Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Проектний аналіз. 2

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

1.Оточення проекту та його учасники…………………………………………..4

1.1 Структура і оточення…………………………………………………………4

1.2 Учасники проекту…………………………………………………………….7

2. Практичні задачі………………………………………………………………10

Висновки…………………………………………………………………………18

Література………………………………………………………………………..20

Вступ

Поняття проекту є одним з базових елементів концепції проектного аналізу. Розглянемо значення терміну "проект" та його змістовне навантаження в проектному аналізі. Різноманітність тлумачень поняття "проект" свідчить про нерівнозначність підходів авторів до його визначення.

Так, 1987 року Інститутом управління проектами (США) було запропоновано таке визначення: "Проект є якимсь завданням з певними вихідними даними і бажаними результатами (цілями), які обумовлюють спосіб його вирішення". Вадами цього визначення було визнано як те, що спосіб вирішення завдання обумовлюється не тільки і не завжди результатами (цілями) його вирішення, так і те, що у визначенні проекту не згадано засоби його реалізації.

Наведемо ще кілька спроб визначення поняття "проект", які зустрічаються в літературі. Так, наприклад, "проект містить в собі задум (проблему), засоби її реалізації (вирішення проблеми) і одержані внаслідок її реалізації результати". Або ще:"проект — це сукупність певних елементів (об'єктів матеріальної й нематеріальної природи) і зв'язків між ними, що забезпечує досягнення поставлених цілей".

Ці визначення можна вважати універсальними, методично виваженими й достатньо повними. До їх вад можна віднести те, що в них практично відсутній змістовий аспект.

Не торкаючись теоретичних суперечок про вади й переваги різних визначень проекту, пропонуємо керуватися поняттям, яке найближче до визначення, даного в методичних матеріалах Всесвітнього банку:

"Проект — це комплекс взаємопов'язаних заходів, розроблених для досягнення певних цілей протягом заданого часу при встановлених ресурсних обмеженнях".

1.Оточення проекту та його учасники

1. Структура і оточення проекту

Структура проекту. Для того щоб управляти проектом, доцільно розбити його на ієрархічні підсистеми та компоненти, тобто структурувати.

Структура проекту — це організація зв'язків і відносин між його елементами. За допомогою структури визначають, що необхідно розробити чи зробити; вона пов'язує роботи між собою та з кінцевою метою проекту.

У процесі структурування виокремлюють компоненти продукції проекту, етапи його життєвого циклу та елементи організаційної структури.[4]

Структурування — невіддільна частина загального процесу планування проекту, визначення його цілей, розподілу відповідальності й обов'язків. До основних завдань структурування проекту належать такі:

• поділ проекту на блоки, що підлягають управлінню;

• розподіл відповідальності за елементами проекту і визначення зв'язку робіт зі структурою організації (ресурсами);

• точне оцінювання необхідних витрат (коштів, часу і матеріальних ресурсів);

• створення єдиної бази для планування, упорядкування кошторисів і контролю за витратами;

• встановлення зв'язку між роботами, пов'язаними з проектом і системою ведення бухгалтерських рахунків;

• перехід від загальних, не завжди конкретно виражених цілей до конкретних, які виконують підрозділи організації;

• окреслення комплексів робіт (підрядів)[7].

Мистецтво поділу проекту на складові полягає в умінні поєднувати три різні структури — процес, продукт і організація — в єдину структуру проекту[6].

Необхідно чітко окреслити характер, мету і зміст проекту, а також усі його кінцеві продукти з їх точними характеристиками. Доцільно здійснити ієрархію цілей, що показує повний ланцюг кінцевих результатів або засобів їх досягнення. При цьому необхідно обміркувати потрібний рівень деталізації планів і оцінити кількість рівнів у структурі проекту. Слід побудувати схеми життєвого циклу проекту та організаційну, де зазначити

групи чи окремих осіб, які працюватимуть над проектом, включаючи заінтересованих у проекті осіб із зовнішнього середовища проекту[1].

Необхідно проаналізувати структуру продукції — схему її поділу на підсистеми чи компоненти, включаючи машини і устаткування, програмне та інформаційне забезпечення, послуги, а також у разі потреби географічний поділ. Крім того, потрібно вивчити план бухгалтерських рахунків організації — систему застосовуваних при структуруванні проекту кодів, яка має грунтуватися на діючому в організації плані бухгалтерських рахунків або з урахуванням його коригування. На основі отриманої інформації потрібно скласти генеральний зведений план проекту, який можна буде деталізувати у процесі пошуку критичного шляху. При реалізації проекту цей план можна

використовувати для доповідей керівництву. На основі зведеного плану слід скласти робочий план бухгалтерських рахунків (у разі потреби доцільно розробити систему субрахунків), робочий сітковий графік з часовими й ресурсними оцінками всіх робіт, а також запровадити систему нарядів-завдань[9].

Середовище проекту. Для того щоб правильно організувати реалізацію проекту, слід пам'ятати, що проекти виникають, існують і розвиваються в зовнішньому середовищі. Склад проекту постійно змінюється у процесі його реалізації і розвитку; у ньому можуть з'являтися нові елементи (об'єкти), а вилучатись існуючі; при цьому елементи повинні бути взаємопов'язані.

Середовище проекту — це зовнішні та внутрішні чинники впливу на його підготовку і реалізацію. Від точності визначення середовища проекту залежить його життєздатність. Поділ середовища, в якому існує і розвивається проект, на внутрішнє та зовнішнє умовний з таких причин:• проект не є жорстким стабільним утворенням, тобто окремі його елементи у процесі реалізації можуть переходити із зовнішнього середовища

до складу проекту і навпаки;

• можливе використання певних елементів проекту як у його межах, так і поза ними (наприклад, спеціалісти, які водночас працюють над реалізацією конкретного проекту і розв'язанням інших проблем, зокрема виконанням іншого проекту)[8].

На проект впливають такі чинники зовнішнього середовища:

• політичні — політична підтримка проекту державою, рівень злочинності, міжнаціональні та міждержавні відносини;

• економічні — структура відносного валового продукту, рівень оподаткування, страхові гарантії, умови підприємницької діяльності та регулювання цін, рівень інфляції, стабільність національної валюти, розвиненість банківської системи, стан ринків та ін.;

• суспільні — умови й рівень життя населення, рівень освіти, свобода пересування, соціальні гарантії та пільги, свобода слова, рівень розвитку місцевого самоврядування та ін.;

• правові — стабільність законодавства, дотримання прав людини, а також прав власності та підприємництва;

• науково-технічні — рівень розвитку фундаментальних і прикладних наук, інформаційних і промислових технологій, розвитку енергетики, транспортної інфраструктури, зв'язку, телекомунікацій;

• культурні — рівень освіченості населення, релігійна ситуація,історико-культурні традиції та ін.;

• природні — кліматичні умови, вимоги до захисту навколишнього середовища, екологічні стандарти для продукції, що виробляється[5].

До чинників внутрішнього середовища проекту належать стиль керування, відносини між учасниками проектної команди, професіоналізм цієї команди, засоби комунікації. Професіоналізм команди проекту має забезпечити досягнення поставлених цілей проекту.Стиль керування визначає клімат у команді та впливає на її творчу активність[3].

Від засобів комунікації залежать повнота й достовірність обміну інформацією між учасниками проекту Рядовому працівникові, який бере участь у реалізації конкретного проекту, зазвичай байдуже, де розміщується він або об'єкт, з яким він працює: всередині чи за межами проекту. Для нього важливіше, яку конкретну роботу він виконує і яку винагороду за це одержує. По-іншому ставляться до проекту його менеджери і керівники організацій, що беруть у ньому участь. Для них чітке розуміння питання щодо розміщення елементів проекту є одним із чинників, які сприяють успішній реалізації проекту[2].

1.2 Учасники проекту

Учасники проекту — основний елемент його структури, тому що саме вони забезпечують реалізацію задуму. Залежно від типу проекту в його реалізації можуть брати участь від однієї до кількох десятків (іноді сотень) організацій. Кожна з них виконує певні функції, має певний ступінь участі у проекті й несе конкретну міру відповідальності за його реалізацію. Важливою особливістю діяльності в межах проекту є множинність учасників проектної діяльності. У підготовці й реалізації інвестиційних проектів можуть брати участь замовник проекту (проектна компанія), консультанти (фінансові, юридичні, технічні та ін.), підрядчики, постачальники машин, устаткування та інших інвестиційних товарів, покупець (замовник) проектного продукту, страхувачі, гаранти і поручителі за кредитними договорами й контрактами та ін. Усі ці організації залежно від виконуваних

ними функцій прийнято об'єднувати у групи (категорії) учасників проекту. Наведемо визначення щодо учасників проекту, які використовують у світовій практиці управління проектами (до речі, ця термінологія вже широко вживається при реалізації міжнародних проектів в Україні).

Замовник — майбутній власник і користувач результатів проекту, головний його учасник. Проект можна вважати товаром, що реалізується за умовами та згідно з потребами замовника. У ринковій економіці замовник (власник) проекту — це фізична чи юридична особа, яка вкладає (інвестує) у проект власні чи позичені кошти і приймає рішення щодо термінів проекту, його вартості, контролю якості тощо. Замовником може бути як одна, так і кілька організацій, що об'єднали зусилля та капітали для реалізації проекту і використання його результатів, зокрема інвестори та інші особи, уповноважені ними реалізовувати проекти.

Інвестор — це особа чи організація, яка фінансує проект. Інвестором може бути замовник. Якщо інвестор і замовник — різні особи, інвестор укладає із замовником договір, контролює його виконання і здійснює розрахунки з іншими учасниками проекту. Інвестор може бути кредитором або пайовиком, що має частку в капіталі проекту.

Проектно-кошторисну документацію розроблюють проектні організації — проектувальники. Організація, яка несе відповідальність за виконання комплексу проектних робіт, називається генеральним проектувальником. За кордоном генерального проектувальника частіше називають архітектором або інженером.

Архітектор — це особа чи організація, що має право на основі відповідно оформленої ліцензії професійно виконувати роботу зі створення проектно-кошторисної

документації, специфікацій, вимог до проведення тендерів (торгів), а також здійснювати загальне управління проектом.

Інженер — це особа чи організація, що має право на основі ліцензії займатися так званим інжинірингом — комплексом послуг, пов'язаних з процесом виробництва й реалізації продукції проекту. Інжиніринг передбачає планування робіт, інженерне проектування, здійснення випробувань, а також контроль за здачею об'єкта в експлуатацію.

Постачальник {генеральний постачальник) — це організація, що здійснює ресурсне забезпечення проекту (закупівлі та поставки).

Підрядчик {генеральний підрядчик, субпідрядник) — це юридична особа, яка несе відповідальність за виконання робіт відповідно до контракту.

Консультант — це фірма чи спеціаліст, який на контрактних умовах надає учасникам проекту консультаційні послуги з питань йогореалізації.

Керівник проекту (за зарубіжною термінологією — менеджер проекту) — це юридична особа, якій замовник (або інвестор) проекту делегує повноваження з управління роботами за проектом: планування, контролю та координації роботи його учасників. Конкретний склад повноважень керівника проекту визначається контрактом із замовником.

Проектна команда — це організаційна структура, яку очолює керівник проекту. Утворюють її на період здійснення проекту для ефективного досягнення його цілей. Склад і функції проектної команди залежать від масштабів, складності та інших характеристик проекту. Завершуючи розгляд функцій основних учасників проекту, зазначимо найважливішу роль банку —одного з основних інвесторів, що забезпечують фінансування проекту. До обов'язків банку належать постійне забезпечення проекту коштами і кредитування генерального підрядчика для розрахунків із субпідрядчиками,

якщо замовник не має власних необхідних фінансових ресурсів.

2. Практичні задачі

Задача 1

По данних розрахувати майбутню вартість суми грошей:

Кількість років – 24

Теперішня вартість суми грошей – 230 грн.

Процентна ставка – 19 %

Розв’язок

(1)

FV (Future value) – майбутня вартість грошей ;

РV (present value)– початкова інвестована сума;

i- ставка %, або ставка дохідності;

n – кількість періодів, за якими нараховуються проценти;

FV=230*(1+0.19)=14956.9 грн.

Задача 2

По данних розрахувати теперішню вартість суми грошей:

Кількість років – 26

Майбутня вартість суми грошей – 85000 грн.

Процентна ставка – 25 %

Розв’язок

(2)

PV (present value)- теперішня вартість грошей.

FV (Future value) – майбутня вартість грошей ;

R- ставка % ;

n – кількість періодів, за якими нараховуються проценти;

PV=85000=255 грн.

Задача 3

Розрахувати теперішню вартість грошового потоку при певній ставці дисконту, який складається з неоднакових сум, які виражені в грн.:

Ставка дисконту – 17%

Рік ( елементи грошового потоку)

1-й – 2450

2-й – 3450

3-й – 4350

4-й – 5000

5-й – 6000

6-й – 7000

Розв’язок

(3)

де PVA — теперішня вартість грошей, що повинна бути отримана.

грн

Задача 4

Після проведення вдосконалення технологічного процесу підприємство планує на протязі 4 років збільшення щорічного грошового доходу на 90000 грн. Ці гроші воно буде зразу вкладати під 8 % річних, бажаючи через 4 років накопичити гроші для купівля нового обланання. Яку суму грощнй підприємство отримує через 4 рока?

Розв’язок

(4)

с – сума платежу за рік;

r – відсоток, під який інвестується сума;

n – кількість років, протягом яких проводяться виплати;

грн..

Задача 5

Проект А має витрати та результати (грошові надходження). Необхідна ставка доходу – 17%. Іневестиція – 12000 тис.грн. Рік існування проекту (Витрати/Грошові надходження, тис.грн) 1-й – 500/686. 2-й – 510/934. 3 – й -560/1118. 4-й – 580/1200. 5-й – 580/1200.На основі данних визначити чисту дисконтовану вартість проекту та індекс прибутковості інвестицій. Обгрунтувати доцільність реалізації проекту

Розв’язок

(5)

В, — вигоди проекту в рік t;

C — витрати на проект у рік t;

і — ставка дисконту;

t — тривалість (строк життя) проекту.

(6)

I- інвестиції.

PI <1 –від проекту слід відмовитись бо він принесе збитки.

Задача 6

Проект Б має витрати та результати (грошові надходження). Інвестиції – 4,5 тис.грн. Рік існування проекту (Витрати/Грошові надходження тис.грн.) 1-й – 2,5/2,75. 2-й – 2,6/2,97. 3-й – 2,8/3,25. 4-й – 2,8/3,48. 5-й – 2,85/3,5На основі данних визначити внутрішню норму дохідності проекту та обгрунтувати доцільність його реалізації, якщо вартість капіталу підприємства дорівнює 15%. При розрахунку IRR скористатися методом ітерацій.

Розв’язок

Внутрішньою нормою дохідності (IRR) є ставка дохідності, яка прирівнює очікувані чисті грошові потоки до початкових витрат. Для розрахунку IRR необхідно обчислити щодо R таку формулу:

(7)

де r — ставка дохідності, яка дає NPV = 0.

Проект приймається за умови, що значення його внутрішньої норми дохідності більше за ставку дохідності, що вимагається за проектом.

1. Розраховуємо чисту дисконтовану вартість проекту при внутрішній нормі дохідності 10 %:

тис.грн

2. Розраховуємо чисту дисконтовану вартість проекту при внутрішній нормі дохідності 0,7%:

тис.грн

3. Розраховуємо чисту дисконтовану вартість проекту при внутрішній нормі дохідності 0%:

Відповідь: проект не варто приймати, тому що навіть при IRR = 0 % ми отримаємо збитки від проекту у розмірі 2,1 тис. грн..

Задача 7

Підприємство аналізує два взаємовиключаючих інвестиційні проекти А і В з різними початковими витратами та життєвими циклами.Альтернативні витрати за інвестиціями складають 13%. Початкові витрати за проектом А – 1610 тис.грн. За проектом В – 1805 тис.грн. Порівняти проекти, використовуючи критерій еквівалентного ануїтету.

Таблиця 1 Оцінка чистих грошових надходжень за проектами

Рік	Проект А, тис. грн	Проект В, тис. грн.
1	600	300
2	800	500
3	1100	800
4	-	900
5	-	600

Розв’язок

Для визначення найбільш привабливого проекту розрахуємо по кожному з них величину чистої теперішньої вартості проекту і значення теперішньої вартості ануїтету, а потім визначимо величину еквівалентного ануїтету.

1. (8)

За проектом А:

За проектом В:

2. (9)

NCF- чистий грошовий потік для і-го періода;

Inv- початкові інвестиції;

r- ставка дисконтування.

3. (10)

NPV- чиста теперішня вартість за проектом;

А- теперішня вартість ануїтету при заданій ставці дисконту і строку життєвого циклу проекту ( це коефіцієнт, який береться з фін.таблиці)

Переважним є проект В.

Задача 8

Проект, що розглядається, коштує 590000 грн., його життєвий цикл становить 6 років. Ліквідаційна вартість проекту дорівнює нулю. Проектом передбачена лінійна амортизація до нульової ліквідаційної вартості. Необхідна ставка прибутковості становить 11%. Податок на прибуток – 20%. Прогнозований обсяг продажу продукції – 460 од. на рік. Ціна одиниці продукції дорівнює 3210 грн., змінні витрати на одиницю продукції – 1990 грн., а постійні витрати – 262000 грн. на рік.Визначити готівкову, бухгалтерську та фінансову точки беззбитковості за проектом.При розрахунку податки не враховувати.

Розв’язок

До вирахування постійних витрат та амортизації отримуємо:

3210-1990=1220 грн. на одиницю продукції. Амортизація становить: 590000/6=98333 грн. на рік. Постійнй витрати разом з амортизацією – 360333 грн. Тобто компанії необхідно продавати (FC+D)/(P-v)=360333/1220=295.35 296 одиниць продукції на рік для досягнення беззбитковості виробництва. Це на 164 одиниць менше ніж прогнозований обсяг збуту.

Припустимо, що операційний грошовий потік дорівнює амортизації ( D ), що дасть нам змогу користуватись формулою визначення бухгалтерської точки беззбитковості.

Q = ( FC+OCF )/(P-v)= ( 262+360)/11= 56.5 (11)

Бухгалтерська точка беззбитковості 57 одиниць продукції

Визначення готівкової точки беззбитковості:

Q = ( FC + O )/( P-v)= 262000/1990=131 (12)

Компанії необхідно продавати 131 одиницю продукції для покриття 262000грн. постійних витрат.

Оскільки грошовий потік щорічно один і той самий, то ми представимо невідому величину як простий ануїтет. Фактор теперішньої вартості ануїтету за шість років при ставці дисконту 11 % становит 0,5346 і OCF визначається як OCF= 590/0,5346=1103

Проект потребує операційний грошовий потік величиною 1103 грн. Кожний для досягнення беззбитковості:

Q = ( 262+1103)/11=124

Таким чином компанія має продавати 124 одиниці щороку.

Висновок

Здійснення проекту проходить в оточенні динамічного зовнішнього та під впливом внутрішнього середовищ. Для успішної реалізації проекту необхідно визначити і врахувати будь-яку можливу дію цих середовищ щодо проекту та його оточення. До факторів найближчого оточення проекту належать сфери фінансів, збуту, виробництва, матеріального та кадрового забезпечення, інфраструктури, а також керівництво підприємства; до внутрішнього середовища - економічні та соціальні умови реалізації проекту, його організаційна структура, учасники, стиль керівництва проектом, методи та засоби комунікації.

Учасники проекту реалізують різні інтереси у процесі здійснення проекту, формують власні вимоги відповідно до цілей та мотивації і впливають на проект, виходячи зі своїх інтересів, компетенції та ступеня залучення до проекту.

Склад учасників проекту, їх ролі, розподіл функцій і відповідальності залежать від типу, виду, масштабу й складності проекту, а також від фаз його життєвого циклу. Для визначення складу учасників проекту, побудови його функціональної та організаційної структур для кожного проекту на стадії розробки концепції необхідно визначити:

предметну галузь - цілі, завдання, роботи та основні результати, тобто що потрібно зробити, щоб реалізувати проект, а також його масштаби, складність, припустимі строки;

- відношення власності, залученої до процесу здійснення проекту (що скільки коштує та кому належить?);

- основні ідеї реалізації проекту (як зробити?);

- основні активні учасники проекту (хто робитиме?);

- основні пасивні учасники проекту (кого стосується проект?);

- які мотивації учасників проекту? (можливий прибуток, збитки, ризик і т. ін.).

Учасники: ініціатор(автором ідеї), замовник (майбутній власник та користувач результатами проекту), інвестор(вкладає інвестиції в проект), керівник проекту (юридична (фізична) особа, якій замовник та інвестор делегують повноваження щодо здійснення проекту - планування, контролю та координації робіт усіх учасників проекту), команда проекту ( специфічна організаційна структура, очолювана керівником проекту та створена на період здійснення проекту), контрактор (учасник проекту, що вступає до відносин із замовником та бере на себе обов’язок за виконання робіт по контракту), субконтрактор (вступає в договірні відносини з контрактором чи субконтрактором більш високого рівня), проектувальник (виконує за контрактом проектно-дослідницькі роботи в межах проекту), генеральний підрядник, постачальники, лі цензори (виділяють ліцензії на право володіння земельною ділянкою, проведення торгів, виконання окремих видів робіт і послуг), органи влади, власник земельної ділянки, виробник кінцевої продукції проекту, споживачі кінцевої продукції, інші учасники проекту.

Література

Верба В.А., Загородніх О.А. Проектний аналіз: Підручник. – К.: КНЕУ, 2

Богоявленська Ю.В. Проектний аналіз: навч. посіб. – К.: Кондор, 2006.

Волков И.М., Грачева М.В. Проектный анализ: Уч. – М., 1998.
Ковалев В.В. Управление финансами: Уч. пос. – М., 1998.
Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К., 1995.

Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов. – М., 1997.

Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов: /Пер. с англ. /Под ред.Л.П.Белых. - М.:Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.
Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов. – Уч. Пос. – К.: Абсолют_Эльза, 1999.
Проектний аналіз:Навч.посіб./Підред.. С.О. Москвіна. – К.: Лібра, 1999.
Горохов М.Ю., Малев В.В. Бизнес-планирование и инвестиционный анализ Как привлечь деньги. - М: Филинъ,1998.