Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Процесуальна співучасть

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний Університет «Національна юридична академія України»

імені Ярослава Мудрого

Індивідуальна робота

на тему:

«Процесуальна співучасть»

Виконав:

Студент 3-го курсу, 13 групи 4ф

Мухін С.О. Перевірила:

доц. Сакара Наталя Юріївна

м.Харків-2011р.

1.Судове рішення Про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом

Справа №2-77/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2009 року Дніпровський місцевий суд м. Києва у складі:

головуючого-судді Чаус М.О.

при секретарі Арюліній А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної у м.Києві ради, 3-тя особа: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом – до Дніпровської районної у м.Києві ради, 3-тя особа: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом та позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 до Дніпровської районної у м.Києві ради, 3-тя особа: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом – , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Вища школа №2» про визнання права власності на успадковане майно та усунення перешкод в користуванні своєю власністю, суд-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на ѕ частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом та зобов»язати Київське міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на дану квартиру, оскільки після смерті ОСОБА_3 , він залишився єдиним спадкоємцем.

ОСОБА_2 просить суд визнати за ним право власності на ј частку квартири АДРЕСА_1 та усунути перешкоди у користуванні вищезазначеною квартирою.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позов ОСОБА_1 , просив його задовольнити.

Представник третьої особи Бойкініч Р.С. в судовому засіданні підтримав позов ОСОБА_2 , просив його задовольнити.

Відповідач - Дніпровська районна у м.Києві рада надала до суду лист про розгляд справи у її відсутність, проти основного позову не заперечує, просить прийняти рішення відповідно до чинного законодавства .

Треті особи в судове засідання не з’явилися, повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши представників позивачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження є спадкоємцем квартири АДРЕСА_1 . Після смерті його бабусі ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть від 14 січня 2002 року)., залишився її заповіт, в якому вона заповідала ОСОБА_1 та ОСОБА_3 паєнагромадження у житлово-будівельному кооперативі «Вища школа №2» м.Києва (а.с.8,9).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року а.с.13) .

02 червня 2000 року ОСОБА_5 надала позивачу ОСОБА_1 доручення на право вести всі її справи у всіх державних і недержавних установах, бути представником в бюро технічної інвентаризації і житлово-експлуатаційних організаційних конторах з питань виписки та прописки, вести її справи у всіх судових установах. Дані обставини підтверджуються заповітом та дорученням (а.с.15, 16).

Оскільки ОСОБА_3 померла, то спадкоємцем на квартиру АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

В цій квартирі позивач мешкає з 2000 року по теперішній час, вносить оплату за житлово-комунальні послуги, що підтверджується квитанціями про сплату (а.с.21, 2), також він є членом ЖБК «Вища школи №2».

Разом з тим в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 та проживав разом з нею в АДРЕСА_1 до часу своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.79).

Пайовий внесок за двокімнатну квартиру у житлово- будівельному кооперативі «Вища школа №2» ним був внесений повністю, що надавало йому право стати власником квартири.

Як син померлого і спадкоємець за законом, ОСОБА_2 звернувся до першої Київської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини.

Відповідно до листа першої Київської державної нотаріальної контори №6146/2521/90 від 27.10.1990 року, дружині померлого – ОСОБА_5 , було видано свідоцтво про право особистої власності на Ѕ частину загального майна, яке було нажито під час шлюбу з померлим ОСОБА_6 , яке складається з пайових накопичень (а.с.82).

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частину пайових накопичень в житлово-будівельному кооперативі «Вища школа №2» (а.с.83).

Отже, відповідно до ст.384 Цивільного кодексу України та свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_2 , має право набути право приватної власності на ј частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Крім того, в судовому засіданні представник третьої особи Бойкініч Р.С. надав суду заяву, в якій просить, в зв’язку з усною домовленістю між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частини квартири АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.1276 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців.

Згідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Керуючись ст.316, 328, 384, 391, 392, 1216, 1222, 1123, 1233, 1268, 1276, 1296 ЦК України, ст.ст.208, 209, 213, 215, 218, 224, 225, 226, 294 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Дніпровської районної у м.Києві ради, 3-тя особа: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом – задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Вища школа №2» про визнання права власності на успадковане майно та усунення перешкод в користуванні своєю власністю – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частини квартири АДРЕСА_1 .

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м.Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.

Суддя :

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3300446

Єдиний державний реєстр судових рішень

2. Судове рішення Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

Справа №2-473/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“26” лютого 2009 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого – судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Рибалка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Закрите акціонерне товариство «СК «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 46802,17 грн. - матеріальної шкоди, 550,00 грн. – вартість проведення експертної оцінки завданих збитків, 500,00 грн. – вартість послуг евакуатора, 490,00 грн. – вартість послуги стоянки, та 5000,00 грн. - моральної шкоди, завданої йому в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 01 липня 2008 року за участю автомобіля „Мітсубісі Ланцер”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачу, та автомобіля „Богдан”, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , а також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

29 грудня 2008 року на підставі ухвали суду в якості третьої особи без самостійних вимог залучено Закрите акціонерне товариство «СК «Провідна», виходячи з того, що саме в цій страховій компанії була застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким на відповідній правовій підставі керував відповідач ОСОБА_2 (а.с.82)

26 лютого 2009 року позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні подану заяву про зменшення розміру раніше заявлених позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 38802,17 грн. - матеріальної шкоди, 550,00 грн. – вартість проведення експертної оцінки завданих збитків, 500,00 грн. – вартість послуг евакуатора, 490,00 грн. – вартість послуги стоянки, 5000,00 грн. - моральної шкоди, а також понесені позивачем витрати при подачі позовної заяви до суду в розмірі 724,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з врахуванням внесених змін, пояснив, що він є власником автомобіля „Мітсубісі Ланцер”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі довіреності від 10 вересня 2007 року, 01 липня 2008 року сталась дорожньо-транспортна пригода, за участю його автомобіля та автомобіля „Богдан”, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який керував даним автомобілем на підставі довіреності від 10 жовтня 2007 року. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його власний автомобіль отримав механічні пошкодження. За постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 липня 2008 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_2 було надано позивачу розписку від 01 липня 2008 року, відповідно до якої останній в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні вище зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та зобов’язався відшкодувати позивачу збитки, завдані внаслідок ДТП, згідно оцінки визначеної експертом. Для визначення вартості відновлюваного ремонту було проведено оцінку вартості матеріального збитку автомобіля експертом-оцінювачем ФОП ОСОБА_3 та надано Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу автомобіля „Мітсубісі Ланцер”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 14 липня 2008 року, вих.№0729, з визначеною вартістю матеріального збитку в сумі 38802,17 грн. Крім того, позивачем понесені витрати по оплаті послуг експерта в сумі 550,00 грн., витрати на виклик евакуатора в сумі 500,00 грн. та витрати за послуги автостоянки в сумі 490,00 грн., які він відносить до матеріальної шкоди, та які просить стягнути з відповідача, оскільки добровільно відшкодувати завдану шкоду відповідач відмовляється.

Також, позивач вважає, що крім матеріальної шкоди йому завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 5000,00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що завдана моральна шкода пов’язана із сильним психотравмуючим стресом, викликаним хвилюванням, пов’язаним з пошкодженням його автомобіля, неможливістю користуватись автомобілем для сімейних потреб, довелося витрачати свій час для вирішення питань з проведення експертизи, отримання постанови суду по адміністративній справі, відповідач, не зважаючи на визнання своєї вини та на підтвердження його вини у вчиненні ДТП судом, не зважаючи на зобов’язання відшкодувати позивачу матеріальні збитки, визначені звітом спеціаліста, відмовився в добровільному порядку відшкодувати завдану позивачу матеріальну шкоду.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково, пояснив, що дійсно 01 липня 2008 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „Богдан”, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким він керував на підставі довіреності від 10 жовтня 2007 року, та автомобіля „Мітсубісі Ланцер”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , не заперечує той факт, що автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, та не заперечує факт надання розписки про визнання вини у вчиненні зазначеної ДТП та про зобов’язання відшкодувати матеріальні збитки, визначені згідно оцінки спеціаліста, однак, заперечує розмір завданого матеріального збитку, який визначений за висновком спеціаліста, вважає оцінка завданої шкоди значно завищена, також повідомив суд, що пропонував позивачу викупити його транспортний засіб з виплатою різниці його вартості, однак оскільки в нього тяжкий матеріальний стан він не може виплатити позивачу відразу суму такої різниці, тому позивача така пропозиція не влаштувала. Крім того, він заперечує проти задоволення заявлених позивачем вимог, які стосуються витрат на послуги автостоянки та послуг евакуатора, оскільки ці вимоги позивача не підтверджується відповідними доказами, також просив суд при винесені рішення врахувати його матеріальне становище, що він не має постійної роботи, має сім’ю та новонароджену дитину, тому на даний час не може відшкодувати завдану позивачу шкоду.

Представник третьої особи Вислоух А.В. в судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснила, що дійсно 12 вересня 2007 року було укладено поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між ЗАТ СК «Провідна» та ОСОБА_4 , об’єктом страхування визначено транспортний засіб – автомобіль „Богдан”, державний номерний знак НОМЕР_2 , про факт дорожньо-транспортної пригоди страхувальник своєчасно повідомив страхову компанію, однак даний страховий випадок не підпадає під дію укладеного між сторонами страхового договору, тому ЗАТ «СК «Провідна» не має правових підстав на виплату стразового відшкодування потерпілому ОСОБА_1

Заслухавши пояснення позивача, відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи Вислоух А.В., дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 липня 2008 року водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем „Богдан”, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить йому на підставі генеральної довіреності від 10 жовтня 2007 року, рухався по пр-ту Гагаріна, в м. Києві не врахував безпечну швидкість руху та безпечну дистанцію, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем „Мітсубісі Ланцер”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням позивача по справі ОСОБА_1 , чим заподіяв матеріальні збитки.

За наслідками дорожньо-транспортної пригоди, легковий автомобіль „Мітсубісі Ланцер”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.

За постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 липня 2008 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 68,00 грн. (а.с.60)

Відповідно до частини третьої ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має право керуватись та розпоряджатись автомобілем „Мітсубісі Ланцер”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується довіреністю від 10 вересня 2007 року. (а.с.54)

Власником автомобіля „Богдан”, державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 , який передав право користування зазначеним автомобілем відповідачу ОСОБА_2 , що підтверджується довіреністю від 10 жовтня 2007 року (а.с.77).

Таким чином в розрізі даного спору, позивачем правомірно заявлені вимоги до ОСОБА_2 щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно звіту №0729 від 14 липня 2008 року, який складено оцінювачем ФО-П ОСОБА_3 , щодо визначення матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу – „Мітсубісі Ланцер”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлено, що матеріальна шкода складає 46802,17 грн. (а.с.11-50)

Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідач у справі свою вину у вчиненні ДТП не заперечував, будь-яких клопотань щодо витребування судом додаткових доказів та призначення експертизи не заявлялось, не заперечує факт надання позивачу розписки про визнання вини у вчиненні ДТП та зобов’язання відшкодувати завдану матеріальну шкоду, у розмірі, визначеному експертом-оцінювачем, копію якої долучено до матеріалів справи. (а.с. 52)

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимоги до відповідача з приводу відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, тому з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 39352,17 грн., що складає: вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля, яка визначена на підставі висновку автотоварознавчого дослідження, з урахуванням зменшення позивачем позовних вимог в цій частині, а також витрати послуг спеціаліста товарознавця в розмірі – 550,00 грн.

Однак, суд не вбачає підстав для відшкодування позивачу витрат за послуги евакуатора в сумі 500,00 грн. та послуги стоянки в сумі 490,00 грн., оскільки ці послуги були надані позивачу ОСОБА_1 за його замовленням та оплачені ним з власної ініціативи, що підтверджується товарними чеками, копії яких долучено до матеріалів справи, однак позивачем не наведено підстав, які мали підтвердити, що ці витрати безпосередньо пов’язані з наслідками дорожньо-транспортної пригоди. (а.с.56).

Відповідно до вимог ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства та роз’яснень, що містяться в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні має бути з’ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

З урахуванням вимог позивача в частині стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди, яка завдана позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та пов’язана з розладом нормального життя позивача, нервової напруги та переживань щодо втрачених якостей автомобіля, в порушенні його права нормально користуватись автомобілем, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору відповідачем має бути відшкодовано на користь позивача моральна шкода, яку суд визначає в розмірі 500,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Закрите акціонерне товариство «СК «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягає частковому задоволенню, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню матеріальна шкода в розмірі 39352,17 грн., та моральна шкода в розмірі 500,00 грн., в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В порядку ст.88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 402 грн. 02 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., що підтверджується залученими до справи квитанціями про їх оплату.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 23, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, ст.ст. 10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 39352,17 грн., моральну шкоду в розмірі 500,00 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 402 грн. 02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30,00 грн., а всього на загальну суму 40284 (сорок тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 19 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:

Єдиний державний реєстр судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3316004

3. Судове рішення Про стягнення заборгованості за комунальні послуги

Справа № 2-523/2009 р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.

при секретарі - Карпенко І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі є наймачами АДРЕСА_1 . Заборгованість відповідачів по комунальним послугам обчислюється з 01.03.1996 року та станом на 01.11.2008 року складає 14 359 грн. 77 коп. 12.01.2004 року між позивачем та відповідачами був укладений договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги № НОМЕР_1 , відповідно до п. 1 якого відповідачі зобов’язались щорічно на протязі 5 років сплачувати по 2271 грн. 96 коп. в рахунок погашення боргу, а також щомісячні нарахування. На протязі всього періоду виникнення заборгованості відповідачі частково виконують свої зобов’язання по оплаті комунальних послуг та квартирній платі. На лист-претензію про стягнення заборгованості по комунальним послугам, направлений розрахунок – попередження, щомісячні квитанції з зазначеною сумою боргу відповідачі не реагують. У зв’язку з цим позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість по оплаті комунальних послуг на суму 14 359 грн. 77 коп., а також витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав пред’явлений позов та просив його задовольнити.

Відповідачі, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, в судове засідання не з’явились, причини своєї неявки суду не повідомили.

Оскільки відповідачі не повідомили причини своєї неявки, суд визнав їх як неповажні та провів заочний розгляд справи у їх відсутність на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України, проти чого в судовому засіданні не заперечував представник позивача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, що підтверджується довідкою форми № 3.

В неприватизованій трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та постійно проживають 3 особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою форми № 3 (а.с.4).

З 01 березня 1996 року по 01.01.2004 року у вищевказаних осіб через несплату житлово-комунальних послуг виникла заборгованість перед Позивачем на суму 11360 грн. 02 коп., у зв’язку з чим 12.01.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, відповідно до умов якого відповідачі зобов’язані були своєчасно погашати борг за житлово-комунальні послуги у період з 01.01.2004 р. по 30.12.2008 р. по 189 грн. 33 коп. щомісячно (а.с.10).

Однак, на протязі всього періоду виникнення заборгованості відповідачі частково виконували своє зобов’язанні по оплаті житлово-комунальних послуг, у зв’язку з чим у них виникла заборгованість перед позивачем, як балансоутримувачем будинку, по комунальним послугам за період з 01.03.1996 р. по 01.11.2008 р. в сумі 14 359 грн. 77 коп.

Вищевказаний розмір заборгованості по оплаті комунальних послуг підтверджується розрахунком, долученим до справи (а.с.7-9).

Відповідачі неодноразово попереджались про необхідність сплати боргу, що підтверджується листом-вимогою про сплату заборгованості від 31.01.2007 р.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог ст.ст. 67, 68 ЖК України, відповідачі повинні сплачувати комунальні послуги, але цього не виконують, суд вважає за потрібне стягнути з них солідарно на користь позивача заборгованість по квартирній платі на суму 14 359 грн. 77 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору, але поніс витрати по сплаті та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів солідарно в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 143 грн. 59 коп., а на користь позивача підлягає стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. 00 коп.