Право промислової власності

Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

Харківська національна  академія міського господарства

Контрольна  робота

з курсу

«Інтелектуальна власність»

На тему:

« Право промислової власності»

варіант № 4

                                                                                    Виконала слухачка 2 курсу,

                                                                    Факультету ПО та ЗН

                                                       Групи МОМГ

                                                                       Руденко Ірина Сергіївна                                                 

Харків– 2013

Зміст

 1. Поняття права промислової власності. Винахід, корисна модель,

промисловий зразок.

       2. Право власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Подання заявки.

       3. Патентування винаходу, промислового зразка. Порядок одержання

Патенту

1. Поняття  права промислової власності.  Винахід, корисна модель,

промисловий зразок.

   Традиційно результати  творчої діяльності, як вже зазначалося,  поділяють на дві основні групи.  Якщо до п є р ш о ї належать результати інтелектуальної діяльності, що стосуються духовного світу людей (твори літератури, науки, мистецтва, виконавча діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телемовлення та ін.), то до д р у г о ї — ті результати творчої діяльності, які прийнято називати промисловою власністю, тобто йдеться про:

   - наукові відкриття;

   - винаходи та корисні  моделі;

   - промислові зразки;

   - раціоналізаторські  пропозиції;

   - знаки для товарів та послуг;

   - селекційні досягнення;

   - нерозкрита інформація, у тому числі секрети виробництва тощо.

   Право  промислової власності — це сукупність норм, що регулюють майнові й особисті немайнові відносини, які виникають у процесі створення, оформлення та використання результатів науково-технічної творчості, забезпечують правовий режим використання цих об'єктів та захист прав авторів і патентовласників.

   До джерел права промислової власності належить Конституція (статті 41, 54), ЦК (глави 38—46), Закони України від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (в редакції Закону від 1 червня 2000 p.), від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на промислові зразки", від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" (в редакції Закону від 17 січня 2002 p.), від 21 квітня 1993 р. "Про охорону прав на сорти рослин" (в редакції Закону від 17 січня 2002 p.), міжнародні угоди, до яких приєдналася Україна — Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 p., Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 1891 р. та ін.Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання (ст. 457 ЦК).

   Не є відкриттям  наукова здогадка, гіпотеза.

   Ознаки відкриття:

   а) це — результат  творчої праці у сфері об'єктивно  існуючих закономірностей, властивостей  та явищ матеріального світу, а не просто технічне рішення;

   б) воно має експериментальне  або теоретичне підтвердження;

   в) результат повинен  бути невідомим раніше не лише  в районі, області чи країні, а  світовій науці;

   г) воно вносить  докорінні зміни в рівень пізнання, є базою для створення винаходів.

   Автор відкриття  має право надати йому своє  ім'я або спеціальну назву (Закон Бойля—Маріотта, Джоуля—Ленца).

   Так, відкриттям  є встановлення раніше невідомого 104 елементу періодичної таблиці  Менделєєва; доведеність, що в  деяких металах та сплавах  за певної температури зникає  електроопір. Не всі відкриття користуються правовою охороною, передбаченою гл. 38 ЦК, яка регулює відносини, пов'язані з правом інтелектуальної власності на наукове відкриття. Тобто в цій главі не йдеться про географічні, археологічні, палеонтологічні відкриття, відкриття родовищ корисних копалин тощо.

   Відкриття може  бути зроблене і випадково.  Прикладом цього може бути  відкриття німецьким фізиком  К. Рентгеном особливих променів, які він назвав "Х-променем".

   Винахід — це технологічне (технічне) рішення, яке відповідає умовам патентоздатності, тобто:

   а) є новим (відсутні  будь-які відомості у світі, які є загальнодоступними до дати пріоритету. Секретна службова інформація при визначенні поняття "новизна" до уваги не береться);

   б) має винахідницький  рівень (дійсно є внеском в науковий та науково-технічний прогрес, а не звичайною інженерною розробкою);

   в) є промислово  придатним для використання (практична  можливість використати винахід  в певній сфері. Так, "технічна  розробка", як із стільця зробити табурет, не є промислово придатною для використання).

   Об'єктом винаходу  може бути:

   - продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму (сукупність  клітин, що мають спільне походження  і характеризуються однаковими, стійкими ознаками, штами становлять базу біотехнології і застосовуються з лікувальною метою), культура клітин рослин і тварин тощо);

   - спосіб;

   - застосування раніше  відомого продукту чи способу  за новим призначенням.

   Правова охорона  надається винаходу, який не лише  відповідає умовам патентоздатності, а й не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманізму і моралі.

   Останнє є перешкодою для патентування таких винаходів, як розривні кулі "дум-дум", "кулькові" бомби, протипіхотні "міни-стрибунці" та інша подібна зброя та боєприпаси, використання яких суперечить правилам та звичаям ведення війни... Не підпадають під поняття винаходу:

   - відкриття, наукові  теорії та математичні методи;

   - методи організації  та управління господарством;

   - плани, умовні  позначення, розклади, правила;

   - методи виконання  розумових операцій;

   - комп'ютерні програми;

   - результати художнього  конструювання;

   - топографії інтегральних  мікросхем;

   - сорти рослин  і породи тварин тощо.

   Корисна  модель — це нове і промислово придатне конструктивне виконання пристрою.

   Пріоритет, авторство і право власності на винахід посвідчуються спеціальним охоронним документом — патентом, а на корисну модель — деклараційним патентом, тобто в Україні передбачена патентна форма охорони об'єктів промислової власності.

   Не можуть одержати  правової охорони в межах патентного  права: відкриття, наукові теорії  та математичні методи; методи  організації та управління господарством;  плани, умовні позначення, розклади, правила; топографії інтегральних  схем; сорти рослин і породи  тварин тощо.

   Суб'єктами патентного  права є автори винаходів та  корисних моделей (винахідники), а також автори промислових  зразків, які є фізичними особами. Суб'єктами можуть також бути патентовласники — фізичні та юридичні особи, які не є авторами, однак одержали окремі патентні права за законом або договором.

Промисловий зразок — результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

В Україні промислові зразки, що відповідають такій ознаці як новизна, можуть отримувати правову охорону  у вигляді патенту на промисловий  зразок. При цьому важливо розуміти, що при здійсненні експертизи офіційна установа перевіряє виключно наявність  у промислового зразка всіх заявлених  суттєвих ознак. Патент на промисловий  зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності.

2. Право власності  на винахід, корисну модель, промисловий  зразок.

Подання заявки.

В різних державах питання, хто має право на подання заявки на винахід та право на одержання патенту, розв’язуються неоднаково. Існують дві основні системи подачі заявки й одержання охоронного документа: винахідницька (авторська) і заявницька.

 Винахідницьку систему  прийняли в США, де право  на одержання патенту має перший  і дійсний винахідник, а подача  заявки супроводжується складанням  заявником відповідної присяги  (параграф 115 Патентного закону США).

 Заявницька система  передбачає видачу патенту першому  заявнику без перевірки його правоспроможності щодо заявленого винаходу. Вона  більш відповідає головній меті патентної системи – захистити винаходи, що були раніш розкриті.

 У європейських країнах  після приведення національних законодавств у відповідно до положень Європейської патентної конвенції сформувалась проміжна система, що згладжує труднощі винахідницької і заявницької системи. Так декларується право винахідника або його правонаступника на одержання патенту, передбачається вказівка імені винахідника в заявці. Однак при цьому не здійснюється ніякої перевірки правочинності заявника, а також істинності заявки про авторство.

 Винахідник має право  на подачу заявки й одержання  патенту в таких випадках:

якщо винахід не є службовим; якщо винахід є службовим, але договором між винахідником і роботодавцем передбачене право винахідника на одержання патенту;

якщо роботодавець протягом  визначеного терміна, зазначеного  в законі, із дати сповіщення його про  створення службового винаходу не подає  заявки на винахід.

Законодавством всіх країн передбачено, що право на подачу заявки належить спільно всьому колективу авторів, якщо розробка створена творчою працею декількох осіб, і відсутність кого-небудь з авторів приведе до неможливості одержання патенту.

 Для запобігання подібної  ситуації законом дозволене таке: якщо автор виїхав за кордон, то дії від його імені може  робити довірена особа, надавши  документ, що засвідчує дане право. 

 При визнанні громадянина  недієздатним або обмежено дієздатним, то дії, у тому числі пов’язані  з одержанням патенту, від його  імені здійснює опікун або  піклувальник.

 Крім автора (винахідника), право на подачу заявки на винахід має його спадкоємець або інші правонаступники. Якщо при подачі заявки автор помер, то від його імені всі документи підписує його спадкоємець, якщо повинен юридично довести своє право на спадщину.

 За дорученням заявника  заявка може бути подана через представника. Якщо заявка подається через представника, то дії до заявки додається довіреність, видана заявником на ім’я представника та оформлена з дотриманням вимог законодавства або її копія. Якщо заявником є іноземна особа або особа без громадянства, яка проживає чи має постійне місцезнаходження поза межами України, то заявка подається тільки через патентного повіреного. За дорученням заявника заявку може подати представник у справах інтелектуальної власності.

 Автор в заявці може  зробити вказівку на фізичну  і (або) юридичну особу, що  буде виступати заявником.

 Право на подачу  заявки іноземним заявником признається  у всіх країнах. Підставами для цього є міжнародні і регіональні угоди з охорони промислової власності, взаємні умови, надання законодавцем їм рівних прав із національними громадянами. Проживання в країні патентування або здійснення там промислової і комерційної діяльності розглядається звичайно як доповнення до інших підстав з отримання патенту.

 У багатьох країнах іноземні заявники не можуть самостійно подавати заявки і здійснювати інші дії, пов’язані безпосередньо з діяльністю патентного відомства. Як правило, фізичні особи, які проживають за межами країни, де вони мають намір одержати охоронний документ і підтримувати його чинність зобов’язані вести справи через патентних повірених, зареєстрованих у національному патентному відомстві цієї країни. Однак спеціальними угодами може бути передбачений інший порядок.

 Іноземні особи та  особи без громадянства, які проживають  чи мають постійне місцезнаходження  поза межами України, реалізують  свої права, зокрема право на  подання заявки, тільки через  патентних повірених, якщо інше  не передбачено міжнародними  угодами. Так, згідно з угодами  про співробітництво у сфері  охорони промислової власності  між Урядом України та Урядами Російської Федерації і Республіки Білорусь громадяни та юридичні особи, які проживають чи мають постійне місцепроживання в цих державах, мають право подавати заявки безпосередньо до «Українського інституту промислової власності» (далі Укрпатенту). Якщо до складу заявників входить фізична особа, яка проживає на території України, чи юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України, то заявку можна подати без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування в Україні.

2.1. Загальна характеристика заявки на винахід і корисну модель

Особа, яка бажає одержати патент на винахід і має на це право (заявник), подає заявку на його видачу до Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (Укрпатент), який здійснює приймання, розгляд та проведення експертизи заявок. Заявку подають безпосередньо до Укрпатенту або надсилають на його адресу поштою.

 Вимоги до змісту  й оформлення матеріалів заявки визначені «Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель», затверждені наказом Мiнiстерства освiти i науки України вiд 22 січня 2001 року № 22, зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 173/5364 від 27 лютого 2001 року (далі Правила) і є обов’язковими для заявників. За наявності кількох заявників один із них може бути призначений іншими заявниками як спільна довірена особа (спільний представник).

 Заявка – це сукупність  документів, необхідних для видачі  патенту України на винахід.  Заявка повинна стосуватися одного  або групи винаходів, пов’язаних  єдиним винахідницьким задумом  (вимога єдиності винаходу). Заявка  складається українською мовою  і повинна містити заяву про видачу патенту України на винахід, опис винаходу, формулу винаходу, креслення (якщо на них є посилання в описі), реферат.

 До заявки додають  документ, що підтверджує сплату збору за подання заявки. Таким документом є копія платіжного доручення на перерахування збору з відміткою установи банку або квитанція. Строки і порядок сплати зборів за подання заявки, а також їх розміри зазначені у Положенні «Про затвердження порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності», що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716. Cтрок подання документа про сплату збору за подання заявки може бути продовжений, але не більше ніж на 6 місяців. Клопотання про продовження пропущеного строку разом із документом про сплату збору за продовження строку повинно надійти до Укрпатенту не пізніше ніж через 6 місяців після закінчення строку.

 Якщо заявник згідно  з чинним законодавством України  має пільги у сплаті зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, тоді до заявки додається клопотання про надання пільги та завірена копія документа, що підтверджує право на пільгу. Копію подають до кожної заявки.

 Якщо заявку подають через патентного повіреного або іншу довірену особу, то до заявки слід додати видану заявником довіреність (копію довіреності), що засвідчує його (її) повноваження.

 Якщо заявка подається  відповідно до Паризької конвенції  з охорони промислової власності  і заявник бажає скористатися  правом конвенційного пріоритету, то він має додати до заявки такі документи: заяву про пріоритет із посиланням на дату подання й номер попередньої заявки, поданої до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції; копію попередньої заявки, засвідчену зазначеним органом. Ці документи мають бути подані до Укрпатенту разом із матеріалами заявки або не пізніше встановленого Законом строку.

 Заявка на винахід  повинна відноситися до одного  або групи винаходів, пов’язаних  єдиним винахідницьким задумом  (єдність винаходу).

 Заявка на корисну  модель повинна відноситися до  однієї корисної моделі (вимога  єдності корисної моделі).

 Вимога єдності сформульована  в більшості патентних законів  світу. Єдність визнається дотриманою, якщо:

у формулі винаходи в декількох  незалежних пунктах охарактеризована група корисних моделей: одна з яких призначена для одержання іншого; одне з яких призначено для здійснення іншого;

одне з яких призначено для використання іншого;

стосовних до об’єктів одного виду однакового призначення, що забезпечує одержання одного і того технічного результату.

Якщо заявка подається  з проханням про конвекційний пріоритет, тоді до заявки додається довідка патентного відомства країни, де була подана перша заявка і копія першої заявки.

 Прохання про встановлення  виставочного пріоритету супроводжується документом, що підтверджує його або довідка адміністрації офіційно визнаної міжнародної виставки, на якій експонувався предмет заявки.

 До заявки додається  ряд юридичних документів:

доручення, що видається патетному повіреному, якщо заявник здійснив дії через нього;

підписка про авторство – це заява особи про те, що вона є одним автором;

передатний акт на винахід  – документ, що видається, якщо заявку подає не винахідник;

передатний акт на пріоритет.

Розглянемо зміст документів заявки:

1. Заява – це прохання  про видачу патенту. Заява містить два види відомостей: перший стосується самого винаходу, другий стосується осіб, зазначених у заявці. 

 У заявці про видачу  охоронного документа необхідно  зазначити, який вид документа  замовляється, вказується заявник,  його адреса, а також винахідник. Останній має право вимагати, щоб його ім’я не згадувалося в публікації відомства. Заява про видачу патенту є найважливішим документом у заявці, тому що воно разом із формулою несе основне правове навантаження, тобто визначає майнові права на винахід або корисну модель. Складається українською мовою.

2. Опис винаходу (корисної  моделі) повинен викладатися у  визначеному порядку і розкривати  суть винаходу, досить ясно і  чітко, щоб його міг зрозуміти фахівець Держслужби ІВ. Вимоги до опису такі: 

- повнота розкриття змісту  винаходу, корисної моделі;

 – в описі повинна  визначатися галузь техніки, до якої відноситься винахід або корисна модель;

 – розкриття рівня техніки із вказівкою переліку основних найбільш близьких  об’єктів до винаходу і корисної моделі;

- в описі вказуються  відомості про можливість промислового  застосування.

3. Формула винаходу (корисної  моделі) – це складена за встановленими  правилами коротка словесна характеристика, що виражає його зміст. Грунтується  на описі, викладається у певному  порядку – стисло і чітко,  тобто це короткі характеристики, які виражають сутність винаходу, корисної моделі. Формула призначена  для визначення обсягу правової  охорони. Формула винаходу (корисної  моделі)  містить сукупність його істотних ознак, достатніх для досягнення технічного результату. Вона цілком грунтується на описі, тобто характеризує винахід, корисну модель тільки тими ознаками, що наведені і розкриті в описі. Формула винаходу повинна виражати технічну сутність; вона є засобом встановлення факту використання винаходу; надає фахівцям відповідну інформацію про прогрес, що досягається за допомогою заявленого винаходу або корисної моделі. Формула винаходу складається одним пунктом (одноланкова формула) або двома і більше пунктами (багатоланкова формула). Формула об’єднує як юридичні, так і технічні поняття.

 Правове значення формули  винаходу в тому, що вона визначає права заявника.

 Інформаційно-технічне  значення формули в тому, що вона публікується раніше повного опису корисної моделі, винаходу, що робить її швидким джерелом інформації для фахівця.

4. Реферат (анотація) –  скорочений виклад змісту суті  винаходу. Складається лише для  інформаційних цілей, а також  використовується до уваги для  тлумачення формули і визначення  рівня техніки. Являє собою стислий опис і пункти формули. Реферат містить назву винаходу і корисної моделі; характеристику області техніки; галузь застосування, якщо це неясно з назви; характеристику сутності винаходу з указівкою, який технічний результат досягається. Мета реферата – технічна інформація.

5. Креслення додаються  до заявки, якщо це необхідно  для розуміння сутності винаходу. Вони повинні бути погоджені  з описом і подані у вигляді  графічних матеріалів: фотографій, таблиць, діаграм.

2.2. Заявка на промисловий зразок

Заявка на промисловий  зразок повинна відповідати вимогам  єдності і складається українською  мовою. Назва промислового зразка має  характеризувати його призначення. Назва промислового зразка маловідомого або нового призначення повинна містити посилання на галузь його застосування, наприклад: «Еквалайзер для апаратури, що відтворює звук».

 Заявка на промисловий  зразок містить:

заяву про видачу патенту;

комплект фотографій із зображенням  виробу або його макета, малюнка, що дає повне уявлення про зовнішній  вигляд виробу;

опис промислового зразка;

за необхідності даються  креслення, схеми, карти.

Заявка на промисловий  зразок має включати ясні, точні  і достатні відомості, необхідні  для фахівця в певній галузі.

 До заявки обов’язково  додається документ про сплату  мита.

 Необхідно, що комплект  зображень виробу давав повне уявлення про його зовнішній вигляд. Зокрема, комплект зображень тривимірного виробу може  містити загальний вигляд виробу, вигляди спереду, зліва, справа, ззаду, зверху, знизу та зображення фрагментів виробу тощо. Для двовимірного виробу достатньо, як правило, навести одне зображення. Комплект зображень виробу з малюнком має містити окреме зображення цього малюнка.

 Опис містить такі  розділи: назва промислового зразка, прізвище, ініціали автора промислового зразка, призначення та галузь застосування промислового зразка, перелік зображень, креслень та схем, карт, суть та суттєві ознаки промислового зразка.

 Разом із заявкою  може бути подано її  електронний  примірник на дискеті чи компакт-диску CD-R, виконаний відповідно до комп’ютерної програми, затвердженої Держслужбаом, що розміщується на веб-сайтах Держслужбау та Укрпатенту.

3. Патентування  винаходу, промислового зразка. Порядок  одержання

Патенту

 Заявка на видачу  патенту України на винахід,  промисловий зразок, свідоцтва на товарний знак подається до Держпатенту України.

 Заявка — це перелік  документів, необхідних для отримання  патенту: заява на винахід,  промисловий зразок, товарний знак; опис суті рішення, що заявляється, із формулою винаходу; реферат; креслення; фотографії та інші доповнювальні матеріали.

 Заява на раціоналізаторську  пропозицію подається в письмовій  формі підприємству або організації, на яких передбачається використовувати цю пропозицію.

 Автор (будь-яка фізична  особа), творчою працею якого створено  цей винахід чи промисловий  зразок, а також законний спадкоємець  автора чи інша фізична або юридична особа, яка одержала від автора чи його спадкоємця право на подання заявки на договірній основі, мають право подати заявку на винахід або промисловий зразок.

 Заявки на видачу  охоронних документів можуть  подаватися через патентного повіреного, зареєстрованого в Держпатенті України. Через патентних повірених подають заявки також особи, які проживають за межами України, або іноземні юридичні особи за межами України.

 Кожна подана заявка повинна стосуватися тільки одного винаходу чи промислового зразка, а також одного товарного знака.

 Заявка на винахід  повинна містити такі обов'язкові документи, що подаються в патентне відомство як одне ціле:

 заяву про видачу  патенту — на офіційному бланку, українською мовою, друкованим  способом — із зазначенням  автора (співавторів), місця їх проживання  або місцеперебування;

 опис винаходу, що розкриває  його сутність із повнотою, достатньою  для здійснення (виготовлення) винаходу  будь-якою іншою особою;

 формулу винаходу, що  виражає його суть і ґрунтується  на описі винаходу; стисла словесна  характеристика технічної суті  винаходу, що містить сукупність його суттєвих ознак, достатніх для досягнення зазначеного заявником технічного результату;

 креслення та інші  ілюстративні матеріали, якщовони необхідні для з'ясування суті винаходу;

 реферат (короткий  опис винаходу, формули длярозуміння  суті винаходу).

 До заявки обов'язково  додаються такі документи:

 документ про сплату  збору за подання заявки;

 документ, що підтверджує право заявника на зменшення розміру збору, якщо таке право у заявника є;

 доручення, що засвідчує  повноваження представника заявника (якщо цей факт має місце);

 заявка про пріоритет (якщо заявник бажає скористатися правом пріоритету) і копія попередньої заявки.

 Якщо заявку подає  автор, то до матеріалів заявки  повинна додаватися довідка, що  підтверджує сплату мита в установленому порядку або звільнення від сплати такого. Якщо заявка передається у власність Державному фонду патентів, автор звільняється від сплати мита, за ним залишається право авторства і відповідна винагорода, встановлена Держпатентом.

 Усі документи, що  подаються в Держпатент, повинні  складатися українською мовою,  а якщо документи складено  іншою мовою, вони обов'язково повинні супроводжуватися перекладом.