Предмет та об’єкти судово - бухгалтерської експертизи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Володимира Даля
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ І ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни Судово-бухгалтерська експертиза
Студент Шептенко Ельвіра Павлівна …………
Група ПВВ - 31
Керівник роботи Ст. викладач Акіньшин С.М. ……………..
(посада,прізвище,ініціали)
Реєстраційний номер ……………… Реєстратор ………………….
Захищена з оцінкою ……………………
Викладач Ст. викладач Акіньшин С.М. ………………..
(посада,прізвище,ініціали)
Дата …………………
Зміст.
- Предмет та об’єкти судово - бухгалтерської експертизи.
3 - Методичні прийоми та методика проведення судово - бухгалтерської експертизи фінансових результатів підприємства. 7
Список використаної літератури.
- Предмет та об’єкти судово - бухгалтерської експертизи.
Визначення загального поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи обумовлено знаннями в галузі бухгалтерського обліку, потрібними для розв’язання питань, які виникають у судово-слідчій практиці. У кожному конкретному випадку використовується не вся сукупність бухгалтерських знань, а лише ті з них, що необхідні для відповіді на поставлені запитання. При цьому бухгалтер повинен мати необхідну кваліфікацію і бути компетентним у своїй спеціальності.
В економічній літературі немає єдиного визначення предмета судово-бухгалтерської експертизи. За В. Д. Понікаровом, «…предмет судово-облікової експертизи визначається конкретними поставленими завданнями і змістом питань, які вона вирішує. Як правило, основні питання, на які повинен дати експерт відповідь у своєму висновку, пов’язані з обґрунтуванням висновків проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства, яке перевіряється» .
За Л. Ф. Алексеєвою, «…предметом судово-бухгалтерської експертизи слід уважати відображення фінансово-господарської діяльності підприємства у відповідних документах. Отже, предметом судово-бухгалтерської експертизи є бухгалтерські проведення, які відбивають фінансово-господарську діяльність і є її частиною» .
За М. І. Камликом, «…предметом судової бухгалтерії є негативні зміни в господарській діяльності підприємств і організацій, які спричинені будь-якими деструктивними факторами» .
Таким чином, на наш погляд, предметом судово-бухгалтерської
експертизи є бухгалтерські операції, що відбивають фінансово-господарську діяльність і разом з тим є певною мірою її частиною.
Це поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи базується на тому, що його сутність характеризується такими особливостями:
● зв’язком з господарською діяльністю;
● відображенням у бухгалтерському обліку;
● колом питань, поставленими слідчим (судом) експерту-бухгалтеру;
● наявністю висновку, зробленого спеціалістом у галузі бухгалтерського обліку.
Проте необхідно розрізняти поняття судово-бухгалтерської експертизи як дослідження явищ господарської діяльності і предмета судово-бухгалтерської експертизи, яка проводиться у конкретній справі.
У першому випадку предметом експертизи є питання, які входять до компетенції бухгалтера-експерта, у другому — предметом експертизи є питання слідчого або суду, що поставлені бухгалтеру-експерту у конкретній справі.
Поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи тісно пов’язане з поняттям об’єкта експертного дослідження.
Об’єктами судово-бухгалтерської експертизи є:
1. Облікові бухгалтерські документи:
а) первинні, які фіксують господарські операції, що розглядаються в справі (вимоги, банківські доручення, касові ордери, наряди, транспортні документи, платіжні відомості, квитанції тощо);
б) зведені (згруповані відомості, особові рахунки, накопичувальні таблиці та ін.).
2. Облікові регістри, в яких відображені господарські операції (книги, журнали-ордери, оборотні відомості, картки обліку тощо).
3. Комп’ютерна інформація.
4. Документи бухгалтерської звітності (звіти касирів, авансові звіти, товарні звіти матеріально відповідальних осіб та ін.).
5. Форми фінансової звітності підприємства.
6. Матеріали інвентаризацій (інвентарні описи, звіряльні відомості, протоколи рішень інвентаризаційних комісій, пояснення матеріально відповідальних осіб).
7. Акти проведених ревізій.
8. Інші офіційні документи
(накази про прийняття на
9. Протоколи допитів
10. Неофіційні документи,
що мають значення для судово-
11. Висновки експертів інших галузей знань (товарознавчої, будівельної, технологічної та ін.).
12. Інші документи, що регламентують діяльність суб’єкта.
Проте основна діяльність експерта-бухгалтера пов’язана з до-слідженням бухгалтерських документів, які відповідно до ст. 83 КПК передбачені в числі джерел доказів відносно справи, що розглядається. Якщо ж такий документ є знаряддям злочинності (підроблене доручення і накладна, згідно з якими отримано і привласнено товарно-матеріальні
цінності) або несе на собі сліди злочину (інвентаризаційний опис і звіряльна відомість, які встановлюють нестачу цінностей), то він (документ) згідно зі ст. 78 КПК являє собою речовий доказ.
Визнання слідчим документа речовим доказом оформляється відповідною постановою, і це відбивається в протоколі огляду (ст. 190, 191 КПК). Після цього документ долучається до справи, при цьому в ній залишається протокол огляду документа і розписка особи, яка прийняла документ на зберігання.
Важливим джерелом інформації для правильної оцінки поданих даних під час проведення судово-бухгалтерської експертизи є нормативно-правові акти України: Конституція і закони України, кодекси України; акти Верховної Ради України нормативного характеру; укази і розпорядження Президента України; постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України; накази, положення, інструкції, правила та інші нормативні акти міністерств, відомств, інших центральних органів державної виконавчої влади, господарського управління та контролю після їх державної реєстрації, здійсненої Міністерством юстиції України; нормативно-правові акти відділів, управлінь, інших служб місцевих органів державної виконавчої влади, господарського управління та контролю, зареєстрованих управліннями юстиції обласних державних адміністрацій; постанови Правління Наці-онального банку України; рішення і висновки Конституційного Суду України.
Експерт-бухгалтер може досліджувати лише ті документи, які є в справі і надані йому слідчим або судом.
Якщо в основу дослідження покладена лише ксерокопія документа, то експерт має зазначити це у своєму висновку.
Документ, наданий на дослідження експерту, має бути перевірений ним як з формального боку, так і за суттю відображених у ньому операцій. Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88), для того щоб документ мав юридичну силу і доказовість, він має містити всі передбачені обов’язкові реквізити.
Усі документи, з якими працює експерт, можна класифікувати як доброякісні та недоброякісні.
Доброякісний документ — це документ, який за формою і змістом відповідає вимогам чинного законодавства й точно відображає проведену господарську операцію.
Недоброякісний документ — це документ, який не відповідає вимогам чинного законодавства, неправильно оформлений, не відображає дійсно виконану господарську операцію або показує її в перекрученому вигляді.
Експерт-бухгалтер не вправі втручатися у вирішення питання про дійсність документів, це виходить за межі його компетенції.
Таким чином, до об’єктів судово-бухгалтерської експертизи належить уся первинна документація, в якій із застосуванням грошових та натуральних вимірників відображається фінансово-господарська діяльність суб’єкта, а також бухгалтерські регістри, фінансова звітність, розпорядчі та інші документи, що регламентують діяльність суб’єкта.
2. Методичні прийоми та методика проведення судово - бухгалтерської експертизи фінансових результатів підприємства.
Фінансові результати є підсумком роботи підприємства в звітному періоді. Правильність їх відображення в обліку є запорукою ефективної діяльності у майбутньому. Проведення судово-бухгалтерської експертизи фінансових результатів необхідне при вирішенні кола питань.
А саме:
- перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за видами діяльності;
- перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за джерелами надходження;
- перевірка правильності визначення та відображення в обліку доходів за періодом надходження;
- перевірка правильності визначення та відображенні в обліку доходів за періодом визнання;
- установлення причин, що сприяли корисливим зловживанням.
Експертиза цих елементів дає повну інформацію про стан обліку фінансових результатів загалом, про допущені помилки і навмисні зловживання. Тому сукупність експертиз по визначеним напрямкам і надання висновку є метою судово-бухгалтерської експертизи фінансових результатів будь-якого підприємства.
Методичні прийоми проведення судово-бухгалтерської експертизи фінансових результатів.
Методичні прийоми та методика проведення судово-бухгалтерської експертизи фінансових результатів діяльності підприємства включають:
- документальні (відповідність відображених операцій вимогам чинного законодавства; формальна та арифметична перевірка документів, в яких відображається здійснення господарських операцій, регістрів аналітичного та синтетичного обліку, фінансової звітності; зустрічна перевірка документів; логічний контроль правильності відображення взаємозв’язаних операцій тощо);
- розрахунково-аналітичні (економічний аналіз; аналітичні та статистичні розрахунки; економіко-математичні);
- прийоми узагальнення, оцінювання та реалізації результатів експертизи (узагальнення результатів дослідження та складання висновку експерта; розробка пропозицій з профілактики правопорушень; вручення висновку бухгалтера-експерта правоохоронним органам; реалізація пропозицій із профілактики правопорушень; реалізація результатів експертизи у суді);
- органолептичні (контрольні заміри робіт; технологічні експертизи; суцільні (безперервні) спостереження тощо).
Взагалі дані про фінансовий результат підприємства (порівняння доходів та витрат) є одним з найпростіших об’єктів для фальсифікації. Це пов’язано зі значною кількістю документів, рахунків обліку, що використовуються для їх визначення та відображення.
Тому перед бухгалтером-експертом постає завдання з’ясувати правильність відображення та зіставлення доходів і витрат.
Фінансовий результат може бути спотворений в результаті:
- неправильного визначення собівартості реалізованої продукції;
- неповноти відображення отриманих підприємством доходів;
- помилок у розрахунку податку на прибуток;
- неточного відображення отриманих штрафів, пені, неустойки;
- неправомірного списання дебіторської заборгованості до завершення терміну позовної давності;
- завищення витрат на позареалізаційні операції (сплачені штрафи, фінансові витрати, витрати від інвестиційної діяльності, надзвичайних подій тощо).
Основні джерела дослідження фінансової діяльності підприємства.
Інформаційно-методичне забезпечення експертного дослідження операцій, що пов’язані з формуванням доходів та фінансових результатів, поділяють на законодавчо-нормативне та фактографічне.
Джерела законодавчо-нормативної бази:
1). Конституція України, ухвалена Верховною Радою України 28.06. 1996 р. №234 К/96 ВР.
2). Закон України "Про
бухгалтерський облік та
3). Закон України "Про
порядок погашення зобов’язань
платників податків перед
4). Інструкція про призначення та проведення судових експертиз, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10. 1998 р. № 53/5.
5). Інструкція про порядок нарахування та погашення пені. Затверджена наказом ДПА України від 01.03. 2001 р. № 77.
6). Інструкція про порядок застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби. Затверджена наказом ДПА України від 17.03. 2001 р. № 110.
7). Інструкція про застосування
Плану рахунків
8). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).
9). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).
10). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати". Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).
11). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід". Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11. 1999 № 290.
12). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12. 1999 № 318.
13). Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку. Затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12. 2000 р. № 356.
До джерел фактографічної інформації відносять:
- накладні на відпуск готової продукції;
- рахунки, виставлені покупцям та замовникам;
- первинні документи обліку фінансових результатів від операційної діяльності (розрахунки, довідки бухгалтерії підприємства);
- регістри аналітичного та синтетичного обліків доходів та результатів діяльності (журнал-ордер № 6);
- журнал обліку грошових коштів та документів № 1;
- комп’ютерна інформація;
- рахунки (субрахунки) Головної книги (701, 702, 703, 704, 71, 72, 73, 74, 75, 791,792, 793, 794);
- баланс (форма № 1);
- звіт про фінансові результати (форма № 2);
- декларація про прибуток підприємства;
- акт ревізій тощо.
Отже, основними джерелами дослідження фінансової діяльності підприємства, на які повинен спиратися експерт, такі:
● законодавчі акти про підприємство та підприємництво;
● нормативно-методичні документи, що регламентують ведення бухгалтерського обліку;
● наказ про облікову політику підприємства;
● нормативні документи з виробництва і реалізації продукції;
● договори, якими оформлено операції з реалізації продукції (робіт, послуг) та іншого вибуття активів (договори купівлі-продажу тощо);
● розрахункові документи (рахунки, що виставлені покупцям на оплату відвантаженої продукції);
● податкові накладні (для визначення обсягів зобов’язань з ПДВ);
● регістри аналітичного та синтетичного обліку;
● первинні документи, зокрема "Акт на списання основних засобів", "Накладна на відпуск матеріалів", товарно-транспортні накладні, накладні на відвантаження готової продукції тощо;
● документи, що засвідчують факти здійснення інвестиційної та фінансової діяльності;
● розрахунок обґрунтованості понесених підприємством витрат від надзвичайних подій та отриманих у результаті цих подій доходів;
● форми фінансової звітності (Форма 1, Форма 2);
●декларація про прибуток підприємства;
● матеріали попередніх ревізій і перевірок правильності визначення фінансових результатів;
● останній аудиторський висновок;
● рішення судів про визнання дебітора неплатоспроможним;
● інформація правоохоронних органів.
Завдання та об’єкти дослідження фінансових результатів.
Згідно з П (С) БО 3 "Звіт про фінансові результати", доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників); витрати – зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення чи розподілу між власниками); прибуток – перевищення доходів звітного періоду над витратами звітного періоду; збиток – перевищення витрат звітного періоду над доходами звітного періоду.
Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду.
З цією метою передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат. Загальні правила формування інформації про доходи та витрати встановлені Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", 16 "Витрати", що застосовуються підприємствами та організаціями.
До основних завдань, які виконуються в процесі судово-бухгалтерської експертизи операцій, що пов’язані з формуванням доходів та фінансових результатів діяльності, є:
● Перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за видами діяльності:
- доходи від операційної діяльності;
- доходи від фінансової діяльності;
- доходи від інвестиційної діяльності;
- доходи від надзвичайної діяльності.
● Перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за джерелами надходження:
- доходи від реалізації продукції, товарів, основних засобів, інших активів;
- доходи від реалізації послуг;
- нереалізовані доходи тощо.
● Перевірка правильності визначення та відображення в обліку доходів за періодом надходження.
● Перевірка правильності визначення та відображенні в обліку доходів
за періодом визнання.
Установлення причин, що сприяли корисливим зловживанням.
Основними об’єктами судово-бухгалтерської експертизи в дослідженні операцій, пов’язаних з формуванням доходів та фінансових результатів підприємства, є:
1). Обсяги виробництва
та реалізації продукції, товарів,
інших активів у разі
2). Обсяги інвестицій, характер
та види здійснених фінансових
операцій за експертизи
3). Витрати на виробництво продукції;
4). Інші операційні витрати;
5). Розрахунок собівартості продукції;
6). Первинна документація з обліку доходів та фінансових результатів;
7). Дані бухгалтерського обліку та звітності;
8). Регістри аналітичного та синтетичного обліків й ін.
Отже, об’єктами експертного дослідження фінансових результатів, є:
- визнання та правова регламентація: легітимний – нелегітимний;
- повнота відображення в системі обліку та фінансовій звітності;
- склад за сегментами;
- склад за видами діяльності;
- додержання нормативно-правового забезпечення методології відображення фінансового результату в системі обліку та фінансовій звітності;
- тенденції розвитку.
Висновки.
1). Методичні прийоми та
методика проведення судово-
експертизи фінансових результатів діяльності підприємства включають:
- документальні (відповідність відображених операцій вимогам чинного законодавства; формальна та арифметична перевірка документів тощо);
- розрахунково-аналітичні (економічний аналіз; аналітичні та статистичні розрахунки; економіко-математичні);
- прийоми узагальнення, оцінювання та реалізації результатів експертизи (узагальнення результатів дослідження та складання висновку експерта; розробка пропозицій з профілактики правопорушень тощо);
- органолептичні (контрольні заміри робіт; технологічні експертизи; суцільні (безперервні) спостереження тощо).
2). Основними джерелами дослідження фінансової діяльності підприємства, на які повинен спиратися експерт, такі:
- законодавчі акти про підприємство та підприємництво;
- нормативно-методичні документи, що регламентують ведення бухгалтерського обліку;
- наказ про облікову політику підприємства;
- нормативні документи з виробництва і реалізації продукції;
- договори, якими оформлено операції з реалізації продукції (робіт, послуг) та іншого вибуття активів (договори купівлі-продажу тощо);
- розрахункові документи (рахунки, що виставлені покупцям на оплату відвантаженої продукції);
- податкові накладні (для визначення обсягів зобов’язань з ПДВ);
- регістри аналітичного та синтетичного обліку;
- первинні документи, зокрема "Акт на списання основних засобів",
"Накладна на відпуск матеріалів", товарно-транспортні накладні, накладні на відвантаження готової продукції тощо;
- документи, що засвідчують факти здійснення інвестиційної та фінансової діяльності;
- розрахунок обґрунтованості понесених підприємством витрат від надзвичайних подій та отриманих у результаті цих подій доходів;
- форми фінансової звітності (Форма 1, Форма 2);
- декларація про прибуток підприємства;
- матеріали попередніх ревізій і перевірок правильності визначення фінансових результатів;
- останній аудиторський висновок;
- рішення судів про визнання дебітора неплатоспроможним;
- інформація правоохоронних органів.
3). Основні завдання, що
виконуються в процесі судово-
● Перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за видами діяльності:
- доходи від операційної діяльності;
- доходи від фінансової діяльності;
- доходи від інвестиційної діяльності;
- доходи від надзвичайної діяльності.
● Перевірка правильності визначення і відображення в обліку доходів за джерелами надходження:
- доходи від реалізації продукції, товарів, основних засобів, інших активів;
- доходи від реалізації послуг;
- нереалізовані доходи тощо.
● Перевірка правильності визначення та відображення в обліку доходів за періодом надходження.
● Перевірка правильності визначення та відображенні в обліку доходів за періодом визнання.
Установлення причин, що сприяли корисливим зловживанням.
4). Об’єктами експертного дослідження фінансових результатів, є:
- визнання та правова регламентація: легітимний – нелегітимний;
- повнота відображення в системі обліку та фінансовій звітності;
- склад за сегментами;
- склад за видами діяльності;
- додержання нормативно-правового забезпечення методології відображення фінансового результату в системі обліку та фінансовій звітності;
- тенденції розвитку.
Тобто, підсумовуючи, можна сказати, що судово-бухгалтерська експертиза фінансових результатів є трудомістким процесом, який вимагає не лишень вичерпних знань з обліку фінансових результатів, але й чіткого дотримання методики проведення з визначенням завдання, методичних прийомів і необхідної інформації. Вміле знаходження відповіді на дане питання є визначальним мірилом якості проведеної експертизи.
Список використаної літератури.
- Білуха Н.Т. „Судово-бухгалтерська експертиза”, -М. Дело 1993р.
- Камлик М. І. Судова бухгалтерія. Підручник. К.: Атіка, 2001. – 187с.
- Конституція України.
- Кримінальний кодекс України.
- Кримінально-процесуальний кодекс України.
- Закон України „ Про судову експертизу ” від 25.02.1994р.
- Закон України „ Про аудиторську діяльність ” від 22.04.1994р.
- Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р.
- Мумінова-Савіна Г. Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч. – метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. – К. КНЕУ, 2004. – 268с.
- Савченко Л. І. Судово-бухгалтерська експертиза: Опорний конспект лекцій. – К.: КНТЕУ, 2001. – 148с.
