що більшість працівників бухгалтерської служби — жінки. Отже, потрібна відповідна організація соціального забезпечення загалом і обслуговування (благоустрій, харчування, санітарія та гігієна тощо) зокрема. 
Поєднанням усіх зазначених заходів досягається найвищий організаційний, або синергетичний ефект.