Позабалонсовий облік

Позабалансовий  облік 

Вступ

Розділ 1. Теоретико – методологічні  основи позабалансового обліку

1. Призначення позабалансового обліку……………………………4
2. Класифікація позабалансових рахунків …………………………7

Розділ 2. Позабалансовий облік

2.1. Позабалансовий  облік необоротних активі вів і запасів………….9

2.2. Позабалансовий  облік зобов’язань ………………………………..10

2.3. Позабалансовий  облік гарантій та забезпечень…………………...11

2.4. Позабалансовий  облік списаних активів…………………………..12

2.5. Позабалансовий  облік амортизаційних відрахувань……………...13

Висновки

Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

Розвиток  ринкової економіки в Україні, розширення міжнародних економічних зв'язків зумовили значні зміни в системі бухгалтерського обліку, яка є однією з найважливіших складових в управлінні процесами господарювання на рівні підприємства, держави і міжнародної діяльності. Постійно зростають вимоги до бухгалтерського обліку як до упорядкованої системи збору, нагромадження, реєстрації, узагальнення та впорядкування інформації про засоби підприємства, їх рух та причинно-наслідковий зв'язок. Потреба створення повної і чіткої інформаційної системи управління зумовлює постійний пошук у галузі формування облікових даних. Важливим є кожен її елемент та його наявні і потенційні інформаційні можливості.

Початок третього тисячоліття ознаменувався  впровадженням в Україні Програми реформування системи бухгалтерського  обліку із застосуванням міжнародних  стандартів [5]. У рамках цієї програми було прийнято Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", новий План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій, національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та відбувається невпинне удосконалення теорії та практики бухгалтерського обліку.

Новим Планом рахунків передбачено облік  на позабалансових рахунках. Позабалансовий облік призначений для спостереження, вимірювання та

реєстрації  фактів господарської діяльності підприємства, які на цей час не впливають на його майновий стан, але за якими потрібно здійснювати особливий нагляд з метою володіння повною інформацією про минулі, теперішні та можливі у майбутньому події, та для контролю за наявністю та використанням майна, яке не належить цьому підприємству, але використовує його в господарській діяльності на правах користування чи розпорядження.

Аналіз  історичних аспектів виникнення позабалансового  обліку, дослідження використання позабалансових рахунків у зарубіжних країнах та в Україні дасть змогу системно підійти до питання потреби існування позабалансового обліку і визначити напрямки та перспективи його розвитку.

     Аналізуючи  останні дослідження і публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, бачимо, що позабалансовому обліку не приділено належної уваги. Питання обліку на позабалансових рахунках розглядають лише в рамках діючого плану рахунків та інструкції про його використання. Виняток становлять праці В.Ф. Палія, Я.В. Соколова [3], М.С. Пушкаря [6] та О.М. Петрука [4]. Вказані автори вважають, що система позабалансових рахунків повинна бути організаційно закінченою, в якій господарській операції і повідомлення будуть відображатися за допомогою подвійного запису на рахунках, що сприятиме розширенню інформаційних та контрольних можливостей обліку. А.М. Кузьмінський у своїх працях звертає увагу на те, що в міру розвитку господарських зв'язків та товарно-грошових відносин застосування позабалансових рахунків поступово буде розширюватись [2].

       Зміни, які відбулися в бухгалтерському обліку в Україні з 2000 р., постійно зростаючі вимоги до облікової інформації зумовили вибір теми, завдань і змісту дослідження. Метою дослідження є оцінювання стану та визначення тенденцій і перспектив розвитку позабалансового обліку в Україні.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:

● дослідити  історичні аспекти формування поняття  позабалансового обліку;

● розглянути вітчизняний та зарубіжний досвід обліку на позабалансових рахунках;

● окреслити  напрямки і перспективи розвитку позабалансового обліку в Україні 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Призначення позабалансового обліку 

     Виникнення  поняття балансового обліку пов'язане  з видатним швейцарським бухгалтером  і науковцем Іоганом Фрідріхом Шером (1846-1924 рр.). І. Шер, на відміну від своїх попередників, вважав основою обліку не рахунки, а баланс. Вперше такий підхід він виклав у 1890 р. І.Ф. Шер вважав, що бухгалтерія починається з балансу і завершується ним, а баланс – це рівність між активом і пасивом, побудована у формі рахунків в останній день операційного періоду. В основу балансу І. Шер поклав рівняння капіталу, а сам баланс трактував як засіб для розкриття стадій кругообігу капіталу. Саме тому теорію обліку І. Шера називають балансовою. Рівняння капіталу І. Шера говорить, що величина капіталу підприємства дорівнює різниці між обсягом майна і кредиторської заборгованості підприємства, що є актуальним і у наш час.

     Виходячи  з балансової теорії І. Шера, кожен рахунок є елементом балансу, система рахунків повинна бути виведена з ідеального балансу, рівняння балансу диктує правила подвійного запису, які ґрунтуються на дзеркальному характері дебету і кредиту в активних і пасивних рахунках.

Крім  балансових рахунків, які відображають як економічні (господарські), так і юридичні операції, І. Шер використовував позабалансові рахунки, які називав "ввідними" (ті, що вводять в курс справи). На його думку, вказані рахунки носять чисто юридичний характер і призначені не для відображення величини майна, а для того, щоб зрозуміло і точно відобразити юридичну структуру майна у всіх тих випадках, коли права і зобов'язання цього підприємства є рівноцінними. Тому застосування "ввідних" рахунків становить не господарську, а юридичну вимогу до бухгалтерії. Окрім цього, І. Шер вважав, що юридично оформлені договори можна було б заносити до регістрів обліку за допомогою "ввідних" рахунків аж до балансу. Але рекомендує вести облік цих зобов'язань позабалансом, бо відображення їх у балансі ускладнювало б ведення обліку, збільшило б його трудомісткість [7, с. 141- 142]. Розвиваючи юридичне трактування балансу, І. Шер зазначає, що "до активів належать лише ті господарські блага, право власності на які перейшло до суб'єкта господарювання" [7, с. 178]. Таким чином, замість трактування цінностей, що відображаються в активі на правах володіння, вводиться їх трактування як власності. Проте, ці два тлумачення недосконалі: якщо в основі юридичної інтерпретації активу лежить право власності, то з балансу випадає майно, взяте в оренду чи прийняте на відповідальне зберігання, якщо право володіння, – то випадає вся дебіторська заборгованість.

На сьогодні, позабалансові рахунки використовуються практично у всіх країнах, вони мають різні назви (позабалансові, спеціальні, меморіальні тощо), але об'єднані тим, що перебувають за межами системи рахунків бухгалтерського обліку, призначених для відображення елементів фінансової звітності (активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів, витрат та фінансових результатів). Проте досі немає сталого переліку інформації, яка повинна відображатися на позабалансових рахунках бухгалтерського обліку. Кожна країна має власні вимоги до відображення об'єктів позабалансового обліку, які відповідають загальній економічній ситуації в країні, законодавчому регулювання питань обліку, відкритості фінансової інформації та іншим юридичним, економічним та соціальним чинникам. Певні особливості використання позабалансових рахунків різними країнами відображено в табл.

Таким чином, кожна країна має свої особливості використання позабалансових рахунків. В Україні ведення обліку на позабалансових рахунках жорстко не регламентується, проте, він є невід'ємною складовою системи бухгалтерського обліку.

Позабалансовий  облік в Україні сформувався  під впливом історичного досвіду ведення обліку на позабалансових рахунках в колишньому СРСР та сучасних вимог. У різні часові періоди на позабалансових рахунках відображалися різні об'єкти, але їх суми не включалися і не включаються до балансу підприємства ні прямо, ні у складі залишку інших рахунків.

     Позабалансові рахунки призначені для обліку наявності та руху засобів та їх джерел, які не належать даному підприємству, однак знаходяться певний час у його розпорядженні або користуванні. Операції, що відображені на позабалансових рахунках, є результатом проведених або майбутніх змін майнового стану підприємства. Характерним для цих рахунків є те, що вони не належать до загальної системи рахунків бухгалтерського обліку, за якою господарські факти відображаються методом подвійного запису. Записи на позабалансових рахунках в Україні, як і в багатьох інших країнах здійснюються простим (уніграфічним) методом, проте зберігається принцип економічної подвійності фактів господарського життя, який передбачає, що будь яке майно має своє джерело утворення та власника. 

табл. Особливості використання позабалансових рахунків різними країнами 

     Кожне підприємство в рамках діючого законодавства має можливість деталізувати окремі групи господарських засобів і обліковувати їх детальніше – відповідно до потреб господарської діяльності підприємства, завдань оперативного керівництва ним з метою розвитку і одержання прибутку. Позабалансовий облік потрібен для контролю за збереженням і використанням матеріальних цінностей, що належать підприємству на правах розпорядження та користування майном; для контролю за виконанням чи не виконанням зобов'язань; для надання повної інформація про стан об'єктів поза балансового обліку для потреб управління, для повноти оцінки платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.

Але це ще далеко не всі потенційні можливості позабалансового обліку. Як стверджує С.Ф. Голов, одним із шляхів вирішення проблеми відображення нефінансових показників (просування на ринок нового продукту, потенційні можливості, досвід, зацікавленість та гнучкість працівників, лояльність клієнтів) є розширення сфери застосування позабалансових рахунків [1,с. 440]. Використання подвійного запису на позабалансових рахунках дасть змогу контролювати не тільки окремі операції, а й цілісні завершені і незавершені угоди і фінансові схеми, допоможе інвесторам, уряду і різним кредиторам приймати рішення щодо трансакції з тими чи іншими суб'єктами господарювання, оцінювати ефективність управління власним і залученим капі-

талом. Прикладом цього є успішний досвід використання подвійного запису на позабалансових рахунках в банківських установах. 

Класифікація позабалансових рахунків. 

Позабалансові рахунки неоднорідні за своїм  призначенням та економічним змістом, а тому повинні бути класифіковані, що дозволить краще зрозуміти  їх природу. 
Одна з класифікацій позабалансових рахунків належить проф. П.П. Німчинову.

За економічним  змістом він поділяє їх на дві групи: 1 група відображає засоби господарювання, їх розміщення та цільове призначення; 2 група - джерела формування засобів і цільового призначення. Проф. В.Ф. Палій і проф. Соколов класифікують позабалансові рахунки за змістом і виділяють наступні чотири групи: депозитно-майнові; операційно-контрольні; умовних прав і зобов'язань; можливих змін у складі засобів, їх джерел і результатів господарської діяльності. М.З. Вайсман у складі позабалансових рахунків визначає два їх види, що призначені для контролю за зобов'язаннями та для внутрішньогосподарського контролю (нагляду). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 2. Позабалансовий облік

Позабалансовий облік необоротних активів і запасів

     Розглянемо  особливості організації обліку на позабалансових рахунках.

     Рахунок 01 "Орендовані необоротні активи".

На цьому  рахунку обліковуються активи у вигляді основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів, що отримані підприємством на підставі договорів операційної оренди (лізингу) та обліковуються на балансі орендодавця. Облік отриманих в оренду активів здійснюється за видами активів. Прийняті в оперативну оренду основні засоби і нематеріальні активи зараховуються на позабалансовий рахунок 01 "Орендовані необоротні активи" за балансовою (залишковою) і первісною вартістю орендодавця, що зазначається в договорі операційної оренди.  
Збільшення залишку рахунку 01 "Орендовані необоротні активи" відбувається при прийнятті на облік основних засобів, нематеріальних активів, та інших необоротних активів, що отримані в оперативну оренду, зменшення - при їх поверненні орендодавцю та у випадках перенесення заборгованості перед орендодавцем за орендовані необоротні активи на баланс.  
Аналітичний облік орендованих необоротних активів ведеться за видами активів.

     Рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні".

Рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні" призначено для обліку цінностей, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю, прийняті на комісію, у переробку, до монтажу, в довірче управління. Облік цих цінностей ведеться за цінами, що передбачені в договорах, приймально-передавальних актах тощо. Усі товарно-матеріальні цінності, що обліковуються на цьому рахунку, інвентаризуються в порядку і строки, передбачені для власних цінностей. Позабалансовий рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні" має такі субрахунки:

021 "Устаткування, прийняте для монтажу"  
022 "Матеріали, прийняті для переробки"  
023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні"  
024 "Товари, прийняті на комісію"  
025 "Майно в довірчому управлінні"  
На позабалансовому субрахунку 021 "Устаткування, прийняте для монтажу" бліковуються підрядною організацією обладнання, устаткування та інші товарно-матеріальні цінності, які надійшли від замовника та прийняті для монтажу. Аналітичний облік обладнання, устаткування та інших товарно-матеріальних цінностей, прийнятих для монтажу, ведеться за замовниками, за видами товарно-матеріальних цінностей, окремими об'єктами й агрегатами та місцями їх розташування. Облік затрат на монтаж цих цінностей здійснюється на рахунках обліку витрат виробництва (за винятком вартості самих цінностей, прийнятих для монтажу). На позабалансовому субрахунку 022 "Матеріали, прийняті для переробки" ведеться облік руху надходження сировини та матеріалів від замовника, які прийняті для переробки (давальницька сировина) і не оплачуються одержувачем, та їх вибуття (в тому числі в іншому матеріальному вигляді). Аналітичний облік давальницької сировини ведеться за замовниками, видами сировини й матеріалів та за місцями їх зберігання чи переробки. Облік затрат з переробки чи доробки давальницької сировини здійснюється на рахунках обліку витрат виробництва (за винятком вартості давальницької сировини замовника). На позабалансовому субрахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" ведеться облік прийнятих товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання з приводу відмови від акцепту розрахункових документів постачальників; одержаних від постачальників, але несплачених товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), заборонених до витрачання до їх оплати; одержаних ТМЦ надміру, чим в видаткових документах постачальників; сплачених покупцями товарно-матеріальних цінностей, які дозволено, як виняток, залишати на відповідальному зберіганні, оформлених охоронними розписками, та не вивезених з причин, не залежних від підприємства, тощо. Аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, ведеться по підприємствах-власниках, за видами, сортами та місцями зберігання. Цінності, що залишені на відповідальне зберігання, мають зберігатися окремо від власних. На позабалансовому субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію" обліковуються одержані товари у межах договорів комісії (консигнації), поруки та інших цивільно-правових договорів, що уповноважують підприємство здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари. Аналітичний облік товарів, прийнятих на комісію (консигнацію), ведеться за видами товарів та комітентами. На позабалансовому субрахунку 025 "Майно в довірчому управлінні" обліковується майно, що надійшло в довірче управління, а також товарно-матеріальні цінності, які надійшли повіреному при виконанні доручення довірителя на підставі договору доручення від третіх осіб. Аналітичний облік ведеться за об'єктами, ТМЦ, місцезнаходженнями та власниками.  

2.2. Позабалансовий  облік зобов’язань 

Рахунок 03 "Контрактні зобов'язання".

Цей рахунок  призначений для узагальнення інформації про наявність та рух зобов'язань по укладених контрактах, а також контролю за їх виконанням.  
На рахунку 03 "Контрактні зобов'язання" ведеться облік по деривативах (форвардних і ф'ючерсних контрактах, опціонах) та інших контрактах, розкриття інформації щодо яких передбачено відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Відповідно до виду цінностей деривативи розподіляються на фондові, валютні, товарні. Облік зобов'язань здійснюється в оцінці, передбаченій контрактами. Списуються контрактні зобов'язання з рахунку у разі виконання, ліквідації, відмови від виконання, передачі або продажу зобов'язання за контрактом іншим особам. Аналітичний облік ведеться за видами зобов'язань.

Рахунок 04 "Непередбачені активи й зобов'язання".

Рахунок 04 "Непередбачені активи й зобов'язання" використовується для накопичення інформації про наявність непередбачених (потенційних) активів та непередбачених (потенційних) зобов'язань. Ці активи або зобов'язання виникли при узгодженні минулих господарських операцій та стануть реальними, якщо відбудеться або не відбудеться в майбутньому одна чи кілька невизначених подій. Це визначення включає три основних характеристики непередбачених активів та зобов'язань: 1) наявна обставина; 2) невизначеність кінцевого результату цієї обставини; 3) вирішення невизначеності на основі однієї або кількох майбутніх подій. Інформація про існування таких активів та зобов'язань необхідна для розкриття її в примітках до фінансових звітів. Загальні методологічні принципи обліку, подання та розкриття потенційних активів та зобов'язань підприємства викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання". Рахунок 04 "Непередбачені активи й зобов'язання" має такі субрахунки: 

041 "Непередбачені активи"  
042 "Непередбачені зобов'язання"

 
На субрахунку 041 "Непередбачені  активи" ведеться накопичення інформації про наявність непередбачених активів, щодо яких існує ймовірність надходження економічних вигод у сумі очікуваного відшкодування збитків. Списуються непередбачені активи в міру того, як вони визнаються чи не визнаються при вирішенні невизначених подій. На субрахунку 042 "Непередбачені зобов'язання" ведеться накопичення інформації про наявність непередбаченого зобов'язання, яке може вимагати витрачання ресурсів (але повної впевненості щодо цього зобов'язання немає) в сумі очікуваних збитків.  

2.3. Позабалансовий облік гарантій та забезпечень

Рахунок 05 "Гарантії та забезпечення надані".

Рахунок 05 "Гарантії та забезпечення надані" передбачено для узагальнення інформації про наявність та рух виданих підприємством гарантій та забезпечень виконання як власних зобов'язань та платежів, так і зобов'язань та платежів інших підприємств (за договорами поруки). Облік забезпечення здійснюється за вартістю, вказаною в документах про гарантії та забезпечення. Зокрема, на цьому рахунку обліковується:

- вартість  активів підприємства, які оформлено договорами застави (та за умами, визначеними в них), при цьому з балансу вартість цих активів не списується;  
- вартість прийнятих на себе зобов'язань за договорами поруки;  
- вартість інших гарантій та забезпечень. Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться за кожною наданою гарантією та забезпеченням.  
Збільшення залишку на рахунку 05 "Гарантії та забезпечення надані" відбувається при видачі гарантій та забезпечень, зменшення - при погашенні заборгованості, на яку були вони надані, та при перенесенні зобов'язань за ними на баланс.

Рахунок 06 "Гарантії та забезпечення отримані".

Рахунок 06 "Гарантії та забезпечення отримані" передбачено для узагальнення інформації про наявність та рух отриманих гарантій та забезпечень виконання зобов'язань та платежів. Облік забезпечення провадиться за вартістю, вказаною в документах про гарантії та забезпечення. Зокрема, на цьому рахунку обліковуються:  
гарантії, отримані підприємством за третіх осіб; вартість товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та цінних паперів (які знаходяться як на підприємстві, так і в депозиті нотаріальної контори чи банку), що становлять предмет застави; вартість інших гарантій та забезпечень. Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться за кожною отриманою гарантією та забезпеченням.  
Збільшення залишку на рахунку 06 "Гарантії та забезпечення отримані" відбувається при одержанні гарантій та забезпечень, зменшення - при їх списанні внаслідок погашення заборгованості, на яку були вони надані, та при перенесені заборгованості за ними на баланс.  

2.4. Позабалансовий  облік списаних активів

Рахунок 07 "Списані активи".

Рахунок 07 "Списані активи" призначено для узагальнення інформації про стан дебіторської заборгованості, списаної з балансу внаслідок неплатоспроможності боржників, та про суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей. Зарахування на позабалансовий рахунок 07 суми здійснюється одночасно зі списанням суми нестач і втрат від псування цінностей та дебіторської заборгованості на витрати підприємства.  
Рахунок 07 "Списані активи" має такі субрахунки:  

071 "Списана дебіторська заборгованість"  
072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей"

 
Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника. Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" після надходження суми в порядку відшкодування з одночасними записами за дебетом рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" чи інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів" або у зв'язку з закінченням строку обліку такої заборгованості.  
Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей на субрахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей" відображається після встановлення конкретних винуватців з одночасними записами за дебетом субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредитом субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів".  
Аналітичний облік за позабалансовим рахунком 07 "Списані активи" ведеться за боржниками та випадками встановлення нестач і втрат від псування цінностей.

Рахунок 08 "Бланки суворого обліку".

На цьому  рахунку ведеться облік наявності  та руху бланків суворого обліку та суворої звітності, зокрема документів, що засвідчують особу, подію, право, освіту, трудовий стаж тощо (свідоцтва, посвідчення, трудова книжка, дипломи про освіту та інші); проїзних документів (квитки на проїзд, абонементні талони, документи на перевезення вантажів та інші); довіреностей на одержання цінностей та інших. Перелік документів, які відносяться до бланків суворого обліку та суворої звітності, порядок їх зберігання й використання встановлюються відповідними нормативно-правовими актами. Збільшення залишку рахунку 08 "Бланки суворого обліку" відбувається при надходженні (прийнятті на облік) бланків суворого обліку, зменшення - після використання або списання як непридатних чи таких, що не є в наявності. Аналітичний облік ведеться за кожним бланком та місцями їх зберігання. 

2.5. Позабалансовий  облік амортизаційних відрахувань 

Рахунок 09 "Амортизаційні  відрахування"  

     На цьому рахунку ведеться облік нарахування  та  використання  
амортізаційних відрахувань.

     Збільшення залишку на рахунку  09 "Амортизаційні відрахування"  
(надходження)   відбувається   на   суму  нарахованої амортизації  
необоротних активів.

     Зменшення залишку   на  рахунку  09  відображається  на  суму  використаної амортизації на  капітальні  інвестиції,  на  погашення  отриманих на капітальні інвестиції  позик тощо. При визначенні суми використаних амортизаційних відрахувань не враховуються капітальні інвестиції,   здійснені   за   рахунок   бюджетних   інвестиційних асигнувань,  цільових коштів,  внесків до  статутного  (пайового) фонду (капіталу) підприємства тощо.

     Аналітичний облік ведеться,  зокрема,  за  такими  напрямками використання амортизації на:

     будівництво об'єктів;

     придбання (виготовлення) основних  засобів;

     поліпшення (модернізація,       модифікація,        добудова, дообладнання, реконструкція тощо) основних засобів;

     придбання (створення) нематеріальних  активів;

     інші капітальні роботи;

     погашення отриманих на капітальні  інвестиції позик. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки 

     На  основі здійсненого дослідження можемо зробити висновки, що напрямками розвитку позабалансового обліку в Україні є удосконалення його теоретичної основи та наближення до оперативних потреб як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів бухгалтерської інформації.

Для досягнення цієї мети потрібно:

1. Переглянути  місце і роль позабалансового обліку в сучасній інформаційній системі підприємства.

2. Розширити  коло об'єктів позабалансового обліку з метою його використання для ведення управлінського обліку.

3. Застосувати  для обліку на позабалансових рахунках метод подвійного запису.